У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Реформування вищих державних установ в 1905 - 1907 роках
Количество страниц 83
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19732.doc 
Содержание Зміст
Вступ 2
Розділ I. Вітчизняна історіографія реформ вищих державних установ 1905 – 1907 рр. 6
Розділ II. Створення і зміни законодавчої бази діяльності Державної Думи Росії в 1905 – 1907 рр. 18
1. Законодавство Булигінської Думи 18
2. Зміна законодавства про Державну Думу у зв'язку з Маніфестом 17 жовтня 1905 року 28
3. Зміна виборчого закону від 3 червня 1907 роки 44
Розділ III. Державна Рада в системі показних установ Росії в 1905 – 1907 рр. 48
Розділ IV. Реформування Ради Міністрів Російської Імперії в період першої російської революції 57
Висновок 66
Список використаних джерел і літератури 71
Додаток 1 77
Додаток 2 80

Вступ
На початок XX століття державний лад Росії залишався самодержавним, верховна влада в країні повністю належала Імператорові. Все це створювало ряд труднощів для Росії, як внутрішньополітичних, так і зовнішньополітичних. Ситуація продовжувала залишатися незмінною, не дивлячись на те що проекти реформування вищих державних установ у вищих кругах періодично з'являлися. І лише події першої російської революції привели до значних змін в державному ладі.
Об'єктом дослідження даної роботи є структура вищого державного управління Російської Імперії в період першої російської революції, предметом – процес законодавчого реформування вищих державних установ.
Хронологічні рамки дипломної роботи приблизно збігаються з періодом першої російської революції 1905 – 1907 рр., оскільки реформування держапарату було викликане революційними подіями, що відбуваються. Внаслідок того, що першим проектом, присвяченим реформі державного пристрою Російської Імперії, став проект булигінської Думи, то нижнім кордоном роботи є – 3 лютого 1905 р. – день, коли було обнародувано розпорядження про розробку законопроекту з даного питання. Останні зміни в даній області визначили документи від 3 червня 1907 року, цією ж датою позначається і завершення першої російської революції.
Вітчизняну історіографію даного питання можна розділити на три періоди – дореволюційну, радянську і сучасну. Кожен період характеризується не лише своїми симпатіями і оцінками, але і своїми постановками питань. Більшість робіт дореволюційного періоду, присвячених реформам першої російської революції, носили публіцистичний характер, і вийшли з-під пера учасників подій. Позиція авторів безпосередньо залежить від їх політичної орієнтації. Але більшість дослідників (в основному це кадетські історики) вважали, що реформи змінили політичний устрій Імперії, перетворивши її на конституційну монархію. За радянських часів процес законодавчого реформування держави в 1905 – 1907 рр. не приваблював особливої уваги, а даний період розглядувався з позицій діяльності соціал-демократичної партії і робочого руху. Але не дивлячись на це дослідження проводилися і був накопичений значний фактичний матеріал. Сучасна історіографія ознаменувалася новими висновками і виводами з проблеми особливо популярною стає теза про перехідний достаток державного пристрою Російської Імперії (дуалістичному), який надалі в разі планомірного розвитку, повинно було привести до встановлення конституційних буд. Детальніше вітчизняна історіографія реформування держорганів Росії 1905 – 1907 рр. розглядатиметься в першому розділі роботи.
Джерелами для вивчення даної теми служать закони і законопроекти, що зачіпають систему державного устрою Російській Імперії, і що з'явилися в період першої російської революції 1905 – 1907 рр. Ступінь опублікованості цих документів дозволяє говорити про можливість вивчення зазначеної проблеми. Вперше після видання у момент їх публікації, ці документи були видані за радянських часів Ф. І. Каліничевим в 1957 році . Ця збірка складається з 10 розділів, в яких приведені документи і матеріали, що характеризують організацію Державної Думи, її положення в системі інших органів влади Російській Імперії, лад виборів депутатів Думи, а також деякі документи і матеріали що показують діяльність Державної Думи I, II, III і IV скликань. Ряд основних документів міститься в дев'ятому завершальному томі хрестоматії «Російське законодавство X – XX ст.», який присвячений законодавству періоду революцій початку XX ст. Окремі документи присутні в дослідницьких роботах, присвяченим даній проблемі . У найостанніший час з'являються збірки документів, що відображають більш широко поставлені проблеми, які так само включають документи і матеріали реформування державної системи в період першої російської революції .
Актуальність дослідження даної теми полягає в тому, що реформування державного апарату в роки першої російської революції роль законодавства даного періоду в процесі еволюції монархії залишається одним з дискусійних моментів в історії російської держави. До того ж в даний період вперше у вітчизняній історії виникає державна система з показною установою, законодавчою, що володіє, правами. Тобто реформування державної системи в роки першої російської революції є першим досвідом введення в Росії конституціоналізму, що не може не враховуватися при пошуку оптимальних форм взаємодії гілок влади в сучасній Росії. Незатухаючі дискусії про специфіку російської державності додають додаткової актуальності вивченню історії вищих державних установ, а також системи управління Росії .
Метою дипломної роботи є оцінка процесу реформування вищих державних установ в роки першої російської революції.
У зв'язку з поставленою метою роботи необхідне вирішення наступних дослідницьких завдань:
• аналіз законодавства, направленого на створення і перетворення Державної Думи;
• характеристика ступеня реформування показного органу Державної Ради;
• оцінка місця і ролі Ради Міністрів в системі органів виконавчої влади Російської Імперії в період першої російської революції.
Робота складається з чотирьох розділів – першого історіографічного і трьох тематичних, з вступу і висновку.
Список литературы Список літератури:
Манифест об учреждении Думы (Высочайший Манифест от 6 августа 1905 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 30 – 31.
Об изменении положения о выборах в Государственную думу (Именной высочайший указ правительствующему Сенату от 11 декабря 1905 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 94 – 102.
Об изменении учреждения Государственного Совета и о пересмотре Учреждения Государственной Думы (Высочайший Манифест от 20 февраля 1906 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 102 – 104.
О переустройстве учреждения Государственного Совета (Именной высочайший указ правительствующему Сенату от 20 февраля 1906 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 104 – 114.
О роспуске Государственной Думы, о времени созыва новой Думы и об изменении порядка выборов в Государственную Думу (Высочайший Манифест от 3 июня 1907 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 271 – 274.
Положение о выборах в Государственную Думу от 3 июня 1907 года (Именной высочайший указ правительствующему сенату от 3 июня 1907 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 257 – 381.
Положение о выборах в Государственную Думу (Утверждаю высочайшим указом от 6 августа 1905 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 40 – 54.
Свод Основных Государственных законов (В новой редакции от 23 апреля 1906 года) [Извлечения] // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 141 – 147.
1905 года, октября 17 Манифест об усовершенствовании государственного порядка // Российское законодательство X – XX веков. Т. 9. Законодательство эпохи буржуазно-демократических революций. М.: Юрид. лит., 1994. С. 41.
1906 г., апреля 23 высочайше утвержденные основные Государственные Законы // Российское законодательство X – XX веков. Т. 9. Законодательство эпохи буржуазно-демократических революций. М.: Юрид. лит., 1994. С. 44 – 52.
Учреждение Государственного Совета (Введено высочайшим указом от 23 апреля 1906 года) // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 148 – 160.
Учреждение Государственной (булыгинской) Думы // Калинычев Ф. И. Государственная Дума в России. Сб. док. и мат. М.: Государственное издательство юридической литературы, 1957. С. 32 – 39.
Учреждение Государственной Думы (от 20 февраля 1906 года) // Демин В. А. Государственная Дума России (1906 - 1917): механизм функционирования. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1996. С. 177 – 186.

Аврех А. Я. Царизм и третьеиюньская система. М.: Наука, 1966. 181 с.
Ананьин Б. В., Ганелин Р. Ш. Кризис власти в России. Реформы и
революционный процесс. 1905 и 1917 // Реформы или революция. Россия 1861-1917. СПб.: Наука, 1992. С. 7 – 18.
Белошапка Н. В. Временное правительство в 1917 г.: механизм формирования и функционирования. М.: Диалог-МГУ, 1998. 176 с.
Бородин А. П. Государственный Совет и указ 9 ноября 1906 года (из истории аграрной реформы П. А. Столыпина) // Отечественная история. 1994. № 2. С. 74 – 89.
Бородин А. П. Правая группа Государственного Совета в 1906 – 1917 годах // Отечественная история. 1998. № 3. С. 50 – 66.
Васильева Н. И., Гальперин Г. Б., Королев А. И. Первая российская революция и самодержавие. Л., Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. 152 с.
Высшие и центральные государственные учреждения России. 1801 – 1917: В 4 т. Т. 1. Высшие государственные учреждения. СПб.: Наука, 1998. 302 с.
Ганелин Р. Ш. Российское самодержавие в 1905 году. Реформы и революция. СПб.: Наука, 1991. 221 с.
Давидович А. М. Самодержавие в эпоху империализма: классовая сущность и эволюция абсолютизма в России. М.: Наука, 1975. 351 с.
Демин В. А. Государственная Дума России (1906 - 1917): механизм функционирования. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1996. 216 с.
Дякин В. С. Самодержавие, буржуазия и дворянство в 1907 – 1911 гг. Л.: Наука, 1978. 246 с.
Дякин В. С. Чрезвычайно-указное законодательство в России (1906 – 1917) // Вспомогательные исторические дисциплины. Т. VII. Л.: Наука, 1976. С. 240 – 271.
Ерошкин Н. П. История государственных учреждений дореволюционной России. М., Высшая школа, 1983. 352 с.
Исаев И. А. История государства и права России. М.: Юристъ, 2000. 608 с.
Искандеров А. А. Российская монархия: реформы и революция // Вопросы истории. 1994. № 1. С. 98 – 122.
Исторический опыт трех российских революций: Генеральная репетиция Великого Октября: Первая буржуазно-демократическая революция в России. М.: Политиздат, 1985. 575 с.
Каннигэм М., Мерлингер Г. Порядок и реформа, граф Витте и революция 1905 г. // Россия в XX веке: историки мира спорят. М.: Наука, 1994. С. 41 – 50.
Клочкова Л. И. Съезды объединенного дворянства в 1905 – 1907 гг. // Вестник Московского университета. Сер. 8. История. 2001. № 4. C. 63 – 81.
Козбаненко В. А. Партийные фракции в I и II Государственных Думах России. 1906 – 1907. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1996. 240 с.
Конституционализм: исторический путь России к либеральной демократии. Сб. док. М.: Гардарики, 2000. 617 с.
Королева Н. Г. Первая Российская революция и царизм. Совет Министров в России в 1905 – 1907 гг. М.: Наука, 1982. 184 с.
Кризис самодержавия в России. 1895 – 1917 гг. Л.: Наука, 1984. 664 с.
Ленин В. И. Против бойкота // Ленин В. И. Полн. собр. соч. Т. 16. М., Изд-во полит. лит-ры, 1973. С. 1 – 36.
Лихоманов А. В.Борьба самодержавия за общественное мнение
в 1905-1907 г.г. СПб.: Изд-во РНБ, 1997. 133 с.
Медушевский А. Н. Демократия и авторитаризм: Российский конституционализм в сравнительной перспективе. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 1998. 650 с.
Медушевский А. Н. Конституционная монархия в России // Вопросы истории. 1994. № 8. С. 30 – 47.
Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (ХVIII – нач. ХХ в.) Т.2. СПб.: «Дмитрий Буланин», 2003. 583 с.
Новое о революции 1905 – 1907 гг. в России. Межвуз. сб. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 196 с.
Приймак Н. И. Советская историография первой русской революции 1905 – 1907 гг. // Советская историография классовой борьбы и революционного движения в России. Ч. II. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1967. С. 31 – 52.
Рогов В. А. История государства и права России IX – начало XX в. М.: Зерцало: Теис, 1995. 263 с.
Русский конституционализм: от самодержавия к конституционно-парламентской монархии. Сб. док. М.: Гардарики, 2001. 489 с.
Сидельников С. М. Образование и деятельность первой Государственной Думы. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 382 с.
Соловьев Ю. Б. Самодержавие и дворянство в 1902 – 1907 гг. Л.: Наука, 1981. 256 с.
Степанский А. Д. Государственный Совет в период революции 1905 – 1907 гг. М.: Наука, 1995. 204 с.
Степанский А. Д. Политические группировки в Государственном Совете в 1906 – 1907 гг. // История СССР. 1965. № 4. С. 49 – 64.
Тютюкин С. В. Июльский политический кризис 1906 г. в России. М.: Наука, 1991. 231 с.
Тютюкин С. В. Первая революция в России: взгляд через столетие // Отечественная история. 2004. № 6. С. 126 – 141.
Тютюкин С. В. Первая российская революция в отечественной
историографии 90-х годов. // Отечественная история. 1996. № 4. С. 72 – 85.
Уваров И. Ф., Яковлев Н. Н. Первая русская революция 1905 – 1907 гг. в советской историографии // Очерки истории исторической науки в СССР. T. IV. M.: Наука, 1966. С. 411 – 427.
Фурман И. Г. Первая Государственная Дума. М.: Наука, 1950. 173 с.
Черменский Е. Д. Буржуазия и царизм в первой русской революции. М.: Мысль, 1970. 448 с.
Шацилло К. Ф. Первая Государственная Дума // Отечественная история. 1996. № 4. С. 60 – 71.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 2160
Скачать бесплатно 19732.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.