Нормативно-правове регулювання висвітлення діяльності публічної адміністрації України засобами масової інформації

В умовах інформаційного суспільства інформація і знання стають одним із стратегічних ресурсів держави, а інформація про діяльність органів державної влади – одним з основних факторів довіри до влади та запорукою успішного впровадження соціально-економічних реформ. Розвиток інформаційного суспільства вимагає від держави ефективного використання наявних інформаційних ресурсів та актуалізації завдань для структур, які професійно працюють в масових медіа-комунікаціях. У зв’язку з цим одним із найважливіших завдань кожної держави є формування та розвиток інформаційної інфраструктури. Особливо важливими у цьому контексті є роль і місце в цих процесах засобів масової інформації.

На даному етапі основною метою дисертаційної роботи є визначення колізій та правових прогалин, що виникають у процесі застосування нормативно-правових актів, які регулюють діяльність засобів масової інформації та суб’єктів публічної адміністрації щодо висвітлення діяльності останніх. Адже від ступеня готовності та компетентності засобів масової інформації залежить формування громадської думки про той чи інший орган державної влади. Висвітлення державної тематики у засобах масової інформації сприяє формуванню правової культури населення, запобігає розвитку правового нігілізму, відповідає за формування національної самосвідомості суспільства. Одним з суб’єктів публічної адміністрації, діяльність якого висвітлюють засоби масової інформації, є органи внутрішніх справ. Вирішення поставленого завдання можливо шляхом здійснення аналізу положень нормативних актів, які регулюють досліджувану групу правовідносин.

У сучасній теорії права проблемам сутності та статусу нормативно-правових актів приділяли свою увагу як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, зокрема А. А. Алексєєв, О. В. Зайчик, А. П. Заєць, М. І. Козюбра, О. Л. Копиленко, О. Ф. Скакун, В. Ф. Погорілко та інші.

Зокрема, О. Ф. Скакун під нормативним регулюванням пропонує розуміти впорядковану поведінку людей за допомогою нормативно-правових актів, розрахованих на їх багаторазове застосування за наявності передбачених ними обставин. Тобто обсяг суспільних відносин, на які поширюється нормативне правове регулювання, є кількісно невизначеним [77, с. 490].

Нормативне регулювання реалізується за допомогою норм права, об’єктивованих у вигляді законів та інших нормативно-правових актів, санкціонованих державою звичаїв, нормативних правових договорів, правових прецедентів. Для нормативного регулювання притаманні такі ознаки: поширення не на одну конкретну життєву ситуацію, а на заздалегідь непередбачувану кількість випадків певного виду; адресування персонально невизначеному колу суб’єктів; встановлення нових загальних прав та обов’язків [78].

Вся работа доступна по ссылке https://mydisser.com/ru/catalog/view/546107.html