У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Вчення Фердинанда де Сосюра про мову і його філософське значення
Количество страниц 63
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20191.doc 
Содержание ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ФЕРДИНАНДА ДЕ СОССЮРА ПРО МОВУ ТА ЙОГО ФІЛОСОФСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ 6

1.1. Три загально лінгвістичні курси Фердинанда де Соссюра і їх філософська проблематика 6

1.2. Соссюрівське визначення мови і його філософське значення 11

1.3. Провідні ідеї «Курсу загальної лінгвістики» Фердинанда де Соссюра 19

РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНОЛОГІЯ ФЕРДИНАНДА ДЕ СОСЮРА 24

І ПРОБЛЕМА ЇЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ 24

2.1. Терміни Фердинанда де Сосcюра та їх визначення 24

2.2. Інтерпретація термінології Фердинанда де Соcсюра 32

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ВЧЕННЯ ФЕРДИНАДА ДЕ СОССЮРА НА РОЗВИТОК СТРУКТУРАЛІЗМУ ТА ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМУ 36

3.1. Трансформація філософських концепцій французького структуралізму під впливом ідей Фердинанда де Соссюра (Ж. Женет, Ц. Тодоров та ін.) 36

3.2. Значення ідей філософа-мислителя для французького постструктуралізму (Умберто Еко, Р.Барт, Ю.Крістєва, Ж.Деріда та ін.) 40

ВИСНОВКИ 61

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 65





Для філософії загальновизнаним є розуміння людини як субстрату будь-яких форм соціальності, а остання неможлива без комунікативної активності та комунікативного досвіду людства. Цим визначається той факт, що одним з пріоритетних напрямків сучасних філософських досліджень постає філософія мови взагалі, а також аналіз когнітивних аспектів мови зокрема. Саме завдяки тому, що людина засвоює різноманітні елементи мовної практики, загальнолюдських культурних цінностей, вступає у комунікативний обмін з суспільством, і стає можливою її соціалізація, перетворення на активного соціального суб’єкта. Мова перетворюється на своєрідну універсалію, котра вибудовує соціальний простір, символічний спосіб комунікації; одночасно, будучи безпосередньою даністю думки та знаково-символічною формою, саме мова представляє собою найвищий рівень просторової структури. Цим пояснюється значний інтерес філософії до проблем мовознавства, який спостерігається протягом багатьох століть.

Філософські проблеми мовознавства не вичерпуються лише “мікролінгвістикою” та “макролінгвістикою”, оскільки утворюються нові площини аналізу – “лінгвістика контексту” та “прагмалінгвістика”, які вимагають детального вивчення ролі людського фактору як у мові, так і у мовленні. Результатом зазначених процесів стає виділення трьох груп проблем, які є найбільш актуальними для мовознавчих теорій кінця минулого століття:

1) проблема внутрішньої організації лінгвістики у цілому та лінгвістичної теорії зокрема, їх поєднання з світоглядними основами, тобто пошук загальнонаукових обґрунтувань структури теорії;

2) виділення основних напрямків у дослідженні мови як феномену;

3) розгляд властивостей мови на основі значного емпіричного матеріалу, опис та вироблення спеціальних методів та методик обробки цього матеріалу.

Актуальність дослідження обумовлена нагальною необхідністю виокремлення глибинних зрушень у сучасному філософсько-лінгвістичному дискурсі, фіксації новітніх тенденцій філософської рефлексії у контексті усвідомлення того, що принципи філософування, які були сформовані новочасною філософією, проявили свою обмеженість стосовно осмислення змін, які відбуваються у соціокультурній сфері на зламі тисячоліть. Саме тому світова та вітчизняна філософія мають здійснити пошук нових смисложиттєвих орієнтирів, що відповідали б сучасній цивілізаційній ситуації, а це можливо лише з урахуванням досягнень суміжних сфер знання, однією з яких і постає лінгвістика.

Ураховуючи усе вищенаведене було створено соціальну філософію на ґрунті дослідження мови та мовлення як специфічного зрізу індивідуальної та суспільної свідомості, і розкрито зв’язок усіх буттєвих форм універсуму, розглянути суспільство як комунікативну єдність. Мова починає розумітися як апріорна форма людської свідомості. Такий аспект дослідження мовної проблематики спостерігаємо у працях В. фон Гумбольдта, Е. Гуссерля, М. Гайдеггера, К.-О. Апеля, Д. Сьорля, Р. Якобсона, М. Бахтіна та ін. У подібному руслі створені концепції вітчизняних вчених А. Єрмоленка, П. Копніна, С. Кримського, С. Кошарного, Є. Лєднікова, М. Поповича, В. Табачковського.

Що стосується пострадянського філософського простору, то в цей час досить плідно опрацьовуються питання про природу та сутність мови, про її значення у процесі пізнання та творчості. З іншого боку, аналіз ідей Ф. де Соссюра та Р. Якобсона є провідною тематикою досліджень у галузі герменевтики, семіотики, постструктуралізму та філософії мови, проте системне дослідження їхніх ідей в історико-філософському вимірі донині цілеспрямовано не здійснювалося.

Мета дослідження: проаналізувати вчення Фердинанда де Соссюра про мову і обґрунтувати його філософське значення.

Сформульована мета передбачає вирішення наступних завдань:

? проаналізувати три загально лінгвістичні курси Фердинанда де Сосюра і їх філософську проблематику;

? подати визначення мови та його філософське обґрунтування за Фердинандом де Соссюром;

? розкрити провідні ідеї «Курсу загальної лінгвістики» Фердинанда де Сосюра;

- дослідити терміни Фердинанда де Сосюра та їх визначення;

- подати інтерпретацію термінології Фердинанда де Сосюра;

- дослідити трансформацію філософських концепцій французького структуралізму під впливом ідей Фердинанда де Сосюра (Ж. Женет, Ц. Тодоров та ін.);

- розкрити значення ідей філософа-мислителя для французького постструктуралізму (Умберто Еко, Р.Барт, Ю.Крістєва, Ж.Деріда та ін.).

Об’єкт дослідження: філософсько-лінгвістичні концепції мови ХІХ –ХХ ст.

Предмет дослідження: філософський зміст лінгвістичних теорій Ф. де Соссюра та Р. Якобсона.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних філософів та істориків філософії в галузі методології історико-філософських досліджень (О. Александрової, О. Богомолова, І. Бичка, П. Гайденко, В. Горського, Т. Ойзермана, В. Шинкарука, В. Ярошовця та ін.).

Cтруктура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, додатків.




Проблеми, поставлені й розглянуті Соссюром у “Курсі загальної лінгвістики”, - мова й мовлення, системність мови, її знаковий характер, синхронія й діахронія й внутрішня лінгвістика – вже багато в чому були сформульовані його попередниками й сучасниками: В. фон Гумбольдтом, Бодуеном де Куртене, М. Крушевським, В. Уїтні та іншими мовознавцями. Проте заслуга Соссюра полягає в тому, що він, поєднавши ці проблеми, створив загальну теорію мови, хоча багато в чому суперечливу й позбавлену остаточного вирішення всіх питань. Головним методом побудови лінгвістичної теорії Соссюр обрав метод антимоній, який широко використовував В. фон Гумбольдт та інші лінгвісти ХІХ ст. (наприклад, французький лінгвіст В Анрі видав 1986 року книгу “Лінгвістичні антиномії”).

Безпосередні учні Соссюра й ті мовознавці, на творчість яких він вплинув, не утворюють єдності, оскільки багато положень його концепції суперечливі й припускають неоднозначне тлумачення. Послідовники Соссюра представлені наче трьома потоками. Перший потік утворюють Ш.Баллі, А.Сеше, С.О.Карцевський (так звана Женевська школа), які дотримувались концепції свого вчителя й розвивали його погляди. Більша група мовознавців, які утворюють другий потік ( А.Мейє, Ж.Вандрієс, Е.Бенвеніст, А.Соммерфельт тощо), сприйняла соціологічні ідеї Соссюра, поєднавши їх з принципами порівняльно-історичного мовознавства. Останній потік включає багато мовознавців різних відгалужень структуралізму.

Термін (лат. terminus 'кордон', 'межа') - це спеціальне слово чи словосполучення, прийняте у певній професійній сфері й уживане в особливих умовах. Термін є членом певної термінологічної системи, що відноситься до тієї чи іншої галузі науки, техніки, виробництва, концептуальний зміст терміна визначається його місцем у терміноcистемі.

Кожен термін Фердинанда де Соссюра має свою дефініцію (точне наукове визначення) разом з іншими термінами тієї ж галузі знання. Терміни, на відміну від загальновживаних слів, усередині свого термінологічного поля, як правило, однозначні. Те саме слово може бути терміном різних галузей знання, тобто вступати в омонімічні відношення. Терміни протиставлені загальній лексиці тим, що вони зв'язані з певною науковою концепцією: у терміні Фердинанда де Соссюра відбиваються результати наукових досліджень і їхнє теоретичне осмислення. Терміном Фердинанда де Соссюра може бути будь-яке слово, що має чітку дефініцію, яка визначає іменоване поняття і жорстко обмежуючу понятійну сферу, забезпечуючи ізоляцію від повсякденних змістів омонімічного слова загальної лексики.

Взагалі характеризуючи термінологічну систему Фердинанда де Соссюра як сукупність слів та словосполучень, що вживаються для вираження спеціальних понять та для найменування типових об'єктів певної наукової галузі, можна стверджувати, що їй притаманні такі ж самі властивості, як і лексичній системі. Для термінологічної системи характерні такі шляхи поповнення: 1) морфологічний спосіб, тобто афіксальний за існуючими словотвірними моделями; 2) семантичний, що реалізується за допомогою розвитку спеціальних значень у словах природної мови; 3) різні типи запозичень (словотвірне та семантичне калькування).

Важливим моментом при побудові терміносистеми Фердинанда де Соссюра є уточнення видів відношень між поняттями і їхньою систематизацією, тому існує потреба у функціональній системології - це функціональна метасистема об'єктів матеріального виробництва, що включає безліч функціональних цілей, процесів і об'єктів виробництва, документів функціональної інформації, розглянута як єдине ціле. Основними поняттями цієї системології є мерони, функсони і таксони.

Термінологія Фердинанда де Соссюра кінцева, тому що словесно відбиває систему її понять. Номенклатура, слабко пов'язана з поняттями, більш номінативна й може зовсім не відбивати сутності іменованих речей, спираючись на суто зовнішню подібність. Для терміна Фердинанда де Соссюра важливим є термінологічне поле або термінологічний контекст. Номени вільно вживаються поза контекстом, оскільки властивості іменованих речей не змінюються від уживання їхніх назв у науковій чи побутовій сфері спілкування. Номени поза номенклатурними системами легко переходять у побутові слова, зберігаючи свою речовинність чи предметність.

Номенклатура Фердинанда де Соссюра не входить до терміносистеми, тому що номени займають проміжне положення між термінами як іменами понять і власними іменами. З першими їх зближує наукова спрямованість, із другими -предметна закріпленість. Проблема розмежування термінів і номенів для матеріальних об'єктів фактично вирішена С.М. Бреховських шляхом створення функціональної системології матеріальних об'єктів, у яку включені об'єкти з їхніми властивостями і функціональні процеси. У функціональну системологію не включена тільки категорія величин. Тому можна вважати, що номенами є імена об'єктів, що можуть бути включені в функціональну системологію.

Французький постструктуралізм, як чільний постмодерністський напрямок, є сьогодні однією із найпопулярніших та найрезонансних філософський течій. Поза тим епатажним та поздоровому провокаційним потенціалом, якій завжди пробуджує в культурі смак до філософування, вона привертає увагу своїм досвідом вирішення актуальних для української філософії питань. Французький філософський дискурс традиційно розвивається в межах соціальних та політичних проблем, активно черпає імпульси для свого розвитку з духовного життя суспільства. Французький філософський дискурс включає досвід мистецького та літературного авангарду, політичної боротьби та наукових досягнень. Цей досвід є важливим для нас з точки зору власного розуміння предмету філософії, її завдань та ролі в житті людини та суспільства.

В концепції Р.Барта твір виконує денотативну функцію, текст – належить рівню коннотації. Якщо твір можна охарактеризувати як те, що "сказав" автор, то Текст – те, що висловилось в творі незалежно від авторської волі. Хоча єдиною безпосередньою данністю, яка постає перед читачем, є твір, а не текст. Шлях до Тексту пролягає тільки через твір. Таким чином, твір постає коннотатором тексту.

Особливого статусу набуває концепція інтертекстуалності у постструктуралістській концепції Ю.Крістєвої. У 1967 році дослідниця сформулювала ідею міжтекстового зв’язку на основі переосмислення роботи М.М. Бахтіна "Проблеми змісту, матеріалу та форми в художній творчості". Хоча Ю.Крістєва надала концепту інтертексту особливого семіологічного статусу, проте вперше ідею між - текстового відношення й розмежування тексту на вісі (амбівалентності та діалогу), висловив М. М Бахтін.

Cтвердження Ж. Дерріда проблем мови та письма як предметів філософського мислення є відповіддю постструктуралізму на поставлену трансцендентальною філософією проблему про можливість раціональності та її історії.

Дерріда робить паралель між класичною метафізикою та класичною теорією знаку: класична метафізика виходить з опозиції мислення та реальності, а класична теорія знаку — з опозиції фонетичного та абеткового письма. В галузі теорії знаку Дерріда намагається зробити те ж саме, що робить Гуссерль в галузі метафізики. Дерріда відшукує семіологічний аналог "чистої свідомості" — тієї сфери, що не залежить ні від мислення суб'єкту, ні від предметного світу, яка, власне, і робить можливою зустріч мислення суб'єкту з предметами зовнішнього світу.
Список литературы 1. Андрущенко В. П., Волович В. І., Горлач М. І., Головченко Г. Т. Філософія: Підруч. / М. І. Горлач (заг.ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — Х. : Консум, 2000. — 672с.

2. Арутюнов В. Хуршудович, Демченко М. М., Йосипенко С. Л., Кабика І. С., Круш О. О. Філософія: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К., 1999. — 182с.

3. Барт Р. Текстовый анализ одной новеллы Эдгара По // Р.Барт. Семиотика. Поэтика. - М.: Прогресс., 1998.

4. Бартун М. П. Філософія: Курс лекцій / Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права. Кафедра соціально- гуманітарних дисциплін. — Д., 1999. — 118с.

5. Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень: підручник. — К. : Академія, 2008. — 240с.

6. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.: Прогресс, 1974. – 483 с.

7. Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії: Підручник для студ. вищих закладів освіти. — К. : Либідь, 2001. — 406с.

8. Бойченко І. В. Філософія історії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. — К. : Знання, 2000. — 724с.

9. Борхес Хорхе Луис. Сад, где ветвятся дорожки // Борхес Хорхе Луис. Дворец.- СПб : Кристалл., 2001.

10. Бреховских С.М. Основы системологии материальных объектов. - М.: Наука, 1986. - 194 с.

11. Витгенштейн Л. Философские работы. Ч. 1. – М., 1994. – 628 с.

12. Вусик Г. Л. Загальне мовознавство (соціолінгвістичний аспект): навч.-метод. посібник / Бердянський держ. педагогічний ун-т. Інститут філології. — Донецьк : Юго-Восток, 2008. — 163с.

13. Еко Умберто. Роль читача: Дослідження з семіотики текстів: Зб. есе / М. Гірняк (пер.з англ.). — Л. : Літопис, 2004. — 383с.

14. Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми та процедури вивчення мови: Посібник / Луганський держ. педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. — 2. вид., перероб. — Луганськ : Альма-матер, 2002. — 283с.

15. Історія філософії: Словник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Філософський факультет. Кафедра історії філософії / В. І. Ярошовець (заг.ред.). — К. : Знання України, 2005. — 1199с.

16. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підруч. для студ. філол. спец. ВНЗ. — 2.вид., випр. і доп. — К. : Видавничий центр "Академія", 2006. — 463с.

17. Крижко О. А. Особливості терміна як основної одиниці терміносистеми // Studia linguistica. Збірник наукових праць. / КНУ ім. Т.Шевченка. - Випуск 1. – 139 с.

18. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. - М.: Прогресс., 2000.

19. Куликова И.С., Салмина Д.В. Введение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии). СПб.: "САГА", 2002. - 352 с.

20. Лингвистический энциклопедический словарь / за ред. В.Н. Ярцевой. - М.: Научное изд-во "Большая Российская энциклопедия", 2002. - 708 с.

21. Матеріали Шостої міжнародної наукової конференції "Мова і культура": В 5 т. / Інститут міжнародних відносин Київського ун-ту ім. Т.Шевченка; Інститут української мови НАН України / С.Б. Бураго (заг.ред.) — К., 1998. — (Бібліотека журналу "Collegium").

Т. 1 : Філософія мови і культури. — 186с.

22. Мова як предмет філософської рефлексії / І.В. Глухоман // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 25. — С. 9-12.

23. Передумови та історичні етапи розвитку структурного підходу / С. Повторева // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". Філософ. науки. — 2007. — N 578. — С. 35-42.

24. Попов М.Х. Некоторые вопросы терминологической системы технетики. - www.kudrinbi.ru /public/402/index.htm.

25. Реформатский А.А. Что такое термин и терминология // Вопросы терминологии. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - С. 46-54.

26. Реформатский А.А. Термин как член лексической системы // Проблемы структурной лингвистики, 1967. - М.: Наука, 1968. С. 103-126.

27. Семчинський С. В. Загальне мовознавство: Підруч. для студ. філол. ф-тів ун-тів. — К. : Вища школа, 1988. — 328с.

28. Соссюр Фердінан де. Курс загальної лінгвістики. — К. : Основи, 1998. — 324с.

29. Соссюр Фердінан де. Курс загальної лінгвістики. — К. : Основи, 1998. — 324с.

30. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Проблеми. Методи: Навч. посібник для студ. філол. фак. вузів / Український педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1994. — 199с.

31. Українська мова. Енциклопедія. - К.: Українська енциклопедія, 2000. - 752 с.

32. Українське, кавказьке й загальне мовознавство, культурологія: Зб. наук. праць на честь 135- річчя від дня народження академіка Миколи Яковича Марра / УАН національного прогресу ; Інститут українсько- кавказьких студій / Ю.Л. Мосенкіс (ред.). — К. : ІУКС, 2000. — 39с.

33. Філософські інтенції у лінгвістичних вченнях Ф. де Соссюра та Р.Якобсона: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.05 / І.В. Глухоман; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 19 с.

34. Французький постструктуралізм: критичний аналіз репрезентації: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / О.М. Йосипенко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 16 с.

35. Холодович А. А. Фердинанд де Соссюр. Жизнь и труды // Ф. де Соссюр. Труды по языкознанию. — М., 1977. — С. 670.

36. Хрестоматия по истории языкознания XIX—XX вв./ Укл. В. А. Звегинцев. — М., 1956. — С 81.

37. Шпет Г.Г. Внутренняя форма слова: Этюды и вариации на темы Гумбольдта. - М.: УРСС (ОО Рохос), 2003. - 127 с.

38. Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А., Горський В. С., Лях В. В. Історія філософії: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Філософський факультет. Кафедра історії філософії / В.І. Ярошовець (ред.). — К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. — 774с.

39. Ярошовець В. І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму: Підручник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Знання України, 2004. — 214с.

40. Intertextuality: Theories and Practices / Ed. Michael Worton and Judith Still. Manchester;New York:Manchester UP, 1990.

41. Influence and Intertextuality in Literary history. Ed. Jay Clayton& Eric Rothstein. Madison: The University of Wisconsin Press, 1991

42. Intertextuality. Ed. Heinrich F. Plett. Berlin;New York: Walter de Gruyter, 1991.

43. James W. Principles of Psychology. Vol. 11. – L., 1991. – 529 с.

44. Dewey J. Essay in Experimental Logic. – Chicago Univ. Press, 1916. – 211 с.

45. Mauro Т. de. Notes biogra-phiques et critiques sur F. de Saussure // F. de Saus-sure. Cours de linguistique generale. Edition critique par T. de Mauro. — P., 1975. — P. 351—352.

46. Saussure F. de. Cours de lin-guistique generate. Edition critique par R. Engler. — Wiesbaden, 1967—1968. — P. 427—429.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 477
Скачать бесплатно 20191.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.