У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Вплив відкритих гірничих розробок на навколишнє середовище
Количество страниц 81
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19891.doc 
Содержание ЗМІСТ



ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Характеристика об’єкта досліджень 5
1.1. Фізико-географічна характеристика. Межирічське родовище піску. Геологічна будова родовища 5
1.2. Характеристика сировини, готової продукції. 6
Загальні відомості 6
РОЗДІЛ 2. Спеціальна частина 7
2.1. Вплив геологорозвідувальних робіт на природне середовище 7
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн 8
2.3. Вплив гірничих розробок на водний басейн 14
2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню та ландшафт 19
2.5. Раціональне використання корисних копалин, розкривних та вміщуючих порід і надр в цілому 25
2.6. Радіаційний вплив гірських порід на оточуюче середовище 31
2.7. Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив технологічного, транспортного та енергетичного обладнання на природне середовище 48
2.7.1. Вплив виробничого шуму на природне середовище та організм людини 48
2.7.2. Вібрація та методи захисту від неї 54
2.7.3. Захист від електромагнітного поля 56
2.8. Вплив гірничих розробок на рослинний та тваринний світ 60
РОЗДІЛ 3. Розрахунки 63
3.1 Розрахунки основних викидів в атмосферу 63
ВИСНОВКИ 75
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 81





ВСТУП


Протягом тисячоліть існування людина намагаючись вижити, борючись за своє життя, була вимушена використовувати ресурси планети. На початку це явище носило лише локальний характер, і природа цілком могла забезпечити потреби людини. Але в процесі еволюції людина ставала більш цивілізованою і потреби її зростали. Людина задовольняючи свої потреби почала планомірну розробку земних багатств.
Непомітно для людства ця проблема переросла у світові масштаби, і наслідки її відобразились на “здоров’ї планети”. З часом проста геологічна діяльність зростала і вже простий видобуток і обробка ресурсів змінилася великими міжгалузевими комплексами. Тому говорячи в середні віки про екологічні аспекти геологічної діяльності людини ми могли тільки сказати який негативний вплив спричиняє процес амальгамації довкіллю, тобто забруднення носили локальний характер і були незначними.
Але вже тоді люди почали задумуватися над цією проблемою. В наш час коли ми розглядаємо екологічні аспекти цієї діяльності, ми мусимо визнати, що це вже не тільки просте аерозольне забруднення довкілля пилом – це крупно масштабне, в рамках всієї планети забруднення промисловими екосистемами геосфер Землі. Щоб правильно оцінити дану ситуацію ми маємо розглядати не тільки добування, але й переробку, використання ресурсів та захоронення їх відходів. Нині ця проблема має світові масштаби, охоплює велику кількість галузей промисловості і тому потребує негайного комплексного вирішення на міжнародному рівні.
Дія гірничого виробництва на природне середовище починається з геологорозвідувальних робіт.
Тут можна виділити наступні види порушення навколишнього середовища:
o геомеханічні (зміна природної структури гірського масиву, рельєфу ;
o місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, в тому числі вирубка лісів, деформація поверхні);
o гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості і рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення в ріки і водойми шкідливих речовин з надр землі);
o хімічні (зміна складу і властивостей атмосфери і гідросфери, в тому числі підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фототоксичних елементів і воді і повітрі);
o фізико – механічні (забруднення повітря, його підігрів, зміна властивостей ґрунтового покриву та ін.);
o шумові перешкоди, вібрація ґрунтів і гірського масиву, викиди породи при вибухах; погіршення видимості в атмосфері та інші можливі явища, які супроводжують гірничі розробки і негативно впливають на довкілля.
Список литературы ВИСНОВКИ



Провівши розрахунки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ми побачили, що найбільше викидається в повітря оксиду вуглецю та діоксиду азоту при підривних роботах, а також значні викиди в атмосферу вуглеводнів, діоксиду азоту при автотранспортних роботах.
Щоб зменшити викиди забруднюючих речовин при підривних роботах, ми повинні замість пороху використовувати НРЗ-1 (невибуховий руйнуючий засіб), що руйнує гірську породу, збільшуючись при застивані в об’ємі і створюючи при цьому тиск в об’ємі до 500 кг/см. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин при використанні НРЗ-1 відсутні, але використання НРЗ-1 є економічно недоцільним.
Використовуючи порох при підривних роботах потрібно створювати санітарно-захисні зони навколо кар’єру, особливо якщо поблизу знаходяться населені пункти. Для максимального послаблення впливу на навколишнє природне середовище забруднювачів атмосферного повітря, територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена газостійкими породами дерев та кущів. При проходженні викидів через озеленену зону концентрація пилу та газів, повинна зменшитись вдвоє. Але недостатньо продумана система посадки зелених насаджень може призвести до негативних наслідків. Створення суцільного лісового масиву в санітарно-захисній зоні при низьких джерелах викиду шкідливих речовин, з одного боку, максимально зменшує шкоду негативної дії шкідливих речовин, а з іншої – в деяких випадках можливий застій на ріст концентрації шкідливих речовин на самому проммайданчику, в зв’язку з погіршенням природного провітрювання території.
Робітники кар’єру повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, засобами захисту відповідно до затверджених норм.
На час проведення підривних робіт усі люди, які незайняті підривними роботами, повинні виводитися за межі вибухонебезпечної зони. На шляхах, що ведуть до місця робіт, необхідно виставляти пости охорони.
Для зменшення пилоутворення на кар’єрних і під’їзних дорогах передбачається поливання їх в літню пору водою з пилоз’єднуючими добавками, а також зрошення забою.
Для зменшення забруднення атмосфери кар’єру шкідливими газами, що виділяються при роботі кар’єрних машин і механізмів із двигунами внутрішнього згорання, необхідно встановлювати нейтралізатори вихлопних газів.
Існують різні методи очистки викидів від твердих, рідких та газоподібних домішок. На основі цих методі розроблено велику кількість апаратів і приладів.
Для очищення газів від твердих та рідких частинок використовують технології сухої інерційної очистки газів, мокрої очистки газів, фільтрації, електростатичного осадження.
Відповідно до закону «Про охорону атмосферного повітря» встановлено перелік порушень законодавства про охорону атмосферного повітря:
 Порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря,
 Перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферне повітря, гранично допустимих рівнів шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів,
 Здійснення незаконної діяльності, яка негативно впливає на погоду і клімат,
 Невиконання розпоряджень і приписів державних органів, які здійснюють контроль за станом атмосферного повітря.
Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність, а також повинні відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок правопорушень.
Адміністративна відповідальність полягає в застосуванні повноваженими органами і посадовими особами конкретних адміністративно-правових санкцій до порушників законодавства про охорону атмосферного повітря. Розповсюдженим видом такої відповідальності є застосування штрафу у визначених розмірах, який регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статей 78-85 штрафу підлягають особи, винні в таких правопорушеннях законодавства щодо охорони атмосферного повітря:
o Порушенні порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів,
o введенні в експлуатацію нових та реконструйованих споруд та інших об’єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря,
o Порушенні правил експлуатації, невикористанні встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення та контролю викидів в атмосферне повітря,
o Порушенні правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів.
На місцях відкритого добування корисних копалин утворюються антропогенні ландшафти. Кар’єрно відвальні пустолища можуть існувати досить довго, а водна і вітрова ерозія порушених ділянок земної поверхні інколи в 10-15 разів перебільшує площі кар’єрів. Щоб запобігти водній та вітровій ерозії слід навколо кар’єру створювати лісосмуги.
Значні ділянки поверхні на гірничих підприємствах займають внутрішні та зовнішні відвали. Звичайно, щоб зменшити площу порушених земель доцільно відпрацьовані породи складувати в внутрішні відвали.
При добуванні корисних копалин відкритим способом утворюються каньйони, які також можна засипати відпрацьованими породами. Це сприяє зменшенню кількості відвалів.
Кар’єрна виробка підлягає рекультивації, при цьому повинні виконуватись наступні вимоги:
• Попереднє зняття і складування грунтово-рослинного шару,
• Створення кар’єрної виробки з урахуванням її рекультивації і прискореного повернення площі, що рекультивується, для використання в народному господарстві,
• Землі, що рекультивуються і прилегла до них територія, після завершення всього комплексу робіт повинні являти собою оптимально організований і стійкий ландшафт.
В Кодексі України про надра встановлений перелік правопорушень, які тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність згідно з законодавством України:
 Самовільне користування надрами,
 Порушення норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр,
 Вибіркове вироблення багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних витрат корисних копалин,
 Наднормативні витрати і пошкодження якості корисних копалин при їх видобуванні,
 Пошкодження родовищ корисних копалин,
 Невиконання правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надр.
У зв'язку з безперервним і значним збільшенням об'єму продукції гірського виробництва, кількість стічних вод шахт, рудників, кар'єрів, а також збагачувальних фабрик зростає і екологічні наслідки забруднення поверхневих і підземних вод набувають все більших масштабів.
Забруднення шахтних і кар'єрних вод відбувається в основному мілко дисперсними зваженими частинками корисної копалини і вміщуючих порід, які утворюються при бурінні вибухових свердловин і шпурів, що видобувається, дробленні порід вибуховим способом, роботі прохідницьких і очисних комбайнів, вантажних і транспортних роботах.
У зв'язку з високим рівнем механізації гірських робіт відбувається забруднення шахтних і кар'єрних вод нафтопродуктами .
Найістотніші зміни гідрогеологічних умов в гірничопромислових районах спостерігаються при будівництві кар'єрів і відкритій розробці родовищ. Наявність поверхневих і підземних вод ускладнює і підвищує небезпеку робіт по розкриттю, та вийманні корисних копалин. Тому до початку гірських робіт і в їх процесі здійснюють заходи щодо осушення порідних масивів.
В природних умовах здатність вод до самоочищення достатньо велика, але небезмежна. Коли забруднення водоймищ досягає критичних значень, вода не тільки втрачає свої цінні біологічні властивості, але стає непридатною для побутових і навіть виробничих потреб. Забруднення вод приводить до загибелі флори і фауни поверхневих водоймищ.
Найпоширенішими методами очистки стічних вод є:
o механічні (відстійники, гідроциклони, центрифуги),
o фізико-механічні (нейтралізація, реагент на обробка, окислення, іонний обмін, сорбція, флотація),
o хімічні ,
o біологічні.
o термічні.
Найефективніше використовувати декілька методів в комплексі.
У даній дипломній роботі розглянуто негативний вплив гірничих розробок на повітряне середовище, водний басейн, ландшафт та на грунт. Крім того, було розглянуто радіаційний вплив гірничих розробок, та шумовий, електромагнітний та вібраційний вплив транспортного та виробничого обладнання. Тому необхідним є всіма можливими способами зменшити цей негативний вплив на природне середовище та на людину.
Для зниження негативної дії діючих підприємств галузі на оточуючуюче середовище необхідне здійснення комплексу заходів, що забезпечують:
- вдосконалення економічного механізму регулювання природокористування з урахуванням якнайповнішого віддзеркалення витрат на відшкодування збитку навколишньому середовищу;
- створення галузевої екологічної фундації на основі існуючої законодавчої і нормативної бази;
- вдосконалення системи екологічного моніторингу для отримання безперервної і повної інформації про стан навколишнього середовища, що дозволяє оцінювати їх наслідки, обґрунтовувати ухвалення рішення і виробляти пропозиції по коректуванню заходів;
- формування комплексної програми розвитку виробництва для кожного підприємства, що забезпечить раціональне і безпечне природокористування;





ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА




1. Охрана окружающей среды: Учеб. Пособие для студентов вузов , Белов С.В., Высш. школа, 1983.
2. Статистика охорони повітряного басейну Житомирщини. Данилко В.К.,1997
3. Бакка М.Т., Пирский О.А. Екологія та захист ноосфери, Житомир,1998
4. Певзнер М.Е. Горное дело и охрана окружающей среды, 2001.
5. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Львів, 2001.
6. Кучерявий В.П. Екологія. ,Львів, 2001.
7. Экология горного производства. Пирский А.А., Рыжов Г.М., 1997.
8. Тарасова В.В. Методи екологічних досліджень. Частина 1. Інформаційні характеристики про середовище, Житомир, 2002.
9. Інтернет.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
300
Скачать бесплатно 19891.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.