Комунальна система житлового управління та методи її удосконалення Бесплатно скачать, заказать диплом, курсовую, диссертацию

У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ

Сделать закладку на сайт

Заказать диплом, курсовую, диссертацию

Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Книга жалоб
и предложений

Название	Комунальна система житлового управління та методи її удосконалення

Количество страниц	115

ВУЗ	КНЕУ

Год сдачи	2010

Бесплатно скачать	20464.doc

Содержание	ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 9 1.1. Управління житлово-комунальним господарством у процесі ринкової трансформації економіки України 9 1.2. Сучасний стан житлово-комунального господарства України 25 1.3. Роль і місце житлово-комунального господарства в економіці України 31 1.4. Механізм регулювання житлово-комунального господарства в умовах ринкових перетворень економіки 36 РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА (ЖУ "ПІВДЕННЕ" ДП "ЕКОС" АТ ХК "КИЇВМІСЬКБУД") 42 2.1. Загальна характеристика об’єкту дослідження (ЖУ "Південне ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд") 42 2.2. Аналіз комунальної діяльності ЖУ "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" 47 2.3. Тарифна політика у сфері житлово-комунального господарства 56 РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 75 3.1. Зарубіжний досвід реформування житлово-комунального господарства 75 3.2. Впровадження заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством 82 3.3. Перспективи розвитку житлого-комунального господарства м. Києва 91 ВИСНОВКИ 105 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111 ДОДАТКИ 118 ВСТУП Актуальність теми. Становлення ринкової, соціально орієнтованої економіки вимагає нових підходів до регулювання такої важливої сфери як житлово-комунальна, через яку реалізуються інтереси кожної людини. Ця надзвичайно важлива галузь надає фізичним і юридичним особам необхідні житлово-комунальні послуги та забезпечує життєдіяльність усього суспільного організму. У сфері житлово-комунального господарства України (далі ЖКГ) функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економіки країни. За останні роки в житлово-комунальному господарстві України та, зокрема, Київської області, накопичилося багато проблем, які потребують негайного вирішення. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо їх вирішення, можливе погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних і поточних ремонтів, а також внаслідок цього – зростання собівартості послуг, подальший спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунального обслуговування населення, збільшення видатків з місцевих бюджетів. На сьогодні підприємства ЖКГ працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, які були нагромаджені до початку 90–х років минулого століття. Відсутність надійних джерел для самофінансування ЖКГ і його непривабливість для приватних інвесторів призвели до значного погіршення виробничих потужностей цього сектора, підвищення їх аварійності, збільшення питомих та непродуктивних витрат матеріальних й енергетичних ресурсів, що негативно впливає на рівень і якість комунальних послуг. Відсутність комплексного підходу до розвитку ринкових відносин у галузі житлово-комунального господарства, недосконалість нормативно-правової бази поряд з незавершеністю інституційних перетворень призвели до кризового стану галузі. Одночасно, трансформація економіки загалом, перехід усіх її галузей на ринкові умови функціонування вимагали прискореного реформування підприємств житлово-комунального господарства, реорганізації їх роботи, взаємовідносин із споживачами, насамперед з населенням, створення системи дійового тарифного регулювання, запровадження ефективних організаційно-правових форм діяльності підприємств-надавачів комунальних послуг, застосування єдиних підходів і рівних умов на ринку послуг. Реалізація цих завдань ускладнювалась обмеженістю наукових розробок і дійових механізмів регулювання роботи комплексу. Це зумовило необхідність пошуків нових концептуальних положень, на основі яких можна розробити принципово нову економічну політику, господарський механізм, що забезпечували б вихід галузі із системної соціально-економічної кризи, заклали б основи її динамічного розвитку, сприяли докорінним структурним перетворенням. Важливий внесок у теоретичну розробку таких концептуальних засад і механізмів державного управління різними сферами соціально-економічного розвитку в умовах системних трансформацій суспільства зробили В.Д.Бакуменко, В.Г.Бодров, А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, Б.Є.Кваснюк, В.М.Князєв, Ю.П.Лебединський, В.І.Луговий, В.І.Лукінов, Н.Р.Нижник, І.В.Розпутенко, В.А.Скуратівський, В.П.Тронь, М.М.Якубовський. Оскільки житлово-комунальний сектор є ключовим елементом будь-якої економічної системи, державне управління ним входить складовою соціально-економічної політики як потужна рушійна сила економічного зростання. Це виводить проблематику державного управління житлово-комунальним господарством у ранг найважливіших теоретико-прикладних досліджень. Практичним результатом має стати визначення ефективних механізмів управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства усіх форм власності. Донедавна у вітчизняній економічній літературі загалом і в працях з державного управління господарськими процесами зокрема питання розвитку житлово-комунального господарства, його демонополізації, створення ринку житла та житлових послуг взагалі не стояло. В наукових публікаціях обґрунтовувалась необхідність централізованого управління житлово-комунальним господарством, дотаційного утримання підприємств, які його обслуговують, а фактично субсидіювання усіх верств населення незалежно від рівня доходів. З основними положеннями функціонування житлово-комунального господарства на ринкових засадах можна було ознайомитись, вивчаючи роботи зарубіжних вчених, таких як Д. Віккерса, Р.Вона, В. Віскусі, П. Габора, Д.Гарднера, Р. Грін, А.Кумара, Д. Лоран, М. Пардіна, В. Шаркі, Д. Яроу. Останнім часом з’явилися праці вітчизняних вчених-економістів, господарників, фахівців у галузі управління і регулювання економіки, присвячені ринковим трансформаціям її житлово-комунального сектора. Серед них слід відзначити розробки В.М.Бабаєва, В.М.Вакуленка, О.І.Дзядь, А.А.Дроня, Г.О.Крамаренко, В.П.Кукси, В.П.Ніколаєва, Г.І.Онищука, І.М.Осипенка, О.Ю.Попова, М.В.Руля, Г.М.Семчука, Т.М.Строкань, Р.М.Сиротюка, В.В.Хомякова та інших. Водночас, далеко не всі питання знайшли своє концептуальне цілісне відображення, що не дозволяє поставити аналіз механізмів управління ЖКГ на адекватну теоретичну основу і сприяти широкомасштабним ринковим перетворенням в галузі. Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми дослідження, зумовили його мету та завдання. Мета і задачі дослідження. Мета дипломної роботи полягає в комплексному аналізі й науковому обґрунтуванні необхідності створення дійових механізмів державного управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства на основі специфіки його функціонування в умовах сьогодення. Для реалізації поставленої мети мною були поставлені такі задачі дослідження: - проаналізувати управління житлово-комунальним господарством у процесі ринкової трансформації економіки України; - висвітлити механізм регулювання житлово-комунального господарства в умовах ринкових перетворень економіки; - дослідити державну політику формування ринкових механізмів розвитку житлово-комунального господарства в Україні; - надати загальну характеристику об’єкта дослідження; - здійснити аналіз комунальної діяльності (ЖУ «Південне» ДП «ЕКОС» АТХК «Київміськбуд»); - проаналізувати тарифну політику у сфері житлово-комунального господарства; - комплексно охарактеризувати зарубіжний досвід реформування житлово-комунального господарства; - розробити пропозиції щодо підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством; - надати рекомендаційні заходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунального господарства; - запропонувати реорганізацію управління житлово-комунальним господарством міста Києва та її перспективи; - висвітлити на основі проведених досліджень перспективи розвитку житлово-комунального господарства м. Києва Предметом дослідження є організаційні, економічні, теоретико-концептуальні, методичні і прикладні аспекти розвитку житлово-комунальної галузі в умовах трансформації економіки України до ринкових відносин. Об’єктом дослідження є і механізм функціонування комунального господарства (ЖУ «ПІВДЕННЕ» ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд»). Дослідження здійснено у Київському регіоні. Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дипломної роботи є положення теорії ринкової економіки, наукові праці вчених-економістів, у яких висвітлено фундаментальні положення теорії розвитку територіальних господарських систем, формування ролі держави в економіці. Методичною основою дипломної роботи є методи економічного аналізу підприємств і організацій житлово-комунального господарства, системного аналізу і синтезу їхнього стану. Дослідження базуються на теоретичному положенні посилення комплексного впливу економічних важелів на досягнення високих кінцевих економічних результатів в умовах переходу до ринкового механізму господарювання за рахунок використання якісних чинників зростання науково-технічного розвитку, підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях. Наукове значення результатів дослідження. Наукове значення проведеного дослідження полягає у розвитку теоретичних положень щодо підвищення ефективності управління підприємствами житлово-комунального господарства, обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо удосконалення механізму його регулювання на основі узагальнення та урахування накопичених світових розробок та практичного досвіду. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, формулюється практичне і теоретичне значення основних положень дипломної роботи. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах, перших з яких присвячений дослідженню теоретичних основ державного управління житлово-комунального господарства, у другому розділі дипломної роботи проведений аналіз формування організаційно-економічного механізму функціонування комунального господарства (на прикладі ЖУ «ПІВДЕННЕ» ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд»), третій розділ включає обґрунтування основних напрямків реформування житлово-комунального господарства. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки. ВИСНОВКИ Проведене дослідження основних аспектів функціонування та реформування ЖКГ України на базі ЖУ "Південне ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд". Основні результати дослідження полягають у наступному: Житлово-комунальне господарство – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених підприємств і видів діяльності, орієнтованих на позитивну динаміку рівня та якості життя населення, що забезпечують стабільну, збалансовану соціальну орієнтацію потенціалу підвідомчих територій. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) має низку специфічних особливостей, що характеризують його як складну, багатоелементну, динамічну організаційно-економічну систему. Підприємствам та об’єднанням ЖКГ притаманна внутрішня економічна й організаційна єдність. За своїм змістом і структурою житлово-комунальне господарство – складний та багатогранний об’єкт управління, який обумовлює специфічні особливості побудови організаційної системи управління і державного регулювання для забезпечення надійності функціонування підприємств галузі, підвищення ефективності роботи комплексу. Особливістю функціонування ЖКГ є те, що воно представлене “чистими” природними монополіями і підгалузями, які розвиваються за законами конкурентного господарства. До останніх належить експлуатація житла, санітарне очищення територій тощо. Ще однією характерною особливістю ЖКГ є те, що комплекс переважно надає послуги, а не виробляє товари, а отже належить до виробничої і невиробничої інфраструктури. Третя особливість ЖКГ пов’язана із забезпеченням життєдіяльності передусім міського населення, однак слід зазначити, що визначення ЖКГ як специфічно міського господарства є неточним, у менш розвинутій і складній формі воно наявне і в сільських населених пунктах. Незважаючи на те, що більшість населених пунктів у сільській місцевості майже не мають спеціального технічного обладнання, а підприємства ЖКГ сільських поселень навіть організаційно не виділяються з різного роду комбінатів, розвиток ЖКГ на селі вимагає не меншої уваги, ніж у містах. Все це говорить про необхідність інтеграції сільської комунальної служби в єдиний житлово-комунальний комплекс. Інша характеристика ЖКГ пов’язана з комплексністю галузі, яка характеризується великою кількістю підгалузей, що входять до її складу: житлове господарство, водопостачання та водовідведення, комунальна енергетика, теплопостачання, міський електротранспорт, зовнішній міський благоустрій, дорожнє господарство, санітарне очищення міст (вуличне прибирання, будинкова очистка з утилізацією твердих побутових і харчових відходів), зелене господарство (озеленення міст, квітництво), готельне господарство, ритуальне обслуговування, ремонтно-будівельне виробництво, монтаж, капітальний ремонт та експлуатація ліфтового господарства, власна промисловість і капітальне будівництво, проектні, конструкторсько-технологічні та науково-дослідні роботи, технічна інвентаризація основних фондів. Комунальне підприємство – це підприємство, яке знаходиться в повній чи переважній власності територіального співтовариства і виконує в його інтересах такі види діяльності: надання послуг, тепло-, водопостачання, водовідведення, благоустрій і т.д. Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу України, необхідно вдатися до кардинального реформування галузі, що має передбачати насамперед формування його нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання зарубіжних моделей управління комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг. Житлове управління «ПІВДЕННЕ» (ЖУ «ПІВДЕННЕ») є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд». ЖУ «ПІВДЕННЕ» створене з метою здійснення експлуатації житлового фонду та надання житлово-комунальних послуг населенню відповідно до чинного законодавства України. Цінова та товарна політика ЖУ "Південне" визначається типом послуг та способом формування і встановлення тарифів на дані послуги. Згідно Закону про комунальні послуги розрахунок тарифів ЖУ "Південне" проводить, виходячи з вартості основних чинників, які формують собівартість послуг, затвердження таких тарифів проводять відповідні органи та комісії призначені органами виконавчої влади або депутати органів місцевого самоврядування. Ціни\тарифи на житлово-комунальні послуги не формують ринкові фактори. У більшості випадків ціни не покривають усі витрати виробника, та не містять надбавки рентабельності, а відшкодування повної вартості послуг проходить за рахунок субвенцій та дотацій органів місцевої влади, тому змінити структуру формування ціни встановити відповідні знижки, або надбавки комунальні підприємства не мають можливості. Населення Києва, яке користується послугами ЖУ «ПІВДЕННЕ», у більшості випадків може розраховуватися за послуги підприємства, категорія, яка відноситься до «умовних боржників» або «боржників», є такими через проблеми, які склалися із доходами, хоча у більшості випадків причиною є відсутність з певних причин державної допомоги (субсидії) на дану квартиру. Щоб не допустити зростання заборгованості населення, особливо категорії «бідні», підприємству необхідно стимулювати отримання державних допомог для таких квартир. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства – це на сьогодні одне з найгостріших, найболючіших питань економіки України. В зв’язку з цим – одна з дискусійних як в науковому, так і в соціальному плані питання. Останнім часом спостерігаються різні суперечливі підходи до формування тарифної політики на ринках комунальних послуг, що, безумовно, пов’язано із її соціальною складовою: це і мораторії на підвищення тарифів, і адміністративне зниження цін на окремі послуги, і намагання привести ціни і тарифи у відповідність до соціального стану споживача тощо. Така розбіжність у поглядах на тарифну політику дуже небезпечна для суспільства та економіки взагалі, оскільки бізнес розвивається в умовах невизначеності і постійної зміни правил гри, а населення ментально не готово до приведення цін і тарифів до економічно обґрунтованого рівня. У наш час рівень розвитку житлово-комунального господарства не задовольняє потреб населення, а матеріально-технічна база підприємств і організацій цієї галузі потребує розширення та удосконалення. Галузь потребує створення автоматизованих систем управління житлово-комунальним господарством із використанням нових електронно-обчислювальних машин на всіх рівнях, що забезпечить підвищення ефективності цієї галузі народного господарства, приведе до поліпшення наданих населенню комунальних послуг. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що житлово-комунальне господарство є ключовим компонентом будь-якої економіки та економічної діяльності в цілому. Для створення необхідних передумов реформування житлово-комунального господарства необхідно запровадити економічно обґрунтовані та прозорі тарифи на послуги, стимулювати населення до погашення боргів минулих років та своєчасної оплати послуг, прискорити прийняття та реалізацію програмних документів щодо здійснення структурних перетворень у житлово-комунальному господарстві, створення конкурентного середовища та підвищення якості послуг. На користь цього свідчить і досвід країн Східної Європи, яким свого часу теж довелось кардинально змінювати ситуацію у житлово-комунальному господарстві, успадковану від економіки радянського типу. Досвід країн світу засвідчує, що організація товариств власників житла, співвласників багатоквартирних будинків, по-перше, дозволяє раціонально управляти будинками або групами будинків, сприяє демонополізації ринку експлуатаційних послуг; по-друге, захищає права власників житла і є раціональним способом впливу на вартість та якість послуг, що надаються; по-третє, створює умови для залучення додаткових джерел фінансування, утримання, ремонту, обслуговування і реконструкції житлового фонду. На нашу думку, потребує удосконалення фінансово-правовий механізм державного регулювання природних монополій, які наявні у житлово-комунальному господарстві. Основними кроками в цьому напрямку мають стати: 1) зміна наявного механізму цінового регулювання шляхом переходу від неефективного лімітування цін і тарифів на відповідному ринку до впровадження ринкових засад їх формування і відповідного моніторингу цих механізмів; 2) започаткування на конкурсних засадах і впровадження контролю за наданням ліцензій і діяльністю ліцензованих компаній; 3) вжиття додаткових заходів податкового стимулювання. Для досягнення ефективного функціонування житлово-комунального комплексу, на нашу думку, необхідно удосконалити організаційний механізм управління галуззю. Нова структура управління житлово-комунальним комплексом має передбачати перехід до економічних методів управління, посилення господарської самостійності підприємств і об’єднань, їх самозабезпечення і самофінансування. Разом з тим посилюються координаційні функції управління, спрямовані на забезпечення узгодженої взаємодії всередині комплексу, поєднання галузевих і територіальних інтересів, що забезпечується шляхом створення відповідних органів управління житлово-комунальним комплексом. З метою удосконалення структури управління житлово-комунальним комплексом, забезпечення раціонального сполучення галузевих і територіальних методів управління пропонуються принципово нові схеми управління цим комплексом на основі створення спеціального органу, що поєднає галузевий і територіальний підходи і реалізує програмно-цільову форму управління. Житлово-комунальне господарство м. Києва – це важлива соціальна галузь, яка суттєво впливає на розвиток економічних відносин. Непомітна на перший погляд, вона, тим не менше, вражає своїм масштабом: так, у ній функціонують кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних фондів держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення країни. Підприємства та організації різних форм власності в сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд. гривень щороку. Відтак проблеми галузі мають більш ніж вражаючий характер – на все впливають величезні масштаби необхідної реорганізації. Вирішити це завдання одразу неможливо навіть за всього бажання. У ході роботи нами розроблений план дій, який зробить перспективним житлово-комунальне господарство м. Києва. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Україна. Закон. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки: Прийнятий 24 черв. 2004 р. № 1869 // Голос України. - 2004. - 30 лип. (№ 140). - С.11 -15. - Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки. 2. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002 - 2005 роки та на період до 2010 року: Постанова... 14 лют. 2002 р. № 139 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 20. - С.31.3. Августин Р. Світовий та вітчизняний досвід управління комунальною власністю міста // Наукові записки. - Тернопіль, 2004. - Вип.17. - С.57–60. 3. Августин Р. Теоретичні основи управління комунальною власністю міста // Наукові записки. - Терпопіль, 2006. - Вип.13, ч.2. - С.85–90. 4. Августин Р. Р. Удосконалення фінансових інструментів управління комунальною власністю в умовах переходу до ринкових відносин // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). - Ірпінь, 2006. - С.415–418. 5. Адамов Б. І. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування // Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні. - Донецьк, 2006. - С.11–17. 6. Алексєєв, Валерій Марленович. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: теоретичні засади: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Нац. Акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2005. - 20 с.: табл. 7. Апанасенко К. Генезис правового інституту комунальної власності в Україні: Метою цієї статті є короткий аналіз історії становлення інституту комунальної власності в практиці українського державотворення, законодавстві та розроблення відповідної наукової теорії до 1990 р. в Україні // Підприємництво, госп-во і право. - 2005. - № 9. - С.52-54. 8. Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки, співвідношення з державною формою власності: Ознаки комунальної власності як самостійної форми власності, співвідношення комунальної та державної форм власності // Право України. - 2005. - № 10. - С.35-38. 9. Апанасенко К. Управління об’єктами комунальної власності: окремі аспекти: Метою цієї статті є дослідження поняття "управління об’єктами комунальної власності", визначення його суб’єктів та аналіз повноважень цих суб’єктів, розроблення пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавства із зазначених питань // Підприємництво, госп-во і право. - 2005. - № 8. - С.20-23. 10. Апанасенко, Катерина Іванівна. Правовий режим майна, що є в комунальній власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 20 с. 11. Богачов С. Правове забезпечення комунальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи: С. Богачов, Р. Джабраілов: Обгрунтування рекомендацій щодо удосконалення законодавства, яке регулює сферу комунальної власності як майнову основу діяльності територіальних громад в Україні // Юридична Україна. - 2005. - № 11. - С.57-61. 12. Бондаренко Г. І. Визначення економічного потенціалу комунальної власності // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2007. - Вып.50: Сер.: Экономические науки. - С.181–185. 13. Борисова В. І. Комунальна власність - один з видів права власності в Україні // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні. - Х., 2006. - С.39–43. 14. Герасимчук З. В. Зміна структури власності в житлово-комунальному господарстві: алгоритм та доцільність // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2005. - Вип.7. - С.95–101. 15. Гірняк В. Джерела конституційно-правового регулювання комунальної власності в Україні // Вісник. - Л., 2006. - Вип.38. - С.182–190. 16. Гринюк Р. Ф. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування (правовий аспект) // Концепція розвитку законодавства України. - К., 1996. - С.149–151. 17. Гуртовий В. Щодо деяких особливостей передачі у процедурі банкрутства житлового фонду в комунальну власність: Досліджено правове регулювання особливості передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій у процесі банкрутства. Розглянуто практичні проблеми, що виникають при вказаній передачі та обумовлені недоліками чинного законодавства // Економіка та право. - 2006. - № 2. - С.55 - 58. 18. Данилишин Б. Ілюзії та реалії комунальної сфери: Реформування житлово-комунального господарства // Уряд. кур’єр. - 2007. - 28 листоп. - № 225. - С.7. 19. Данькевич І. Мода на ЖЕКи відміняється: Реформування житлово-комунальної галузі Києва // Голос України. - 2007. - 7 лют. - С.6. 20. Дем’янець С. Реформи у житловій сфері: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) є порівняно новою організаційною формою суб’єктів господарювання в Україні, виникнення якої пов’язано передовсім з питаннями права власності на житло, управління та обслуговування житла: Дослідження юридичних аспектів нової форми власності (закон, постанови КМУ) // Соціальна політика. - 2005. - 16 трав. (№ 20). - С.5. 21. Денисюк О.М. Проблеми управління комунальним майном: Проблеми підвищення ефективності управління об’єктами права комунальної власності // Економіка та держава. - 2005. - № 9. - С.16-19. 22. Денчук Р. Проблеми управління формуванням комунальної власності: Способи формування комунальної власності // Юридична Україна. - 2006. - № 11. - С.69 - 74. 23. Денчук, Радмила Олександрівна. Адміністративно-правова охорона комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ін-т законодавства Верховної Ради України. - К., 2006. - 19 с. 24. Державна та комунальна власність в Україні. - К., 2006. - 448с.. - (Бюлетень законодавства і юридичної практики України; N5) 25. Джабраілов, Руслан Аятшахович. Правове забезпечення ефективного використання об’єктів комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж.. - Донецьк, 2005. - 18 с. 26. Джабраїлов Р. Еволюція права комунальної власності в Україні // Економіка та право. - 2007. - №1. - С.44-49. 27. Жемеренко Є. Актуальні проблеми становлення та розвитку комунальних відносин в Україні: У статті розглянуто нагальні проблеми комунальних відносин в Україні: недосконалість визначення об’єктів комунальної власності, недостатність коштів у місцевих бюджетах для розвитку житлово-комунального господарства. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем даної сфери // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9. - С.3-10. 28. Житлово-комунальне господарство / Віктор Федосюк (голов.ред.), Сніжана Шевчук (текст), Віктор Чухрай (фото). – Л.: Ініціал, 2007. – 47 с. 29. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Економіка України. - 2005. - № 10. - С.4 - 13. 30. Ільченко Я.В. Еволюція права комунальної власності в Україні // Статистика України. - 2006. - № 1. - С.34 - 38. 31. Кавун О. Наближається велика комунальна революція, або Що має бути, того не минути: Як вирішуються житлово-комунальні проблеми в Житомирі // Голос України. - 2006. - 2 лип. - С.6 - 7. 32. Калугин В. Потерянная реформа: На реформирование коммунального комплекса украинской власти необходимо изыскать около 30 млрд. грн.: Огляд стану житлово-комунального господарства, практика приватних ЖКГ, проблеми, огляд ситуації // Бизнес. - 2006. - 18 жовт. (№42). - С.34 - 37. 33. Карпушин Е. І. Задачі адміністративного регулювання господарської діяльності підприємств комунальної власності з наданням муніципальних послуг // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2006. - Вып.36: Сер. Архитектура и технические науки. - С.445–449. 34. Конакова І. Актуальні проблеми розвитку житлово-комунального господарства: (на прикладі Донеччини): Авторами розглянуті і проаналізовані найбільш гострі проблеми розвитку житлово-комунального господарства регіону /І.Конакова, С.Футулуйчик. // Схід. - 2006. - №3. - С.53 - 57. 35. Конькова О.Г. Аспекти розпорядження комунальною власністю: Право власності представляє собою урегульовані законодавством суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном. Право комунальної власності не є виключенням // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 6. - С.37 - 39. 36. Косянчук І. Житлу потрібен ефективний господар: Про житлово-комунальне господарство України /Держжитлокомунгосп. // Уряд. кур’єр. - 2006. - 26 лют. (№ 37). - С.7. 37. Косянчук І. ЖКГ: підходи до реформування: Необхідність реформування житлово-комунальної сфери // Соц. захист. - 2005. - № 8. - С.21-23. 38. Кравцова Л.В. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Харківська національна академія міського господарства. - Х., 2006. - 20 с. 39. Кривов А. Коммунальный тупик: Про житлово-комунальне господарство (ЖКГ) в сучасном централізованому вигляді /А.Кривов, Ю.Крупнов. // Молодая гвардия. - 2006. - №9. - С.3 - 12. 40. Лагутін В. Недореформоване житлово-комунальне господарство: проблеми та перспективи: Розглянуто нинішній стан житлово-комунального господарства, виявлено певні недоліки при проведенні реформ. Запропоновано подальші кроки для подолання кризи в галузі // Економіст. - 2006. - № 4. - С.54 - 56. 41. Манойленко О. В. Напрямки підвищення ефективності державного управління підприємствами комунальної власності // Управління розвитком. - Х., 2005. - N2: Спецвип. - С.59–63. 42. Музика Л. Деякі питання правового режиму об’єктів права комунальної власності // Підприємництво, госп-во і право. - 2006. - № 12. - С.38 - 40. 43. Музика, Леся Анатоліївна. Право комунальної власності в Україні: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2006. - 20 с. 44. Ольшанський О. В. Механізм управління комунальною власністю територіальної громади міста // Теорія та практика державного управління. - Х., 2005. - Вип.1 (10). - С.65–69. 45. Семчук Г. «В убыточную отрасль инвесторы не придут»: Інтерв’ю з заступником міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства: Обговорення проблемних сторін у питаннях утримання житлового фонду. Аспекти законодавчого регулювання системи управління ЖКГ. Факти раціональної переорганізації господарства // Бизнес. - 2007. - 15 янв. (№ 1-2). - С.35-37. 46. Сунцова О. О. Деякі аспекти державного регулювання розвитку підприємств комунальної власності в Україні // Вісник. - Львів, 2005. - N6. - С.91–101. 47. Цвігун Д.П. Реформування комунальної власності: Проблеми реформування комунальної власності // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 1. - С.48 - 53. 48. Цхведиани В. Жить-быть коммунхозу?: Реформи ЖКГ як засіб від криз. Забезпечення теплом // Топливно-энергетический комплекс. - 2005. - № 9. - С.35-36. 49. Чекіна А. В. Деякі аспекти правового регулювання управління комунальною власністю // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития. - Донецк, 2007. - С.191–194. 50. Чунаєв О. Житлово-комунальне господарство: ситуація з реформуванням: Стан житлово-комунального господарства // Профспілки України. - 2007. - № 5. - С.27 - 33. 51. Шелегеда Б. Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи: У статті проаналізовано взаємини між виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг, обгрунтовано необхідність формування ринкових відносин у житловій сфері, енергозбереження визнане фактором реформування житлово-комунального господарства /Б.Шелегда, Л.Кравцова. // Схід. - 2006. - №3. - С.9 - 13. 52. Язвінюк Б. М. Підвищення ефективності системи управління комунальною власністю // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса, 2005. - Вип.6. - С.175–178. ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 9 1.1. Управління житлово-комунальним господарством у процесі ринкової трансформації економіки України 9 1.2. Сучасний стан житлово-комунального господарства України 25 1.3. Роль і місце житлово-комунального господарства в економіці України 31 1.4. Механізм регулювання житлово-комунального господарства в умовах ринкових перетворень економіки 36 РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА (ЖУ "ПІВДЕННЕ" ДП "ЕКОС" АТ ХК "КИЇВМІСЬКБУД") 42 2.1. Загальна характеристика об’єкту дослідження (ЖУ "Південне ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд") 42 2.2. Аналіз комунальної діяльності ЖУ "Південне" ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд" 47 2.3. Тарифна політика у сфері житлово-комунального господарства 56 РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 75 3.1. Зарубіжний досвід реформування житлово-комунального господарства 75 3.2. Впровадження заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством 82 3.3. Перспективи розвитку житлого-комунального господарства м. Києва 91 ВИСНОВКИ 105 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111 ДОДАТКИ 118 ВСТУП Актуальність теми. Становлення ринкової, соціально орієнтованої економіки вимагає нових підходів до регулювання такої важливої сфери як житлово-комунальна, через яку реалізуються інтереси кожної людини. Ця надзвичайно важлива галузь надає фізичним і юридичним особам необхідні житлово-комунальні послуги та забезпечує життєдіяльність усього суспільного організму. У сфері житлово-комунального господарства України (далі ЖКГ) функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економіки країни. За останні роки в житлово-комунальному господарстві України та, зокрема, Київської області, накопичилося багато проблем, які потребують негайного вирішення. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо їх вирішення, можливе погіршення стану житлового фонду та основних фондів підприємств, збільшення витрат енергоносіїв, кількості аварійних випадків в інженерних системах, збільшення обсягів капітальних і поточних ремонтів, а також внаслідок цього – зростання собівартості послуг, подальший спад прибутковості підприємств, зниження якості житлово-комунального обслуговування населення, збільшення видатків з місцевих бюджетів. На сьогодні підприємства ЖКГ працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, які були нагромаджені до початку 90–х років минулого століття. Відсутність надійних джерел для самофінансування ЖКГ і його непривабливість для приватних інвесторів призвели до значного погіршення виробничих потужностей цього сектора, підвищення їх аварійності, збільшення питомих та непродуктивних витрат матеріальних й енергетичних ресурсів, що негативно впливає на рівень і якість комунальних послуг. Відсутність комплексного підходу до розвитку ринкових відносин у галузі житлово-комунального господарства, недосконалість нормативно-правової бази поряд з незавершеністю інституційних перетворень призвели до кризового стану галузі. Одночасно, трансформація економіки загалом, перехід усіх її галузей на ринкові умови функціонування вимагали прискореного реформування підприємств житлово-комунального господарства, реорганізації їх роботи, взаємовідносин із споживачами, насамперед з населенням, створення системи дійового тарифного регулювання, запровадження ефективних організаційно-правових форм діяльності підприємств-надавачів комунальних послуг, застосування єдиних підходів і рівних умов на ринку послуг. Реалізація цих завдань ускладнювалась обмеженістю наукових розробок і дійових механізмів регулювання роботи комплексу. Це зумовило необхідність пошуків нових концептуальних положень, на основі яких можна розробити принципово нову економічну політику, господарський механізм, що забезпечували б вихід галузі із системної соціально-економічної кризи, заклали б основи її динамічного розвитку, сприяли докорінним структурним перетворенням. Важливий внесок у теоретичну розробку таких концептуальних засад і механізмів державного управління різними сферами соціально-економічного розвитку в умовах системних трансформацій суспільства зробили В.Д.Бакуменко, В.Г.Бодров, А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, Б.Є.Кваснюк, В.М.Князєв, Ю.П.Лебединський, В.І.Луговий, В.І.Лукінов, Н.Р.Нижник, І.В.Розпутенко, В.А.Скуратівський, В.П.Тронь, М.М.Якубовський. Оскільки житлово-комунальний сектор є ключовим елементом будь-якої економічної системи, державне управління ним входить складовою соціально-економічної політики як потужна рушійна сила економічного зростання. Це виводить проблематику державного управління житлово-комунальним господарством у ранг найважливіших теоретико-прикладних досліджень. Практичним результатом має стати визначення ефективних механізмів управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства усіх форм власності. Донедавна у вітчизняній економічній літературі загалом і в працях з державного управління господарськими процесами зокрема питання розвитку житлово-комунального господарства, його демонополізації, створення ринку житла та житлових послуг взагалі не стояло. В наукових публікаціях обґрунтовувалась необхідність централізованого управління житлово-комунальним господарством, дотаційного утримання підприємств, які його обслуговують, а фактично субсидіювання усіх верств населення незалежно від рівня доходів. З основними положеннями функціонування житлово-комунального господарства на ринкових засадах можна було ознайомитись, вивчаючи роботи зарубіжних вчених, таких як Д. Віккерса, Р.Вона, В. Віскусі, П. Габора, Д.Гарднера, Р. Грін, А.Кумара, Д. Лоран, М. Пардіна, В. Шаркі, Д. Яроу. Останнім часом з’явилися праці вітчизняних вчених-економістів, господарників, фахівців у галузі управління і регулювання економіки, присвячені ринковим трансформаціям її житлово-комунального сектора. Серед них слід відзначити розробки В.М.Бабаєва, В.М.Вакуленка, О.І.Дзядь, А.А.Дроня, Г.О.Крамаренко, В.П.Кукси, В.П.Ніколаєва, Г.І.Онищука, І.М.Осипенка, О.Ю.Попова, М.В.Руля, Г.М.Семчука, Т.М.Строкань, Р.М.Сиротюка, В.В.Хомякова та інших. Водночас, далеко не всі питання знайшли своє концептуальне цілісне відображення, що не дозволяє поставити аналіз механізмів управління ЖКГ на адекватну теоретичну основу і сприяти широкомасштабним ринковим перетворенням в галузі. Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми дослідження, зумовили його мету та завдання. Мета і задачі дослідження. Мета дипломної роботи полягає в комплексному аналізі й науковому обґрунтуванні необхідності створення дійових механізмів державного управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства на основі специфіки його функціонування в умовах сьогодення. Для реалізації поставленої мети мною були поставлені такі задачі дослідження: - проаналізувати управління житлово-комунальним господарством у процесі ринкової трансформації економіки України; - висвітлити механізм регулювання житлово-комунального господарства в умовах ринкових перетворень економіки; - дослідити державну політику формування ринкових механізмів розвитку житлово-комунального господарства в Україні; - надати загальну характеристику об’єкта дослідження; - здійснити аналіз комунальної діяльності (ЖУ «Південне» ДП «ЕКОС» АТХК «Київміськбуд»); - проаналізувати тарифну політику у сфері житлово-комунального господарства; - комплексно охарактеризувати зарубіжний досвід реформування житлово-комунального господарства; - розробити пропозиції щодо підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством; - надати рекомендаційні заходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунального господарства; - запропонувати реорганізацію управління житлово-комунальним господарством міста Києва та її перспективи; - висвітлити на основі проведених досліджень перспективи розвитку житлово-комунального господарства м. Києва Предметом дослідження є організаційні, економічні, теоретико-концептуальні, методичні і прикладні аспекти розвитку житлово-комунальної галузі в умовах трансформації економіки України до ринкових відносин. Об’єктом дослідження є і механізм функціонування комунального господарства (ЖУ «ПІВДЕННЕ» ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд»). Дослідження здійснено у Київському регіоні. Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дипломної роботи є положення теорії ринкової економіки, наукові праці вчених-економістів, у яких висвітлено фундаментальні положення теорії розвитку територіальних господарських систем, формування ролі держави в економіці. Методичною основою дипломної роботи є методи економічного аналізу підприємств і організацій житлово-комунального господарства, системного аналізу і синтезу їхнього стану. Дослідження базуються на теоретичному положенні посилення комплексного впливу економічних важелів на досягнення високих кінцевих економічних результатів в умовах переходу до ринкового механізму господарювання за рахунок використання якісних чинників зростання науково-технічного розвитку, підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях. Наукове значення результатів дослідження. Наукове значення проведеного дослідження полягає у розвитку теоретичних положень щодо підвищення ефективності управління підприємствами житлово-комунального господарства, обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо удосконалення механізму його регулювання на основі узагальнення та урахування накопичених світових розробок та практичного досвіду. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дипломного дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження, формулюється практичне і теоретичне значення основних положень дипломної роботи. Вирішення основних завдань дипломного дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах, перших з яких присвячений дослідженню теоретичних основ державного управління житлово-комунального господарства, у другому розділі дипломної роботи проведений аналіз формування організаційно-економічного механізму функціонування комунального господарства (на прикладі ЖУ «ПІВДЕННЕ» ДП «ЕКОС» АТ ХК «Київміськбуд»), третій розділ включає обґрунтування основних напрямків реформування житлово-комунального господарства. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки. ВИСНОВКИ Проведене дослідження основних аспектів функціонування та реформування ЖКГ України на базі ЖУ "Південне ДП "ЕКОС" АТ ХК "Київміськбуд". Основні результати дослідження полягають у наступному: Житлово-комунальне господарство – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених підприємств і видів діяльності, орієнтованих на позитивну динаміку рівня та якості життя населення, що забезпечують стабільну, збалансовану соціальну орієнтацію потенціалу підвідомчих територій. Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) має низку специфічних особливостей, що характеризують його як складну, багатоелементну, динамічну організаційно-економічну систему. Підприємствам та об’єднанням ЖКГ притаманна внутрішня економічна й організаційна єдність. За своїм змістом і структурою житлово-комунальне господарство – складний та багатогранний об’єкт управління, який обумовлює специфічні особливості побудови організаційної системи управління і державного регулювання для забезпечення надійності функціонування підприємств галузі, підвищення ефективності роботи комплексу. Особливістю функціонування ЖКГ є те, що воно представлене “чистими” природними монополіями і підгалузями, які розвиваються за законами конкурентного господарства. До останніх належить експлуатація житла, санітарне очищення територій тощо. Ще однією характерною особливістю ЖКГ є те, що комплекс переважно надає послуги, а не виробляє товари, а отже належить до виробничої і невиробничої інфраструктури. Третя особливість ЖКГ пов’язана із забезпеченням життєдіяльності передусім міського населення, однак слід зазначити, що визначення ЖКГ як специфічно міського господарства є неточним, у менш розвинутій і складній формі воно наявне і в сільських населених пунктах. Незважаючи на те, що більшість населених пунктів у сільській місцевості майже не мають спеціального технічного обладнання, а підприємства ЖКГ сільських поселень навіть організаційно не виділяються з різного роду комбінатів, розвиток ЖКГ на селі вимагає не меншої уваги, ніж у містах. Все це говорить про необхідність інтеграції сільської комунальної служби в єдиний житлово-комунальний комплекс. Інша характеристика ЖКГ пов’язана з комплексністю галузі, яка характеризується великою кількістю підгалузей, що входять до її складу: житлове господарство, водопостачання та водовідведення, комунальна енергетика, теплопостачання, міський електротранспорт, зовнішній міський благоустрій, дорожнє господарство, санітарне очищення міст (вуличне прибирання, будинкова очистка з утилізацією твердих побутових і харчових відходів), зелене господарство (озеленення міст, квітництво), готельне господарство, ритуальне обслуговування, ремонтно-будівельне виробництво, монтаж, капітальний ремонт та експлуатація ліфтового господарства, власна промисловість і капітальне будівництво, проектні, конструкторсько-технологічні та науково-дослідні роботи, технічна інвентаризація основних фондів. Комунальне підприємство – це підприємство, яке знаходиться в повній чи переважній власності територіального співтовариства і виконує в його інтересах такі види діяльності: надання послуг, тепло-, водопостачання, водовідведення, благоустрій і т.д. Враховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу України, необхідно вдатися до кардинального реформування галузі, що має передбачати насамперед формування його нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання зарубіжних моделей управління комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг. Житлове управління «ПІВДЕННЕ» (ЖУ «ПІВДЕННЕ») є відособленим структурним підрозділом дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд». ЖУ «ПІВДЕННЕ» створене з метою здійснення експлуатації житлового фонду та надання житлово-комунальних послуг населенню відповідно до чинного законодавства України. Цінова та товарна політика ЖУ "Південне" визначається типом послуг та способом формування і встановлення тарифів на дані послуги. Згідно Закону про комунальні послуги розрахунок тарифів ЖУ "Південне" проводить, виходячи з вартості основних чинників, які формують собівартість послуг, затвердження таких тарифів проводять відповідні органи та комісії призначені органами виконавчої влади або депутати органів місцевого самоврядування. Ціни\тарифи на житлово-комунальні послуги не формують ринкові фактори. У більшості випадків ціни не покривають усі витрати виробника, та не містять надбавки рентабельності, а відшкодування повної вартості послуг проходить за рахунок субвенцій та дотацій органів місцевої влади, тому змінити структуру формування ціни встановити відповідні знижки, або надбавки комунальні підприємства не мають можливості. Населення Києва, яке користується послугами ЖУ «ПІВДЕННЕ», у більшості випадків може розраховуватися за послуги підприємства, категорія, яка відноситься до «умовних боржників» або «боржників», є такими через проблеми, які склалися із доходами, хоча у більшості випадків причиною є відсутність з певних причин державної допомоги (субсидії) на дану квартиру. Щоб не допустити зростання заборгованості населення, особливо категорії «бідні», підприємству необхідно стимулювати отримання державних допомог для таких квартир. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства – це на сьогодні одне з найгостріших, найболючіших питань економіки України. В зв’язку з цим – одна з дискусійних як в науковому, так і в соціальному плані питання. Останнім часом спостерігаються різні суперечливі підходи до формування тарифної політики на ринках комунальних послуг, що, безумовно, пов’язано із її соціальною складовою: це і мораторії на підвищення тарифів, і адміністративне зниження цін на окремі послуги, і намагання привести ціни і тарифи у відповідність до соціального стану споживача тощо. Така розбіжність у поглядах на тарифну політику дуже небезпечна для суспільства та економіки взагалі, оскільки бізнес розвивається в умовах невизначеності і постійної зміни правил гри, а населення ментально не готово до приведення цін і тарифів до економічно обґрунтованого рівня. У наш час рівень розвитку житлово-комунального господарства не задовольняє потреб населення, а матеріально-технічна база підприємств і організацій цієї галузі потребує розширення та удосконалення. Галузь потребує створення автоматизованих систем управління житлово-комунальним господарством із використанням нових електронно-обчислювальних машин на всіх рівнях, що забезпечить підвищення ефективності цієї галузі народного господарства, приведе до поліпшення наданих населенню комунальних послуг. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що житлово-комунальне господарство є ключовим компонентом будь-якої економіки та економічної діяльності в цілому. Для створення необхідних передумов реформування житлово-комунального господарства необхідно запровадити економічно обґрунтовані та прозорі тарифи на послуги, стимулювати населення до погашення боргів минулих років та своєчасної оплати послуг, прискорити прийняття та реалізацію програмних документів щодо здійснення структурних перетворень у житлово-комунальному господарстві, створення конкурентного середовища та підвищення якості послуг. На користь цього свідчить і досвід країн Східної Європи, яким свого часу теж довелось кардинально змінювати ситуацію у житлово-комунальному господарстві, успадковану від економіки радянського типу. Досвід країн світу засвідчує, що організація товариств власників житла, співвласників багатоквартирних будинків, по-перше, дозволяє раціонально управляти будинками або групами будинків, сприяє демонополізації ринку експлуатаційних послуг; по-друге, захищає права власників житла і є раціональним способом впливу на вартість та якість послуг, що надаються; по-третє, створює умови для залучення додаткових джерел фінансування, утримання, ремонту, обслуговування і реконструкції житлового фонду. На нашу думку, потребує удосконалення фінансово-правовий механізм державного регулювання природних монополій, які наявні у житлово-комунальному господарстві. Основними кроками в цьому напрямку мають стати: 1) зміна наявного механізму цінового регулювання шляхом переходу від неефективного лімітування цін і тарифів на відповідному ринку до впровадження ринкових засад їх формування і відповідного моніторингу цих механізмів; 2) започаткування на конкурсних засадах і впровадження контролю за наданням ліцензій і діяльністю ліцензованих компаній; 3) вжиття додаткових заходів податкового стимулювання. Для досягнення ефективного функціонування житлово-комунального комплексу, на нашу думку, необхідно удосконалити організаційний механізм управління галуззю. Нова структура управління житлово-комунальним комплексом має передбачати перехід до економічних методів управління, посилення господарської самостійності підприємств і об’єднань, їх самозабезпечення і самофінансування. Разом з тим посилюються координаційні функції управління, спрямовані на забезпечення узгодженої взаємодії всередині комплексу, поєднання галузевих і територіальних інтересів, що забезпечується шляхом створення відповідних органів управління житлово-комунальним комплексом. З метою удосконалення структури управління житлово-комунальним комплексом, забезпечення раціонального сполучення галузевих і територіальних методів управління пропонуються принципово нові схеми управління цим комплексом на основі створення спеціального органу, що поєднає галузевий і територіальний підходи і реалізує програмно-цільову форму управління. Житлово-комунальне господарство м. Києва – це важлива соціальна галузь, яка суттєво впливає на розвиток економічних відносин. Непомітна на перший погляд, вона, тим не менше, вражає своїм масштабом: так, у ній функціонують кілька тисяч підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних фондів держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення країни. Підприємства та організації різних форм власності в сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд. гривень щороку. Відтак проблеми галузі мають більш ніж вражаючий характер – на все впливають величезні масштаби необхідної реорганізації. Вирішити це завдання одразу неможливо навіть за всього бажання. У ході роботи нами розроблений план дій, який зробить перспективним житлово-комунальне господарство м. Києва.

Список литературы	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Україна. Закон. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки: Прийнятий 24 черв. 2004 р. № 1869 // Голос України. - 2004. - 30 лип. (№ 140). - С.11 -15. - Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки. 2. Україна. Кабінет Міністрів. Про схвалення Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002 - 2005 роки та на період до 2010 року: Постанова... 14 лют. 2002 р. № 139 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 20. - С.31.3. Августин Р. Світовий та вітчизняний досвід управління комунальною власністю міста // Наукові записки. - Тернопіль, 2004. - Вип.17. - С.57–60. 3. Августин Р. Теоретичні основи управління комунальною власністю міста // Наукові записки. - Терпопіль, 2006. - Вип.13, ч.2. - С.85–90. 4. Августин Р. Р. Удосконалення фінансових інструментів управління комунальною власністю в умовах переходу до ринкових відносин // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). - Ірпінь, 2006. - С.415–418. 5. Адамов Б. І. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування // Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні. - Донецьк, 2006. - С.11–17. 6. Алексєєв, Валерій Марленович. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: теоретичні засади: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Нац. Акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2005. - 20 с.: табл. 7. Апанасенко К. Генезис правового інституту комунальної власності в Україні: Метою цієї статті є короткий аналіз історії становлення інституту комунальної власності в практиці українського державотворення, законодавстві та розроблення відповідної наукової теорії до 1990 р. в Україні // Підприємництво, госп-во і право. - 2005. - № 9. - С.52-54. 8. Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки, співвідношення з державною формою власності: Ознаки комунальної власності як самостійної форми власності, співвідношення комунальної та державної форм власності // Право України. - 2005. - № 10. - С.35-38. 9. Апанасенко К. Управління об’єктами комунальної власності: окремі аспекти: Метою цієї статті є дослідження поняття "управління об’єктами комунальної власності", визначення його суб’єктів та аналіз повноважень цих суб’єктів, розроблення пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавства із зазначених питань // Підприємництво, госп-во і право. - 2005. - № 8. - С.20-23. 10. Апанасенко, Катерина Іванівна. Правовий режим майна, що є в комунальній власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2006. - 20 с. 11. Богачов С. Правове забезпечення комунальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи: С. Богачов, Р. Джабраілов: Обгрунтування рекомендацій щодо удосконалення законодавства, яке регулює сферу комунальної власності як майнову основу діяльності територіальних громад в Україні // Юридична Україна. - 2005. - № 11. - С.57-61. 12. Бондаренко Г. І. Визначення економічного потенціалу комунальної власності // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2007. - Вып.50: Сер.: Экономические науки. - С.181–185. 13. Борисова В. І. Комунальна власність - один з видів права власності в Україні // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні. - Х., 2006. - С.39–43. 14. Герасимчук З. В. Зміна структури власності в житлово-комунальному господарстві: алгоритм та доцільність // Теоретичні та прикладні питання економіки. - К., 2005. - Вип.7. - С.95–101. 15. Гірняк В. Джерела конституційно-правового регулювання комунальної власності в Україні // Вісник. - Л., 2006. - Вип.38. - С.182–190. 16. Гринюк Р. Ф. Комунальна власність як економічна основа місцевого самоврядування (правовий аспект) // Концепція розвитку законодавства України. - К., 1996. - С.149–151. 17. Гуртовий В. Щодо деяких особливостей передачі у процедурі банкрутства житлового фонду в комунальну власність: Досліджено правове регулювання особливості передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій у процесі банкрутства. Розглянуто практичні проблеми, що виникають при вказаній передачі та обумовлені недоліками чинного законодавства // Економіка та право. - 2006. - № 2. - С.55 - 58. 18. Данилишин Б. Ілюзії та реалії комунальної сфери: Реформування житлово-комунального господарства // Уряд. кур’єр. - 2007. - 28 листоп. - № 225. - С.7. 19. Данькевич І. Мода на ЖЕКи відміняється: Реформування житлово-комунальної галузі Києва // Голос України. - 2007. - 7 лют. - С.6. 20. Дем’янець С. Реформи у житловій сфері: Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) є порівняно новою організаційною формою суб’єктів господарювання в Україні, виникнення якої пов’язано передовсім з питаннями права власності на житло, управління та обслуговування житла: Дослідження юридичних аспектів нової форми власності (закон, постанови КМУ) // Соціальна політика. - 2005. - 16 трав. (№ 20). - С.5. 21. Денисюк О.М. Проблеми управління комунальним майном: Проблеми підвищення ефективності управління об’єктами права комунальної власності // Економіка та держава. - 2005. - № 9. - С.16-19. 22. Денчук Р. Проблеми управління формуванням комунальної власності: Способи формування комунальної власності // Юридична Україна. - 2006. - № 11. - С.69 - 74. 23. Денчук, Радмила Олександрівна. Адміністративно-правова охорона комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ін-т законодавства Верховної Ради України. - К., 2006. - 19 с. 24. Державна та комунальна власність в Україні. - К., 2006. - 448с.. - (Бюлетень законодавства і юридичної практики України; N5) 25. Джабраілов, Руслан Аятшахович. Правове забезпечення ефективного використання об’єктів комунальної власності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж.. - Донецьк, 2005. - 18 с. 26. Джабраїлов Р. Еволюція права комунальної власності в Україні // Економіка та право. - 2007. - №1. - С.44-49. 27. Жемеренко Є. Актуальні проблеми становлення та розвитку комунальних відносин в Україні: У статті розглянуто нагальні проблеми комунальних відносин в Україні: недосконалість визначення об’єктів комунальної власності, недостатність коштів у місцевих бюджетах для розвитку житлово-комунального господарства. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем даної сфери // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9. - С.3-10. 28. Житлово-комунальне господарство / Віктор Федосюк (голов.ред.), Сніжана Шевчук (текст), Віктор Чухрай (фото). – Л.: Ініціал, 2007. – 47 с. 29. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Економіка України. - 2005. - № 10. - С.4 - 13. 30. Ільченко Я.В. Еволюція права комунальної власності в Україні // Статистика України. - 2006. - № 1. - С.34 - 38. 31. Кавун О. Наближається велика комунальна революція, або Що має бути, того не минути: Як вирішуються житлово-комунальні проблеми в Житомирі // Голос України. - 2006. - 2 лип. - С.6 - 7. 32. Калугин В. Потерянная реформа: На реформирование коммунального комплекса украинской власти необходимо изыскать около 30 млрд. грн.: Огляд стану житлово-комунального господарства, практика приватних ЖКГ, проблеми, огляд ситуації // Бизнес. - 2006. - 18 жовт. (№42). - С.34 - 37. 33. Карпушин Е. І. Задачі адміністративного регулювання господарської діяльності підприємств комунальної власності з наданням муніципальних послуг // Коммунальное хозяйство городов. - К., 2006. - Вып.36: Сер. Архитектура и технические науки. - С.445–449. 34. Конакова І. Актуальні проблеми розвитку житлово-комунального господарства: (на прикладі Донеччини): Авторами розглянуті і проаналізовані найбільш гострі проблеми розвитку житлово-комунального господарства регіону /І.Конакова, С.Футулуйчик. // Схід. - 2006. - №3. - С.53 - 57. 35. Конькова О.Г. Аспекти розпорядження комунальною власністю: Право власності представляє собою урегульовані законодавством суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном. Право комунальної власності не є виключенням // Економіка. Фінанси. Право. - 2006. - № 6. - С.37 - 39. 36. Косянчук І. Житлу потрібен ефективний господар: Про житлово-комунальне господарство України /Держжитлокомунгосп. // Уряд. кур’єр. - 2006. - 26 лют. (№ 37). - С.7. 37. Косянчук І. ЖКГ: підходи до реформування: Необхідність реформування житлово-комунальної сфери // Соц. захист. - 2005. - № 8. - С.21-23. 38. Кравцова Л.В. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Харківська національна академія міського господарства. - Х., 2006. - 20 с. 39. Кривов А. Коммунальный тупик: Про житлово-комунальне господарство (ЖКГ) в сучасном централізованому вигляді /А.Кривов, Ю.Крупнов. // Молодая гвардия. - 2006. - №9. - С.3 - 12. 40. Лагутін В. Недореформоване житлово-комунальне господарство: проблеми та перспективи: Розглянуто нинішній стан житлово-комунального господарства, виявлено певні недоліки при проведенні реформ. Запропоновано подальші кроки для подолання кризи в галузі // Економіст. - 2006. - № 4. - С.54 - 56. 41. Манойленко О. В. Напрямки підвищення ефективності державного управління підприємствами комунальної власності // Управління розвитком. - Х., 2005. - N2: Спецвип. - С.59–63. 42. Музика Л. Деякі питання правового режиму об’єктів права комунальної власності // Підприємництво, госп-во і право. - 2006. - № 12. - С.38 - 40. 43. Музика, Леся Анатоліївна. Право комунальної власності в Україні: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2006. - 20 с. 44. Ольшанський О. В. Механізм управління комунальною власністю територіальної громади міста // Теорія та практика державного управління. - Х., 2005. - Вип.1 (10). - С.65–69. 45. Семчук Г. «В убыточную отрасль инвесторы не придут»: Інтерв’ю з заступником міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства: Обговорення проблемних сторін у питаннях утримання житлового фонду. Аспекти законодавчого регулювання системи управління ЖКГ. Факти раціональної переорганізації господарства // Бизнес. - 2007. - 15 янв. (№ 1-2). - С.35-37. 46. Сунцова О. О. Деякі аспекти державного регулювання розвитку підприємств комунальної власності в Україні // Вісник. - Львів, 2005. - N6. - С.91–101. 47. Цвігун Д.П. Реформування комунальної власності: Проблеми реформування комунальної власності // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 1. - С.48 - 53. 48. Цхведиани В. Жить-быть коммунхозу?: Реформи ЖКГ як засіб від криз. Забезпечення теплом // Топливно-энергетический комплекс. - 2005. - № 9. - С.35-36. 49. Чекіна А. В. Деякі аспекти правового регулювання управління комунальною власністю // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития. - Донецк, 2007. - С.191–194. 50. Чунаєв О. Житлово-комунальне господарство: ситуація з реформуванням: Стан житлово-комунального господарства // Профспілки України. - 2007. - № 5. - С.27 - 33. 51. Шелегеда Б. Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи: У статті проаналізовано взаємини між виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг, обгрунтовано необхідність формування ринкових відносин у житловій сфері, енергозбереження визнане фактором реформування житлово-комунального господарства /Б.Шелегда, Л.Кравцова. // Схід. - 2006. - №3. - С.9 - 13. 52. Язвінюк Б. М. Підвищення ефективності системи управління комунальною власністю // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одеса, 2005. - Вип.6. - С.175–178.

Стоимость доставки работы, в гривнах: (при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)	345

Скачать бесплатно	20464.doc

Найти готовую работу

ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:

Связаться

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ

25.03.24 Іміджування в процесі функціонування державної влади

25.03.24 Політичний імідж як складова публічної взаємодії

25.03.24 Методологія сучасних іміджевих досліджень

Архив материала для курсовых и дипломных работ

Ссылки:

Счетчики:

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.