У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Школа 20-х рр., пошуки і результати
Количество страниц 73
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19710.doc 
Содержание Зміст
Вступ 2
Розділ I. Перші перетворення більшовиків в шкільному будівництві.
1.1 Школа напередодні жовтневої революції 1917 р. 11
1.2 Шкільне будівництво в перші роки радянської влади 21
Розділ II. На шляхах до будівництва нової школи
2.1. Експерименти і дискусії про школу в 1920-ті роки 35
2.2. Завершення експериментів і складання системи народної освіти в 1930-1934 роках 50
Висновок 66
Список використаної літератури і джерел 69

Вступ
Зміни, що відбуваються, в сучасному соціальному розвитку безпосередньо впливають на освітню систему Росії. На тлі переважання одноманітності в навчанні, прагматизму і духовно-морального зубожіння людини стає необхідною освіта, заснована на гуманістичних ідеалах і цінностях минулого досвіду, сприяюча створенню психолого-педагогічних умов для усунення негативних явищ, дегуманізуючих суспільство і людину. Основним недоліком освітньої політики, що функціонує в нашій країні протягом багатьох десятиліть, стала відсутність альтернативної освітньої системи, у зв'язку з чим багато поколінь російських учнів навчалися на основі найжорсткішого варіанту традиційної педагогіки.
Сьогодні, в період зміни освітньої парадигми, намічений курс на розвиток освітньої системи з врахуванням досвіду і традицій вітчизняної і зарубіжної педагогіки, що наголошується в державних регламентуючих документах: законі «Про освіту», «Концепції модернізації російської освіти на період до 2010 року », «Національній доктрині освіти в Російській Федерації» і ін. У цьому плані особливої значущості починають набувати питання, що пов'язані з педагогічною спадщиною в перше десятиліття радянської влади, характеризуються реформаторськими і інноваційними процесами в навчанні, вихованні, управлінні загальноосвітньою школою.
Прогресивна педагогіка 20-х років XX століття спиралася на гуманістичні і демократичні підходи в освіті і вихованні молоді і здійснювалася на основі раціоналізаторських і творчих ідей П.П. Блонського, Н.К. Крупської, А.В. Луначарського, А.С. Макаренка, Н.І. Попової, В.Н. Сороки-Росинського, С.Т. Шацького і ін.
Так, П.П. Блонський вважав, що побудова курсів природознавства, математики, фізики, географія з опорою на інтереси, повсякденний досвід і життєві спостереження дитяти, а також широке використання при їх викладанні наочного, евристичного і лабораторного методів сприятиме розумовому розвитку дітей, формуванню у них здібностей до глибшого розуміння явищ природи і навколишньої дійсності . Н.К. Крупська вважала, що «по одному треба викладати математику, де на перше місце висувається логічне мислення, по-іншому - природознавство, де найважливіше - навчити спостерігати, бачити узагальнювати спостереження ». При цьому вона вказувала на необхідність спрямованості всіх використовуваних методів на здібності до оволодіння єдино вірним - діалектичним методом пізнання.
Проблема форм і методів навчання широко освітлювала в роботах методистів-природників 1920-х років Б.В. Всесвятського, В.Ф. Наталі, Б.Е. Райкова, К.П. Ягодовського і інших . Вчені-педагоги звертали увагу на розробку таких методів, як лабораторний, екскурсійний, дослідницький та інші, що отримали ширше тлумачення в процесі розвитку єдиної трудової школи.
У 50-ті роки з'являється ряд фундаментальних досліджень по історії радянської школи і педагогіки . Ф.Ф. Королев був одним з перших, хто проаналізував численні архівні матеріали, звіти, офіційні документи і інші матеріали, що характеризують організацію і методи роботи шкіл в 1918-1920 роках. Він відзначив, що в цих матеріалах зустрічаються найрізноманітніші і украй суперечливі оцінки організації і методів шкільної роботи. У розглядуваний ним період деякі керівні працівники Наркому освіти закликали «зламати» класно-урочну систему, ліквідовувати класи і так далі. Інші прагнучи змінити методи викладання, активізувати їх, пропонували: упровадити «трудовий метод викладання» у всі учбові предмети.
Серйозний вплив на розвиток методів, активізуючих навчання, надавали у той час наочні комісії, створені в школах II ступеня. Це був орган колективної методичної творчості. Їх діяльність була спрямована на те, щоб знайти шляхи і способи, що забезпечують в процесі навчання зв'язок теоретичних знань і практичних умінь, розвиваючу самодіяльність і активність учнів і будили у них інтерес до учення. Особливу активність в цей час проявляли комісії з циклу природничо-наукових дисциплін. У роботі Ф.Ф. Королева, Т.Д. Корнейчика, З.І. Равкіна - «Нариси історії радянської школи і педагогіки 1921-1931 рр.» розгледіли питання змісту освіти, її мети і завдання. В основному свою увагу автори дослідження зосередили на аналізі учбових програм по суспільствознавству, російській мові і літературі і коротко зупинилися на програмах по фізиці, хімії. У роботі аналізувалася також практика вживання дослідницького і лабораторного методів. Була відмічена слабка ефективність навчання при вживанні Дальтон-плану, методу проекту і бригадно-лабораторного методу.
У роботі З.І. Равкіна «Радянська школа в період відновлення народного господарства. 1921-1925 рр.» автор піддав аналізу спільні проблеми навчання і виховання школярів, звернув особливу увагу на достаток проблеми методів і форм навчання по основних предметах. Він також відзначив невдалий досвід практичної роботи за «новими» формами і методами - Дальтон-плану і методу проектів.
Спеціальне дослідження, присвячене вивченню дослідницького методу у викладанні в школі 20-х років, було здійснено Т.І. Барановою . Автор розгледіла специфіку і ефективність вживання цього методу в процесі навчання в основному гуманітарним дисциплінам, дала тлумачення терміну «дослідницький метод» педагогами і методистами 20-х років. Але в своєму дисертаційному дослідженні Т.І. Баранова основну увагу зосередила на аналізі лише одного дослідницького методу, інші ж методи і форми навчання, що використалися у викладанні предметів природничо-наукового циклу в даний період, залишилися поза її науковим інтересом.
Значний вклад в теоретичну розробку форм і методів навчання був внесений П.Ф. Каптеревим, роботи якого стали як би трампліном, від якого відштовхувалися не лише дореволюційні, але і радянські педагоги. Тому ми завважили за необхідне дослідження теоретичних проблем форм і методів навчання предметам природничо-наукового циклу почати саме із загальнотеоретичних підходів цього ученого. У своїх дидактичних працях П.Ф. Каптерев стверджував, що необхідний такий метод викладання, який би, з одного боку сприяв міцному і швидкому засвоєнню знань, а з іншого - вів би до різностороннього розвитку учня. У історично-педагогічних дослідженнях Балашова Є.М., Бім-бада Б. М., Вендровської Р.Б., Осовського Г.В. та інших охарактеризований досвід створення таких виховних систем який може стати основою для становлення, реформування і подальшого розвитку сучасних освітніх установ. Автори на основі історичного аналізу розвитку освітнього комплексу розглядували процес становлення початкової освіти, діяльність педагогів - новаторів. У роботах міститься великий архівний матеріал, дається аналіз педагогічної діяльності. У дослідженнях останнього десятиліття відбувається переоцінка значущості приватної і суспільної ініціативи як важливого чинника освіти народу, розкриваються раніше не згадувані факти що характеризує ширше і об'єктивно діяльність і гуманістичну роль приватних осіб і суспільних об'єднань в поширенні освіти.
Джерелознавчу базу дослідження склали постанови ЦК ВКП(б) і Наркому освіти, а також теоретичні розробки педагогів дореволюційного періоду в області освіти і періодична печать1917-1934гг («Народний учитель» «Вісник просвіти», «На шляхах до нової школи»). 26 грудня 1919 р. був прийнятий розроблений за ініціативою В. І. Леніна і підписаний ним декрет «Про ліквідацію неписьменності серед населення РСФСР», який зобов'язав всіх жителів Радянської республіки до 50 років навчитися грамоті на російській або рідній мові. По всій країні виникли десятки тисяч пунктів ліквідації неграмотності і шкіл для малограмотних. Вчителі, комсомольці, люди самих різних професій з великим підйомом в порядку суспільної роботи вели навчання в цих школах. Вони займалися також з невеликими групами неграмотних (у 3—4 людини) і навіть з одинаками. Це був в повному розумінні слова всенародний похід проти неписьменності, очолюваний що полягала в системі Наркому освіти Всеросійською надзвичайною комісією з ліквідації неписьменності (ВНКЛН).
Нарком освіти опублікував учбовий план радянської школи. У пояснювальній записці вказувалося, що заняття в першій групі є продовженням занять дитячого саду: по розвитку мови, навчанню грамоті і рахунку, ознайомленню з природою, малюванню, співу і ін.
Потім вийшла монографія Л.Д.Синицького «Трудова школа: її принципи, завдання і ідейне коріння в минулому» . Проте ця робота була виконана у дусі ідеологічних установок того часу, з ще не відпрацьованим методологічним апаратом науково - дослідницької педагогічної роботи.
Державною вченою радою (ДВР) були складені нові учбові державні програми. Укладачі програм відмовилися від розташування матеріалу по окремих учбових предметах. Весь обсяг знань, намічений до вивчення, був піднесений у вигляді єдиного комплексу відомостей про природу, працю і людське суспільство. Програми ДВР називалися комплексними. Цими програмами намагалися усунути істотний недолік старої школи — розривши між учбовими шкільними предметами, відірваність навчання від життя.
Наркомом освіти РСФСР були затверджені для шкіл другого ступеня нові єдині і обов'язкові учбові плани, що було позитивним моментом в будівництві радянської загальноосвітньої школи. Учбовий план 1927 р. для шкіл другого ступеня включав учбові дисципліни, що мали, у вигляді широке, різностороннє, природничо-наукове, суспільно-політичне утворення учнів, трудове, фізичне і естетичне їх виховання.
Наркомом освіти РСФСР були затверджені учбові програми, складені на основі комплексів-проектів. Класно-урочна система і наочна побудова програм оголошувалися віджилою формою організації учбової роботи, успадкованої від минулого часу.
У 1931 році ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про початкову і середню школу» (опубліковано 5 вересня), у якому засудив методичне прожектерство і дав принципові вказівки про корінну зміну учбово-виховної роботи школи.
У постанові наголошувалися великі досягнення радянської школи (зростання мережі шкіл, зміна соціального складу учнів, принциповий інший зміст всієї роботи школи в порівнянні з дореволюційним часом і ін.).
Наочні програми, введені в дію з січня 1932 року, були великим кроком вперед у визначенні вмісту освіти, але мали і серйозні недоліки.
ЦК ВКП (б) запропонував Наркому освіти переробити учбові програми 1 січня 1933 року, з тим щоб забезпечити «дійсно міцне і систематичне засвоєння дітьми основ наук, знання фактів і навики правильної мови, письма, математичних вправ та ін.».
Велике значення для поліпшення виховної роботи мало постанову ЦК ВКП(б)«Про роботу піонерської організації», прийняте в квітні 1932 року у зв'язку з десятиліттям цієї організації.
У лютому 1933 року було опубліковано постанову ЦК ВКП(б)«Про підручники для початкової і середньої школи». Цією постановою ЦК засудив прагнення створити якийсь «динамічний» підручник, постійно оновлюючий свій матеріал.
В середині 30-х років відбувалася серйозна перебудова історичної і географічної освіти. 15 травня 1934 року СНК СССР і ЦК ВКП(б) прийняли три постанови: «Про викладання цивільної історії в школах СРСР» і «Про викладання географії в початковій і середній школі СРСР» . Нові підходи до історичної науки упроваджувалися в масову свідомість поступово — знакова постанова Політбюро ЦК ВКП(б)«Про викладання цивільної історії в школах СРСР» від 15 травня 1934 року стало лише першим етапом масштабного настання по всьому історичному фронту. Постановою “Про структуру початкової і середньої школи в СРСР” були зафіксовані єдині типи загальноосвітніх шкіл по всій території СРСР і закінчені експерименти з школою. Аналіз всіх вище перелічених постанов допоміг нам прослідити шлях експериментів із структурою і вмістом шкільної освіти в 1920-ті – першій половині 1930-х рр.

Список литературы Список літератури:
1. Азбукин Д. Психология школьников в начале Октябрьской революции // Педологический журнал. 1923, № 3 и др.
2. Блонский П. «О так называемом комплексном методе» // Народный учитель, 1924, № 1
3. Богуславская Н. О комплексной системе преподавания. //Опыт ликвидации неграмотности среди народностей нерусского языка. - М., "Кр.Новь", 1924
4. Декрет “О свободе совести, церковных и религиозных обществах” Собрание Узаконений и распоряжений Временного Правительства. С.-Пг., 1917. С.23. Сборник документов за 1917-1947 гг. Вып. 1. – М.; Л., 1947
5. Директивы ВКП(б) и постановления Советского правительства о народном образовании. Сборник документов за 1917-1947 гг. Вып. 1. – М.; Л., 1947
6. Положение о Единой трудовой школе РСФСР. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа. Сб. документов. 1917-1973гт. М, 1974.
7. Левитов Н.Д. Психологическая лаборатория и школьная практика. М., 1923г.
8. Луначарский А.В. О воспитании и образовании. М., 1978. С.48.
9. Народное образование в СССР. Общеобразовательная школа: сборник документов. 1917-1973гг. М., 1974.
10. Новые программы для единой трудовой школы. М., 1923. Вып. 1. С.8
11. Покровский М.Н. История и современность // На путях к новой школе. 1926. № 10. С. 111.
12. Покровский М.Н. История и современность // На путях к новой школе. 1926. № 10. С. 111.
13. Постановление Наркомпроса. Май 1918г. Собрание Узаконений и распоряжений 1917-1918 гг. М., 1942. С.32.Сборник документов за 1917-1947 гг. Вып. 1. – М.; Л., 1947
14. Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности министерства народного просвещения 1802 - 1902 годов. – СПб., 1902
15. Станчинская-Розенберг Э. Влияние кино на школьников // Вестник просвещения, 1927 № 2. С. 44.
16. Шульгин В.Н. О целях школы // На путях к новой школе. 1927. № 9.
17. Шульгин В.Н. О целях школы // На путях к новой школе. 1927. № 9. С. 11
18. Крупская Н.К. Народное образование и демократия // Крупская Н.К. Пед. соч. в 10 т. Т. 1. – С. 328-350.
19. Основные принципы единой трудовой школы. От Государственной комиссии по просвещению 16 октября 1918 г. / Народное образование в СССР. Сборник документов 1917 – 1973 г.г. – М., 1974. – С. 133.

Дослідження.
1. Балашов Е.М. Школа в российском обществе 1917-1927гг., М. 2004
2. Бим-Бад Б. М. Педагогические течения в начале двадцатого века. Лекции по педагогической антропологии и философии образования. М., 1994г. Блонский П. «О так называемом комплексном методе» // Народный учитель, 1924, № 1
3. Богуславский М.В., Лобзаров В.М., Бадикова Е.Я. Развитие российской школы на рубеже XIX-XX столетий: методология и теория. - Тверь, 2004. - 96 с.
4. Вендровская Р.Б. Школа 20-х годов: поиски и результаты. М. 1993
5. Голант Е., Ширяев Е. Школьная работа со взрослыми. - М. -Л., Гос.изд., 1929, с.240.
6. Григорьев В.В. Исторический очерк русской школы: Учеб. пособие для студ. педагогических заведений. – М., 1900
7. Гуцапюк Р. П., Першина Л.И. Из истории первой советской реформы школы. М. 1930 С.114-115.
8. Егоров С. Ф. Теория образования в педагогике России начала XX века – М: 1987 г.
9. Жидков B.C., Соколов КВ. Культурная политика России. М, 2001
10. Залкинд А. Б. Педология - утопия и реальность. М., 2001
11. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в. / Под ред. А.И. Пискунова. М., 2005
12. Константинов Н. А., Струминский В. Я., Очерки по истории начального образования в России, 2 изд., М., 1953
13. Константинов Н.А. Медынский Е.Н. Очерки по истории Советской школы РСФСР за 30 лет. М., 1948г.
14. Королев Ф.Ф. Очерки по истории советской школы и педагогики 1917-1920. М., 1958.
15. Латышина Д.И. История Педагогики (История образования и педагогической мысли): Учебное пособие. М., 2005.
16. Народное образование в России: Исторический альманах. М., 2000.
17. Начальное народное образование в России / Под ред. Г. Фальборка, Ф. Чарнолусского. СПб.: Народная польза, 1900.47 с.
18. Новиков А.М. Народное образование в Советском Союзе. М., 1997
19. Основные направления и тенденции развития педагогической науки в конце XIX - начале XX веков: Сборник научных трудов/ под ред. Салимовой К. И. – М., 1980 г.
20. Осовский Е.Г. Альтернативная педагогика 20-х годов. М. 1992
21. Отечественная школа в документах и постановлениях. М., 2004
22. Очерки истории школ и педагогической мысли народов СССР в XXв. М., 1973
23. Пирумова Н.И. Земства и земская школа // Книга для чтения по истории СССР ХIХ века. – М.: «Просвещение», 1989. С.116-121.
24. Равкин З.И. Советская школа в период восстановления народного хозяйства. 1921-1925гг. М. 1926
25. Равкин З.И. Творцы и новаторы школы рожденной октябрем. М. 1990
26. Развитие экспериментальных учебно-воспитательных учреждений в СССР, Западной Европе и за рубежом.: Сборник научных трудов/ под ред. Пискунова А.И. – М., 1977 г.
27. Рубакин Н.А. Этюды о русской читающей публике. СПб., 1895. С.141.
28. Рыбников Н.А. Психология и выбор профессии. М., 1924
29. Сайдакова Е.И. Вопросы организации всеобщего обучения. С. 25.
30. Становление и развитие советской школы и педагогики (1917 - 1937).: Сборник научных трудов/ под ред. Кузиной И. П., Колмаковой М. Н. – М., 1978 г.
31. Богуславский М.В. Трансформация оценки советской школы и педагогики 1920-х годов // Методология и методика формирования ценностного, предметно-конкретного подхода к историко-педагогическим исследованиям / Под ред. З.И. Равкина. – М. 2003.
32. Гриценко Л.И. А.С. Макаренко: педагогика трудного детства. – Волгоград, 2003. – С. 11-12.
33. Крупская Н.К. О политехническом образовании, трудовом воспитании и обучении / Сост. и авт. примеч. Ф.С. Озёрская. – М.: Просвещение, 1982. – 223 с.
34. Курдюмова И.М. Демократия в управлении образованием: опыт зарубежных стран. Монография для работников органов управления образованием и руко-водителей образовательных учреждений. – М.: Изд-во РАО, 2003. – 144 с.
35. Луначарский А.В. О воспитании и образовании. – М., 1967. – С. 307.
36. Михащенко А.Л. Общеобразовательная школа и педагогическая мысль в России (1920-1992 г.г.): Учебное пособие для студентов. – Курган, 1998. – 144 с.
37. Панченко О.Г., Бирич И.А. Развитие педагогической мысли в России: философия образования и воспитания (по страницам Антологии гуманной педагогики). – М.: АПК и ПРО, 2003. – 154 с.
38. Равкин З.И. Советская школа в период восстановления народного хозяйства 1921-1925 г.г. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1959 г. – С. 4.
39. Тубельский А.Н. Формирование опыта демократического поведения школьников и учителей. – М., 2001. – С. 3.
40. Шацкий С.Т.: работа для будущего / Сост. В.И. Малинин, Ф.А. Фрадкин. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.
41. Шевелев А.Н. Отечественная школа: история и современные проблемы. – СПб.: КАРО, 2003. – 432 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19710.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.