У нас уже 17833 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Розвиток логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор природничого характер
Количество страниц 91
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20325.doc 
Содержание Вступ 3

Розділ I. Теоретичні основи розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор природничого змісту 12

1.1 Розвиток логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку як актуальна психолого-педагогічна проблема 12

1.2 Дидактичні ігри природничого змісту як засіб розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку 35

1.3 Аналіз альтернативних програм виховання дітей та практики роботи дошкільних навчальних закладів з визначеної проблеми 49

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор природничого змісту 65

2.1 Аналіз розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку (на природничому матеріалі). Констатуючий експеримент 65

2.2 Технологія розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор природничого змісту. Формуючий експеримент 78

2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи. Контрольний експеримент 83

Висновки 91

Список використаної літератури 94

ДОДАТКИ 98





Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічно¬го розвитку, важливим методом виховання. Її назвали „супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Дитяча гра — це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пі¬знання. Мати дитинство — це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є важливою скла¬довою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім ви¬ховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського, реалізу¬ється потреба людської природи. У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, які розви¬вають спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, мов¬лення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, ко¬льорах, максимально задіюють інтелектуальний потен¬ціал у пізнанні світу і себе. Цим пояснюється актуальність даної теми. Логічне мислення формується на основі образного і є вищою стадією розвитку дитячого мислення. Досягнення цієї стадії - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не тільки високої активності розумової діяльності, але й узагальнених знань про загальні й істотні ознаки предметів й явищ дійсності, які закріплені в словах. Не слід чекати, коли дитині здійсниться 14 років і він досягне стадії формально - логічних операцій, коли його мислення здобуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих. Починати розвиток логічного мислення треба в дошкільному дитинстві. Але навіщо логіка маленькій дитині, дошкільникові? Справа в тому, що на кожному віковому етапі створюється як би певний «поверх», на якому формуються психічні функції, важливі для переходу наступному етапу. Таким чином, навички, уміння, придбані в дошкільний період, будуть служити фундаментом для одержання знань і розвитку здатностей у більше старшому віці - у школі. І найважливішим серед цих навичок є навичка логічного мислення, здатність «діяти в розумі». Дитині, що не опанував прийомами логічного мислення, сутужніше буде даватися навчання - рішення завдань, виконання вправ зажадають більших витрат часу й сил. У результаті може постраждати здоров'я дитини, ослабне, а те й зовсім згасне інтерес до навчання. Опанувавши логічними операціями, дитина стане більше уважним, навчиться мислити ясно й чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших у своїй правоті. Учитися полегшає, а виходить, і процес навчання, і саме шкільне життя будуть приносити радість і задоволення. Логічні прийоми - порівняння, синтез, аналіз, класифікація, доказ й інші - застосовуються у всіх видах діяльності. Їх використовують починаючи з першого класу для рішення завдань, вироблення правильних умовиводів. Знання логіки сприяє культурному й інтелектуальному розвитку особистості. Новітні погляди на процес формування психоло¬гічного світу дитини, як відомо, ґрунтуються на теорії О. Запорожця щодо самоцінності дошкільного ди¬тинства. А це означає: основний шлях розвитку малюка на цьому етапі — збагачення і наповнення його діяль¬ності найбільш значущими формами та способами. Ви¬рішального значення набуває формування в дошкільнят активного пізнавального ставлення до навколишньої дій¬сності, вміння орієнтуватись у розмаїтті предметів і явищ, здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяль¬ність. Це і є ті внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність розумової діяльності дитини, визначають легкість і швидкість засвоєння нової інформації, здат¬ність до її творчого використання у житті. Відповідно до положень Базового компонента ми ма¬ємо сформувати в наших вихованців уміння міркувати, орієнтуватися в усьому, що їх оточує, належно оцінюва¬ти життєві ситуації, приймати самостійні рішення, аргу¬ментувати свої міркування, помічати і розкривати при-чинно-наслідкові зв'язки в довкіллі. Усі названі вміння є складовими здібностей логіко-математичного розвитку дошкільнят. Відтак, набагато важливіше не просто дати дітям певні знання, сформувати відповідні навички, а й прищепити їм основи особистості. Тому головний нап¬рямок, який мають обрати педагоги, — це розвиток логічного мислення дітей під час ознайомлення з нав¬колишнім світом у всіх його взаємозв'язках і залеж¬ностях. Проблема розвитку мислення центральна в дослід¬женні становлення інтелектуальної сфери особистості дошкільнят. Вивченню різних його аспектів присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів. Зок¬рема, М. Подцякову своїй праці "Мислення дошкільни¬ка" розкрив шляхи керування процесом розвитку мис¬лення дитини. Жан Піаже у працях: "Психологія інтелекту", "Мов¬лення та мислення дитини", "Генеза елементарних логіч¬них структур" досліджував внутрішні логічні механізми мислення дитини. На основі численних експерименталь¬них досліджень, проведених ним та його співробітника¬ми, обґрунтував теорію розвитку мислення малят і під¬літків. Аналіз багатьох даних показав, щодо семи років дитина лишається на дологічному рівні суджень, що за¬мінюється інтуїтивним судженням. На велику увагу заслуговують праці Л.Виготського, в яких дослідник довів, що мислення дитини — не спон¬танний процес, а процес опанування дитиною системи знань у спілкуванні з дорослими й у постійному вправ¬лянні своїх розумових здібностей. Саме Виготському на¬лежить поняття про "зону найближчого розвитку", що є механізмом вдосконалення і розвитку мисленнєвого по¬тенціалу особистості. Експериментальні дані, здобуті рядом сучасних пси¬хологів {Г. Костюком, О. Запорожцем, А. Венгером, О. Люблінською, У. Ульєнковою), переконливо свідчать що вже в молодших дошкільнят за певних умов виника¬ють прості форми логічно правильних суджень та уза¬гальнень. Для їх виникнення, як зазначає О. Запорожець, "потрібна така організація діяльності дітей, яка забезпе¬чила б їм реальне ознайомлення з тими зв'язками і від¬ношеннями, які мають стати предметом дитячих мірку¬вань". За таких умов дошкільнята "поступово навчаються самостійно мислити, узгоджувати свої судження між со¬бою та з дійсністю". У традиційних вітчизняних програмах навчання і ви¬ховання дошкільнят логічний компонент не подано, внас¬лідок чого проблема формування у дітей логічних умінь випадає з переліку педагогічних завдань. Актуалізація цього питання зумовлена часом, оскільки нова епоха ви¬суває підвищені вимоги до вміння людини свідомо ста¬витися до життя. Саме тому ми поставили перед собою мету — роз¬крити суть і значення розвитку логіко-математичних здіб¬ностей дошкільнят та розробити тематику занять з ви¬користанням таких методів і прийомів, які допоможуть вихователям навчати дітей оперувати логічною "кар¬тиною світу", розкривати взаємозв'язки в живій та нежи¬вій природі, усвідомлювати себе частинкою Всесвіту, особистістю, від якої залежить майбутнє нашої країни. Розвиток у дошкільнят узагальнених способів розумової діяльності, зокрема побудови її пізнавального аспекту — важлива засада формування життєвої компетентності, вміння орієнтуватися у мінливому навколишнього світі, пристосовуватися до нових умов життя, продуктивно та гармонійно взаємодіяти з довкіллям. З огляду на це в змісті дошкільної освіти, базовим компонентом виділено два аспекти: традиційний математичний та логічний. Усе вище сказане спонукало нас вибрати тему дослідження, яка обумовлена потребою розробити конкретні методичні шляхи організації, а також тим, що ця проблема досі не знайшла в повній мірі свого відображення в спеціальних наукових дослідженнях. Актуальність дослідження. Інтенсивне впровадження ідей розвивального навчання в сучасних дошкільних закладах актуалізує необхідність дослідження різних детермінант розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Дошкільний заклад має створити умови для повноцінного оволодіння дітьми загально пізнавальними вміннями й навичками, самовираження в різних видах діяльності, що сприятиме їх психічному розвитку. Згідно з концепцією Л. Виготського, в основі психічного розвитку дитини лежить зміна різних типів її діяльності, котрі вона реалізує в спілкуванні з дорослими. Кожному віковому періоду життя дитини відповідає особливий тип діяльності, який визначає виникнення і розвиток головних психічних новоутворень даного віку. Для дошкільного віку характерною є гра, при виконанні якої дитина засвоює основи теоретичної свідомості і мислення людей. Дослідження переконливо показали, що розвиток пізнавальних процесів та логічного мислення найбільш активно відбувається у процесі провідної діяльності дошкільнят, якою є для них гра і дослідження здійснені головним чином в процесі традиційної організації навчання. Проте роль проблемного навчання, яке є одним із типів розвиваючого навчання і ґрунтується на здобутті нових знань дошкільником шляхом рішення теоретичних та практичних проблем, залишається недостатньо з’ясована як теоретично, так і експериментально. Зокрема, недостатньо вивчена питома вага впливу ігрових і проблемних ситуацій на розвиток пам’яті і мислення молодшого школяра. Тому вивчення питання розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку в ході організації проблемного навчання та гри є, на наш погляд, досить перспективним напрямом дослідження. Наше дослідження направлене насамперед на розробку саме цієї проблеми, що потребувало, по-перше, побудови навчального процесу з використанням проблемних та ігрових ситуацій, які є детермінантами розвитку пам’яті і мислення дошкільників; по-друге, визначення умов створення даних ситуацій в процесі навчання і виховання учнів; в-третіх, вивчення якісних і кількісних змін з розвитку пам’яті і мислення як основних пізнавальних процесів дошкільника. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - розвиток логічного мислення дітей старшого дошкільного віку. ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - використання дидактичних ігор природничого змісту як дієвого засобу розвитку логічного мислення і старших дошкільників. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ - визначити педагогічні умови, які б забезпечували ефективну взаємодію дошкільного закладу з родинами щодо екологічного виховання. ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ - ефективність розвитку логічного мислення дітей старшого дошкільного віку повною мірою залежить від оптимально використаних у навчальній роботі дидактичних ігор, у змісті яких яскраво представлені різноманітні кількісні та якісні зв’язки і залежності, що є в природі. Перевірка цієї гіпотези і досягнення мети дослідження передбачає розв’язання таких ЗАВДАНЬ: 1. Зробити аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми. 2. Вивчити наявний досвід використання дидактичних ігор природничого змісту для розвитку логічного мислення дітей старшого дошкільного віку в дошкільних закладах. 3. Визначити основні вимоги до змісту/підбору дидактичних ігор, а також умови їхнього ефективного впливу на розумовий розвиток старших дошкільників 4. Розробити педагогічні рекомендації для забезпечення ефективної взаємодії дошкільного закладу та сім’ї з екологічного виховання. Гіпотезу склало припущення про те, що дидактична гра є психологічними детермінантами розвитку логічного мислення дошкільняти при забезпеченні наступних психолого-педагогічних умов: систематичне створення проблемних і ігрових ситуацій, які сприятимуть розвитку пам’яті і мислення; оптимальне співвідношення ігрових і проблемних ситуацій залежно від етапу навчання; урахування вікових та індивідуально-психологічних особливостей при визначенні змісту проблемних та ігрових ситуацій і їх співвідношення. Водночас ми припустили, що використання ігрових ситуацій є найбільш ефективним у роботі з дошкільнятами для розвитку логічного мислення. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використані загальнонаукові методи теоретичного рівня (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація), організаційні методи (порівняльно-психологічне дослідження), методику узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних, методи емпіричного дослідження (констатуючий та формуючий експерименти, спостереження), статистичні методи обробки отриманих даних. Наукова новизна і теоретичне значення полягає у здійсненні системного підходу до вивчення вікових психологічних особливостей розвитку логічного мислення дошкільнят під впливом психологічних детермінант (проблемна ситуація та дидактична гра) на різних етапах навчання в початковій школі; у встановленні специфіки впливу на розвиток пізнавальних процесів ігрових і проблемних форм навчання, динаміки показників та функціональних зв’язків пам’яті та мислення старших дошкільників; у визначенні й науковому обґрунтуванні психолого-педагогічних умов створення проблемних та ігрових ситуацій для розвитку логічного мислення старшого дошкільника. Визначені і обґрунтовані особливості та закономірності розвитку пізнавальних процесів дітей можуть бути використані психологами і педагогами-практиками навчальних закладів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає: у розробці комплексу методик вивчення словесно-логічного мислення дошкільників, який може бути використаний у роботі практичного психолога Створені програми та розроблені організаційні засади використання ігрових і проблемних ситуацій в навчально-виховному процесі можуть бути застосовані вчителями в дошкільних навчальних закладах. Всяке наукове дослідження – від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці – здійснюється дуже індивідуально. Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути в сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду цього об’єкта у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення. Відомо, що нові наукові результати і раніше накопичені знання знаходяться в діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне зі старого переходить у нове і дає йому силу і дієвість. Іноді позабуте старе знову відроджується на новій науковій основі і живе як би друге життя, але в іншому, більш довершеному вигляді. Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння науковця вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети. МЕТОДИ - аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми; спостереження; бесіди; розгадування загадок; читання художньої літератури; перегляд мультфільмів, картин; розв’язання логічних задач; дидактичні ігри; приклад дорослого; практична діяльність. Дослідження проводилося в дошкільному навчальному закладі №789 Святошинського району м.Києва. Експериментом було охоплено 30 дітей старшого дошкільного віку. Головними методами аналізу літературних джерел є факторний аналіз, що дає змогу отримати набір нових факторів та подати отримані результати в узагальненому вигляді, та контент – аналіз. Останнім часом контент - аналіз розуміють як якісно-кількісний аналіз змісту сукупності текстового масиву. Контент - аналіз на доповнення до традиційних методів логіко-аналітичного аналізу застосовують переважно до текстових масивів. Суть методу полягає в находженні і виділенні в тексті певних смислових понять, одиниць аналізу, що являють інтерес для дослідника. Опрацювання літературних джерел дає змогу ознайомитися з матеріалами за темою дослідження; класифікувати їх і створити список використаних джерел; відібрати найцінніші дослідження, основні, фундаментальні роботи; скласти загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики та актуальність теми; виявити основне коло науковців, які досліджували тему, вивчити їх внесок в розробку проблеми; виявити найцікавіші, але недостатньо висвітлені напрями досліджень, які могли б стати метою подальших досліджень.




Підводячи підсумки проведеної роботи, варто зазначити, що всі основні завдання дослідження були виконані. У роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розвитку логічного мислення дітей старшого дошкільного віку при застосуванні проблемних та ігрових ситуацій, яке полягає у виявленні особливостей розвитку пізнавальних процесів дошкільнят у ході використання вище зазначених психологічних детермінант. Зроблено аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми. Вивчено наявний досвід використання дидактичних ігор природничого змісту для розвитку логічного мислення дітей старшого дошкільного віку в дошкільних закладах. Визначено основні вимоги до змісту/підбору дидактичних ігор, а також умови їхнього ефективного впливу на розумовий розвиток старших дошкільників Необхідність підвищення ефективності пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку вимагає системного вивчення особливостей розвитку їх логічного мислення. Процес розвитку пізнавальної сфери дошкільняти має гетерохронний характер, що проявляється в різному співвідношенні кількісних і якісних змін показників розвитку логічного мислення: Дидактична гра природничого змісту розглядаються нами як психологічна детермінанта розвитку логічного мислення, а її організація трактується як процес створення в дошкільному навчальному закладі таких психолого-педагогічних умов, які сприяють підвищенню показників розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Такими психолого-педагогічними умовами є: створення ігрових і проблемних ситуацій, які спонукають до активного розвитку мислення та запам’ятовування навчального матеріалу; забезпечення оптимального співвідношення проблемних та ігрових ситуацій в навчально-виховному процесі; урахування вікових психологічних особливостей дошкільнят в організації ігрових та проблемних ситуацій; пріоритет розвитку логічно - операційних механізмів мислення в проблемних та ігрових ситуаціях, котрі є основою для формування понять. Вікові психологічні відмінності в розвитку пізнавальних процесів, зміни в структурі пізнавальної сфери, динаміка показників розвитку логічного мислення обумовлюють необхідність оптимального співвідношення ігрових і проблемних ситуацій у побудові процесу навчання на основі встановлених закономірностей. Процес виховання в дошкільному навчальному закладі бажано будувати з перевагою ігрових ситуацій при поступовому переході до проблемних. Дослідженням обґрунтовано та розроблено систему вправ, яка спирається на такі положення: при організації проблемних та ігрових ситуацій необхідно ураховувати вікові та індивідуальні психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку; значна увага має приділятися активізації пізнавального інтересу у дошкільнят; робота повинна йти з перевагою ігрових ситуацій, а потім - проблемних; головним результатом навчання повинно бути формування і розвиток особистості, зокрема, її пізнавальної сфери. Досліджені психолого-педагогічні умови реалізації ігрових форм навчання, апробовані в навчально-виховному процесі дошкільних закладів, можуть бути екстрапольовані на наступні вікові етапи. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними, на наш погляд, є дослідження ефективності різних форм навчання, екологічного виховання засобами дидактичних ігор в особистісному розвитку дошкільника, з’ясування динаміки розвитку пізнавальних процесів в ході організації навчально-виховного процесу, а також можливостей використання особистісно-орієнтованого навчання в розвитку пізнавальних процесів дітей старшого дошкільного віку у поєднанні з екологічним вихованням.
Список литературы 1. Артемова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. — М., 1992. 2. Артемова Л. Розвиток теорії та практики дитячої гри // Дошкільне виховання. – 2001. - № 7. – С. 18 – 19 3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 6-19. 4. Біла І. Дитина відкриває навколишній світ // // Дошкільне виховання. – 2005. - № 6. – С. 26 - 27 5. Білоусько Л. Використання дидактичного матеріалу та дидактичних у логіко-математичних уявлень // Рідна школа. – 2001. – серпень. – С. 50 - 56 6. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. - К.: Кобза, 2003. – 190 с. 7. Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду. — М., 1991. 8. Вересов Н. Мы – земляне. Програма по экологическому воспитанию старших дошкольников. //Дошкольное воспитание. – 1994. – №12. – С.23-32. 9. Воспитание детей в игре / Сост. А. К. Бондаренко, А. Й. Матусик. — М., 1983. 10. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л. А. Венгера. — М., 1978. 11. Дитина. Програма виховання дітей дошкільного віку /наук. кер. автор. колективу Кононко О.Л. – К., Освіта, 1993. – 270с. 12. Дошкільна педагогічна психологія / За ред. Д. Ф. Ніколенка. — К., 1987. 13. Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В. Й. Логиновой, П. Г. Саморуковой. — Ч.2.— М., 1988. 14. Експериментальна программа розвитку дитини дошкільного віку // Дошкільне виховання. – 2006. - №. 1. – С. 3 - 5 15. Жуковская Р. Й. Игра и ее педагогическое значение. — М., 1975. 16. Клике Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человече¬ского интеллекта. — М., 1983 17. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. — М., 2002. 18. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. Посібник / Наук. ред. О. Кононко. – К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с. 19. Конюхова Т. Авторська Казка про природу //Дошкільне виховання. – 2006. - №2. – С. 7 - 9 20. Копейкіна О. Оглядова інформація про діючі державні, регіональні, авторські, варіативні програми виховання і навчання дітей дошкільного віку. //Дитячий садок. – 2002. – Жовтень, – № 40 (184), – С. 17. 21. Кравцов Г., Кравцова Е. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. – М., 1987 22. Кучинский Г.И. Психология внутреннего диалога. — Минск, 1988. 23. Ладивір С. Не готові знання, а вміння їх здобувати // Дошкільне виховання. – 2007. - № 8. – С.3 – 6 24. Лобода С. Сенсорні дидактичні ігри // Дошкільне виховання. – 2007. - № 10. – С. 28 - 29 25. Макарова Л.Л. Використання проблемно-ігрових ситуацій в навчанні старших дошкільників// Дошкільне виховання. - 2001.- № 1, с.18-19 26. Макарова Л.Л., Приходько Ю.О. До питання розвитку пізнавальних процесів//Психологія: Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. – 1999. – Вип. 3(6).- С.226-232. 27. Макарова Л.Л., Синельніков В.М. Методичний посібник до семінарських занять з курсу “Загальна психологія” - Макіївка, МЕГІ, 2000.- 50 с. 28. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку. – К.:Педагогічна думка, 1999. – 286 с. 29. Менджерицкая Д. В. Воспитателю о детской игре. — М., 1982. 30. Надточей В. І гра, і навчання // Дошкільне виховання. – 2007. - № 9. – С. 21 - 23 31. Невзгляд А. Квіти і діти // Дошкільне виховання. – 2005. - № 7. – С. 24 - 25 32. Немов Р. Психология. – В 3-х кн.. –М., 1999 33. Николаева С.Н. Юный еколог. – М.: Мозаика-синтез, 2002. – 128 с. 34. Поніманська Т. Дошкільна педагогіка. – К.: Академвидав, 2004. 35. Практикум по общей и экспериментальной психологии /под ред А. Крылова. – М., 1987. – 628 с. 36. Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербако¬ва. М., 1990. 287с. 37. Психология и педагогика игры дошкольника / Под ред. А. В. Запорожца, А. П.Усовой.— М., 1966. 38. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — Т. 1. — М., 1989 39. Руководство играми детей в дошкольных учреждениях / Под ред. М. А. Васильевой. - М., 1986. 40. Рыжова Н.А. Экологическое образование в детском саду. – М.: Карапуз, 2001. – С. 26. 41. Сорокина А. Й. Дидактические игры в детском саду. — М.: Знання, 1982. 42. Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 2005. - № 7. – С. 22 - 23 43. Тихомиров О.К. Психология мышления. — М., 1984. 44. Туник І. Розвиток логіко-математичних здібностей дошкільника / Палітра педагога. – 2004. - №.3. – С. 24 – 29 45. Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку. — К.: Педагогіка, 1985. 46. Ярош Т. Гімнастика для розуму. Завдання для старших дошкільнят // Дошкільне виховання. – 2001. - № 4. – С. 24 – 25
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
682
Скачать бесплатно 20325.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2013. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.