У нас уже 177538 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Вплив гірничого виробництва на навколишнє середовище
Количество страниц 70
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 19892.doc 
Содержание ЗМІСТ


ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Характеристика об’єкта дослідження 5
1.1. Характеристика сировини та готової продукції 5
1.2. Характеристика об’єкта гірничого виробництва Домолоцьке родовище граніту 12
РОЗДІЛ 2. Спеціальна частина 14
2.1. Вплив геологорозвідувальних робіт на природне середовище 14
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн 16
2.3. Вплив гірничих розробок на водний басейн 22
2.4. Вплив гірничих розробок на земну поверхню та ландшафти 27
2.5. Раціональне використання корисних копалин розкривних та вміщуючи порід 30
2.6. Радіаційний вплив гірських порід на оточуюче середовище 34
2.7. Електромагнітний, шумовий і вібраційний вплив техногенного, транспортного та енергетичного обладнання на оточуюче середовище 42
2.8. Вплив гірничих розробок на рослинний і тваринний світ 48
РОЗДІЛ 3. Розрахункова частина 52
3.1. Розрахунки основних викидів в атмосферу при ведені відкритих гірничих розробок 52
3.2. Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого підприємства на природне навколишнє середовище 61
ВИСНОВКИ 63
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 70




ВСТУП



Проблема охорони і раціонального використання земель у наш час надзвичайно актуальна, як у нашій країні, так і в усьому світі.
Під час розробки родовищ корисних копалин, особливо відкритим способом, неминуче руйнується поверхня землі. Природний ґрунтовий покрив змінюється або навіть знищується. Знищується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується природна і культурна рослинність, безплідні пустирі змінюють ліси і поля, знижується дебіт наземних та підземних вод і в цілому погіршується водний режим територій. Незакріплені рослинністю і висушені площі, що складені глибинними розпушеними в процесі розкривних робіт породами, стають вогнищами водної та вітрової ерозії. Зміна екологічних умов на нові, техногенні, зумовлюється також розкривними породами, великою кількістю водорозчинних солей і сірковмісних мінералів.
Вивчення промислового порушення земель показало, що їх географічне положення і фактори, які викликають ці порушення, надзвичайно різноманітні. В результаті порушень поверхні утворюються відвали, кар’єри відкритих розробок родовищ (до відвальних комплексів належать також терикони, що виникають при добуванні корисних копалин підземним способом); шламонагромаджувачі і хвостоховища тощо.
Рішенням цієї проблеми є рекультивація земель. Головне мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені чи порушувані внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показав, що успішна рекультивація з гармонічним поєднанням господарської діяльності і природних закономірностей можлива тільки при комплексному підході до її проведення рекультивація земель як галузь діяльності людини в нашій країні належить до порівняно молодих. На сучасному етапі існують усі можливості й передумови всебічного розширення і поглиблення рекультиваційних робіт.
Вiдводи земель під гiрниче виробництво пов’язані з вилученням бiльшої чи меншої земельної дiлянки у землекористувачiв на певний перiод часу, i, вiдповiдно, скороченням земельних ресурсiв краiни.
Характерно те, що вилученi у iнших землекористувачiв i порушенi землі стають малопридатними для продуктивного використання в сiльському i лiсовому господарствi, та для iнших цiлей. При цьому процеси природного вiдновлення рослинних покривiв, грунтiв i рельєфiв порушених земель протiкають повiльно або взагалi не вiдбуваються. Сами ж порушення земної поверхнi, як правило, не зникають i стають сталими техногенними формуваннями, тому такi землi пiдлягають штучному вiдновленню. Для вирішення проблеми техногенних порушень ландшафтів використовують різні способи і методи рекультивації земель. Головна мета рекультивації – повернути до активного народногосподарського використання землі, порушені внаслідок гірничих і деяких інших специфічних робіт, створити на них сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, поліпшити умови навколишнього середовища.
Метою даної дипломної роботи є оцінка екологічного стану кар’єрів Житомирської області і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення їх ефективності з екологічної та економічної точки зору.
Вирішення цієї проблеми надзвичайно актуально для Поліського регіону, враховуючи те, що перспективи його економічного розвитку напряму залежать від розширення та інтенсифікації роботи гірничо-видобувного комплексу.
Список литературы ВИСНОВКИ



Як видно з даних таблиці найбільша кількість викидів забруднюючих речовин виділяється при проведенні бурових та підривних робіт з закладенням вибухівки. Як ми знаємо, вибухівку краще закладу вати 3 класу небезпечності (на гелівій основі).
При розробці заходів щодо охорони атмосфери на всіх промислових підприємствах установлюють чи визначають:
- джерела забруднення атмосфери, склад і кількість промислових викидів, рівні забруднення приземного шару повітря в зонах розсіювання викидів;
- ГДВ шкідливих речовин в атмосферу кожним джерелом і підприємством у цілому;
- основні технічні рішення по скороченню промислових викидів окремими джерелами і повний перелік заходів щодо охорони атмосфери, здійснення яких забезпечить ГДВ для кожного джерела і санітарні норми забруднення приземного шару в розташуванні підприємства;
- план-графік заходів щодо охорони атмосфери;
- необхідна кількість пиловловлень і газоочисного устаткування, капітальні вкладення і поточні витрати на реалізацію заходів щодо охорони атмосфери для кожного джерела і підприємства в цілому.
Способи і заходи щодо охорони повітряного басейну. Як уже відзначалося, при підземній розробці корисних копалин виділяються тверді (пил) і газоподібні шкідливі речовини. Відповідно заходи розділяються на понижуючі газовиділення.
Заходи, що знижують пиловиділення, розділяються на дві групи, що забезпечують:
 зниження утворення пилу і запиленості повітря при різних технологічних процесах;
 очищення повітря при його викиді в атмосферу.
Основними заходами першої групи є попереднє зволоження, зрошення, пилоподавлення піною, пиловловлення, змивши осілої пилу зі стінок вироблень.
Попереднє зволоження забезпечує зниження пилоутворення. При виїмці вугілля широко використовується зрошення через виконавчі органи, що знижує запиленість на 80...90%. Останнім часом при очисних роботах на крутих шарах найбільш уживано пилоподавлення піною. Використовуючи водоповітряні ежектори, можливо не тільки придушити пил диспергованою водою, але й очистити повітря від зваженого пилу. При буравленні шпурів і шпар пил відсмоктують спеціальними пристроями. для зниження газовиділень ізолюють вироблений простір, дизельну техніку заміняють машинами й устаткуванням з електроприводом.
Значні обсяги шкідливих газів виділяється в атмосферу при пожежах. Для запобігання самозаймання вугілля крім ізоляції виробленого простору залишені цілини вугілля обробляють антипирогенами, що чи припиняють активно гальмують процеси окислювання вугілля. При необхідності вироблений простір замулюють піщано-глинистою пульпою.
Для зменшення утворення оксиду вуглецю й оксидів азоту варто застосовувати вибухова речовина (ПР) з нульовим кисневим балансом і зі спеціальними добавками як у самому ПР, так і в оболонках патронів і в забойку. Крім того, не можна допускати неповнoгo висадження ПР, забойки шпурів вугільним дріб'язком.
На навколишнє середовище сильно впливають породні відвали і склади добутих корисних копалин. Так, тільки на підприємствах вугільної галузі нараховується 2280 відвалів, у тому числі більш 360 палаючих. Для запобігання самозаймання відвалам надають плоску форму, формуючи їх пошарово з укоченням кожного шару і чергуванням із шаром глини, обробляючи антипирогенами, замулюючи глинистим розчином покриваючи інертним матеріалом.
Гасять палаючі породні відвали замулюванням, а якщо горять конічні чи хребтові відвали, то в основному їхній переформовують у відвали плоскої форми.
Практично всі технологічні процеси супроводжуються виділенням пилу. Всі існуючі способи пиловловлення можна розділити на сухі і мокрі, а пиловловлюючі пристрої можна згрупувати за принципом дії використовуваного гравітаційно-інерційного осадження, у тому числі циклонне; фільтрацію газу через пористі матеріали; електричне осадження пилу; гідравлічне уловлювання пилу.
Великий вплив на вибір способів і засобів пиловловлення і пилоподавлення роблять властивості пилу, такі як щільність часток, їхня дисперсність; адгезійність, сипкість, смачиваемость, абразивність і гігроскопічність пилу, а також розчинність часток, їхня електрична й електромагнітна властивості, здатність до самозаймання й утворення вибухонебезпечних сумішей з повітрям.
Вибір способу пиловловлення і пилеподавлення визначається і видом технологічного процесу. При підготовчих роботах на кар'єрах у процесі механічного буріння найбільш поширені пилоподавлення повітряно-водних і повітряно-емульсійних сумішей, а також сухе пиловловлювання.
При підривних роботах пилогазовиділення знижуються шляхом здійснення технологічних і інженерно-технічних заходів. До першого відносять такі способи керування вибухом, як висадження високих уступів; висадження в затиснутому середовищі; розосередження заряду.
Способи і засоби боротьби з запиленістю і загазованістю атмосфери при транспортуванні багато в чому визначаються видом транспорту. При використанні автомобільного транспорту основними джерелами пиловиділення є автодороги, а загазованість атмосфери зв'язана з виділенням шкідливих домішок з вихлопними газами. При експлуатації залізничного транспорту пил в основному зв'язано зі здуванням дрібних часток під час перевезення гірської маси у відкритих транспортних судинах - думпкарах, піввагонах.
При конвеєрному транспорті утворення пилу обумовлене здуванням її при русі і переміщенні гірської маси з одного конвеєра на іншій. При комбінованому транспорті причини запиленість і загазованості зв'язані з кожним видом транспорту, що входить у комбінацію і, крім того, з великою кількістю виділюваного пилу в пунктах перевантаження з одного виду транспорту на іншій.
Для попередження пиловидалення на автодорогах застосовують їхнє зрошення чи водою розчинами гігроскопічних солей, а також обробку емульсіями з різними єднальними речовинами.
На залізничному транспорті поверхня гірської маси, що транспортується, закріплюють пилозв’язуючими матеріалами, укривають плівкою або воложать водою. При конвеєрному транспорті використовують різні укриття конвеєрів, а конвеєрну стрічку очищають від налиплого матеріалу. Пункти перевантаження обладнають укриттями з аспираційнними системами.
Методи очищення від газоподібних забруднювачів по характері фізико-хімічних процесів поділяють на п'ять груп: абсорбції, адсорбції, хемосорбції, термічній нейтралізації і кататації.
Метод абсорбції полягає в поділі газоповітряних суміші шляхом поглинання одного чи декількох газових компонентів (абсорбатів) рідким поглиначем (абсорбентом) з утворенням розчину. Процес абсорбції часто називають скрубберним. Вибір абсорбенту обумовлений розчинністю в ньому компонента, що витягається, і її залежністю від температури і тиску.
У залежності від реалізованого контакту газ-рідину розрізняють насадочні вежі; форсуночні і відцентрові скрубери; скрубери Вентури, тарілчасті, барботажно-пені й інші скрубери. Необхідним елементом технології збору є регенерація абсорбенту. Десорбцію розчиненого газу проводять або зниженням тиску, або підвищенням температури, або одночасним використанням того й іншого.
Метод хемосорбції, найбільш вигідний при невеликій концентрації шкідливих компонентів у газах, що відходять, заснований на поглинанні газів і пар твердими чи рідкими поглиначами з утворенням малолетучих чи малорозчиних з'єднань. У більшості випадків ці реакції оборотні, що використовується для регенерації хемосорбента, особливо при очищенні від оксидів азоту.
Основним недоліком абсорбції і хемосорбції є зниження температури газів, що приводить до наступного зниження ефективності розсіювання залишкових газів в атмосфері.
Метод адсорбції заснований на властивості деяких твердих тіл з ультрамікропористою структурою селективно витягати і концентрувати на своїй поверхні окремі компоненти газової суміші. Процес може мати як фізичних характер, так і хімічний. У першому випадку він оборотний, у другому, як правило, необоротний. Як адсорбенти застосовують активовані вугілля, прості і комплексні оксиди (силікагель, цеоліти і т.д.). Конструктивно адсорбери виконуються у виді вертикальних, горизонтальних чи кільцевих емкостей, заповнених пористим адсорбентом, через який фільтрується потік газу, що очищається.
Адсорбція ефективна при видаленні великих концентрацій забруднюючих речовин; при видаленні пар розчинників, органічних смол, пар ефіру, ацетону. Адсорбенти також застосовують для очищення вихлопних газів автомобілів, для видалення радіоактивних газів і отрутних компонентів.
Коли обсяги викидів великі, а концентрація забруднюючих речовин перевищує 300 млн, для руйнування токсичних органічних речовин використовується дожиганіє (термічна нейтралізація). Метод заснований на здатності пальних компонентів окислятися до менш токсичних при наявності вільного кисню і високої температури газової суміші і реалізується прямим чи спалюванням термічним окислюванням. До переваг цього методу перед адсорбцією й абсорбцією відносяться відсутність шламового господарства, невеликі габарити установок і простота їхнього обслуговування. Основний недолік - значні енерговитрати для нагрівання газів, що очищаються.
Каталітичний метод заснований на перетворенні токсичних компонентів викидів у менш токсичні чи нешкідливі за рахунок використання каталізаторів, у якості яких застосовують платину, метали платинового ряду, окисли міді, двоокис марганцю, пятиокись ванадію й ін. Цей метод застосовується для очищення викидів від окису вуглецю за рахунок її окислювання до двоокису вуглецю.
У загальному випадку порядок вибору типу очисних пристроїв і фільтрів визначається наступною схемою: виявлення характеристик викидів (температура, вологість, вид і концентрація домішок, токсичність, дисперсність і т.п.); визначення типу очисного чи пристрою фільтра по витраті газу, необхідної ступеня очищення, можливостей виробництва й інших факторів; оцінка робочої швидкості газів; техніко-економічний аналіз можливих варіантів очищення; розрахунок параметрів очисного пристрою; проектування і вибір очисного чи пристрою фільтра.
При виборі засобів для очищення викидів в атмосферу варто мати на увазі наступні особливості:
 сухі механічні способи і пристрої не ефективні при видаленні дрібнодисперсної і пилу, що налипає;
 мокрі методи не ефективні при очищенні викидів, у яких містяться погано сліпаються й утворять грудки речовини (наприклад, цемент);
 електроосаджувальні не ефективні при видаленні забруднень з
 малим питомим опором і погано заряджаються електрикою;
 рукавні фільтри не ефективні при очищенні викидів із що налипають і зволоженими забрудненнями;
 мокрі скрубери не застосовні для роботи поза приміщеннями в зимових умовах.
Останнім часом особливу актуальність здобуває проблема забруднення атмосфери вихлопними газами ДВС. Поліпшити екологічні показники можна за рахунок:
удосконалювання конструкції і режиму експлуатації ДВС;
 заміни бензинових ДВС на дизельні;
 перекладу ДВС на використання альтернативного палива (стиснутий чи зріджений газ, метанол і ін.);
 застосування нейтралізаторів газів, що відробили.
Паливна економічність автомобіля підвищується головним чином за рахунок удосконалювання процесу згоряння. Додатковими резервами є: зменшення маси автомобіля, поліпшення аеродинамічних показників, зниження опору фільтрів і глушителів і т.д.
Переклад бензинових двигунів на природний чи газ метанол забезпечує зниження викидів чадного газу й оксидів азоту в 1,5...2 рази.
Токсичність газів, що відробили, значно знижують нейтралізатори: рідинні, каталітичні, термічні і комбіновані. Найбільш уживані каталітичні нейтралізатори на основі шляхетних металів (у першу чергу платини) відрізняються гарної селективністю, довговічністю, температуростійкістю. Основним недоліком є їхня висока вартість.



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



1. Экология города : – К. : Либра, 200. –464 с.
2. Охрана окружающей среды: Учеб. Пособие для студентов вузов / Под ред. Белова С.В. – М.: Высш. школа, 1983. –264 с.
3. Бакка М.Т., Пирский О.А. Екологія та захист ноосфери / Навч. посібник . – Житомир: РВВ ЖІТІ, 1998. –236 с.
4. Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцук Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища ( Екологія та охорона природи). Підручник. – Вид. 3-тє, доп. – Львів, Афіша, 2001 –272с.
5. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500с.
6. Ткачук К.Н., Гурін А.О., Бересневич П.В. та ін. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти). – К. , 1998. –320с.
7. Экология горного производства. Пирский А.А., Рыжов Г.М. –К. : Национальный технический университет Украины, 1997.
8. Тарасова В.В. Методи екологічних досліджень. Частина 1. Інформаційні характеристики про середовище. Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2002. –306с.
9. Бакка М.Т., Стрельченко В.П., Божок П.Т. Основи ведення сільського господарства та охорона земель: Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 200. –366с.
10. Еколого – економічні проблеми довкілля Житомирщини. Під заг. Ред. П.П. Михайленка. – Житомир, 2001.- 320с.
11. Інтернет
12. Конспект
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
300
Скачать бесплатно 19892.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.