У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название Формування педагогічної майстерності у викладача ВНЗ МВС України
Количество страниц 96
ВУЗ КНЕУ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20445.doc 
Содержание ВСТУП 3
РОЗДІЛ І ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗ 7
1.1 Особливості педагогічної діяльності та вимоги до особистості викладача ВНЗ 7
1.2 Творчість у педагогічній діяльності викладача вищого навчального закладу 26
1.3 Комунікативна компетентність викладача як основа його професійної діяльності 37
Висновки до розділу І 50
РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗ МВС УКРАЇНИ 52
2.1 Структура та вимоги до формування педагогічної майстерності викладача 52
2.2 Культура спілкування як складова формування педагогічної майстерності викладача 62
2.3 Особливості формування педагогічної майстерності викладача ВНЗ УМВС 79
Висновки до розділу ІІ 90
ВИСНОВКИ 92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 96

Шановний голова, шановні члени комісії, дозвольте побажати вам гарного дня та запропонувати до розгляду дипломну роботу, темою якої є «Формування педагогічної майстерності у викладача вищого навчального закладу МВС України». Актуальність та доцільність дослідження. Найважливішим завданням вищої ланки освіти на сучасному етапі є підвищення якості виховання і навчання молоді. Успішне вирішення цього завдання великою мірою залежить від викладача та його професійної кваліфікації. Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що основним «знаряддям праці» викладача є власна особистість, професійна зрілість якої дозволяє знаходити оптимальні рішення в постійно змінюваній педагогічній ситуації і яка визначає результати всієї практичної діяльності педагога. Професійне становлення особистості викладача – вдосконалення способів її включення в педагогічну роботу, здатність реалізувати себе в ній. Шлях формування особистості педагога – не лише становлення особистості в педагогічній діяльності, а й становлення і розвиток через цю діяльність. Позитивна установка викладача на свою професію є головним фактором успішної реалізації ним своєї професійної ролі, що передбачає й систематичне самовдосконалення. Визначними рисами педагогічної діяльності викладача ВНЗ є творчість та майстерність. Виховуючи себе, педагог прагне досягти вершин в оволодінні основними вимогами, які висуває перед ним обрана професія і час: професійні знання з навчальної дисципліни; гуманність; соціальна активність; інтелігентність; здатність до спілкування, ведення діалогу; позитивна емоційна налаштованість; мовна культура; інноваційний стиль науково-педагогічного мислення; потреба у підвищенні знань, самоосвіті. Таким чином, ми бачимо, що актуальною є проблема педагогічної творчості та майстерності викладача вищого навчального закладу. Оскільки сучасна реформа освіти стосується всіх вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації, то ми вважаємо доцільним дослідити особливості педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу МВС України. Діяльність викладача вказаного ВНЗ підпорядковується загальним закономірностям розвитку творчості та майстерності педагогічної діяльності та має свої особливості у розвитку, притаманні їй через специфіку підготовки студентів. Таким чином, актуальність теми дипломної роботи полягає в необхідності дослідження формування педагогічної майстерності у викладача вищого навчального закладу МВС України. Об’єктом дослідження є педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу МВС. Предмет дипломної роботи полягає в формуванні педагогічної майстерності у викладача ВНЗ УМВС. Мета роботи – розглянути особливості педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу УМВС та визначити специфіку формування у нього майстерності викладання. Методологічна база дипломної роботи ґрунтується на наступних дослідженнях науковців: • Педагогічну діяльність досліджують Алексюк А.М., Гашимова В.Х., Заброцький М.М., Кузьміна Н.В., Маркова А.К., Мудрик А.В., Побірченко Н.С., Прокоф'єва Л.Б., Сисоєва С.О., Фіцула М.М. та інші; • Творчу особистість вчителя вивчають Ананьєв Б.Г., Богоявленська Д.Б., Виготський Л.С., Загвязинський В.І., Киричук О.С, Лазарєв М.Є., Рубінштейн С.Л. та інші; • Вчені Бандурка О.М., Ібрагімов М.М., Кириченко І.Г., Кологривов В.П., Куличенко В.В., Кур В.С., Лігоцький А.О., Лукашевич В.Г., Поляковський М.К., Регульський В.М., Сербулов В.А., Синьов В.М., Сливка С.С., Ходаков О.В. Шакун В.І., Яценко В.Г. досліджують особливості діяльності викладачів ВНЗ МВС. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, 2 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків і списку використаних джерел, який містить 114 найменувань. Загальний обсяг роботи 105 сторінок. У першому розділі дипломної роботи розкриваються поняття і педагогічної діяльності, її особливостей, вимог до особистості викладача ВНЗ. Також тут висвітлено питання творчості у педагогічній діяльності викладача та з’ясовано роль комунікативної компетентності викладача як основи його професійної діяльності. У першому розділі дипломної роботи ми розглянули основні напрями діяльності викладача вищого на¬вчального закладу, до яких відносяться: навчальна, методична та дослідницька, виховна робота та з’ясували, що педагогічна діяльність у ВНЗ характеризується багатоплановістю. Педагог, виконуючи функції викладача й вихователя, може обіймати різні посади: викладача-предметника, завідувача кафедри, декана, працівника навчально-методичного відділу тощо. Ставлення до студентів детермінує організаторську діяльність викладача, визначає загальний стиль його спіл¬кування, який може бути авторитарним, демократичним, ліберальним. Дослідивши особливості педагогічної діяльності викладача ВНЗ, ми розглянули вимоги до його особистості, а це: усвідомлення свого громадянського обов'язку, досконале володіння своїм предметом, майстерне володіння методикою викладання, уп¬равління навчально-пізнавальною діяльністю студентів, педагогічну вираженість, розумну любов до студентів, ерудованість, творчий підхід до справи, високі моральні якості, уміння володіти власною емоційно-вольовою сферою, педагогічну спостережливість й уважність, натхнення та інтуїцію, досконале володіння мовою і мисленням, оптимізм, педагогічний такт, здоров'я та зовнішній вигляд. Щодо професійної компетентності викладачів, то її можна визначати за наступними напрямами: схильність до творчості, ентузіазм, здібність до усної і письмової комунікації, позитивність, швидкість реакції, робота під тиском, схильність до аналізу, відвертість, здатність ухвалювати рішення, екстравертність тощо. Другий розділ дипломної роботи присвячений питанню розвитку педагогічної творчості та майстерності у викладачів ВНЗ. Так, особливої уваги ми приділили структурі та вимогам до формування педагогічної майстерності викладача, культурі спілкування як складовій частині формування педагогічної майстерності. Так, високого рівня майстерності педагог досягає лише на основі педагогічної творчості та за рахунок сумлінності, завзятості, працелюбства, вміння долати труднощі, перетворення уміння у навички, тобто при накопиченні практичного досвіду. Також ми з’ясували, що складовими професійної майстерності є професійні знання (професійна компетентність), педагогічна техніка, педагогічні здібності, педаго¬гічна моральність, професійно значущі якості, зовнішня культура. Детально розглянувши особливості формування педагогічної майстерності взагалі, ми дослідили специфіку розвитку педагогічної майстерності викладача ВНЗ УМВС. Викладач ВНЗ ВМС України відрізняється від інших викладачів вузів України специфікою свого предмету. Тому всі вказані особливості діяльності педагога – викладача ВНЗ стосуються його в повній мірі. Вченим вдалося дослідити широкий спектр питань, які стосуються основ діяльності викладачів ВНЗ МВС. Зокрема, привертають увагу наукові праці, що присвячені питанням професійної етики і службового етикету співробітників МВС (М.М. Ібрагімов, В.В. Куличенко, В.Г. Яценко, С.С. Сливка), етики працівників карного розшуку (В.С. Кур), етики слідчих (В.П. Кологривов). Оскільки професійна діяльність випускників вузів МВС пов’язана із роботою з людьми, то педагог повинен навчити їх правильно спілкуватися, вміти знаходити спільну мову з оточуючими, виробити у студентів моральні та життєві цінності та сприяти розкриттю їх потенціалу. Враховуючи специфіку навчання студентів у вузах МВС України, викладачі повинні добирати матеріал для викладання не тільки відповідно до навчальних програм, а й пов’язуючи її із бажаним образом професіонала, який повинен сформуватися внаслідок навчання у вузі МВС. Таким чином, викладач вищого навчального закладу МВС України має підпорядковувати свою діяльність загальним цілям та принципам педагогічного впливу на особистість студента з метою його всебічного розвитку. Користуючись прийомами та засобами розвитку педагогічної творчості та майстерності, викладач ВНЗ МВС досягає розвитку та самовдосконалення своєї особистості та особистості студентів. Також важливим є питання взірця для студентів, яким повинен стати викладач, адже тільки той може навчити моральності, чесності, правдивості та правильності, хто і сам є таким. На основі вищесказаного ми можемо зробити висновок, що педагогічна майстерність викладача ВНЗ має значний вплив на формування особистості студентів, тому варто розвивати її з перших днів навчання майбутніх викладачів і удосконалювати її протягом життя.



Нові зростаючі вимоги, що їх ставить сучасне суспільство, зобов’язують використовувати провідні ідеї і принципи навчання і виховання. Успіх цієї важливої і складної справи значною мірою залежить від рівня наукової озброєності викладача, його вміння орієнтуватися в актуальних проблемах педагогічної науки. Вирішення нових завдань, які виникли перед системою освіти України, залежить від послідовної демократизації та гуманізації взаємин усіх учасників педагогічного процесу (педагог-педагог, педагог-студент, студент-студент), що, у свою чергу, вимагає активного впровадження у педагогічну практику психологічних знань. Найважливішим завданням вищої ланки освіти на сучасному етапі є підвищення якості виховання і навчання молоді. Успішне вирішення цього завдання великою мірою залежить від викладача та його професійної кваліфікації. Специфіка педагогічної роботи полягає в тому, що основним «знаряддям праці» викладача є власна особистість, професійна зрілість якої дозволяє знаходити оптимальні рішення в постійно змінюваній педагогічній ситуації і яка визначає результати всієї практичної діяльності педагога. Зростання масштабів та складності соціальних перетворень підвищує вимоги до особистості викладача. Педагог, який творчо працює, швидше сприймає нові ідеї та методи. Професіоналізм – це творче оволодіння спеціальністю, вміння домагатися найбільшого результату з найменшими витратами і в найкоротші строки. Професійне становлення особистості викладача – вдосконалення способів її включення в педагогічну роботу, здатність реалізувати себе в ній. Шлях формування особистості педагога – не лише становлення особистості в педагогічній діяльності, а й становлення і розвиток через цю діяльність. Слід враховувати, що педагогічна діяльність в своїй основі – творчий процес, оскільки вона не зводиться до повторення колись засвоєного алгоритму і оскільки в ньому постійно виникає щось нове. В багатьох ситуаціях педагогу доводиться діяти не за «статусом», а приймати рішення на основі особистих знань і цінностей, за допомогою розуму та моральної інтуїції. Чим багатша людина як особистість, тим вона цінніша і як член конкретної організації. Діалектичний взаємозв'язок функціональної ролі та індивідуальних духовних цінностей – це вимоги до нормальної повноцінної особистості сьогодення. Позитивна установка викладача на свою професію є головним фактором успішної реалізації ним своєї професійної ролі, що передбачає й систематичне самовдосконалення. Головна задача викладача – розкриття особистості студента – вирішується під час спілкування. Тому в поняття «професійний педагог» входить не лише знання конкретного предмета, а й педагогічна майстерність, тобто вміння побудувати виклад, ввійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати необхідні якості, перетворити студента з об'єкта навчання в суб'єкт учіння. Людські взаємини, в тому числі в навчальному процесі, повинні будуватись на основі спілкування обох сторін на рівних, як особистостей, як рівноправних учасників процесу спілкування. Тоді встановлюється контакт, наслідком якого є діалог, а, значить, здатність краще сприймати вплив одного учасника спілкування на іншого. Визначними рисами педагогічної діяльності викладача ВНЗ є творчість та майстерність. Педагогічна майстерність визначається ступенем самореалізації в професії. Вона є своєрідним підсумком розвитку людини, досягненням нею повноти професійної якості. Педагогічна майстерність починається із зосередження зусиль зі створення людини на себе, свою індивідуальність, тому рух до майстерності завжди має професійно-виховуючий характер. Виховуючи себе, педагог прагне досягти вершин в оволодінні основними вимогами, які висуває перед ним обрана професія і час: професійні знання з навчальної дисципліни; гуманність; соціальна активність; інтелігентність; здатність до спілкування, ведення діалогу; позитивна емоційна налаштованість; мовна культура; інноваційний стиль науково-педагогічного мислення; потреба у підвищенні знань, самоосвіті. Таким чином, ми бачимо, що актуальною є проблема педагогічної творчості та майстерності викладача вищого навчального закладу. Оскільки сучасна реформа освіти стосується всіх вищих навчальних закладів ІІІ та ІV рівнів акредитації, то ми вважаємо доцільним дослідити особливості педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу МВС України. Діяльність викладача вказаного ВНЗ підпорядковується загальним закономірностям розвитку творчості та майстерності педагогічної діяльності та має свої особливості у розвитку, притаманні їй через специфіку підготовки студентів. Таким чином, актуальність теми дипломної роботи полягає в необхідності дослідження формування педагогічної майстерності у викладача вищого навчального закладу МВС України. Об’єктом дослідження є педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу МВС. Предмет дипломної роботи полягає в формуванні педагогічної майстерності у викладача ВНЗ УМВС. Мета роботи – розглянути особливості педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу УМВС та визначити специфіку формування у нього майстерності викладання. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати сучасний стан розробки проблеми педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів у науково-методичній літературі та сформулювати на цій основі вихідні теоретичні засади дослідження; 2. Уточнити особливості формування педагогічної творчості та майстерності у діяльності викладачів ВНЗ; 3. З’ясувати специфіку викладання у вищих навчальних закладах УМВС; 4. Обґрунтувати основні напрямки цілеспрямованого розвитку педагогічної майстерності у викладачів вищих навчальних закладів МВС України. Наукова новизна теми дипломної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей формування педагогічної майстерності у викладачів вищих навчальних закладів МВС України. Методика дипломної роботи має комплексний характер, який полягає у використанні різних методів та прийомів, що зумовлено метою й конкретними завданнями. Використовуються такі методи, як структурно-функціональний аналіз та теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел з питань формування педагогічної творчості та майстерності викладачів ВНЗ. У роботі також використовуються спостереження, опис, аналіз і синтез, узагальнення і систематизація. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається із вступу, 2 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків і списку використаних джерел, який містить 114 найменувань. Загальний обсяг роботи 103 сторінки.



В зв’язку із зростаючим значенням освіти в житті суспільства повинна збільшуватися роль педагога, викладача, який готує майбутніх професіоналів. Тому так гостро стоїть питання про удосконалення педагогічної діяльності викладачів вищих навчальних закладів. З кожним днем змінюється навантаження на педагогів, і тепер викладачі ВНЗ мають в своєму арсеналі набір із виконання навчальної, виховної, методичної, організаційної, дослідницької, наукової та інших функцій. Визначними рисами педагогічної діяльності викладача ВНЗ є творчість та майстерність. Педагогічна майстерність визначається ступенем самореалізації в професії. Вона є своєрідним підсумком розвитку людини, досягненням нею повноти професійної якості. Педагогічна майстерність починається із зосередження зусиль зі створення людини на себе, свою індивідуальність, тому рух до майстерності завжди має професійно-виховуючий характер. Виховуючи себе, педагог прагне досягти вершин в оволодінні основними вимогами, які висуває перед ним обрана професія і час: • професійні знання з навчальної дисципліни; • гуманність; • соціальна активність; • інтелігентність; • здатність до спілкування, ведення діалогу; • позитивна емоційна налаштованість; • мовна культура; • інноваційний стиль науково-педагогічного мислення; • потреба у підвищенні знань, самоосвіті. Таким чином, ми бачимо, що актуальною є проблема формування та розвитку педагогічної творчості та майстерності викладача вищого навчального закладу. Проаналізувавши діяльність викладача педагогічного вузу, ми виділили такі властивості, які характеризують його творчість та професіоналізм: • висока інтелігентність, глибока духовність; • національна свідомість, громадянська зрілість, самокритичність; • моральна чистота; • глибина і щирість переконань; • доброта, педагогічний такт; • творчо-практичний склад розуму, постійне прагнення до самоосвіти; • досконале знання свого предмету, психолого-педагогічна ерудиція, захопленість своїм фахом; • педагогічна цілеспрямована активність, розвинуте методичне мислення, наявність індивідуального стилю в роботі; • міцно сформовані професійні вміння, володіння різноманітною педагогічною технікою; • науково-дослідницьке спрямування всієї діяльності. До основних умов високого професіоналізму та оволодіння майстерністю відноситься комунікативна компетентність та мовленнєва культура викладача ВНЗ МВС. Ми дослідили особливості розвитку комунікативних вмінь та навичок викладачів, та наголошуємо на важливості врахування цього аспекту під час становлення професіоналізму та майстерності педагога. Мовленнєва діяльність в процесі вузівського навчання та науково-дослідницької роботи відіграє одну з провідних ролей. Від її якості залежить здебільшого успішність процесу навчання студентів. Мовлення викладача є показником його педагогічної культури, засобом самовираження і самоутвердження його особистості. Професійну компетентність викладачів можна визначати на основі використання професійно-особистісної характеристики педагога за наступними напрямами: схильність до творчості, ентузіазм, здібність до усної і письмової комунікації, позитивність, швидкість реакції, робота під тиском, схильність до аналізу, відвертість, здатність приймати рішення, екстравертність тощо. Педагогічна майстерність, як важлива складова успішності здійснення професійної діяльності викладача ВНЗ складається із професійних знань, педагогічної техніки, педагогічних здібностей, педаго¬гічної моральності, професійно значущих якостей, зовнішньої культури. До критеріїв майстерності педагога відносять: доцільність; продуктивність; діалогічність; оптимальність; творчість. Викладач повинен володіти педагогічною майстерністю, якої набуває у процесі своєї практичної діяльності і оволодіння педагогічним досвідом. В оволодінні викладачем вищої школи педагогічної майстерності ми виокремили кілька рівнів: елементарний, базовий, досконалий, творчий, та розглянули їх особливості У педагогічній літературі виділяють шість визначальних здібностей до педагогічної майстерності, а саме: комунікативність; перцептивні здібності; динамізм особистості; емоційну стабільність; оптимістичне прогнозування; креативність. Ми дослідили основні компоненти формування педагогічної майстерності та професіоналізму і з’ясували, що такими є: державна кадрова політика; навчально-виховний процес; педагогічні знання; психологічні знання; фахові знання; всебічний розвиток особистості педагога. Отже, ми маємо можливість стверджувати, що формування педагогічної майстерності викладачів ВНЗ МВС України відбувається у відповідності із загальними закономірностями становлення особистості педагога. Викладач вищого навчального закладу МВС України має підпорядковувати свою діяльність загальним цілям та принципам педагогічного впливу на особистість студента з метою його всебічного розвитку. Також важливим є питання взірця для студентів, яким повинен стати викладач, який може навчити моральності, чесності, правдивості та правильності. Викладач ВНЗ МВС України повинен винаходити шляхи зацікавлення студентів професійними знаннями та вміннями, сприяти їх особистісному росту. Таким чином, у творчості та удосконаленні професіоналізму викладача формується особистість студента, майбутнього фахівця.
Список литературы 1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 220 с. 2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2– х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – 232 с. 3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань, 1998. – 240 с. 4. Андреева Е.В.Социальная психология. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 432 с. 5. Андрущенко В.П. Модернізація вищої освіти: проблеми теорії, методології, практики // Університетська освіта України XXI століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку. Матеріали між¬народної науково– практичної конференції. — Харків, 2000. – 225 c. 6. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. Культура спілкування: Навч.– метод. посібник. – К.: ІЗИН, 1997. – 328 с. 7. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Уч.– метод, пособие – М.: Высш. школа, 1990. – 368 с. 8. Бех І.М. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 45-48. 9. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. – Ростов: Изд– во Ростовского ун– та, 1993. – 176 с. 10. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М., 1992. – 186 с. 11. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: Шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): Навчально– методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 232 с. 12. Бордовская Н.В, Реан А.А. Педагогика: Учебник для вузов. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 304 с. 13. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 29-36. 14. Булах І.С., Долинська Л.В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. / Навчально– методичний посібник. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. – 114с. 15. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. Т.3. Проблемы развития психики. – М.: Педагогика, 1982. – 368 с. 16. Гашимова В.Х. Деякі аспекти розвитку творчої особистості майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 164 – 168. 17. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 542 с. 18. Грехнев В.С. Культура педагогического общения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 144 с. 19. Грубінко В.В. Формування інноваційного освітнього середовища у ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу / Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства» (Матеріали «Міжнародної науково– теоретичної конференції», м. Тернопіль, 26 березня 2004 р.). – Тернопіль – 2004. – С. 6– 17. 20. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. – Київ, 1994. – 80 с. 21. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Краткий психологический словарь. – Минск, 1998. – 452 с. 22. Емельянов Ю.Н. Активное социально– психологическое обучение. – М., 1995. – 276 с. 23. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно– тренировочных группах// Психологический журнал. – 1997. – Т.8. – № 2. – С. 81– 87. 24. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растенников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 104 с. 25. Заболотська О. Формування та розвиток студента як індивідуальності // Вища освіта України, 2005. – № 2. – С. 88 – 93. 26. Заброцький М.М., Максименко С.Д. Комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування. – Київ– Житомир: Волинь, 2000. – 398 с. 27. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 396 с. 28. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1997. – 160 с. 29. Зайцева І.В. Мотивація учіння як фактор впливу на розвиток творчого потенціалу особис¬тості // Всебічний розвиток особистості студента: Збірник наукових праць за ред. Тхоржевського. — С. 346–354. 30. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. – М.: Издательская корпорация «Логос», 2000. – 286 с. 31. Іванцев Л.І. Становлення особистості майбутнього вчителя. / Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата псих. наук. – К. – 2003. – 32 с. 32. Кабардов М.К., Арцишевская О.А. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенции // Вопросы психологии, 1996. – № 1. – С. 7-9. 33. Каган М.С. Мир общения: проблема межсубьектных отношений. – М., 1998. – 224 с. 34. Кан– Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1990. – 254 с. 35. Кан–Калик В.А., Ковалев Г.А. Педагогическое общение как предмет теоретического и прикладного исследования // Вопросы психологии. – 1985. – №4. – С.9– 17. 36. Капська А.Й. Педагогіка живого слова: Навч.– метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 140 с. 37. Киричук О. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу // Рідна школа. – 2000. – № 5 – С. 28 – 30. 38. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. – Казань: Изд– во Казан. ун– та, 1982. – 223 с. 39. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. – Казань. – 1990. – 254 с. 40. Кобыляцкий И.И. Основы педагогики высшей школы. – Киев – Одесса: Вища школа, 1978. – 288 с. 41. Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1990. – 391 с. 42. Ковалев Г.А. Основные направления использования активного социального обучения в странах Запада// Психологический журнал. – 1989. – Т.10. – № 1. – С.127– 136. 43. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання. – Харків: Основа, 1996. – 175 с. 44. Коган В.З. Понятие «активность личности» как категория социальной психологии // Некоторые проблемы личности: Сб. аспирантских работ. – М., 1990. – 238 с. 45. Комарова І. Культура педагогічного спілкування вчителя // Шлях освіти. – 2001. – №5. – С.31– 34. 46. Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995. – 304 с. 47. Корольчук О.П. Студентство: виховання духовності і культури, спроба окреслити проблеми та перспективи // Освіта. – 1999. – № 2. – С. 23-26. 48. Крюкова Д.Ф. Психологічні та педагогічні проблеми професійно– особистісного розвитку молоді./ Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали ІІ міжн. наук.–практ. конф. – Хмельницький: ТУП. – 2003. – C. 74– 83. 49. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М., 1990. – 238 с. 50. Куницына В.П., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. – СПб., 2001. – 185 с. 51. Кучерявий А.Г. Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целостной подготовки. – К., 1999. – 348 с. 52. Лазарєв М.О. Методи творчої діяльності в сучасній освіті // Педагогічні науки: Зб. наук праць. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. – С. 145-146. 53. Лазарєва О.М. Пізнавальна самостійність студентів: пошуки оптимальної концепції. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 162-165. 54. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1990. – 48 с. 55. Малихін О. Мотиваційно–цільовий компонент самостійної навчальної діяльності студентів вищого педагогічного навчального закладу // Рідна шк. – 2005. – № 8. – С. 28–30. 56. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 308 с. 57. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с. 58. Микитюк Г.Ю. Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього вчителя. / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. – К. – 2003. – 204 с. 59. Мильто Л.А. Формирование творческой индивидуальности будущего учителя в процессе профессионально– педагогической подготовки: Дис. канд. пед. наук. — К., 2001. — 200 с. 60. Мільто Л.О. Методи активного навчання як засіб формування творчої особистості майбутнього вчителя. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 154-160. 61. Молибог А.Г. Вопросы научной организации педагогического труда в высшей школе. – Минск: Высшая школа, 1995. – 238 с. 62. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение. – М., 1996.– 438 с. 63. Муртазаєва Е.М. Індивідуально– творчий розвиток майбутніх педагогів: проф. Освіта // Педагогіка і психологія. – 2004. –№3. – С. 69–76. 64. Набока Л. Яким бути педагогу XXI століття? // Управління освітою. — 2001. — № 15. — С. 2. 65. Нагорная Г.А. Формирование у студентов педагогических вузов профессионального мышления: Дис…к. п. н. – К., 1995. – 200 с. 66. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.– 4– е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 589 с. 67. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /За ред. І. А. Зязюна. – К.: ВІПОЛ, 2000. – 636 с. 68. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 368 с. 69. Новгородська Ю.Г. Творча самореалізація майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 32-38. 70. Новые педагогические информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Под ред. Е.С. Полат. – М.: «Академия». 2001. – 272 с. 71. Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ // Рідна шк. – 2005. – № 8 – С. 28 – 30. 72. Олексенко В. М. Вчити, хвилюючи думку // Наукові записки Харківського військового універси¬тету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2002. – Вип. ХДУ. – С. 127–137. 73. Орбан–Лембрик Л.Е. Спілкування як соціально–психологічний феномен // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано– Франківськ, 2003. – Вип. 8. – Ч. 2. – 325 с. 74. Орбан– Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576с. 75. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб: «Питер», 2003. – 720 с. 76. Панферов В.Н. Классификация функций человека как субъекта общения // Психологический журнал, 1997. – Т. 8. – № 4. – С. 43-55. 77. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – 349 с. 78. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / За ред. С.О. Сисоєвої. — К.: ВІПОЛ, 2001. — 502 с. 79. Петров В., Цулая Л.В., Петрова О.П. Самостоятельная познавательная деятельность в системе развивающего обучения // Вестник ЧГПУ. – 2000. – № 4. – С. 43- 50. 80. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально– психологический тренинг. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 216 с. 81. Петровская Л.А. Теоретические и методологические проблемы социально– психологического тренинга. – М.: Изд– во Моск. ун– та, 1992. – 162 с. 82. Петровская Л.А. Тренинг сензитивности как школа рефлексии// Психологические условия социального взаимодействия / Под ред. Х.Миккина, Ю.Орн. – Таллин: Изд– во ТГУ, 1993. – 240 c. 83. Пєхота О.М. Професійна індивідуальність майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 4. – C. 23- 30. 84. Пидкасистый П.И., Фридман Л.М., Гарунов М.Г. Психолого– дидактический справочник преподавателя высшей школы. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 354 с. 85. Побірченко Н.С. Розвиток творчої індивідуальності студентів у процесі підготовки до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 4. – С. 81–89. 86. Полякова О.М. Формування творчої активності майбутніх учителів у процесі розв'язання педагогічних задач: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 1999. – 18 с. 87. Прозорова Е.В. Педагогические условия развития коммуникативной компетентности // Мир психологии. – 2000.– № 2. – C.191– 202. 88. Прокоф'єва Л.Б. Формування педагогічної творчості студентів університету як засіб підвищення якості їх професійної підготовки. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 46- 51. 89. Проценко Н.М. Теоретичне мислення майбутніх вчителів як основа їх творчої самореалізації. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 153-157. 90. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко, Б.Г.Мещерякова. – 2– е изд., перераб. и доп. – М.: Педагогика – Пресс, 2001. – 440 с. 91. Психология: Словарь / Под ред. А.Петровського, М.Ярошевського. – М., 1990. – 494 с. 92. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с. 93. Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций. – М.– Новосибирск, ИНФРА– М, 1997. – 224 с. 94. Саранцев Г.І. Пізнавальна самостійність майбутнього вчителя// Педагогіка. – 1995. – № 4. – С. 63 – 67. 95. Сидоренко Е.В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Кры¬лова, Л. А. Коростылевой.– СПб., 1997. – 232 с. 96. Сидоренко О.Л. Питання організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 176-179. 97. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. – Київ: Поліграфкнига, 1996. – 406 с. 98. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: «Академія», 2003. – 458 с. 99. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. – К. – 1976. – Т.1 – 605 с. 100. Талызина Н.Ф. Технология обучения и ее место в педагогической теории // Современная высшая школа. – 1977. – № 1. – С. 95. 101. Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори: у 2– х томах – К.: Рад. шк., 1983. – Т. 2. – 359 с. 102. Федотюк Т.І. Психологічні особливості становлення емпатії як елементу комунікативної здатності практичного психолога: Автореф. дис. канд. психол. наук. – Київ, 1997. – 19 с. 103. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Вид. центр «Академія», 2007. – 454 с. 104. Хорунжа Л.П. Гуманізація навчально– виховного процесу // Рідна школа. –1999. – № 1. – С. 67-72. 105. Чепелєва Н.В. Становлення професійної компетентності в системі вузівської підготовки практичних психологів/ Психолого– педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України, 12 листопада 1998 р. – К.: Гнозис, 1998. – 605 с. 106. Чернякова В.Е. Активізація творчого потенціалу особистості. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 289-296. 107. Чобітько М. Самовдосконалення студентів — майбутніх учителів у процесі особистісно орієнтованої професійної підготовки // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 1 (42). – С. 57–69. 108. Шатохіна Т. Підготовка вчителя до спілкування з учнями // Шкільний світ. – 2003. – №7. – С. 14-17. 109. Шеин С.А. Диалог как основа педагогического общения // Вопросы психологии. – 1991. – №1. – С.4– 53. 110. Шпак Г.В. Підвищувати методичний рівень педагога // Рідна школа. – 1997. – № 6. – С. 34-39. 111. Штатке К. Студенты. Становление личности. — М.: Прогресс, 1982. – 135 с. 112. Щербаков А. И. Психолого– педагогическая подготовка учителя– воспитателя и пути ее оптимизации в высшей школе. — М., 1990. – 239 с. 113. Щербань Т.Д. Компетентність – якісна характеристика спілкуван¬ня // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць ун– ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2002. – С. 45-55. 114. Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. – М., 1997. – 224 с.
. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 220 с. 2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2– х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1980. – 232 с. 3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань, 1998. – 240 с. 4. Андреева Е.В.Социальная психология. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 432 с. 5. Андрущенко В.П. Модернізація вищої освіти: проблеми теорії, методології, практики // Університетська освіта України XXI століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку. Матеріали між¬народної науково– практичної конференції. — Харків, 2000. – 225 c. 6. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. Культура спілкування: Навч.– метод. посібник. – К.: ІЗИН, 1997. – 328 с. 7. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. Уч.– метод, пособие – М.: Высш. школа, 1990. – 368 с. 8. Бех І.М. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 45-48. 9. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. – Ростов: Изд– во Ростовского ун– та, 1993. – 176 с. 10. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М., 1992. – 186 с. 11. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: Шляхи реалізації (підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): Навчально– методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 232 с. 12. Бордовская Н.В, Реан А.А. Педагогика: Учебник для вузов. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 304 с. 13. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 29-36. 14. Булах І.С., Долинська Л.В. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів. / Навчально– методичний посібник. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2002. – 114с. 15. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. Т.3. Проблемы развития психики. – М.: Педагогика, 1982. – 368 с. 16. Гашимова В.Х. Деякі аспекти розвитку творчої особистості майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 164 – 168. 17. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 542 с. 18. Грехнев В.С. Культура педагогического общения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 144 с. 19. Грубінко В.В. Формування інноваційного освітнього середовища у ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу / Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства» (Матеріали «Міжнародної науково– теоретичної конференції», м. Тернопіль, 26 березня 2004 р.). – Тернопіль – 2004. – С. 6– 17. 20. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. – Київ, 1994. – 80 с. 21. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Краткий психологический словарь. – Минск, 1998. – 452 с. 22. Емельянов Ю.Н. Активное социально– психологическое обучение. – М., 1995. – 276 с. 23. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно– тренировочных группах// Психологический журнал. – 1997. – Т.8. – № 2. – С. 81– 87. 24. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растенников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 104 с. 25. Заболотська О. Формування та розвиток студента як індивідуальності // Вища освіта України, 2005. – № 2. – С. 88 – 93. 26. Заброцький М.М., Максименко С.Д. Комунікативна компетентність учителя: сутність і шляхи формування. – Київ– Житомир: Волинь, 2000. – 398 с. 27. Заброцький М.М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 396 с. 28. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1997. – 160 с. 29. Зайцева І.В. Мотивація учіння як фактор впливу на розвиток творчого потенціалу особис¬тості // Всебічний розвиток особистості студента: Збірник наукових праць за ред. Тхоржевського. — С. 346–354. 30. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. – М.: Издательская корпорация «Логос», 2000. – 286 с. 31. Іванцев Л.І. Становлення особистості майбутнього вчителя. / Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня кандидата псих. наук. – К. – 2003. – 32 с. 32. Кабардов М.К., Арцишевская О.А. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенции // Вопросы психологии, 1996. – № 1. – С. 7-9. 33. Каган М.С. Мир общения: проблема межсубьектных отношений. – М., 1998. – 224 с. 34. Кан– Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М., 1990. – 254 с. 35. Кан–Калик В.А., Ковалев Г.А. Педагогическое общение как предмет теоретического и прикладного исследования // Вопросы психологии. – 1985. – №4. – С.9– 17. 36. Капська А.Й. Педагогіка живого слова: Навч.– метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 140 с. 37. Киричук О. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу // Рідна школа. – 2000. – № 5 – С. 28 – 30. 38. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. – Казань: Изд– во Казан. ун– та, 1982. – 223 с. 39. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. – Казань. – 1990. – 254 с. 40. Кобыляцкий И.И. Основы педагогики высшей школы. – Киев – Одесса: Вища школа, 1978. – 288 с. 41. Ковалев А.Г. Психология личности. – М.: Просвещение, 1990. – 391 с. 42. Ковалев Г.А. Основные направления использования активного социального обучения в странах Запада// Психологический журнал. – 1989. – Т.10. – № 1. – С.127– 136. 43. Коваленко О.Е. Методичні основи технології навчання. – Харків: Основа, 1996. – 175 с. 44. Коган В.З. Понятие «активность личности» как категория социальной психологии // Некоторые проблемы личности: Сб. аспирантских работ. – М., 1990. – 238 с. 45. Комарова І. Культура педагогічного спілкування вчителя // Шлях освіти. – 2001. – №5. – С.31– 34. 46. Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995. – 304 с. 47. Корольчук О.П. Студентство: виховання духовності і культури, спроба окреслити проблеми та перспективи // Освіта. – 1999. – № 2. – С. 23-26. 48. Крюкова Д.Ф. Психологічні та педагогічні проблеми професійно– особистісного розвитку молоді./ Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали ІІ міжн. наук.–практ. конф. – Хмельницький: ТУП. – 2003. – C. 74– 83. 49. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. – М., 1990. – 238 с. 50. Куницына В.П., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. – СПб., 2001. – 185 с. 51. Кучерявий А.Г. Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целостной подготовки. – К., 1999. – 348 с. 52. Лазарєв М.О. Методи творчої діяльності в сучасній освіті // Педагогічні науки: Зб. наук праць. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. – С. 145-146. 53. Лазарєва О.М. Пізнавальна самостійність студентів: пошуки оптимальної концепції. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 162-165. 54. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1990. – 48 с. 55. Малихін О. Мотиваційно–цільовий компонент самостійної навчальної діяльності студентів вищого педагогічного навчального закладу // Рідна шк. – 2005. – № 8. – С. 28–30. 56. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 308 с. 57. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с. 58. Микитюк Г.Ю. Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього вчителя. / Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. – К. – 2003. – 204 с. 59. Мильто Л.А. Формирование творческой индивидуальности будущего учителя в процессе профессионально– педагогической подготовки: Дис. канд. пед. наук. — К., 2001. — 200 с. 60. Мільто Л.О. Методи активного навчання як засіб формування творчої особистості майбутнього вчителя. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 154-160. 61. Молибог А.Г. Вопросы научной организации педагогического труда в высшей школе. – Минск: Высшая школа, 1995. – 238 с. 62. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение. – М., 1996.– 438 с. 63. Муртазаєва Е.М. Індивідуально– творчий розвиток майбутніх педагогів: проф. Освіта // Педагогіка і психологія. – 2004. –№3. – С. 69–76. 64. Набока Л. Яким бути педагогу XXI століття? // Управління освітою. — 2001. — № 15. — С. 2. 65. Нагорная Г.А. Формирование у студентов педагогических вузов профессионального мышления: Дис…к. п. н. – К., 1995. – 200 с. 66. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.– 4– е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 589 с. 67. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /За ред. І. А. Зязюна. – К.: ВІПОЛ, 2000. – 636 с. 68. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 368 с. 69. Новгородська Ю.Г. Творча самореалізація майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 32-38. 70. Новые педагогические информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Под ред. Е.С. Полат. – М.: «Академия». 2001. – 272 с. 71. Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ // Рідна шк. – 2005. – № 8 – С. 28 – 30. 72. Олексенко В. М. Вчити, хвилюючи думку // Наукові записки Харківського військового універси¬тету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 2002. – Вип. ХДУ. – С. 127–137. 73. Орбан–Лембрик Л.Е. Спілкування як соціально–психологічний феномен // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано– Франківськ, 2003. – Вип. 8. – Ч. 2. – 325 с. 74. Орбан– Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. – К.: Либідь, 2004. – 576с. 75. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб: «Питер», 2003. – 720 с. 76. Панферов В.Н. Классификация функций человека как субъекта общения // Психологический журнал, 1997. – Т. 8. – № 4. – С. 43-55. 77. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – 349 с. 78. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія / За ред. С.О. Сисоєвої. — К.: ВІПОЛ, 2001. — 502 с. 79. Петров В., Цулая Л.В., Петрова О.П. Самостоятельная познавательная деятельность в системе развивающего обучения // Вестник ЧГПУ. – 2000. – № 4. – С. 43- 50. 80. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально– психологический тренинг. – М.: Изд– во МГУ, 1990. – 216 с. 81. Петровская Л.А. Теоретические и методологические проблемы социально– психологического тренинга. – М.: Изд– во Моск. ун– та, 1992. – 162 с. 82. Петровская Л.А. Тренинг сензитивности как школа рефлексии// Психологические условия социального взаимодействия / Под ред. Х.Миккина, Ю.Орн. – Таллин: Изд– во ТГУ, 1993. – 240 c. 83. Пєхота О.М. Професійна індивідуальність майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 4. – C. 23- 30. 84. Пидкасистый П.И., Фридман Л.М., Гарунов М.Г. Психолого– дидактический справочник преподавателя высшей школы. – М.: Педагогическое общество России, 1999. – 354 с. 85. Побірченко Н.С. Розвиток творчої індивідуальності студентів у процесі підготовки до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 4. – С. 81–89. 86. Полякова О.М. Формування творчої активності майбутніх учителів у процесі розв'язання педагогічних задач: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 1999. – 18 с. 87. Прозорова Е.В. Педагогические условия развития коммуникативной компетентности // Мир психологии. – 2000.– № 2. – C.191– 202. 88. Прокоф'єва Л.Б. Формування педагогічної творчості студентів університету як засіб підвищення якості їх професійної підготовки. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 46- 51. 89. Проценко Н.М. Теоретичне мислення майбутніх вчителів як основа їх творчої самореалізації. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – C. 153-157. 90. Психологический словарь / Под ред. В.П.Зинченко, Б.Г.Мещерякова. – 2– е изд., перераб. и доп. – М.: Педагогика – Пресс, 2001. – 440 с. 91. Психология: Словарь / Под ред. А.Петровського, М.Ярошевського. – М., 1990. – 494 с. 92. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с. 93. Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций. – М.– Новосибирск, ИНФРА– М, 1997. – 224 с. 94. Саранцев Г.І. Пізнавальна самостійність майбутнього вчителя// Педагогіка. – 1995. – № 4. – С. 63 – 67. 95. Сидоренко Е.В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Кры¬лова, Л. А. Коростылевой.– СПб., 1997. – 232 с. 96. Сидоренко О.Л. Питання організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч. 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 176-179. 97. Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня. – Київ: Поліграфкнига, 1996. – 406 с. 98. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: «Академія», 2003. – 458 с. 99. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5 т. – К. – 1976. – Т.1 – 605 с. 100. Талызина Н.Ф. Технология обучения и ее место в педагогической теории // Современная высшая школа. – 1977. – № 1. – С. 95. 101. Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори: у 2– х томах – К.: Рад. шк., 1983. – Т. 2. – 359 с. 102. Федотюк Т.І. Психологічні особливості становлення емпатії як елементу комунікативної здатності практичного психолога: Автореф. дис. канд. психол. наук. – Київ, 1997. – 19 с. 103. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. – К.: Вид. центр «Академія», 2007. – 454 с. 104. Хорунжа Л.П. Гуманізація навчально– виховного процесу // Рідна школа. –1999. – № 1. – С. 67-72. 105. Чепелєва Н.В. Становлення професійної компетентності в системі вузівської підготовки практичних психологів/ Психолого– педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України, 12 листопада 1998 р. – К.: Гнозис, 1998. – 605 с. 106. Чернякова В.Е. Активізація творчого потенціалу особистості. – Педагогічні науки: 3б. наук, праць. Ч 1. – Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. – С. 289-296. 107. Чобітько М. Самовдосконалення студентів — майбутніх учителів у процесі особистісно орієнтованої професійної підготовки // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 1 (42). – С. 57–69. 108. Шатохіна Т. Підготовка вчителя до спілкування з учнями // Шкільний світ. – 2003. – №7. – С. 14-17. 109. Шеин С.А. Диалог как основа педагогического общения // Вопросы психологии. – 1991. – №1. – С.4– 53. 110. Шпак Г.В. Підвищувати методичний рівень педагога // Рідна школа. – 1997. – № 6. – С. 34-39. 111. Штатке К. Студенты. Становление личности. — М.: Прогресс, 1982. – 135 с. 112. Щербаков А. И. Психолого– педагогическая подготовка учителя– воспитателя и пути ее оптимизации в высшей школе. — М., 1990. – 239 с. 113. Щербань Т.Д. Компетентність – якісна характеристика спілкуван¬ня // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць ун– ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2002. – С. 45-55. 114. Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. – М., 1997. – 224 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 720
Скачать бесплатно 20445.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.