Аналіз мотивації діяльності та функціонального розмежування документно-комунікаційних інститутів у процесі історичного розвитку

Розглянемо розвиток мотивації ДІД у паралелі з виникненням і розвитком кожного окремого ДКІ, а також їх функціональне розмежування як наслідок еволюційних процесів та трансформаційних змін.

Архів було започатковано як книгосховище для документів законодавчого і релігійного значення. Аналіз наукових джерел з архівознавства надає нам змогу стверджувати, що архіви існували при храмах і палацах правителів ще у V–III ст. до нашої ери в Месопотамії, Єгипті, Малій Азії. Вони містили збірки законів, судових рішень, царських наказів. Археологічні розвідки свідчать, про розвинену систему зберігання архівних документів в арабських країнах, Ірані, Китаї, в імперії Великих Моголів.  З. В. Крайська доводить, що згодом, державні архіви з’являлися у правлячих верхівках європейських країн – у імператорів, служителів релігійних культів; у середньовіччі – у королів, сеньйорів, пап, єпископів, монархів [136]. Суспільний прогрес поступово впливав на мотивацію дій щодо збереження та використання архівних документів. У соціумі переважали мотиви влади. Апарат влади, усе більш розвиваючись, потребував більш досконалого документного забезпечення. Правителі використовували архіви для підтвердження непорушності своїх прав.

Перші праці з архівознавства були опубліковані у XVII–XVIII ст. Зародження нового класу – буржуазії також призвело до використання архівних документів у боротьбі з привілеями світських і духовних феодалів. Перебудова державних апаратів у XVIII–XIX ст., у зв'язку з революціями, у країнах Західної Європи спричинила серйозну реорганізацію архівів. Це призвело до появи певних норм і правил у їхньому функціонуванні, що свідчить про суспільне визнання необхідності цього напрямку документно-інформаційної діяльності. Згодом створюються національні архіви, як один із засобів зміцнення державного апарату. У цей час в Європі формується зміст терміну «архівна наука». Вагомий внесок у підґрунтя архівної науки та практики зробили українські науковці В. І. Веретенников і В. О. Романовський. Із розвитком індустріального суспільства виникають економічні архіви, архіви банків, промислових кампаній, підприємств. У XX ст. архіви активно використовуються для зміцнення авторитарних систем у державному управлінні, в тому числі й у військових цілях.

«У 1973 році з’явилися «Основні положення ЄДСД» (Єдиної державної системи діловодства) – комплекс правил і рекомендацій щодо ведення документного забезпечення управління від моменту створення документа до здачі його в архів [33, с. 74]», що сприяло систематизації документів в архівах організацій та остаточного виокремлення діловодства, а згодом – документаційного забезпечення управління в окрему галузь діяльності [33, 74]. Мотивація ДІД – упорядкування документації з метою підвищення ефективності управлінських та виробничих процесів в організаціях і на підприємствах.

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/84803.html