У нас уже 25331 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Теоретичні підходи, методи та організація дослідження профілактики конфліктів у медичному колективі
Количество страниц 125
ВУЗ КПУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 18965.doc 
Содержание Зміст


Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні підходи в дослідженні конфліктів у психологічній літературі 5
1.1. Сутність та природа конфлікту: фактори та умови виникнення 5
1.2. Види конфлікту. Етапи розвитку 14
1.3. Вплив конфліктів на міжособистісні взаємини в колективі медичних працівників 36
Розділ 2. Методи та організація дослідження конфліктів у медичному колективі
45
2.1. Характеристика методів вивчення конфліктів 45
2.2. Підбір комплексу методик, спрямованих на дослідження конфліктів у медичному колективі
58
Розділ 3. Підходи до профілактики конфліктів у медичному колективі 63
3.1. Дослідження ризику прояву конфліктної ситуації у медичному колективі
63
3.2 Шляхи профілактики та корекції конфліктів 73
3.3. Можливості проведення профілактичної роботи із членами дослідженого колективу.
92
Висновки 104
Список використаних джерел 108
Додатки 114



Вступ

Проблема конфлікту завжди була актуальною для будь-якого суспільства. Життя людини в суспільстві складне і повне протиріч, що часто приводять до зіткнення інтересів як окремих людей, так великих і малих соціальних груп. Конфлікти – це явище властиве будь-яким відносинам, що формуються, розвиваються та тривають далі. Уміння керувати конфліктами, конфліктною ситуацією, забезпечує попередження, профілактику та пере направлення енергії що витрачається на конфлікт у позитивне русло гармонічної взаємодії, спілкування людей, груп (трудових медичних колективів. Це є дуже актуальним, оскількі праця медичного робітника завжди носить сумісний колегіальний характер, а будь які нелади у відносинах можуть фатально відбитися на якості надання ними допомоги хворим. Ті, що лікують мають і самі бути здоровими та сильними. А людина, що перебуває в постійному стресі внаслідок конфліктів на роботі, скоріше виснажиться як спеціаліст, і вже сама буде потребувати певної допомоги.
Для ефективного рішення виникаючих проблем кожній людині необхідно засвоїти необхідний рівень теоретичних знань і практичних навичок поведінки в конфліктних ситуаціях, а також знання про причини виникнення і способи рішення конфліктів.
Серед науковців на території колишнього Радянського Союзу розробкою проблеми конфлікту займалися Дружинін В., Конторов Д., Конторов Н., Дмитрієв А., Кудрявцев В., Кудрявцев С.; Анцуров А., Малішев А., БандурінА., Друзь В., Казимірчук В, , Запрудський Ю.Г.; Канатаев Ю.А, Кричевский Р.Л., Дубовик Е.М., Крошус Н.В.; Романова Е.С. и Грєбеннікова Л.Р.; Тишкова М.
Серед відомих робіт присвячених темі конфлікту можна виділити наступні: Корнеліус Х., Фейр Ш. «Обирати може кожен: як розв’язувати конфлікти»; Лоренц К. «Агресія»; Ліос Р., Райфа Х. «Гри та рішення»; Майєрс Д. «Соціальна психологія»; Піаже Ж. «Психологія: міждисциплінарні зв’язки та системи наук»; Скотт Дж. «Конфлікти, шляхи їх подолання»; Спіллман К.Р., Спіллман К. «Образи ворога та ескалація конфлікту» тощо.
Об’єкт дослідження – конфлікти в трудовому колективі.
Предмет дослідження – особливості профілактики конфліктів у медичному колективі.
Мета дослідження діагностика та підбір шляхів вирішення конфліктів у медичному колективі.
Завдання нашого дослідження:
1. Здійснити аналіз ступеня розробленості проблеми конфліктів в психологічній літературі.
2. Дати характеристику основних методів дослідження конфліктів у колективі медичним психологом.
3. Провести емпіричне дослідження конфліктів у медичному колективі
4. Визначити форми та методи роботи психолога спрямовані на попередження та профілактику конфліктів у медичному колективі.
Методи дослідження: спостереження, експеримент, застосування таких методик як методика діагностики рівню конфліктності особистості, Тест Томаса, методика Басса-Дарки, методика діагностики особистісной гнучкості/ригідності, тест "Самооцінка психічних станів" (за Айзенком), методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту, методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В.Бойко), діагностика готовності до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.

Список литературы Висновки

Життєва практика показує, що міжособистісні відносини часто пов'язані з конфліктами. Конфлікти є невід'ємною складовою людських відносин, і вони закономірні. Коли дві сторони знаходяться в контакті, то незалежно від причини їхньої взаємодії, завжди існує можливість виникнення конфлікту. Вони можуть погоджувати свої суперечливі позиції при досягненні загальної мети; мати розбіжності з приводу самих цілей, до яких їм варто разом рухатися, чи виявитися в розладі через якесь особисте протиріччя, агресивних нападок один на одного, попереднього негативного досвіду і т.п.
В першому розділі роботи, ми здійснили перше завдання, проаналізувавши ступень розробленості проблеми конфліктів в психологічній літературі. Є численна кількість джерел та досліджені присвячених найрізноманітнішім конфліктам. Проте актуальність розвитку цієї теми є беззаперечною, особливо коли це стосується колективів, діяльність яких спямована на надання допомоги іншим людям, врятування їхнього здоровя та життя.
Далі, у другому розділі ми надали характеристику основних методів дослідження конфліктів у колективі медичним психологом, що явилося виконанням другого завдання. Ми обрали для нашого дослідження методику діагностики рівню конфліктності особистості, тест Томаса, методика Басса-Дарки, методика діагностики особистісной гнучкості/ригідності, тест "Самооцінка психічних станів" (за Айзенком), методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту, методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В.Бойко), діагностика готовності до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.
Третє та четверте завдання були реалізовані у третьому розділі, де ми відобразили проведення емпіричного дослідження конфліктів у медичному колективі та визначили форми та методи роботи психолога спрямовані на попередження та профілактику конфліктів у медичному колективі. Найбільш велика відсоткова доля досліджених приходиться на низький рівень прояву. Майже третина від усієї вибірки проявляє ознаки компромісної поведінки, чверть вибірки схильна уникати конфліктної ситуації. Лише двадцять відсотків від усієї вибірки досліджуваних медичних робітників є готовими співпрацювати. Певним позитивним фактом є те, що на суперництво націлено лише 10 відсотків від усієї досліджуваної вибірки.. В основному за всіма показниками для всієї вибірки спостерігається більша вираженість середнього рівню форм агресивності. Проте, ситуація, що вимальовується зовсім не схожа на ідеальну, оскільки спостерігається в певної частки групи досліджуваних високі рівні відчуття провини – 35%, вербальної агресії та роздратування – по тридцять відсотків.
Спостерігається тенденція до прояву переважно гнучкості у різноманітних ситуаціях, що створюються під час роботи членів колективу. Наявна сприятлива для співпраці ситуація, де переважна більшість досліджуваних готова проявитись більш як гнучкі, а ніж ригідні особи. За показником тривожності високий рівень проявився менше ніж у третини досліджуваних. Біля третини виявляє високий рівень фрустрації, решта розподіляється по 40 відсотків на середній та низький рівні. За показником агресивності домінує середній рівень, який виявився більше ніж в половини досліджуваної вибірки. Для 30 % досліджуваних в якості стратегії психологічного захисту виступає миролюбність, для 30 % агресія, для решти - сорока відсотків - уникнення.
Тобто, не можна однозначно стверджувати, що для досліджуваної групи більше властива та чи інша стратегія. В прояві показника спонтанності агресії домінує середній рівень – 45 %, та низький – 40 %. Позитивною ознакою є те, що в основному в досліджуваної групи домінує низький рівень нездатностю гальмувати агресію.
Про наявність певних проблем свідчать показники анонімної агресії, схильності до відображеної агресії, аутоагресії та схильності харажатися агресією натовпу. Спостерігається позитивна тенденція відносно готовності досліджуваного медичного колективу до переговорів. Про це свідчить, що ті, досліджувані в кого виявлено низький рівень готовності знаходяться у меншості – вони становлять лише п’яту частину з усієї вибірки. Майже третина від усієї вибірки проявляє ознаки компромісної поведінки, чверть вибірки схильна уникати конфліктної ситуації. Лише двадцять відсотків від усієї вибірки досліджуваних медичних робітників є готовими співпрацювати. Певним позитивним фактом є те, що на суперництво націлено лише 10 відсотків від усієї досліджуваної вибірки. В основному за всіма показниками для всієї вибірки спостерігається більша вираженість середнього рівню форм агресивності. Проте, ситуація, що вимальовується зовсім не схожа на ідеальну, оскільки спостерігаеється в певної частки групи досліджуваних високі рівні відчуття провини – 35%, вербальної агресії та роздратування – по тридцять відсотків.
В цілому спостерігається тенденція до прояву переважно гнучкості у різноманітних ситуаціях, що створюються під час роботи членів колективу. За показником тривожності високий рівень проявився менше ніж у третини досліджуваних. Біля третини виявляє високий рівень фрустрації, решта розподіляється по 40 відсотків на середній та низький рівні. За показником агресивності домінує середній рівень, який виявився більше ніж в половини досліджуваної вибірки. Для 30 % досліджуваних в якості стратегії психологічного захисту виступає миролюбність, для 30 % агресія, для решти - сорока відсотків - уникнення.
Не можна однозначно стверджувати, що для досліджуваної групи більше властива та чи інша стратегія. Отримані дані свідчать про можливість проявів певних негараздів у взаємодії членів колективу, високу ймовірність неконструктивного розв’язання конфліктних ситуацій.
В прояві показника спонтанності агресії домінує середній рівень – 45 %, та низький – 40 %. На високий рівень приходиться 15 %.
Про наявність певних проблем свідчать показники анонімної агресії, схильності до відображеної агресії, аутоагресії та схильності харажатися агресією натовпу. Спостерігається позитивна тенденція відносно готовності досліджуваного медичного колективу до переговорів. Про це свідчить, що ті, досліджувані в кого виявлено низький рівень готовності знаходяться у меншості – вони становлять лише п’яту частину з усієї вибірки.
За результатами проведеного дослідження конфліктів у медичному колективі нами було визначено, що крайньої необхідності в проведенні соціально-психологічного тренінгу немає. Всі втручання медичного психолога з приводу профілактики конфліктів в даному колективі повинні бути спрямованими на підтримання того стану, що спостерігається в теперешній час. Хоча, в подальшому, особливо при наявності негативних зрушень було б доцільно розробити ряд психокорекційних заходів, що покращили б взаємовідносини в колективі
З огляду на те, що більшість співробітників працює разом поряд кілька років, можна допустити, що за зберігання теперешніх умов співпраці, взаємовідносини між членами колектива залишаться такими ж теплими та стабільними. Ми припускаємо це, через те, що всі застосовані нами методики давали близькі результати – тобто підтверджували одна одну. Ми надали членам колективу загальні рекомендації щодо профілактики тапопередження конфліктів.
Будь-якій сучасній людині, а особливо важливо це для професій типу “людина-людина” необхідно мати знання про загальні особливості розвитку конфліктного процесу і володіти звичками ефективного керування ним, тому вважаємо що тема потребує подальших досліджень.




Список використаної літератури

1. Агеєв В.С. Межгрупповое взаимодействие: соціально-психологические проблемы. – М., 1990.
2. Андреева Г. М. Социальная психология. М. – Аспект пресс. – 2000.
3. Андреева Д.А. О понятии адаптация. Исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе //Человек и общество. -Л.: Изд-во ЛГУ,1973. - С.62-69.
4. Андреева Т. В., Савина Л. И. Ананьевские чтения — 2000. СПб.: СПбГУ, 2000.
5. Аникеева О.С. Психологический климат в коллективе – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.
6. Ануфриева Н.М. Зелинская Т.Н, Зелинский Н.Е. Социальная психология: Курс лекций. К.: МАУП, 2000.
7. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1999.
8. Аронсон Э., Уилсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. – СПб: «прайм-ЕВРОЗНАК», 2004. – 560 с.
9. Асеев В.Г. О диалектике детерминации психического развития //Принцип развития в психологии. -М.:Наука,1978. -С.21-37.
10. Бедрин Л.М., Урванцев Л.П. Психология и деонтология в работе врача, Ярославль, 1988
11. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. -Л.: Наука, 1988. -270с.
12. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком. -Л.,1965. -123с.
13. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как о личности. -Л.,1970. -135с.
14. Бойко В.В. и др. Социально психологический климат коллектива и личность. В.В. Бойко, Ковалев А.О., Панферов В.Н. М.: Мысль. 1983 г. – 207 с.
15. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Издательство «Ось-89», 2001. – 224 с.
16. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6-ти т. Под.ред. А.В.Запорожца. -Т.4.
-М.:Педагогика, 1984.
17. Гамезо М.В., Домашенко И.А., Атлас по психологии.//Речь и общение. – М.: Педагогическое общество России, 1999.
18. Гаулд Р., Левинсон Д. Ступени жизни //Наука и жизнь, 1977. -№2. -С.135-136.
19. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – Киев: изд-во политической литературы Украины, 1989.
20. Горностай П.П., Конфліктологічна експертиза: теорія та методика.- Вип. 1.- К., 1997.- С. 116-125.
21. Гришина Н.В. Психология конфликта – СПб.: Издательство «Питер», 2000. 464 с.:ил.
22. Гудечек Я Ценностная ориентация личности //Психология личности в социалистическом обществе: Активность и развитие личности. -М.:Наука, 1989. -С.102-110.
23. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993.
24. Донцов А.И. Психология коллектива. М., 1984. – 208 с.
25. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПб., 2000.
26. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов: сокр.: Пер. с нем. – М: Экономика, 1990. – 368 с.
27. Зиновьев Ф.В., Гаврилов А.Г., Зиновьев И.Ф. Искусство управлять. – Симферополь: Таврида, 1992. – 108 с.
28. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.: ил.
29. Каган М.С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений. М.: Политиздат, 1988. – 319 с.
30. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. –К.: МЗУУП, 1993. – 384 с.
31. Калайков И. Цивилизация и адаптация. - М.: Прогресс, 1984. – 240 с.
32. Канатаев Ю.А. Психология конфликта. – М.: ВАХЗ, 1992.
33. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. Киев: Наук. Думка, 1989. – 224 с.
34. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учебник для вузов. – М.: Культура и спорт. ЮНИОН. – 1998. – 350 с.
35. Клиническая психология / Под ред. Перре М., Баумана У. — СПб.:Питер, 2002. — 1312 с.
36. Клиническая психология: учебник // Под ред. Карвасарского Б. Д. —СПб.: Питер, 2002. — 960 с.
37. Ковалев А.Г., Коллектив и социально-психологические проблемы руководства.- М.,Политиздат, 1975, 271с.
38. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект); [Монографія]. – К.: МАУП. – 286 с.
39. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту: Навч. Посібник. – К. МАУП, 1996. – 176 с.
40. Кондаков И.М. Психология иллюстрированный словарь. – СПб.: «прайм-ЕВРОЗНАК», 2003. – 512 с.
41. Конфліктологія. И.С. Веренко., М., 1990
42. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. М., 1992.
43. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.
44. Кряжева И.К. Социально-психологические факторы адаптированности личности. Автореф.дис...канд.психол.наук. -М.,1980. -17с.
45. Куликов Л. В. Практическая психология. Советы и рекомендации. СПб.: Изд-во Журнал «Звезда», 1994.
46. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено: Пер с нем. - М.: Изд. гр. "Прогресс", "Универс", 1994. - 352 с.
47. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 2000. – с.: ил.
48. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. -М.:Наука, 1984. -446с.
49. Ломов Б.Ф. Методологические проблемы социальной психологии. // Психические процессы и общение. – М., 1984.
50. Ломов Б.Ф. Проблемы общения в психологии //Психология личности и образ жизни. -М.:Наука, 1987. –С.4-18.
51. Лоренц К. Агрессия (так называемое «зло») М., 1994. –269с.
52. Майерс Д. Социальная психология/Перев. С англ. – Спб.: Издательство «Питер», 1999. – 688 с.: ил.
53. Межличностное общение / Сост. И общая редакция Н.В.Казариновой, В.М.Погольши. СПб.: Питер, 2001. – 512 с.: ил.
54. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 432 с.
55. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебник для студентов высших и специальных учебных заведений. – М.:Акадеический проект, 2003. – 288 с.
56. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. Кн. 1. Общие основы психологии. .– М.:Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1999.
57. Обозов Н.Н. О трехкомпонентной структуре межличностного взаимодействия // Психология межличностного познания. - М.: Педагогика, 1981. -С.80-92.
58. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Три подхода к исследованию психологической совместимости // Вопросы психологии, 1981.-№6.-С.98-101.
59. Олейник А.Н. Основы конфликтологии. – М.: АПО, 1992.
60. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 568 с.
61. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія Посібник. Спільний проект із ВЦ “Академія”, Киів, “Академвидав” 2003. – 466 с.
62. Основи психологічних знань: Навч. Посібник / Авт-уклад. Г.В. Щокін. – 3-тє вид., стереотип. – К.: МАУП, 1999. – 128 с. – Рос.
63. Парыгин Б.Д.Социальная психология. Проблемы, методология, история и теория. СПб., ИГУП. 1999 – 592 с.
64. Парыгин Б.Д.Социально-психологический климат коллектива: пути и методы изучения. – Л.: Наука, 1981. – 192 с
65. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. – М. 1978.
66. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник. – К.: МАУП, 2003. – 360 с.
67. Платонов К.К. Краткий словарь системі психологических понятий: учеб. пособие для учеб. заведений профтехобразования. – М.: Місль, 1972. – 216 с.
68. Платонов Ю.П., Психология коллективной деятельности: Теоретико-методологический аспект. - Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1990.-181 с.
69. Практикум по психологии профессиональной деятельности и менеджмента: Учеб пособие, 2-е изд. /Под ред. Г.С.Никифорова. М.А.Дмитриевой, В.М. Снеткова. – СПб.: Издательство С.- Петербургского университета, 2001. 240 с.
70. Практикум по социально-психологическому тренингу /под ред. Б.Д.Парыгина. 2-е изд., испр. И доп. СПб., 1997.
71. Проблема групи та особистості у соціальній психології. Корнєв М.Н., Фомічова В.М. ІПО КНУ ім. Тараса Шевченка, Геопринт, Київ 2004, 222 с.
72. Психологический словарь. -М.,1983.
73. Психологический словарь/ Под общ. Ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. И доп. – М.: Политиздат, - 494 с.
74. Психология влияния хрестоматия. // Сост. А. В. Морозов. – Питер – 2000. – 512 с.: ил.
75. Психология конфликта / Сост. И общая редакция Н.В. Гришиной. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с.
76. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматія / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2003. –256 с.
77. Психология. Учебник для экономических вузов / Под общ. Ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. – 672 с.: ил.
78. Рабочая книга социолога (изд. 2-е, переработанное и дополненное). Издательство «Наука», Москва 1983, 477 с.
79. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2000 – 672 с.
80. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. СПб.: Питер, 1999. – 416 с.
81. Регуляция социально-психологического климата трудового коллектива / Под ред. Б.Д.Парыгина. – Л.: Наука, 1986. – 238 с.
82. Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций. – М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1997. – 224с
83. Рыбалко Е.Ф., Попова Е.Ф. Влияние оценки и самооценки личностных качеств на напряженность семейных отношений // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). -М.,1981. -С.192-193.
84. Скотт Д.Г. Конфликты: пути их преодоления. — Киев: Внешторгиздат, 1991, с. 237.
85. Словарь практического психолога. Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест – 1998.
86. Социальная психология в трудах отечественных психологов. Хрестоматия. // Сост. А. Л. Свенцицкий. – СПб: Издательство «Питер», 2000, - 512 с.: ил
87. Социально-психологический климат коллектива: теории и методы изучения: [сб. статей] АН ССР, Ин-т психологии. Отв.ред. Е.В. Шорохова М.: Наука, 1979 г. – 176 с.
88. Соціальна психологія – СПб.: ЗАО «Издательство “Питер”», 1999
89. Соціологія конфлікту" А.Г. Здравомислов АТ «Аспект прес»., М., 1994
90. Спивак В.А. Корпоративная культура. – СПб: Питер, 2001. – 352 с.
91. Столин В.В. Самосознание личности.-М.:Изд-во МГУ, 1983. -284с.
92. Тийт Э.А. Факторы, влияющие на стабильность брака //Стабильность семьи как социальная проблема. -М.,1978. -С.136-145.
93. Томэ Г. Теоретические и эмперические основы психологии развития человеческой жизни // Принцип развития в психологии. – М.: Наука, 1978.
– С. 173-196.
94. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и групп. – М., Изд-во Института психотерапии, 2002. – 490 с.
95. Формирование нравственно-психологического климата в коллективе: Меж-вуз. Сб. науч. Тр. – Пермь: ПГПИ, 1985. – 113 с.
96. Фролов Б.А. Мотивация творчества в научном коллективе. Под ред. М.Г.Ярошевского. М.: Наука, 1973.
97. Цибульска Т.Ф., Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. – К., Чернівці, 1993.
98. Шадриков В.Д., Дружинин В.Н. Формирование подсистемы профессионально-важных качеств в процессе профессионализации. // Проблемы индустриальной психологии. - Ярославль, 1979. - С. 55-60.
99. Шакуров Р.Х. Социально-психологические проблемы руководства педагогическим коллективом. – М.: Педагогика, 1982. – 208 с.
100. Шибутани Т. Социальная психология. Пер. С англ.. В.Б.Ольшанского. – Ростов н/Д.: “Феникс”,2002. – 544 с.
101. Шкуренко Д.А. Общая и медицинская психология Ростов-н-Д. - 2002. – 652с.
102. Шнейдер Л.Б. Основы семейной психологии: Учеб. Пособие. – М.: Издательстмо Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЕК», 2003. – 928 с.
103. Щокін Г.В. Як ефективно управляти людьми: психологія кадрового менеджменту: наук.-практ. Посібник. – К.: МАУП, 1999. – 400 с.
104. Эйдемилер Э. Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. Л.: Медицина, 1990.
105. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.: ил.
106. Эйяла Пайнс. Кристина Маслач. Практикум по социальной психологии. – Питер – 2000.
107. Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. - Л., 1979.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
700
Скачать бесплатно 18965.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.