Причини виникнення та методи регулювання дефіциту бюджету Бесплатно скачать, заказать диплом, курсовую, диссертацию

У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ

Сделать закладку на сайт

Заказать диплом, курсовую, диссертацию

Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Книга жалоб
и предложений

Название	Причини виникнення та методи регулювання дефіциту бюджету

Количество страниц	86

ВУЗ	КНЕУ

Год сдачи	2010

Бесплатно скачать	20184.doc

Содержание	Вступ 3 Розділ 1. Теоретико-методологічна сутність дефіциту бюджету 6 1.1 Економічні ознаки дефіциту бюджету 6 1.2 Форми прояву дефіциту бюджету 17 1.3. Економіко-правове регулювання дефіциту бюджету 25 Розділ 2. Аналіз виникнення дефіциту бюджету 31 2.1. Тенденції та фактори, що викликають дефіцит бюджету 31 2.2. Методи управління дефіцитом бюджету 40 2.3. Аналіз показників дефіциту 48 Розділ 3. Напрями удосконалення методів управління дефіцитом бюджету 62 3.1. Проблеми реалізації бюджетної політики збалансування бюджету 62 3.2. Моделювання бюджетного дефіциту у механізмі його управління 68 3.3. Оптимізація бюджетного дефіциту 78 Висновок 84 Список використаної літератури 89 В умовах поглиблення економічних реформ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень в сучасних умовах є дослідження процесу формування дефіциту бюджету і його зв’язок з основними показниками розвитку економіки держави. Недостатній ступінь розробки теоретичних питань в галузі державного бюджету обумовив не лише його тривале непризнання в якості самостійної економічної категорії, але одночасно перешкоджав розробці моделі бюджетного фонду країни. Бюджетний фонд, що є матеріально-фінансовою базою діяльності держави, формувався виходячи із задач функціонування адміністративно-командної системи. Його величина була орієнтована не на оптимальні пропорції, необхідні для регулювання економіки і вирішення соціальних проблем, а на витратний підхід, покликаний забезпечити фінансовими ресурсами діяльність багаточисельних органів державної влади. При такому підході сфера дії перерозподільчої функції бюджету була майже безмежною. Спроби вийти на оптимальні критерії формування бюджетного фонду держави здійснювалися. Однак їх результативність в умовах тотальної системи планування була невисокою: розміри та рівень централізації фінансових ресурсів в руках органів державної влади визначались командами “згори”, а не науковими критеріями. В цих умовах при формуванні бюджетного фонду країни виходили із потреб у фінансових ресурсах на кожному рівні державного управління, а під них вишукували доходи, які можна було б мобілізувати в бюджет і тим самим забезпечити фіскальні інтереси держави. Поки економіка країни функціонувала без великих збоїв і забезпечувався визначений рівень її ефективності за допомогою адміністративної системи, у доходах і видатках бюджету не було видно явних ознак хвороби. Але як тільки адміністративна система почала розвалюватися і вже не могла вольовими методами забезпечувати нормальне співвідношення між доходами і витратами, так відразу хвороба економіки вийшла назовні, проявивши себе через величезний ріст бюджетного дефіциту. Сьогодні в умовах не достатньо ефективного виробництва, відсутності його кредитної підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем і вимагає подальшого дослідження. Основні чинники, що впливають на реформування економіки і зростання дефіциту бюджету полягають у економічній та політичній нестабільності, недосконалості законодавчої бази, невиваженій бюджетній та податковій політиці. Науковим дослідженням питань бюджету присвячені праці О.Д. Василика, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, А.І. Даниленка, А.О. Єпіфанова, О.Д. Заруби, В.І. Кравченка, І.І. Лукінова, А.М. Мороза, В.П. Москаленка, Г.О. П’ятаченка, М.І. Савлука, І.В. Сало, В.М. Суторміної, Ю.В. Тимошенко та інших. Проблеми бюджету, фінансового планування обґрунтовуються також в працях російських вчених А.М. Александрова, Е.О. Вознесенського, В.П. Дяченка, Є.В. Коломіна, С.І. Лушіна, Л.П. Павлової, В.М. Радіонової, М.Г. Сичова та ряду інших. Аналіз підходів до теоретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень у галузі бюджету дає змогу визначити, що проблема дефіциту все ще є актуальною, а тому вимагає подальших досліджень, розробки і впровадження дійових заходів щодо стабілізації і розвитку економіки держави. Основною метою дослідження є теоретичне і практичне вивчення економічної природи і суті дефіциту бюджету та його впливу на стабілізацію і розвиток економіки. Відповідно до поставленої мети у дипломній роботі були поставлені і вирішувались такі завдання дослідження: • розкрити економічну природу та економічні ознаки дефіциту бюджету; • визначити форми прояву дефіциту бюджету; • охарактеризувати економіко-правове регулювання дефіциту бюджету; • обґрунтувати тенденції та фактори, що викликають дефіцит бюджету; • розглянути методи управління дефіцитом бюджету; • проаналізувати показники дефіциту; • запропонувати напрями удосконалення методів управління дефіцитом бюджету Об’єктом дослідження є бюджетний процес та його структурні елементи. Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі бюджетного регулювання дефіциту. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: дедуктивний – для дослідження інституційних аспектів бюджетного дефіциту; емпірично-статистичні методи – в процесі аналізу динаміки бюджетного дефіциту в Україні. Проаналізувавши матеріали розглянуті у дипломній роботі та всебічно вивчивши досліджувану тему, можна зробити наступні висновки та надати рекомендації: 1. В умовах поглиблення економічних реформ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень в сучасних умовах є дослідження процесу формування дефіциту бюджету і його зв’язок з основними показниками розвитку економіки держави. 2. Бюджетний дефіцит є найбільш складним і водночас досить поширеним явищем. Це перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов’язкові платежі, які згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при складанні і затвердженні бюджету встановлюються джерела його фінансування. Отже, необхідно чітко розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бюджету у зв’язку з невизначеністю у джерелах покриття дефіциту. Відсутність чіткої політики стосовно бюджетного дефіциту і визначення джерел його покриття характеризує стан бюджету, який умовно можна назвати бюджетною пустотою чи дірою. Тобто в бюджет включається певна сума видатків, що не мають відповідного забезпечення. Таке явище загалом неприпустиме. 3. Держава будує свою фінансову політику в такий спосіб, що періодично використовуються три концептуальних підхо¬ди. Проте це не означає, що проблема дефіциту державного бюдже¬ту зникає. Основними причинами стійкого бюджетного дефіциту та збільшення державного боргу є: - збільшення державних витрат у військовий час або в періоди будь-яких соціальних конфліктів; - циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі та три¬валі; - скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних витрат. 4. Бюджетний дефіцит має різні прояви і причини. Його не можна оцінювати однозначно, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Характеристика дефіциту дається за такими ознаками: — формою прояву; — причинами виникнення; — спрямуванням коштів. 5. Основною причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків. Конкретні причини такого відставання зумовлені: - кризовими явищами в економіці, що супроводжуються спадом виробництва, зниженням ефективності функціонування окремих галузей, інфляційними процесами; - надмірними витратами на забезпечення державного управління; - мілітаризацією економіки в мирний час; - надзвичайними обставинами (війни, епідемії, масштабні стихійні лиха); - надмірним зростанням соціальних видатків порівняно із темпами зростання валового внутрішнього продукту; - необхідністю здійснення значних державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві. 6. Практичне використання бюджетних відносин для реалізації покладених на державу функцій дає змогу визначити, що стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної і витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим. Коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від'ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Профіцит - позитивне сальдо бюджету, тобто перевищення доходів над видатками. Збалансованим є бюджет, у якому видатки і доходи рівні. В економічній літературі трапляється також думка, що теоретично збалансованим є бюджет, в якому дефіцит або профіцит не перевищують 1% сукупного обсягу видатків. 7. В умовах ринкової економіки, як стверджують сучасні західні фінансові теорії, дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці - більше продавати. Унаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття. 8. Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду, тобто протягом економічного циклу. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету. 9. Для забезпечення збалансованості Державного бюджету на КМ України покладається обов’язок узагальнювати й готувати пропозиції про скорочення видатків бюджету, а також давати вис¬новки (у тому числі й на пленарних засіданнях Верховної Ради) щодо відповідності законопроектів, які вносяться на розгляд ВР України, Закону про Державний бюджет на поточний бюджетний рік і основним напрямам бюджетної політики на наступний бюд¬жетний рік. 10. Граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття визначаються Верховною Радою під час його затвердження. Покриття дефіциту здійснюється за рахунок внутріш¬ніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інститутів. Рішення про залучення позик у кожному конкретному випадку ухвалює Верховна Рада. У затвердженому бюджеті граничний розмір дефіциту не повинен перевищувати розміру видатків бюджету на розвиток. У скрутних ситуаціях покриття бюджетного дефіциту може здійснюватися способом додаткової емісії грошей. Наслідки грошової емісії загальновідомі: з’являється ризик неконтрольованої інфляції, руйнуються стимули довгострокових інвестицій, розкручується цінова спіраль, знецінюються заробітна плата та збереження населення, відтворюється новий бюджетний дефіцит. 11. Проблема покриття дефіциту бюджету з’явилася в 1991 р. Починаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що було спричинено початком економічної кризи, а сума видатків — збільшуватись насамперед через необґрунтовану соціальну політику. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося за рахунок емісійних кредитів Національного банку України. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фінансування дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 р. — і за рахунок розміщення державних цінних паперів (див. рис. 2). Найвищим дефіцит бюджету був у 1992 р. — 13,8% ВВП. Надалі бюджетна політика спрямовувалася на поступове зменшення дефіциту, так у 1999 р. дефіцит становив 1,5% ВВП, в 2000 році бюджет був зведений з профіцитом у розмірі 0,6% ВВП, а в 2001 році — з дефіцитом у розмірі 0,6%. Подальше формування бюджету у 2002-2006 рр. передбачало появу дефіциту. 12. Уряд України має наступні реальні механізми ліквідації дефіциту держбюджету. По-перше, Кабмін намагатиметься втримати зростання соціальних програм, обмежуючи тим самим видаткову частину бюджету. По-друге, сьогодні є можливість знизити податкове навантаження та диверсифікувати базу оподаткування. А компенсувати нестачу коштів можна за рахунок збільшення податків на операції фізичних осіб із нерухомістю або запровадження податку на нерухомість. На даний момент Кабмін розглядає також можливість збільшення прибуткового податку до 15%. По-третє, уряд збирається примусити НБУ передавати до бюджету частину своїх доходів. По-четверте, Кабмін може активізувати діалог із міжнародними фінансовими інститутами, розширивши кредитні лінії для держсектору економіки й вивільнивши таким чином частину бюджетних коштів. У крайньому разі уряд може також розблокувати приватизацію стратегічних підприємств. 13. Із позицій інтересів національної економіки найбільш ефективним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є зовнішні позики та кредити, оскільки вони не відволікають фінансові ресурси з внутрішнього грошово-кредитного обігу. Однак залучені кошти мають бути спрямовані виключно на інвестиційні проекти. Це здешевить грошові ресурси і не сприятиме сповзанню України в боргову яму. Дефіцит соціального бюджету доцільніше фінансувати за рахунок подальшого розпродажу держмайна, але при обмеженні темпів зростання соціальних програм. Державного майна повинно вистачити на три- чотири роки. За цей час уряд зобов’язаний скоректувати структуру витрат бюджету і привести темпи зростання соціальних видатків у відповідність зі зростанням ВВП. 14. Таким чином, для української економіки не так небезпечний 3%-й бюджетний дефіцит, як непродумана політика управління ним. Збільшуючи інвестиційну складову витрат і залучаючи для цього дешеві позикові ресурси, Україна може отримати додатковий каталізатор економічного зростання. У той же час, якщо бюджетний дефіцит і надалі формуватиметься як результат політики електоральної доцільності, то переросте на проблему більш високого порядку — неконтрольованого зростання боргових зобов’язань України перед іноземними кредиторами.

Список литературы	1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 37-38, ст. 189. 2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 7-8, ст.162. 3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 9, N 10-11, ст.96. 4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 7-8, ст.66. 5. Конституція України: Затверджена Верховною Радою України 26 червня 1996 року. – К., 1996. 6. Закон України “Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби порушеннями бюджетного законодавства” від 7 жовтня 1997 р № 552/97. 7. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 5 лютого 1998 р. № 83/98. 8. Закон України “Про Рахункову палату Верховної Ради України" 315/96-ВР від 11 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. 9. Закон України “Про джерела фінансування органів державної влади від 30 червня 1999 р № 783-ХІУ. 10. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність а Україні” від 16 липня 1999р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. 11. Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. № 1490-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 20. 12. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 16 січня 2003 р. № 434-ІУ // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 14. 13. Закон України “Про гуманітарну допомогу” від 22 жовтня 1999 р. № 1192-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. –№ 51. 14. Указ Президента України “Про Державне казначейство України” від 27 квітня 1995 р. №335/95 //Фінанси України. –1996. –№ 7. 15. Указ Президента України “Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері” від 11 січня 2002 р. № 6 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 52. 16. Про бюджетну класифікацію та її запровадження, Наказ Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року № 604 17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” від 28 лютого 2002 р. № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. 18. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” від 17 травня 2002 р. № 659. 19. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання” від 11 квітня 2002 р. № 495. 20. Положення про Державне казначейство України: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590 // Фінанси України. – 1996. – № 7. 21. Порядок взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами: Затверджений наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України 25 квітня 2002 р. № 74/194. 22. Порядок ведення Міністерством фінансів України обліку державного боргу та операцій, пов’язаних з ним: Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22 січня 2001 р. № 42. 23. Порядок призупинення бюджетних асигнувань: Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15 травня 2002 р. № 129. 24. Порядок взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи: Затверджений наказом Головного КРУ та ДПА України від 22 грудня 2002 р. № 143/514. 25. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України “Зміни та доповнення до Порядку здійснення Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України контролю за додержанням чинного законодавства України при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 серпня 2002 р. № 238 “Про організацію роботи щодо контролю за додержанням чинного законодавства України при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти” // Казна. – 2004. – № 7–8. 26. Наказ Міністерства Фінансів України “Про подання Державними податковими інспекціями та фінансовими органами звітів та інформації Державному казначейству України” від 29 березня 1996 р. № 53 // Збірник нормативних актів. – К., 1996. 27. Наказ Державного казначейства України “Порядок обслуговування державного бюджету за видатками" від 25 травня 2004 р. № 89 // Казна. – 2004. – № 7–8. 28. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Формату та регламенту обміну інформацією між регіональними фінансовими органами та регіональними органами Державного казначейства України” від 2 вересня 2003 р. № 527. 29. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження порядку виконання державного бюджету за доходами” від 19 грудня 2000 р. № 131. 30. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства” від 19 жовтня 2000р. № 103 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. 31. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України” від 28 листопада 2000 р. № 119. 32. Наказ Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” від 27 грудня 2001 р. № 604. 33. Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті” від 24 липня 2001 р. № 126. 34. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 28 січня 2002 р. № 57. 35. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок щодо додержання чинного законодавства при виконанні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням” від 18 травня 2001 р. № 240. 36. Наказ Головного КРУ України “Про затвердження Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна” від 9 серпня 2002 р. № 168. 37. Наказ Головного КРУ України “Про затвердження Методичних рекомендацій по перевірці витрат на відрядження” від 21 березня 2000 р. № 24. 38. Кодекс Міжнародного валютного фонду щодо належної практики забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері: Прийнятий Виконавчою радою МВФ 23 березня 2001 р. 39. Постанова правління Національного банку України “Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 19 лютого 2001 р. № 72. 40. Висновки за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" / Підготовлено департаментом з питань фінансової та бюджетної політики і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 11.10.2006 № 25-4 / - Київ: Рахункова палата України, 2006. - Випуск 14. 41. Висновок щодо виконання Державного бюджету України за дев'ять місяців 2006 року / Підготовлено департаментом з питань фінансової та бюджетної політики і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 21.11.2006 № 29-3 / - Київ: Рахункова палата України, 2006. - Випуск 18. 42. Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року / Підготовлено департаментом з питань фінансової та бюджетної політики і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 22.08.2006 № 20-2 / - Київ: Рахункова палата України, 2006. - Випуск 15. 43. Базилевич К.С., Царук О. Моделювання взаємозв’язків дефіциту державного бюджету України з показниками макроекономічної динаміки // Банківська справа (укр.).- 2002.- № 3.- C.24-29 44. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту / Пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с. 45. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник - К.: Вид-во НІОС, 2004. – 452с. 46. Васильченко З.М Доходи бюджету в системі управління економікою. // Фінанси України № 6, 2005. – С.75. 47. Васильченко З.М. Бюджетні методи регулювання економічних і соціальних процесів в державі.- K., 2000. 48. Гикиш Л.В.. Финансы: Учебное пособие. - К.: МАУП, 2003. – 254с. 49. Гладченко Л. Традиціїний підхід до визначення дефіциту, його аналітичне значення // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України (укр.).- 2003.- № 2.- C.255-263 50. Глухов В. В., Бахрамов Ю. М. Финансовый менеджмент: Учебное пособие. – СПб., 1995. 51. Горбачук В. Решение проблемы бюджетного дефицита с учетом контроля инфляции // Финансовые риски (рус.).- 2005.- № 1.- C.101-107 52. Деркач И.И. Гордєєва Л.Л. Бюджет і бюджетний процес на Україні. - Дніпропетровськ, 2007.– 380с. 53. Дьяконова І. Удосконалення методів фінансування дефіциту бюджету України // Економіка України, №11. – 2005. - С.84-86. 54. Єпіфанов А.О та ін. Бюджет і фінансова політика України. Навч. посібник. - К.: Наукова думка, 2002.– 236с. 55. Жданов С. А. Экономические модели и методы в управлении. – М.: Дело и сервис, 1998. – 176 с. 56. Жибер Т.В. Бюджетна політика України // Фінанси України. - 2005. - № 8. - с.7-11. 57. Іващук О. Т. Економетричні методи і моделі: Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 348 с. 58. Кодацький В.П. Зниження бюджетного дефіциту в умовах ринку // Економіка. Фінанси. Право (укр.).- 2005.- № 6.- C.16-19 59. Крижанівська О.Ю. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації // Фінанси України (укр.).- 2002.- № 6.- C.26-30 60. Кудряшов В.П. Фінанси: Навчальний посібник - Херсон: Олді-плюс, 2002.– 297с. 61. Любимцев Ю. Бюджетный дефицит как фактор экономической политики // Экономист (рус.).- 2002.- № 7.- C.55-63 62. Лященко І. М. Економіко-математичні методи та моделі сталого розвитку. – К.: Вища школа, 1999. – 234 с. 63. Льовочкін С.В. Теоретичне обгрунтування державного боргу // Фінанси України.- 2006.- № 1. С.18-27. 64. Манків Н.Г. Макроекономіка: Підручник: Навчальне видання: англ.- К.: Основи, 2000.- 588 c. 65. Мелкумов Я. С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансовых инвестиционных проектов. – М.: Дело и сервис, 1997. – 160 с. 66. Огонь С. Податкова політика і доходи бюджетів України. Фінанси України № 5. - 2005. – С.23. 67. Опарін В. М., Малько В. І.,Кондратюк С. Я. Бюджетна система: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К. : КНЕУ. - 2002. - с.178. 68. Опарін В. М., Сафонова Л. Д. Сутність і складові бюджетного менедж-менту // Фінанси України. – 1998. – № 2. – С. 60–66. 69. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник - К.: Вид-во КНЕУ, 2003.– 445с. 70. Підручник з Фінансового права: http://kniathev.narod.ru/Book/FPravo/index.htm 71. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. 5-е вид. Підручник. Дод.тираж. Тв. Паліт.– 2005. – 546с. 72. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент. Підручник. Дод. Тираж. Тв. Паліт. –2005. – 536с. 73. Потій В.З. та ін. Фінанси підприємств: тести, задачі, методичні рекомендації. Навч. Посібник. Тв. Паліт. – 2005. – 244с. 74. Пуховкіна М., Коломиє В. Роль НБУ у касовому виконанні державного бюджету // Вісник НБУ. – 1998. – № 1. 75. Радіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України, №9. - 2005. - С.15-23. 76. Разумов О.К. Проблемы бюджета // Государство и бюджет. - 2006. - № 3. – С. 34. 77. Савлук М. Загострення проблеми фінансування бюджетного дефіциту в 2004 році // Вісник НБУ. - 2004. - №5. – С.70. 78. Серсо В. Принципи розподілу коштів на капітальні інвестиції згідно з Бюджетним кодексом // Бюджетний і податковий огляд. – 2002. – Березень. – С. 76–81. 79. Сова О.Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв'язання // Фінанси України (укр.).- 2004.- № 5.- C.83-88 80. Сова О.Ю. Сутність та види дефіциту державного бюджету // Фінанси України (укр.).- 2005.- № 9.- C.20-25 81. Степаненко В.О., Бондарчук Т.Г. Проблеми утворення та обслуговування державного внутрішнього боргу // Фінанси України. - 2006. - №4. – С.45. 82. Федосов В., Гладченко Л. Бюджетний дефіцит у контексті західної фінансової теорії і практики // Финансовые риски (рус.).- 2006.- № 3.- C.19-33 83. Фомин Г. П. Математические методы и модели в комерческой деятельности: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 544 с. 84. Харазішвілі Ю., Любіч О.О. Про взаємозв'язок дефіциту бюджету та макроекономічних показників в Україні // Економіка України (укр.).- 2006.- № 6.- C.31-41 85. Чечуліна О., Сушко Н. Коментар до системи бухгалтерського обліку з виконання Державного та місцевих бюджетів // Бухгалтерський облік і аудит. – 1998. – № 4. – С. З–8 86. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений / Пер. с англ. под ред. чл.-кор. РАН И. И. Елисеевой. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 590 с. 87. Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М. Й. Казначейська система: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 590 с. 88. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2000. 89. Ющенко В., Лисицький В. Надмірне державне споживання – головний фактор фінансової нестабільності України // Вісник НБУ, № 6. – 2006. - С. 3-10. 90. Яковлев А. И. Проектный анализ инвестиций и инноваций. – Харьков: Бизнес-Информ, 1999. – 113 с. 91. Януль І.Є. Бюджетна політика України проблеми та перспективи // Фінанси України.-2006.- №2. – С.57.

Стоимость доставки работы, в гривнах: (при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)	645

Скачать бесплатно	20184.doc

Найти готовую работу

ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:

Связаться

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ

25.03.24 Іміджування в процесі функціонування державної влади

25.03.24 Політичний імідж як складова публічної взаємодії

25.03.24 Методологія сучасних іміджевих досліджень

Архив материала для курсовых и дипломных работ

Ссылки:

Счетчики:

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.