У нас уже
242733
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
Управління розвитком підприємства
Количество страниц
141
ВУЗ
КНЕУ
Год сдачи
2010
Бесплатно скачать
20401.doc
Содержание
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА 9
1.1. Стратегія розвитку підприємства 9
1.2. Використання системного підходу до дослідження управління розвитком підприємства 33
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА 52
2.1. Загальна характеристика об’єкта дослідження 52
2.2. Аналіз фінансового стану підприємства 63
2.3. Комплексний фундаментальний аналіз розвитку підприємства та проблем його функціонування 71
РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІННОВАЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙ 98
3.1. Оцінка масштабів кризового стану й можливі шляхи виходу із кризи 98
3.2. Основні аспекти інноваційного проекту 113
3.3. Розрахунок прогнозованого об’єму реалізації та загальних витрат ВАТ "Агроімпекс" при реалізації інноваційного проекту 119
3.4. Розрахунок фінансових коефіцієнтів на перспективу 124
ВИСНОВКИ 131
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 135
ДОДАТКИ 141
Актуальність теми дипломної роботи. В Україні здійснюються глибокі економічні перетворення. Відбувся злам старого механізму управління розвитком підприємства, що був притаманний командній системі, на його місці виникає новий, адекватний ринковим умовам. І на теоретичному рівні, і в практичних діях уряду проглядалося зосередження зусиль насамперед на макроекономічних проблемах, а мікроекономічному аспекту та економіці підприємства приділялося недостатньо уваги. Цей дисбаланс потребує прогресивного перетворення, адже без розвинутої системи науково обґрунтованих поглядів на процеси, що реально відбувалися та відбуватимуться в розвитку підприємства та в мікросередовищі, що його оточує, неможливо продовжувати дієві економічні реформи. Крім цього, без доповнення такою системою вже існуючих і добре усвідомлених макроекономічних закономірностей неможливо збудувати цілісне уявлення про управління і регулювання економіки. Управління розвитком підприємства є саме тією проблемою, що вимагає такого цілісного, системного уявлення, проблемою, при якій схрещуються макро- і мікроекономічні знання, а також економіка підприємства. Отже, сама інтегральність цієї теми детермінує один з аспектів її актуальності, який можна назвати науково-теоретичним аспектом, системним підходом. Ще один аспект актуальності, а саме – філософський, виникає з самого співвідношення феноменів реформ і розвитку підприємства. Реформи і економіка, що реформується, як феномен, виникли і стали можливими внаслідок системної кризи, у якій опинилася ще радянська економіка. Реформи – це дії, які націлені на подолання такої кризи. Але ж доки криза існує, реформи мають відбуватися. Можна цю тезу висловити інакше: сам факт того, що реформи тривають, свідчить про те, що криза ще остаточно не подолана. Отже, можна зробити висновок, що антикризове управління розвитком приречене бути супутником реформ, а також їх складовою частиною, і воно є актуальним упродовж всього періоду реформування економіки держави. І третій аспект актуальності, який можна назвати прикладним, або практичним. Він полягає в тому, що існуюче в Україні управління розвитком підприємств ще досить неефективне. Підтвердженням цього є такі негативні тенденції в економіці впродовж 2000-2006 рр., як зниження обсягів промислової продукції, зростання безробіття, інфляція, нестабільність політичної ситуації у країні тощо. І хоча реальні тенденції розвитку виробництва та економіки в цілому з другої половини 2006 р. свідчать, що макроекономічні показники зростають, водночас всі прояви економічної кризи на мікрорівні продовжують зберігатися. Сталою є тенденція до зростання кількості збиткових підприємств і підприємств-банкрутів. Структура оборотних коштів підприємств залишається нераціональною. Зростають обсяги кредиторської та дебіторської заборгованості, а також питома вага виробництва продукції з давальницької сировини. Циклічність розвитку підприємства, необхідність ресурсозбереження, економії часу свідчать про реальну загрозу кризи навіть при ефективному управлінні. Проблематика управління розвитком підприємства розробляється економістами багатьох країн. Є зарубіжні дослідження теоретичних, методичних і практичних аспектів управління як складової частини загального менеджменту. В останні роки окремі питання управління розвитком підприємства привернули увагу багатьох науковців України. Проблеми управління розвитком підприємства висвітлено в роботах вітчизняних вчених. У зв’язку з об’єктивною необхідністю використання стратегічного підходу в управлінні розвитком підприємства як важливої умови забезпечення стійкого розвитку в економічній літературі з’явилися нові дослідження з цієї проблематики. В той же час питання, що пов’язані з сутністю управління розвитком підприємства, його методами, засобами оздоровлення підприємств, поновлення їх діяльності, потребують подальшого дослідження. Метою дослідження є розробка методологічних і методичних основ та удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємства з урахуванням реалій вітчизняної економіки та виявлення ролі інновацій та інвестицій у цьому процесі. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі дослідження: - проаналізувати загальнотеоретичні основи управління розвитком підприємства; - здійснити комплексний аналіз управління розвитком господарюючого суб’єкта ВАТ "Агроімпекс"; - розробити проект розвитку підприємства через призму інновацій та інвестицій. Об’єкт дослідження – процеси управління розвитком підприємства для покращення його діяльності та економічних показників. Предмет дослідження – формування та удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємства з урахуванням інноваційно-інвестиційного чиннику. Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали праці класиків економічної теорії, вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів з проблем стратегічного планування та управління, реструктуризації підприємств, виробничого і фінансового менеджменту, економічного аналізу. Інформаційною базою роботи стали законодавчі акти України, методичні та інструктивні матеріали міністерств та відомств, міжнародних організацій, дані Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, державних органів з питань банкрутства, матеріали первинної звітності промислових підприємств вугільної та металургійної промисловості. У дипломній роботі використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження процесів і явищ в їх взаємозв’язку і розвитку. Зокрема, при вивченні та узагальненні теоретико-методологічних засад управління розвитком підприємства використано такі методи, як діалектичний, комплексного системного підходу, індукції і дедукції, абстракції, аналізу і синтезу; при дослідженні підприємства - методи економіко-статистичного аналізу, порівняння; при визначенні основних напрямів і шляхів виводу підприємства із кризи, стабілізації його стану і подальшого підвищення ефективності розвитку - методи прогнозування, проектування. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні і новому вирішенні проблеми створення і удосконалення цілісного організаційно-економічного механізму управління розвитком підприємства в сучасних умовах. Структура роботи складається зі вступу, у якому обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, трьох розділів, у яких здійснено вирішення основних завдань дипломної роботи. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Проведене дипломне дослідження дозволяє зробити наступні висновки: При управлінні розвитком підприємства необхідно використовувати системний підхід. Системний підхід до управління – це логічно обґрунтований підхід до дослідження об’єктів як складних систем, які складаються з окремих елементів з численними внутрішніми і зовнішніми зв’язками. Системний аналіз дозволяє виявити доцільність створення або вдосконалення організації, визначити, до якого класу складності вона відноситься, виявити найбільш ефективні методи наукової організації праці, які застосовувалися раніше. Кінцевою метою такого дослідження є розробка і впровадження вибраної моделі системи управління розвитком . Важливе значення для розвитку підприємства в сучасних умовах є інвестиційні та інноваційні проекти, які здатні покращити діяльність підприємства і стабілізувати його стан. Прискорений розвиток інноваційних процесів, що базується на ефективному використанні науково-технічного потенціалу, є основним чинником економічного зростання України. Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення і відновлення номенклатури, а також поліпшення якості продукції, що випускається (товарів, послуг), удосконалення технології їхнього виготовлення з подальшим впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому та зарубіжному ринках. Інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання на інновацію, тобто послідовна низка подій, у процесі яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології чи послуги і поширюється за практичного використання. В роботі доведено, що на сьогодні трактування сутності інноваційної діяльності відображає багатогранність і складність досліджуваної проблеми. На підставі узагальнення існуючих концепцій, в роботі надано характеристику інноваційному розвитку промислового виробництва в умовах рівноваги економічної системи та циклічності. Взаємодія суб’єктів і об’єктів інноваційної діяльності здійснюється за допомогою інноваційного ринку. Через те, що реалізація інвестиційного процесу вимагає витрат реальних, фінансових та інтелектуальних ресурсів, інвестиційна сфера є невід’ємною частиною інноваційного ринку й основою його функціонування. Аналіз доступності інвестиційних ресурсів для забезпечення інноваційної діяльності показав, що підвищення ефективності методів їхнього залучення можливе за рахунок раціональної комбінації видів інвестицій упродовж усього інноваційного процесу. Враховуючи всю складність і невизначеність сучасної ситуації в державі, підприємства повинні ухвалювати дуже обдумані рішення, щоб не потрапити в кризову ситуацію. У зв’язку з цим система антикризового управління включає не тільки заходи по виходу з кризової ситуації, що склалася, але і систему заходів, метою яких є попередження кризової ситуації. його чинників для наступного стабільного розвитку організації. На нашу думку, антикризове управління підприємством багато в чому залежить від того, в яких умовах працює підприємство, які у нього існують можливості і обмеження на момент виникнення кризової ситуації. Таким чином, під антикризовим управлінням розуміється система стратегічних заходів направлених на попередження кризової ситуації, а у разі настання такої, система заходів по виходу з неї з урахуванням всіх наявних можливостей з якнайменшими втратами і досягнення позитивного результату в майбутньому. Особливу роль в антикризовому управлінні в умовах перехідної економіки виконує інноваційно-інвестиційна модель економічного розвитку, який визначає економічний потенціал держави і його майбутню роль на світовому ринку. Інноваційно-інвестиційна модель базується на поєднанні інноваційної та інвестиційної політик. Оскільки перехід тільки на інноваційний тип економічного розвитку неможливий без пошуку шляхів використовування інвестиційних ресурсів. Враховуючи всю складність ситуації, до об’єктів інновації в антикризовому управлінні можуть бути не тільки нова продукція і нові технології, на що звичайно звертається основна увага, але і нові ринки, нові методи управління, нові організаційні структури і т.д. 2. Тобто, підприємства повинні використовувати будь-яку можливість, для того, щоб вийти з кризового становища і в майбутньому, використовуючи нововведення. Без використовування інновацій можна досягти певних результатів, але досягнуті вони будуть дуже короткострокові і не матиме глобального значення. У свою чергу використовування інновацій дасть необхідний стратегічний ефект в досягненні поставлених цілей по подоланню кризової ситуації. Проведений аналіз основних методичних особливостей антикризового фінансового управління ВАТ "Агроімпекс" по¬казав, що основною метою антикризового фінансового управління є розробка й першочергова реалізація заходів, спрямованих на ней¬тралізацію найнебезпечніших шляхів у ланцюжках економічних явищ, то призводять до кризового стану, заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатньо¬го рівня фінансової стабільності господарюючого суб’єкта, що за¬безпечують його вихід із кризового фінансового стану. Управління повинно сполучати стратегічний і тактичний аспекти. Зміст стра¬тегічного управління полягає у вжитті заходів, то дозволяють за¬побігти настанню кризи. Тактичне управління має на меті розроб¬ку й реалізацію заходів з виведення господарюючого суб’єкта із кризового стану й ліквідації наслідків цього стану. Фінансова стабілізація ВАТ "Агроімпекс" в умо¬вах кризової ситуації повинна здійснюватися послідовно по трьох основних етапах: - усунення неплатоспроможності (оперативний етап); - відновлення фінансової стабільності або фінансової рівноваги (тактичний етан); - забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді (стратегічний етап). Дана робота демонструє методику аналізу фінансово-господарського стану господарюючого суб’єкта в умовах антикризового управління, а також механізм розробки оперативних, тактичних і стратегічних заходів щодо за¬побігання кризи. Отже, як можна узагальнити з проведеного дослідження, що зараз виникає реальна можливість створення необхідних умов як для активізації інноваційної діяльності на рівні підприємств.
Список литературы
1. „Про банкрутство” Закон України від 14 травня 1992 року № 2343-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992, № 31, ст. 440. 2. Азов Г.П. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. – М.: Прогресс, 2005. – 300 с. 3. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: Новости, 2006. – 267 с. 4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер, 2005. – 416 с. 5. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 2005. – 519 с. 6. Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегия: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 804 с. 7. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта: Учебн. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 179 с. 8. Бідняк Н.М. Організація управління: Навч. Посібн. – К.: А.С.К., 2003. – 176 с. 9. Близнюк С.В. Стратегічний маркетинг торговельної фірми: Методичні і організаційні аспекти управління. – К.: Логос, 2004. – 150 с. 10. Богдан О.І. Стратегічне планування на підприємствах інформаційно-технічного обслуговування: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Дніпропетровський ун-т економіки та права. – Д., 2003. – 18 с. 11. Бондаренко О.А. Инновации как объект инвестиционного рынка // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми. – 2005. – № 4. – С. 120-124. 12. Бондаренко О.А., Андронов А.Н. Пути финансирования инновационной составляющей экономического роста в Украине // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми. – 2005. – № 3. – С. 94-95. 13. Бондаренко О.А., Козьменко С.Н. Оптимизация инвестиционного обеспечения инноваций как средство стабилизации и роста экономики Украины. – С.: Ініціатива, 2006. – 65 с. 14. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб¬ник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с. 15. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління. – К.: ЦУЛ, 2003. – 395 с. 16. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС, 2007. – 416 с. 17. Вигдорчик Е.А. и др. Трудный поиск конкурентных стратегий // ЭКО. – 2005. – № 3. – С. 14-15. 18. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Экономика, 2003. – 314 с. 19. Виханский О.С. Стратегическое управление. – М.: Гардарики, 2003. – 292 с. 20. Володькина М.В. Стратегический менеджмент. – К.: Знання-Прес, 2002. – 149 с. 21. Гаврилова В.Л. Розвиток інноваційної діяльності в промисловості // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (Чернівці, 23 квіт., 2003 р.). – Ч.: Рута, 2003. – 437 с. 22. Гаврилова В.Л. К вопросу об источниках инвестиционного обеспечения инновационной деятельности // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Д.: ИЭП НАН Украины, 2006. – 250 с. 23. Гаврилова В.Л. К вопросу об обеспечении благоприятного инновационно-инвестиционного климата в регионе // Экономика промышленности. – Д.: ИЭП НАН Украины, 2006. – 299 с. 24. Гавриш О.М. Стратегічне планування діяльності підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Українська держ. академія залізничного транспорту. – Х., 2005. – 20 с. 25. Гаман М.В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід: Монографія. – К.: Вікторія, 2004. – 231 с. 26. Гапоненко А.Л., Панкрухин А.П. Стратегическое управление. – М.: Омега-Л, 2004. – 472 с. 27. Герасимчук В.Г. Маркетинг. – К.: Вища школа, 2004. – 327 с. 28. Гінгстон П. Найкраща книга про збут і маркетинг. Пер. з англ. – Л.: Світло, 2006. – 208 с. 29. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. – М.: МП “Сувенир”, 2003. – 208 с. 30. Государственные финансы: Учеб. пособие для студентов экон. вузов и фак. / Под ред. В.М.Федосова, С.Я. Огородника и В.Н.Суторминой. – К.: Либідь, 2001. – 276 с. 31. Дикань В.Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия. Монография. – Х.: Основа, 2005. – 187 с. 32. Диксон Питер Р. Управление маркетингом. Пер. с англ. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2004. – 560 с. 33. Забродська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії. – Х.: Консум, 2004. – 208 с. 34. Злупко С.М. Новаторське дослідження з проблем фінансового механізму організації економіки України // Фінанси України. – 2003.– №3.– С. 144-146. 35. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 415 с. 36. Инновационный менеджмент: справ. пособие / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. – К.: Академия, 2007. – 560 с. 37. Ілляшенко С.М. Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія. – С.: ВТД “Університетська книга”, 2004. – 527 с. 38. Калашников В.В., Бондаренко О.А. Инновации как ускоряющий фактор стабилизации и дальнейшего роста экономики Украины // Современные технологии, экономика и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве: Сборник научных статей по материалам 5-й международной научно-методической конференции. – К.: ИСМО: Алушта, 2004. – 256 с. 39. Карлов Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. посл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 2001. – 354 с. 40. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 2002. – 399 с. 41. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту. – Л.: КІНПАТРІ ЛТД, 2003. – 264 с. 42. Кісельов А.П. Основи бізнесу: Підручник. – К.: Вища школа, 2005. – 191с. 43. Кныш М.И. Конкурентные стратегии. Учебное пособие. – СПб.: Любавич, 2006. – 284 с. 44. Ковалев А.И., Войлеко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2005. – 176 с. 45. Ковалюк О.М. Методологічні основи фінансового механізму // Фінанси України. – 2003. – № 4 – С. 51-52. 46. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // ВВР України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. 47. Коршунов В.І. Стратегічне планування маркетингової діяльності на підприємстві: Дис... д-ра екон. наук: 08.06.02 / Харківський держ. економічний ун-т. – Х., 2002. – 376 с. 48. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб: Питер Косм.,2004. – 896 с. 49. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с анг. – 2-е европ. изд. –К.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 736 с. 50. Крайнєв П.П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю: Монографія. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 448 с. 51. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Л.: Вид-во Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2001. – 608 с. 52. Кузьмін О.Є., Князь С.В., ін. Інвестиційна та інноваційна діяльність: Монографія. – Л.: ЛБІ НБУ, 2003. – 233 с. 53. Кушнарьов И.Р. Стратегический антикризисный менеджмент и основы устойчивости фирмы. // Менеджер и менеджмент. – 2005. – №16.– С. 165-171. 54. Льовочкін С.В. Фінансовий механізм макроекономічного регулювання // Фінанси України. – 2006.– №12. – С. 25-27. 55. Мазаракі та ін. Міжнародний маркетинг: підручник/За ред. А. А. Мазаракі. – К.: Київський державний торгівельно-економічний університет, 2000. – 306 с. 56. Макаренко П.М, Миронова Р.М., Макаренко А.П., Васильєва Н.К., Галай І.Є. Стратегічне планування: процес та процедура реалізації в менеджменті. – Д.: ВКФ "Оксамит-Текст", 2003. – 142 с. 57. Макаренко П.М., Миронова Р.М., Макаренко А.П., Васильєва Н.Г. Стратегічне планування: процес та процедура реалізації в менеджменті. – Д.: ВКФ "Оксамит-Текст", 2003. – 142 с. 58. Маркова В., Кузнецова С. Разработка стратегий развития предприятия // ЭКО. – 2005. – №11. – С. 13-23. 59. Менеджмент в системе управления предприятием. – К.: ТОВ “Українська економічна студія”, 2002. – 289 с. 60. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. – К.: ДП “Експрес-поліграф”, 2002. – 560 с. 61. Ноордін А.Д. Стратегічне планування діяльності підприємства: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Харківський національний економічний ун-т. – Х., 2004. – 20 с. 62. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002. – 240 с. 63. Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент: теорія та практика. – К.: Кондор, 2003. – 196 с. 64. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний): Пер. с англ. – М.: Прогресс, 2006. – 418 с. 65. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К: Центр навчальної літератури, 2003. – 312 с. 66. Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствова¬ния: Справ, пособие. – Мн.: Выш. шк., 1997. – 309 с. 67. Скиба А.Г., Долгалева Е.В. Методологические аспекты организации финансового обеспечения инновационной деятельности в Украине в контексте зарубежного опыта // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Інноваційний менеджмент”: серія “Державне управління”, т.3, вип.12. – Д.: ДонДАУ, 2002. – 209 с. 68. Скиба Г.Г., Кірнос І.О. Детермінанти інвестиційного клімату України // Сб. научн. трудов ДонГАУ: “Социальный менеджмент и управление информационными процессами”: серия “Государственное управление”, т.2, вып.4. – Д.: ДонГАУ, 2001. – 278 с. 69. Финансы / Под ред. В.М. Родионовой. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 432 с. 70. Фінанси: вишкіл студії. Навчальний посібник / За ред. Юрія С.І. – Т.: Карт-бланш, 2002. – 357 с. 71. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Знання, 2006. – 514 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
212
Скачать бесплатно
20401.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
25.03.24
Іміджування в процесі функціонування державної влади
25.03.24
Політичний імідж як складова публічної взаємодії
25.03.24
Методологія сучасних іміджевих досліджень
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.