У нас уже 177537 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Вплив гірничо-добувного комплексу на параметри навколишнього середовища
Количество страниц 79
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19882.doc 
Содержание ЗМІСТ


ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. Характеристика об’єкта дослідження 8
1.1. Характеристика сировини та готової продукції 8
1.2. Характеристика об’єкту гірничого виробництва 15
РОЗДІЛ ІІ. Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на природне навколишнє середовище 18
2.1. Вплив геологорозвідувальних робіт на природне навколишнє середовище 18
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн 19
2.3. Вплив гірничих розробок на водний басейн 24
2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню і ландшафт 31
2.5. Раціональне і комплексне використання корисних копалин, розкривних і вміщуючи порід. Охорона та раціональне використання надр 36
2.6. Радіаційний вплив гірських порід на природне 41
навколишнє середовище 41
2.7. Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив 45
технологічного, транспортного та енергетичного обладнання 45
на природне середовище 45
РОЗДІЛ ІІІ. Розрахункова частина 53
3.1. Розрахунки основних викидів в атмосферу при веденні відкритих гірничих розробок 53
3.2. Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого підприємства на природне навколишнє середовище 62
ВИСНОВКИ 64
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 78
ДОДАТКИ 79



ВСТУП


Гiрничо-промисловий комплекс, як один iз видiв економiчної діяльностi, вистуає серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища, що проявляється в трьох основних напрямках; порушення земної поверхнi, викиди в атмосферне повiтря газових та пилових шкiдливих речовин, забруднення водних ресурсiв рiдкими відходами гiрничих пiдприємств.
Загальний вплив гірничого виробництва на природнє навколишнє середовище:
• Порушення грунтово – рослинного покриву на великих територіях;
• Порушення земної поверхні в процесі проведення відкритих гірничих виробок;
• Зміна ландшафтів;
• Тріщиноутворення та термокарсти;
• Зміна напруженого стану масиву та оповзневі деформації уступів;
• Активізація фізико – хімічних процесів у масиві;
• Активізація мерзлотних процесів;
• Водна ерозія відвалів та бортів кар’єрів;
• Теплове забруднення довкілля;
• Електромагнітне забруднення довкілля;
• Радіоактивне забруднення довкілля;
• Порушення режиму і складу поверхневих вод;
• Порушення режиму і складу підземних вод;
• Пило газове забруднення при масових вибухах;
• Забруднення повітря газами, що виділяються з масиву і корисної копалини;
• Забруднення атмосфери газами двигунів транспортних, технологічних і енергетичних машин;
• Забруднення повітря пилом при вітровій ерозії відвалів, бортів кар’єрів і хвостосховищ;
• Забруднення повітря мінеральним пилом при машинному відбиванні, подрібненні, навантажувально – розвантажувальних і транспортних операціях, бурінні свердловин;
• Розсіювання в навколишньому середовищі шкідливих, токсичних та радіоактивних елементів земної кори;
• Шумове забруднення довкілля.
Найбiльшим фактором негативного впливу на довкiлля є порушення земної поверхнi при розробцi родовищ корисних копалин, що призводить до змiни структури i погiршення якостi, або взагалi зникнення родючого шару, до змiни форм рельєфу, ландшафтних порушень. Це викликає, в свою чергу, загибель або деградацiю рослинного та тваринного свiту.
Значні порушення земноi поверхнi вiдбуваються при проведеннi вiдкритих гiрничих та розкривних робiт i видобуваннi корисних копалин в кар’єрах. Випереджуючим процесом при цьому с селективне (роздільне, розмежоване) зняття грунтового шару, перед яким проводяться підготовчi роботи: вирубка лiсу, корчування пнiв, збирання i видалення валунiв, вирiзання чагарникiв тощо. Вiдкритi розробки родовищ коросних копалин характеризуються значними ландшафтними порушеннями, форми яких мають декiлька класифiкацiй.
Окрiм перерахованих порушень земноі поверхнi, зумовлених вiдкритими гiрничими роботами, значнi земельнi дiлянки займаються вiдвалами i сухих хвостiв збагачення i хвостосховищами. Результатом таких розробок є появи западин та виїмок на земнiй поверхнi, що призводить до змiни водного режиму i, як наслiдок, заболочування мiсцевостi, а залішенi без рослинного покриву порушенi вiдслонення породи - до iнтенсивноi водної та вітрової ерозії. Досить вiдзначити, що на Житомирщинi відходи пiдприємств гiрничовидобувної промисловостi — породи розкривнi та супутнi - займають 1066 га, де їх заскладовано майже 100 млн. тонн Значнi площi земельних вiдводiв пiд розробку родовищ порушуються в’iзними та розрiзними траншеями, характеристика яких визначається геометричними параметрами виробок. Крiм того, кожна дiлянка землi, порушена при вiдкритiй розробцi родовищ, спричиняє шкiдливий вплив на ділянку приблизно такої ж площi прилеглої території.
Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням бiльшої чи меншої земельної дiлянки у землекористувачiв на певний перiод часу, i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсiв краiни. Характерно те, що вилученi у iнших землекористувачiв i порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi, та для iнших цiлей. При цьому процеси природного вiдновлення рослинних покривiв, грунтiв i рельєфiв порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються. Сами ж порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель.
Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Види впливу на рослинний і тваринний світ:
• Промислове и громадське будівництво.
• Вирубка лісів.
• Порушення ґрунтового покриву.
• Зміна стану ґрунтових і поверхневих вод.
• Запилення і загазування атмосфери.
• Виробничі і побутові шуми.
Наслідки впливу:
• Погіршення умов існування лісної, степової і водної флори і фауни.
• Міграція і скорочення чисельності диких тварин.
• Пригнічення і скорочення видів дикорослих рослин.
• Зниження врожайності сільськогосподарських культур.
• Зниження продуктивності тваринництва, рибного та лісового господарств.
Дії інженерного захисту води від забруднення
Джерела формування Дії
П р о ф і л а к т и ч н і д л я р у д н и х в о д
Грунтові;
Заперті;
Із тріщин і карстів;
Дренуючі із гідрографічної мережі;
Інфільтруючі атмосферні опади;
Технологічні
(основного виробництва)
Зменшення водопритоку у гірські виробки шляхом попереднього осушення, огорожувального дренажу (у тому числі контурного і з використанням систем водопонижуючих і водопоглинаючих скважин, що забезпечують мінімальне порушення гідрології прилеглих територій), поглинаючого дренажу з уособленим відводом води, ізоляція вододжерел, наприклад, водонепроникними завісами, відвіл осадків з території гірничого відводу, відкачка талих і дощових вод із зон просіданя і обвалу поверхонь, нормування використання технологічної води. Направлення водопритоку по шляхам, що забезпечують мінімальне попутнє забруднення (у тому числі облаштування проміжних водозбірників нестандартного типу для збору незабруднених вод, на кар’єрах), регулювання внутшнього кар’єрного стоку з облаштуванням тимчосавих відстійників.
Р а д и к а л ь н і д л я с т і ч н и х в о д
Технологічні (допоміжного виробництва);
Дощові стоки з відвалів і територій рудників;
Господарсько-побутові стоки Очистка рудних вод: нейтралізація, освітлення від механічних домішків, витягуваня органічних домішок, солей і металів хімічними, фізичними, біологічними методами. Використання рудних вод у замкнутому циклі гірничого та збагачувального виробництва. Очистка від масел та інших органічних речовин, механічних домішків, охолодження до норми. Збір та освітлення у спеціальних відстійних водоймах. Очистка від зважених частинок і органічних речовин, знищення запаху.
Класифікація джерел забруднення атмосфери за технологічними операціями:
1. Проведення масових вибухів.
2. Надходження в атмосферу мінерального пилу в процесі машинного руйнування порід, буріння свердловин, при повторному подрібненні та різанні породи.
3. Навантажувально – розвантажувальні та транспортні роботи.
Ерозія поверхні відвалів, бортів, уступів кар’єру.
5. Газовиділення із породних відвалів.
6. Газовиділення із масиву гірської породи.
7. Пожежі на кар’єрах (природні).
Вирішення цієї проблеми надзвичайно актуально для Поліського регіону, враховуючи те, що перспективи його економічного розвитку напряму залежать від розширення та інтенсифікації роботи гірничо-видобувного комплексу.
Метою даної дипломної роботи є оцінка екологічного стану кар’єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.
Список литературы ВИСНОВКИ

Будь-яка виробнича діяльність людини неодмінно веде до негативних наслідків, до порушення навколишнього природного середовища. На даному етапі розвитку людства головною метою і напрямком розвитку економіки має бути – охорона навколишнього середовища. Перед початком виробництва необхідно зпроектувати виробництво (створити його модель) і передбачити можливі наслідки впливу на середовище даного виробництва. У цій сфері розробляються заходи по попередженню забруднення навколишнього природного середовища, вони включають наступні напрямки: управлінські, економічні і організаційні. Розглянемо ці заходи на прикладі видобувної промисловості відкритим способом.
Основою управління у сфері попередження забруднення є різні закони та підзаконні акти у цій сфері:
Законодавчі акти Ким прийнятий Дата прийняття № законодавчого акту
Закон «Про охрону навколишнього середовища» Вехновна рада України 25.06.1991 1264-ХІІ
Закон «Про природно – заповідний фонд» Вехновна рада України 16.06.1992 2456-ХІІ
Закон «Про охорону атмосферного повітря» Вехновна рада України 16.10.1992 207-ХІІ
Закон «Про екологічну експертизу» Вехновна рада України 09.02.1995 45/95-ВР
Закон «Про плату за землю» Вехновна рада України 03.07.1992 2535-ХІІ
Закон «Про тваринний світ» Вехновна рада України 13.12.2001 2094-ІІІ
Закон «Про рослинний світ» Вехновна рада України 09.04.1999 591-ХІV
Гірничий закон Вехновна рада України 06.10.1999 1127-ХІV
Кодекс «про надра» Вехновна рада України 27.07.1994 132194-ВР
Лісовий кодекс Вехновна рада України 21.01.1992 3852-ХІІ
Водний кодекс Вехновна рада України 06.06.1995 213195-ВР
Земельний кодекс Вехновна рада України 25.10.2001 2768-ІІІ
Повітряний кодекс Вехновна рада України 04.05.1993 3167-ХІІ
Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
Громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється громадськими об’єднаннями і організаціями, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.
Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
В Україні контроль за станом природного середовища й виконанням природоохоронних актів здійснюють Міністерство охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, Міністерство охорони здоров’я, Державний комітет з гідрометеорології, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, система Державних санітарно – епідеміологічних станцій та ін.
Екологічна експертиза – це оцінка впливів на довкілля і здоров’я людей усіх видів господарської діяльності та відповідальності цієї діяльності чинним нормам і законам з охорони навколишнього природного середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства.
Основні завдання експертизи – сприяти дотриманню природоохоронних законів та оцінювати рішення щодо підтримання й відновлення довкілля.
Екологічний паспорт – це комплексний документ, що містить характеристику взаємовідносин будь–якого об’єкта (підприємства, тваринницької ферми, підстанції, навчального закладу) з навколишнім природним середовищем. У ньому є загальні відомості про об’єкт, сировину (її вид, обсяги, екологічність), енергію, площу, кількість працівників, технологічні схеми виробництва (роботи), види продукції, системи природоохоронних заходів (очищення викидів і скидів забруднювальних речовин), зберігання відходів (їхню токсичність, кількість, утилізацію) тощо.
Останнім часом активно розвиваються екологічний аудит та екологічний менеджмент.
Екологічний аудит – це екологічне обстеження підприємства, постановка „діагнозу” його „здоров’я”, перевірка здатності виробничих систем до самоочищення й випуску екологічно чистої продукції. Це інструмент, за допомогою якого оцінюють екологічну ефективність керування підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища.
Екологічний менеджмент – це система ефективного управління природоохоронною діяльністю з використанням нових підходів, на базі адміністративних механізмів управління (дотримання екологічних норм, стандартів, правил, затверджених для галузі) та екологічного стимулювання.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного сер едовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають:
а) взаємозв’язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;
б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
в) встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів; г) встановлення нормативів збору і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на утворення і розміщення відходів та інші види шкідливого впливу;
д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
До економічних заходів належать плата за забруднення, плата користування за ресурси і екологічні фонди.
Плата за забруднення – законодавчо встановлене відшкодування збитків, що наносяться навколишньому природному середовищу внаслідок викидів та розміщення відходів. Розрахунок плати за забруднення здійснюється підприємствами самостійно та подається до органів Державної податкової адміністрації.
Для кожного підприємства встановлені ліміти викидів забруднюючих речовин. За понадлімітні викиди оплата здійснюється у п’ятикратному розмірі. Існують законодавчо встановлені нормативні плати за викиди конкретних забруднюючих речовин (Постанова Кабінету Міністрів України №303).
Плата за забруднення стягується у випадку:
1. Викид забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення.
2. Викид забруднюючих речовин в атмосферу нестаціонарними (пересувними) джерелами забруднення.
3. Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
4. Розміщення відходів.
Плата за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами розраховується за формулою:

Нбі – норматив плати за забруднення атмосферного повітря і-тою забруднюючою речовиною, гр./т
Млі – маса викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т
Кп – коефіцієнт кратності за перевищення ліміту.
Мпі – маса понадлімітного викиду і-тої забруднюючої речовини, т
Кm – поправочний коефіцієнт, що враховує соціально – екологічні особливості території і кількості населення, що на ній проживає, Кm=Кф*Кнас.
Кф – поправочний коефіцієнт, що враховує соціально – екологічні особливості території.
Кнас – поправочний коефіцієнт, що враховує чисельність населення у населеному пункті.
Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин нестаціонарними джерелами розраховується за формулою:

Нбі – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що залежить від виду пального, яке використовує пересувне джерело забруднення, гр./т
Мі – маса спожитого пального і-того виду.
Розмір плати за викиди забруднюючих речовин у водні джерела здійснюється за формулою:

Кбас – регіональний (басейновий) коефіцієнт.
Плата за розміщення відходів розраховується за формулою:

Кз – поправочний коефіцієнт, який враховує особливості місця розташування відходів.
Ко – коефіцієнт, що залежить від характеру обладнаності місця розташування відходів.
Кр – коефіцієнт, що враховує віддаленість місця розміщення відходів від населеного пункту.
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п’ятій — десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у таких розмірах:
Групи населених
пунктів з чисель-
ністю населення
(тис. чол.)
Середня ставка
податку
(коп. за
1 кв. метр)
Коефіцієнт, що застосо-
вується у містах Києві,
Сімферополі, Севастопо-
лі та містах обласного
підпорядкування
до 0,2 1,5
від 0,2 до 1 2,1
від 1 до 3 2,7
від 3 до 10 3,0
….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Министерство геологии: минирально – сырьевая база строительных материалов украинской ССР.- Житомирская обл.: Киев - 1989г.
2. Сластунов А.М. «Горное дело и окружающая среда» - М: Логос, 2001г. – 272с.
3. Яремійчук Р.С. «Основи гірничого виробництва»: Київ «Кондор» 2006р.- 376с.
4. Бакка М.Т., Гуменюк І.Л., Редчиць В.С. «Екологія гірничого виробництва». Навчальний посібник.- Житомир: ЖДТУ, 2004.- 307с.
5. М.Е. Певзнер, В.П. Костовецкий, «Экология горного производства», - Москва, «Недра», 1990 г.
6. А.В. Колосов, «Эколого-экономические принципы развития горного производства», - Москва, «Недра», 1987 г.
7. С.Н. Подвишенский, В.И. Чалов, О.П. Кравчино, «Рациональное использование природных ресурсов в горнопромышленном комплексе», - Москва, «Недра», 1988 г.
8. Е.И. Захаров, А.А. Лебедкова, «Охрана окружающей среды. Для студентов горных специальностей», Учебное пособие. – Тула: ТулПИ, 1987
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
375
Скачать бесплатно 19882.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.