У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Віддзеркалення етичних представлень домонгольської Русі в староруській літературі (XI - XIII ст.)
Количество страниц 63
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19721.doc 
Содержание Зміст
Вступ 3
1. Нехристиянські і не строго християнські елементи етичних норм в літературі Древньої Русі 5
2. Християнська складова комплексу етичних представлень авторів домонгольської Русі 17
2.1. Тлінність і гріховність буття людини 20
2.2. Чесноти і шляхи порятунку людини 32
3. Моральний аспект княжої влади в зображенні староруської літератури 43
Висновок 53
Список використаних джерел і літератури 57

Вступ
Вивчення культурної спадщини ніколи не втрачає своєї актуальності – без нього неможливе глибоке розуміння культурних явищ справжнього і об'єктивне уявлення про перспективи формування культури завтрашнього дня. У цьому сенсі будь-яка історична культура сучасна. Тим більше неможливо зрозуміти яку-небудь культуру, якого-небудь періоду, не маючи уявлення про базові фундаментальні речі, на яких ця культура базується. Однією з таких базових речей, лежачої в основі духовної культури, є блок етичних і етичних вистав як загальній моралі і сукупності норм поведінки.
Об'єктом дослідження даної роботи є комплекс літературної спадщини Древньої Русі. Предметом – віддзеркалення в нім сучасних епосі етичних норм і вистав.
Хронологічні рамки спочатку задані темою роботи – це епоха домонгольської Русі, а саме XI – XIII століття, оскільки даний період можна сприймати як цілком закінчений і цілісний як в плані соціально-економічної і політичної історії, так і в духовному і культурному аспектах.
Як джерела в роботі були використані літопис – «Повість временних літ» і літературні твори епохи – повісті, слова, різні агіографічні матеріали, оповіді. Серед останніх твори як оригінальні, тобто створені «місцевим» автором, так і перекладні. Відразу ж після прийняття християнства Древня Русь звернулася до творінь отців церкви, оскільки «нові люди», тобто новонавернені християни, потребували роз'яснення християнського догматизму, етичних настанов-повчань, в «душекорисних словах». На Русі скористалися готовими перекладами давньослов'янською мовою грецьких енциклопедичних збірок, зроблених ще в початку століття в Болгарії при царі Симеоні, а також почали створювати збірки, що включали в свій склад окремі твори Отців церкви і твору оригінальні частенько приписані визнаним авторитетам візантійської патристики. Ці збірки, звичайно, не можуть бути повною мірою віднесені до художніх творів. Проте їх вивчення дозволяє з'ясувати характер розумового, етичного життя того часу, а також краще знатися на художній своєрідності оригінальних творів староруської літератури .
У вітчизняній історіографії етичним виставам і нормам у віддзеркаленні староруської літератури, інколи приділялася увага в роботах, присвячених дослідженню культури філософії і суспільно-політичній думці Древньої Русі.
Так Б.А. Рибаков в книзі «Культура Древньої Русі» говорить про те, що відмінною особливістю етики староруського літератури була «відсутність шовінізму, гуманне відношення до людей різних націй» .
У книзі Д. С. Лихачова «Людина у літературі древньої Русі» розглядується художнє бачення людини в староруській літературі і художні методи його зображення .
У роботі Б. А. Романова («Побут і мораль Древньої Русі»), за його власними словами, намагався «зібрати і розташувати в одній рамі розкидані в староруських письмових пам'ятниках сліди побутових рис, життєвих положень і епізодів з життя російських людей XI – XIII ст.» .
Значна увага етичній стороні княжої влади, що знайшли віддзеркалення в староруських текстах приділяє І. Я. Фроянов .
І. Н. Данилевський вважає, що цілісна концепція людини середньовічного книжника представлена в системі нерозчленованих моральних і естетичних поглядів на людину: «Прекрасне – матеріальне і видиме – містить інформацію про красу абсолютну – духовну. Ця концепція виявилася природним органічним елементом християнської системи етично-естетичних уявлень» .
В. П. Адріанова-Перетц говорить про те, що «більшість староруських письменників, на відміну від народних поетів, в набагато більшому ступені відобразили в своїй творчості дію морально-філософської теорії християнства» .
Книга В. Н. Топорова «Святість і святі в російській духовній культурі» присвячена дослідженню святості в російській духовній культурі – її походженню, з'ясуванню початкового значення слова, що позначає святість і тому, як після прийняття християнства на Русі розумілася святість. Автор в значній мірі використовує як джерело твори староруської літератури.
У роботі А. С. Дьомін «Про художність староруської літератури. Нариси староруського світобачення» характеризуються представлення староруських письменників XI – XVII ст. про природу, тварин, людину, його зовнішність і енергійність, про жінок, про Російську землю, про багатство і бідність, політику і культуру і багато чому іншому – всім тому, що складає художній вміст староруської літератури. Значну увагу автор приділяє загальним, тобто філософським ідеям і уявленням про державу, країну, народу, суспільстві як цілому, які були принесені християнством на Русь або сформувалися у письменників завдяки хрещенню в якийсь комплекс, відмінний від язичного.
Значне місце займають роботи, присвячені якому-небудь аспекту етичних вистав, частіше за інших піднімається питання, пов'язане з владою, або її носіями що цілком природно, так саме цей аспект моральних стосунків хвилював авторів староруських текстів більш за увесь, і відповідно відбився в джерелах . І лише в деяких робляться спроби розгледіти комплекс етичних вистав в цілому .
Метою даної роботи є всебічний розгляд комплексу етичних представлень Древньої Русі, що знайшли віддзеркалення в літературних пам'ятниках епохи. Для досягнення поставленої мети необхідне вирішення наступних дослідницьких завдань: по-перше, визначення круга необхідних джерел, по-друге, аналіз цих творів, по-третє, виявлення фрагментів етичних вистав в твори і, по-четверте, систематизація отриманих результатів.
Структура роботи: робота складається з трьох тематичних розділів, вступу, висновку, списку використаних джерел і літератури. У першому розділі розглядуються позахристиянські етичні уявлення, що знайшли віддзеркалення в староруській літературі, в другому розділі, відповідно християнські моральні цінності, а в третьому – масив уявлень, що має коріння як в християнській, так і в дохристиянській етиці і присвячений одному з питань староруської літератури, що найбільш піднімаються – питанню про владу.
Список литературы Список літератури:
Житие Александра Невского // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 5. СПб., Наука. 2000. С. 358 – 369.
Из изборника 1076 года // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 2. СПб., Наука. 1999. С. 406 – 479.
Киево-Печерский патерик // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 4. СПб., Наука. 2004. С. 296 – 489.
Кирилл Туровский. Притча о человеческой душе и теле // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 4. СПб., Наука. 2004. С. 141 – 157.
Моление Даниила Заточника // Литература Древней Руси. XII век. М., Художественная литература. 1980. С. 389 – 401.
Повесть временных лет // Памятники литературы Древней Руси. Начало русской литературы. XI – начало XII века. М., Художественная литература. 1978. С. 417 – 450.
Повесть временных лет // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 1. СПб., Наука. 1997. С. 62 – 316.
Поучение Владимира Мономаха // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 1. СПб., Наука. 1997. С. 456 – 476.
Сказание о Борисе и Глебе // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 1. СПб., Наука. 1997. С. 328 – 351.
Слово о законе и благодати Иллариона // Библиотека литературы Древней Руси Т. 1. СПб., Наука. 1997. С. 26 – 61.
Сказание об убиении в Орде князя Михаила Черниговского и его боярина Федора // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 5. СПб., Наука. 2000. С. 156 – 163.
Физиолог // Библиотека литературы Древней Руси. Т 5. СПб., Наука. 2000. С. 402 – 413.
Хождение Богородицы по мукам // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 3. СПб., Наука. 2004. С. 306 – 321.

Адрианова-Перетц В. П. Древнерусская литература и фольклор. Л., Наука. 1974. 172 с.
Анисимова О. М. Представления о правде, любви, добре в древнерусских памятниках XII – XIII вв. // Герменевтика древнерусской литературы. XI – XVI вв. М., АН СССР Институт мировой литературы. 1989. С. 207 – 230.
Бахтина О. Н. Старообрядческая литература и традиции христианского понимания слова. Томск. Изд-во Томского университета. 1999. 260 с.
Горский В. С. «Срединный слой» картины мира в культуре Киевской Руси // Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). Киев, Наукова думка. 1988. С. 169 – 176.
Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. М., 1972.
Данилевский И. И. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX-XII вв.). М., Ас¬пект Пресс. 1998. 399 с.
Ключевский В. О. История сословий в России. М., Харвест. 2004. 208 с.
Кусков В. В. Святослав Изборник 1073 // Древняя Русь. 2000. № 1. С. 13. С. 14 – 28.
Килунов А. Ф. К вопросу о морализме древнерусской летописи // Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). Киев, Наукова думка. 1988. С. 141 – 146.
Лихачев Д. С. «Слово о полку Игореве» и культура его времени. Л., Художественная литература. 1978. 360 с.
Лихачев Д. С. Великое наследие: Классические произведения литературы Древней Руси. М., Современник. 1979. 349 с.
Лихачев Д. С. Человек в литературе Древней Руси. М., Наука. 1970. 180 с.
Монахова Н. П. Идеологическая основа противопоставления «мудрости» и «храбрости» в «Молении Даниила Заточника» // Вестник МГУ. Сер. 9. Филология. 1981. № 2. С. 22 – 31.
Одесский М. П. Поэтика власти на Древней Руси // Древняя Русь. 2000. № 1. С. 4 – 10.
Пикулык Н. Ф. Моральный выбор человека в истории (на материале древнерусских летописей) // Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). Киев, Наукова думка. 1988. С. 194 – 205.
Прокофьев Н. И. О мировоззрении русского средневековья и системе жанров русской литературы XI – XVI вв. // Литература Древней Руси. Ч. 1. М., 1975. С. 5 – 39.
Романов Б. А. Люди и нравы Древней Руси // От Корсуня до Калки. М., Молодая гвардия. 1990. С. 255 – 470.
Рыбаков Б. А. Культура Древней Руси. М., Знание. 1956. 40 с.
Рыбаков Б. А. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». М., Наука. 1972. 568 с.
Стефанович П. С. Древнерусское понятие чести по памятникам литературы домонгольской Руси // Древняя Русь. 2004. № 2. С. 63 – 87.
Стефанович П. С. Религиозно-этические аспекты отношений знати и князя на Руси X – XII веков // Отечественная история. 2004. № 1. С. 3 – 18.
Топоров В. Н. Святость и святые в русской духовной культуре. Т. 1. Первый век христианства на Руси. М., Гнозис. 1995. 875 с.
Толстой Н. И. Религиозные верования древних славян // Очерки истории культуры славян. М., Изд-во Московского университета. 1996 247 с..
Фроянов И. Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. Л., Изд-во Ленинградского университета. 1980. 230 с.
Чайка Т. А. Нравственные альтернативы средневекового сознания в древнерусской агиографической литературе // Отечественная общественная мысль эпохи средневековья (историко-философские очерки). Киев, Наукова думка. 1988. С. 177 – 186.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19721.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.