У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Проблема соціально-психологічного впливу і влади у сфері суспільно-політичних відносин, їх взаємозв’язок і функції
Количество страниц 50
ВУЗ Севастопольське відділення МАУП
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………..…3
1. Психологічні проблеми суспільно-політичних відносин в аспекті соціально-психологічних наук………………………………..…………….6
2. Соціальна політика як чинник розвитку суспільних і соціальних
відносин….…………………………………...…………………………..…...8
2.1. Основні напрямки і пріоритети соціальної політики....………...10
2.2. Характер соціальних відносин як відносин залежності від влади…………………………………………………………………..14
3. Соціально-класові відносини і соціальна політика,
спрямована на їх розвиток…………….………………………………….17
3.1. Соціальна стратифікація і соціально-класові відносини у стародавньому і сучасному суспільстві ………….………….…..17
3.2. Процеси соціальної мобільності як важливий об’єкт
соціальних відносин………...……………………………….……...21
4. Процеси формування економічних і соціально-психологічних основ для стабільного етнонаціонального розвитку………………..………..24
5. Соціально-психологічні проблеми впливу влади на процеси утвердження консолідуючих цінностей національної ідеї………..….28
5.1. Роль соціальної рефлексії у становленні світоглядних
орієнтацій……………………………………………………………..30
5.2. Соціально-психологічні чинники формування національної свідомості……………………………………………………………..33
5.3. Тоталітарна свідомість і сімейне виховання……………………38
6. Соціальні інновації: пошук нових ідей та подолання опору………….41
Висновки…..…………………………………………………………….……….46
Список використаної літератури…………………………………………….49


Вступ

Соціальний розвиток людини – це процес і результат засвоєння та подальшого активного відтворення соціального досвіду. Процес соціалізації нерозривно пов’язаний із спілкуванням та спільною діяльністю людей.
Здійснюється він як у спеціальних соціальних інститутах,так і через вплив на людину різних випадкових факторів, неформальних компаній тощо. Тому для соціальних інститутів, однією з основних функцій є здійснення єфективної соціальної політики,формування умов для утвердження самостійної людини, свободи вибору нею напрямків і форм самореалізації у сфері як соціального буття, так і суспільного взагалі.
Збагачення процесу соціального розвитку, виявлення нових концептуальних засад соціальної політики можливе лише за умови, що особистість перетвориться з об’єкта соціального розвитку, соціальної політики, соціальної безпеки на активний, творчий суб’єкт цього процесу, який самореалізує власний багатий потенціал.
Збагаченню змісту діяльності особистості у сфері соціального розвитку сприятиме створення умов для розширення економічного, соціально-політичного та духовного простору як основи становлення зрілих форм соціального буття і посилення соціальної безпеки, розширення можливостей для вільного вибору особистістю як політичних, так і ціннісно-нормативних пріоритетів, духовно-моральних засад у самореалізації власної соціальності.
Істотним та головним у цьому процесі є формування умов для розширення альтернативності діяльності та поведінки людини, засобів особистісної самореалізації, різноманітних форм самоутвердження і самовираження, насамперед тих рис індивідуальної соціальності та духовності, що розкріпачують розум, ініціативу, активність, підприємливість, як найповніше збагачують і реалізують особистісний потенціал основного суб’єкта соціального буття й потенціал загалом.
Розширення соціальних основ для самореалізації особистісного буття, зокрема самозахисту, посилення соціальної безпеки людини зумовлюють й тим, що в суспільстві немає чіткої орієнтації державних інститутів у здійсненні соціальної політики, спостерігається нестабільність їх функціонування.
Соціодинаміка суспільного розвитку неминуче диктує необхідність пробудження державних інститутів й концептуальної переорієнтації інституціональної діяльності в напрямку зміни моделей і регуляторів розвитку соціальних процесів, а також створення об’єктивних і суб’єктивних умов для смисложиттєвої самореалізації, багатогранного соціального багатства індивідаульності, її духовності.
Стабілізація і гармонізація соціального розвитку, відтворення соціокомунікацій різних верств населення, які нині багато в чому розрізнені, розвиток соціальної культури неможливі без утвердження їх цінностей на особистісному рівні, що уможливлює реалізацію потенціалу унікальності, неповторності соціальної людини, її духовності, значення яких у розвитку соціального буття безмірно збільшується. Це пов’язано з подоланням поширеної в минулому й існуючої соціальної деіндивідуалізації, десоціологізації, що утверджували дух одноманітності, однаковості, нав’язували індивіду стандартизовану соціальну позицію.
Серед інституціональних структур, які здійснюють соціальну політику, вирішальну роль відіграє держава, покликана виконувати координуючу, організуючу роль у регулюванні процесів функціонування та розвитку соціального буття. Тому, посилення ролі державної влади, державної соціальної політики і влади взагалі, її впливу на соціальні відносини з метою створення умов для стабільних процесів соціодинаміки – є завжди головною проблемою в галузі соціально-політичних і соціально-психологічних досліджень.
Зазначене суттєво актуалізує розробку і вивчення різноманітних проблем соціального розвитку суспільства, здійснення соціальної політики. Тому у роботі розглянуті основні напрямки і пріорітети здійснення соціальної політики у сфері регулювання розвитку соціальних відносин, соціально-классових та етнонаціональних відносин, зокрема важливі проблеми соціально-психологічного впливу і влади, їх взаємозв’язок і функції, а також пов’язані з цим процеси соціальної стратифікації і соціальної мобільності.
У роботі розкриваються питання з соціально-психологічних проблем впливу влади на процеси утвердження консолідуючих цінностей національної ідеї, становлення світоглядних орієнтацій людини, а також, формування національної свідомості. У кожному розділі подаються висновки перспектив та можливостей подальшого покращання діяльності влади у сфері суспільно-політичних відносин для регулювання і стабільного розвитку соціальних відносин.
При написанні роботи нами були використані як спеціальні законодавчі державно-управлінські документи, так і соціально-психологічна і соціально-політична література з даної тематики.

Список литературы Висновки


Як вже було з’ясовано - збагачення процесу соціального розвитку та виявлення нових концептуальних засад соціальної політики і впливу на громадську думку можливе лише за умови, що особистість перетвориться з об’єкта соціального розвитку, соціальної політики, соціальної безпеки на активний, творчий суб’єкт цього процесу.
У сфері соціального розвитку цьому сприятиме створення умов для розширення:
- економічного, соціально-політичного та духовного простору як основи становлення зрілих форм соціального буття і посилення соціальної безпеки;
- можливостей для вільного вибору особистістю як політичних, так і ціннісно-нормативних пріоритетів, духовно-моральних засад у самореалізації власної соціальності.
Істотним та головним у цьому процесі є формування умов для розширення альтернативності діяльності та поведінки людини, засобів особистісної самореалізації, різноманітних форм самоутвердження і самовираження, насамперед тих рис індивідуальної соціальності та духовності, що розкріпачують розум, ініціативу, активність, підприємливість, як найповніше збагачують і реалізують особистісний потенціал основного суб’єкта соціального буття й потенціал загалом.
Вирішальну роль у здійсненні соціальної політики відіграє держава, покликана виконувати координуючу, організуючу роль у регулюванні процесів функціонування та розвитку соціального буття, тому, посилення ролі державної влади, державної соціальної політики і влади взагалі, її впливу на соціальні відносини з метою створення умов для стабільних процесів соціодинаміки – є завжди головною проблемою в галузі соціально-політичних і соціально-психологічних досліджень.
Громадську думку інколи порівнюють з атмосферним тиском, і для впливу на неї потрібно враховувати закони формування громадської думки:
- громадська думка надзвичайно чутлива до значних подій;
- громадська думка швидше формується під впливом подій, ніж слів;
- громадська думка не стабілізується доти, доки значення наслідків не стане зрозумілим;
- громадська думка здебільшого не передбачає причин ситуації, вона швидше реагує на неї;
- з психологічної точки зору громадська думка головним чином детермінована корисливими інтересами людей;
- у критичні моменти люди стають прискіпливими в оцінці компетентності свого керівництва;
- важливими психологічними параметрами громадської думки є: спрямованість, напруженість, широта, глибина.
Спосіб впливу на громадську думку залежить від тієї мети, яка стоїть перед суспільно-політичною владою: схвалення певної ідеї; формування нового ставлення до чогось; зміна існуючої поведінки тощо.
Є різні механізми інформації, переконання, навіювання, спонукання, а також методи завоювання, підтримки і відновлення уваги, використання яких залежить від завдань, пріоритетів, інтелектуальних та фінансових ресурсів.
Характеристиками дієвих інформаційних кампаній є:
1) застосування одночасно різних ЗМІ;
2) поєднання заходів у засобах масової інформації з діяльністю у громаді, підтриманою існуючими її структурами, наприклад, органи влади, неурядові організації, надавачі послуг;
3) точна спрямованість інформації на ту групу населення, яку визначено як цільову аудиторію;
4) неодноразове повторення єдиної ідеї;
5) використання позитивних образів і стилів;
6) залучення до планування та проведення кампанії ключових фігур та груп у ЗМІ та державних органах;
7) вдалий вибір часу проведення впливової кампанії;
8) постановка обгрунтовано помірних, досяжних цілей щодо змін;
9) застосування стратегій соціального маркетингу;
10) координація з компонентами безпосереднього надання інформаційних послуг (гарячі лінії);
11) звернення до неформальних лідерів цільової групи;
12) поєднання соціальної реклами з іншими заходами в рамках впливової кампанії;
13) використання ЗМІ для якомога ширшого висвітлення впливової кампанії тощо [19].
До важливих умов ефективної реалізації соціальної політики належать використання адекватних принципів управлінської, регулятивної діяльності з освоєння й творення соціального буття, які відповідали б вимогам законів демократичного суспільного соціального розвитку. Лише засвоєння професійних підходів складання і реалізації короткотермінових чи довготермінових програм формування громадської думки допоможе існуючій владі з’ясовувати гострі соціальні питання, планувати і впроваджувати соціальні інновації, ефективно здійснювати соціальну політику.
Список використаної літератури

1. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, практики. – К., 2000.
2. Бебик В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. – К.: МАУП, 1996.
3. Боришевський М.Й. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості. – К., 2001.
4. Вебер М. Соціологія: загально-історичні аналізи. Політика./ Пер. з нім. О.Погорілого – К., 1996.
5. Видрін Д. Політика: історія, технологія, екзистенція. – К.: Либідь, 2001.
6. Гіденс Е. Соціологія./ Пер. з англ. В.Шовкуна - К., 1999.
7. Економічний розвиток і державна політика: Практикум. Вип. 8 Соціальна політика / За ред. І. Розпутенка. – К., 2002.
8. Князев В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. – К.,1995.
9. Мельник Л.П. Психологія управління. – К.: МАУП, 2002.
10. Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М., 2000.
11. Право України // Юридичний журнал: №10, №11 – К., 2002.
12. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави. – К., 1995.
13. Психологические механизмы регуляции социального поведения / Под ред. М. Бобневой – К., 1995.
14. Психологические проблемы мотивации человека. – М., 1998.
15. Скуратівський В.А., Трощинський В. Гуманітарна політика в Україні. – К., 2002.
16. Скуратівський В.А. Етносоціальна культура: проблеми саморегулювання. – К., 1993.
17. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики. – К.: МАУП, 2002.
18. Соціологія: Навч. посіб./За ред. С.О.Макаєва. – К., 1999.
19. Соціальна політика і соціальна робота. Журнал – К., 2000, 2001.
20. Удовиченко В. Соціальна держава: пошук оптимально прийнятої моделі соціально-економічного розвитку// Соціологія. – К.,1999.
21. Юзвак Ж. Духовність як феномен психології / Психолог: №19. – К., 2002.
22. Ягодка І. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посіб. – К., 2000.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 250





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.