У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название Використання гри для розвитку пізнавальної діяльності дитини-дошкільника
Количество страниц 107
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20365.doc 
Содержание ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ 8

1.1. Пізнавальний розвиток дитини 8

1.2. Психологічні основи розвитку пізнавальних здібностей дитини дошкільного віку 21

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І 43

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ГРИ ЯК ЗАСОБУ ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ 45

2.1. Розвиток пізнавальної діяльності у грі 45

2.2. Класифікація дитячих ігор 53

2.3. Пізнавальний розвиток старшого дошкільника 56

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ 70

РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ – ДОШКІЛЬНИКА 72

3.1. Описання діагностичних методик 72

3.2. Організація та хід досліджень 78

3.3. Результати досліджень 96

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ 105

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 106

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 110

ДОДАТКИ 114




Актуальність теми дипломної роботи. Процес пізнання починається ще в ранньому ди¬тинстві. І хоча дитина до трьох років вчиться "за своєю власною програмою" (Л.С. Виготський), вона багато чого навчається, зокрема орієнтуватися в навколишньому світі, діяти з багатьма предметами. Маленька дитина прагне пізнати те, чого вона ще не знає, виявляючи при цьому індивідуальні відмін¬ності, реалізуючи здатність сприймати, запам’ято¬вувати, уявляти, мислити, розмовляти. У дошкіль¬ному віці дитина починає вчитись "за нашою програмою, але настільки, наскільки вона стає її програмою" (Л.С. Виготський). У цей час зростає відповідальність дорослих за те, щоб жадоба до пізнання в дітей не згасала, щоб на її основі розви¬вались їхні пізнавальні здібності, які безпосередньо пов’язані з власним досвідом пізнання кожної дитини, з розвитком потреби в пізнанні. Остання залежить від навколишнього середовища та забез¬печення його розвивального характеру.

Вік дошкільняти – це передусім вік допитливості, вік „чомучок”. Це період життя дитини, коли в неї щодня виникає безліч запитань. Запитує – отже, мислить, хоче мислити – має запитувати. Кожна дитина по-своєму входить у період "чомучки" і по-своєму якісно його проживає. Усі компоненти життєдіяльності дитини впливають на подальший розвиток її пізнавальної активності.

Одним із обов’язків сім’ї і дошкільних установ є підго¬товка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у шко¬лі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у незадовільній їх успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання в школі. Йдучи до школи, дитина опи¬няється в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право і опинившись перед обов’язком здійснення суспільної за змістом і формою діяльності, якою є навчання.

Готовність до навчання у школі є інтегративною харак¬теристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи. Цей феномен постає як загальна (пси¬хологічна) і спеціальна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входжен¬ню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності. Цим питанням займались К. Ушинський, С. Русова, Й.-Г. Пестолоцці.

Основними компонентами загальної (психологічної) готовності до школи є:

1. Мотиваційна готовність до навчання у школі. Виявляється у прагненні дитини дот навчання, бути школярем; У достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мислитель них операцій; у володінні елементами навчальної діяльності; у певному рівні соціального розвитку. Якщо в дитини сформувалися адекватні уявлення про школу, вимоги до нової поведінки, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті но¬вої позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчаль¬ної діяльності та поведінки в класі, взаємини з учителем і школярами.

2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі. Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчаль¬ної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженос¬ті, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зу¬силля. Вимоги до позиції школяра ставлять дитину перед необхідністю самостійно і відповідально виконувати нав¬чальні обов’язки, бути організованою й дисциплінованою, вміти адекватно оцінювати свою роботу. Тому цей вид пси¬хологічної готовності називають морально-вольовою, оскільки вона пов’язана із сформованістю особистісної позиції дитини, з її здатністю до управління власною пове¬дінкою. Йдеться про вміння дотримуватися правил, вико¬нувати вимоги вихователя, гальмувати афективні імпуль¬си, виявляти наполегливість у досягненні мети; уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива для дитини.

3. Розумова готовність дитини до навчання в школі. Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, во¬лодінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети. Загалом розумова готов¬ність дитини до навчання у школі охоплює її загальну обіз¬наність з навколишнім світом, елементи світогляду; рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам’яті, сприймання, мислення, уя¬ви, уваги); передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності.

Формування умінь навчальної діяльності забезпечує дитині високий рівень здатності до навчання, тобто до ви¬окремлення навчального завдання і вміння перетворити його на самостійну мету діяльності. Це вимагає від дитини здатності аналізувати, шукати причини змін у предметах і явищах тощо.

4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності. Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів діяльності, переходом від сюжетно-рольо¬вої гри до навчальної діяльності. Дитина, у якої не сформо¬вані компоненти психологічної готовності до спілкування та спільної діяльності, відчуватиме такі типові труднощі у навчанні, як: нерозуміння позиції вчителя, невміння слу¬хати товариша, узгоджувати спільні з класом дії, завище¬на самооцінка та ін.

Мета дипломної роботи: залучити дітей до пізнавальної діяльності, яка б відповідала рівню розумової й психологічної готовності її до навчання у школі.

Об’єктом дослідження: поведінка дитини під час ігрової діяльності, предмет дослідження: особливості розвитку пізнавальної діяльності дитини в процесі гри.

Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

- проаналізувати наукові погляди на розвиток пізнавальної діяльності

- дитини – дошкільника під час гри;

- встановити особливості розвитку пізнавальних процесів дитини – дошкільника в ігровій діяльності;

- розробити методичні рекомендації щодо формування у дітей бажання засвоювати новий досвід, опановувати нову інформацію і таке інше.

Гіпотеза дослідження: рівень розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку є більш швидшим за умов використання спеціальних розвиваючих ігор.

Теоретичною основою даного дипломного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі психології і педагогіки.

Методи дослідження. Дипломна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися економічні, статистичні методи дослідження, метод порівняння, методи стратегічного управління, системного підходу й аналізу.

Інформаційну базу дослідження наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження.

Структура роботи. Дипломна робота складається з 3-х розділів, узагальнюючих висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, формулюється практичне і теоретичне значення основних положень дипломної роботи. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Практичне значення роботи полягає у тому, що апробований пакет діагностичних методик можуть бути застосовані практичними психологами освітянської галузі, вихователями та психологічними службами дошкільних закладів.




Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:

В аналізі пізнавального розвитку дитини можна виділити кілька аспектів. Одним із них є засвоєння соціального досвіду. Очевидно, що джерелом психічного розвитку дитини є навколишній світ і людський досвід у їх нерозривній єдності. Саме з цих позицій пізнавальний розвиток розглядають як засвоєння соціального досвіду, оволодіння знаннями, вміннями та навичками.

Наступний важливий аспект пізнавального роз¬витку дошкільника – розвиток мислення. Власти¬вості предметного світу в системі людських стосун¬ків дитина пізнає завдяки розвиткові мисленнєвих процесів: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнен¬ня, класифікації, серіації, які формуються у процесі вирішення дитиною різноманітних повсякденних пі¬знавальних завдань.

Розвиток наочно-образного мислення тісно по¬в’язаний з розвитком уяви, зі здатністю дитини по¬бачити ціле раніше, ніж його частину, уявляти пред¬мет за описом, його походженням, передбачати зміни в ньому, кінцевий результат тощо. Уява ви¬являється також у здатності переносити функції з одного предмета на інший, використовувати у грі предмети-замінники. Уяву іноді розуміють як своє¬рідну функцію мислення. На жаль, і до сьогодні в практиці освітньо-виховної роботи з дітьми дошкі¬льного віку недооцінюється значення цього психі¬чного процесу.

У старшому дошкільному віці взаємозв’язок мо¬влення і мислення вдосконалюється в напрямі біль¬шої вербалізації мисленнєвих дій.

Наприкінці дошкільного віку діти вирішують завдан¬ня, які потребують оперування простими, але абс¬трактними поняттями, наприклад числом, реченням, словом, і тими, що існують у знаковій формі. Розви¬вається символічна (знакова) функція мислення.

Організацію пізнавальної діяльності дітей дошкі¬льного віку можна продемонструвати такою логіч¬ною послідовністю: від виділення окремих предме¬тів, їх ознак та властивостей – до спостереження системи зв’язків між предметами, а згодом – до виділення окремих властивостей, якостей предме¬тів з наступним їх аналізом у системі міжпредметних функціональних зв’язків. Така динаміка перед¬бачає гнучкість і рухливість знань, можливість їх застосування в різних системах зв’язків предметів і явищ, що розвиваються та змінюються.

Пізнавальні здібності – це індивідуально психологічні особливості, які визначають успіш¬ність у вирішенні пізнавальних завдань. їх не можна ототожнювати із знаннями, вміннями, навичками, але вони формуються у процесі набування останніх і зумовлюють легкість, швидкість навчання нових за¬собів та прийомів навчальної діяльності. Пізнавальні здібності становлять основу розвитку інших спеціаль¬них здібностей. Чим вищий розвиток загальних пізнавальних здібностей, тим легше в подальшому людина опановує будь-яку професійну діяльність.

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Дитяча гра – це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство – це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського, реалізуються потреба людської природи.

Гра є багатоманітним за змістом, характером, формою явищем.

Перехід дітей від одного виду гри до іншого залежить як від віку, так і від індивідуальних уподобань. Уникаючи надмірної регламентації, педагог має сприяти розвитку різних видів ігрової діяльності дошкільнят.

Важливий аспект розвивальної роботи упродовж дошкільного періоду - підготовка руки дитини до письма, а не навчання письма, як це іноді роблять окремі педагоги. Завдання дошкільної освіти - забезпечити належний рівень розвитку дрібної моторики, гнучкості й сили кистей рук дітей, координації рухів рук, рук і очей, окоміру, навчити орієнтуватися на площині аркуша, сторінці зошита, у клітинках й на рядках. Основу цієї роботи, починаючи з раннього віку, складає різноманітна діяльність дітей упродовж дня, пов’язана із роботою кистей рук: спеціальні фізичні вправи, застібання й розстібання ґудзиків на одязі, шнурування взуття, вирізування, обривання й наклеювання в аплікації, малювання, конструювання з будівельних наборів, дитячих конструкторів, паперу, викладання мозаїки, робота з голкою, нанизування, плетіння тощо. Спеціальні графічні вправи на нелініяному папері, по лінійках, клітинках та косих лінійках пропонуються дітям фрагментарно (на розсуд педагога) під час занять з грамоти, математики, ознайомлення з довкіллям чи природою, у вільні години. Тут важливо подбати про послідовне ускладнення завдань та органічне вплетення їх у канву обраного заняття. Підручники, прописи чи зошити з письма для 1 класу початкової школи в роботі з дошкільниками не використовуються; правомірним є лише застосування посібників, розроблених з урахуванням вимог чинних програм дошкільної освіти.

Досягненням пізнавального розвитку старших дошкільників є поява важливих психічних новоутворень – децентрації мислення, його знаково-символічної функції, уяви.

Експериментальне дослідження вивчення гри дітей дошкільного віку було проведено в ДНЗ „Первоцвіт”.

Програма проведення експериментальної частини нашої роботи передбачає три головних етапи:

1) констатуючий;

2) формуючий;

3) контрольний.

У результаті підтвердилося наше припущення про те, що розвиток творчих здібностей у старших дошкільників у грі можливо, якщо створюються наступні умови:

1) створення емоційно-благополучної атмосфери в групі дитячого садка;

2) гарантія волі й самостійності в грі дитини в умовах педагогічного керівництва нею;

3) спеціальна робота, проведена дорослим по розвитку творчих здібностей старших дошкільників в ігровій діяльності.

І ми довели, що рівень розвитку пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку є більш швидшим за умов використання спеціальних розвиваючих ігор.
Список литературы 1. Анастази А. Психологическое тестирование: книга 2; пер. с англ./ под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского.- М.:Пед-ка, 1982.-336 с.

2. Богоявленская Д. Б. О предмете исследования творческих способностей // Психол. Журнал.- 1995. - т.16. - №5. - С.49-58.

3. Болотина Л. Р., Комарова Т.С., Баранов С. П. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 1998.

4. Ветлугина Н. А. О теории и практике художественного творчества детей.// Дошкольное воспитание. – 2005. - №5.

5. Воспитателю о детской игре: Пособие для воспитателя дет.сада / Под ред.Т. А. Марковой. - М.: Просвещение, 1982. - 128 с.

6. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. Изд. 2-е, М.,1957.

7. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. – М., 1956.

8. Выготский Л. С. Обучение и развитие в дошкольном возрасте. - М., 1956. - С.432-433.

9. Дьяченко О. М., Лаврентьева Т. В. Психологическое развитие дошкольников. - М., 1984.

10. Жуковская Р. И. Воспитание ребенка в игре. - М.,1963.

11. Жуковская Р. И. Развитие интересов детей в творческих играх // Дошкольное воспитание. – 1999. - №10.- с24

12. Запорожец А. В. Избранные психологические труды: В 2-х т. т.I. Психологическое развитие ребенка. - М.: Педагогика, 1986. - 320 с. Запорожец А. В. Некоторые психологические проблемы детской игры.// Дошкольное воспитание. – 1995. - №10.

13. Иванова Н. И. Воображение и творчество детей. // Дошкольное воспитание. – 1997. - №10.

14. Казакова Т. Г. Развивайте у дошкольников творчество (конспекты занятий рисованием, лепкой, аппликацией). Пособие для воспитателей детского сада. – М.: Просвещение, 1985.-192с., ил.

15. Косенко Н. Т. Формирование творческой активности в игре.// Дошк. восп.- 1999. - №12.

16. Крупская Н. К. Пед. соч. – М., 1959. - т. 6. - С.54-55.

17. Кудрявцев В., Синельников В. Ребенок – дошкольник: к диагностике творческих способностей // Дошк. воспитание. – 1995. - №9.

18. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. Изд. 2-е. - М., 1965.

19. Леонтьев А. Н. Психологические основы дошкольной игры.// Психологическая наука и образование. - М., 1996. - №3.

20. Люблинская А. А. Детская психология. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1971.

21. Люблинская А. А. Очерки психологического развития ребенка. -М.:Просвещение,1965. - С. 234-235.

22. Макаренко А. С. Игра. соч. - М., 1957. - т.IV. - С. 376.

23. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. Взаимодействие взрослых с детьми в игре.// Дошкольное воспитание. – 2003. - №4. - С.18-23.

24. Никитин Б. П. Ступеньки творчества или развивающие игры. - М., 1991.

25. Одаренные дети: пер. с англ./общ. ред. Бурменской и Слуцкого. - М., 1991.

26. Основы психодиагностики./Под. ред. А. Г. Шмелева. – Ростов на Дону, 1996.

27. Панов В. И. Некоторые теоретические и практические проблемы одаренности.// Прикладная психология. – 1998. - №3. - С.33-48.

28. Педагогический словарь в 2-х томах. Т.1 - М.,1960.

29. Поздняков Н. А. Менджерицкая Д. В. – Исследователь игры детей дошкольного возраста.//Дошкольное воспитание. - 1995. - №12.- c-41

30. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.

31. Проблемы дошкольной игры: психолого-педагогический аспект. /Под ред. Н. Н. Подьякова, Н. Я. Михайленко. - М., 1987.

32. Психология и педагогика игры дошкольника. /Под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. - М., 1966.

33. Психологический словарь,/Под ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.; Научн. –исслед. Ин-т общей и педагогической психологии. Акад. Пед. наук СССР. – М.: Педагогика, 1983. – 448 с., ил.

34. Пчелкина В. Книга – источник детского творчества. //Дошк. восп. – 1991. - №6.

35. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Изд. 2-е. – М, 1946.

36. Руководство играми детей в дошкольных учреждениях: (из опыта работы) /Сост. Е. Н. Тверитина, Л. С. Барсукова; Под ред. М. А. Васильевой. –М.: Просвещение, 1986. – 112 с.

37. Савенков Л. И. Детская одаренность в познавательной сфере.//Дошк. восп. - 1998. - №5-6. – С.14

38. Сухомлинский В. А. Избр. Пед. соч. – М., 1979. - Т. I. - С.104.

39. Урунтаева Г. А. Диагностика психологических особенностей дошкольника: Практикум. – М., 1999.

40. Усова А. П. К вопросу о характеристике творческих игр детей и правилах руководства ими //Ученые записки ЛГПИ им. Герцена. - Л., 1947. - Т. 56.

41. Флерина Е. А, Эстетическое воспитание дошкольника. – М.,1961. - С.140.

42. Хазратова Н. В. Проблема измерения креативности детей 3-5-летнего возраста. //Индивидуальность и способности. - М. 1994. - С.93-114, Приложения (с.114-117).

43. Художественное творчество и ребенок./Под. ред. Н. А. Ветлугиной.-М.,1972.

44. Чернов А. В. Роль творческой игры в развитии моральных отношений у детей. – Ростов на Дону, 1962.

45. Эльконин Д. Б. Игра и психическое развитие ребенка – дошкольника // Труды всероссийской конференции по дошкольному воспитанию. - М., 1949.

46. Эльконин Д. Б. Игра, ее место и роль в жизни и развитии детей. // Дошкольное воспитание. – 1976. - №5.

47. Эльконин Д. Б. Основные вопросы теории детской игры./ В сб.: психология и педагогика игры дошкольника. – М.,1966.

48. Эльконин Д. Б. Психологические вопросы дошкольной игры./ В сб. Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. - М., 1948.

49. Эльконин Д. Б. Психология игры. – М., 1978.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
802
Скачать бесплатно 20365.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.