У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Перехідні явища в системі частин мови
Количество страниц 125
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20215.doc 
Содержание Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні основи явища перехідності в українській мові 6

1.1. Перехідні явища в системі частин мови 6

1.2. Ступені і різновиди взаємопереходу частин мови 13

Розділ 2. Особливості перехідних явищ в системі різних частин мови 17

2.1. Субстантивація в українській мові 17

2.2. Ад’єктивація 23

2.3. Прономіналізація 45

2.4. Транспозиція 101

Розділ 3. Проблемні питання трактування явища перехідності частин мови 109

Висновки 123

Список використаної літератури 125




Актуальність дослідження. Питання класифікації частин мови є одним із найважливіших завдань граматичної науки. Частини мови не являють собою замкнутих, відокремлених одна від одної груп слів. У мовній діяльності відбувається не тільки процес морфологічного утворення слів однієї частини мови від слів іншої, але й уживання слів одного лексико-граматичного розряду в значенні іншого.

Проблема переходу слів із однієї частини мови в іншу повністю ще не вирішена, у ній залишається багато дискусійних моментів. Одна з них, досліджувана О.П. Кушликом - віднесення факту переходу слів до різних способів словотворення: лексико-семантичного (О. Потебня, Л. Лисиченко, В. Лопатін), лексико-синтаксичного (В. Ващенко, С. Липкін), синтаксичного (О. Шахматов, О. Скороглядова), морфолого-синтаксичного (В. Виноградов, О.Пєшковський, І. Ковалик, М. Плющ,) та морфологічного (Н. Голубєва). О. Селіванова перехід однієї частини мови до іншої без участі афіксів уважає конверсією (від лат. conversio - перетворення, зміна) -неморфологічним, морфолого-синтаксичним способом творення слів. Перехідні явища серед частин мови стали спеціальним об'єктом дослідження В. С. Ващенко, І. Р. Вихованець, Г.М. Мукан, О.П. Кушлика, Й.Ф. Андерша, Г.М. Гнатюка, В.Ф. Сича, І.К. Кучеренко, О.П. Кушлик, Я. І. Мацько, В.Ф. Христенок, А. В. Висоцького, Т. В. Ткаченко та ін.

Традиційно виділяють шість повнозначних частин мови, і, відповідно, можна назвати шість процесів переходу в системі повнозначних частин мови (субстантивація, ад'єктивація, нумералізація, адвербіалізація, прономіналізація, вербалізація). Але в термінологічній енциклопедії названо ще два типи конверсії, властиві повнозначним частинам мови. Систему «сімох окремих частин мови», яка включає предикативи, виклав і цілком логічно обґрунтував Ю.О. Карпенко. Учений називає предикативи самостійною частиною мови, а не зараховує до дієслів (так кваліфікує предикативи, зокрема, І.Р. Вихованець або прислівників. Ця класифікація видається нам найбільш прийнятною.

Метою дипломної роботи є дослідження особливостей перехідних явищ у системі частин мови.

Для досягнення поставленої мети ставилися такі завдання:

? дослідити теоретичні основи явища перехідності в українській мові;

? розкрити ступені і різновиди взаємопереходу частин мови;

? з’ясувати особливості перехідних явищ в системі різних частин мови;

? дослідите явище субстантивації, ад’єктивації, прономіналізації в українській мові на прикладі творів українських письменників;

? виокремити проблемні питання трактування явища перехідності частин мови.

Джерелознавчу базу становили:

«Словник української мови в 11-ти томах», «Словарь української мови» Б.Грінченка, “Українська мова. Енциклопедія”, Енциклопедичний лінгвістичний словник.

Методологічну основу склали науково-критичні статті дослідників.

Для досягнення поставленої мети і розв’язання завдань дипломної роботи використовувалися такі методи:

а) теоретичні: аналіз, порівняння, узагальнення наявних відомостей з проблеми дослідження на основі вивчення літератури;

б) емпіричні: спостереження, бесіди з учителями й учнями.

Дослідження проводилось у два етапи. На першому велась робота над опрацюванням лінгвістичної літератури, що забезпечило визначення основних теоретичних засад, дозволило сформулювати об’єкт, предмет, мету, визначити методи дослідження. Другий етап передбачав обробку одержаних даних, дослідження творчості окремих письменників.

Оскільки кожна епоха характеризується новим підходом до наукового знання, то наукова новизна дослідження полягає в оновленні уявлення, що склалося про перехідні явища в системі частин мови, а особливо – нова інтерпретація наукових праць лінгвістів, дослідженні явища на прикладі творів видатних письменників української літератури.

Практичне значення дослідження. Одержані результати можуть бути використані вчителями-словесниками в процесі викладання мови в школі, студентами під час написання курсових, реферативних, контрольних робіт.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.




Лінгвістичною основою переходу слів з однієї частини мови в іншу є: довільний зв'язок між звуковим комплексом слова і його денотатом; здатність того самого звукового комплексу позначати кілька предметів чи явищ реальної дійсності.

Граматичною основою перехідних явищу системі частин мови є зміна синтаксичної функції слова, яка спричиняє зміну категоріального і відповідно лексичного значення слова, що формує в ньому нові особливості морфологічних ознак.

Виділяють такі типи перехідних явищ: субстантивація, ад'єктивація, прономіналізація, вербалізація, нумералізація, адвербалізація, препозиціоналізація, кон'юнкціоналізація, партикуляція, інтер'єктивація.

Субстантивація (лат. substantivum — іменник). Це перехід інших частин мови в іменники, тобто набуття синтаксичних властивостей і категоріального значення іменника.

Ад'єктивація (лат. adjektivum — прикметник). Це перехід інших частин мови у прикметник, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення прикметника.

Прономіналізація (лат. pronomen — займенник) - це перехід інших частин мови в займенники, тобто набуття вказівної (дейктичної) функції займенника.

Вербалізація (лат. verbum — дієслово) - це перехід інших частин мови в дієслова, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення дієслова.

Нумералізація (лат. numeralis — числовий) - це перехід інших частин мови в числівник, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення числівника.

Адвербіалізація (лат. adverbum — прислівник) - це перехід інших частин мови у прислівники, тобто набуття синтаксичних властивостей і категоріального значення прислівника.

Препозиціоналізація (лат. praepositionis — прийменник) - це перехід інших частин мови в прийменник, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення прийменника.

Кон'юнкціоналізація (лат. conjunctionis — сполучник) - це перехід інших частин мови в сполучники шляхом набуття синтаксичних властивостей і категоріального значення сполучника.

Партикуляція (лат. particula — частка) - це перехід інших частин мови в частку.

Інтер'єктивація (лат. interjectio — вигук, вставка, проміжок) - це перехід інших частин мови у вигуки, тобто набуття синтаксичних функцій і категоріального значення вигука.

Перехід буває повним і ситуативним. При повному переході похідне слово перестає вживатись у функції частини мови твірного слова. При ситуативному переході похідне слово в одних випадках вживається в функції нової частини мови, а в інших — у функції частини мови твірного слова.

Транспозиція однієї частини мови в іншу здійснюється під впливом функціональних потреб. У структурі мови перехід частин мови буває повним і неповним. Перехід частин мови реалізується синтаксично, морфологічно і семантично. Це різні ступені переходу, початком якого слід вважати переміщення елемента в нетипову для нього синтаксичну позицію. Змінювана синтаксична позиція може набувати морфологічного закріплення або семантичного завершення.

У творах С. Васильченка, І.Франка, М.Коцюбинського, Лесі Українки знайшли відображення такі явища переходу в системі повнозначних частин мови: предикативізація, субстантивація, ад'єктивація, прономіналізація, адвербіалізація, остання з яких представлена найширше.

Перспективним є дослідження різновидів адвербіалізації на матеріалі творів інших письменників.
Список литературы 1. Андерш Й. Ф. Особливості адвербіалізації іменників // Мовознавство. — № 1. — С. 3 - 7.

2. Бабайцева В. В. Гибридные слова в системе частей речи современного русского языка // Русский язык в школе. – 1971. – № 3. – С. 81 - 84.

3. Бабайцева В. В. Явления переходности в грамматике русского языка: Монография. – М.: Дрофа, 2000. – 640 с.

4. Бабайцева В. В. Явления переходности в грамматичеком строе русского языка // Материалы по русско-славянскому языкознанию / Отв. ред. В. И. Собинникова. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1967. – № 3. – С. 13 - 23.

5. Безпояско О. К., Городенська К. Г, Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. — К., 1993. — С. 138—141, 274 — 329.

6. Богославець Л. П., Кузьмич М. О., Черіпко С. І. Українська мова. Морфологія: навч.-метод. посібник / Національний авіаційний ун-т. — К. : НАУ, 2007. — 148с.

7. Бойко В.М., Давиденко Л.Б. Сучасна українська літературна мова. Морфологія: Навч.-метод. посібник для студ. заочної форми навч. філол. ф-тів / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2004. — 136с.

8. Большова Ю. В. К вопросу о прономинализации в современном русском языке // Вопросы русского языкознания. – Львов: Львов. ун-т, 1960. – Кн. 4. – С. 50 - 59.

9. Большова Ю. В. Развитие местоименно-неопределенных значений в прономинализированных прилагательных в современном русском языке // Вісник Львівського ун-ту. – 1970. – Вип. 7: Сер. філол. – С. 81 - 85.

10. Бондарь Н. А. Переходные явления в области частей речи. – Нежин, 2001. – 26 с.

11. Булаховський Л. А. Сполучники і сполучні групи (речення) // Вибрані праці. — Т. 2. — К., 1977. — С. 498—543.

12. Васильєва Н. В. Служебные слова // Лингвистический знцикло-педический словарь. — М., 1990. — С. 472—473.

13. Васильченко С. Т. Оповідання. Повісті. Драматичні твори / Упоряд. і приміт. Н.М. Шумило; Вступ. стаття Б. А. Деркача; Ред. тому Деркач Б.А. - К.: Наук. думка, 1988. - 600 с.

14. Ващенко В. С. Явища переходу в системі частин мови // УМЛШ. — 1953. — № 6. — С. 14—15.

15. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. — М., 1947. — С. 30, 663 — 776.

16. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови / Іван Р. Вихованець (ред.). — К. : Університетське видавництво "Пульсари", 2004. — 398 с.

17. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. — К., 1988. — С. 34 — 40.

18. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. — К., 1980. — С. 5—59.

19. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови. — К., 2004. — С. 115—117,143—145, 214—216, 291— 293, 313—319, 328—368, 374—388.

20. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика української мови. - К.: Радянська школа, 1982. - 208 с.

21. Гак В. Г. Слово // Лингвистический знциклопедический словарь. — М., 1990. — С. 464—467.

22. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. - С.297.

23. Германович А. И. Междометия русского языка. — К., 1966. — С. 5—26.

24. Гнатюк Г. М. Ад'єктивація дієприкметників у сучасній українській літературній мові // Мовознавство. - 1983. - № 1. - С. 19-29.

25. Горпинич В. О. Морфологія української мови: Підручник. — К. : Видавничий центр "Академія", 2004. — 336с.

26. Горпинич В. О. Українська морфологія: Навч. посіб. для студ. філол. спец. вищ. закл. освіти / Дніпропетровський держ. ун-т. — Д. : ДДУ, 2000. — 359с.Гринчишин Д. Г. Явище субстантивації в українській мові (субстантивація прикметників). — К., 1965. — С. 6 — 39.

28. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. — К., 1984. — С. 188—192.

29. Дзендзелівський Й. О. Прономіналізація в українській мові // Українська мова в школі. – 1955. – № 1. – С. 14 - 20.

30. Гусейнов Ф.Г. Субстантивация прилагательных различных структурно-семантических разрядов // Уч. зап. Азербайдж. пединститута. – Серия 12: Язык и литература. – Баку, 1967.

31. Довга Т.М. Частини мови та перехідність у системі частин мови // Тези доп. до конф. мол. вчен. – Ужгород, 1966.

32. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. — Ч. 1. — К., 1972. — С. 370—385.

33. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. — Донецьк, 1996. — 437с.

34. Загнітко А. П., Важеніна О. Г., Омельченко З. Л. Українська практична морфологія: Навч. посіб. для самост. роботи — Донецьк : ТОВ ВКФ "БАО", 2006. — 175 с.

35. Історія української мови. Морфологія. — К., 1978. — С. 413— 501.

36. Калечиц Е. П. Переходные явления в области частей речи. – Свердловск: Уральский гос. ун-т, 1977. – 78 с.

37. Карпенко Ю. О. Ще раз про критерії виділення частин мови // Мовознавство. - 2001.-№3. - С. 76-80.

38. Ким О. М. Транспозиция на уровне частей речи и явление омонимии в современном русском языке. – Ташкент, 1978. – 228 с.

39. Киселев И. А. Частицы в современных восточнославянских языках (автореферат дис... д-ра филол. наук). — М., 1976. — 40 с.

40. Кучеренко І. К. Лексичне значення прийменника//Мовознавство. — 1973. — № 3.

41. Кучеренко І. К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — 2. вид., уточнене й доп. — Вінниця : Поділля- 2000, 2003. — 464с.

42. Кушлик О. П. Комплексне визначення частиномовного статусу «перехідних» одиниць // Мовознавство. - 1997. - № 4—5. - С. 45—49.

43. Леонова М. В. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. — К., 1983. — С. 252—260.

44. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1985. — С. 46—72.

45. Лингвистический энциклопедический словарь. — М., 1990. — С. 290—291.

46. Мартинюк Т. К., Марун М. Є. Морфологія сучасної української мови: Посіб. для студ. - заочників пед. училищ / Уманське педагогічне училище ім. Т.Г.Шевченка. — Умань, 1996. — 186с.

47. Мацько Я. І. Інтер'єктиви в українській мові. — К., 1981. — 130 с.

48. Мигирин В.Н. Очерки по теории процессов переходности в русском языке. – Бельцы, 1971. – 198 с.

49. Милославский И. Г. Служебные части речи//Современный русский язык/Под ред. В. А. Белошапковой. — М., 1981. — С. 356 — 357.

50. Мукан Г. М. Перехідні явища в системі частин мови // Українська мова та література в школі. - 1976. - № 11. - С. 15-22.

51. Николаева Т. М. Функции частиц в высказывании. — М., 1985. — С. 46—72.

52. Німчук В. В. Вигуки. Звуконаслідування//Історія української мови. Морфологія. — К., 1976. — С. 502—515.

53. Ожоган В. Займенникові слова у граматичній структурі сучасної української мови: Монографія. – К.: НАН України Інститут української мови, “Мовознавство”, 1997. – 231 с.

54. Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении, изд. 7. — М., 1956. — 27 с.

55. Плотникова В. О. Служебные слова // Русский язык. Энциклопедия. — М.. 1979. — С. 313—315.

56. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. — Т. 1—2. — М., 1958. — 536 с.

57. Розумник Т. М., Венжинович Н. Ф. Морфологія сучасної української літературної мови: Метод. розробки практ. занять для студ. укр. від-ня філол. ф-ту / Ужгородський національний ун-т. Філологічний факультет. Кафедра української мови — Ужгород : Патент, 2002. — 74с.

58. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. - Полтава: Довкілля, 2006. - 716 с.

59. Сидоренко Е. Н. Очерки по теории местоимений современного русского языка. – Киев-Одесса: Лыбидь, 1990. – 148 с.

60. Сидоров В. М. Очерки грамматики русского литературного языка. — М., 1945.

61. Сич В.Ф. Перехід у займенники слів інших частин мови // Мовознавство. - 1984. -№10.- С. 33-35.

62. Словарь славянской лингвистической терминологии. — Прага. — Т. 1. — 1977. — С. 234—235.

63. Сич В. Ф. Перехід у займенники слів інших частин мови // Укр. мова і літ. в шк. – 1984. – № 10. – С. 28-32.

64. Современный русский язык / Под ред. А. Белошапковой. — М., 1981.

65. Сучасна українська літературна мова / За ред. А. П. Грищенка. — К., 1997. — С. 470—487.

66. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І. К. Білодіда. — К., 1969. — С. 23—29, 474—535.

67. Українська мова. Енциклопедія. — К., 2000. — С. 579—580.

68. Федурко М. Українська морфологія. Курс лекцій: навч.-метод. посібник для студ. пед. ф- ту / Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. Кафедра філологічних дисциплін та методики їх викладання у початковій школі. — Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2007. — 160с.

69. Христенок В. Ф., Висоцький А. В., Ткаченко Т. В. Українська морфологія та орфографія: Навч. посіб. для слухачів підготов. курсів / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова; Республіканський навчально-науковий центр "ДІНІТ" (РННЦ "ДІНІТ"). — К. : РННЦ "ДІНІТ", 2001. — 93с.Шанский Н. М., Тихонов А. Н. Современный русский язык. Морфология. — М., 1981.

71. Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. — Л., 1941, — С. 427.

72. Щерба Л. В. Части речи в русском языке // Избранные работы по русскому языку. — М., 1957. — 186 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 937
Скачать бесплатно 20215.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.