У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Фольклорні елементи у творчості Д.І.Яворницького
Количество страниц 42
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20219.doc 
Содержание ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ВИКОРИСТАННЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ 8

РОЗДІЛ ІІ КЛАСИФІКАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ТВОРЧОСТІ Д.І.ЯВОРНИЦЬКОГО 17

2.1. Фольклорні мотиви у прозовій творчості митця 17 2.2. Особливості використання фразеологізмів у творчості Д. І. Яворницького 22

2.3 Українська народна пісня у контексті творчості Д. Яворницького 26

РОЗДІЛ ІІІ ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ ФОЛЬКЛОРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ Д.І.ЯВОРНИЦЬКОГО 32

ВИСНОВКИ 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42



“Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину”. ( Д. Яворницький) Два роки тому виповнилося 150 років від дня народження академіка Дмитра Яворницького (1855—1940) — видатного українського вченого й письменника, творчість якого в наш час привертає увагу. Ювілей дав поштовх до публікації нових творів Яворницького, до нових досліджень його творчої спадщини. Науковці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України розпочали публікацію 20-томного зібрання творів ученого. Твори Яворницького в роки радянської влади були під забороною і не друкувалися з 1929 до 1989 рр., а спроба видати скромний чотиритомник його праць на початку 70-х була заборонена сумнозвісним українофобом Маланчуком, котрому Москва довірила проведення ідеологічної політики в Україні. Нині активізувалося дослідження життя й творчості вченого, надруковані важливі розвідки київських, дніпропетровських і запорізьких дослідників. Подвижницьке життя та наукова діяльність відомого історика, археографа, лексикографа, фольклориста, етнографа, письменника та поета Дмитра Івановича Яворницького – яскравий та привабливий приклад самовідданого і безкорисливого служіння своєму народу. Діапазон наукових інтересів Д.Яворницького яскраво демонструє творча спадщина вченого, що налічує понад 200 опублікованих праць з історїі, археології, етнографії, фольклористики, лексикографії, археографії, архівознавства, музейної справи, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, краєзнавства, а також літературні твори. Крім того, значний комплекс матеріалів, передусім фольклорних і лексичних, ще чекають на публікацію. За життя Дмитро Іванович зібрав 60 тис. слів для словника української мови, 10 тис. одиниць фольклорного матеріалу, записав понад 3 тис. пісень, дослідив більше 1000 археологічних об`єктів. Характеризуючи багатогранну діяльність Яворницького, видатний український радянський поет-академік М. Т. Рильський влучно відзначив: "Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог,фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк, що пробував свої сили й у віршуванні. Але в центрі його уваги була історія Запоріжжя, в яке він був по-юнацькому закоханий". На думку Рильського, "запорозький характерник" (так по-доброму він називав Яворницького) — це "одна з найсвоєрідніших постатей і один із найцільніших характерів" 17, с. 48. Людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів, фанатично відданий науці, Яворницький за своє довге життя організував і успішно здійснив безліч археологічних та етнографічних експедицій, подорожей в пошуках пам’яток історії та культури. Така багатоплановість творчих пошуків, неординарність мислення, причетність до найбільш важливих питань суспільного життя, зрозуміло, немогли б розвиватись поза різнобічних контактів і стосунків з представниками тогочасної передової інтелігенції. В різний час він зустрічався листувався з провідними діячами науки і культури: Л. М. Толстим, М. І. Костомаровим, І. Ю. Рєпіним, М. Л. Кропивницьким, М. К. Садовським, П. К. Саксаганським, В. В. Стасовим, О. І. Купріним, М. В. Лисенком, М. М. Коцюбинським, А. П. Цеховим, О. М. Горьким та іншими. Досліджуючи історію українського мову, його фольклор, мову, вчений не лише ретельно вивчав тисячолітні надбання народу, але й прагнув довести що українська мова є рівної поміж інших слов`янських мов. Свідченням цього як художні доробки — прозові і поетичні твори видатного митця, у яких зібрані перлини українського слова, так і те, що він матеріальной творчо підтримував українські періодичні видання та інші національні почини. Проблема творчих взаємин міфу, фольклору та літератури набуває в останні роки нового наукового висвітлення. Усе частіше з’являються дослідження, в яких представники досить різних філологічних шкіл та напрямів, відштовхуючись від традиційних методологічних парадигм, прагнуть до оцінки культурних етапів міфу, фольклору та літератури не в їх історико-генетичній послідовності, а в органічній типологічній єдності. Ця ідея інтерпретується, зокрема, з кута зору теоретичної поетики, літературної герменевтики, інтертекстуальності, структуральної семіотики як основоположний фактор культурного кругообігу, коли рух культури уявляється не подоланням початкового міфопоетичного періоду, а скоріше навпаки: культурний поступ діалектично пов’язується з постійним поверненням до міфологічних стереотипів, відтворенням сталих міфопоетичних та метафоричних конструкцій. З цього погляду культура є процесом трансформації та пізнання культурних текстів, що редукуються до універсальних міфологічних структур. На таких засадах вибудовується класична, як на сьогодні, структурно-семіотична теорія тексту (К. Леві-Строс, Н. Фрай, Р. Барт, Г. Грабович, Ю. Лотман, Б. Успенський, Є. Мелетинський, В. Топоров та ін.). Актуальність дослідження зумовлена перш за все неослабним інтересом до творчої спадщини видатного науковця, письменника, громадського діяча не лише з боку дослідників літератури, але й широкого кола поціновувачів українського слова. Тема курсової роботи «Фольклорні елементи у творчості Д. І. Яворницького» потребує грунтовного аналізу та широкого висвітлення. Мета роботи — визначити особливості використання фольклорних елементів у творчості Д. Яворницького. Мета зумовила завдання дослідження: —дослідити особливості взаємодії фольклору та художньої літератури; —визначити роль та місце фольклору у творчій спадщині Д. Яворницького; —детально проаналізувати особливості використання фольклорного багатства Яворницьким у його творах; —охарактеризувати значення фольклору у формуванні самобутнього типу творчості Д. Яворницького. Комплексний аналіз внутрішніх механізмів взаємодії міфу, фольклору й літератури зумовлює вибір провідного типологічного методу дослідження. Разом із тим у роботі застосовуються історико-генетичний, структурно-семіотичний, міфопоетичний методи, герменевтичного, рецептивного, постструктурального наукових дискурсів. Така методологічна різнобічність поглядів та концепцій є принциповою позицією у вивченні динаміки міфу й міфотворчості у зміні культурних епох. Загалом йдеться не про принципи зіставлення художніх систем літератури й фольклору, а про особливу рецептивну природу літературної творчості, що засновується на фольклорних ремінісценціях. Об`єкт дослідження — тексти художніх творів Д. Яворницького. Предмет дослідження— фольклорні елементи в оповіданнях Д. Яворівського. Наукова новизна отриманих результатів убачається в можливості використання методології міфопоетичного аналізу стосовно літературного тексту, що корелює з фольклорною традицією. За вихідну тезу править те, що прочитання фольклорного плану письма завжди є реконструкцією низки універсальних світоглядних позицій, укорінених у позачасовому, трансісторичному побутуванні фольклорних жанрів. Унаслідок чого ідея і зміст дослідження засновуються на оцінці міфопоетичного як структурно-смислової ланки культурного механізму. З огляду на це передбачається перегляд внутрішньої логіки процесів стикання міфу, фольклору та літератури. Практичне значення роботи. Матеріал дослідження може бути використаний при побудові загальних курсів фольклору, історії української літератури ХІХ століття, теорії літератури, застосований при розробці фольклорних та літературних спецкурсів, спецсемінарів. Структура роботи: дипломна робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновку та бібліографії.

Ім`я академіка Дмитра Івановича Яворницького сьогодні є одним із найвідоміших в Україні. Він уславився перш за все як історик запорізького козацтва, неперевершений збирач історичних пам`яток і фундатор Дніпропетровського історичного музею. Його по праву вважають «енциклопедистом» козаччини, «Нестором» Запорізької Січі. Великих зусиль Дмитро Іванович доклав до популяризації історичних знань серед широкого загалу української людності. Значних масштабів набула його культурно-громадська діяльність. Разом з тим особливу роль Яворницький відіграв у процесі становлення та поширення української мови. Його художні твори, написані надзвичайно багатою, виразною мовою, свідчать не лише про письменницький талант митця слова, але й про його безмежну любов до народного слова. Його відомий «Словник української мови» є свідченням невтомної роботи Яворницього зі словом протягом усього життя. Життєвий шлях Яворницького є яскравим прикладом безкорисливого служіння науці і рідному народові, осторонь болючих проблем якого вчений ніколи не стояв. Він належав до кращих представників української інтелігенції, якій на початку ХХ століття вдалося у складних умовах активізувати національний рух і створити інфраструктуру для розвитку національної культури. Оцінюючи творчі надбання Д.Яворницького, його учитель, колега і друг, академік М.Сумцов зазначив: «Ви в житті своєму стільки турбувались за все добре і позасвічували стільки ліхтарів, що вони повинні освітлювати увесь шлях Вашого життя і нести Вам задоволення, втіху і радість» 34, с. 471. І сьогодні «ліхтарі», засвічені Д.Яворницьким, освітлюють шлях тим, хто продовжує його традиції, примножує наукові та духовні надбання українського народу. Твори видатного «Нестора» Запорізької Січі перевидаються масовими тиражами. Ними захоплюються мільйони читачів. Створений ученим музей зберігає і примножує унікальні колекції історичних пам`яток. Творча спадщина академіка Д.Яворницького успішно «працює» на пробудження історичної пам`яті й збагачення духовних скарбів українського народу. До останніх днів вчений дотримувався свого життєвого кредо: «Працюй, працюй, не вдивляючись уперед і не озираючись назад; працюй, не чекаючи нізвідки і ні від кого ні нагороди, ні подяки; працюй, поки служать тобі руки і поки б’ється живе серце у твоїх грудях; працюй на користь свого народу і на користь своєї Батьківщини...». Дослідження фольклорних елементів у творах Д. Яворницького доводить, що фольклор містить у собі змістову домінанту культури, література – формальну: саме з появою літератури прискорюються формотворчі процеси, розбудовується жанрова система, на рівні якої і проступає помітне розмежування фольклорного й літературного типів творчості. Історичний поступ фольклору зайвий раз доводить, що міфологічний (архаїчний) тип художньої свідомості універсальний, бо пронизує всі без винятку культурні епохи. Розвиток фольклору й літератури можна вважати інтерпретацією вже відомих міфологічних стереотипів мислення, “новою міфотворчістю”, заснованою на реалізації моделювальних властивостей міфу. Як фольклорні, так і літературні (індивідуально-авторські) художні форми, від середньовіччя до міфологічного роману ХХ століття, можна вважати придатними для реконструкції міфологізованих архетипових структур за умови прочитання й інтерпретації цілісного міфопоетичного контексту, в якому функціонує той чи той художній жанр. В історії літератури зустрічається величезна кількість художніх текстів, заснованих на перевтіленні фольклорних світоглядових структур: художні прийоми М. Гоголя, Т. Шевченка, Ю. Словацького, Лесі Українки, Б.-І. Антонича й багатьох представників сучасної прози. Творча місія фольклорних елементів передбачає посередництво в системі міфо-літературних взаємин: уснопоетична міфологізована структура є структурою “класичної міфопоетики”, трансформаційні функції якої одночасно пов’язані як з механізмами міфологічного текстоутворення, так і з літературною ситуацією, де система міфологічного світобачення стає основою міфопоетичної форми. Наявність підсиленого уснопоетичного начала в літературному тексті закономірно приводить дослідника до проблеми фольклорних і міфологічних джерел, спроби системного опису яких торкаються кількох принципових питань. На нашу думку, авторські фольклоризовані сюжети у творах Д. Яворницького треба співвідносити не з окремими фольклорними текстами, а із загальною фольклорною картиною світу, специфікою фольклорного світобачення та світовідчуття. Аналізуючи особливості художнього світу Д. Яворницького та особливості функціонування фольклорних елементів у його, спостерігаємо ідеальний збіг елементів міфологізованої фольклорної картини світу з елементами індивідуально-авторської міфотворчості, викликаної потребою внутрішньої духовної міфологізації світу, власного міфологізованого життєустрою.
Список литературы 1. Абросимова С. Академік Д.І.Яворницький і розвиток музейної справи в Україні (з нагоди 150-річчя Дніпропетровського історичного музею ім. Д.Яворницького) /С.Абросимова // Київ. старовина. – 2000. – № 1. – С.97– 105. 2. Абросимова С.В. Д.І.Яворницький і харківські вчені /С.В.Абросимова // З минувщини Подніпров'я: Зб. Матеріалів наук. конф.-Дніпропетровськ: Дніпро, 1995. – С. 46–51. 3. Абросимова С. Спільна праця на загальну користь України: (Листування Є.Чипаленка і Д.Яворницького) / С.Абросимова, Ю.Мицин //Київ. старовина. – 1996. – № 1. – С. 30–33. 4. Абросимова С. Яворницький та його доба у листах сучасників /С.Абросимова // Хроніка 2000. Наш край. – 1993. – Вип.3–4 (5–6). – С.128–157. 5. Абросимова С. Дмитро Яворницький: До 150-річчя від дня народження // Історія України. — 2006.— №1. — С.1-6. 6. Абросимова С.В., Журба О.И. Эпистолярное наследие академика Д.И.Яворницкого как объект археографического исследования // Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории ХУI-ХХ вв.-Днепропетровск, 1990. — С. 129 –135. 7. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.: Худож. лит., 1975. – 504с. 8. Василенко Н.Є. Д.І.Яворницький – письменник /Н.Є.Василенко // З минувщини Подніпров'я: Зб. матеріалів наук. конф. – Дніпро, 1995. – С.36–41. 9. Дмитро Яворницький. Дніпрові пороги – Харків, 1928. 10. Дмитро Іванович Яворницький / За ред. К.Г.Гулистого. – К.: Наук. думка, 1969. – 59 с. 11. Зленко Г. “Із пасті зуавни…” / Г.Зленко // Вітчизна. – 1964. – № 11. – С. 218. 12. Іванко А. Д.І.Яворницький - дослідник українського козацтва і Запорозької Січі: Відомі українські історики // Історія України. - 2002.—№ 42. - С.12-15. 13. Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького: Каталог музейної колекцiї.- Днiпропетровськ, 1992. 14. Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького. – Днiпропетровськ,1997.— Вип.1: Листи вчених до Д.I.Яворницького 15. Ковальский Н.П., Абросимова С.В. Археографическая деятельность академика Д.И.Яворницкого //Актуальные вопросы теории, методики и истории публикации исторических документов.-М., 1991.—С. 73-84. 16. Лазоренко А. “Слідами запорожців обійшов увесь світ…”/ А.Лазоренко // Донбас. – 1989. –№ 1.– С. 95–96. 17. Олійник-Шубаровська М. 50 листів Д.І.Яворницького до Я.П.Новицького / М.Олійник-Шубаровська // Наука і суспільство. – 1988.–№ 11. – С. 48–55. 18. Онкович Г. Фразеологізми як національно-культурний компонент українознавства //Дивослово. – 1994. — № 9. 19. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993. 20. Руснак І. Історичне минуле України в художній спадщині Д.Яворницького /І.Руснак //Наук. зап. кафедри укр.літ. – Вип. – Кировоград, 1995. – С. 79–89. 21. Скупейко Л. Художня проза Д.І.Яворницького /Л.Скупейко // Київ.старовина. – 1996. – № 1. – С. 19–27. 22. Сологуб В. Свята самопожертва: До 150-річчя від дня народження Дмитра Яворницького // Урядовий кур'єр. — 2005.— 4 листоп. — С.11. 23. Тимофеєва І.М. Деякі відомості про родину Д.Яворницького з його епістолярної спадщини / І.М.Тимофеєва // З минувщини Подніпров'я: Зб. матеріалів наук. конф. – Дніпропетровськ: Дніпро, 1995.– С. 41–45. 24. Чабан М. У спогадах сучасників / М.Чабан // Київ. старовина. – 1996. –№ 1. – С. 28–33. 25. Шаповал І. Козацький батько. Образ Д.І.Яворницького у спогадах письменників, діячів культури та науки / І.Шаповал. – Кривий Ріг, 1998. – 256 с. 26. Шепелев Л.Е. Регесты и проблемы научного использования исторических документов ХIХ-начала ХХ в. // ВИД.–Л.,1981.—Вып.ХП.-С.140, 146. 27. Шестаков А. Літописець Запорізької Січі: Минуло 150 років від дня народження Дмитра Яворницького // Україна молода. — 2005.—№ 11 листоп. — С.14. 28. Шубравська М. Яворницький — лексикограф. //Дніпро— 1967.— № 1. 29. Шубравська М. З почуттям побратимства: З листів Д.І.Яворниць-кого / М.Шубравська // Дніпро. –1969. – № 10. – С. 152–159. 30. Шубравська М. Історик і митець / М.Шубравська // Вітчизна. – 1968.– № 9. – С. 195–202. 31. Эварницкий Д.И. Две поездки в Запорожскую Сечь Яценка-Зеленского, монаха Полтавского монастыря в 1750-1751 гг.-Екатеринослав, 1915. 32. Цертелев Д.Н. Критика вырождения и вырождение критики // Русский вестник.—1897.— № 3.— С.56-82. 33. Українська мова. Енциклопедія. —К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 2004. 34. Яворницький Дмитро Іванович – історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник // 100 видатних імен України. – К.: Альтернативи, 1988.– С. 470–474. 35. Яворницький Д.І. Із української старовини: Пер з рос. Наук.-худож. кн.: Для серед.та ст.шк. віку; Мал. М.С.Самокиша та С.І. Васильківського / Д.І.Яворницький.– К.: Веселка, 2001. – 173 с. 36. Яворницький Д.І. Вольності запорізьких козаків: Пер. з рос.; Передм. В.С.Мороза; Худ. оформ. А.П.Дерев'янка /Д.І.Яворницький.-Дніпропетровськ: Січ, 2002.– 359с. – Перекладено за виданням: Эварницкий Д.И. Вольности запорожских козаков.–2-е изд.–СПб., 1898.– 405с. 37. Яворницький Д.І. За чужий гріх: Роман, повість, малюнки з життя. – Дніпропетровськ: Січ, 2006. – 600 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
292
Скачать бесплатно 20219.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.