У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Аналіз та шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності банку
Количество страниц 85
ВУЗ КНЭУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 18065.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………6
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………………………………………10
1.1 Поняття і особливості інвестицій………………………………………………10
1.2 Довгострокове кредитування як форма участі банку в інвестиційному процесі………………………………………………………………………………...14
1.3 Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів……………………..13
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» …………………………………………………………..31
2.1 Загальна оцінка кредитного портфеля АБ «Брокбізнесбанк»………………..31
2.2 Діяльність АБ “Брокбізнесбанк” на ринку цінних паперів……………………41
2.3 Діяльність АБ «Брокбізнесбанк» на фондовому ринку ринку: світова та вітчизняна практика………………………………………………………………….48
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ………………………………………………..................................................65
3.1 Шляхи вдосконалення мінімізації кредитного ризику ………………….…….65
3.2 Портфельне інвестування як напрям покращення інвестиційного клімату банку……………………………………………… …………………………………73
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………….81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………85




ВСТУП

На сучасному етапі переходу економіки України до ринкової моделі проблема залучення інвестицій та підйому на цій основі вітчизняного виробництва є центральною, саме від її успішного рішення залежить напрямок і темпи подальших економічно-соціальних перетворень в Україні і в кінцевому результаті політична стабільність суспільства. Рішення проблеми залучення інвестицій потребує розробки та впровадження в практику визначених стратегій реалізації інвестиційної діяльності, що ефективно забезпечує залучення і цільове використання інвестицій.
Саме кредитні установи у світовій практиці є значним сегментом на ринку інвестування та відіграють помітну роль у цьому процесі. Українські банки мають ще незначний досвід у здійсненні інвестицій, але з кожним роком ці операції зростають. Такі дані підтверджуються не тільки цифровими показниками, а й значним зростанням відповідних служб та підрозділів у банківських установах. Поведінка комерційних банків на інвестиційному ринку значною мірою залежить від обраної ними інвестиційної стратегії, яка випливає із загальної стратегії банку і має вплив на формування інвестиційної політики, вибір шляхів її реалізації, форм і методів управління ресурсами.
Досліджуючи тему банківського інвестування та формування його стратегії, я спирався на авторитетну думку українських вчених – економістів: І.А. Бланка, Б.В.Губського, О.В. Васюренко, М.П. Денисенка, Б.Л. Луціва, А.М. Мороза, А.А.Пересади, М.І.Савлука і багатьох інших. Крім того, для написання роботи вивчено праці російських економістів, таких як В.В. Бочаров, Ю.Ф. Касімов, В.М. Павлюченко, Ю.В. Рожков, Т.П.Любанова, Л.В. Мясоєдова, Ю.А. Олейнікова, В.В. Шеремет, А.Мертенс, В.Д. Шапіро та інших іноземних фахівців, зокрема, Т. Баррел, Х.У. Деріг, Г.Марковіц, П.М.Хавранек, У.Шарп, а також були взяті до уваги закони України та інші нормативні документи, що регламентують інвестиційну діяльність в Україні.
Забезпечення економічного зростання висуває підвищені вимоги до характеру та параметрів функціонування інвестиційного ринку, структури й активності його учасників у реальному та фінансовому секторах. Специфіка перехідного періоду України зумовлює ситуацію, за якої інвестиційні ресурси одного з основних учасників інвестиційного ринку – банківської системи, упродовж тривалого періоду функціонують у досить обмежених сегментах, почергово, в залежності від мінливості макроекономічного середовища та державної економічної політики, переливаючись між ринком державних цінних паперів, короткостроковим кредитуванням суб’єктів реального сектора та міжбанківським ринком, беручи цим малу участь у формуванні загального інвестиційного потоку в країні, що в умовах загальної слабкості позицій інших учасників інвестиційного ринку виступає одним з суттєвих деструктивних елементів у відтворювальних процесах. Слабкість фондового ринку та окремі негативні тенденції в економіці стримують ефективний процес активізації інвестиційної діяльності банків на ринку цінних паперів та у сфері інвестиційного, передусім довгострокового, кредитування реального сектора, звужують асортимент і можливості банківських інвестицій. З іншого боку, низький рівень життя населення та слабкий фінансовий стан суб’єктів господарювання звужують можливості комерційних банків щодо мобілізації вільних грошових коштів як потенційного інвестиційного ресурсу. Зазначені тенденції посилюються відсутністю повноцінної нормативно-правової бази, яка б комплексно регулювала блок питань, пов’язаних з формуванням інвестиційного ринку загалом та інвестиційною діяльністю комерційних банків, що вносить елемент хаотичності та безсистемності в систему управління цією діяльністю. Всередині банків досить слабка увага приділяється системі маркетингового забезпечення опрацювання інвестиційних стратегій, виходячи з поточних і перспективних завдань, що стоять перед банком, а також прогнозних параметрів трансформації інвестиційного ринку загалом. Кінцевим наслідком такого сценарію розвитку є розбіжність між інвестиційними цілями комерційних банків та інвестиційними потребами національної економіки.
Існування деструктивного впливу невідповідності між інвестиційним попитом та інвестиційною пропозицією в реальному та фінансовому секторах національної економіки на інвестиційні можливості комерційних банків зумовило необхідність здійснення даного комплексного дослідження, спрямованого на обґрунтування шляхів підвищення інвестиційної активності цих установ. Визначення та впровадження концептуально нових схем управління інвестиційною діяльністю комерційних банків з точки зору переорієнтації її на потреби структурної перебудови економіки, розвитку повноцінного фондового ринку, підвищення на цій основі загальної ділової активності дозволить підвищити конкурентний статус національної економіки. Такий підхід відповідає обраному курсу на розбудову інноваційної моделі розвитку економіки України.
Питання інтегрованої оцінки поточних і перспективних напрямів, параметрів і співвідношення інвестиційної діяльності комерційних банків у реальному і фінансовому секторах, визначення пріоритетних напрямів удосконалення системи її нормативно-правового забезпечення, загальних методологічних підходів до опрацювання системи маркетингового забезпечення розробки інвестиційної стратегії банку та обґрунтування перспективних напрямів її реалізації з урахуванням специфіки трансформаційного періоду та виходячи із завдань середньострокової перспективи на сьогодні вивчені недостатньо.
Метою роботи є визначення сутності стратегічного планування інвестиційних операцій українських комерційних банків, зокрема АБ "Брокбізнесбанк" .Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на їх досягнення:
- з’ясувати економічну сутність понять “інвестиції”, “банківські інвестиції”, “інвестиційна стратегія”, “інвестиційна політика” та “інвестиційні банки”;
- проаналізувати нормативну базу щодо здійснення інвестиційної діяльності українськими банками;
- розглянути методи інвестиційної політики АБ " Брокбізнесбанк" з метою ефективного формування інвестиційного портфеля;
- оцінити перспективи розвитку інвестиційної діяльності комерційних банків в Україні;
- розробити схему формування інвестиційної стратегії комерційних банків;
- сформулювати основні рекомендації щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності АБ " Брокбізнесбанк " в цілому.
Об’єктом дослідження є економічні відносини в процесі формування стратегії банківських інвестицій на прикладі АБ " Брокбізнесбанк "
Предметом дослідження є діяльність банків на фінансовому ринку України при формуванні їх інвестиційних портфелів.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи складають сучасні теорії формування інвестиційного портфелю, класичні теорії та новітні підходи в обранні інвестиційної стратегії комерційного банку. ринкової трансформації економіки України. Часові межі дослідження – період незалежності України.
Список литературы ВИСНОВКИ
У роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання вдосконалення інвестиційної стратегії комерційного банку, що дало змогу більш ґрунтовно підійти до пошуку шляхів розв’язання проблеми здійснення інвестиційних операцій комерційними банками в сучасних умовах розвитку України і сформувати такі висновки:
1. Інвестиції слід розглядати як комплекс заходів і дій юридичних та фізичних осіб, що інтегрує у собі різні економічні процеси, що впливають на виробництво, розподіл, обмін та споживання національного продукту, тобто вони є фундаментальною основою суспільного відтворення. А метою інвестиційних вкладень є не тільки отримання прибутку, але й досягнення соціального ефекту. Сутність банківських інвестицій полягає у забезпеченні переливання грошових капіталів від одних суб’єктів інвестиційних відносин (інвесторів, кредиторів) до інших (позичальників), що сприяє вирівнюванню норми прибутку між різними сферами підприємницької діяльності і створює об’єктивні умови для реалізації тенденції формування середньої норми прибутку в народногосподарській сфері. Виявлена різниця між інвестиційними банківськими операціями і кредитними операціями банку – під інвестиційними банківськими операціями розуміють ті з них, в яких банки виступають в ролі ініціаторів вкладення грошових коштів, на відмінну від кредитних операцій, де ініціатива в отриманні коштів виходить зі сторони позичальника.
2. Для посилення ефективності діяльності комерційних банків в інвестиційній сфері уточнені основні характеристики інвестиційної діяльності комерційних банків. Будь-які інвестиційні рішення пов’язані з тим, що банк-інвестор приймає на себе ту чи іншу величину інвестиційних ризиків. Очікування втрат, співвідношення ймовірності їх виникнення з очікуваним доходом складають основу інвестиційних рішень банку. В зв’язку з цим виділено системний і несистемний ризики, і запропоновано виділяти ризик-менеджмент.
3. Стратегічне планування інвестиційної діяльності забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивацій і контролю, які орієнтовані на розроблення стратегічних планів. Динамічний процес стратегічного планування є тим корегуючим фактором, від якого залежать скоординовані і ефективні управлінські функції. Організація в цілому і окремі люди, не використовуючи переваги стратегічного планування, будуть позбавлені чіткого способу оцінки цілі і напряму діяльності корпоративного підприємства. Процес стратегічного планування забезпечує основу для управління членами організації. Реалії економічного становища нашої країни засвідчують, що стратегічне планування стає все більш актуальним для українських банків, які за допомогою нього можуть конкурувати як між собою, так і з іноземними банками.
4. Проведений аналіз найважливіших макроекономічних показників розвитку України та формування інвестиційного потенціалу за період з 1991 року до наших днів показав, що в нашій країні спостерігається певна закономірність у розвитку економічних процесів. Інвестиційні процеси в Україні, а отже, і діяльність комерційних банків в цій сфері, можна поділити на три етапи:
І етап – (1991 р. – 1994 р.) зародження (створення комерційних банків, формування капіталу, вибір інвестиційної стратегії);
ІІ етап – (1994 р. – 1997 р.) формування (виникнення структурованої банківської системи, формування довгострокових перспектив розвитку комерційних банків);
ІІІ етап – (1997 р. до сьогодні) розвитку (створення економічних передумов стабілізації та розвитку інвестиційного ринку, остаточний вибір (вдосконалення) інвестиційної стратегії).
Стратегія інвестиційної діяльності комерційних банків зазнала змін відповідно до змін орієнтирів загальної інвестиційної ситуації у країні та формуванням загального економіко-правового базису. На основі цього запропоновано заходи щодо удосконалення законодавчої бази у сфері банківського інвестування нормативних документів.
5. Формування інвестиційного портфеля є завданням багатоваріантним, на процедуру якого впливає багато факторів: тип обраної стратегії та характер поведінки на ринку; уподобань і прихильності; фахових здібностей інвестора; володіння понятійним апаратом; обізнаності з нормативно-правовою базою; навичками маркетингових досліджень; інвестиційного менеджменту. Отже, формування портфеля інвестицій базується на прогнозах, типових методиках і процедурах та загальних рекомендаціях, але єдиного підходу не існує. Існуючі теорії лише наближають інвестора до науково-обгрунтованих підходів, але остаточне рішення про вибір інвестиційної стратегії залишається за ним.
6. У дослідженні виділено такі основні характеристики інвестиційних банків: концентрація більшості видів діяльності на ринку цінних паперів і на деяких інших фінансових ринках, які визначені у законодавстві; головним видом визнається діяльність щодо залучення фінансових джерел за допомогою цінних паперів; здійснення переважної частини інвестиційних операцій, насамперед, на гуртових фінансових ринках; пріоритетність середньо- і довгострокових вкладень; недержавні цінні папери є основою інвестиційного портфеля банку.
7. При аналізі різних підходів до формування інвестиційної стратегії і з метою активізації діяльності банків в інвестиційній сфері, оптимізована і розширена схема формування інвестиційної стратегії, що включила в себе такі етапи: визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності; аналіз визначення можливостей і методів реалізації цілей інвестиційної діяльності за рахунок різних джерел; визначення періоду реалізації інвестиційної стратегії; конкретизації інвестиційної стратегії за періодами її впровадження; аналіз і оцінка стратегічних альтернатив (враховуючи зовнішнє і внутрішнє середовища); вибір стратегії; контроль за здійсненням розробленої інвестиційної стратегії.
8. Рішення проблеми ліквідності виражається у створенні системи контролю за притоком ресурсів та їх розміщенням, наданні кредитів за строками у зв’язку зі структурою ресурсів, у підвищенні якості кредитного портфеля, у розширенні валютного потенціалу банка за рахунок збільшення статутного капіталу у валюті, розширення клієнтури зі значними валютними коштами, кредитуванні підприємств зі стійким фінансовим положенням та досвідом довгострокової взаємодії з банком, розробці реальної інвестиційної політики. В зв’язку з цим, основною метою інвестиційної стратегії є підтримка відповідних пропорцій між первинним і вторинним резервом, а також мінімізація інвестиційного ризику через диверсифікацію. Визначено доцільність страхування майбутнього доходу від інвестицій в комерційному банку.
9. З метою подальшого розвитку інвестиційного кредитування в Брокбізнесбанк розроблена відповідна стратегія на перспективу. Вона передбачає випереджаючу динаміку кредитів інвестиційного спрямування в економіку країни. Обсяг видачі таких кредитів повинен досягти 12-14 млрд грн. щорічно. Фінансову підтримку банку отримають перспективні інвестиційні проекти багатьох галузей економіки України. Це можуть бути значні за розмірами інвестиційні кредити, що вигідно відрізняє Брокбізнесбанк порівняно з іншими банками.
Реалізувати таку стратегію дасть можливість найбільший серед українських банків власний капітал, який постійно зростає. За його розмірами Брокбізнесбанк входить в когорту провідних банків світу і визнаний всесвітньо відомим англійським журналом «Банкір» найкращим банком в Україні. Для того, щоб активно розгорнути інвестиційне фінансування економіки, необхідно створити відповідне правове підгрунтя, забезпечити реалізацію прав кредиторів, сформувати стимулюючу грошово-кредитну політику в державі, спрямувати грошові потоки в економіку через провідні банки, а не розпорошувати по безлічі далеких від виробництва структур.
Науково доведено, що тільки через розвиток банківського кредитування, концентрацію капіталів, розширення безготівкових операцій можливо досягти безінфляційного розвитку економіки.
У розвитку інвестиційного кредитування зацікавлене і населення. З одного боку, це забезпечення робочими місцями, зарплатою, доходами. Тільки Брокбізнесбанк створив завдяки інвестиційним кредитам сотні тисяч нових робочих місць. З другого боку, інвестиційні банки – це надійні банки, тому що кошти вкладників спрямовуються в реальну економіку і мають матеріальне забезпечення. Населенню вигідно і безпечно вкладати заощадження в такі банки.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України.- К., 1996;
2. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР;
3. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 24.02.2007 р. №1202-12;
4. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 1.02.1996 р. №25/96-ВР;
5. Про затвердження Положення про порядок залучення експертів до оцінки майна, що перебуває у загальнодержавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвестиціями: Постанова КМУ від 20.07.96 р. №813;
6. Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій: Постанова КМУ від 7.08.96 р. №928;
7. Про створення Державного інноваційного фонду: Постанова КМУ від 18.02.1992 р. №77;
8. Дані державного комітету статистики. Розділ “Інвестиції” 1996-1999 рр.;
9. Барановський О.І. Інвестиційна безпека// Фінанси України.- 1998.- №9;
10. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика// К.:КГЭУ ,1999
11. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.- К.: Итем ЛТД, 1995;
12. Гордань В.І. Інвестиційні ресурси та відтворення в Україні: поточні проблеми/ Зб. наук. пр. Регіональна політика розвитку підприємництва в Україні і проблеми інвестицій.- К.: Манускрипт, 1995;
13. Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 1998 - №1, с.22-28;
14. Губський Б.В.Інвестиційні процеси в глобальному середовищі.- К.: Наукова думка,1998
15. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. – М.: Дело Лтд., 1994
16. Демиденко Л.М. Окремі питання податкового стимулювання в Україні //Фінанси України. – 1998. - №9, с.127-130;
17. Довгань Л.П. Податки в інвестиційній діяльності акціонерних товариств// Фінанси України.- 1999.- №1, с.126-129;
18. Дьяконова і.І. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності.- Суми: Слобожанщина, 1998;
19. Збаразька Л.О. Удосконалення економічного стимулювання механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. – 1997. - №11, с.92-98;
20. Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. – К.: “Конкорд”, 1996
21. Иностранные ивестиции в стратегиях структурных реформ и экономического роста.//Посредник. – 1997. –29 мая, с.3;
22. Кузьмин В. Денежно-кредитное регулирование инвестиционной сферы//Бизнес-информ.- 1999.- №1-2, с.65-67;
23. Ли Се Ун – Международный бизнес: стратегия и управление: М.: перевод с анг. Наука ,1996
24. Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. – 1998, с.3-7;.
25. Мадиарова Д.М. Стратегия формирования внешеэкономической деятельности. -Алматы: Экономика, 1999.
26. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні.//Фінанси України.- 1998. - №8, с.61-65;
27. Михеев Ю. Стратегическое управление инвестированием// Банковские технологии №4, 1998
28. Недашківський М. Сутність та основні поняття інвестиційного процесу// Банківська справа.- 1998.- №6, с.55-58;
29. Омельянович Л.А., Філіпенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 1997. - №6, с.73-78;
30. Характеристика інвестиційного клімату в Україні та перспективи його покращення. Сергій Москвін, президент Українського товариства фінансових аналітикі Пріоритети N2, липень-серпень 2002 року
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
700
Скачать бесплатно 18065.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.