У нас уже 17796 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Злука УНР та ЗУНР 22 січня 1919 рокe трагедія соборності
Количество страниц 84
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20241.doc 
Содержание Вступ 3 1.
Джерельна база та історіографія 5
1.1. Історіографія проблеми 5
1.2. Класифікація та інформаційні можливості джерел з історії взаємовідносин УНР та ЗУНР. 14
2. Політична ситуація в Україні влітку-восени 1918 року 24
2.1. Формування опозиції гетьманському режимові та виникнення Директорії. Падіння гетьманського режиму. 24
2.2. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. 40
3. Проголошення злуки УНР і ЗУНР та боротьба за державну єдність. 55
3.1. Урочисте проголошення і затвердження актів соборності. 55
3.2. Боротьба за державну єдність в 1919 р. 68
Висновки 81
Список використаної літератури 84





Особливо важливе місце вивчення українського державотворення, безперечно, належить добі Україн¬ської революції 1917-1920 рр. У багатовіковій історії нашого народу навряд чи знайдеться ще такий період, коли б всього за чотири роки відбулося стільки вікопомних подій і суспільно-політичних явищ. Ставши однією з найбільших вершин в нашому національному поступі, Українська революція 1917-1920 рр. відродила, як відомо, не лише українську націю, її державність, але й соборність. І хоча ця революція в кінцевому підсумку зазнала невдачі, а національна дер¬жавність і соборність були ліквідовані, багатий і повчальний досвід тієї незабутньої доби мас велике науково-пізнавальне та практично-політичне значення. У сузір'ї дат, якими позначений поступ України до своєї неза¬лежності, державності і соборності, даті 22 січня 1918 року, безпе¬речно, належить особливе місце. В цей день Центральна Рада проголосила своїм IV Універсалом Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого не залежною державою. А через рік, тобто 22 січня 1919 р., Директорія УНР в урочистій обстановці обнародувала на Софійсь¬кому майдані Києва свій знаменитий Акт Злуки про об'єднання, двох незалежних українських держав УНР і ЗУНР в єдину соборну Укра¬їнську Народну Республіку. Отже, день 22 січня став датою подвійною нашого свята не¬залежності і соборності. Що стосується соборності, то Президент України Леонід Кучма своїм указом від 21 січня 1999 року узаконив це свято, установивши „День соборності України”. Джерельною базою дослідження були роботи таких провідних науковців у царині української історії як В. Литвина, С. Макарчука, О. Павлюка, М. Панчука, О. Радченка, В. Сергійчука. Метою дипломної роботи є дослідити полтичну ситуацію та історичне значення злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки 22 січня 1919 року. Об’єктом дослідження є дипломатичні відносини УНР та ЗУНР. Предметом дослідження є історичне значення злуки УНР та ЗУНР у світлі соборності української держави. Метою роботи зумовлено завдання дослідження: • вивчити історіографію проблеми • здійснити класифікацію та інформаційні можливості джерел з історії взаємовідносин УНР та ЗУНР. • охарактеризуватиформування опозиції гетьманському режимові та виникнення Директорії. Падіння гетьманського режиму • проаналізувати утворення Західноукраїнської Народної Республіки • розглянути урочисте проголошення і затвердження актів соборності. • розкрити боротьбу за державну єдність в 1919 р. Структура роботи. Дипломна робота містить вступ, три логічно пов’язані розділи та список використаної літератури.




Контрреволюційний переворот і встановлення маріонеткового врядування гетьмана II. Скоропадського затримали прогресивний поступ українського суспільства, але не знищили причин які породили Українську революцію, не вичерпали її глибинного потенціалу. Більшість українських національних партій, неухильно еволюціонуючи вліво, не вдовольнилася частковими зрушеннями в національному житті, передусім в культурно-освітній сфері, які здійснювалися гетьманською державою, виступила ініціатором ліквідації монархічно-диктаторського ладу, вигнання з рідної землі окупантів. Очолили стихійні виступи доведених до відчаю мас, спрямувала їх у організоване повстанське русло Директорія на чолі з В. Винниченком. Було відновлено Українську Народну Республіку, ліквідовано гетьманські органи влади. Розпочалось здійснення курсу, що відповідав інтересам передусім трудових верств суспільства. Паралельно з цим на руїнах Австро-Угорської монархії виникла Західноукраїнська Народна Республіка, підхопивши започатковану у Великій Україні національно-державницьку естафету. На цей момент припадає і перша за багато віків спроба об'єднати східні і західні українські землі, обидві головні гілки українського народу у єдине державне ціле. 22 січня 1919 р стало днем об'єднання двох українських національно-державних утворень. У той день у Києві за участю великої представницької делегації від ЗУНР в присутності десятків тисяч киян і гостей міста були об¬народувані Ухвала Української Національної Ради ЗУНР і Універсал Директорії УНР, який увійшов в історію українського народу як Акт Злуки. Однак через цілу низку об'єктивних і суб'єктивних обставин об'єднання УНР і ЗУНР виявилося незавершеним. Влада Директорії виявилась нетривкою, поширювалася на обмежену територію України, що дедалі зменшувалась. Живе тіло молодої держави, а відтак - і людські долі, краяли численні фронти, що неодноразово проносились смертоносними вихорами, перетворили квітучий раніше край на арену найжорстокіших, найспустошливіших битв. Виборюючи альтернативну-національно-радянську (за назвою, а по суті - інтернаціонально-радянську) форму державності, більшовики України сконсолідували ворожі Директорії елементи і, об'єднавшись з іншими радянськими республіками у єдиний військово-політичний со¬юз, одержали незаперечні переваги, розв'язали широкомасштабні вій¬ськові дії з півночі і сходу. Польща не могла змиритися не тільки з фак¬том існування Західноукраїнської Народної Республіки, а й, навіть, з самою ідеєю відколу українських етнічних територій, тим більше їх об'єднанням з основною частиною України. При підтримці Антанти поляки витіснили українських вояків і уряд УНР з Галичини. Тим часом загроза розширення антантівської окупації з півдня змінилася походом через Україну Добровольчої Армії А. Денікіна, що й чути не хотів про будь-яке національно-державне утворення в Україні. Суперечності, що існували в соборному таборі українства, значно загострились в екстремальних умовах, вели до взаємної не¬довіри і зрад, неухильно наближали до катастрофи. Величезної шкоди справі національної державності і соборності завдав також внутрішній стан самого українства: розкол на непри¬миренні політичні табори, гостра міжпартійна і внутрішньопартійна боротьба, громадянська війна на теренах Наддніпрянської України наявність серйозних розбіжностей з питань стратегії і тактики бо¬ротьби за національну державність між провідниками УНР і ЗУНР. До того ж слід пам'ятати, що творці Акту Злуки розуміли його, по суті, лише як перший крок до наступного Об'єднання двох республік. Остаточно, "повне" об'єднання відкладалося до скликання всеукра¬їнського парламенту Українських Установчих зборів яким належало б прийняти основні закони соборної України, сформувати єдині органи державної влади і тим самим завершити соборницький процес. Однак цьому, як відомо, не судилося стати, що, в свою чергу, негативно по¬значилося і на всій подальшій долі української державності. Найприкметнішою ознакою владарювання Директорії стала отаманщина - домінування військового начала над політичним, непокора армійських командирів різних рангів державному проводу, перманентні виступи проти останнього, практика регіонального сепаратизму, супроводжувана військовим терором, єврейськими погромами і т. ін. На внутрішній нестабільності УНР, її державницького життя згубно позначалось суперництво в національно-визвольному русі, у його керівництві. У найчисельніших і найвпливовіших українських партіях українських есерів і українських соціал-демократів - сталася ціла низка розколів. Значна частина їх колишніх членів ввійшли до нових утворень - Української Комуністичної партії (боротьбистів) і Української Комуністичної партії. Ставши урядовими партіями, увійшовши у спілку з комуністичною партією (більшовиків) України, попри певні розходження і конфлікти, вони зміцнювали базу Радянської влади. Непримиренні ж її противники (С. Петлюра та його прихи¬льники) гарячково шукали політичного виходу у нових контактах з іноземними силами - спочатку з Антантою, а потім - дедалі з поляками. Проте, міцніючій з кожним днем радянській владі вдалося розбити і поляків, і підтримувану Антантою армію Врангеля, і зна¬чною мірою придушили повстансько-отаманський рух. На кінець 1920 р. національно-визвольні сили були настільки підірвані, зне¬кровлені, що не мали більше змоги боронили українську справу, відстоювати українську ідею.
Список литературы
1. Андрусишин Б. Церква в Українській Державі 1917 - 1920 рр.: (Доба Директорії УНР). - К., 1997. 2. Архівознавство. Підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закл. Вид. 2-ге, виправ, і доповн. - К., 2002. 3. Бойко О. Український національний союз і організація протигетьманського повстання // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 рр. – К., 2002. 4. Великочий В. Джерела до вивчення Листопадового зриву. 1918 року // Вісник Прикарпатського університету. - Серія "Історичні науки." - Івано-Франківськ, 1998. 5. Великочий В.С. Історія ЗУНР: джерела до вивчення державного будівництва: Дис.канд. іст. наук: 07.00.06. - Івано-Франківськ, 1999. 6. Верига В. Визвольні змагання в Україні 1913-1923 рр.: В 2 т. - Львів, 1998. 7. Винниченко В. Відродження нації. У 3 т. - Відень, 1920. – К., 1990. - Ч. 1-3. 8. Відродження української державності. Проблеми історіографії. - Одеса, 1996. 9. Вісник Української Народної Республіки. - 1919. - 25 січня. 10. Войцехівська І. Н., Ляхотський В.П. Епістологія. Короткий історичний нарис. - К., 1998. 11. Горелик С. Эпизоды из истории украинской революции // Красная летопись (Москва). – 1922, №5 12. Грищенко А. Політичні сили у боротьбі за владу в Україні: Рік 1919-й. - К., 1996. 13. Гунчак Т. Україна. Перша половина XX століття: Нариси політичної історії. – К., 1993. 14. Держалюк М. С. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 рр. - К., 1998. 15. Діло (Львів) – 1918 - 15 листопада. 16. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. -Ужгород, 1932. – Т. 2. 17. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923: У 2 т. - Ужгород, 1930 – Т. 1; 1932. – Т. 2. 18. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Історія / Відпов. ред. Карпенко О. - Івано-Франківськ, 2001. 19. Історичне джерелознавство: Підруч. для студ. іст. спец. вищих навч. закладів. - К., 2002. 20. Карпенко О.Ю. До питання про характер революційного руху в Східній Галичині у 1918 р.// З історії західноукраїнських земель. - К., 1957. - Вип. 1. 21. Ковалевський М. При джерелах боротьби. – Інсбрук, 1960. – С. 487-488. 22. Коваль В., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К., 1992. – С. 86. 23. Когутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (XIX-1939 р ). – Івано Франківськ, 1993. 24. Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань. Біограми генералів та адміралів українських військових формувань першої половини XX ст. - Львів, 1996. 25. Конституційні акти України. 1917-1920: Невідомі конституції України. - К., 1992. 26. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. (2 пол. XIX- 1 чв. XX ст.). - Львів, 1995. 27. Крупський І.В. Преса як джерело досліджень національно-визвольних змагань за українську державу (II пол XX ст.): Дис...д-ра іст. наук: 07.00.06. - К., 1996. 28. Кугутяк М. Історія української націонал-демократії (1918-1929). – Т. 1. – К., 2002. 29. Левицький К. Великий зрив. До історії української державності від березня до листопада 1918 р. На підставі споминів та роздумів. - Львів, 1931. 30. Левицький К. Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914-1918. - Львів, 1929. - Ч. 2. - 1930. - Ч. 3. 31. Левицький О. Галицька Армія на Великій Україні: (Спомини з часу від липня до грудня 1919). - Відень, 1921. 32. Литвин М. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. - Львів, 1998. 33. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. - Львів, 1995. 34. Литвин С.Х. Симон Петлюра у національно-визвольній боротьбі українського народу (1917-1926). Історіографічний та джерелознавчий аспекти: Дис.д-ра іст. наук: 07.00.06. - К., 2000. 35. Лозинський М. Галичина 1918-1920 рр. -Відень, 1922. 36. Лозовий В.С. Кам'янецька доба Директорії Української Народної Республіки (червень-листопад 1919 р.): Дис.канд. іст. наук: 07.00.01. - К., 1998. 37. Мазепа І. Україна в огні і бурі революції 1917-1921 рр. В 3 т. - Прага, 1942. 38. Макарчук С.А. Українська Республіка галичан. Нариси про ЗУНР. - Львів, 1997. 39. Малик А.О. Мемуари як джерело до історії української революції (березень 1917 - квітень 1918 рр.): Дис.канд. іст. наук: 07.00.06. - Львів, 1999. 40. Міжнародна наукова конференція, присвячена 75-річчю Західно¬української Народної Республіки. 1-3 листопада 1993 р. Матеріали: - Івано-Франківськ, 1993. 41. Мірчук П. Українська Державність 1917-1920. - Філадельфія, 1967. 42. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. - К., 1993. 43. Назарук О. Рік на Великій Україні. Спомини з української революції. - Відень, 1920. 44. Народня Воля. – 1919. – 22 січня. 45. Нова Рада. - 1919. – 30 (17) січня. 46. Омелянович-Павленко М. Українсько-польська війна 1918-1919. -Прага, 1929. 47. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 р. - К., 1995. 48. Павлюк О. Від злуки - до розриву // Наука і суспільство. - 1992. № 4-6. 49. Павлюк О. Дипломатія Злуки УНР і ЗУНР // Всесвіт. - 1992. - № 1-2. 50. Панчук М., Панчук А. Акт злуки УНР і ЗУНР в українській історіографії // Проблеми соборності України у XX столітті. - К., 1994. 51. Певицький К. Великий зрив. – Нью-Йорк, 1968. 52. Первый съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 5-12 июля 1918 года. Протоколы. – К., 1988. 53. Перше пленарне засідання Трудового Конгресу. Промова Винниченко //Україна. - 1919. -24 (11) січня. 54. Петлюра С. Статті / Упор, та автор передм. О. Климчук. - К., 1993. 55. Проблеми соборності України в XX столітті. - К., 1994. 56. Радченко О.Л. Сучасна історіографія національно-демократичної революції в Україні 1917-1920 років. - Харків, 1996. 57. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. - К., 1999. 58. Рудий Г.Я. Періодична преса - джерело вивчення національно-культурної політики Української Держави (1918р.): Дис.канд. іст. наук: 07.00.06. - К., 1995. 59. Свято оголошення Злуки Українських земель // Україна. -1919 р. - 24 (11) січня. 60. Сеньків М. З історії соборності українських земель 1917-1945 рр. - Дрогобич, 1999. 61. Сергійчук В.І. Українська соборність: Відродження українства в 1917 - 1920 роках. - К., 1999. 62. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія (1918-1920). - К., 1999. 63. Стахів М. Західна Україна. Нарис історії державного будівництва та збройної і дипломатичної оборони в 1918-1923 рр. - Скрентон, 1960-1961. - Т. 3-6. 64. Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. - Скрентон, 1962-1964. - Т. 1-7. 65. Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства. -К.. 1993. 66. Трудовий Конгрес //Робітнича Газета. - 1919. - 26 січня. 67. Удовиченко О. Україна у війні за державність. Історія організації бойових дій Українських Збройних Сил 1917-1921.-К., 1995. 68. Україна від самостійності до соборності. – К., 2004. 69. Україна. - 1919. - 19 (6)січня; Робітнича Газета -1919. -19 січня. 70. Українська революція і державність (1917- 1920 рр.). - К., 1998. 71. Українська революція. Документи 1919-1920 рр. /За ред. Т. Гунчака.- Нью-Йорк, 1984. 72. Українська Соборність: Ідея, досвід, проблеми. - К., 1999. 73. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. – Т. 1. 74. Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. - Прага, 1922. 75. Христюк П. Українська революція: Замітки і матеріали до історії української революції, 1917-1920 рр. - Відень, 1922. 76. Цегельський Л. Від легенд до правди. - Нью-Иорк-Філадельфія, 1960. 77. Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. Спогади. – Нью-Йорк, 1958. 78. Ярославин С. Визвольна боротьба на Західний землях України у 1918-1923 роках. - Філадельфія, 1956.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
246
Скачать бесплатно 20241.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2013. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.