У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Особливості взаємостосунків батьків і дітей в повних і неповних сім’ях
Количество страниц 102
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20368.doc 
Содержание ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

1.1. Становлення та розвиток сім’ї як суспільного інституту

1.2. Сім’я як середовище соціалізації дитини

1.3. Типологія сімей

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ МІЖ БАТЬКАМИ І ДІТЬМИ В ПОВНИХ І НЕПОВНИХ СІМ’ЯХ

2.1. Методологічна основа дослідження

2.2. Методики та основні принципи побудови дослідження

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. АНАЛІТИКО-МЕТОДИЧНИЙ ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАТЬКАМИ І ДІТЬМИ В ПОВНИХ І НЕПОВНИХ СІМ’ЯХ

3.1. Аналіз результатів та їх інтерпретація

3.2. Рекомендації щодо встановлення успішних взаємовідносин батьків з дітьми у повних і неповних родинах

3.3. Умови надання психологічної допомоги для встановлення успішних взаємовідносин між батьками і дітьми у різних видах сімей

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ




Сім'я – це найважливіше середовище формування і виховання особистості дитини. Сім'я є обов'язковим чинником ефективного та результативного виховання. Діти, що виховуються без участі родини, більше піддаються загрозі однобічного або пізнього розвитку, ніж ті діти, що є членами сімейних колективів.

Сім'я, за даними багатьох науковців, це «мала соціальна група, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю». Сім'я має велике значення у фізичному та духовному відтворенні нації, українського народу.


Сім'я є різновіковим колективом. Структура її бага¬то в чому залежить від звичаїв, культурних і національ¬них традицій, моральних та правових норм. У межах її формується система стосунків між старшими та молод¬шими, батьками і дітьми, що визначає психологічний клімат в сім'ї. Тут формується світогляд дитини, став¬лення до навколишнього світу. Спільне ведення домаш¬нього господарства впливає на рівень матеріальної забез¬печеності, можливості самореалізації особистості, її сма¬ки, уподобання, ціннісні орієнтації, культуру.

Сім'я є найважливішим чинником та передумовою гарного виховання дитини. Вона сприяє розвитку всіх позитивних особистісних рис дитини, а негативні має можливість коректувати без зайвої допомоги. Родина, батьки – це люди, які підтримають у важку хвилину, нададуть посильну допомогу, будуть радіти успіхам дитини, та переживати з нею її невдачі. У сім'ї дитина набуває вмінь і навичок в різних сферах суспіль¬ного життя, насамперед, навичок людського спілкуван¬ня. Поступово в неї формується досвід сімейного життя, ставлення до родини.

Проблемами сім'ї займалися такі науковці-дослідники як: Безпалько О.В., Зайцева З.Г., Заслуженюк В.С., Капська А.Й., Ковбас Б., Костнів В., Кравець В., Кумисова Т.Л., Мустафаєва Ф.А., Мезенцева Г.О., Сліпак С.М., Семиченко В.А., Трубавіна І.М., Харчев А.П., Шакурова М.В., Яковець Н.І. та інші.

Сучасні сім'ї різноманітні, і від того, в якій саме живе дитина, залежить, яким змістом наповнюється процес фор¬мування її особистості. Розглядаючи особливості сучасної родини, варто окремо дослідити проблеми неповних та повних сімей і взаємовідносин між батьками і дітьми в них. Адже коли у родині відсутній один із батьків вплив іншого батька на дитину буде неводним, обмеженим в силу певних обставин.

Також значно все залежить від психологічного клімату у сім’ї. Але не варто забувати, що повна сім’я, хоча і має переваги у вихованні дитини над неповною, також має свої проблеми, наприклад, сутички поглядів батьків на виховання дітей, несприятлива атмосфера у взаєминах між дітьми і батьками, між самими батьками, проблема розуміння поколінь тощо.

Розглядаючи особливості формування родини, її становлення та розвитку, проходження стадій народження та виховання дитини, варто з’ясувати, як вливають взаємовідносини у повній та неповній родині на виховання дитини; чи зможе неповна родина виховати повноцінного члена суспільства; які особливості дітей, вихованих у повних та неповних сім’ях тощо.

Таким чином, актуальність теми дипломної роботи зумовлена важливістю дослідження особливостей взаємостосунків батьків і дітей в повних і неповних сім’ях.

Метою нашого дослідження є: з'ясувати особливості повних і неповних сімей та розкрити специфіку взаємостосунків батьків і дітей у кожній з них.

Об’єктом дослідження є повні і неповні сім’ї.

Предметом дипломної роботи є особливості взаємостосунків батьків і дітей у повних і неповних родинах.

Відповідно до предмету, об’єкту та мети дослідження нам варто було виконати наступні завдання:

• Дослідити проблему повної і неповної сім’ї у науково-педагогічній літературі;

• Узагальнити сутність сучасної сім'ї та її місця в соціальній структурі суспільства, важливості для соціалізації та виховання дитини;

• З’ясувати специфіку впливу повних і неповних сімей на дітей;

• Визначити особливості взаємовідносин батьків і дітей у повних і неповних сім’ях;

• Провести експеримент, інтерпретувати його результати та надати рекомендації щодо встановлення успішних взаємовідносин батьків з дітьми у повних і неповних родинах.

Гіпотеза дослідження: особливості взаємостосунків дітей та батьків тісно пов’язані та залежні від типу родини – повної чи неповної.

У процесі написання дипломної роботи були застосовані такі методи:

а) загальнонаукові: абстракція, конкретизація, аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція, графічне створення таблиць і діаграм;

б) теоретичні: аналіз літератури, аналіз документації, аналіз продуктів діяльності дітей, аналіз поняттєво-термінологічної системи;

в) емпіричні: наукове спостереження, вивчення й узагальнення масового та індивідуального досвіду, експеримент.

г) психологічні: опитування, тестування, обробка та інтерпретація результатів тощо.

Для дослідження особливостей взаємовідносин між батьками та дітьми у повних та неповних родинах ми відібрали наступні методики:

• Опитувальник «Аналіз сімейних взаємовідносин для батьків»;

• Методика PARI;

• Методика «Малюнок сім’ї».

Наукова новизна дипломної роботи полягає в тому, що у науковій роботі такого характеру розробляється проблема особливостей взаємовідносин батьків і дітей у повних і неповних сім’ях, досліджуються відмінності у цих особливостях.

Теоретична цінність дипломної роботи полягає у визначенні специфіки сучасної сім’ї, в методичному обґрунтуванні особливостей взаємовідносин між членами повної і неповної родини, в уточненні заходів надання соціальної та психологічної допомоги сім’ям.

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів як методичного матеріалу при дослідженні проблеми взаємовідносин дітей і батьків у сім’ї, а також в експериментальному обґрунтуванні особливостей відносин між батьками і дітьми у повних і неповних родинах.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, висновків списку використаних джерел (61 найменування) і додатки. Робота містить 11 таблиць, 2 рисунки, 3 додатки. Загальний обсяг роботи 114 сторінок.





Дослідження взаємостосунків батьків і дітей в повних і неповних сім’ях, перш за все, стосується проблеми соціального інституту сім’ї та його сучасного стану, тому варто було проаналізувати особливості визначення сучасної родини, її типологію тощо.

Сім'я – це суспільство в мініатюрі, з усіма його досягненнями і протиріччями. Сім’ю визначають як історично визначену організацією малу соціальну групу, члени якої пов'язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю. Соціальна необхідність у родині обумовлена потребою суспільства у фізичному і духовному відтворенні населення. Також вважається, що сім’я є обов'язковим чинником гарного виховання дитини. Діти, що виховуються без участі родини, частіше піддаються небезпеці запізнілого розвитку, ніж ті діти, що є членами повних сімейних колективів.

Сім'я є первинною сферою виховання дитини, вона закладає фундамент для базового розвитку особистості підростаючого покоління, сприяє розвитку позитивних рис дитини й допомагає у подоланні негативних.

Проаналізувавши особливості сім’ї, ми вказали на такі її функції в процесі виховання і соціалізації дитини: фізичний і емоційний розвиток людини; формування психологічної статі дитини в перші три роки його життя; розумовий розвиток дитини; оволодіння дитиною соціальними нормами; формування фундаментальних ціннісних орієнтацій людини в сферах сімейних і міжетнічних відносин, а також визначальний його стиль життя, сфери і рівень домагань, життєві намагання, плани і способи їхнього досягнення.

Сім’я відіграє найважливішу роль у процесі соціалізації та виховання особистості підростаючого покоління.

Ми дослідили типологію сімей відповідно до різних класифікаційних ознак і категорій та дізналися, що:

• За психологічним кліматом родини бувають із сприятливими та несприятливими;

• За кількістю членів сім’ї бувають повні, неповні, складні, нуклеарні;

• За кількістю дітей сім’ї поділяються на багатодітні, середньодітні, малодітні, бездітні;

• За виховним потенціалом розрізняють сім’ї сильні, слабкі, стійкі, нестійкі;

• За стадією становлення сім’ї поділяються на молоді, середні, зрілі.


На сучасному етапі розвитку суспільства перспективним є напрям відродження традиційного високого статусу української родини, її авторитету, любові до ді¬тей і обов'язку щодо їх виховання, поваги до батьків тощо. Також перспективним для сучасного сімейного виховання підростаючого покоління є відродження традиційного високого статусу української родини, її авторитету, подружньої вірності, любові до ді¬тей і обов'язку щодо їх виховання, поваги до батьків, під¬несення ролі подружжя у створенні, зміцненні, збережен¬ні й розквіті сім'ї, забезпечення на їх прикладі моральної підготовки молоді до подружнього життя тощо.

Досліджуючи особливості виховання дітей в повних і неповних сім’ях, ми звернули увагу на значну роль спілкування та гармонійних взаємовідносин у родині між її членами – між батьками і дітьми, між самими батьками, вказали на визначну роль впливу цих взаємовідносин на формування особистості дитини. Проаналізувавши ці особливості, ми з’ясували, що присутність обох батьків у родині ще не означає гарного виховання дитини в сім’ї. І навпаки, не можна сказати, що саме неповна родина значно негативно впливає на виховання дитини в ній. Отже, як бачимо, значну роль тут відіграють саме відносини у родині, ставлення батьків до дитини, особливості та погодженість її виховання.

Маючи за мету дослідження особливостей взаємостосунків між дітьми та батьками у повних та неповних сім’ях, ми провели дослідження, під час якого опитали 60 сімей (30 – повних та 30 – неповних), із віком батьків від 28 років до 42, та віком дітей від 4 до 10 років.

Для опитування батьків ми обради методики АСВ («Аналіз сімейних відносин») (Додаток А) та «Методику PARI (parental attitude research instrument – методика вивчення батьківських установок)» (Додаток Б). Для діагностики дитячого бачення взаємовідносин у родині ми застосували методику «Малюнок родини» (Додаток В). Коротко охарактеризувавши особливості самих методик, ми вказали результати їх проведення.

Аналізуючи результати методики АСВ, помічаємо, що у матерів із повних родин у більшій кількості випадків проявляється гіперпротекція, ніж у матерів із неповних родин (у 10 порівняно із 8). Ігнорування потреб дитини спостерігається тільки у 3 батьків-чоловіків із повних родин, і у 4 матерів із неповних сімей. Вимоги до дітей у повних родинах характеризуються мінімальністю санкцій у 12 матерів, а у неповних родинах – тільки у 5 опитуваних матерів.

Нестійким стилем виховання дитини в повній родині є домінуюча гіперпротекція (у 3 батьків та у 6 матерів) і підвищена моральна відповідальність (у 5 чоловіків та 2 жінок), а у неповних – сполучення різних відхилень (у 3 опитуваних) та емоційне відкидання (у 6 матерів).

Відповідно до кореляційного аналізу показників та отримали коефіцієнт кореляції (rs =0, 93), який свідчить про тісний взаємозв’язок між ставленням батьків із повних та неповних сімей до дітей. Це свідчить про позитивне ставлення батьків до дітей, про тип взаємовідносин, у яких переважають одні і ті ж цінності, гармонійне та виховуюче відношення до дітей.

Аналізуючи результати опитування батьків за методикою PARI, з’ясували, що домінування матері в сімейному вихованні дитини визнане серед 7 батьків, 10 матерів із повних сімей, та тільки 3 матерів із неповних сімей. У взаємовідносинах з дитиною вербалізацію обирають тільки 3 чоловіки із повних сімей та 3 жінки із неповних. Партнерські відносини обирають 4 опитуваних батьки та 3 матері з повних сімей, та 3 матері з неповних родин. Дана тенденція у вихованні дітей притаманна обом групам опитуваних в однаковій мірі. На розвиток активності дитини націлені по 5 батьків із повних родин та 7 матерів із неповних сімей. Зрівняні відносини переважають у 2 опитуваних всіх категорій, що може бути свідченням їх рівним бажанням до рівних відносин з дітьми та їх швидшої дорослості.

За даними кореляційного аналізу ми отриманий коефіцієнт кореляції (rs =0, 99), який вказує на дуже високий рівень кореляційного зв’язку між батьківськими стереотипами матерів та батьків із повних родин та матерів із неповних сімей. Узагальнюючи особливості встановленого зв’язку, можна зробити висновок, що ставлення батьків до дітей у повних та неповних родинах переважно подібне, і тісно співвідноситься між собою.

За результатами методики «Малюнок родини» помітно, що особливості зображення батьків полягають в тому, що в 20 дітей з повний сімей намалювали батьків усміхненими, 5 – намалювали похмурим і агресивним батька, а 5 – намалювали обох батьків суворими, що свідчить про тривогу та страх батьків, їх нелюбові, покарання від них тощо. У дітей із неповних сімей переважають малюнки із суворою мамою у 15 дітей, ще 10 дітей намалювали всіх членів родини усміхненими. У зображенні себе діти із повних та неповних сімей малювали себе усміхненими (по 15 дітей в середині кожної групи), похмурим або засмученим намалювали себе діти із повних сімей у 8 випадках.

Отже, ми вказали розбіжності у відносинах між батьками і дітьми у повних і неповних родинах. У повній родині батьки відносяться до дитини оптимально, і хоча часто мають порушення у вихованні, все одно така дитина почуває себе доброзичливо, комфортно у такій сім’ї.

У неповних же сім’ях мама часто зайнята іншими проблемами, ніж виховання дитини. Вона часто перекладає відповідальність на бабусю з дідусем. Але встановлений коефіцієнт кореляції вказує, що ставлення батьків до дитини і в повній, і в неповній родині переважно сприятливе для дитячого розвитку, позитивно налаштоване, спрямоване на всебічне виховання особистості дитини.

Ми виявили необхідність надання рекомендацій, і тому надали їх окремо для батьків та матерів із повних сімей та матерів із неповних сімей. Також ми вказали особливості надання психологічної допомоги сім’ям у залежності від того, з якою проблемою вони звертаються і який психологічний напрям допомоги варто обрати – консультування, терапію, корекцію тощо.

Аналізуючи здійсненне дослідження, варто вказати, що відповідно до завдань дослідження ми дослідили проблему повної і неповної сім’ї у науково-педагогічній літературі; узагальнили сутність сучасної сім'ї та її місця в соціальній структурі суспільства; з’ясували специфіку впливу повних і неповних сімей на дітей; визначили особливості взаємовідносин батьків і дітей у повних і неповних сім’ях; провели експеримент, проаналізували його результати, надали рекомендації щодо встановлення успішних взаємовідносин батьків з дітьми у повних і неповних родинах.

Ми з’ясували, що під час дослідження особливостей взаємин між батьками й дітьми варто враховувати особливості стосунків між самими батьками, їх уявлення про ролі та обов’язки подружжя у шлюбі, їх очікування про партнера як про батька чи матір, індивідуальні особливості батьків, які впливають на стиль відносин з дитиною, специфіку виховання дитини в повній і неповній родині тощо. Вважаємо доцільним наголосити на важливості бажання самих батьків гармонійно виховувати власну дитину, адже від того, як батьки сприймають ситуацію в родині значно залежить особистісне формування дитини та можливості надання психологічної допомоги.

Таким чином, узагальнюючи всі отримані результати теоретичного та емпіричного дослідження, варто вказати, що, перш за все, взаємовідносини із дитиною залежать не від кількості членів родини, а від гармонійних стосунків батьків із дитиною. Тому проблему відносин батьків у дітей у повних та неповних сім’ях варто розглядати багатоаспектно.
Список литературы

1. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. Вибр. Твори. В 5–ти томах. – Т 5. –К., 1977. – 458 с.

2. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2001. — 96 с.

3. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В.В. Психология и психотерапия семьи. — СПб.: Питер, 2008. – 456 с.


4. Кравець В. Психологія сімейного життя: Навч. Посібник. – Тернопіль, 1995. – 424 с.


5. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник. – К., 2001. – 342 с.

6. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано–Франківськ, 1996. – 179 с.

7. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Вид. центр «Академія», 2001. – 488 с.

8. Харламов И.Ф. педагогіка: Учебное пособие. – М., 2000. – 576с.


9. Подласий И.П. Педагогика. Новий курс.Учебник для студентов педвузов. В 2 кн. – М., 1999. – 256 с.

10. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів Вузів. – К., 2000. – 542 с.

11. Торохтий В. С. Психологическое здоровье семьи и пути его изучения // Вестн. психосоц. и коррекц.–реабилитацион. работы. — 1996. — № 3. — С. 36–44.


12. Соціальні служби – родині: Розвиток нових підходів в Україні / За

ред. І.М. Григи, Т.В. Семигіної. – К., 2002. – 205 с.



13. Харчев А.Г. Брак и семья. – М., 1999. – 242 с.


14. Азаров Ю.П. Семейная педагогіка. – М., 2001. – 294 с.



15. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие. – М., 2002. – 368 с.


16. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навчальний посібник. — К., 2004. – 338 с.


17. Кумисова Т.Л. Семейная педагогика и домашнее воспитание – М., 2000. – 238 с.



18. Социология семьи: Учебник / Под. ред. проф. А.И. Антонова. – 2–е изд. – М., 2005 – 310 с.


19. Тийт Э., Уколова В. Нравственные основы молодой семьи. — М., 1999. – 379 с.


20. Трубавіна І.М., Бугаєць Н.А. Методи вивчення сім'ї. – К., 2001. – 237 с.


21. Шеляг Т.В. Современная семья и социальная работа. – М., 1999. – 236 с.

22. Гозман Л. Я. Процессы межличностного восприятия в семье / Под ред. Г.М. Андреевой, А.И. Донцова // Межличностное восприятие в группе. — М., 2001 – 452 с.



23. Дубровина И.В., Фадеева З.Г., Губарева Т.Г. Типы родительского поведения // Завуч. – 2004. –№ 2. – С. 27–28.



24. Долгушин А.К. Введение в социальную реабилитологию. — М., 2000. – 258 с.



25. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи: Записки детского психиатара. – М., 2001. – 224 с.


26. Семья: социально–психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К., 2001. – 485 с.


27. Технология социальной работы: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. И. Г. Зайнышева. – М., 2000. – 346 с.



28. Методика и опыт работы социального педагога / Под. общ. ред. Л.В. Кузнецовой. – М., 2005. – 294 с.


29. Варга А. Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. – СПб, 2001. – 316 с.

30. Трубавіна І.М. Соціально–педагогічна робота з неблагополучною сім’єю. Навч. пос. – К.,2002. – 132с.



31. Мудрик А.В.Социальная педагогика. М., 2002. – 384 с.



32. Шептенко П.А., Воронина Г.А. Методика и технология работы социального педагога/ Под ред. В. А. Сластенина. – М., 2001. – 453 с.



33. Семья глазами психолога: Сб. методик / Сост. С. Ф. Спичак. — М., 2001. – 354 с.



34. Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей / Упор.: Р.Г. Драпушко, С.В. Толстоухова, О.К. Шатохіна, Л.І. Шамрай. – К., 1999. – 328 с.


35. Словарь–справочник по социальной работе/Под ред. Е.И. Холостовой. – М., 2000. – 452 с.


36. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. посібник. – К., 2003. – 452 с.



37. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 2001. – 336 с.



38. Лодкина Т.В. Социально–педагогическая защита семи и детства: Уч. пос. для студ. пед. завед. – М., 2003. – 452 с.



39. Мустафаева Ф.А. Основы социальной педагогики. — М., 2000. – 482 с.



40. Технології соціально–педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг. ред. проф. А.Й. Капської. – К., 2000. – 448 с.



41. Социальная педагогика: Курс лекций / Под ред. М.А. Галагузовой. – М., 2000. – 412 с.


42. Дивицына Н.Ф. Социальная работа с неблагополучными детьми и подростками. Конспект лекций. – Р/н/Д., 2005. – 188 с.



43. Мєзенцева Г.О., Сліпак С.М., Пономаревська О.І. Робота з батьками.—Ніжин, 2000. – 136 с.

44. Семья: социально–психологические и этические проблемы: Справоч. / В. И. Зацепин, Л. Н. Бучинская, И. Н. Гавриленко и др. — К., 2001. – 485 с.

45. Чечет В.В. Педагогика семейного воспитания: Уч.–метод. пособие. – Мн., 1998. – 256 с.



46. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психол. журн. — 1982. — № 3. — С. 147–151.



47. Практикум по общей, эксперименталной и прикладной психологии / В.Д. Балин, В.К. Гайда / под ред. А.А. Крылова, С.А. Маничева. – 2–е изд., доп. и перераб. – СПб., 2007. – 560 с.

48. Методика PARI (Е.С.Шефер, Р.К.Белл; адаптация Т.В.Нещерет) и другие супружеские психологические тесты. / Ред. А.А.Карелин – М., 2001. – 454 с.

49. Основы психологической диагностики: Учеб. пособие. / под ред. К.М. Гуревича, М.К. Акимовой. – М., 2003. – 456 с.

50. Романова Е.С. Психодиагностика: Учеб. пособие. – СПб., 2006. – 544 с.

51. Психологічна допомога сім’ї: Посіб. / За ред. З.Г. Кісарчук. 2–е вид. – К., 2001. – 244 с.

52. Алешина Ю.Е., Данилин К.Е., Дубовская Е.М. Семейное и индивидуальное консультирование. — 3–е изд. – М., 1989. – 452 с.



53. Новикова Е.В. О некоторых характеристиках общения между супругами // Семья и формирование личности. – М., 2001. – 224 с.


54. Этика и психология семейной жизни / Под ред. Н. Г. Юркевича. — Минск, 1999. – 389 с.

55. Столин В.В., Шмелев А.Г. Семейные трудности: какие и почему? Задание для самоанализа // Семья и школа. — 2001. — № 3. — С. 18–21.

56. Бендлер Р., Гриндер Дж., Сатир В. Семейная терапия и НЛП. — М.., 1999. – 342 с.

57. Ковалев С.В. Психология современной семьи. — М., 2001. – 388 с.

58. Кратохвал С. Психотерапия семейно–сексуальных дисгармоний. — М.: Медицина, 1991. – 334 с.



59. Эйдемиллер Э.Г. Методы семейной диагностики и психотерапии. — СПб., 1996. – 452 с.


60. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личностному росту: Пер. с англ. — М.: Эксмо–Пресс, 2000. – 222 с.



61. Семья в психологической консультации / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. — М., 2003. – 459 с.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 765
Скачать бесплатно 20368.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.