У нас уже
242733
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
Музична освіта на Чернігівщині
Количество страниц
102
ВУЗ
Черниговский государственный педагогический университет
Год сдачи
2010
Содержание
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Загальна історія музичної освіти на Чернігівщині
1.1 Музичне життя в X-XIII ст.
1.2 Особливості музичної освіти на Чернігівщині у XVIII на початку XIX ст.
1.3 Сімейне музичне виховання
1.4 Педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині
1.5 Музична та театральна діяльність громадських об’єднань Чернігівщини у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.
Розділ ІІ. Чернігівське музичне училище
2.1 Заснування та діяльність Чернігівського музичного училища
2.2 Етапи становлення та професіоналізації музичного училища
2.3 Музичні відділи музичного училища
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Наша держава Україна має давні традиції професіональної музичної освіти. Вже за часів Київської Русі музичне мистецтво відігравало активну роль в житті суспільства і розвивалося нарівні з іншими видами духовної діяльності: красним письменством, малярством, зодчеством. Глибокий вплив на формування професіональних засад музичної освіти в Україні здійснювали братські школи, колегіуми. Одним з видатних організаторів музичної освіти в XVII ст. був Лазар Баранович. Саме він, перебуваючи на посаді ректора Києво-Могилянської колегії (академії), у 50-х роках XVII ст. організував хорову школу.
У XVIII ст. в Україні виникають перші спеціалізовані дитячі музичні школи. Найбільш відомою стала діяльність «Школи співу та інструментальної музики», яка існувала в Глухові.
Нового якісного рівня сягає музична освіта в Україні з другої половини XIX ст. Цьому сприяла діяльність Російського музичного товариства, яке прагнуло поширювати кращий світовий досвід музичної культури та освіти. При регіональних відділеннях РМТ виникали музично-освітні заклади, які ставали головною ланкою у підготовці місцевих музичних кадрів. Приміром, перші музичні школи та музичні училища виникають в Києві (1868, 1883), Харкові (1873, 1883), Одесі (1886, 1897) і інших містах. Перше музичне училище в Чернігові з'явилося в 1904 році. Його поява стала поворотною віхою в розвитку музичної освіти на Чернігівщині. По-перше, училище діяло на основі учбової програми, затвердженої в Санкт-Петербурзькій консерваторії на той час одного з світових центрів музичної освіти та музично-педагогічної думки. По-друге, перше Чернігівське музичне училище об'єднало навколо себе кращі музично-педагогічні сили, що сприяло повній концентрації зусиль, спрямованих на вдосконалення музично-педагогічного процесу. По-третє, весь наступний розвиток музично-педагогічної освіти Чернігівщини спирався на той досвід, який накопичився в викладацькому колективі першого Чернігівського музичного училища.
В нових історичних умовах сьогодення ми маємо підстави для констатації того факту, що серед успіхів і проблем музичної освіти в регіоні вона є стабільною та конкурентно-здатною серед інших сфер професіональної освіти.
Сподіваюсь, що більш детальний розгляд окремих фрагментів історії музично-освітньої діяльності на Чернігівщині сприятиме актуалізації концептуальних засад регіонально-локальних реформацій в інтересах її подальшого розвитку.
Актуальність теми дослідження полягає в її синтезуючому характері. Незважаючи на появу в останні роки окремих наукових праць, на сьогоднішній день не існує дослідження, в якому б максимально був би обраний та узагальнений історіографічний матеріал стосовно окресленої проблеми.
Об'єкт дослідження - музична освіта Чернігівщини як певний історико-культурний феномен.
Предмет дослідження - зародження та шляхи розвитку музичної освіти Чернігівщини, основні сфери музичної освіти Чернігівщини: хорове та ін-струментальне виконавство, сімейне музичне виховання, педагогічні курси церковного співу на Чернігівщині, музична та театральна діяльність громадських об’єднань.
Мета дослідження - на основі аналізу джерельної бази осмислити історичні факти та виявити характерні особливості еволюції музичної освіти Чернігівщини.
З означеної мети випливають і певні завдання, які торкаються з'ясування специфічних особливостей музичного життя на Чернігівщині,а саме:
проаналізувати та систематизувати історіографічні, мистецтвознавчі праці, а також матеріали періодичних видань з означеної проблеми;
визначити прояви мистецької діяльності на ранньому етапі становлення музичної освіти і культури Чернігівщини;
простежити, розвиток та розгалуження музичної освіти Чернігівщини в історичному аспекті;
виявити передумови розвитку професійної музичної освіти;
проаналізувати основні напрямки розвитку музичної освіти регіону на шляху від аматорства до професіоналізму.
Хронологічні рамки дослідження (X - початок XX століття) обумовлені об'єктивними причинами: саме з X століття починається формування музичної освіти і культури регіону, а на початку XX століття процес становлення музичної освіти закінчується по всіх напрямках - починається період розквіту. Імена, події, явища культурно-мистецького життя Чернігівщини у XX столітті - все це вимагає окремого і більш детального вивчення як тема, що потребує серйозного самостійного вивчення.
Відповідно логіки викладення матеріалу, якої потребує розкриття обраної теми, робота структурована наступним чином: Вступ, два основних розділи (кожний з яких, відповідно, має декілька підрозділів), Висновків. Обсяг дипломної роботи - 77 сторінок. Список використаної літератури включає 113 позицій.
Список литературы
Висновки
Узагальнюючи викладений матеріал з проблеми музично¬го життя на Чернігівщині у XVIII-XIX ст., слід відмітити, що це мистецьке явище виявило себе в активному процесі вітчизняної музичної культури, було насичене різноманітним і багатим змістом діяльності музичних цехів, кріпацьких му¬зичних колективів, громадських об'єднань культурно-мисте¬цького спрямування. Розкриття питань формування реперту¬ару домашнього музикування, становлення і розвитку музи¬кознавства і музичної критики надали можливості щодо з'я¬сування регіональних особливостей музичного життя в кон¬тексті загальних закономірностей розвитку музичної культу¬ри в Україні зазначеного періоду.
Розгортання проблеми дозволило також визначити її на¬укову самостійність у системі загальноукраїнського музично¬го процесу. В цьому переконує не лише розроблена фактоло¬гічна база, яка створила умови щодо розкриття самого пред-мету і процесу, але й культурно-історичний досвід діяльності регіону в сфері його духовного і музичного життя. На ко¬ристь самостійності теми свідчить також цілісний комплекс специфічних для даної галузі чинників (організаційно та творчо-виконавських, оціночно-характеристичних), що здій¬снювалися на основі внутрішньої взаємопов'язаності і спад¬ковості. Тут показовим фактором є результативність музич¬них діячів, які засвідчили високий професіоналізм і свідоме відношення до своєї практичної діяльності в сфері мистець¬кого життя.
Музичне життя на Чернігівщині в XVIII-XIX ст. заслуго¬вує також на увагу і як явище динамічне зі своїми особли¬востями форм побутування, насиченим змістом і чітко окре¬сленим регіональним культурологічним аспектом. При цьому регіональні особливості музичного життя виявляли високу ін¬теграційно-комунікаційну властивість. Цьому, перш за все, сприяли особливості не лише географічного розташування, але й досить стійкі культурно-мистецькі традиції регіону.
Чернігово-Сіверський край відіграв важливу роль у зміц¬ненні культурних зв'язків України і Росії, що сприяло виробленню спільник ознак музичної культури і естетичних підхо¬дів. Прикладом тут можуть служити постійні набори музи¬кантів до придворної співацької капели. Безперечно, сутність цього явища полягала не. лише в тому, що Україна і, зокре¬ма, Чернігівщина мала на той час найкращі вокальні голоси. Більш глибокі причини полягали в соціально-культурних тра¬диціях регіону. Важливу роль відігравала також більш стій¬ка і відлагоджена система музичної освіти, яка існувала в Україні, що за умов імперії створило практику постійного притоку кращих українських творчих сил у російські хори і капели. Як виявилося, значно легше не напра¬вляти на навчання в Україну, а брати вже підготовлених у музичному відношенні людей. Подібна практика сприяла формуванню постійного впливу української музичної куль¬тури на російську.
Чернігівщина в цьому процесі відігравала особливу роль. Яскравим прикладом цього стала діяльність талановитих ви¬хідців з Чернігівщини: Олексія Розумовського (1731 р.), Ма¬рка Полторацького (1745 р.), Дмитра Бортнянського (1758 р.), які здійснили глибокий вплив щодо якісного зростання існуючої в Росії, вокально-хорової і музично-інструменталь¬ної культури. Досвід діяльності першої в Російській імперії Глухівської співацької школи засвідчує, що набори кращих музичних сил з України мали систематичний характер.
Практика цілеспрямованого формування музичного се¬редовища регіону сприяла появі цілої низки музичних ор¬кестрів та співочих капел при панських маєтках, окремі з яких мали не лише регіональне значення, а здійснили вплив на розвиток вітчизняної музичної культури. Музичні колек¬тиви поміщиків Розумовських, Тарновських, Ширая були сво¬єрідними музичними і культурно-освітніми центрами, які сприяли поширенню різноманітного музичного репертуару, формували традиції виконавської культури та музично-педа¬гогічної практики. На цій основі утворювалися подальші можливості для плідних творчих контактів. Зокрема, спів¬праця М.І. Глінки з качанівським оркестром, поетом Вікто¬ром Забілою та Миколою Маркевичем стала яскравою сто¬рінкою в історії українсько-російських культурно-мистецьких стосунків. Паралельно з традиційними формами музичної ді¬яльності з другої половини XIX ст. відбувається утворення якісно нових рис музичного життя. Важливим аспектом музичного життя стає прагнення провідних культурно-мистецьких діячів Чернігівщини до поширення української націона¬льної народнопісенної творчості. Намагання надати цьому, процесу постійного і цілеспрямованого характеру привело до утворення громадських об'єднань культурно-мистецького спрямування: «Товариства кохаючих рідну мову» під керів¬ництвом Л.І. Глібова, О.В. Марковича, Чернігівського, Ні¬жинського, Новгород-Сіверського і Кролевецького музично-драматичних товариств. В контексті зростання музичної ку¬льтури регіону особливу роль відіграло Чернігівське музич¬но-драматичне товариство, яке на основі власного симфоніч¬ного оркестру, хору, солістів розпочало оперно-музичну ді¬яльність, яка на рубежі XX ст. стала одним з найвищих до¬сягнень музичної культури регіону. Характерною особливі¬стю музичного процесу цього періоду є його повне розгалу¬ження на концертно-виконавську та театрально-музичну сфери. Важливу роль у формуванні концепції музично-просвітницької діяльності цього періоду відігравали естетичні засади домашнього музикування. На їх основі відбувалося розгортання концертної діяльності з утворенням стійкого складу виконавських творчих колективів: оркестрів, співо¬чих капел, інструментальних ансамблів, індивідуальних ви-конавців у вокальному та інструментальному жанрах музич¬ного мистецтва. Яскравим творчим досягненням у сфері те¬атрально-музичної діяльності була постановка п'єси І.П. Котляревського «Наталка Полтавка» у новій музичній редак¬ції О.В. Марковича, яка стала етапною в розвитку загаль¬ноукраїнської національної культури XIX ст.
В кінці другої половини XIX ст. значно активізувався про¬цес музично-педагогічного виховання. Цьому в значній мірі сприяли організація і проведення літніх педагогічних курсів церковного співу. Побудовані на засадах новітньої музичної педагогіки, представленої іменами О.М. Карасьова, П.М. Добровольського, педагогічні курси стали новим етапом в розгортанні музичної освіти в регіоні і сприяли значному по¬ширенню хорової культури. Виникнення і діяльність церков¬них хорів стали провідною рисою музичного життя кінця XIX — початку XX ст. Утворення Чернігівського і Борзнянського церковно-співочих товариств засвідчили факт масовості та популярності хорового мистецтва як виду музично-естетичної діяльності.
Поряд з активним розвитком різних видів музичного життя відбувалося зародження музикознавства і музичної критики. Найвищим досягненням мистецтвознавчої думки цього періоду стали розгорнуті теоретичні праці Б.Д. Грінченка, М.М. Коцюбинського, Ф. Китченка, П.М. Добровольського та музично-критичні матеріали М.П. Яснопольського. В них знайшли своє відображення не лише певні особливості му¬зичного життя регіону, але й риси загальнонаціонального становлення музикознавства та музичної критики в Україні в другій половині XIX — початку XX ст.
Отже, музичне життя на Чернігівщині у XVIII-XIX ст. розвивалося на основі певних закономірностей і заклало фун¬дамент у створенні міцної мистецької бази регіону.
Список використаної літератури
1. А.А. Набор в Киеве певчих для придворной капеллы в 1785 году // Киевская старина. - 1891. - Т. 32. - С.513.
2. Архімович Л., Гордійчук М., М.В. Лисенко. - К., 1992. - С. 80.
3. Барвинський В. Музика // Історія української культури / За заг. ред. Івана Крип'якевича. — К., 1994. - С. 625.
4. Васюта О. Музична освіта Чернігівщини. - Чернігів, 2003. - 88 с.
5. Гинзбург Л. История виолончельного искусства: Кн. 2-я.-М., 1957. - С. 61.
6. Глинка М.И. Записки. - М., 1988. - С. 80.
7. Горелов А.Л. В Черниговском театре. // Черниг. губ. ведом. - 1895. - 5 мая.
8. ДАЧО ф. 145. - Оп. 1. Од. 36. 306. - Арк. 7, 8.
9. ДАЧО ф. 128. - Оп. 1. - Спр. 8716.-Арк. 1.
10. ДАЧО ф. 128. - Оп. 1. - Спр. 1253.-Арк. 1.
11. ДАЧО ф. 145. - Оп. 1. Од. 36. 440. - Арк. 15, 19, 156, 162.
12. Дмітрієв Н.П. Народний театр II Черниг. губ. ведом. - 1900. - 9 февраля, 18 февраля.
13. Добровольский П. Летние курсы церковного пения в Чернигове. // Прибавление к Черниг. епарх. известиям. - 1897. - № 17. - С. 620.
14. ЕНВО. Симфонический концерт К.В. Сорокина II Черниг. губ. ведом. — 1906. - 16 марта.
15. Єфименко П. Школа для обучения певчих, назначавшихся ко двору // Киевская старина. — 1883. — Т. 6. - С. 171.
16. Загайкевич М.П., Литвинов О.І. Музичний театр // Історія української музики: В 6-ти т. - К., 1989. - Т. І. - С. 276.
17. Іванов В.Ф. Співацька освіта в Україні в Х-ХVIII ст. - К., 1992. - С. 16.
18. Калиновский М. Третий семейный музыкальный вечер // Черниг. губ. ведом. - 1850. - 7 апр.
19. Калиновский М. Концерт в пользу Черниговского детского приюта // Черниг. губ. ведом. - 1850. — 3 марта.
20. Калиновский М. На втором семейном музыкальном вечере 26 марта // Черниг. губ. ведом. - 1850. - 31 марта.
21. Калиновский М. Четвёртый семейный музыкальный вечер // Черниг. губ. ведом. - 1850. - 14 апр.
22. Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. - Чернігів, 1995. - С. 26.
23. Копержинський К. З історії театру на Чернігівщині (1750-1830 рр.) // Чернігів і Північне Лівобережжя. - К., 1928.- С 406.
24. Копержинський К. Музичне життя на Чернігівщині в другій половині XVIII та на початку XIX століття // Зап. Укр. наук, т-ва в Києві. - К., 1927. - Т. 26. - С. 96.
25. Коцюба О. «Наталка-Полтавка» на Чернігівщині // Десн. правда. - 1969. - 26 серп.
26. М.Д. О посещении курсов пения, устроенных епархиальным училищным советом в мужском духовном училище // Черниг. губ. ведом. - 1897. - 22 июня.
27. Майбурова К. Глухівська школа півчих XVIII ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії // Українське музикознавство. - К., 1971. - Вип. 6.- С. 132.
28. Местные известия. Благотворительный концерт // Черниг. губ. ведом. - 1850. - 24 марта.
29. Местные известия // Черниг. губ, ведом. - 1898. – 5 сент.
30. Местные известия // Черниг. губ. ведом. - 1896. – 21 окт.
31. Мительман Е. Русский тенор Иванов // Музыкальная жизнь. - 1985. - № 12. - С. 18-19.
32. Митці України: Енцикл. довідник. - К., 1992. - С. 834.
33. Огієнко І. Українська культура. - К., 1991. - С. 214.
34. Огієнко І. Українська церква. - К., 1993, - Т. 2. - С. 215.
35. Отчёт Черниговского епархиального наблюдателя Фёдора Васютинского о состоянии церковных школ Черниговской епархии за 1902-1903 учебный год // Черниг. епарх. известия. - 1904. - № 4. - С. 139 (ч. неоф.).
36. Отчёт Черниговского епархиального наблюдателя о краткосрочных педагогических курсах для учителей и учительниц церковно-приходских школ и школ грамоты, проходящих в Чернигове с 16 июля по 21 июля 1897 г. // Прибавление к Черниг. епарх. известиям. - 1898. - № 22.
37. Павло. Украинский спектакль в Чернигове // Основа. -1862.-Март. - С 72.
38. Павловский И.Ф. Приходские школы в старой Малороссии и причины их уничтожения // Киевская старина - 1904. - Т. 34 (янв.) - С. 56.
39. Парамонов А.С. О законодательстве Анны Иоановны: Опыт систематического изложения. - Спб.: Тип. «Север» А.М. Лесмани. - 1904. - С. 7.
40. Письма гофмейстера сенатора А.Ф. Львова к И.И. Гаврушкевичу / Предисло // Черниг. губ. ведом. – 1899 - 24 мая.
41. Рашевский И.Г. Ещё несколько слов по поводу концерта 8-го сентября //Черниг. губ. ведом. - 1899. - 24 мая.
42. Рашевський И.Г. Про концерт Николая Листовничего // Черниг. губ. ведом. - 1896. - 21 янв.
43. Русова С. Мої спомини. - Львів, 1937. - С. 67.
44. Самойленко Г.В. Нариси культури Ніжина: Ч. 2. Театральне та музичне життя з XVII - XX ст. - Ніжин, 1995. -С. 11.
45. Сапон В. Про що писала наша газета 100 років тому //Десн. правда. - 1996. - 10 лют.
46. Устав Черниговского музыкально-драматического кружка любителей. Типография Чернигов, губ. правл. -1894. - С. 3.
47. Фільштейн С. Листування Д.С. Бортнянського з канцелярією імператриці Марії Федорівни // Українська музична спадщина: статті, матеріали, док. - К., 1989. - С. 83.
48. Фільштейн С. М.Ф. Полторацький // Музика. - 1980. - №1. - С. 31.
49. Чернігівщина: Енциклоп. Довідник. - К., 1990. С. 170.
50. Шевелів Б. Тижневик «Чернігівський листок» за редакцією Л.І. Глібова (1861-1863 рр.) // Чернігів і Північне Лівобережжя. - К., 1928. - С 443.
51. Шеффер Т.В. Музика в побуті // Історія української музики: В 6-ти т. - К., 1989. - Т. 1. – С. 329.
52. Юрченко М. Предтеча: Андрій Рачинський та хорова музика XVIII ст. // Укр. культура. - 1996. - № 2. — С. 30-31.
53. -Яснопольский Н.П. Любительский спектакль // Черниг. губ. ведом. - 1887. - 8 янв., 15 янв.
54. Яснопольский Н.П. Театр // Черниг. губ. ведом. - 1895. - 29апр.
55. Яснопольский Н.П. Уроки пения Н.П. Ларызиной// Черниг. губ. ведом. - 1904. - 12 сент.
56. Яснопольский Н.П. Городской театр. // Черниг. губ. ведом. - 1899. - 2 сент.
57. Яснопольский Н.П. Концерт 2-го февр. // Черниг. губ. ведом. - 1897. - 4 февр.
58. Яснопольский Н.П. Письмо в редакцию // Черниг. губ. ведом. - 1903. - 6 марта.
59. Яснопольский Н.П. Симфонический концерт памяти П.И. Чайковского под управлением А.Л. Горелова // Черниг. губ. ведом. - 1903. - 10 июня.
60. Яснопольский Н.П. Театр // Черниг. губ. ведом. - 1897.-И февр., 18 дек.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
150
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
25.03.24
Іміджування в процесі функціонування державної влади
25.03.24
Політичний імідж як складова публічної взаємодії
25.03.24
Методологія сучасних іміджевих досліджень
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.