Підходи зарубіжних і вітчизняних учених до проблеми цінностей та ціннісних орієнтацій особистості

Наукове розуміння сутності поняття «цінність» за останній час перетерпіло істотні та якісні зміни як в історичному, філософському, соціологічному, так і психологічному сенсі. Це стало причиною того, що до теперішнього часу існує розмаїтість концептуальних підходів і визначень як самого поняття «цінність», так і його похідних. З цього приводу, російський вчений Е. П. Ільїн [70] та зарубіжний N. Rescher [225] вказують на те, що гаряче бажання мати точну ціннісну термінологію, схоже, є єдиною точкою згоди для авторів різних концепцій. Отже, на теперішній час, ще немає єдиної точки зору на проблему цінностей людини.

Поняття «цінність» у різних наукових дисциплінах має своє специфічне вираження. Наприклад, у філософії, або в її спеціальному розділі аксіології (наука, що вивчає філософські аспекти цінностей), в етиці та соціології під цінностями розуміються «об’єкти, явища та їхні властивості, а також абстрактні ідеї, що втілюють у собі суспільні ідеали та виступають завдяки цьому як еталони належного» [135, c. 442]. Якщо цінності переходять у внутрішні мотиви поведінки особистості, тобто інтеріоризуються нею, вони стають чинниками, що сприяють перетворенню соціальних норм та ідеалів у особистісні принципи її життєдіяльності.

У соціальній психології під цінностями розуміються певні групові норми та вимоги, що засвоюються індивідом у процесі його соціалізації. У загальній психології − це вищі мотиваційні структури життєдіяльності особистості. Слід зазначити, що у науковій літературі налічує понад 400 дефініцій поняття «цінність» [200].

Разом із цим, у психології застосовується термін «ціннісні орієнтації», під яким розуміється «певний вид установки (від франц. orientation − установка) ідеологічного, політичного, морального, естетичного й іншого характеру для оцінок суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній, а також спосіб диференціації індивідом об'єктів за їхньою значимістю» [135, c. 441-442].

Цінності виступають як в об'єктивній формі, тобто в якості творів матеріальної та духовної культури, так й у суб’єктивній, тобто у формі певних людських вчинків. Цінності, відбиваючись крізь призму індивідуального досвіду, входять у структуру особистості як особистісні цінності. Вони відображають моменти включення суб'єкта в соціальні відносини та зв'язки, і пояснюють людину як соціокультурну реальність. Засвоєні особистістю цінності, що є суспільними пріоритетами, стають найважливішими детермінантами її поведінки, прийняття рішень, здійснення виборів.

Однак складна природа цінностей, породжує різні підстави для їхньої класифікації. Л. М. Смирнов [153] з цього приводу зазначає, що всі дефініції з питань визначення цінностей вкладаються в дві основні парадигми.    Перша − це абстрактно виражені концепції того, що є найбільш бажаним, емоційно привабливим і здатним максимально описати ідеальний стан буття людей. Друга − модус поведінки або дії людей, що має перевагу. Перше визначення містить у собі термінальні цінності, друге − інструментальні. Причому перші враховуються при оцінці та виборі як мети діяльності, так і припустимих способів її досягнення. Другі ‒ розглядаються як критерії оцінки вибору тільки модусу поведінки або дій суб’єкта.

Серед зарубіжних дослідників цінностей та ціннісних орієнтацій індивіда (А. Бандура [25], М. Вебер [55], К. Грейвз [214], Е. Дюркгейм [131], К. Левін [85], А. Маслоу [97; 98; 211], Г. Оллпорт [120; 199], К. Роджерс [176], М. Рокіч [226; 227], С. Фелдман [131; 211], Л. Фестингер [173], В. Франкл [173; 174; 212], Е. Фромм [178; 179], Ш. Шварц [228; 229; 230], W. Arrindella [201], A. Branco, J. Valsiner [207], P. Duncan [208], A. Goel, S. Goel [213], R. Hartman [215], C. Kluckhohn [217; 218], S. Morris [221], H. Petsche [222], L. Pomeroy [223], A. Tripathi [232], S. Tsirogianni [233], R. Williams [235] та ін.) існує значний плюралізм думок стосовно їхнього тлумачення та розуміння.

Так, М. Вебер розглядав цінності як установку у контексті певної культури та епохи. Вчений вважав, що цінності є важливим елементом суспільної свідомості та в них, у концентрованому виді, закріплений сенс культури. Цінності – це одне з підґрунтя, мотивів соціальних дій, які засновані на вірі [55]. А, Р. Перрі під цінностями розглядав усе, що служить реалізації потреб та інтересів суспільства й людини [161].

М. Рокіч вважав, що цінностями є «… стійкі переконання, специфічний вид поведінки або кінцева мета існування, що є особисто або соціально більш кращим, ніж протилежний або зворотний вид поведінки, або кінцева мета існування» [226, с. 5]. Система цінностей за М. Рокічем виступає стійкою організацією переконань, яка стосується кращих моделей поведінки або підсумкових станів у континуумі відносної важливості.

Учений розглянув структуру системи цінностей й встановив, що цінності не існують ізольовано та рідко яка-небудь окрема установка або вчинок є функцією тільки однієї цінності. Пошук основних цінностей, які притаманні людській культурі привів автора до того, що цінності були поділені на два класи: термінальні – переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; інструментальні ‒ переконання в тому, що якийсь спосіб дій або властивість особистості є кращими за будь-якої ситуації. При цьому Рокіч вважав, що термінальні цінності включають бажані стани індивіда, а інструментальні – відносяться до певних моделей поведінки.

Автор розробив власну емпіричну процедуру дослідження (RVS – Rokeach Value Survay), у якій відокремив вісімнадцять цінностей у кожному з класів, які респонденти повинні ранжувати у відповідності з власними пріоритетами.

Проте, хоча Рокіч спробував зробити акцент на існуванні саме системи цінностей, його бажання встановити увесь спектр цінностей, які притаманні всім людям світу дещо негативно вплинули на його концептуалізацію.

Ізраїльський вчений-психолог Ш. Шварц вважає, що цінності – це          «… поняття або переконання, які відносяться до бажаних кінцевих цілей або вчинків, що виходять за межі конкретних ситуацій, керують вибором або оцінкою поведінки і подій, та упорядковані відносною важливістю» [229, с. 251]. На думку вченого ціннісні переконання – це психологічні утворення, які ієрархічно представлені у структурі особистості тільки у якості її елементів. Це система, оскільки вона володіє всіма системними ознаками: ієрархічністю, цілісністю, структурованістю, взаємозалежністю та багатоаспектністю опису [228]. (Курсив наш – Н. Г.).

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/40961.html