У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Регіональна специфіка управління шоу-бізнесом
Количество страниц 94
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19708.doc 
Содержание Зміст
Вступ 3
Розділ I. Історія та філософія продюсерства і менеджменту масової художньої культури 9
§ 1. Менеджмент культури, арт-менеджмент і управління шоу-бізнесом в історичному аспекті 9
§ 2. Соціокультурне становлення шоу-бізнесу 18
§. 3. Поняття і структура музичного шоу-бізнесу 26
Висновки до Розділу І 39
Розділ II. Основні професійні сфери діяльності продюсера: культура, економіка,комунікація 42
§. 1. Продюсер (продюсерство) і менеджер (менеджмент) – основна схожість і відмінності 42
§ 2. Професійна етика продюсера шоу-бізнесу як основа довготривалої успішної праці 48
§ 3. Правила і алгоритм професійної оцінки культурних подій, проектів 53
§ 4. Особливості організації фандрейзингу в просторі шоу-бізнесу 56
Висновки до Розділу ІІ 62
Розділ III. Музична культура Волгограду в світлі продюсерства 65
§. 1. Аналіз досвіду музичних колективів Волгограда 65
§ 2. Траєкторія кар'єрного зростання групи Slow motion / Plazma в світлі продюсерства 69
Висновки до Розділу ІІІ 81
Висновок 83
Список використаної літератури 88
Додаток 94

Вступ
Актуальність дослідження. Процес демократизації російського суспільства і зміна економічної моделі викликали корінні зміни в соціально-культурному житті країни, у тому числі в шоу-бізнесі, розвиток якого в останнє десятиліття здійснюється значними темпами. Нова економічна модель в Росії пов'язані з цілим рядом змін в художньому житті країни. Основні зусилля в цих умовах були направлені на формування внутрішнього цивілізованого художнього ринку, який не лише розширює, але і істотно демократизує соціальний простір мистецтва. Оформлений художній ринок, за визначенням, не здатний функціонувати без широкої мережі альтернативних некомерційних і комерційних структур. Цивілізованого вітчизняного художнього ринку доки немає. В той же час, розвинений ринок, висуваючи свої вимоги до культурного процесу, викликає до життя нові структури і новий вигляд художньої діяльності.
Підкреслимо один важливий в контексті даної проблеми аспект: елементи інфраструктури художнього ринку відомі, вони апробовані досвідом тих країн, де культурний процес розвивався природним чином, їх раціональне структурне з'єднання теж досить зрозумілий. Але оскільки системна побудова інфраструктури не стала в Росії предметом спеціальних турбот, вона формується ініціативно, "знизу". В зв'язку з цим особливого, можливо, навіть гіпертрофованого, значення набуває особистість, здібності людини, що вирішила зробити певну діяльність сферою докладання своїх сил.
Одна з таких професій, пов'язаних з особистою ініціативою — музичний продюсер. Само слово "продюсер" вже широко увійшло до ужитку, що, звичайно, є віддзеркаленням актуальності професії. Проте його вживання як в спеціальних кругах, так і в буденному ужитку ще не встановилося, йому приписують дуже різні сенси. Осмислення феномену продюсерства представляється нам обов'язковим елементом наукового пізнання сучасного художнього процесу.
Сьогодні в Росії відбувається зрушення від традиційного розуміння «менеджменту культури» як виняткової компетенції керівників «культурних організацій» (директорів театрів, музеїв, галерей і так далі) до розширеного тлумачення цього поняття: «прагнення людини шляхом своєї діяльності привести до певних гармонійних стосунків потреби людей, працю і творчість в цілях досягнення вищого по рівню, насиченому і динамічному культурному життю суспільства».
В той же час ми почнемо говорити про менеджмент культури як про «кваліфікацію, що включає не стільки демонстрацію інстинктів і симпатій, налаштовану на виховання художнього старання (старанності), скільки певний набір практичних навиків, таких як бухгалтерія, маркетинг і управління кадрами», так ми зможемо врахувати специфічні особливості «матеріалу», що сприятиме досягненню одного з основних завдань, що стоять перед будь-яким менеджером, що діє у сфері культури – «створення атмосфери, в якій інші, талановитіші, ніж він, люди зможуть виконувати свою роботу» .
Тому в рамках даного дослідження під «менеджером культури» (або «артменеджером») розуміється не лише управління установами культури і мистецтва, але і свідома діяльність, направлена на регулювання процесів в цій сфері, і вплив на економічну, політичну соціальну і духовну складову життя суспільства.
Актуальність дослідження безумовно визначається необхідністю вдосконалення практичної підготовки спеціаліста-керівника, директора, менеджера музичного колективу або виконавця у сфері шоу-бізнесу. Перехід до ринкових стосунків не лише в економіці, але і в мистецтві (особливо в масовому) зажадав нового підходу до управління даним видом діяльності.
Шоу-бізнес як особливе направлення комерційної діяльності охоплює всілякі види і жанри мистецтва. Найбільш пріоритетне направлення в шоу-бізнесі отримала музична індустрія, основною проблемою в організації якої є не лише низький рівень виконавської майстерності, але і рівень менеджменту. Будучи організатором і керівником створення колективу, виконавця, а надалі музичного продукту (компакт-диска, компакт-касети, відео і так далі), фахівець стикається з необхідністю просувати на ринок музичну продукцію.
Аналіз професійної діяльності продюсера художнього музичного колективу дозволив виявити такі види його діяльності, як музично-виконавчу, музично-продюсерську і музично-менеджерську. Такому керівникові важливо не лише створити колектив, об'єднати музикантів, сформувати репертуарну політику (продукти музичної діяльності), але і просунути його на ринок культурних послуг, тобто отримати прибуток, за рахунок якого міг би існувати і розвиватися колектив.
Ступінь вивченої проблеми. У навчально-методичній літературі по "Менеджменту художньої культури" в основному освітлені теоретичні питання менеджменту. Практичні питання організації комерційних структур у сфері художньої культури зводяться до мистецтва ведення ділових переговорів і висновку контрактів, оформлення юридичних документів і їх реєстрації.
На наш погляд, успішне функціонування у сфері культури естетичних розваг диктує необхідність ретельнішого вивчення і осмислення діяльності як музичної індустрії, так і шоу-бізнесу в цілому.
Проблема управління у сфері культури і бізнесу розробляється представниками різних наук. У літературі особлива увага приділена історії, методиці, організації естрадних і масових акцій, що театралізуються, такими авторами, як і. Р. Шароєв, Д. М. Генкин, А. І. Чечетін, В.А. Тріадський, З. З. Клітін, Е. Уварова, Е. Гершуні, Ю. Дмітрієв, В. Ардов. Теоретичні і практичні проблеми менеджменту висвітлені в працях зарубіжних авторів - Ф. Котлера, М. Вудкока, Д. Френсиса, М. Альберта, М. Мескона, Ф. Хедоурі, Л. Якокки, Д. Пілдіча, Дж. Еванса, Б. Бермана. Проблемам підготовки менеджерів присвячені роботи В.З. Кабанова, М. М. Лебедєвої, В.Р. Весніна, З. Ф. Макарова, З. П. Петрикіної, Е. В. Клеппер, Т. І. Бакланом.
Останніми роками виконаний ряд дисертаційних досліджень, що розглядують питання формування якостей менеджера. Т. В. Христидіс досліджує процес формування комунікативних здібностей у менеджерів соціально-культурної сфери в процесі навчання у вузах культури. Музичну підготовку режисерів вистав, що театралізуються, розглядують Л. В.Зотова, Л. М. Марголін, В.М. Лензон, М. В.Смоленникова.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дана робота є рідкісною спробою вивчення феномену продюсерства в сучасному художньому процесі Росії і зокрема Волгоградського регіону. При цьому автор апріорі розглядує предмет дослідження як елемент складної системи, що додає об'ємне бачення і дозволяє отримати нове знання про специфіку сучасного музичного життя. Невідповідність між нормативними вимогами до фахівця і реальним достатком справ у сфері музичної індустрії, неопрацьованість концепції його підготовки, відсутність спеціальної учбової і методичної літератури привели до того, що перед системою підготовки музичних керівників встав ряд проблем, пов'язаних з новим підходом формування фахівця, здатного застосувати професійні знання і уміння в системі ринкових стосунків.
Об'єкт дослідження: менеджмент масової художньої культури і музичне продюсерство.
Предмет дослідження: організація ефективного процесу управління у сфері музичного шоу-бізнесу.
Метою дослідження полягало вивчення принципів організації ділових стосунків в індустрії розваг, яка інтенсивно розвивається в сучасній культурі, а також вироблення розуміння особливостей музичного шоу-бізнесу і їх можливе вживання в подальшій професійній діяльності.
В процесі дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:
- порівняти в історичному і теоретичному контексті поняття «менеджмент культури», «арт-менеджмент» і «музичне продюсерство»;
- виявити суть музичного шоу-бізнесу;
- детально освітити процес іміджмейкерства як обов'язкову складову діяльності музичного продюсера;
- розробити схему успішного менеджменту у сфері шоу-бізнесу, зокрема схему фінансово успішного проекту;
- проаналізувати діяльність менеджерів загальноросійського і регіонального шоу-бізнесу;
В процесі проведення дослідження використовувалися наступні методи:
1. вивчення і аналіз наукової літератури по психології, музикознавству, менеджменту, культурологи і соціології;
2. вивчення і аналіз навчально-методичної документації: учбових планів програм і навчально-методичних посібників з культурного менеджменту;
3. спостереження, бесіди, моделювання конкретних професійних ситуацій.
Теоретична значущість роботи полягає в наступному:
- у визначенні поняття "Музичний шоу-бізнес";
- у виведенні структури професійної діяльності менеджерів музичного шоу-бізнесі, що включає музично-виконавчу, музично-продюсерську і музично-менеджерську діяльність і складові їх компоненти.
Практична значущість дослідження полягає в тому що її висновки можуть допомогти організувати дієву допомогу професійним зусиллям продюсерів, створити умови підготовки фахівців на основі наукової професіограми і осмислень специфіки професії. З причини постійного «відтоку» творчих осіб з нашого регіону через відсутність грамотного арт-менеджменту вважаємо наше дослідження вельми корисним для практичного культурного життя Волгограду.
Список литературы Список літератури:
Абалкин Л. И. Заметки о российском предпринимательстве. М., 1994
Абанкина И. В., Абанкина Т. В. Влияние экономических концепций на формирование стратегий развития в сфере культуры // Программирование культурного развития: региональные аспекты. М., 1993.
Абанкина И. В., Абанкина Т. В. Десять замечаний о так называемом культурном маркетинге // Организационно-экономические преобразования в сфере кульутры. Проблемы и перспективы. М., 1990.
Абрамишвили Т. Г. Реклама в системе маркетинга. М., 1988.
Айзенберг М. Словарь менеджера рекламы. М., 1995.
Аладова Л. В. Маркетинг: Внешние связи и рынок. Минск, 1990.
Апфельбаум С., Игнатьева Е. Связи с общественностью в сфере ис-полнительного искусства. М.: Классика-XXI, 2003.
Аронов А.А. Золотой век русского меценатства. М.: Изд. МГУК, 1995.
Бакштановский В. И., Согомонов Ю. В. Честная игра: Нравственная философия и этика предпринимательства. Томск, 1992
Беклешов Д.В., Попырин В.И. Реклама в системе маркетинга. М., 1989.
Бенуа. А. Н. Мои воспоминания. М., 1980. Т. 2.
Бляхман Л. С. Предпринимательство в России: Экономика и организация. Спб., 1995
Бодров С. Брат мой, враг мой, мой продюсер // Искусство кино. 1997. №11
Бойко Т. М. Российские предприниматели // ЭКО. 1993. № 5
Бурдье П. Рынок символической продукции // Вопросы социологии. 1993. № 1.
Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. М., 1995.
Ветлицина И. М. Меценатство и спонсорство в культуре России: Современное состояние и перспективы развития // Oриентиры культурной политики. М, 1996. Вып. 1.
Врангель Н. Е. Воспоминания (от крепостного права до большевиз-ма). Берлин. 1924.
Глаголев А. И., Пискотина Р.М. О маркетинге в культуре // Социально-экономические проблемы художественной культуры. М., 1987.
Голубков Е. П. и др. Маркетинг. Выбор лучшего решения. М., 1993.
Готовцев Л. И. Правда о шоу-бизнесе. М.: Рипол Классик, 2004.
Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта. М.: Альпина, 2005.
Грин Э. Креативность в паблик рилейшнз. СПб.: Нева, 2004.
Грядов С. И. Социальная ответственность, психология и этика предпринимателя. М., 1996
Гуревич П. С. Приключения имиджа: технология создания телевизионного образа и парадоксы его восприятия. М.: Искусство, 1991.
Давидсон-Пасечник В. Технология имиджа. Кишинев: Улим, 1999.
Дадамян Г. Г. Продюсер в театре: прошлое и настоящее // Театральное дело. 1998. № 1
Дадамян Г. Г. Условия рынка и театральный менеджер // Сцена. 1994. № 6
Дадамян Г. Г. Борьба двух начал в организации театрального дела в России // Жизнь сцены и контрактный мир. М: ГИТИС, 1995.
Данильян С. Артистическое агентство "Ардани" // Сцена. 1994. № 6.
Дар или проклятие? Мозаика массовой культуры / Сост. К. Э. Разлогов. М., 1994
Дороти Д. «Паблисити и паблик рилейшенз». М.: «Филинъ», 1996.
Драгичевич-Шешич М., Стойкович Б. Культура: менеджмент, анимация, маркетинг. Новосибирск. 2000.
Дюмке К. Спонсорство: Больше денег на культуру? 1996.
Жданова Е. И., Иванов С. В., Кротова Н. В. Управление и экономика в шоу-бизнесе. Учебное пособие. М.: Финансы и статистика, 2003
Завьялов П. С., Демидов В. Е. Формула успеха: Маркетинг. М., 1988.
Иванов Г. П., Огурчиков П. К., Сидоренко В. И. Основы продюсерства. Аудиовизуальная сфера. М.: ЮНИТИ, 2003.
Иванов М. М. Организация издательского бизнеса. М., 1992.
Игнатьева Е. Л., Баваков Т. П. Маркетинг в сфере музыкального бизнеса. Реферативный курс. Программа авторизированного изложения. М.: МЭГУ, 1997.
Искусство и рынок / Под ред. В.С.Жидкова, А.Я.Рубинштейна. М., 1996.
Как просить деньги на культуру. СПб.: “Нотабене”, 1995.
Как просить деньги на некоммерческие проекты у благотворитель-ных фондов / Ред. Даушева, Симанова. М., 1994.
Каменский М. Правовое регулирование художественного рынка. Государственный Институт Искусствознания, 1996.
Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. М.: «Алгоритм», 2000.
Килошенко М. Психология моды: теоретические и прикладные аспекты. М.: Речь, 2001.
Кирило В. Н. Спонсорство. Что это такое? // Реклама. 1998. № 5.
Киселев Б. Н., Алешина И. В. Основы стратегического управления: Учебное пособие. М.: ГАУ, 1993.
Кичигин С. Война в четвертом измерении. 2-е изд., Киев, 1989
Кодекс рекламной практики. М., 1991.
Кон И. С. Битва за штаны: этикет, мода, политика, идеология // Человек. 2001. № 5.
Коновалов А. В. Маленькие секреты большого шоу-бизнеса: Продвижение артиста на музыкальном рынке России. СПб.: Издательство Питер, 2005
Корзун Н. В. Рок, игры, мода и реклама. М., 1989.
Корнеева С. М. Музыкальный менеджмент. Феникс, 2006
Косова Л. Смотрите, кто пришел: В России рождается новая профессия // Культура. 1998. 2 июля.
Крегер О., Тьюсон Дж. М. Типы людей и бизнес. М., 1995
Крылов И.В. Теория и практика рекламы в России. М., 1996.
Культура на перепутье. М, 1994.
Культурология XX век. Словарь. СПб., 1997.
Куштанина Е. В., Рудник Б. Л., Хлопина О. В. Государственная поддержка меценатства в культуре. Ориентиры культурной политики. М., 1993. Вып. 4.
Масарский М. Творцов у нас много, с ценителями плохо // ARTсhronica. 2000. № 5 – 6.
Массовый успех / Отв. ред. А. Ю. Ханютин. М., 1989
Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М., 1994
Мещерякова С. Ю. Ваш имидж. М.: АСТ, 2001.
Миртов Ю.Н., Крымов А.А. Как стать рекламистом. М., 1995.
Молчанов В. В. Массовая мистификация: поп-культура и суеверие. Л., 1987
Наши беседы. Интервью с С. П. Дягилевым // Театр. 1908. 1 октября.
Никольская А. Что такое продюсерское счастье // Культура. 1998. 2 июля.
Огилви Д. Огилви о рекламе. – М.: ЭКСМО, 2004.
О'Гилви Д. Советы старого рекламиста. М., 1993.
О'Гилви Д. Тайны рекламного двора. М., 1994.
Ольга Шведова: Я плачу только за совершенный творческий подвиг // Экран и сцена. 1993. 14-21 октября.
Орлов А. В. Человек. Экономика. Предприниматель. М., 1996
Осипов Г. В. Социальное мифотворчество и социальная практика. М.: Норма, 2000.
Основы продюсерства. Аудиовизуальная сфера. Под ред. Иванова. М., 2003
Оучи У. Методы организации производства. Японский и американский подходы. М.; Прогресс,1984
Панасов И.В. Шоу-бизнес. – М.: ЭКСМО, 2004.
Перелыгина Е. Б. Психология имиджа. – М.: Аспект-Пресс, 2002.
Почепцов Г. Г. Имиджелогия. М.: Рефл-бук, 2004.
Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000.
Почепцов Г. Г. Психологические войны. М. – К.: Рефл-бук, 2000.
Пригожин И. И. Политика - вершина шоу-бизнеса. М.: Алкигамма, 2001.
РR сегодня: новые подходы, исследования, международная прак-тика. – М.: ИМИДЖ-Контакт, Инфра-М, 2002.
Раззаков Ф. И. За кулисами шоу-бизнеса. – М.: АСТ, 2004.
Разлогов К.Э. Коммерция и творчество: Враги или союзники? М., 1992.
Рюмшина Л. И. Манипулятивные приемы в рекламе. М.: МарТ, 2004.
Самопленко В. М. Зрелище — миф или обыденность? М., 1994
Сергей Дягилев и русское искусство: в 2-х томах. М., 1982.
Слободянюк Э. PеRсональный имидж. Имиджмейкинг в системе public relations // Зеркало рекламы, 2004, № 5.
Сорина Е., Сорина Н. Истоки имиджа или Одежда женщины в азбуке общения. М., 1999.
Театральные продюсеры: рвачи или "ушибленные" искусством? Беседа с Натальей Колесник // Невское время. 1998. 14 марта.
Тульчинский Г. Л., Шекова Е. Л. Менеджмент в сфере культуры. М.: Лань, 2003.
Фадеева Е. И. Тайна имиджа. – М.: Европейский гуманитарный университет, 2002.
Фрумкин Г. М. Введение в драматургию телерекламы. М.: Академический проект /Альма Матер, 2005.
Хайек Ф. Конкуренция как процедура открытия // Мировая экономика и международные отношения. 1989. № 12.
Хайек Ф.А. Общество свободных. L., 1990
Ханнес Реттих. Экономика в поддержку культуры: Меценатство и спонсорство. 1996.
Хизрич Р., Питере М. Предпринимательство, или Как завести собственное дело и добиться успеха: В 5 кн. / Общ. ред. В. С. Загашвили. М., 1992. Вып.1.
Хлюпина О. Культурное меценатство и спонсорство. Государствен-ный Институт Искусствознания, 1996.
Хренов Н. Социально-психологические аспекты взаимодействия ис-кусства и публики. М., 1991.
Художественная жизнь современного общества. В 4 т. / Отв. ред. Ю. У. Фохт-Бабушкин. СПб., 1997.
Чепоров Э. А. Как делаются сенсации. М., 1983.
Чередниченко Т. В. Россия 90-х / в слоганах, рейтингах, имиджах. Актуальный лексикон истории культуры. М., 1999
Черномыс О. Человек-оркестр // Обучение в России, 2002, № 8.
Шаляпин о своем заработке // Петербургская газета. 1909. 4 мая.
Шандезон Ж., Лансестр А. Методы продажи. М., 1993.
Шекова Е. Л. Менеджмент в сфере культуры. М.: Алетейя, 2006.
Шепель В. М. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. М., 1994.
Ямпольская Е. Продавцы звезд или Герои невидимого театрального фронта // Известия. 1996. 10 апреля.
A Guide to Company Giving edited by Michael Eastwood, Directory of Social Change (bi-annual).
Association of Performing Arts Presenters (former Association of Community, University and College Art Adminisstrators) ACUCAA Handbook (the Fundraising Chapter), 1982.
Bauer D.G. The "How to" Grants Manual: Successful rd Grantseeking Techniques for Obtaining Public and Private Grants. 3 ed.: American Council on Education/Oryx Press Series on Higher Education. 1995.
Business and the Arts Bulletin, ABSA (quarterly).
Business Sponsorship of the Arts — a Tax Guide by Arthur Andersen and Co, ABSA. 1991.
Cooke Pat. The Culture of Management and the Management of Culture // From Maestro to Manager: critical issues in arts and culture management. Dublin. 1997.
Dabson B. An Overview of Company Giving in Europe // CulMinate Workdocument. Amsterdam, 1997.
Directory of Directors, Reed Information Services (annual).
Dragicevic-Sesic M., Stojkovic B. Kultura: Menadzment, Animacija, Marketing. Beorad: CLIO, 1994.
Guide to Key British Enterprises, Dun and Bradstreet International (annual).
Major Companies and their Charitable Giving edited by David Casson, Directory of Social Change (bi-annual).
Market the Arts! N.Y.: ARTS Action Issues, 1995.
McArthur N. How to Do Theatre Publicity. Berea, Ohio: Good Ideas Co., 1978.
Newman D. Planning and Developing Fundraising Campaigns. Nine Keys to Succesful Fundraising. Phoenix, Arizona: Ovix Press, 1995.
Newman D. Subscribe Now! Building Arts Audiences Through Dynamic Subscription Promotion. N.Y.: Theatre Communication Group, 1977.
Soros Foundation Network // Arts and Culture and Performing Arts Program Description. Budapest, 1997.
The Arts Funding Guide by Anne-Marie Doulton, Directory of Social Change (bi-annual).
The Council of Europe: Achievements and Activities. Strasbourg, 1995. th
Wallace N. Sponsorship Benefits // Culminate Workdocument. 1997.
Wallace N. Writing the Sponsorshi p Proposal // Culminate Workdocu-ment. 1997.
Wallace N., Palmer R. Fundraising Methods in Art // Culminate Workdocument. Amsterdam, 1997.
Wallace N., Palmer R. How to Obtain Business Sponsorship // Culmi-nate Workdocument. 1997.
Wallace N., Palmer R. Sponsorship fot the Arts: Global Perspectives. 1997.
Wallace N., Palmer R. Sponsorship: an Overview. 1997.
Who Owns Whom in UK and Republic of Ireland. Dun and Bradstreet International.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19708.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.