У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Судова експертиза в господарському процесі
Количество страниц 89
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20189.doc 
Содержание ВСТУП 3

РОЗДІ І. СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА, ЇЇ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ДОКАЗІВ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ 7

1.1 Докази, що використовуються під час розгляду господарських справ 7

1.2 Сутність, предмет, об’єкт судової експертизи. Види судових експертиз в господарському процесі 14

1.3 Нормативно-правова база, що регламентує призначення та проведення судових експертиз 24

РОЗДІЛ ІІ. СТАДІЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ПРОЦЕСІ 28

2.1 Призначення судової експертизи 28

2.2 Проведення та методика дослідження судовою експертизою 30

2.3 Завершальна стадія судової експертизи – оцінка висновку експерта 40

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ 63

3.1 Неправдивий та помилковий висновок експерта. Шляхи подолання 63

3.2 Визначення судом питань, які не відносяться до компетенції експерта 76

3.3 Несплата вартості експертизи 79

ВИСНОВКИ 85

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 89





В сучасних умовах, коли на території України діють закони, роль експертизи набуває важливого значення. З метою запобігання зловживання у галузі проведення судових експертиз законодавством закріплені основні процесуальні умови проведення експертиз, а так само і права, обов’язки та відповідальність особи, яка проводить експертизу. Слово “експертиза” походить від латинського слова “expertus”, що означає “опитний”, “сведущий”. Коли говорять про експертизу, мають на увазі дослідження, яке проводиться експертом, якщо для відповіді на поставлені питання потрібні спеціальні знання. Судова експертиза – це специфічний різновид експертиз, що відрізняється особливим статусом. Схожість її з іншими експертизами, які мають місце в інших сферах діяльності людини, полягає в тому, що вона, по суті, є дослідженням, яке ґрунтується на використанні спеціальних знань. Однак, не кожне дослідження є судовою експертизою, оскільки ці експертизи виконуються під час судового дослідження обставин кримінальних, цивільних, господарських справ, справ з адміністративних правопорушень. Судове дослідження, на сучасному етапі, повинне трактуватися в широкому розумінні як вся юрисдикційна діяльність компетентних органів по розкриттю та розслідуванню злочинів, судового розгляду не тільки кримінальних, а й цивільних, господарських справ, справ з адміністративних правопорушень. Фактичні дані, одержані за результатами судової експертизи і викладені у висновку експерта, є доказами у кримінальних, цивільних справах, справах, підвідомчих господарським судам, та справах про адміністративні правопорушення. Актуальність теми. Судова експертиза в Україні знаходить своє відображення майже у всіх галузях діяльності людини, що перш за все пов’язано з розвитком основних напрямків судово-експертної діяльності та вдосконалення судово-експертного законодавства в цілому. В нових економічних умовах господарювання, які базуються на ускладнених господарських зв'язках, виникає необхідність комплексного використання правових та економічних знань для успішного вирішення економічних питань. Одним з важливих доказів, визначених судово-процесуальним законодавством, вважаються висновки експертів. На сьогоднішній день в Україні існує більше 10 класифікацій судових експертиз. Слід зазначити, що в слідчій та судовій практиці судова експертиза є одним із вагомих доказів, оскільки містить незаперечне підтвердження і базується на основних принципах науковості. Тактика використання (застосування) судової експертизи при розслідуванні кримінальних справ, розгляді цивільних, адміністративних, господарських справ, крім чітко визначених правових принципів містить в собі принципи психології поведінки осіб, що приймають участь в судовому засіданні. Цікавим є і розкриття питання допиту експерта, оцінки висновку судової експертизи безпосередньо слідчим (судом) як одного з доказів по справі. Нормативно-правове регулювання судово-експертної діяльності в Україні протягом останніх років здійснювалося досить системно і динамічно. Після прийняття у 1994 р. основоположного нормативно-правового акта — Закону «Про судову експертизу» на його основі Кабінетом Міністрів та Міністерством юстиції, іншими міністерствами та відомствами прийнято низку нормативно-правових актів, які розвивають та деталізують положення зазначеного Закону. Лише Мінюстом, яке згідно із Законом покликане відігравати провідну роль у забезпеченні виконання його положень, розроблено і затверджено понад 15 нормативно-правових актів. Провідну роль у проведенні судових експертиз відіграють державні спеціалізовані установи і експертні служби, зокрема науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції, установи Міністерства охорони здоров'я, експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Міністерства оборони, на які, згідно із ст. 7 Закону «Про судову експертизу», покладено здійснення судово-експертної діяльності. Робота, проведена Міністерством юстиції, іншими уповноваженими міністерствами і відомствами, а після прийняття Закону «Про судову експертизу» з метою втілення у життя його положень, дозволила суттєво підвищити загальний рівень судово-експертної діяльності як важливої складової правосуддя. Практика застосування вказаного Закону, як основоположного правового регулятора відносин у сфері судово-експертної діяльності, підтвердила його необхідність та важливість. За час, що минув, переважна більшість положень цього Закону не втратила актуальності, проте й виявила немало проблем, вирішення яких потребує системного вдосконалення та уточнення нормативно-правової бази, що регулює судово-експертну діяльність. Мета та завдання даної роботи . Мета роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні судової експертизи в господарському процесі на базі аналізу українського законодавства та судової практики. Згідно з метою роботи визначені наступні основні завдання дослідження: - судова експертиза її місце в системі доказів в господарському процесі; - судова експертиза в господарському процесі; - проблеми правового регулювання судової експертизи в господарському процесі. Об'єктом дослідження є правові відносини, які складаються при проведенні судової експертизи. Предметом дослідження є норми чинного законодавства, які регламентують проведення судової експертизи в господарському процесі. Методи дослідження .Методологічну основу дослідження становить система загальнонаукових і спеціальних методів, принципів та підходів, які є засобами наукового пошуку в арсеналі будь-яких гуманітарних, зокрема юридичних наук. Діалектичний метод пізнання виступає основою цього дослідження. Невід ємним доповненням цього методу є системний аналіз. У роботі використовуються також спеціальні методи: системно-структурний, системно-функціональний,порівняльно-правовий. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на базі чинного законодавства України проведено глибоке і комплексне дослідження проблем, пов'язаних із експертизою в господарському процесі. Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, наведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально існуючими в теоретичній і практичній галузях. Наукове значення результатів роботи. Незважаючи на те, що з даної теми існують наукові дослідження, вона достатньою мірою не досліджена, а тому й надалі продовжують залишатися багато дискусійних питань. Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, загальних висновків, трьох розділів, дев’яти підрозділів, списку використаних джерел.
Належний рівень експертного забезпечення і правосуддя в Україні неможливий без розвитку теоретичних основ судової експертизи, розроблення нових та вдосконалення існуючих методик експертних досліджень з метою впровадження результатів наукових робіт в експертну практику. Одним із найважливіших інститутів господарського процесу є інститут судової експертизи. Його формування проходило поступово, шляхом прийняття відповідних законодавчих актів та їх застосування на практиці. В результаті сформувалася відповідна правова база, що регулює питання організації та проведення судових експертиз у господарському процесі. Згадана правова база представлена Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про судову експертизу” від, а також низкою підзаконних нормативних актів. Попри наявність підзаконних нормативно-правових актів, на практиці не завжди можна дійти єдиного висновку щодо порядку організації та проведення конкретної експертизи. В загальному плані експертиза полягає у вивченні, перевірці, аналітичному дослідженні, кількісній або якісній оцінці фахівцем (експертом) або групою фахівців, експертною радою, спеціально уповноваженим державним органом (експертною організацією), органом виконавчої влади (в межах її компетенції), підприємством, установою та організацією всіх форм власності, а також об’єднанням громадян певного питання, явища, процесу, предмета. В практичній діяльності, науковій та учбовій літературі термін “судова експертиза” трактується в широкому розумінні та має кілька значень. Залежно від того, яка саме сторона судово-експертної діяльності акцентується, під судовою експертизою розуміється інститут доказового та процесуального права, система процесуальних відносин, форма використання спеціальних знань, процедура дослідження та оформлений належним чином документ – висновок експерта. Експертиза призначається для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань. Найчастіше господарські суди призначають такі експертні дослідження: – дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності; – дослідження документів про фінансово-кредитні операції; – дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій; – дослідження якості товарів народного споживання і визначення їх вартості; – дослідження об’єктів авторських та суміжних прав; – дослідження, пов’язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції; – дослідження, пов’язані з охороною прав на промислові зразки; – дослідження, пов’язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів; – дослідження, пов’язані з охороною прав на конфіденційну інформацію. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності й повноти дослідження. Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Загальні правила призначення та проведення експертизи чітко сформульовані у чинному процесуальному законодавстві, відповідно до якого передбачена можливість призначення та проведення експертизи у порядку забезпечення доказів, при підготовці справи до слухання або під час судового розгляду, а також при проведенні дізнання, попереднього слідства для роз’яснення питань, що виникли при розгляді справи і вимагають спеціальних знань у сфері науки, техніки, мистецтві чи ремеслі. Для більш глибокого розуміння терміну “судова експертиза”, вважаю за необхідне виділити основні ознаки судової експертизи: - при проведенні судової експертизи використовуються спеціальні знання. Тобто, професійні знання, які були отримані у результаті навчання, а також навики, здобуті обізнаною особою в процесі практичної діяльності у різних галузях науки, техніки та інших суспільно необхідних сферах діяльності людини, що використовуються одночасно з науково-технічними засобами при проведенні судової експертизи; - метою призначення судової експертизи є отримання, а результатом - встановлення фактичних даних по справі. Відомості про факти об’єктивної дійсності, викладені у висновку експерта, це знання, достовірність яких доведена проведеним дослідженням. Задача експерта полягає в тому, щоб надати судді виявлені на основі спеціальних знань відомостей про факти, які в своїй сукупності з іншими доказами по справі дозволяють надати правову оцінку події (діянню), яка розглядається судом (слідством); - змістом судової експертизи є проведення науково обґрунтованого дослідження. При проведенні досліджень передбачається використання ефективних методів та різних науково-технічних засобів, які гарантують досягнення достовірного рішення поставлених перед експертом питань; - судова експертиза проводиться відповідно до вимог чинного процесуального законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють судово-експертну діяльність. - в процесі проведення експертних досліджень досліджуються тільки ті об’єкти, які були надані експерту на дослідження. - експертне дослідження проводиться спеціальним суб’єктом – судовим експертом. - результати експертних досліджень оформляються у спеціальному процесуальному документі – висновку експерта, який підлягає оцінці як судовий доказ на загальних підставах . Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням виду експертизи, об'єктів дослідження та характеру питань, які підлягають вирішенню. В Україні існує система судово-експертних установ, в яких провадяться судові експертизи. При проведенні експертизи поза експертною установою в постанові або ухвалі про призначення експертизи вказується конкретний фахівець, якому доручається проведення експертизи. Експертне дослідження — це процес дослідження об'єктів, що надані на експертизу. У своїй діяльності експерт використовує методи експертного дослідження, тобто систему способів, прийомів, операцій для вирішення експертних завдань. У теорії криміналістики існують різні класифікації цих методів (наприклад, методи експертного дослідження інколи поділяються на загальні, спільні, окремо-наукові та спеціальні (багато об’єктні). Експерт повинен виходити з таких загальних положень: об'єктивності, повноти та всебічності дослідження; його законності та своєчасності; цілеспрямованості та плановості; безпосередності дослідження об'єктів експертизи; процесуального оформлення її результатів.
Список литературы 1. Нормативно-правові акти 1. 1.Конституція України. // Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР (остання редакцiя вiд 16.04.2008).
2. Господарський процесуальний кодекс України. - Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс вiд 06.11.1991 № 1798-XII (остання редакцiя вiд 15.06.2007)
3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3541-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296)
4. Цивільний процесуальний кодекс України. - Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон вiд 18.03.2004 № 1618-IV (остання редакцiя вiд 16.06.2007)
5. Закон України «Про судоустрій України». - Верховна Рада України; Закон вiд 07.02.2002 № 3018-II (остання редакцiя вiд 01.01.2008).
6. ЗУ «Про судову експертизу» Верховна Рада України; Закон вiд 25.02.1994 № 4038-XII (остання редакцiя вiд 09.07.2007) 7. ЗУ Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" Верховна Рада України; Закон вiд 09.09.2004 № 1992-IV (редакцiя вiд 09.09.2004). 8. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Закон України від 12 липня 2001 року№2658-Ш 9. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 29 10. Наказ, Інструкція вiд 23.08.2002 № 823/188 Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України Зареєстровано: Мін'юст України вiд 09.09.2002 № 738/7026
11. Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6 12.
12.Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3О травня 1997 року № 8
13. Положення про науково-консультативну та методичну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2000 року № 49/5
14. Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів. Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 09. 08.2005
15. Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1999 року № 1432
16. Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Затверджено наказом Міністра юстиції України від 15 квітня 1997 року № 149/7
17. Про послуги з охорони здоров'я, операції з надання яких закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від обкладення податком на додану вартість. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року № 1602 18. Про деякі питання призначення і проведення судової експертизи у зв'язку з прийняттям Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 16 листопада 2001 року № 01-8/1227

2. Навчальна та методична література
1. Арсеньев В.Д. О понятии заключения эксперта в свете общей теории судебных доказательств // Актуальные вопросы судебной экспертизы: Сб. науч. тр. ВНИИСЭ. — М., 1976. — Вып. 21.- С. 75.
2. Абрамова В. Поняття помилки судового експерта // Вісник Академії правових наук України.- 2002.- № 3.- C.180. 3. Балюк І. А. Господарське процесуальне право. — К.: КНЕУ, 2002. — 248 с.
4. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями станом на 22 вересня 2005 року): Наук.-практ. коментар — К.: Юстініан, 2006. — 672 с.
5. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм / Відп. ред. І.Б. Шицький. — К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2005.- С. 340.
6. Гаврилішин А. П., Козирєва В. П. Господарсько-процесуальне право. — К.: НАУ, 2004. — 147 с.
7. Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм. — К.: ВД "Ін Юре", 2005. — 472 с.
8. Господарський процесуальний кодекс України у питаннях і відповідях. — Кіровоград, 2005. — 77с.
9. Грязін В. І., Гіжевський В. К., Рощин О. І. Підготовка та призначення судових експертиз.— К.: Школа, 2004. — 560 с.
10. Звягинцева Л.М., Плюхина М.А., Решетникова И.В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам. — М., 1999.-С. 190.
11. Клейнман А.Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе. — М.-Л., 1950.-С. 180
12. Клименко Н.И. Гарантии достоверности заключения эксперта // Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью: Тез. респуб. науч. конф. — К., 1983.-С. 320.
13. Ковалев К.Н. Оформление заключения эксперта-почерковеда (к вопросу о его совершенствовании) // Сучасні проблеми судово-почеркознавчої експертизи та шляхи її вдосконалення: Тези доп. навч.-метод. семінару. — К., 2002.-С. 220.
14. Коваленко А.Г. Исследование средств доказывания в гражданском судопроизводстве. — Саратов, 1989.-С. 170.
15. Курылев С.В. Основы теории доказательств в советском правосудии. — Минск, 1969.-С. 180. 16. Криминалистика: Учеб. для юрид. вузов. -М.: Юрист, 1995. -591 с.
17. Криміналістика (криміналістична техніка) : Курс лекцій. -К.: МАУП, 2001. -215 с.
18. Криміналістика: Підручник для студ. юридичн. спец. вузів. -К.: Ін Юре, 2001. -682 с
19. Кузьмічов В.С.Криміналістика: Навч. посіб. -К.: Юрінком Інтер, 2001.-366 с.
20. Лилуашвили Т.А. Экспертиза в советском гражданском процессе. — Тбилиси, 1967.-С. 90.
21. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. — К., 1987. С. 190.
22. Лупинская П.А. Доказательства в советском уголовном процессе. — М., 1955. С. 150.
23. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2003. — 202с.
24. Моїсєєв О. Шляхи вдосконалення висновку експерта // Вісник Академії правових наук України.- 2004.- № 4.- C.198.
25. Ніколенко Л.М. Експертний висновок як засіб доказування в господарському процесі // Юридичний журнал. – 2003. – №7. – С. 119.
26. Ніколенко Л.М. Допустимість у господарському судочинстві доказів, отриманих в іноземній державі // Держава і право. – 2003. – Спецвипуск. – С. 347.
27. Ніколенко Л.М. Суб'єкти процесу доказування в господарських судах України // Юридичний журнал. – 2003. – №8. – С. 125.
28. Ніколенко Л.М. Експертиза у господарському процесі України (коментар до статей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України) // Законодавство України: науково-практичні коментарі. – 2003. – №7. – С. -46.
29. Судові експертизи в Україні: Зб. нормативних актів. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 416 с.
30. Судово-експертна діяльність. — К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. — 905 с.
31. Поникаров В. Д., Ялдин И. В., Стаматина М. В., Андрейченко Ж. О. Судебно-бухгалтерская экспертиза. — Х. : РИФ "Арсис, ЛТД", 2002. — 240с.
32. Понікаров В. Д. Судово-облікова експертиза. — Х. : Видавництво ХДЕУ, 2001. — 95с.
33. Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. — Харьков, 1998.С.210.
34. Треушников М.К. Судебные доказательства. — М., 1997.С. 95.
35. Цимбал М. Судова експертиза у світлі нових видів досліджень: актуальні питання // Право України.- 2004.- № 5.- C.76.
36. Ціркаль В. Проведення експертизи у суді: організаційні питання // Право України.- 2004.- № 1.- C.67.
37. Фаткуллин Ф.Н. Общие проблемы процессуального доказывания. — Казань, 1976.-С. 85.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
516
Скачать бесплатно 20189.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.