У нас уже 27454 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Роль ГАТТ ГОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією
Количество страниц 103
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20277.doc 
Содержание ВСТУП 3

1.ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ГАТТ/СОТ У РЕГУЛЮВАННІ МІЖНА-РОДНОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ 8

1.1.Поняття та історія ГАТТ/СОТ 8

1.2.Історичний розвиток ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією 28

2.СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ГАТТ/СОТ У РЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ 34

2.1.Сучасний стан регулювання міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією ГАТТ/СОТ 34

2.2.Проблеми застосування норм ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією 41

3.АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ НА РИНКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬ-КОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГАТТ /СОТ У РЕГУЛЮВАННІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬ-КОЮ ПРОДУКЦІЄЮ УКРАЇНИ 54

3.1.Стан зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією України 54

3.2.Проблеми застосування норм ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією Україною 63

3.3.Шляхи вирішення проблем застосування норм ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією Україною 78

ВИСНОВКИ 95

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 103




Практично проблема продовольства для людини існувала завжди. Це одна з найдавніших глобальних проблем. Голод як крайній її прояв і величезне соціальне лихо знекровлював людей і в давнину, і в середні віки, і в нові, й навіть у новітні часи.

Більшість дослідників убачають у продовольчій проблемі багатопланове явище, яке справляє вплив на всі сторони суспільства і тому має розглядатися у взаємозв'язку з економічною системою, політичним ладом, національними традиціями господарювання тощо.

В умовах інтеграції України у світовий економічний простір особливого значення набуває розширення участі у міжнародному поділі праці та пошук стійких ніш у світовій економіці. Враховуючи ту обставину, що однією з провідних галузей міжнародної спеціалізації країни є агропромислове виробництво, зміцнення позицій на світовому ринку агропродовольчої продукції є одним із першочергових завдань держави.

Зважаючи на постійне загострення конкуренції на світових агропродовольчих ринках, особливої ваги набуває завдання вибору правильної зовнішньоторговельної політики держави. При цьому регулююча роль держави, спрямована на захист вітчизняних виробників від надмірної зовнішньої конкуренції та стимулювання створення конкурентоспроможної аграрної економіки, здатної ефективно інтегруватись у світове господарство, виступає важливим чинником успішного розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією.

Основним завданням імпортної політики держави щодо агропродовольчої продукції є захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції з-за кордону та створення сприятливих умов для розширення внутрішнього виробництва, використовуючи як тарифні, так і нетарифні інструменти регулювання імпорту.

Завдання розширення експорту набуває для України особливого значення, враховуючи ту обставину, що внутрішній платоспроможний попит залишається досить низьким. Важливими напрямами експортної політики є удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази регулювання експортної діяльності, вибір конкретних напрямів державної підтримки експорту, визначення найбільш конкурентоспроможної на світовому ринку продукції та забезпечення нарощування її виробництва та ін.

Сучасна економічна думка нагромадила великий досвід з питань сучасних особливостей міжнародного економічного співробітництва, значення, тенденцій розвитку та регулювання зовнішньоторговельних зв’язків.

Так, основні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі та методи аналізу міжнародних торговельних відносин викладені в працях Б. Баласси, Дж. Бхагваті, В. Кордена, П. Кругмана, В. Леонтьєва, П. Ліндерта, М. Портера, П. Самуельсона, Л. Скотта та ін. Серед досліджень вітчизняних вчених окремі аспекти формування механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності висвітлені в роботах В.Г. Андрійчука, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, А.І. Кредісова, І.І. Пузанова, Є.В. Савельєва, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, О.І. Шниркова та ін. Особливостям розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією та експортно-імпортної політики в аграрному секторі економіки України присвячені дослідження В.І. Бойка, В.П. Галушко, В.І. Губенка, С.М. Кваші, А.М. Кандиби, І.В. Кобути, А.А. Фесини.

Найважливіші зміни, що відбуваються у світовій економіці в останнє десятиліття під впливом глобалізації, формують нові тенденції у зовнішньоекономічних відносинах країн і регіонів, що міняють умови функціонування суб'єктів на різних рівнях світового господарства: інтенсивний розвиток інформатизації й досягнень в галузі високих технологій у цілому; швидке поширення аутсорсингу – нового напрямку екстерналізації витрат виробництва; утворення міжнародних міжфірмових мереж – базових організаційних форм у глобальній економіці, що охоплюють, у тому числі, і сферу експорту освітніх послуг; зміни в економіці країн ЄС, що призводять до експансії зовнішньоекономічної політики й впливають на національні економіки всіх країн світу; глобальна модифікація структури світового ринку нафти й газу – найважливіших стратегічних ресурсів планети. Вагомий внесок у вирішення проблем раціоналізації зовнішньоекономічної діяльності вносять праці вітчизняних науковців та вчених таких як В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, О. Власюка, А. Гальчинського, В. Геєця, О. Гребельника, В. Губського, М. Дудченка, Г. Климка, В. Клочка, О. Кириченка, А. Кредисова, І. Лукінова, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, А. Мокія, В. Новицького, Г. Оганяна, В. Онищенка, М. Павловського, Т. Панфілової, Ю. Паxомова, О. Плотнікова, А. Поручника, І. Пузанова, О. Рогача, В. Рокочі, В. Сіденка, В. Сікори, С. Соколенка, А. Філіпенка, В. Черняка, А. Чуxна, О. Шниркова.

Разом з тим ще значна частина проблем у цій складній і багатогранній сфері потребує більш детального вивчення. Актуальність і велике практичне значення зазначених проблем, їх недостатній аналіз у вітчизняній економічній літературі зумовили вибір теми дослідження.

Метою роботи є висвітлення особливостей регулювання сектору сільськогосподарської продукції в рамках ГАТТ/СОТ.

Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання:

? окреслити теоретичні засади регулювання експортно-імпортної діяльності в аграрному секторі;

? узагальнити наявну теоретико-методологічну базу визначення порівняльних переваг країни у зовнішній торгівлі сільськогосподарською продукцією та продовольством;

? проаналізувати сучасний стан експортно-імпортних операцій із агропродовольчою продукцією в Україні;

? визначити міжнародну конкурентоспроможність та порівняльні переваги окремих видів вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому агропродовольчому ринку;

? обґрунтувати пріоритетні напрями розвитку зовнішньоторговельної діяльності в аграрному секторі України та шляхи інтеграції національного агропромислового виробництва у систему міжнародного поділу праці;

? визначити основні напрями оптимізації державного регулювання експортно-імпортних операцій із агропродовольчою продукцією в Україні;

? дослідити систему діяльності СОТ та регулювання нормами СОТ ринку сільськогосподарської продукції;

? розглянути особливості регулювання нормами СОТ ринку сільськогосподарської продукції України.

Об’єктом дослідження є сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі агропродовольчою продукцією та особливості здійснення зовнішньоторговельної політики в аграрному секторі економіки.

Предметом дослідження є аналіз розвитку ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Методологічною базою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, досягнення світової науки у галузі міжнародних економічних відносин, праці вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно формування та особливостей зовнішньоторговельної політики держави в аграрному секторі.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використано загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження зовнішньоторговельної діяльності:

? монографічний (при визначенні теоретичних засад міжнародної торгівлі та розробки зовнішньоторговельної політики держави);

? індукції і дедукції (при дослідженні методологічних підходів до визначення порівняльних переваг вітчизняної агропродовольчої продукції на світовому ринку);

? економіко-статистичний (зокрема для узагальнення стану та динаміки розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією);

? групування (для аналізу географічної структури зовнішньої торгівлі України сільськогосподарською продукцією і продовольством);

? розрахунку порівняльних та відносних торговельних переваг (для визначення міжнародної конкурентоспроможності аграрного сектору України та окремих сільськогосподарських товарів на світовому та європейському ринках);

? історико-логічний (при аналізі формування та особливостей розвитку зовнішньоторговельної політики в аграрному секторі України та визначенні основних напрямків її удосконалення), а також методи наукової абстракції, порівняння, аналізу і синтезу, кількісного і якісного аналізу, визначення середніх та графічний.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, статистична інформація Державного комітету статистики України, дані Міністерства аграрної політики України, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі, Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) та інших організацій ООН, Європейської комісії, а також матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, опубліковані у періодичних виданнях та розміщені в мережі Інтернет.





Таким чином, проаналізувавши специфіку розвитку ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, можна зробити наступні висновки.

СОТ — це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями СОТ є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень.

Характерними рисами сучасного світового господарства є поглиблення зв’язків між країнами, зростання відкритості національних економік, обсягів міжнародної торгівлі, а також загострення конкуренції на світових товарних ринках.

Серед двох типів зовнішньоторговельної політики – політики вільної торгівлі та протекціонізму – перевага надається ідеалам вільної торгівлі. Однак на практиці, особливо при регулюванні зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією, досить часто застосовуються протекціоністські заходи, у тому числі різноманітні інструменти тарифного і нетарифного регулювання імпорту, експортні субсидії, а також внутрішня підтримка вітчизняного сільського господарства, що здійснюється розвиненими країнами.

Суттєві відмінності в пропорціях та масштабах застосування різноманітних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі в аграрній сфері залежать, насамперед, від стану і конкурентоспроможності аграрної економіки та критеріїв економічної безпеки держави.

Подальша лібералізація світової торгівлі сільськогосподарською продукцією і продовольством у перспективі зумовить підвищення спеціалізації будь-якої країни на виробництві та зовнішній торгівлі окремими видами товарів відповідно до існуючих порівняльних переваг країни.

За умови збереження існуючого низького рівня конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на європейському ринку зростає небезпека посилення таких негативних тенденцій:

1) виробники аграрної продукції недоотримуватимуть доходи, що призведе до погіршення соціально-економічних умов у сільських місцевостях;

2) надалі зростатиме негативне сальдо зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС загалом та по сільськогосподарській продукції зокрема;

3) збільшиться частка імпортної продукції у сукупному споживанні продуктів харчування в Україні.

Ця проблема актуалізується з огляду на приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС, що призведе до перетворення вітчизняного ринку на ринок збуту європейського продовольства і продукції сільського господарства, зумовить поглиблення кризи в АПК і розвитку сільських територій та створить загрозу продовольчій безпеці держави.

Проте, існують ряд факторів, які об'єктивно посилюють стан АПК України у світі. Серед них найбільш актуальними є наступні:

1) підвищення цін на сільськогосподарську продукцію (43% за 2008 р.) внаслідок загострення світової продовольчої кризи та збільшення виробництва й використання біологічного палива, що обумовлює збільшення потенційного попиту на вітчизняну продукцію;

2) зростання попиту у європейських країнах на органічну продукцію (вирощену без використання синтетичних хімікатів, гормонів росту, генетично модифікованих організмів (ГМО) та яка переробляється без використання консервантів, барвників, стабілізаторів), причому ціни на таку продукцію вищі на 20 — 50%, в той час, як для її вирощування в країнах ЄС використовується лише 3,5% загальних сільськогосподарських площ. Зважаючи на те, що в Україні більшість виробленої сільськогосподарської продукції є органічною, вітчизняні підприємства є потенційними експортерами цієї продукції на ринки країн ЄС;

3) лише 20% виробленої в Україні аграрної продукції споживається в межах держави, тобто решту 80% можна експортувати;

4) експорт сільськогосподарської продукції становить 21% усього експорту України до країн ЄС, причому країни ЄС є найбільшим імпортером сільськогосподарської продукції у світі (обсяги імпорту цієї продукції країн ЄС більші, ніж США, Японії, Канали, Австралії, Нової Зеландії разом взятих, і сягнули 67 трлн. євро у 2007 р.).

Значною мірою перешкоджають зміцненню конкурентоспроможності вітчизняної продукції АІІК на зовнішніх ринках такі чинники:

- низький рівень розвитку вітчизняної фінансово-кредитної системи, що проявляється у високій вартості банківських кредитів та позик; відсутності галузевих кооперативних банків, нерозвиненості в Україні сфери страхування кредитних та виробничих ризиків;

- нерозвиненість інфраструктури АІІК, що призволить до збільшення вартості виробництва, значних втрат продукції під час її транспортування та зберігання;

- недостатня гармонізація українських стандартів якості з міжнародними (лише 52% українських стандартів для сільськогосподарської продукції гармонізовано з міжнародними);

- низька капіталізація вітчизняних сільськогосподарських підприємств, яка обмежує їх можливості щодо залучення додаткових коштів для розвитку бізнесу (з січня 2005 р. до червня 2008 р. лише 12 агропромислових компаній, що працюють в Україні, провели первинне розміщення цінних паперів на зарубіжних фондових біржах загальним обсягом операцій близько 170 млн. дол. США);

- переважно низький рівень спеціалізації функціонуючих господарств — більшість вітчизняних сільськогосподарських підприємств займаються рослинництвом і тваринництвом, виробляючи при цьому 10-20 найменувань продукції. Фермери країн ЄС обмежуються виробництвом лише двох-трьох видів сільськогосподарської продукції;

- недостатність державного цільового фінансування науково-прикладних розробок в аграрному секторі, що зумовлює незадовільну якість насіннєвого та племінного матеріалу, обмежує продуктивність сільськогосподарського виробництва;

- недостатня активність державної політики щодо підтримки родючості фунтів, яка спричинює до збільшення частки фунтів, які є непридатними для ведення сільського господарства (змиті, піддані вітровій ерозії, засолені, солонцюваті, перезволожені тощо) до 20% орних земель;

- занепад вітчизняної машинобудівної галузі та обмеженість фінансових можливостей сільськогосподарських виробників, які зумовили зменшення кількості сільськогосподарської техніки з 652 тис. шт. у 1991 р. до 280,3 тис. шт. у 2006 р., причому 85% сільськогосподарської техніки є фізично та морально застарілою;

- низька мобільність та „старіння" сільського населення (переважна частка працюючих жителів сільської місцевості зайняті у виробничій сфері сільського господарства, вони важко пристосовуються до сучасних потреб ринку, при цьому значна частка людей працездатного віку перебувають у статусі нелегальних мігрантів в країнах ЄС).

Важливі заходи розвитку галузі сільського господарства, які водночас забезпечують посилення конкурентоспроможності АІІК, містяться у регуляторних актах Міністерства аграрної політики України, постановах Кабінету Міністрів України, Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків". Проте в Україні відсутній єдиний нормативно-правовий документ (довготермінова стратегія), у якому закріплено механізм забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції з гарантіями державної підтримки. Об'єктивно видається доцільним прийняття такого документа та включення до нього, окрім безпосередніх заходів, направлених на посилення конкурентоспроможності вітчизняного АІІК в умовах ЄС, також таких превентивних норм: забезпечення нульової ставки ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, недопущення відміни обов'язкового підтвердження сертифіката якості продукції, що ввозиться на територію України.

З урахуванням існуючих проблем, а також позитивного зарубіжного досвіду, видається доцільною реалізація заходів у контексті підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції АІІК на європейському ринку за такими основними напрямами:

1) гармонізація вітчизняних стандартів на сільськогосподарську продукцію згідно стандартів ЄС;

2) збільшення експортного потенціалу вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції;

3) налагодження сучасної інфраструктури аграрного ринку за допомогою:

- створення інфраструктури для консалтингу, навчання та підвищення кваліфікації фермерів і сільськогосподарських спеціалістів, з метою підвищення ефективності та продуктивності праці в аграрному виробництві;

- удосконалення "твердої" інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, налагодження системи водопостачання, меліоративних споруд, підвищення рівня інформатизації сільськогосподарських підприємств тощо);

- з допомогою програм фінансування ЄС у галузі підтримки якості та безпеки продовольчих товарів створення мережі недержавних лабораторій з контролю якості та безпеки сільськогосподарської продукції, а також єдиного контролюючого органу з питань безпеки та якості харчових продуктів і продовольчої сировини відповідно до практики країн ЄС;

- створення спеціалізованих банків для кредитування сільськогосподарських підприємств на пільгових засадах (під гарантії держави), а також лізингових установ;

4) посилення кооперації господарств населення виробників сільськогосподарської продукції;

5) налагодження співпраці між виробниками сільськогосподарської продукції та дослідними установами;

6) використання позитивного досвіду країн ЄС у регулюванні ринку аграрної продукції у напрямі зміцнення конкурентоспроможності АПК.

Сільськогосподарський сектор меншою мірою пристосований до вільної торгівлі. Історія розвитку сільського господарства в індустріальну епоху - це історія його державної неринкової підтримки.

Сільськогосподарські ринки розвинутих країн захищалися таким чином: держава захищала власних виробників від іноземних конкурентів за допомогою високих імпортних тарифів і кількісних обмежень імпорту, а потім субсидувала просування своєї продукції на іноземні ринки (надавала експортні субсидії).

Сферою регулювання Угоди про сільське господарство є торгівля первинною сільськогосподарською продукцією і товарами, що є результатом її переробки. Угода визначає три основні сфери, щодо яких члени СОТ беруть на себе зобов’язання: доступ до внутрішнього ринку, внутрішня підтримка сільського господарства та експортні субсидії. Зокрема, застосування нетарифних заходів як методу регулювання торгівлі має бути виключено, а усім нетарифним бар’єрам має бути визначено тарифний еквівалент.

Угода вимагає від країн прийняття зобов’язання щодо скорочення внутрішньої підтримки сільського господарства у тій частині, яка справляє спотворюючий вплив на торгівлю (наприклад, експортні субсидії).

Раніше країни з метою захисту власних виробників обмежували імпорт сільськогосподарської продукції шляхом активного застосування кількісних обмежень (квот, вибіркових ліцензій на ввіз тощо). Згідно з Угодою ці засоби захисту повинні бути перераховані у тарифні еквіваленти на базі доволі складних розрахунків. Потім ці ставки імпортного мита мають поступово знижуватися (протягом 6 років для розвинутих країн і протягом 9 років для країн, що розвиваються).

Характерними параметрами розвитку за таких умов стало помітне погіршення торговельних балансів і балансів поточних операцій, що покривається за рахунок припливу іноземного приватного капіталу, а в разі його недостатності – за рахунок офіційних кредитів та позик міжнародних фінансових установ.

Проте такі потоки капіталу, які самі по собі є об’єктом гострої конкурентної боротьби між країнами-реципієнтами, в разі їх раптового скорочення можуть бути причиною значного і драматичного збільшення платіжного дефіциту та знецінення національних валют, зумовлюючи радикальне скорочення імпорту й істотне падіння загальної економічної динаміки.

Проблема полягає і в тому, що регулюючі механізми ТНК на сьогодні є значно більш розвиненими, ніж механізми, які забезпечують макроекономічне балансування різноманітних потоків в рамках світового господарства. Це особливою мірою стосується можливостей протидіяти стихійному перетіканню лібералізованого спекулятивного капіталу, який є потужним дестабілізуючим фактором.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності в цьому аспекті може справляти далеко не однозначний вплив. Адже вона створює найкращі умови технологічного розвитку передусім для вже сформованих розгалужених і потужних транснаціональних структур.

Останні спеціалізуються в рамках світового господарства на виробництві товарів та послуг з підвищеним рівнем доданої вартості та підвищеним змістом інтелектуального компоненту, а отже мають можливість привласнювати більшу частину того чистого доходу, який буде генеруватись внаслідок більш оптимального розподілу ресурсів. Більше того, окремі нові глобальні правила, як то угода відносно прав інтелектуальної власності, що діє в рамках регулятивних норм СОТ, можуть об’єктивно закріплювати домінування ТНК походженням з найбільш розвинених країн.

Офіційно СОТ вважає субсидії антиконкурентним заходом, а тому ратує за відмову від використання більшості з них. Виключенням є неадресні субсидії, субсидії, спрямовані на дослідження, розв'язання соціальних проблем і підтримку сільського господарства.

У підсумку субсидування виробників не тільки призводить до порушення конкуренції і принципу недискримінації, але і не дає бідним країнам шансів на економічний ріст, тому що їхня продукція виявляється зовсім неконкурентоспроможною на світовому ринку. СОТ тут залишається байдужою, оскільки порушень її правил немає.

Для більшості з них вступ у СОТ є великим досягненням зовнішньої політики і фактором престижу, визнання їх елітним "світовим торговельним клубом", тому вони йдуть на практично будь-які, невигідні для них умови, які до них висуваються. Ці держави забувають, що "вступ у цю організацію не означає безумовного прогресу в розвитку країни". Розвинутим країнам, у свою чергу, потрібні відкриті периферійні ринки збуту для власної продукції, тому вони змушують бідні країни ще на стадії вступу брати на себе непосильні зобов'язання з лібералізації.

Світова організація торгівлі сьогодні здійснює спроби розробити адекватні цим реаліям правила функціонування РТУ, стати в цьому аспекті "надрегіональним" регулюючим органом, хоча РТУ функціонують не під СОТ, а паралельно з нею. Цікаво й те, що РТУ часто функціонують набагато ефективніше і результативніше за СОТ.

Парадоксальність же ситуації навколо РТУ полягає в тім, що вони допомагають лібералізації торгових відносин між своїми учасниками, і в той же час є дискримінаційними стосовно всіх інших держав, заважаючи в такий спосіб лібералізації світової торгівлі в цілому.
Список литературы
1. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, №1158 від 19 вересня 2007 р.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1995.06.08, № 333-р"Про проведення конференції з питань запровадження положень угоди про сільське господарство в контексті приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та вступу до Світової організації торгівлі".

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1995.08.27, № 549-р"Про робочу групу для підготовки Концепції вдосконалення Єдиного митного тарифу України та забезпечення проведення переговорів про тарифні поступки з метою сприяння приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ)".

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2002.05.16, № 248-р"Про заходи щодо інформаційного забезпечення процесу вступу України до Світової організації торгівлі".

5. Розпорядження Кабінету Міністрів від 2002.08.30, № 507-р"Про утворення робочої групи з опрацювання питань вступу України до СОТ та імплементації національного законодавства до її вимог".

6. Розпорядження Кабінету Міністрів від 2002.11.16, № 656-р"Про затвердження Плану заходів щодо підготовки до чергового раунду двосторонніх переговорів та наступного засідання Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ" .

7. Розпорядження Кабінету Міністрів від 2003.05.28, № 325-р"Про затвердження плану заходів щодо забезпечення вступу України до СОТ".

8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2004.04.29, № 265-р"Про затвердження персонального складу урядової частини Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі".

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2005.06.07, № 173-р"Про затвердження нового персонального складу урядової частини Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі".

10. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2005.12.02, № 491-р"Про затвердження складу урядової частини Спільної парламентсько-урядової комісії з інтеграції України до Світової організації торгівлі".

11. Розпорядження Кабінету Міністрів від 2006.01.12, № 10-р"Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки".

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2006.07.27, № 435-р"Про розміщення Центру обробки запитів країн - членів Світової організації торгівлі і Світової організації торгівлі та їх інформування"

13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2008.10.30, № 1381-р"Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ".

14. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2008.12.17, № 1570-р" Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у СОТ ".

15. Агропромисловий комплекс в системі зовнішньоекономічної діяльності України // П. Т. Саблука, А. А. Фгсина, В. І. Власов та ін..; за ред. П. Т. Саблука – К : ННЦ ІАЕ, 2005. - 242с.

16. Аніловська Г. Інтеграція України у світове господарство. // Фінанси України, 2004. – №1.

17. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник для вузів / І.В. Багрова, НІ. Редіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

18. Бережнюк І. Г. Економічна ефективність митної справи: аналіз критеріїв оцінки / Фінанси України. - 2007. -№4. - С. 58-60.

19. Валентинов В.Л. Визначення напрямів цінового регулювання в аграрному секторі Економіка АПК. - 2005.-№ 4.-С. 87-89.

20. Вишневський В. II. Можливі наслідки зменшення експортного мита в рамках приєднання України до СОТ / В. II. Вишневський, О. В. Лук'яненко. - Фінанси України. - 2007. - С. 27-30.

21. Валєнтинов В.Л. Регулювання міжгалузевих відносин в системі аграрної політики. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 330 с.

22. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі. За редакцією Ігоря Бураковського, Ларса Хандріха, Лутца Хоффманна, - Видавництво Альфа-Принт, 2003. - 291 с.

23. Гайдуцький ПА. Формування та розвиток аграрного ринку // Економіка АПК. - 2004. - № 3. - С. 4-15.

24. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. – К.: КНЕУ, 2003. – 660 с.

25. Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія.-К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.-С. 488.

26. Давидович О.І. Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України: Дис.канд.ек.наук. - К., 2005. - 203 с.

27. Дахно І.І. Міжнародна економіка : навч. посіб. /І.І. Дахно. - К.: МАУП, 2002.-214 с.

28. Дем'яненко М. Я Система оподаткування сільського господарства України після 2004 року / С. Дем'яненко, С. Зоря // Інститут економічних досліджень. - Наукові матеріали №18.- жовтень 2002. - 37с.

29. Дем'яненко М. Я. Національна система державної підтримки аграрного сектору в умовах членства України в СОТ 7 Облік і фінанси АПК.-2008. -Л° 3. -С. 11-15.

30. Дем'яненко М. Я. Фінансові чинники формування доходів у сільському господарстві // Економіка ЛПК. - 2008. - №5. - С. 18-20.

31. Доусон Л.Р. та інші. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навчальний посібник. – Львів: Астролябія, 2005. – 520 c.

32. Дюмулен І. І. Світова організація торгівлі – М.:ЗАТ «Видавництво "Экономика"», 2003 – 271 с.

33. Жаліло Я.А. «Національна економіка має пристосуватися до умов міжнародної конкуренції». - Діловий вісник №07(110) - 2003.

34. Заблудження протекционизма У.Самнер, Я.А.Новиков. - М.: ООО "Соціум", ЗАО "Изд-во "Экономика" 2002. - 254 с.

35. Зенкин І.В. Право Світової організації торгівлі. Навчальний посібник – М.: Междунар. отношения, 2003. – 248 с.

36. Зінчук Т.О. Аналіз впливу вимог СОТ та ЄС на сучасну і перспективну аграрну політику України /Економіка АПК,- 2007. -72-73.

37. Зовнішньоекономічна політика: Навч. посібн. В. О. Храмов, Ю. А Бовтрук. - К: МАУП, 2002. -264 сет. 141.

38. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. – 776 с.

39. Іванух Р.А., Чук Л.Г. Безпека економічних трансформацій // Ринок цінних паперів України. -2002. -№5-6. -С. 12-16.

40. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань вступу України до СОТ Міністерство економіки України, 2006. - 19с.

41. Кваша С.М., Лука О.Ф. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу України до СОТ // Економіка України. – 2003. – №10. – С. 79-85.

42. Кобута І. Гармонізація національного законодавства у сфері сільського господарства з нормами і правилами світової організації торгівлі: Зб. наук. пр. «Актуальні питання аграрної економіки». - Київ, 2005. - 407с.

43. Ковалева Е.А. Внешнезкономическая политика ЕС и перспективы интеграции Украины в Европейское политическое, экономическое и правовое пространство /Е.А. Ковалева // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск26. —Донецьк: ДОнГТУ, 2001. — С. 133—138.

44. Ковальова К.М. Динаміка зовнішньоторговельних операцій і перспективи вступу України у СОТ / К.М. Ковальова, В.А. Малярнук // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 26. -Донецьк: ДОнГТУ, 2001. - С. 126-132.

45. Корецький М.Х. Державне регулювання розвитку аграрної сфери економіки України: Моногр. - К., 2002. - 260 с.

46. Лозинська Т.М. Особливості становлення ринкових відносин в аграрній сфері. - Вісн. ХНАУ. -2003. - №6. - С. 74-82.

47. Лука О.Ф. Інтеграційні фактори розвитку АПК України // Актуальні проблем міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 35. Ч. І. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 48-50.

48. Лука О.Ф. Порівняльні переваги АПК України у зовнішньоекономічній діяльності та перспективи їх реалізації // Економіка АПК. – 2002. – №8. – С. 81-86.

49. Лука О.Ф. Регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією в умовах ринкової трансформації економіки України // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 4 Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 265-267.

50. Лука О.Ф. Розвиток зовнішньої торгівлі продукцією АПК в умовах формування світової продовольчої системи // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – Вип. 56. – С. 73-75.

51. Лука О.Ф. Теоретичні основи визначення порівняльних переваг економіки України // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування / Збірник науково-технічних праць. – Львів: УкрДЛТУ. – 2002. – Вип. 12.6. – С. 61-65.

52. Лука О.Ф. Формування експортної стратегії АПК України // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука. Ч. 1. Соціально-економічні проблеми села. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – С. 285-288.

53. Лука О.Ф. Зовнішньоторговельна політика в аграрному секторі країн Центральної та Східної Європи: досвід реформ // Вісник: Економіка. Випуск 64-65. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2003. – С. 122-124.

54. Лука О.Ф. Україна на світовому ринку агропродовольчої продукції // Економіка АПК. – 2003. – № 11. – С. 116-121.

55. Лукашевич В.М. Глобалистика: Учебное пособие. - 3-е издание, переработанное и дополненное. - Л.: “Новий Світ-2000”, 2006. - 540 с.

56. Медницкий В. Г. Анализ экономической эффективности с помощью оптимизационных моделей / Медницкий В. Г. Экономика и математические методы. - 2005. - Т. 32. - Вып. 2. - С. 104-112.

57. Международные экономические отношения: Учеб. для вузов / Е.Ф.Жуков, Т.И. Капаева, Л.Т.Литвиненко и др.; Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА. - 2000. - 485 с.

58. Мережко О.О., Неліп М.І. Правове регулювання світової торгівлі: Навч. посіб. - К.: Наук, думка, 2005. -101с.

59. Міжнародні стратегії економічного розвитку: навч. посіб. / за ред. Ю. Г. Козака, Ю. І. Єханурова, В. В. Ковалевського ; М-во освіти і науки України, Одеський держ. екон. ун-т. - К. : Центр навч. л-ри, 2005. - 351 с.

60. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. - К.: Мінекономіки. 2005. - Вип. 3 (59). -96 с.

61. Ніколаєв Є. Обмеження Світової організації торгівлі. // http://www.igls.com.ua

62. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки Пер. з англ. І.Дзюб. - К.: Основи, 2000. - 198с.

63. Осика С.Ю., Пятницький В.І. Світова організація торгівлі – відкриті двері на шляху інтеграції України у світовий економічний простір // Вісник Української Академії державного управління. – К., 2000. - С.78-85.

64. Осика С, Пятницький В. Світова організація торгівлі – Київ:ЗАТ «Видавництво "К.І.С"» – 491 с.

65. Осташко Т. О. Структурно-інстутиційний аналіз аграрного ринку. - К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. - 56с.

66. Осташко Т.О. Приєднання до СОТ: перспективи і ризики для аграрного сектора України // Економіка і прогнозування. - 2003.- №6.

67. ІІашко II. В. Митна політика та митна безпека України / II. В. Пашко. - Фінанси України. - 2006. - № 6. - С. 74-80.

68. Пирожик О. Чи треба нам боятися СОТ, Волинь: 11 березня. - 2008.

69. Податки на споживання в економіці України // І. О. Лютий, А. Б. Дрига, М. О. Петренко. - К.: Знання, 2005.-355с.

70. Практика применения мер по ограничению импорта в рамках ВТО в 2005г. Аналитическая записка. М.: Институт комплексных стратегических исследований, 2006.– 5 с.

71. Прасолов А. В. Об одном из возможных подходов к анализу протекционизма / Прасолов А В. Экономика и математические методы. - 2004. - Т. 35. - Вып. 3. - С. 153-158.

72. Пушмин З.А. Посредничество в международном праве. - М., Междунар. отн., 2004.- 167 с.

73. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К.: “Вимір”, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с.

74. Результати уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: «Вимір», Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с.

75. Сабатян А.С. Международные торговые споры в ГАТТ/ВТО: избранные решения (1952 - 2005 гг.). - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 344 с.

76. Саблук П. Т., КаричД.Я., Коваленко Ю. С. Основи організації сільськогосподарського ринку. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 190 с.

77. Світова організація торгівлі: перспективи та виклики дія України '' Український центр міжнародної інтеграції. - К., 2005. - 107с.

78. Ситник В.П. Трансформація АПК в ринкові умови. - К.: ІАЕ, 2002. -518 с.

79. Тодоров І.Я. Україна на шляху до європейської та євроатлантичної спільноти: Монографія. -Донецьк: Дон НУ, 2006. -С. 17.

80. Тулуш Л. Д. Характеристика державної підтримки сільськогосподарського виробництва за допомогою спеціального режиму прямого оподаткування // Агроінком. - 2004. - № 11-12.-С. 9-13

81. Тулуш Л. Д. Розвиток системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в умовах членства України в СОТ// Облік і фінанси АПК.-2008. -Л° 3. -С. 46-60.

82. Україна та Світова організація торгівлі: Збірка офіційних документів / Укладачі: Варналій З.С., Панфилова Т.О., Петроченко Ю.А., Фещенко В.В. – К., Міжвідомча комісія з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, 2002. – 384 с.

83. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - С. 414.

84. Управління міжнародною конкурентноздатністю підприємства (організації). Навчальний посібник. Під редакцією Сиваченко І.Ю. – Київ: ЦУЛ, 2003 – 186 с.

85. Циганкова Т. М. Міжнародна торгівля : навч. посіб. / Т. М. Циганкова ; Київський нац. екон. ун-т. -К., 2001. -487.

86. Шпичак О.М. Теоретичні основи еквівалентного обміну в агропромисловому комплексі Економіка АПК. - 2000. - №9. - С. 3-10.

87. Філоненко Р. Україна - ЄС: остаточний вибір засад розвитку держави. Віче. – Ч.°5 -2007.

88. Яковец Ю. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. - М.: Экономика, 2001. - 346 с.

89. Davey William J. Dispute Settlement in GATT, 11 Fordham International Law Journal, 51, 99-103 (1987).

90. Hudec R.E. The New WTO Dispute Settlement Procedure // Minnesota Journal of Global Trade. - 1996. - P. 1 - 53.

91. Luka, Oksana. International competitiveness of large-scale farms in Ukraine // Large Farm Management. Ed. by Alfons Ballmann and Alexej Lissitsa. Studies on the Agricultural and Food Sector in Central and Eastern Europe, Volume 20. – IAMO, 2003. – Рp. 238-249.

92. Jackson John H. The The World Trading System: Law and Policy of International Economic Relations. 2nd cd. Cambridge, MA: MIT Press, 1997.

93. Zimmermann Thomas. Negotiating the Review of the WTO Dispute Settlement Understanding, MPRA paper Jfe 4498, 16.07.2007 // http://mpra.ub.uni-mucnchcn.de/4498/. - 350 p.

94. General Agreement on Tariffs and Trade 1994, Apr. 15. 1994. Marrakesh Agreement Establishing the World Trade Organization. Annex 1A, The Legal Texts: The Results Of The Uruguay Round Of Multilateral Trade Negotiations 17 (1999), 1867 U.N.T.S. 187, 33 I.L.M. 1153 (1994).

95. Understanding on Rules and Procedures Governing the Settlement of Disputes, Marrakesh Agreement Establishing the World Trade Organization, Annex 2, The Legal Texts: The Results Of The Uruguay Round Of Multilateral Trade Negotiations 354 (1999), 1869 U.N.T.S. 401, 33 I.L.M. 1226.

96. Contracting Parties, Punta del Este Ministerial Declaration on Uruguay Round, 20 September 1986, BISD 33S/25.

97. Improvements to the GATT Dispute Settlement Rules and Procedures, BISD36S/61-67.

98. Common organization of the market: financial mechanism // Legal aspects of agriculture in the EC. - 2006.

99. Die Marktordnungen der EU fur Getreide und Olsaaten 2005 06.-Hamburg, 2007, June.

100. Van den Bossche Peter. The Law and Policy of the World Trade Organization: text, cases and materials, Cambridge: Cambridge University Press, 2005. - XXXVIII. - 737 p.

101. W.Jackson John H. The World Trade Organization: Constitution and Jurisprudence, London: Chatham House Papers, Royal Institute of International Affairs, 2008.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
750
Скачать бесплатно 20277.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.