Співробітництво держав у сфері боротьби із злочинністю Бесплатно скачать, заказать диплом, курсовую, диссертацию

У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ

Сделать закладку на сайт

Заказать диплом, курсовую, диссертацию

Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Книга жалоб
и предложений

Название	Співробітництво держав у сфері боротьби із злочинністю

Количество страниц	32

ВУЗ	КНЕУ

Год сдачи	2010

Бесплатно скачать	19806.doc

Содержание	ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………….………..3 Розділ І. Загальна характеристика співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю 1.1. Поняття та сутність співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю……………….……………..................................5 1.2. Принципи співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю…………………………………………………...9 Розділ ІІ. Еволюція договірно-правового співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю в 20-поч. 21 ст. 2.1. Етап укладення двосторонніх угод (поч. 20 ст. – 1945 р.)..……….16 2.2. Формування і розвиток договірно-правового механізму співробітництва держав по боротьбі із злочинністю (1945 – 1991 р.р.)…………………..…………………….17 2.3. Посилення міжнародного співробітництва держав по боротьбі із злочинністю в рамках системи ООН (1991-2007 р.р.)…………………….………………………………..20 Розділ ІІІ. Основні етапи розвитку міжнародно-правового співробітництва з боротьби із злочинами міжнародного характеру в межах міжнародних організацій 3.1. Організація Об’єднаних Націй……………………….…………….24 3.2. Інтерпол………………………………………………………………26 Висновки…..…………………………….……….………….…………...30 Список використаних джерел та літератури…………....……………..32 Вступ Актуальність теми дослідження. У ХХ столітті було сформовано сучасне міжнародне право, заснована Організація Об’єднаних Націй (ООН), створена система протидії злочинності. Людство прийшло до розуміння того, що тільки тісна і всебічна співпраця держав дозволить добитися успіху в боротьбі із злочинністю. Стратегія і тактика боротьби із злочинністю, у тому числі і міжнародною, мінялися у міру розвитку людського суспільства. Так, політичні процеси, що проходили в світі, здійснили безпосередній вплив на співпрацю держав. Природно, що в умовах протистояння двох військово-політичних блоків співпраця правоохоронних органів здійснювалася переважно по блоковій системі. Проте зростання злочинності, зростання її загрози основам життєдіяльності держави і суспільства примушували забувати про ідеологічну несумісність. Необхідність відстоювання національних інтересів при здійсненні боротьби із злочинами міжнародного характеру, узгодження дій регіональних об’єднань і міжнародного співтовариства в цілому привели до формування конвенційного і інституційного механізмів боротьби із злочинністю. Спеціалізовані установи ООН і міжнародні організації багато що зробили для консолідації сил світової спільноти в боротьбі із злочинністю. Впродовж другої половини ХХ століття ООН вдалося створити фундаментальну міжнародно-правову базу співпраці держав в боротьбі із злочинами міжнародного характеру. Проте кількість злочинів міжнародного характеру продовжувала збільшуватися. Вивчення форм, що складаються в нових умовах, напрямів і тенденцій співпраці по боротьбі із злочинністю придбало першорядне значення для вдосконалення діяльності держави в цій сфері. Джерелами вивчення в даній роботі виступають акти міжнародного законодавства, які закладають правові основи співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю. До них відносяться двосторонні та багатосторонні угоди. Також при написанні роботи значну увагу приділено дослідженню доктринальних основ міжнародно-правового співробітництва у вказаній сфері відносин. Так, були використані роботи О. Виноградової, Л.М. Галенської, В. Гринчак, Ю.А. Іванова, О.С. Пятчаніна, О. Столярського та ін.. Об’єктом дослідження курсової роботи є визначення особливостей історичного розвитку співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю. Предметом дослідження виступають норми чинного міжнародного законодавства, передусім, Статуту ООН, двосторонніх та багатосторонніх договорів і конвенцій. Основна мета дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень міжнародно-правової науки, досвіду застосування відповідних правових норм визначити особливості історичного розвитку співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю.. Відповідно до мети дослідження було поставлено наступні завдання: 1. Визначити загальну характеристику співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю. 2. Виявити особливості розвитку договірно-правового співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю в 20-поч. 21 ст. 3. Визначити специфіку розвитку міжнародно-правового співробітництва з боротьби із злочинами міжнародного характеру в межах міжнародних організацій. Структура роботи зумовлена предметом дослідження та складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел та літератури.

Список литературы	Висновки 1. Співробітництво держав у сфері боротьби з міжнародною злочинністю здійснюється з використанням двох механізмів: договірно-правового, або конвенційного (суть його полягає в укладенні спеціальних угод, присвячених регламентації певної сфери відносин) та інституційного (співробітництво держав у рамках міжнародних організацій). Саме в договорах закріплені напрямки й форми співробітництва держав у сфері боротьби зі злочинністю. 2. Напрямки співробітництва держав у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру у кожний конкретний історичний період визначалися виходячи із завдань, що стоять перед правоохоронними органами держав. Що стосується форм співробітництва, то вони також не залишаються незмінними, але мають більшу стабільність. Виділяються дві основні форми співробітництва держав: на основі міжнародних угод і з використанням міжнародних органів та організацій. 3. Принципи співробітництва держав у сфері боротьби із злочинністю доцільно розташувати у двох групах. Першу групу становлять основні (загальні) принципи, що харак¬теризуються спільними, загальновизнаними положеннями, дія яких поширюється на всю сферу міжнародного права. До другої групи включаються спеціальні (галузеві) принципи, які харак¬теризуються більш вузькою сферою застосування, обумовленою специфікою предмета міжна¬родно-правового регулювання. 4. Співробітництво держав у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру на першому етапі (початок ХХ століття – 1945 рік) здійснювалося на основі обопільних умов. міжнародне співробітництво по боротьбі зі злочинами міжнародного характеру в цей період носило обмежений характер. Інститут екстрадиції не одержав абсолютно ніякого розвитку, а міжнародні зв’язки в сфері надання правової допомоги з кримінальних справ були перервані. Другий етап співробітництва держав у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру ознаменувався формуванням і розвитком договірно-правового механізму й збігся з епохою «холодної війни» і розпаду СРСР (1945-1991 роки). Визначальним фактором післявоєнного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю стало створення ООН. Третій етап співробітництва держав у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру характеризується більше тісною взаємодією в рамках системи ООН. В 90-і роки ХХ ст. держави світу посилили боротьбу з економічними й фінансовими злочинами. 5. Провідна роль у координації міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю приділятися конгресам ООН по попередженню злочинності й поводженню із правопорушниками, які скликаються раз у п’ять років з 1955 року. Договірний механізм співробітництва, який склався в XX столітті після створення ООН, дозволив повною мірою використовувати можливості договорів як універсального, так багатостороннього й двостороннього формату для інформаційно-методичного забезпечення боротьби зі злочинами міжнародного характеру. Однієї із провідних спеціалізованих міжнародних організацій по боротьбі зі злочинністю є Міжнародна комісія кримінальної поліції – Інтерпол. Цей орган був створений з ініціативи поліцейських структур в 1923 році. З 1995 року Інтерпол здійснює стратегію регіоналізації. Вона передбачає створення субрегіональних бюро на правах департаментів Генерального секретаріату, що перебувають поза штаб-квартирою й підкоряються Генеральному секретарю. Відмінною рисою Інтерполу як міжнародної організації є те, що в структуру його органів входять національні центральні бюро держав-учасниць, що є частиною поліцейської системи кожної держави – члена Інтерполу. Список використаних джерел та літератури 1. Статут Організації Об’єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду вiд 26.06.1945 р. // [WWW document]. URL http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_010&c=1#Card (12 березня 2007). 2. Положення про Національне центральне бюро Інтерполу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. // [WWW document]. URL http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=220-93-%EF (12 березня 2007). 3. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник. – Суми: Університетська книга, 2006. – 424 с. 4. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. – К.: Либідь, 2003. – 606 с. 5. Виноградова О. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі із злочинністю // Право України. – 1999. – № 4. – С. 90-93. 6. Гавриш Т.С. Кримінально-процесуальні аспекти міжнародного співробітництва України у галузі надання правової допомоги в кримінальних справах // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2005. – № 4. – С. 128-131. 7. Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью. – М., 1972. – 195 с. 8. Гринчак В. Форми співробітництва держав у боротьбі з міжнародною злочинністю // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2004. – С. 510-511. 9. Гуславський В.С. Сутність міжнародного співробітництва, його принципи, тенденції та напрями удосконалення // Вісник. – Х., 2005. – Вип.31. – С. 312-317. 10. Зимин В.П. Международное сотрудничество правоохранительных органов. – М., 1990. – 338 с. 11. Іванов Ю. А. До питання про класифікацію міжнародних злочинів // Київський ун-т ім. Т. Шевченка. Вісник. Сер.: Міжнародні відносини. – К., 1999. – Вип.13. – С. 32-35. 12. Мацько А. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні // Право України. – 2001. – № 9. – С. 96-99. 13. Международное уголовное право / И.П. Блищенко, Р.А. Каламкарян, И.И. Карпец и др. – М., 1995. – 462 с. 14. Осмаев И.Б. Международные и национальные правовые средства борьбы с отмыванием преступных доходов. – М., 1999. – 511 с. 15. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями: Учебное пособие. – М., 1993. – 366 с. 16. Пятчаніна О.С. Міжнародне співробітництво України у сфері боротьби зі злочинністю: стан та перспективи розвитку // Держава і право. – К., 2005. – Вип. 27. – С. 573-579. 17. Столярський О. Співробітництво держав у боротьбі з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом в рамках FATF та інших міжнародних організацій // Вісник. – Львів, 2004. – Вип.11. – С. 145-154.

Стоимость доставки работы, в гривнах: (при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)	200

Скачать бесплатно	19806.doc

Найти готовую работу

ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:

Связаться

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ

25.03.24 Іміджування в процесі функціонування державної влади

25.03.24 Політичний імідж як складова публічної взаємодії

25.03.24 Методологія сучасних іміджевих досліджень

Архив материала для курсовых и дипломных работ

Ссылки:

Счетчики:

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.