У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Правові аспекти ліквідації СРСР
Количество страниц 91
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19725.doc 
Содержание Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Основні причини ліквідації СРСР 10
1.1. Криза федеральної системи Союзу РСР 10
1.2. Процес ліквідації СРСР 30
1.3. Роль серпневого путчу 1991г. в процесі розпаду СРСР 36
Розділ 2. Питання правонаступництва держав після розпаду СРСР 45
2.1. Необхідність правонаступництва у зв'язку з ліквідацією СРСР 45
2.2. Правонаступництво відносно міжнародних договорів СРСР 57
Розділ 3. Правова реформа в контексті становлення нової російської державності 64
3.1. Становлення російської державності після розпаду СРСР 64
3.2. Прийняття Конституції РФ 1993г. Правова реформа 72
Висновок 84
Бібліографія 88

Вступ
Актуальність дослідження обумовлена досить високим ступенем залежності між наявністю складних усередині і зовнішньополітичних проблем, з якими продовжують стикатися незалежні держави, - колишні радянські республіки, не дивлячись на корінні зміни події за шістнадцять років на так званому "пострадянському просторі", і фактом розпаду Союзу РСР як єдиної багатонаціональної держави. Що існують і в Росії, і у всьому світі не цілком адекватні уявлення про такий значний феномен світової історії, яким був Радянський Союз, про правові аспекти і наслідки його розпаду, зовсім не нешкідливі. Ці уявлення створюють основу не лише для всіляких ідеологічних спекуляцій, але і для великомасштабних політичних помилок, що нерідко здійснюються на наших очах найповажнішими лідерами найповажніших країн. В результаті жорстоко страждають не лише кар'єри вказаних лідерів, але і долі цілих народів.
Радянський Союз, що виник над попелищем Російської імперії, з кривавого хаосу громадянської війни, не міг не стати державою самого тиранічного, диктаторського типа. Цій державі, ціною незліченних жертв серед його громадян, удалося модернізувати країну по індустріальній моделі перемогти Німеччину в Другій світовій війні, добитися ядерної рівноваги з США. Тим самим були забезпечені необхідні умови для незалежного існування великої країни, що зберегла під ім'ям СРСР історичні традиції російської державності.
Проте зрештою радянський шлях розвитку виявився тупиковим. Тоталітарний політико-економічний устрій зробив країну неконкурентоспроможною в світовій економіці. Соціалістичне планове господарство виявилося нездатним до ефективного освоєння досягнень науково-технічного прогресу. Потенціал екстенсивного індустріального розвитку вичерпався до рубежу 60–70-х рр. XX ст., змінившись глибоким застоєм, вихід з якого вже не був можливий у форматі колишньої системи політичних і економічних стосунків.
Деякі позитивні зміни в житті радянських людей відбувалися, принаймні, з середини 50-х рр. минулого століття. Той Радянський Союз, який залишився в живій пам'яті нинішніх росіян, був порівняно гуманною країною, де влада правителів над підданими підтримувалася вельми гнучкими методами, без масових репресій. Радянська система, жорстко обмежуючи політичні права громадян в той же час підтримувала високий рівень їх соціальної захищеності. Авторитарна держава стримувала активність криміналу на порівняно низькому рівні і не допускала розвитку внутрішніх конфліктів міжнаціонального і іншого характеру. Таким чином, середньостатистичний обиватель міг жити в умовах гарантованого скромного достатку і в безпеці.
Соціалістична система радянського типа, що нагромадила не лише негативний, але також і немалий позитивний досвід, могла бути в принципі реформована без руйнівних революційних потрясінь. Аби такі реформи були початі своєчасно і проводилися осмислено. Це в якійсь мірі доводиться досвідом сучасного Китаю.
У роки хрущовської відлиги СРСР був багато в чому подібний до того Китаю, який залишив своїм спадкоємцям Мао Цзедун. Це була бідна країна з переважно селянським населенням, але при тому захищена від зовнішніх погроз власною ядерною зброєю і що мала в своєму розпорядженні необхідний заділ для незалежного індустріального розвитку. Тоді ще була можливість для поступового перекладу економіки на ринкові основи починаючи з низового, сільського рівня (як це зробив у восьмидесяті роки Ден Сяопін). Досягнувши необхідного рівня економічного благополуччя, можна було б повільно і неухильно видозмінювати політичну надбудову СРСР, упроваджуючи в неї елементи демократії (китайське керівництво лише зараз личить до рубежу подібних перетворень). Економічно процвітаючий Радянський Союз, що поступово демократизується, в подальшому мав би непогані шанси на збереження своєї цілісності і наддержавного статусу. Ця перспектива, з огляду на ряд обставин, не була реалізована ні самим Хрущовим, ні його наступниками.
В Горбачова в ході початої ним радикальної перебудови, що вийшла потім з-під контролю, була можливість зберегти союзну державу (принаймні, його історичне ядро у складі Російської Федерації, України, Білорусії, Казахстану), відокремивши периферійні шматки імперії, що розпадалася, які вже неможливо і безглуздо було утримувати.
Розпад СРСР, оформлений Біловезькою угодою керівників Росії, України і Білорусії Б. Н. Єльциним, Л. М. Кравчуком і С. С. Шушкевичем 8 грудня 1991 р., є одним з найзначніших подій світової історії XX ст. Це, мабуть, єдина оцінка, яка приймається більшістю істориків і політиків. Всі останні питання, пов'язані з аналізом причин і значення розпаду СРСР, залишаються предметом гострих дискусій.
У цих умовах вельми конструктивну роль, як в теоретичному, так і в практичному плані, міг би зіграти більш зважений відповідний сучасному сприйняттю недавнього минулого країни підхід до оцінки ряду ключових подій і явищ політичному і державному життю СРСР на завершальному етапі його майже 70-річного існування. Підхід, який, перш за все, дозволив би з нових реалістичніших і науково-обґрунтованих позицій оцінити процес розпаду Союзу РСР, дати історично-правовий аналіз чинників, що зіграли вирішальну роль в провалі спроб реформування Союзу і перетворенні вже початих перетворень на свою протилежність - своєрідні інструменти розвалу країни.
Аналіз процесів, що ґрунтується на строго документальній основі, в державній і правовій сферах життєдіяльності Радянського Союзу, що мали місце в 1988 - 1991 рр. може дозволити по-новому оцінити ряд важливих ініціатив того часу, що носили виражено конструктивний характер і ясно націлених на майбутнє.
Тут мається на увазі, головним чином, півторарічний процес підготовки нового Союзного договору, який був одним з найбільш важливих і потенційно плідних загальнодержавних починів періоду перебудови.
Зовсім не випадково новий Союзний договір, що став об'єктом щонайгострішої політичної боротьби в період 1990 - 91 років, до цих пір залишається в центрі, як мінімум ідеологічної боротьби між прихильниками і противниками Союзу. Не припиняються спроби ідентифікувати високопрофесійний і вельми змістовний процес підготовки проекту нового Союзного договору, до якого були приваблені кращі наукові сили країни, із спочатку політично провальним так званим "новоогарьовським процесом" і подібними до нього заходами, що лише наблизили ліквідацію союзної держави.
При всій великій кількості літератури, присвяченої різним аспектам розпаду Союзу РСР, серйозних наукових досліджень по даній темі в цілому небагато. Як правило, ці роботи належать перу вчених-істориків і мають головною метою професійний аналіз політичної історії країни в переломний для неї період 1985-1991 років .
Що стосується представників вітчизняної юридичної науки, то їх вклад в розробку даної теми можна оцінити як вельми скромний. Особливо у перші роки після розпаду Союзу, коли вся увага правознавців була природним чином зосереджена на актуальних проблемах становлення пострадянської російської державності, а зниклий з карти світу СРСР і його державно-правову практику часів перебудови згадували лише в тих випадках, коли це було необхідно для показу переваг нової, демократичної конституційних буд або потрібне для повноти розгляду тієї або іншої правової проблеми з врахуванням її генезису. Досить різкий з цією спільною тенденцією контрастували хіба що статті Д.Л. Златопольського і О.І. Чистякова, що спробували дати об'єктивну оцінку події з країною і на цій основі збудувати своєрідний "місток" між минулим і майбутнім .
Друга половина 90-х років також не стала періодом активного наукового осмислення процесу розпаду СРСР. Якщо не рахувати хронік руйнування СРСР, написану В.Б. Ісаковим, і ряд невеликих статей в науковій періодиці, то і цей час не відмічений скільки-небудь істотним просуванням до вищезгаданої мети. Метою даного дослідження є комплексний історично-правовий аналіз правових аспектів ліквідації Союзу РСР.
Досягнення поставленої мети можливе шляхом вирішення наступних завдань:
- виявлення чинників, що надали вирішальну дію на деградацію і розпад Союзу РСР;
- аналіз і правова оцінка процесу ліквідації Союзу РСР, включаючи заходи, прийняті найвищий орган державної влади і керівниками РРФСР, України і Білорусії з метою легітимації Біловезької угоди від 8 грудня 1991 г.;
- розгляд основних питань правонаступництва держав в результаті ліквідації СРСР;
- аналіз основних етапів правової реформи в контексті становлення нової російської державності.
Об'єктом дипломного дослідження є союзна держава його важливі інститути і правова система в умовах спроб реформування радянської федерації, що закінчилися ліквідацією Союзу РСР.
Предметом дипломного дослідження є втілена в конкретні політичні і державні вирішення і закріплена в законодавчих і інших правових актах стратегія і тактика формування нового політичного режиму Росії.
Дипломне дослідження, виконано спираючись на міцну теоретичну базу, створену видними вітчизняними ученими - правознавцями, що працюють не лише в області теорії і історії держави і права, конституційного права, але і інших галузей юридичної науки. Маються на увазі, перш за все, наукові праці С.Н. Бабуріна, Ю.М. Батуріна, Д.Л. Златопольського, В.Б. Ісакова, В.Н. Кудрявцева, О.Е. Кутафіна, С.Г. Кара-Мурзи, С.А. Кислицина, М.Н. Марченко, Н.І. Матузова, А.В. Малько, В.С. Нерсесянца,В. Пустогарова, О.І. Чистякова і ін.
Методологічна основа дипломного дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи наукового дослідження, як історично-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний, функціонально-структурний і нормативно-логічний.
Всі ці методи використовувалися в рамках широкого міждисциплінарного підходу до вивчення вибраної автором теми.
Наукова новизна дослідження. Представлене дипломне дослідження є одним з небагатьох у вітчизняній історично-правовій науці комплексне дослідження процесу ліквідації Союзу РСР. У роботі вперше основна увага приділяється політико-правовим аспектам розпаду Союзу на відміну від минулого десятиліття економічного і "національного" детермінізму, що явно домінувало в науковій літературі, при розгляді даних питань.
Список литературы Список літератури:
1. Конституция СССР. М., 1977.
2. Конституция РФ. Принята всенародным голосованием 12 декабря 1993г. Официальный текст. // Российская газета. № 237. 25.12.93.
3. Постановление Верховного Совета СССР «Об организации и мерах по обеспечению проведения референдума СССР по вопросу о сохранении Союза Советских Социалистических Республик» от 16 января 1991 г. // Правда. 1991. 18 января.
4. Договор о Союзе Суверенных Государств. Проект // Правда. 1991. 27 июня.
5. Договор о Союзе Суверенных Государств. Проект // Правда. 1991. 15 августа.
6. Постановление Совета Министров РФ от 17 мая 1993 г. № 459«О подписании с государствами-республиками бывшего СССР соглашения об урегулировании вопросов правопреемства в отношении внешнего государственного долга и активов бывшего СССР».
7. Абалкин Л. Неиспользованный шанс. М.: Политиздат, 1991.
8. Абдулатипов Р.Г. Россия на пороге XXI века: состояние и перспективы федеративного устройства. М., 1996.
9. Ардаманов Б. П. Горбачев: портрет без ретуши. Тула: ТППО, 1996.
10. Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. М., 1997.
11. Баранов Н.А. Политические отношения и политический процесс в современной России: Курс лекций. В 3-х ч. СПб.: БГТУ, 2004.
12. Баталов Э. Перестройка и судьба России. //ОНС. 1992. № 2.
13. Боффа Дж. История Советского Союза. М: Международные отношения, 2004.
14. Валовой Д. Тайны овального зала Кремля. М.: Правда, 1991.
15. Власть и оппозиция. Российский политический процесс XX сто¬летия. М., 1995.
16. Геллер М. Утопия у власти. История Советского союза с 1917 года до наших дней. Книга 3. Седьмой секретарь. Блеск и нищета Горбачева. М.: МИК,1995 .
17. Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923-1991гг. М.: РОССПЕН, 1999.
18. Государственное право РФ. Учебник. / Под ред. О.Е. Кутафина. М.: Юр. литература, 2000.
19. Гречко Л., Шинкарецкая Г. Понятие конфедерации и СНГ // Московский журнал международного права. 1994. № 2.
20. Дерлугьян Г.М. Крушение советской системы и его потенциальные следствия: банкротство, сегментация, вырождение. // Полис. 2000. № 2, 3.
21. Дипломатический вестник. 1992. № 1-3.
22. Дрожжин В.А. Был ли Советский Союз империей? Правовые аспекты распада СССР // Московский журнал международного права. 1996. № 4.
23. Златопольский Д.Л. Феномен нового государственного единства вместо СССР: перспективы развития (размышления о проблеме). // Вестник Московского университета. Серия "Право". 1993. № 2.
24. Исаков В.Б. Расчлененка. М.: "Закон и право", 1998.
25. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация. В 2-х кн. М., 2002.
26. Кеворков В.И. Кремлевская оперетка: Политический триллер. М.: Фирма «Ген», 1997.
27. Кислицын С.А. Эволюция и поражение большевистской элиты. Учебное пособие по спецкурсу // История России в вопросах и ответах. Ростов н/Д, 1997.
28. Козлов В.И. Русский вопрос. История трагедии великого народа. М., 1995.
29. Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник. М.: Юристъ, 2004.
30. Колубев А.В. Россия, век ХХ… //Отечественная история. 1992. № 4.
31. Конституционное право Российской Федерации: Учеб. для юрид. вузов и фак. / М. В. Баглай. М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2002.
32. Котелевская И.В. Современный парламент // Государство и право. 1997. №3.
33. Кременюк В. Смутное время: международные последствия // Международная жизнь. 1991. № 11.
34. Кремнев П.П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права. // Вестник Московского университета. Серия "Право". 2000. № 3-5.
35. Кретов Б.И. Современная российская политическая система: Учебное пособие. М., 1998.
36. Малашенко И. СССР и США после тоталитаризма и «холодной войны» // Международная жизнь. 1991. № 5.
37. Моисеев Е. Правовой статус Содружества Независимых Государств. М., 1995.
38. Мунчаев Ш.М., Устинов В.М. Политическая история России. М: Норма – Инфра, 2002.
39. Мунчаев Ш.М., Устинов В.М. Политическая история России. От становления самодержавия до падения Советской власти. М., 1999.
40. Мухаев Р.Т. Политология: учебник для студентов юридических и гуманитарных факультетов. М., 2000.
41. Нерсесянц В.С. История идей правовой государственности. Академический правовой институт РАН. М., 2001.
42. Нерсесянц В.С. Проблема общего блага в постсоциалистической России // Российское правосудие. 2006. № 4.
43. Отечественная история. М., 1994.
44. Перепелкин Л.С., Шкаратан О.И. Экономический суверенитет республик и пути развития народов // Советская этнография. 1989. № 4.
45. Перестройка и современный мир / Отв. ред. Т.Т. Тимофеев. М: Международные отношения, 1989.
46. Печенев В.А. Распад СССР: историческая случайность или спланированная акция? // Представительная власть: мониторинг, анализ, информация. 1998. Спец. выпуск.
47. Политическая история России в партиях и лицах / Сост. В.В. Шелохаев и др. М., 1996.
48. Политические партии России в контексте ее истории. Ростов н/Д, 1996.
49. Политология в вопросах и ответах: Учебное пособие для вузов / Под ред. проф. Ю.Г.Волкова. М.: Гардарики, 2001.
50. Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. М., 1999.
51. Политология. Курс лекций: Учеб. Пособие / Под ред. М. Н. Марченко. М.: Изд-во МГУ, 1993.
52. Политология. Энциклопедический словарь. М., 1993.
53. Попов Г.Х. «Что делать?» // Огонек. 1990. № 50,51.
54. Пуляев В.Т. Россия в историческом пространстве: Теоретический очерк. Серия: Россия и мир социально-гуманитарных знаний. СПб., 2004.
55. Пустогаров В. Международно-правовой статус СНГ // Государство и право. 1993. № 2.
56. Пустогаров В. Эрозия Союза. Международно-правовые последствия // Международная жизнь. 1991. № 12.
57. Ратьковский И. С. История советской России. СПб.: Лань, 1999.
58. Ржевский В. О юридической природе форм нового Содружества Независимых Государств // Государство и право. 1992. № 6.
59. Романов В. Правопреемство государств // Международное право / Отв. ред. Колосов Ю.М., Кузнецов В.И. М.,1995.
60. Российская историческая политология. Курс лекций: Учебное пособие / Отв. ред. С.А. Кислицын. Ростов н/Д, 1998.
61. Саква Р. Конец эпохи революций 1989-1991 годов. // Полис. 1998. № 5.
62. Салмин А.М. О некоторых проблемах самоопределения и взаимодействия исполнительной и законодательной власти // Политические исследования. 1996. №1.
63. Согрин В. Политическая история современной России. 1985—2001: От Горбачева до Путина. М., 2001.
64. Соколов А. К. Курс советской истории 1941-1991. М.: Высшая школа., 1999.
65. Теория государства и права: Курс лекций. / Под ред. проф. М.Н. Марченко. М., 1999.
66. Тихомиров Ю.А. Государственность: крах или воскрешение // Государство и право. 1992. № 9.
67. Тихонравов Ю.В. Геополитика: Учебное пособие. М.: ИНФРА-М, 2000.
68. Тишков В.А. Союз до и после пяти лет перестройки // Национальные процессы в СССР. М., 1991.
69. Трагедия великой державы: национальный вопрос и распад Советского Союза: сборник. М.: Социально-политическая мысль (Пушкино), 2005.
70. Уроки августа 1991 года. Народ и власть: Научно-практическая конференция. 20 августа 1994 года. М.: Юридическая литература, 1994.
71. Фельдман Д.М. Конфликты в мировой политике. М., 1997.
72. Хоскинг Д. Закат и падение Советского Союза: (1985-1991 гг.) // Хоскинг Д. История Советского Союза. 1917-1991. М., 1995.
73. Чистяков О.И. Договор об образовании СССР и современность. // Вестник Московского университета. Серия "Право". 1995. № 2.
74. Яковлев А. Предисловие. Обвал. Послесловие. М., 1992.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19725.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.