У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Аутогенне тренування у психокорекційній роботі з підлітками, хворими на бронхіальну астму
Количество страниц 122
ВУЗ Межрегіональна Академія Управління Персоналом
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 1769.doc 
Содержание Вступ 3
Розділ 1.Теоретико - методологічний аналіз проблеми захворювання підлітків на бронхіальну астму 6
1.1 Бронхіальна астма, особливості її виникнення і перебігу 6
1.2 Психологічні особливості особистості підлітків, що страждають на бронхіальну астму 15
1.3 Підлітковий вік, як передумова загострення бронхіальної астми 24
Короткі висновки до розділу 1 37

Розділ 2. Діагностична робота психолога з вивчення психологічних особливостей підлітків, хворих на бронхіальну астму 40
2.1. Загальні принципи та методи дослідження підлітків, хворих на бронхіальну астму 40
2.2. Вивчення психологічних особливостей підлітків, хворих на бронхіальну астму 55
Короткі висновки до розділу 2 70

Розділ 3. Підходи до психокорекційної роботи з підлітками хворими на бронхіальну астму 73
3.1. Методи і напрямки психокорекційної роботи з підлітками хворими на бронхіальну астму 73
3.2. Тренінг навичок для підлітків хворих на бронхіальну астму 78
3.3. Аналіз результату формуючого експерименту 98
Короткі висновки до розділу 3 105

Загальні висновки 106
Список використаної літератури 110
Додатки 120

ВСТУП

Бронхіальна астма (БА) є одним з найбільш важких і поширених алергійних захворювань дитячого та підліткового віку в Україні та в усьому світі. Поширеність бронхіальної астми в Україні за даними останніх років коливається від 2,9 до 3,2 випадків на 1000 дітей; причому, у 30,0% дітей спостерігається важкий перебіг захворювання.
Аналіз сучасних літературних даних свідчить про збереження вираженої тенденції до більш ранньої появи перших симптомів астми і збільшення частоти гормонозалежних форм [48, с. 44-49]. Прогресування розповсюдженості бронхіальної астми обумовлено не тільки поліпшенням якості діагностики, появою сучасних діагностичних систем, значним погіршенням екологічної обстановки, але і тим, що за останні десятиріччя в житті людей, особливо дітей, відзначаються виражені зміни соціальної структури суспільства, зниження рівня життя, збільшення потоку інформації, ускладнення шкільних програм [34, с. 10]. У результаті подібних змін різко зросла роль різноманітних психоемоційних і психосоціальних факторів в етіології і патогенезі БА. Це дозволило віднести бронхіальну астму до групи психосоматичних захворювань („хвороб адаптації”), постійно зростаюча поширеність яких у дітей вимагає розробки ефективних методів профілактики, можливої тільки при максимально ранній її діагностиці [39, с. 48-50].
Особливу проблему складає ведення хворої дитини із так званою терапія-резистентною бронхіальною астмою, концепція якої включає саме хворобу та її важкість, особу дитини, її психологічні та психоемоційні характеристики, відношення до перебігу хвороби, реакції на лікування та якість життя. Суттєва роль при цьому надається різноманітним психологічним і психопатологічним характеристикам хворого, особливостям перебігу БА у дітей із супутніми порушеннями у психоемоційній сфері. Тому психологічне обстеження пацієнта для виявлення і можливої корекції психоемоційних та патопсихологічних факторів як причин виникнення і загострення перебігу захворювання є доцільним та необхідним [41, с. 24-27].
За даними Горшкова О.В. [17, с. 1], задовго до появи явних психосоматичних розладів чи перших симптомів бронхіальної астми, у дітей відзначаються окремі ознаки емоційної напруги чи стану хронічної тривожності. Виходячи з того, що у виникненні БА значну роль грають психологічні фактори, виникає необхідність у перегляді сучасної терапевтичної тактики з введенням у її комплекс психологічних методів лікування.
Усе вищевикладене стало основою для виконання даної роботи.
Об’єкт дослідження – психоемоційний стан підлітків, хворих на бронхіальну астму.
Предмет дослідження – форми і методи в психологічно-корекційній роботі медичного психолога з підлітками, хворими на бронхіальну астму.
Метою роботи є вивчення клінічного значення психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні та перебігу бронхіальної астми у дітей та підлітків і розробка методів психологічного впливу як важливих засобів профілактики захворювання.
У відповідності з поставленою метою визначені наступні завдання дослідження:
1. Теоретичний аналіз літературних джерел з проблеми дослідження
2. Дослідити ступінь розробленості і дослідження проблеми впливу психологічних порушень сфери особистості підлітків на виникнення та перебіг бронхіальної астми.
3. Визначити індивідуальний психологічний профіль особистості дитини хворої на бронхіальну астму.
4. Розробити, обґрунтувати доцільність тривалого застосування програми та психокорекції підлітків з врахуванням їх індивідуальних психологічних особливостей.
Методи дослідження – психологічні методики для визначення психологічного типу особистості та стану емоційної стійкості підлітків; психологічні тести для визначення емоційно-динамічного профілю особистості, для оцінки способу реагування в ситуації фрустрації; проективна методика дослідження самосвідомості особистості.
Гіпотеза: підлітки, хворі на бронхіальну астму значно відрізняються від здорових однолітків: своєю підвищеною тривожністю, емоційною нестабільністю, заниженою самооцінкою. Оволодіння навичками аутотренінгу сприяє емоційній саморегуляціі та впевненості в собі.
Отримані результати дозволили уточнити роль різноманітних психоемоційних і психосоціальних факторів у формуванні і перебігу бронхіальної астми у підлітковому віці, показати взаємозв’язок між виразністю психологічних порушень сфери особистості хворої дитини і особливостями перебігу захворювання та розробити методику психологічної корекції підлітків, хворих на бронхіальну астму з метою збільшення термінів ремісії і зниження частоти загострень захворювання. Розроблена методика аутогенного тренування та його застосування в соматичній клініці підлітків, хворих на бронхіальну астму, сприятиме підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації дітей, що в кінцевому результаті дозволить поліпшити ефективність комплексного лікування цього складного хронічного захворювання

Список литературы ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Для реалізації завдань дипломної роботи в першому розділі ми дослідили ступінь розробленості проблеми попередження та подолання захворювання підлітків, хворих на бронхіальну астму.
Бронхіальна астма, розглядається як хронічне запальне захворювання верніх дихальних шляхів, на фоні розвиваються гострі приступи бронхіальної обструкції. На початку захворювання виявляється характерне поєднання респіраторної інфекційної патології, як з алергічними реакціями, так і з порушенням психологічного комфорту. Клінічні особливості захворювання, необхідність тривалого лікування, періодичні госпіталізації, страх перед ядухю, численні обмеження, формують у дитини стан хронічної емоційної напруги, який не тільки погіршує перебіг захворювання, але в багатьох випадках веде до формування у дитини психопатії. Суттєвий вплив на особистість хворого підлітка, на ставлення до хвороби і лікування, на перебіг захворювання впливають особливості сімейних відносин. І навпаки наявність важкої хвороби у дитини, накладає відбиток на психологічний клімат в сім’ї.
Підлітковий вік є передумовою загострення алергічних захворювань , в тому числі і бронхіальною астмою. Вивчення психологічних порушень у підлітків з бронхіальною астмою виявляє широкий спектр психопатологічних феноменів непсихологічного рівню. Серед преморбітних особливостей слід відмітити перевагу астенічних, психастенічних емоційно - лабільних та істеричних рис характеру. Дані особливості надають значний вплив на розвиток і психологічну структуру розладів.
Основними рисами психологічного стану підлітків при легкому перебігу захворювання є: хвилювання за стан свого фізичного здоров’я, недостатня здатність контролювати емоції, схильність до самоспостереження. При середньому ступені захворювання з’я вляється: тривога, афективна ригідність, помилковість та неправильна інтерпретація ситуації, звуження соціальних інтересів. При тяжкому ступені перебігу астми хворим властиві: тривожно фобічні риси, афективна ригідність та соціальна дезадаптація. Властиві особливості акцентуації характеру у підлітків з бронхіальною астмою.
З метою реалізації третього завдання в другому розділі нами було здійснено емпіричне дослідження психологічних особливостей підлітків хворих на бронхіальну астму, їх відношення до своєї хвороби.
Базою дослідження був “Лісний” санаторій для дітей з захворюванням верхніх дихальних шляхів м. Ірпень. Дослідження проводилося з 42 підлітками хворими на бронхіальну астму. Для вивчення особливостей емоційної сфери та особистості підлітків, хворих на бронхіальну астму, ми провели дослідження за допомогою опитувальників. Ми використали опитувальник особистісної тривожності Ч. Спілбергера для визначення рівня нейротизму, та модифікований патохарактерологічний опитувальник Е. Лічко, для визначення акцентуацій. Для дослідження самооцінки використали методику Дембо- Рубінштейн.
У дослідженні брали участь підлітки віком від 13 до 15 років. Ми виокремили дві групи: конрольну та експериментальну. Експериментальну групу складали 42 підлітка з діагнозом бронхіальна астма. У контрольну групу входили підлітки, що не мали жодного хронічного діагнозу, не знаходились на диспансерному обліку та рідко (2-3 рази на рік) хворіли на нежить та респіраторні захворювання. Чисельність експериментальної групи склали 42 особи, чисельність контольної групи 28.
Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою багатофункціонального критерія Фішера, який дозволив порівняти експериментальну групу- підлітків, хворих на астму та контрольну групу- здорових підлітків. На основі, статистичного аналізу ми зробили висновок, що в експериментальній групі підлітків, хворих на бронхіальну астму кількість осіб з високим рівнем особистісної тривожності, значно р= 0,019 відрізняється від кількості осіб з високим рівнем особистісної тривожності в контрольній групі здорових підлітків. Для уточнення результатів дослідження особистісної тривожності нам було необхідно скласти методику за допомогою якої ми могли б працювати з батьками. Для опитування батьків ми розробили опитувальник, в якому просили зауважити свої спостереження проявів тривожності у підлітків. Знайдемо кореляцію (r 0,01) між результатами опитування батьків та підлітків за допомогою коефіцієнту кореляції Спірмена.
Для визначення рівня нейротизму та інтроверсії ми скористалися тестом темперамента Г. Айзенка, який провели в тих самих групах: експериментальній та контрольній. В експериментальній групі підлітків, хворих на бронхіальну астму, кількість учасників з дуже високим рівнем нейротизму переважає кількість учасників з дуже високим рівнем нейротизму в контольній групі здорових підлітків(р=0,02).
Для виявлення індивідуально-типологічних особливостей підлітків з захворювання на астму ми діагностували акцентуації характеру. Виявлення типів акцентуацій проводилось за допомогою Модифікованого-патохарактерологічного опитувальника Е. Лічко. У дослідженні взяли участь 40 підлітків, хворих на бронхіальну астму, що брали участь у дослідженні емоційних особливостей. За результатами дослідження більшість складають підлітки з тривожно та астено- невротичним типом акцентуцій. Найбільш поширеними типами акцентуації в цій групі тривожно – педантичні та астено- невротичний тип акцентуації. Основними рисами виявлених нами типів акцентуацій є емоційна вразливість, неадекватність емоційних проявів, нестабільність, проблеми у налагодженні стосунків з іншими підлітками, несформованість вміння рефлексії, самоаналізу. Госпіталізація та перебування в санаторії є тими соціальними чинниками які можуть спровокувати емоційно- поведінкові негаразди та загострити перебіг основного захворювання на астму. Низька самооцінка підлітків за категорією “здоров’я” відрізняється у експериментальній та контрольній групах з статистичною значимістю 0,01, що природно пояснюється обізнаністю підлітків про стан захворювання. Цікавою є суттєва різниця у самооцінці за категоріями “щастя” (статистична значимість 0,03) та за категорією “зовнішня привабливість” (статистична значимість 0,01) Таким чином, ми можемо зробити висновок, що захворювання на бронхіальну астму впливає на самооцінку підлітків в бік зниження, вони вважають себе менш щасливими та більш незадоволені своєю зовнішністю. Ми пришли до висновку, що підлітки хворі на бронхіальну астму відрізняються від здорових однолітків де- якими психологічними особливостями. У нашому дослідженні ми констатували високий рівень особистої тривожності та нейротизму, що свідчить про емоційну вразливість підлітків. Хвороба впливає також і на зниження самооцінки підлітків, вони вважають себе менш щасливими та більш незадоволені своєю зовнішністю.
Для реалізації четвертого завдання в третьому розділі нами було розроблено й апробовано програму групової тренінгової роботи з підлітками з попередження емоційної вразливості, високої особливої тривожності і покращення спілкування. Тренінг був спрямований на оволодіння навичками аутотренінгу, дозволив ознайомити учасників з історією аутотренінгу та можливостями аутогенного тренування, опанувати різні методи релаксації, навчитись складати тексти для самонавіювання.
Спеціально організована і цілеспрямована корекційна робота здійснює, позитивний вплив на розвиток і становлення особистості підлітка та його поведінки. В процесі тренінгової групової колекційної роботи у психології підлітків відбуваються позитивні зміни:
- вони набувають уміння і навичок: самопізнання, самоаналізу
- пізнання інших людей
- змінюється характер само ставлення та ставлення до інших
- посилюється соціально спрямована позитивна орієнтація
- підвищується соціальна адаптованість, що виявляється вміння працювати в групі
- покращується саморегуляція, здатність конролювати свою поведінку
На завершальному етапі колекційної роботи прослідковується тенденція позитивних зрушень: оволодіння навичками аутотренінгу. Сприяє зниженню рівня особистісної тривожності підлітків хворих на бронхіальну астму.


1. Актуальные вопросы бронхиальной астмы у детей / А.А. Жуковский, В.И. Маковкин, А.А. Герасимов, З.А. Лисеева.- М., 1988.- 63 с.
2. Астахова Л.В., Гордеев В.В. Психопатологические нарушения у детей при бронхиальной астме и пути их коррекции // Тезисы докладов XI Всесоюзного съезда детских врачей.- М., 1989.- С.268-269.
3. Адо А.Д. Социальные и биологические проблемы бронхиальной астмы //Клинич. медицина.- 1982.- №2.- С.4-10.
4. Арипов А.Н. Фельдман Н.Б. Личностные особенности и неврозоподобные расстройства у больных бронхиальной астмой в связи с лечебно-профилактическими задачами //Актуальные вопросы терапии: Сб. науч. трудов.- Ташкент, 1989.- Ч.2.- С.3-7.
5. Ардаматский Н.А., Корсунова Е.Н. Организменная характеристика бронхиальной астмы и тактика ее лечения //Медицинская помощь.- 1995.- №5.- С.13-17.
6. Брязгунов И.П. К вопросу о систематике психосоматических (соматоформных) расстройств у детей и подростков //Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского.- 2002.- №4.- С.96-98.
7. Бэрнс П., Годфри С. Бронхиальная астма.- М.: БИНОМ-Пресс, 2003.- 128 с.
8. Беш Л.В. Бронхіальна астма у дітей пуберантного віку: особливості патогенезу, перебігу і лікування: Автореф. дис...докт. мед. наук: 14.01.27 /АМН України. Ін-т фтизіатриї і пульмонології ім.. Ф.Г.Яновського.- К., 1999.- 34 с.
9. Бронхиальная астма у детей / Сост. В.Л. Зубарев, В.К. Сосновский, В.В. Трофимишин: Учеб. пособие.- Симферополь, 1992.- 36 с.
10. Бронхиальная астма у детей /Под ред. С.Ю. Каганова.- М.: Медицина, 1999.- 368 с.
11. Березанцев А.Ю. Психосоматические и соматоформные расстройства: Аналитический обзор. Ч.1 //Рос. психиатрич. журнал.- 2001.- №3- С.61-69.
12. Березанцев А.Ю. Психосоматические и соматоформные расстройства: Аналитический обзор. Ч.2 //Рос. психиатрич. журнал.- 2001.- №4- С.51-63.
13. Бажина О.И. Особенности реакций нервной системы при бронхиальной астме у детей: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.09; 14.00.13 /Харьковский мед. ин-т.- Х., 1990.- 20 с.
14. Березин Ф.Б., Куликова Е.М., Шаталова Е.М. Психосоматические отношения при бронхиальной астме // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.- 1997.- №4.- С.35-38.
15. Викулина И.Н., Добряков И.В., Красильников А.М. Эффективность обучения в педиатрической астма-школе, психологические особенности и отношение к болезни детей и их родителей //Аллергология.- 2002.- №3.- С.23-28.
16. Величковский Б.Т. Аллергические заболевания, анализ причин роста //Вестник АМН СССР.- 1991.- №1.- С.28-33.
17. Горшков О.В. Клінічне значення психоемоційних та психосоціальних факторів при бронхіальній астмі у дітей: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.10 /МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім.. О.О. Богомольця.- К., 2004.- 21 с.
18. Горшков О.В. Психоемоційні та психосоціальні порушення у дітей, хворих на бронхіальну астму //Одеський медичний журнал.- 2001.- №5.- С.52-54.
19. Гондуленко Н.О. Основні психологічні характеристики хворих та інвалідів внаслідок бронхіальної астми //Медичні перспективи. - 2002.- Т.7, №1.- С.124-127.
20. Глузман С.А., Зисельсон А.Д. О применении психотерапии при бронхиальной астме у детей //Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского.- 1987.- №5.- С.107-108.
21. Гашинова К.Ю., Ботвіникова Л.А. Залежність рівня хвилювання від стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень //Медичні перспективи.- 1997.- №3.- С.54-55.
22. Геппе Н.А. Современные представления о бронхиальной астме у детей и принципы ее терапии //Медицинская помощь.- 2001.- №3.- С.19-22.
23. Горшков О.В., Варбанец Д.А., Поплавская Л.Л. Особенности возникновения, течения и терапии бронхиальной астмы как хронического психосоматического заболевания детского возраста //Імунологія та алергологія.- 2000.- №2/3.- С.65.
24. Горшков О.В., Старикова А.А. Психоэмоциональные и психосоциальные нарушения у детей, больных бронхиальной астмой //Український вісник психоневрології.- 2002.- Т.10,Вип..1.- С.172-173.
25. Дебелич М. Астма напряжения у больных детского и юношеского возраста: Клиника, профилактика, лечение //Терапевтический архив.- 1990.- №3.- С.61-63.
26. Дорошенко М.М., Зубрицький О.С. Особливості психологічних типів в осіб з психосоматичними та психічними розладами //Український медичний часопис.- №2.- С.140-144.
27. Диагностика и лечение психопатологических нарушений у больных бронхиальной астмой /Н.Р. Палеев, В.Н. Краснов, Л.А. Подрезова и др. //Клиническая медицина.- 1997.- №9.- С.16-19.
28. Ересько Д.Б., Исурина И.Б. Алекситимия и методы ее определения при пограничных психических расстройствах: Метод. пособие.- СПб., 1994.- 15 с.
29. Жданов В.Ф. Решенные и нерешенные проблемы бронхиальной астмы: с чем мы вступаем в XXI век //Международный медицинский журнал.- 2000.- №4.- С.15-23.
30. Жиляев А.Г. Пограничные психические нарушения у больных тяжелой бронхиальной астмой и их психотерапевтическая коррекция: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.18 /Укр. ин-т усовершенствования врачей.- Х., 1991.- 26 с.
31. Заболотских Т.В., Баранзаева Д.Ч., Мизерницкий Ю.Л. Клиническая эффективность психокоррекции в комплексной терапии детей с бронхиальной астмой, обучающихся в астма-школе //Аллергология.- 2003.- №3.- С.8-16.
32. Зелінська Т. Залежна любов як амбівалентність відданих сімей //Психологія і суспільство. - 2003.- №2.- С.38-51.
33. Зубалий Н.П., Лёвочкина А.М. Основы психотерапии: Учеб. Пособие.-К.: МАУП,2001.-160 с.
34. Ісаєчкіна І. Астма. Особисте лихо – державний масштаб // Новости медицины и фармации.- 2004.- №9.- С.10.
35. Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей и подростков и психосоматический подход // Социальная и клиническая психиатрия.- 2002.- Т.12, №2.- С.36-39.
36. Кришталь В.В. Психосоматическая патология: генез и подходы к коррекции //Международный медицинский журнал.- 2001.- №1.- С.37-40.
37. Корецкая Л.Р. Диагностика и коррекция психоэмоциональных расстройств при бронхиальной астме у детей //Третья обл. науч.- практ. конф. по региональной комплексно-отраслевой программе «Здоровье»: Тез. докладов.- Днепропетровск, 1987.- С. 282-283.
38. Кочумьян А.А. Бронхиальная астма у детей.- Ставрополь: Книжное изд-во, 1983.- 126 с.
39. Ковальчук М.П. Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.- №2.- С.48-50.
40. Ковальчук М.П. Медико-соціальні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей //Проблемы медицины.- 1998.- №4.- С.23-25.
41. Константинович-Чічірельо Т.В. Показники якості життя хворих на бронхіальну астму за супутніх психоемоційних станів //Український пульмонологічний журнал.- 2003.- №4.- С.24-27.
42. Каладзе М.М., Соболева О.М. Нейроиммунологические взаимодействия у детей с бронхиальной астмой //Вестник физиотерапии и курортологи.- 2004.- №2.- С.45-47.
43. Константинович-Чичирельо Т.В., Мостовой Ю.М. Структура психо-эмоциональных расстройств у больных бронхиальной астмой //Астма та алергія.- 2002.- №3/4.- С.23-25.
44. Каганов С.Ю. Лечение бронхиальной астмы у детей //Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского.- 1987.- №4.- С.64-71.
45. Каганов С.Ю. Решенные и нерешенные проблемы аллергических болезней легких у детей //Рос. вестн. перинатологии и педиатрии.- 1995.- Т.40, №1.- С.11-16.
46. Концепция соматизации. История и современное состояние /А.Б. Холмогорова, Н.Г. Гаранян, Т.В. Довженко и др. //Социальная и клиническая психиатрия.- 2000.- Т.10,№4.- С.81-97.
47. Крыжановский Г.Н. Болезни регуляции //Клиническая медицина.- 1997.- №7.- С.4-7.
48. Ласица О.І., Охотнікова О.М., Куратова О.М. Сучасні аспекти бронхіальної астма дитячого віку //Астма та алергія.- 2002.- №1.- С.44-49.
49. Ледер С. Психотерапия в практике медицины на современном этапе // Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом: Тез. докладов.- Л., 1986.- С.227-229.
50. Ласица О.І., Охотнікова О.М. Бронхіальна астма у дітей: проблеми і перспективи діагностики та лікування //Нова медицина.- 2003.- №1.- С.44-49.
51. Лещенко И.В., Кузнецова Е.И., Медведский Е.А. О психологических особенностях больных бронхиальной астмой во время длительной базисной терапии и занятий в Астма-школе //Терапевтический архив.- 1999.- Т.71,№3.- С.19-21.
52. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л. Курс лекций по детской психологии: Учеб. пособие.- Ростов н/Д.: Феникс, 2000.- 576 с. С.85-86.
53. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика: Новейший справочник.- М.: Эксмо; СПб.: Сова, 2003.- 928 с.
54. Макаева М.Я., Файзуллина Р.М., Юлдашев В.Л. Нарушения психоэмоционального статуса у детей с бронхиальной астмой //Алергологія.- 2000.- №3.- С.21-23.
55. Маевский А.А. Опыт организации клуба реабилитационной помощи больным бронхиальной астмой //Врачебное дело.- 1992.- №4.- С.77-79.
56. Муродов М.К. Ошибки и опасности в лечении астматического статуса.- Душанбе: Ирфрон, 1990.- 304 с.
57. Мамедова Р.Ю., Караханова М.С. Влияние социального фактора на формирование бронхиальной астмы и тяжести ее течения у детей //Астма.- 2003.- №1.- С.97.
58. Мороз С.М. Структура психосоматических расстройств при основных терапевтических инвалидизирующих заболеваниях // Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.58-61.
59. Михалев М.Е. Психотерапевтическая реабилитация больных бронхиальной астмой на климатическом курорте //Немедикаментозные методы лечения больных бронхиальной астмой: Тез. докладов.- М., 1986.- С.99-100.
60. Недельська С.М. Міжособові порушення та їх діагностика при захворюванні бронхіальною астмою у дітей //Український медичний альманах.- 2002.- Т.5, №5.- С.94-97.
61. Недельська С.М. Сфера міжособових внутрішньосімейних стосунків дітей, хворих на бронхіальну астму //Перинатологія та педіатрія.-2003.- №4.- С. 59-62.
62. Острополец С.С. Бронхиальная астма у детей.- Донецк: Норд-Пресс, 2004.- 136 с.
63. Отношение к болезни у детей с бронхиальной астмой /В.Ф. Лапшин, А.П. Волосовец, Т.Р. Уманец и др. //Імунологія та алергологія.- 1999.- №3.- С.19-20.
64. Осипова Н.Н., Щеглов Ю.Д., Акшулакова Б.Е. Психологический профиль личности больных бронхиальной астмой и хроническим обструктивным бронхитом // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.- 1990.- №10.- С.89-92.
65. Особенности изменения эмоционального статуса ребенка как дополнительные критерии оценки степени тяжести заболевания у детей с бронхиальной астмой /А.И. Баркан, Л.Г. Хлопова, Г.И. Кушнир, И.Г. Правич //Теоретические и клинические аспекты заболеваний органов дыхания: (Сборник научных трудов).- Новосибирск, 1986.- С.58-60.
66. Поппе Г.К., Дворянчиков Н.А., Сетко С.В. Некоторые особенности личности детей с аллергическими респираторными заболеваниями //Психиатрические аспекты педиатрии: Сб. науч. трудов.- Л., 1985.- С.32-38.
67. Подмазин С.И., Тесты для діагностики акцентуацій характера у поростков / Под ред. Ю.З. Гильбуха.- К., 1994.- 54 с. С.35-42.
68. Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н., Кудь В.С. Клинико-психологические особенности невротических расстройств у современных подростков // Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.127-129.
69. Поппе Г.К., Зильберман И.А. Роль психотерапии в системе реабилитации детей с бронхиальной астмой //Реабилитация больных нервно-психическими заболеваниями и алкоголизмом: Тез. докладов.- Л., 1986.- С.119-121.
70. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник РАМН.- 1998.- №5.- С.3-7.
71. Папаян А.В., Нахимовский А.И., Орлов А.В. Психотерапия и ее эффективность при бронхиальной астме //Вопросы охраны материнства и детства.- 1983.- №5.- С.16-19.
72. Провоторов В.М., Будневский А.В. Психологические аспекты организации и проведения занятий в астма школе //Пульмонология.- 2000.- №4.- С.63-66.
73. Петрюк П.Т., Якушенко И.А. Психосоматические расстройства: вопросы дефиниции и классификации //Вестник ассоциации психиатров Украины.- 2003.- №3/4.- С.133-140.
74. Прямкова Ю.В. Пренатальное становление бронхиальной астмы //Аллергология.- 2001.- №4.- С.23-28.
75. Психологічні зміни у хворих на хронічний бронхіт і у осіб з перед бронхітом /І.В. Чопей, М.І. Товт-Коршинська, С.О. Рудакова, М.О. Корабельщікова //Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Медицина.- 2001.- Вип..13.- С.123-125.
76. Психологическая диагностика развития школьников в норме и патологии /Романова Е.С., Усанова О.Н., Потемкина О.Ф.- Москва, 1990. – 149 с. С.58-61.
77. Проскурина Т.Ю., Матковская Т.Н., Кудь В.С. Клинико-психологические особенности невротических расстройств у современных подростков //Журнал психиатрии и медицинской психологии.- 2004.- №4.- С.127-129.
78. Поппе Г.К., Пукшанская С.М. Нервно-психические нарушения у детей с бронхиальной астмой //Восьмой Всесоюзный съезд невропатологов, психиатров и наркологов: Тез. докладов.- М., 1988.- Т.II.- С.243-245.
79. Псилогія: Підручник /Трофимов Ю.Л., Рибалка В.В., Гончарук П.А., та інш.; за ред. Трофімова Ю.Л.- К.: Либідь, 1999.- 558 с.
80. Роль острого и хронического стресса в патогенезе приступов астмы у детей /Мандберг С., Джеймс И. Пейтрон, Ахола С. И др. //Международный медицинский журнал.- 2001.- №4.- С.348-354.
81. Сміян І.С., Бандига Н.В. Бронхіальна астма дитячого віку.- Тернопіль, 1995.- 200 с.
82. Семейная психотерапия больных бронхиальной астмой: Метод. указания / Сост.И.П. Павлова, С.Ю. Куприянов.- Л., 1985.- 24 с.
83. Силвестров В.П., Ребров А.П. Кароли Н.А. Психологические особенности личности и функциональное состояние вегетативной нервной системы у больных бронхиальной астмой //Российский медицинский журнал.- 1998.- №1.- С.47-50.
84. Современные показатели распространенности бронхиальной астмы среди детей /М.Е. Дрожжев, Н.С. Лев, М.В. Костюченко и др. //Пульмонология.- 2002.- №1.- С.42-46.
85. Соціально-психологічні чинники соціальної інтеграції молоді з соматичними вадами здоров’я: Наук.-метод. посібник /За заг. ред. Н.Д. Володарської.- К.: Міленіум, 2004.- 186 с.
86. Солопов В.Н. Астма. Эволюция болезни.- М.: Готика, 2001.- 208 с.
87. Сирота Н. Учись управлять собой //Астма и аллергия.- 1999.- №2.- С.20-21.
88. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологи.- СПб.: ООО “Речь”, 2001-350 с.
89. Старшенбаум Г.В. Психосоматика и психотерапія: Исцеление души и тела.-М.: 2005.-496 с.
90. Товт-Коршинська М.І. Клініко-імунні та психоемоційні розлади в патогенезі бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту, методи їх корекції: Автореф. дис...докт. мед. наук: 14.01.27 /АМН України. Ін-т фтизіатриї і пульмонології ім.. Ф.Г.Яновського.- К., 2003.- 39 с.
91. Трубников В.И., Гинделис В.М. О наследственном предрасположении при бронхиальной астме //Генетика.- 1981.- №12.- С.2220-2226.
92. Уманский К.Г. Невропатология для всех.- М.: Знание, 1989.- 192 с.
93. Умарова З.С. Эффективность психокорригирующей терапии при бронхиальной астме у детей //Рос. вестник перинатологии и педиатрии.- 1993.- Т.38, №4.- С.36.
94. Федосеев Г.В., Куприянов С.Ю. Бронхиальная астма как способ патологической адаптации к микросоциальной среде //Терапевтический архив.- 1985.- №5.- С.31-36.
95. Факторы, влияющие на качество жизни больных с бронхиальной астмой /А.Г., Чучалин, А.С. Белевский, И.В. Смоленов и др. //Пульмонология.- 2004.- №1.- С.67-83.
96. Хільченко В.С., Нечитайло Ю.М., Ковтюк Н.І. Психосоматичне здоров’я дітей //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №5.- С.53.
97. Шамиль Н.Р., Зонис Я.М. Применение психотерапии при санаторном лечении подростков, больных бронхиальной астмой //Реабилитация больных хроническими неспецифическими (аллергическими) заболеваниями легких на курортах: (Сб. науч. трудов).- Пятигорск, 1988.- С.128-133.
98. Шостакович Г.В. Психосоматичні взаємовідносини при бронхіальній астмі: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.00.18 /Київ. НДІ загальної та судової психіатрії.- К., 1993.- 22 с.
99. Яшин Л.А. Методологический подход к диагностике и лечению трудной, терапиерезистентной бронхиальной астмы //Астма та алергія.- 2002.- №1.- С.71-76.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 500
Скачать бесплатно 1769.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.