У нас уже
242733
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ)
Количество страниц
459
ВУЗ
Національний лісотехнічний університет України
Год сдачи
2010
Бесплатно скачать
20584.doc
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ 17
1.1. Об’єктивна необхідність впровадження концепції сталого розвитку в Україні.................................................................................................................... 18
1.2. Місце лісівництва у сталому розвитку національної економіки 31
1.3. Обґрунтування актуальності формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору 42
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВИМ СЕКТОРОМ У СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ ... 65
2.1. Організаційно-економічні й інституціональні передумови розвитку екологічно збалансованої економіки 66
2.2. Вплив еколого-економічного вчення на сучасні концептуальні підходи
до управління економікою 79
2.3. Аналітична оцінка управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах................................................................................................................. 107
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГАЛУЗЕВОЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 132
3.1. Розвиток понятійно-категорійного апарату екоменеджменту 134
3.2. Методологія формування галузевої системи екологічного менеджменту 169
3.3. Втілення галузевої методології у концепції екоменеджменту підприємства 189
Висновки до розділу 3 222
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ 230
4.1. Задача формування галузевої системи екоменеджменту в лісовому секторі. 231
4.2. Моделювання системи екологічного менеджменту лісогосподарського підприємства 259
4.3. Економіко-математичні моделі функціонування системи екоменеджменту лісопромислового підприємства 289
Висновки до розділу 4 304
РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ У ГАЛУЗЕВІЙ СИСТЕМІ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 309
5.1. Оцінка концептуальної бази екоаудиту 310
5.2. Інструменти впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екоменеджменту.................................................................................................... 333
5.3. Організаційно-економічний механізм формування системи внутрішнього екоаудиту 351
Висновки до розділу 5 370
ВИСНОВКИ 374
ДОДАТКИ 392
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 418
ВСТУП
Актуальність теми. Наприкінці ХХ століття світова екологічна криза загострилася. Тотальне погіршення якості довкілля, його деградація та виснаження природних ресурсів зробили актуальним пошук напрямків подальшого розвитку цивілізації. Розпочався світовий рух за досягнення сталого розвитку суспільства. На початку третього тисячоліття науковці все більше схиляються до думки, що дослідження з безпеки навколишнього природного середовища, природокористу-вання і соціально-економічного розвитку не можна проводити відокремлено.
Постала потреба ефективного регулювання комплексного процесу екологізації виробництва, всієї господарської діяльності суспільства з врахуванням фактору екологічної безпеки. При цьому екологізація виробництва вимагає відповідного вдосконалення господарського механізму. У Європейському Співтоваристві у системі управління промисловими підприємствами впроваджена підсистема регу-лювання впливу на довкілля – екологічний менеджмент. Стимулюється зацікав-леність у проведенні екологічної політики в напрямку добровільного регулювання діяльності підприємств, що сприяє цілеспрямованому зрушенню в поведінці спожи-вача, забезпеченню конкурентоспроможності компаніям з ефективним екологічним управлінням. Актуалізувалась потреба впровадження екоменеджменту в усі сектори економіки, формування галузевих систем екологічного менеджменту.
В основі методології екоменеджменту - використання у системі управління, в т.ч. менеджменту, основних положень еколого-економічного вчення, концепції сталого розвитку. Зокрема, розроблено теоретико-методологічні засади і прикладні механізми державної екологічної політики та екологічної діяльності підприємств, принципи, методи екологічно орієнтованого управління та екологічного менедж-менту, економічні інструменти екоменеджменту. У цій царині важливі праці таких науковців, як О.Ф.Балацький, В.Б.Буркинський, О.О.Веклич, А.Е.Воронкова, Т.П.Галушкіна, В.М.Геєць, З.В.Герасимчук, Л.С.Гринів, В.Я.Гуменюк, Б.М.Да-нилишин, С.І.Дорогунцов, В.А.Євтушенко, В.П.Кислий, В.С.Кравців, О.Є.Кузьмін, В.О.Лук’янихін, С.В.Макаров, Л.Г.Мельник, Є.В.Мішенін, В.М.Навроцький, М.М. Петрушенко, Н.Ф.Реймерс, Ю.М.Саталкін, І.М.Синякевич, Ю.І.Стадницький, В.Н.Степанов, Ю.Ю.Туниця, Є.І.Хабаров, С.К.Харічков, Є.В.Хлобистов, В.Я.Шев-чук, А.В.Шегда, В.Г.Шинкаренко та інших.
У сталому розвитку Землі важливою є проблема збереження та раціонального використання природних ресурсів, зокрема, лісів. Актуальною є оптимізація еко-лого-економічних та соціальних функцій лісів. При цьому пріоритетним є екологічний аспект. У першу чергу, це стосується нашої країни.
Історично склався унікальний лісовий сектор економіки України, який об’єднує процеси збереження і відтворення лісових ресурсів, їх заготівлі й переробки. До його складу входять комплексні лісогосподарські підприємства та підприємства лісопереробної промисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей. Реформування, реорганізація управління лісовим сектором економіки на еколого-економічних засадах, тобто у напрямку формування системи екологічного менеджменту підприємств, сьогодні стали одними з най-актуальніших проблем.
У нашій країні система екологічного менеджменту лише на стадії станов-лення. Теоретично цей напрямок ще недостатньо розроблений, зокрема, щодо теоретико-методологічних засад і прикладних механізмів формування галузевої системи екоменеджменту підприємств. Немає також методології формування системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки.
Необхідність вивчення та наукового розроблення окреслених проблем свідчить про актуальність теми даного дослідження, визначає його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною досліджень за договором №351д-06 (ІД №08.29-07-06) з Міністерством промислової політики України на створення та передачу науково-технічної продукції: „Провести дослідження та розробити мето-дику здійснення екологічного аудиту в деревообробній промисловості в контексті сталого розвитку та вступу України в СОТ” (номер держреєстрації 0106U007080) - вступ, розділи 1-4, висновки та додатки (2006р.). Матеріали дисертації використані при виконанні науково-дослідних робіт: „Розробка принципів оптимального співвідношення компонентів ландшафту (ліс, рілля, луки) на формування масивних та смугових лісових насаджень з метою екологічного відновлення ландшафтів в межах Яворівського сірчаного кар’єру” (номер держреєстрації 0105U007359) - розділи 1, 5 (2005р.), а також „Опрацювання методів та технології відтворення лісових насаджень на порушених землях в межах Яворівського сірчаного кар’єру” (номер держреєстрації 0106U008484) – розділи 1,2 (2006 р.).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки України.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- уточнити сутність основних понять щодо теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки, доповнити понятійний апарат за даною тематикою;
- визначити особливості сучасних концептуальних підходів до екоменедж-менту, на основі чого сформувати його нову теоретичну концепцію;
- застосовуючи системний і кібернетичний підхід до проблеми, розробити методологію формування галузевої системи екологічного менеджменту;
- здійснити аналітичну оцінку сучасного управління лісовим сектором еко-номіки та сформулювати передумови ефективного управління сектором на еколого-економічних засадах;
- виявити особливості системи екоменеджменту підприємств лісового сектору економіки з метою визначення об’єкта оптимізації і методів підвищення надійності системи;
- розробити методологічні засади формування оптимальної системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки на базі економіко-математичного моделювання основних задач системи;
- уточнити методичні положення концепції Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) щодо вдосконалення організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування;
- удосконалити сучасні методичні підходи щодо розрахунку і обліку екологічних витрат;
- удосконалити методичні рекомендації до застосування екологічного аудиту на промислових підприємствах з метою їх адаптації до умов галузевої системи екоменеджменту підприємств;
- удосконалити спосіб оцінювання ризиків внутрішніми аудиторами, на основі чого розробити методичний підхід до оцінювання ризиків, пов’язаних з системою внутрішнього екоаудиту, для вибору ефективних внутрішніх екоаудиторських методів і процедур;
- забезпечити подальший розвиток теорії екологічного менеджменту шляхом включення в структуру системи виробничого менеджменту підприємств екологічної складової.
Об’єктом дослідження є процес екологічного менеджменту підприємств лісового сектору економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні ме-ханізми формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки України.
Методи дослідження. Комплексне дослідження щодо мети дисертаційної ро-боти ґрунтувалося на усвідомленні об’єктивного процесу інтеграції наукового зна-ння. Прийнятними виявилися методи досліджень, що застосовуються в економічній та інших соціально-гуманітарних науках, а також у природничих науках. Для досяг-нення мети дослідження був застосований міждисциплінарний пізнавально-методо-логічний інструментарій.
У процесі роботи над дисертацією було вивчено і враховано наукові дослідження зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячені проблемам еколого-економічного вчення, економічної теорії, економіки, екології, лісівничої науки, менеджменту, аудиту, екологічного менеджменту, екологічного аудиту, економіко-математичних методів, теорії надійності, теорії систем.
Провідною ідеєю розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту стало розв’язання завдань дослідження в єдиній суперсистемі „Сектор економіки – Природне життєве середовище”, застосовуючи системний, кібернетичний підхід (при обґрунтуванні й розробленні методології формування галузевої системи екологічного менеджмету підприємств – Розділ 3, підр.3.2; при втіленні галузевої методології у концепції екоменеджменту під-приємства – Розділ 3, підр.3.3; при постановці задачі формування галузевої системи екологічного менеджменту в лісовому секторі – Розділ 4, підр.4.1), економіко-математичне моделювання (при моделюванні реалізації системи екоменедменту в лісовому секторі економіки – Розділ 4; при розробленні інструментів впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екологічного менеджменту – Розділ 5, підр. 5.2 та організаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екоаудиту – Розділ 5, підр.5.3). При цьому активно використовувалися методи абстрагування і формалізації (при постановці основних задач галузевої системи екоменеджменту підприємств – Розділ 4, Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), моделювання (при моделюванні системи екологічного менеджменту лісогосподарських і лісопро-мислових підприємств – Розділ 4, підр.4.2 і 4.3; при розробленні інструментів впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екоменеджменту та орга-нізаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екоаудиту – Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), статистичного та порівняльного аналізу (при доведенні об’єктивної необхідності впровадження концепції сталого розвитку в Україні, визначенні місця лісівництва у сталому розвитку національної економіки – Розділ 1, підр.1.1 і 1.2), систематизації та узагальнення (при обґрунтуванні актуальності фор-мування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору – Розділ 1, підр.1.3; при дослідженні організаційно-економічних й інсти-туціональних передумов розвитку екологічно збалансованої економіки та впливу еколого-економічного вчення на сучасні концептуальні підходи до управління економікою – Розділ 2, підр.2.1 і 2.2; при здійсненні аналітичної оцінки управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах – Розділ 2, підр.2.3; при обґрунтуванні й розробленні інструментів впровадження екоаудиту в галузеву систему екоменеджменту та організаційно-економічного механізму формування системи внутрішнього екологічного аудиту - Розділ 5, підр.5.2 і 5.3), індукції та дедукції (при дослідженні розвитку понятійно-категорійного апарату екологічного менеджменту – Розділ 3, підр.3.1; при здійсненні оцінки концептуальної бази
екоаудиту – Розділ 5, підр. 5.1).
Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента Украї-ни, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, міжнародні й націона-
льні нормативні акти міністерств і відомств, дані Держкомстату України. Викорис-тані статистичні матеріали та аналітичні огляди міжнародних і вітчизняних орга-нізацій, монографічна література, періодичні наукові видання, ресурси Інтернету.
Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовані результати проведеного дослідження у своїй сукупності розв’язують важливу наукову проблему теоретичного обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки на теоретичному підґрунті розробленої якісно нової парадигми управління еколого-економічними процесами із забезпеченням оптимального спів-відношення між екологічним і економічним механізмами управління. Розв’язання проблеми представлено сукупністю нових теоретичних і методологічних наукових положень, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає у такому:
вперше:
• сформовано теоретичну концепцію екологічного менеджменту, згідно з якою екоменеджмент не відокремлюється від загальної системи управління, а органічно „вбудовується” в структуру системи менеджменту. Зазначена концепція від-різняється від існуючих тим, що дає можливість здійснювати весь процес менеджменту, розробляти та приймати управлінські рішення на еколого-економічних засадах із забезпеченням належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування;
• розроблено методологію формування галузевої системи екоменеджменту, яка включає сукупність прийомів побудови територіально орієнтованої, складної, відкритої, ієрархічної системи управління із спеціальним органом управління. При цьому система має бути такою, що самоорганізується, має зворотній зв’язок (як позитивний, так і негативний), емерджентність, економічний гомеостаз, еквіфі-нальність, активну взаємодію з середовищем, стохастичну структуру, адаптивну поведінку з рівновагою різноманітних цілей системи. У цій стійкій динамічній системі потрібно здійснювати адаптивне дуальне управління на базі стану рів-новаги, з часом прямуючи до оптимального. Ієрархічна структуризація системи та розроблення управлінських рішень на всіх її рівнях повинні здійснюватись з використанням принципу зовнішнього доповнення, раціоналізуючи канали зв’язку між керуючою і керованою системами, маючи на меті досягнення оптимального рівня працездатності системи, мінімізуючи поступові і повністю виключаючи її раптові відмови. Така методологія дозволяє сформувати організаційно-методичний інструментарій впровадження галузевої системи екологічного менеджменту підприємств у процесі реформування економіки України;
• сформульовано необхідні й достатні умови ефективної реалізації роз-робленої парадигми управління еколого-економічними процесами в лісовому сек-торі економіки України. Необхідними умовами є такі інструменти організаційно-економічного механізму реалізації стратегії щодо розвитку соціо-еколого-еко-номічної системи вітчизняного лісового сектору: проголошений курс країни на ста-лий розвиток, розроблення державної екологічної політики, створення механізму фі-нансування і контролювання екологічної політики, Державна програма „Ліси Украї-ни” на 2002-2015 роки, нова редакція Лісового кодексу України. Достатні умови включають як існуючі теоретико-методологічні й прикладні наукові підходи (ство-рення і розвиток еколого-економічного вчення, напрацювання з розроблення і впро-вадження концепції Екологічної Конституції Землі, розроблення і розвиток системи моніторингу лісів, напрацювання з екологічних менеджменту, маркетингу, аудиту й страхування), так і початок практичної реалізації важливих інструментів державної екологічної політики (вдосконалення діючого законодавства в екологічному на-прямку, сертифікація лісів). Це надає органам державної влади і управління, галу-зевому керівництву науково обґрунтовані підстави для ефективного реформування лісового сектору у контексті сталого розвитку;
• розроблено концепцію формування оптимальної галузевої системи еко-менеджменту для підприємств лісового сектору економіки, згідно з якою об’єктом оптимізації є відтворювана система з терміном служби не менше 5 років і опти-мальним рівнем напрацювання на відмову, а запропоновані методи підвищення надійності системи класифікуються як активні, адаптивні й зовнішнього допов-нення. Активні методи полягають у розробленні оптимальних планів виробництва (заготівлі) продукції, ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекраційних робіт у повній відповідності з динамікою екологічних потреб територій і попиту споживачів продукції. Адаптивні методи передбачають ніве-лювання протиріч між потребами у результатах еколого-економічної діяльності підприємств лісового сектору та їх можливостями за допомогою як матеріального резервування продукції, лісових площ, так і часової надлишковості. До методів зовнішнього доповнення системи належать моніторинг і сертифікація лісів, екологічний аудит і екострахування. Застосування зазначених методів дозволяє обґрунтувати і здійснити постановку та моделювання основних задач галузевої системи екологічного менеджменту;
• розроблено методологічні засади формування як галузевої системи екоме-неджменту для підприємств лісового сектору економіки на базі економіко-мате-матичних моделей задач збалансованості з природним життєвим середовищем, ви-бору компромісної альтернативи щодо критеріїв системи екологічного менеджменту і резервування, так і системи екоменеджменту окремо для лісогосподарських і лісопромислових підприємств на основі задач оптимізації екологічної експертизи, екологічної діагностики, календарного планування збуту, технічної підготовки ви-робництва на еколого-економічних засадах, забезпечення, календарного планування виробничої програми та задачі рівноваги потреб працівників, а також зовнішнього екоаудиту підприємств сектору на основі задачі оптимізації функціонування спе-ціалізованої екоаудиторської фірми і внутрішнього екологічного аудиту цих під-приємств на основі задачі оптимізації визначення обсягів робіт з внутрішнього екоаудиту за календарними періодами. Розв’язання зазначених задач дає можливість визначити стан збалансованості сектору економіки з природним життєвим сере-довищем протягом періоду часу не менше 5 років та рівноваги первинних, у т.ч. еко-логічних, і вторинних потреб працівників підприємств, врахувати багатокрите-ріальність системи екологічного менеджменту, а також визначити оптимальні на еколого-економічних засадах плани щодо резервів у системі, вибору комплектів документації, належного рівня екологічності ресурсного забезпечення, виробництва (заготівлі) і збуту продукції, технічної підготовки виробництва та зовнішніх і внутрішніх екоаудиторських робіт;
удосконалено:
• методичні положення концепції Екологічної Конституції Землі на основі обґрунтування і розроблення проекту Екологічного Кодексу України, у якому відображено запропоновані підходи до вдосконалення організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування. Зокрема, визначено компе-тенцію відповідних державних організаційних структур та суб’єктів госпо-дарювання щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, а також наведено пропозиції з еколого-економічної оцінки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності та їх оподаткування;
• методичні підходи щодо розрахунку і обліку екологічних витрат. На відміну від діючих, запропонований підхід дозволяє включити у витрати звичайної діяльності і валові витрати підприємств у повному обсязі об’єктивно необхідні екологічні витрати. Обґрунтовано і розроблено пропозиції з доповнення чинних вітчизняних обов’язкових організаційних регламентів з обліку;
• методичні рекомендації щодо застосування екологічного аудиту на промислових підприємствах на основі розроблених моделей процесу екоаудиту і екологічної паспортизації підприємств, які враховують специфіку діючої національної нормативно-правової бази. При цьому модель екопаспортизації підприємств дає можливість ефективно проводити екологічний аудит, забезпечуючи його системою вхідних даних, контрольних моментів і базою порівняльного аналізу;
• спосіб оцінювання ризиків внутрішніми аудиторами на засадах розробленого методичного підходу до оцінювання ризиків системи внутрішнього екологічного аудиту залежно від рейтингової оцінки підрозділу підприємства. Це дає можливість
ефективно здійснювати вибір методів і процедур внутрішнього екоаудиту;
дістали подальшого розвитку:
• понятійний апарат, а саме:
- запропоновано поняття „лісовий сектор економіки” як сукупність ком-
плексних лісогосподарських підприємств та підприємств лісопереробної про-мисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей, що дало можливість у дисертації системно досліджувати процеси збереження і відт-ворення лісових ресурсів, їх заготівлі й переробки;
- введено поняття „галузева система екологічного менеджменту” як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, таких як специфічні для конкретного сектору економіки організаційна структура підприємства і необхідні ресурси та окреслене організаційними регламентами коло відповідальності, управлінські про-цедури і процеси, метою якої є регулювання впливу на природне життєве сере-довище і яка ґрунтується на принципах самоорганізації, синергії й розвитку. Це дає можливість конкретні завдання вирішувати як на рівні окремого підприємства, так і з урахуванням всієї сукупності підприємств конкретного сектору економіки, тобто на галузевому рівні;
- запропоновано поняття „еколого-рекреаційний потенціал лісогосподарського підприємства” як зафіксована можливість ефективного, сталого ведення лісогос-подарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт, що дозволяє поряд з виробничими потужностями ідентифікувати еколого-економічні обмеження функціонування лісогосподарських підприємств;
- уточнено поняття „внутрішній екологічний аудит” як незалежна та об’єк-тивна аналітико-консультаційна діяльність, спрямована на забезпечення належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування на даному підприємстві. Це дає можливість при відсутності чіткого визначення поняття в дію-чих обов’язкових організаційних регламентах з екоаудиту адекватно його трак-тувати в системі екоменеджменту;
• теорія екологічного менеджменту підприємства шляхом включення в структуру системи виробничого менеджменту екологічної складової, в т.ч. у під-системи його керуючої системи елементів еколого-економічного аналізу. Еко-логічними компонентами цільової підсистеми стали: підвищення рівня еколо-гічності продукції, виконуваних робіт і послуг, ресурсозбереження, екологічний роз-виток виробництва, охорона і покращення якості природного життєвого сере-довища. Екологічні компоненти функціональної підсистеми: екологічний маркетинг, екологічна діагностика, внутрішній екологічний аудит, екологічна експертиза. До підсистеми управлінських рішень належить екологічний ситуаційний аналіз. Це дає можливість розробити методологію формування системи екологічного менеджменту конкретного підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути враховані й використані вищими органами державної влади і управління та галу-зевим керівництвом у процесі реформування економіки нашої країни, вибору страте-гічного вектора трансформації її суспільної економічної системи у ХХІ столітті.
Результати наукових досліджень, виконаних і представлених у даній дисертаційній роботі і в опублікованих наукових працях, використані Львівською обласною державною адміністрацією при розробленні регіональних програм „Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року” та „Стратегія назустріч інвесторам” з метою забезпечення еколого-економічної ефективності регіональної економіки, підвищення рівня екологічної безпеки регіону, покращення якості довкілля (лист № 5/13-321/1-10 від 25.01.2007р., Додаток А).
Матеріали дисертаційної роботи використовуються підприємствами дерево-
обробної та меблевої промисловості, а також будуть використані при формуванні комплексу заходів з розвитку деревообробної та меблевої промисловості України на найближчу перспективу (довідка № 01/73-373 від 26.04.2007р., Додаток Б).
Результати дослідження використовувались Львівським обласним управлінням лісового господарства в процесі вдосконалення системи управління на еколого-економічних засадах (довідка №06/760 від 21.05.2007р., Додаток В), а також Обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством (ЛГП) „Галсільліс” у процесі вдосконалення управління підприємством у напрямку впровадження елементів екологічного менеджменту, зокрема, системи управління дочірніми підприємствами на еколого-економічних засадах і впровадження екологічного аудиту для контролю відповідності їх діяльності природоохоронному
законодавству (довідка №119 від 23.05.2007р., Додаток Д).
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі
кафедри обліку і аудиту економічного факультету Національного лісотехнічного університету України при проведенні лекцій і практичних занять з дисципліни „Екологічний аудит” (довідка від 07.05.2007р., Додаток Е), а також по кафедрі економіки і менеджменту лісових підприємств при проведенні лекційних і прак-тичних занять з дисципліни „Економіка природокористування” (довідка від 14.05.2007 р., Додаток Ж).
Результати дослідження використовувалися при написанні одноосібного навчального посібника „Екологічний аудит” (Львів: Ліга – Прес, 2007.-213с.(13,1 д.а.), який рішенням Міністерства освіти і науки України рекомендований для студентів вищих навчальних закладів (лист №1.4/18-Г-1567 від 27.09.07р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій висвітлені методологічні підходи, ідеї, концепції, що належать особисто автору. У роботі містяться ті положення, висновки і пропозиції, які сформулювала особисто здобувач наукового ступеня. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача у цих працях зазначений в авторефераті у переліку публікацій. У даній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації автора не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані й отримали позитивну оцінку на таких міжнародних, всеукраїнських та ре-гіональних конференціях: VІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта ‘ 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004р.), Міжнародній науково-пра-ктичній конференції „Облік, аналіз і аудит в сучасному бізнесі” (Львів, 27-28 травня 2004р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ‘ 2004” (Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004р.), науково-практичній конференції „Проблеми екологізації облікового, аналітичного і контрольного процесів” (Львів, 17 вересня 2004р.), І Міжнародній науково-практичній кон-ференції „Екологічний менеджмент як складова сталого розвитку” (Донецьк, 22-23 жовтня 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарської діяльності в Україні” (Львів, 25-26 березня 2005р.), ІІІ науковій конференції, присвяченій пам’яті д.е.н., проф. О.С.Бородкіна „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (Київ, 25 березня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Система екологічного менеджменту – ISO 14001 − Екологічний аудит” (Київ, 18-22 квітня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (Львів, 22-23 вересня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 21-22 жовтня 2005р.), Міжвузівській науково-методичній конференції „Екологізація освіти України в контексті завдань Болонського процесу” (Львів, 17-18 листопада 2005р.), ІІ Міжнародній науковій конференції „Екологічна Конституція Землі як економіко-правова основа глобальної стратегії сталого розвитку та екологічної безпеки планети” (Львів, 28-29 вересня 2006р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті академіка НАН України, д.е.н., проф. М.І.Долішнього „Маркетинг та логістика в системі менеджменту”(Львів, 9-11 листопада 2006р.), 57-й науково-технічній конференції викладачів і аспірантів НЛТУ України, секція „Сучасний стан обліку, аудиту, аналізу та контролю в Україні” (Львів, 19-20 квітня 2007р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми економіки та управління”, присвяченій відзначенню 70-річчя з дня народження В’ячеслава Чорновола (Львів, 07 грудня 2007р.).
Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 2 індивідуальні наукові монографії, одноосібний навчальний посібник, 25 статей у наукових ви-даннях, зареєстрованих ВАК України як фахові, 7- у матеріалах і тезах доповідей наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій, які становлять основу дисер-
тації, 55,3 д.а., з яких 53,6 д.а. – особистий внесок здобувача.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку вико-ристаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 456 сторінок. Основний її зміст викладено на 365 сторінках. Дисертаційна робота містить 19 таблиць і 43 рисунки
на 26 сторінках, 9 додатків та список використаних джерел з 378 найменувань.
Список литературы
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми теоретичного обґрунтування і розроблення теоретико-методологічних засад формування галузевої системи екологічного менеджменту для підприємств лісового сектору економіки на основі розробленої теоретичної концепції екоменеджменту, яка ґрунтується на запропонованій теоретичній парадигмі управління еколого-економічними процесами. При цьому екологічний менеджмент не відокремлюється від загальної системи управління, а всі його елементи органічно „вбудовані” в загальну структуру системи менеджменту, що дає можливість здійснювати процес менеджменту, розробляти та приймати управлінські рішення на еколого-економічних засадах із забезпеченням належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування. Отримані наукові результати сприятимуть реформуванню економіки України на засадах сталого розвитку, вибору стратегічного вектора трансформації її суспільної економічної системи у ХХІ столітті.
Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки теоретико-методологічного змісту та науково-практичного характеру:
1. На початку ХХІ століття постала потреба ефективного регулювання комплексного процесу екологізації виробництва, всієї господарської діяльності суспільства з врахуванням фактору екологічної безпеки. При цьому екологізація виробництва вимагає відповідного вдосконалення господарського механізму. У Європейському Співтоваристві у системі управління промисловими підприємствами
впроваджена підсистема регулювання впливу на довкілля – екологічний менеджмент. Актуалізувалась потреба впровадження екоменеджменту в усі сектори економіки, формування галузевих систем екологічного менеджменту.
Для сталого розвитку Землі важливою є проблема збереження та раціонального використання лісів. Історично склався унікальний лісовий сектор економіки нашої країни, до складу якого входять комплексні лісогосподарські підприємства та підприємства лісопереробної промисловості. Реформування, реорганізація управління лісовим сектором на еколого-економічних засадах, тобто у напрямку формування системи екоменеджменту, сьогодні стали одними з найактуальніших проблем. В Україні система екологічного менеджменту лише на етапі становлення. Теоретично цей напрямок ще недостатньо розроблений, зокрема, щодо теоретико-методологічних засад і прикладних механізмів формування галузевої системи екоменеджменту підприємств. Немає також методології формування системи екологічного менеджменту в лісовому секторі економіки. Усе зазначене зумовлює необхідність проведення спеціального наукового дослідження.
2. Доведено об’єктивну необхідність впровадження концепції сталого розвитку в нашій країні. Україна й інші країни Землі знаходяться лише на початковій стадії переходу до сталого розвитку. Потрібні суттєві взаємні зусилля всіх країн і народів, щоб забезпечити сталий розвиток людству, щоб розробити і впровадити дієві ринково орієнтовані підходи до охорони оточуючого природного середовища. Поступ України в напрямку сталого розвитку цілком логічний , адже країна є зоною екологічного лиха. Антропогенне та техногенне навантаження на довкілля в кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах і продовжує зростати. У країні різко скоротилася чисельність населення через зниження народжуваності та зростання смертності. Негативна тенденція природного руху населення пов’язана із зростанням захворюваності, рівень якої зростає.
Розкрито важливість лісівництва у сталому розвитку економіки. Про це свідчить і увага до лісів на таких міжнародних форумах як Страсбурзька, Хельсінська, Лісабонська конференції міністрів європейських країн, Конференція з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро. Ліс не лише є частиною довкілля, а уособлює і предмет, і продукт діяльності людей. Лісовий сектор як складова частина господарського комплексу країни гостро відчуває всі перетворення. Специфіка аналізування і розв’язання проблем у лісовому секторі в рамках реалізації принципів сталого розвитку обумовлена функціонально-галузевою побудовою, особливостями відтворювальних процесів. Тому важливо було визначитись безпосередньо із складом лісового сектору. Найбільш адекватним вважаємо термін „лісовий сектор економіки” - сукупність комплексних лісогосподарських підприємств та підприємств лісопереробної промисловості, в т.ч. деревообробної, целюлозно-паперової і лісохімічної галузей. Використання запропонованого визначення дало можливість системно досліджувати єдиний природний процес збереження і відтворення лісових ресурсів, їх заготівлі й переробки. Сьогодні найбільш актуальним завданням управління в лісовому секторі економіки України є стале управління лісами, тобто реорганізація системи управління сектором у контексті сталого розвитку, реалізація екологічного управління.
3. Встановлено, що згідно сучасного концептуального підходу до екологічного управління система екологічного управління лісовим сектором економіки належить до цільових систем та системи корпоративного екологічного управління. При цьому екологічне управління – це процес постійного впливу суб’єктів управління (міжнародні, державні, регіональні, муніципальні органи, апарат управління організацією) на об’єкти управління (держава, територіальні одиниці, підприємство, технологічний процес, колектив, особа), який направлено на раціоналізацію використання природних ресурсів, у т.ч. на дотримання вимог природоохоронних законодавчих актів, розроблення і реалізацію екологічних проектів і програм для досягнення оптимальних соціо-екологічних результатів при мінімізації економічних витрат. Розрізняють два основних елемента екологічного управління: управління природокористуванням і управління охороною оточуючого природного середовища. Екологічний менеджмент – це сукупність принципів, форм, функцій, методів, прийомів і засобів управління виробничою діяльністю та персоналом організації з метою досягнення високої еколого-економічної ефективності виробництва.
4. Доведено, що актуалізувалась потреба впровадження екоменеджменту в усі сектори економіки, формування галузевих систем екологічного менеджменту підприємств на шляху України до сталого розвитку. Особливо це стосується лісового сектору. Система екоменеджменту має галузеві особливості, без врахування яких не можливо сформувати ефективну систему екологічного менеджменту підприємства. Введено поняття: „галузева система екологічного менеджменту” – це сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, таких як специфічні для конкретного сектору економіки організаційна структура підприємства і необхідні ресурси та окреслене організаційними регламентами коло відповідальності, управлінські процедури і процеси, метою якої є регулювання впливу на природне життєве середовище і яка ґрунтується на принципах самоорганізації, синергії й розвитку. При цьому конкретні завдання екоменеджменту повинні розв’язуватись як на рівні окремого підприємства, так і з урахуванням всієї сукупності підприємств конкретного сектору економіки, тобто на галузевому рівні. Тим самим, у галузевій системі екологічного менеджменту організація може включати як окремих виконавців і колектив конкретного підприємства, так і колектив усього сектору економіки країни зі своїми специфічними професійно-галузевими особливостями.
5. Дослідження показало, що хоча Україна проголосила своїм курсом сталий розвиток, досі ще не має відповідної національної стратегії, дієвої, законодавчо затвердженої. У нашій країні вже розроблені теоретичні й методологічні основи формування та реалізації регіональної політики сталого розвитку, проте процес переходу до нього поряд з інституціональною невизначеністю утруднюється цілим комплексом екологічних, економічних і соціальних проблем раціонального природокористування. Принциповий підхід до розв’язання цих проблем у концепції Екологічної Конституції Землі. У розробленому проекті Екологічного Кодексу України удосконалено методичні положення ЕКЗ на основі запропонованих підходів до організаційно-економічного й інституціонального механізмів природокористування. Зазначено компетенцію відповідних державних організаційних структур та суб’єктів господарювання щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної збалансованості на території країни. Наведено пропозиції з еколого-економічної оцінки функціонування суб’єктів підприємницької діяльності та їх оподаткування.
Встановлено, що у 70-х роках минулого століття започатковано еколого-економічне вчення про органічну єдність екологічної і економічної систем та їх протиріччя. ЕЕВ є методологічною основою концепції сталого розвитку. Значний вклад у еколого-економічне вчення внесло формування нової самостійної науки- екологічної економії, яка стала методологічною основою концепції Екологічної Конституції Землі. В екологічній економії термін „довкілля” є базовим. Щодо його складових поділяються екологічні витрати, які є об’єктивно необхідними, притаманними кожному господарюючому суб’єкту. У чинному податковому обліку лише частково враховуються витрати на ліквідацію забруднення середовища, інші екологічні витрати у валові витрати не включаються. Тому пропонуємо більш адекватну редакцію п.5.4.5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Обов’язкові організаційні регламенти з бухгалтерського обліку екологічні витрати не зазначають. Пропонуємо доповнити п.29 П(с)БО 16 „Витрати”, а також План рахунків бухгалтерського обліку і Інструкцію про його застосування запровадженням субрахунку 978 „Екологічні витрати”.
6. Визначено, що визнаним механізмом запровадження принципів сталого розвитку у лісове господарство є сертифікація лісів. Економічне значення даного інструменту лісової політики зростає у випадку її спрямування на завоювання зовнішніх ринків. На національному рівні впровадження лісової сертифікації безпосередньо спрямоване на перехід до сталого лісового менеджменту. Було проведено комплексне аналізування базових положень FSC-схеми сертифікації щодо їх відповідності умовам України. Аналізування показало, що країна ще повністю не готова до даного виду сертифікації, до сертифікації за Пан-європейською схемою та до екологічної сертифікації управління навколишнім природним середовищем за системою ISO серії 14000. Передусім, потрібно реформувати нормативно-правову базу лісового сектору економіки. У нашій країні лише формується відповідна правова база щодо захисту природного середовища. Вітчизняне екологічне право не гарантує сталого розвитку лісового сектору економіки. Це зумовлено декларативністю екологічних правових актів, відсутністю конкретного механізму розв’язання існуючих проблем. Недостатньо враховується відповідний міжнародний досвід. В цьому плані важливе значення має набрання чинності нової редакції Лісового кодексу України, в якому задекларовано багато моментів, пов’язаних з проблемою сталого розвитку лісового сектору. Проте конкретного механізму дії постулатів у кодексі немає, а відповідні нормативно-правові акти щодо реалізації положень кодексу ще не діють. Більше того, у Лісовому кодексі є багато невизначеностей. Зокрема, це стосується державного управління у сфері лісових відносин. Лісове законодавство обов’язково повинно трансформуватись при проведенні економічної реформи, що забезпечило б раціональне природокористування і гарантувало б екологічну безпеку країни.
7. Встановлено, що діючий в Україні фінансовий механізм природокористування включає ряд зборів (обов’язкових платежів). Проте рівень цих платежів не створює достатньої фінансової бази для природоохоронної діяльності. Існуючий механізм державної екологічної політики не стимулює сталого розвитку нашої країни. Він не забезпечує екологічного кредитування, пільгового оподаткування та цінового заохочення екологічної діяльності підприємств. Не набули достатнього розвитку субсидії на формування екологічної інфраструктури, національного ринку екологічних послуг тощо, а також екологічний аудит і екологічне страхування. Негативною рисою державної екологічної політики є її надмірна централізація, що знижує ефективність регіонального управління, зокрема, стосовно напрямів планування і використання інвестицій природоохоронного призначення. Актуальною є децентралізація управління охороною природного життєвого середовища, щоб оперативно розв’язувати місцеві екологічні проблеми за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища. Діюча система бюджетного фінансування і перерозподілу коштів не спроможна ефективно впливати на сталий розвиток нашої країни. Виходом з такої ситуації є створення регіональних екологічних фондів. Через регіональні екологічні фонди є можливість створити ефективну систему регіонального управління прородокористуванням, реорганізувати механізм дії „екологічних податків”, перетворивши їх на компенсаційні виплати за заподіяну довкіллю шкоду.
Визначено, що моніторинг лісів – це система регулярного спостереження, оцінювання і прогнозування динаміки кількісного і якісного стану лісів. Моніторинг проводиться шляхом збирання, передавання та аналізування інформації про стан лісів, прогнозування змін у лісах і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для інформаційно-аналітичного забезпечення управління ними, прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану лісів, дотримання вимог екологічної безпеки та принципів ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Національні нормативно-правові акти та міжнародні зобов’язання України передбачають необхідність збирання більш повних і точних даних про ліси.
8. Виявлено, проаналізовано і сформульовано необхідні й достатні умови для розроблення ефективної системи управління лісовим сектором економіки країни на еколого-економічних засадах. Необхідними умовами є: проголошений курс країни на сталий розвиток, розроблення державної екологічної політики, створення механізму фінансування і контролювання екологічної політики, Державна програма „Ліси України” на 2002-2015 роки, нова редакція Лісового кодексу України. Достатні умови: створення і розвиток еколого-економічного вчення, напрацювання з розроблення й впровадження концепції Екологічної Конституції Землі, реформування діючого законодавства в екологічному напрямку, початок сертифікації лісів, розроблення і розвиток системи моніторингу лісів, напрацювання з екологічних менеджменту, маркетингу, аудиту й страхування. Це надає органам державної влади і управління, галузевому керівництву науково обґрунтовані підстави для ефективного реформування лісового сектору в контексті сталого розвитку.
9. Дослідження показало, що екологізація суспільного розвитку передбачає екологізацію економічної і соціальної політики та оздоровлення духовної сфери. Загальна екологічна політика – це система концепцій, принципів, підходів, заходів, яка регулює вплив суспільства на природне життєве середовище. На рівні підприємства екологічна політика – це сукупність основних принципів, намірів і зобов’язань підприємства, що створює базу для розроблення власних екологічних цілей і завдань. В умовах переходу економіки України на шлях сталого розвитку основою діяльності органів влади повинна стати нова система управління, яка базується на еколого-економічному механізмі превентивного захисту природного життєвого середовища замість нині діючої неефективної системи здійснення природоохоронних заходів після настання негативних екологічних ефектів. Дієвість національної еколого-економічної політики недостатня. Рівень управління
економікою країни на еколого-економічних засадах – незадовільний.
Розроблено якісно нову парадигму управління еколого-економічними процесами за результатами проведеного дослідження теоретико-методологічних і прикладних аспектів концептуальних підходів до управління природо-користуванням і охороною природного життєвого середовища. За цією парадигмою весь процес управління економікою повинен здійснюватись виключно на еколого-економічних засадах із забезпеченням оптимального співвідношення між екологічним і економічним механізмами управління. Не доцільно надалі відокремлювати економічне і екологічне управління. Потрібно управлінські рішення приймати в єдиній системі еколого-економічного управління, оцінюючи їх за критерієм максимуму інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування.
10. Визначено, що екоменеджмент втілює системний підхід до розв’язання екологічних проблем у повсякденній діяльності підприємств та у стратегії їх бізнесу. Єдина система екологічного менеджменту і аудиту – це системоутворюючий елемент ринкового середовища в галузі природоохоронної діяльності і природокористування. Сформувалася інфраструктура специфічного екоринку (ринку екологічних робіт і послуг). При цьому вже відокремився спеціальний вид підприємницької діяльності – екологічне підприємництво. Ринок екологічних послуг не є достатньо ефективним, проте екологічне підприємництво є необхідною умовою становлення екологічного менеджменту.
Встановлено, що за кордоном і у нашій країні вже є теоретичні напрацювання і певний практичний досвід щодо екоменеджменту. Проте вони недостатньо кореспондуються із запропонованою в ході дослідження парадигмою управління еколого-економічними процесами. Домінує відокремлення системи екологічного менеджменту від загальної системи управління економікою на всіх ієрархічних рівнях. Тому сформовано нову теоретичну концепцію екоменеджменту, згідно з якою екологічний менеджмент не відокремлюється від загальної системи управління, а органічно „вбудовується” в структуру системи менеджменту. Ця концепція відрізняється від існуючих тим, що дає можливості здійснювати весь процес менеджменту, розробляти та приймати управлінські рішення на еколого-економічних засадах із забезпеченням належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування.
11. Розроблено методологію формування галузевої системи екоменеджменту. Виходили з того, що на сучасному етапі розвитку функції екологічного управління все більше зосереджуються на територіальному рівні. Підприємство і територія є основними ланками реалізації державної екологічної політики. Екологічне управління на всіх рівнях передбачає прийняття рішень у складних ситуаціях. Тому було застосовано спеціальну теорію прийняття рішень на базі досягнень кібернетики і математики, тобто кібернетичний підхід до проблеми, в т.ч. використано досягнення теорії прийняття рішень у великих, складних, організаційних, ієрархічних системах. Доведено, що методологія формування галузевої системи екоменеджменту повинна включати сукупність прийомів побудови територіально орієнтованої, складної, відкритої, ієрархічної системи управління зі спеціальним органом управління. Система має бути такою, що самоорганізується, має зворотній зв’язок (як позитивний, так і негативний), емерджентність, економічний гомеостаз, еквіфінальність, інваріантність, активну взаємодію з середовищем, стохастичну структуру, адаптивну поведінку з рівновагою різноманітних цілей системи. Для системи екологічного менеджменту характерною є невизначеність.У цій стійкій динамічній системі потрібно здійснювати адаптивне дуальне управління на базі стану рівноваги, з часом прямуючи до оптимального. Тому на перших етапах впровадження системи екоменеджменту доцільно використовувати моделі рівноваги. При цьому потрібна ієрархічна структуризація системи, організація розроблення управлінських рішень на всіх її рівнях з використанням принципу зовнішнього доповнення, раціоналізуючи канали зв’язку між керуючою і керованою системами, маючи на меті досягнення оптимального рівня працездатності системи, мінімізуючи поступові й повністю виключаючи її раптові відмови.
12. Встановлено, що практична реалізація еколого-економічної політики об’єктивно вимагає застосування еколого-економічного аналізу господарювання. ЕЕА є також важливим інструментом оцінювання екологічно стійкого розвитку підприємств та попереднім етапом щодо прийняття оптимальних управлінських рішень. Еколого-економічний аналіз є багатоаспектним, комплексним. Він має такі складові: екологічна експертиза, екологічна діагностика, ситуаційний аналіз, екологічний маркетинговий аналіз, екологічний аудит. Всі складові ЕЕА повинні стати елементами системи екоменеджменту підприємства.
Розроблено концепцію екологічного менеджменту підприємства. До компонентів зовнішнього середовища системи належать: макросередовище, інфраструктура регіону, мікросередовище підприємства. Компоненти входу – методичні, нормативні, проектно-конструкиторські й інші документи, сировина, матеріали, комплектуючі вироби, енергія, нове обладнання, нові трудові ресурси, інформація. На виході – продукція (роботи, послуги) відповідної кількості, якості, екологічності, ресурсомісткості, поставлена (виконані) в установлені строки. Компонентами цільової підсистеми керуючі системи є: підвищення рівня екологічності та якості продукції, виконуваних робіт і послуг, ресурсозбереження, розширення ринків збуту, екологічний і організаційно-технічний розвиток виробництва, соціальний розвиток колективу, охорона і покращення якості природного життєвого середовища. До забезпечуючої підсистеми керуючої системи належить методичне, ресурсне, інформаційне і правове забезпечення. Функціональна підсистема включає: маркетинг, у т.ч. екологічний; планування; організацію процесів, у т.ч. екологічну діагностику; облік і контроль, у т.ч. внутрішній екоаудит; мотивування; регулювання, в т.ч. екологічну експертизу. Компоненти підсистеми управлінських рішень: управління персоналом, соціологія і психологія менеджменту, розроблення і реалізація управлінського рішення, аналіз у прийнятті рішень, у т.ч. екологічний ситуаційний, та прогнозування в прийнятті рішень. Ця концепція відрізняється від концепції виробничого менеджменту екологічною складовою, в т.ч. елементами еколого-економічного аналізу.
13. Застосовуючи системний, кібернетичний підхід, розкрито особливості методології формування системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки. Це було здійснено в рамках суперсистеми „Лісовий сектор економіки – Природне життєве середовище”. Доведено, що на перспективу не менше 5 років для галузевої системи екологічного менеджменту підприємств сектору доцільним є забезпечення стану збалансованості з природним життєвим середовищем. З цією метою розроблено модель рівноваги із застосуванням спеціального способу визначення інтегрального еколого-економічного ефекту діяльності виробників. У моделі кожне підприємство одержує максимально можливий еколого-економічний ефект, а кожний регіон – максимум корисності щодо викидів і відходів підприємств. Для системи екоменеджменту потрібен спеціальний рівень ієрархічного управління. В ієрархічній системі було знайдено можливість враховувати багатокритеріальність еколого-економічної системи. Вибір компромісної альтернативи повинен здійснюватися за 8 запропонованими критеріями.
Застосування для дослідження зазначеної суперсистеми загальної теорії надійності дозволило розробити концепцію формування оптимальної галузевої системи екоменеджменту для підприємств лісового сектору економіки, згідно з якою об’єктом оптимізації є відтворювана система з терміном служби не менше 5 років і оптимальним рівнем напрацювання на відмову, а запропоновані методи підвищення надійності системи класифікуються як активні, адаптивні й зовнішнього доповнення. До активних методів належить розроблення оптимальних планів виробництва (заготівлі) продукції (лісопродукції), ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт у повній відповідності з динамікою екологічних потреб територій і попитом споживачів продукції. Адаптивні методи передбачають нівелювання протиріч між потребами у результатах еколого-економічної діяльності підприємств сектору та їх можливостями за допомогою потенційної надлишковості, часової надлишковості та матеріального резервування. До методів зовнішнього доповнення на галузевому рівні досліджуваної системи слід віднести моніторинг і сертифікацію лісів, екологічний аудит і екострахування.
14. Доведено, щоб мінімізувати поступові відмови системи екологічного менеджменту і повністю виключити її раптові відмови, слід ввести резервування, як загальне, так і поелементне, як у часі, так і у просторі. Визначення оптимальних резервів базується на зіставленні величини можливих сукупних еколого-економічних витрат на виробництво і резервування з втратами від дефіциту по видах ресурсів у системі. Запропоновано розв’язання проблеми на основі розробленої економіко-математичної моделі у вигляді задачі стохастичного лінійного програмування. Створюються резерви виробничих запасів, продукції, лісових площ. Постановка і розв’язання задачі резервування на перспективу не менше 5 років дозволяє визначити оптимальні резерви по кожному лісогосподарському і лісопромисловому підприємству. При цьому запропоновано визначення: „еколого-рекреаційний потенціал лісогосподарського підприємства” – це зафіксована можливість ефективного сталого ведення лісогосподарських, лісовідтворювальних і спеціальних еколого-рекреаційних робіт, що дозволяє поряд з виробничими потужностями ідентифікувати еколого-економічні обмеження функціонування лісогосподарських підприємств.
Загалом, на галузевому рівні у системі екоменеджменту слід розв’язувати комплекс статичних задач на перспективу не менше 5 років: задачу збалансованості з природним життєвим середовищем, задачу вибору компромісної альтернативи щодо критеріїв системи, задачу резервування. На рівні конкретного підприємства система представлена, здебільшого, задачами оперативного управління, обмеженими рамками зазначених задач.
15. Встановлено, що на вході системи екологічного менеджменту підприємств лісового сектору треба робити екологічну експертизу всієї документації в рамках їх компетенції. Для оптимізації процесу екологічної експертизи розроблено економіко-математичну модель, представлену задачею стохастичного дискретного програмування. Розв’язання її на перспективу не менше 5 років дозволяє зробити оптимальний вибір комплектів запропонованої підприємству документації за критерієм мінімуму сукупних витрат на придбання і екологічну експертизу та можливих еколого-економічних втрат від користування цією документацією. Для оптимізації процесу екологічної діагностики розроблено економіко-математичну модель у вигляді задачі динамічного стохастичного лінійного програмування. Її розв’язання дозволяє визначати оптимальні обсяги одержання від постачальників достатнього рівня екологічно чистих ресурсів по календарних періодах (декадах) за критерієм мінімуму сукупних витрат на одержання і екологічну діагностику ресурсів та можливих еколого-економічних втрат від їх використання і дефіциту. Оптимізацію календарного планування поставок продукції, виконання всіх видів робіт пропонується за допомогою розробленої економіко-математичної моделі, представленої задачею динамічного стохастичного лінійного програмування. Розв’язання задачі дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні обсяги поставки продукції, наявності лісових площ і еколого-рекреаційних функцій лісів за критерієм мінімуму можливих сукупних еколого-економчних витрат на виготовлення (заготівлю) і реалізацію продукції та виконання всіх видів робіт, а також втрат від дефіциту продукції, площ і еколого-рекреаційних функцій лісів.
Оптимізація технічної підготовки виробництва на еколого-економічних засадах пропонується за допомогою розробленої економіко-математичної моделі у вигляді задачі динамічного стохастичного дискретного програмування. Розв’язання задачі дозволяє здійснити оптимальний вибір заходів технічної підготовки виробництва по календарних періодах щодо видів лісопродукції (продукції), площ і еколого-рекреаційних функцій лісів, всіх видів робіт за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат і можливих втрат стосовно проведення заходів технічної підготовки виробництва. Для забезпечуючої підсистеми керуючої системи розроблено економіко-математичну модель, представлену задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв’язання дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні варіанти за видами забезпечення стосовно видів лісопродукції (продукції), лісів і всіх видів робіт за критерієм мінімуму сукупних витрат і можливих еколого-економічних втрат від дефіциту щодо забезпечення підприємства. Для оптимізації календарного планування виробничої програми розроблено економіко-математичну модель у вигляді задачі динамічного стохастичного лінійного програмування. Розв’язання її дозволяє визначати по календарних періодах оптимальні обсяги виробництва продукції (заготівлі лісопродукції)та здійснення всіх видів робіт по підрозділах підприємства за критерієм мінімуму сукупних еколого-економічних витрат на виробництво продукції (заготівлі лісопродукції) і проведення всіх видів робіт, а також можливих втрат від дефіциту продукції (лісопродукції), площ і еколого-рекраційних функцій лісів та через відходи і викиди ресурсів підприємства у природне життєве середовище.
У системі компонент мотивації враховано із застосуванням розробленої моделі рівноваги. При цьому первинні потреби в піраміді потреб людини доповненні екологічними потребами. В моделі кожен вид первинних потреб людини одержує у стані рівноваги максимально можливу оцінку мотивації, а кожний вид вторинних потреб одержує максимум переваг у мотивації при відповідному обмеженні мотивації первинними потребами. Розроблено моделі прийняття і забезпечення якості управлінських рішень.
16. Дослідження показало, що до середини 80-х років минулого століття сформувався напрямок екологічного аудиту в якості інструменту внутрішнього адміністративного управління для посилення контролю за природоохоронною діяльністю компаній. В ряді країн та міжнародними фінансовими корпораціями екоаудит перетворено в економіко-правовий інструмент стимулювання природоохоронної діяльності підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості. Вперше у нашій країні екологічний аудит був застосований в Українсько-Канадській програмі „Розвиток управління навколишнім середовищем (район басейну ріки Дніпро)”. Введений в дію Закон України „Про екологічний аудит”, хоча і є важливим вкладом у правове забезпечення організації екоаудиту, але правову базу поповнює недостатньо.
17. Згідно проведеного дослідження екоаудит є зовнішнім доповненням для галузевої системи екологічного менеджменту та органічною її складовою на рівні підприємства. Для нашої країни правомірними є підхід з міжнародної практики природокористування щодо вирішення екологічних і економічних проблем у єдиній СЕМА. Для підприємств лісового сектору економіки України замовниками екологічного аудиту можуть бути центральні та місцеві органи влади, які повинні бути зацікавлені не лише у екологічній стабільності, але й у покращенні еколого-рекреаційних функцій лісів. Крім того, зацікавленість у проведенні екоаудиту, як у підвищуючому надійність системи екоменеджменту методі, повинні виявляти й власники, галузеве керівництво. При цьому на галузевому рівні повинен здійснюватись зовнішній екоаудит підприємств, для чого запропоновано організувати потужну екоаудиторську фірму з філіалами на місцях. Вона б спеціалізувалась з екологічного аудиту підприємств, залишаючись незалежною, не підпорядкованою їх керівництву, діяла на підставі договорів із замовниками. Розроблено проект договору на проведення екоаудиту підприємств лісового сектору та проект протоколу (переліку питань) до нього. Розроблена модель оптимізації функціонування екоаудиторської фірми представлена задачею динамічного стохастичного дискретного програмування. Її розв’язання дає можливість по календарних періодах (кварталах) здійснювати оптимальний вибір обсягів екоаудиторських робіт за критерієм мінімуму сукупних витрат на проведення і можливих втрат від непроведення по варіантах екоаудиторських робіт.
18. Встановлено важливість для сучасної концептуальної бази екологічного аудиту екологічного паспорту підприємства. Тому підготовку до впровадження екоаудиту запропоновано починати з екологічної паспортизації підприємств. З цією метою під керівництвом автора було розроблено екологічні паспорти окремо для лісогосподарських і лісопромислових підприємств, які вже пройшли практичну апробацію. При цьому за своєю суттю екологічна паспортизація підприємства ідентична першій перевірці щодо екологічного аудиту. Для проведення екопаспортизації підприємств розроблено спеціальну модель. Вона враховує специфіку національної нормативно-правової бази, дає можливість ефективно проводити екоаудит підприємств за розробленою методологією, забезпечуючи його системою вхідних даних, контрольних моментів і базою порівняльного аналізу. Загалом, розроблена методологія впровадження екологічного аудиту в галузеву систему екологічного менеджменту суттєво підвищує її надійність і еколого-економічну ефективність, надає власникам і галузевому керівництву дієвий інструмент екологічного контролю.
19. Запропоновано вважати організаційно-економічним механізмом формування системи внутрішнього екоаудиту сукупність організаційно-управлінських і економічних методів та інструментів впливу на розвиток системи з метою забезпечення досягнення її мети. Мета цієї системи – забезпечення оптимального рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природо-користування на конкретному підприємстві. Інструментами такого механізму є засоби, дії, знаряддя та важилі, за допомогою яких у системі внутрішнього екологічного аудиту здійснюється регулюючий вплив на виробничі підрозділи і функціональні служби підприємства для досягнення мети системи.
20. Проведене дослідження показало, що у діючих нормативно-правових актах та наукових працях немає адекватного визначення внутрішнього екоаудиту. Тому було дано визначення: „внутрішній екологічний аудит” - це незалежна та об’єктивна аналітико-консультаційна діяльність, спрямована на забезпечення належного рівня інтегрального еколого-економічного ефекту природокористування на даному підприємстві. Це дає можливість адекватного ідентифікувати поняття внутрішнього екоаудиту в галузевій системі екоменеджменту. При цьому внутрішній екологічний аудит повинен бути організований на великих підприємствах, в об’єднаннях як структурний підрозділ, безпосередньо підпорядкований власнику. Його конкретні завдання і функції визначаються системою екологічного менеджменту. Питання про форму організації служби внутрішнього екоаудиту на конкретному підприємстві повинен вирішувати власник. Служба повинна бути укомплектована професійними кваліфікованими кадрами, здатними виконувати покладені на них функціональні обов’язки, хоча не обов’язково це повинні бути сертифіковані екологічні аудитори. Діючи паралельно внутрішньому контролю, екоаудит сприяє суттєвому підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
21. Доведено, що внутрішній екологічний аудит повинен базуватись на спеціальних стандартах підприємства, розробляти які доцільно згідно запропонованої моделі. Методичні прийоми внутрішнього екоаудиту різноманітні. Запропоновано їх класифікацію та застосування залежно не лише від специфіки об’єктів і рейтингової оцінки підрозділів підприємства, але й від професійного рівня і практичного досвіду внутрішніх екологічних аудиторів. Визначено взаємозв’язок цілей екологічної діяльності підприємства з цілями їх внутрішнього екологічного аудиту та розроблено моделі його процесу і планування. При плануванні внутрішнього екоаудиту запропоновано складати розроблену Анкету планування. Розроблено методичний підхід до оцінювання ризику внутрішнього екологічного аудиту. Визначення пріоритетності екоаудиту по підрозділах підприємства пропонується за визначеною рейтинговою їх оцінкою, що дає можливість вибору властивих методів і процедур.
Ефективність внутрішнього екоаудиту безпосередньо залежить від організації його підрозділу. Під керівництвом автора розроблено Положення про внутрішній екологічний аудит для підприємств лісового сектору економіки. Штат і бюджет підрозділу внутрішнього екоаудиту повинні затверджуватись згідно обсягів робіт на рік з розбивкою по кварталах. Обсяги робіт по календарних періодах запропоновано визначати за допомогою розробленої економіко-математичної моделі, представленої задачею динамічного стохастичного лінійного програмування. Одержаний в результаті розв’язання даної задачі оптимальний план проведення внутрішніх екоаудиторських робіт по підрозділах підприємства надає наукове обґрунтування важливому елементу функціональної підсистеми керуючої системи екологічного менеджменту.
22. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:
- Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України, Міністерству фінансів України, Державному комітету лісового господарства України при розробленні законодавчих актів і нормативних документів щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, реформуванні економіки України та її окремих секторів на засадах сталого розвитку, вдосконаленні обліку і звітності в країні на еколого-економічних засадах використовувати сформульовані в дисертації теоретико-методологічні засади формування галузевих систем екологічного менеджменту підприємств, зокрема, щодо лісового сектору економіки;
- Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців за галузями знань „Економіка та підприємництво” й „Менеджмент та адміністрування” використовувати теоретичні і методологічні положення дисертації щодо формування і використання системи екологічного менеджменту організацій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальные проблемы охраны окружающей среды. Экономические аспекты : [ред. М.Г.Чумаченко и Л.А.Балашов]. Киев : Наукова думка, 1979. 320 с.
2. Актуальные проблемы управления. Книга первая : [ред. В.Г.Шорин]. М. : Знание, 1972. 282 с.
3. Акулов-Муратов В.В. Еколого-правові питання та проблеми недосконалості діючого лісового і екологічного законодавства як фактор зниження ефективності державного управління / В.В.Акулов-Муратов // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку : зб. наук. праць ДОНДУУ. Серія „Державне управління” / В.В.Акулов-Муратов. Донецьк, 2004. Т.5. Вип. 36. С. 173181.
4. Андел І.В. Система моніторингу навколишнього природного середовища як одна з складових екологічної політики в регіоні / І.В.Андел // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Програмування і прогнозування соціально-економічного розвитку регіону : зб. наук. праць / І.В.Андел. Львів : НАН України. Ін-т регіональних досліджень, 2005. Вип.4 (LIV). С.186200.
5. Андреева Н.Н. Экономические основы развития экологического предпринимательства в Украине / Н.Н.Андреева // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць / Н.Н.Андреева. Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. Т.ІІ. Вип. 200 : В4Т. С. 476484.
6. Антипов Ю.Е. Системный подход / Ю.Е. Антипов, В.В. Шкурба // Энциклопедия кибернетики. Т.2. К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С. 356.
7. Антомонов Ю.Г. Обратная связь / Ю.Г.Антомонов // Энциклопедия кибернетики. Т.2. / Ю.Г.Антомонов. К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С.100103.
8. Аудит і ревізія підприємницької діяльності : [навч. посіб.] / [ Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г. та ін.]. Житомир : ПП „Рута”, 2001. 416 с.
9. Балацкий О.Ф. Экономика чистого воздуха / О.Ф.Балацкий. К. : Наукова думка, 1979. 320 с.
10. Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку / В.Барановський // Економіка України. 2001. № 7. С. 7883.
11. Білоусов А. Внутрішній аудит : перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України / Анатолій Білоусов // Бухгалтерський облік і аудит. 2001. № 2. С. 5457.
12. Білуха М.Т. Курс аудиту : [підручник] / Білуха.М.Г. [2-ге вид. перероб.]. К. : Вища школа : Т-во „Знання”, КОО, 1999. 574 с.
13. Білявський Г.О. Основи загальної екології : [підручник] / Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. К. : Либідь, 2004. 408 с.
14. Бойетт Д.Т., Бойетт О.Т. Путеводитель по царству мудрости. Лучшие идеи мастеров управления / Д.Т.Бойетт, О.Т.Бойетт // www. management. com. ua.
15. Бондаренко А.М. Надежность кибернетических систем / А.М.Бондаренко, А.Ф.Верлань // Энциклопедия кибернетики. Т.2. К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С. 6062.
16. Борейко В.І. Оцінка економіко-екологічної ефективності і механізм удосконалення природокористування у промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.08.01 „ Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / В.І. Борейко. Суми, 2002. 20 с.
17. Букша І.Ф. Концептуальні положення моніторингу лісів України / І.Ф.Букша // Лісівництво і агромеліорація, 2002. С.1317.
18. Букша І.Ф. Прогноз динаміки лісових ресурсів при антропогенних змінах довкілля / І.Ф.Букша, В.П.Пастернак // Вісник НАУ. Лісівництво, 2001. Вип. 39. С. 157162.
19. Бутинець Ф.Ф. Аудит : [підручник] / Ф.Ф.Бутинець. Житомир : ПП „Рута”, 2002. 672 с.
20. Бутинець Ф.Ф. Аудит : стан і тенденції розвитку в Україні та світі / Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Житомир : ПП „Рута”, 2004. 564 с.
21. Вайданич Т.В. Передумови формування відкритої екологічної політики підприємств / Т.В.Вайданич, І.І.Дідович // Науковий вісник : зб. наук.-техн. праць. Львів : УкрДЛТУ, 1999. Вип.9.13. С. 155159.
22. Веклич О.А. Эколого-экономические противоречия / О.А.Веклич. К. : Наукова думка, 1991. 144 с.
23. Веклич О.О. Механізм впливу екологічних стандартів на конкурентоспромож-ність / О.О.Веклич // Науковий вісник : зб. наук. -техн. праць / О.О.Веклич. Львів : НЛТУ України, 2005. Вип.15.6. С. 7178.
24. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы земли и ее окружение / Вернадский В.И.. М. : Наука, 1965. 324 с.
25. Витрати: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 / Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 із змін. за станом на 11 грудня 2006 р. // www. rada. gov. ua.
26. Вишневський В. Навколишнє середовище : яким воно є / Віктор Вишневський, Олександр Косовець // Урядовий кур'єр. 2004. № 73. С.14.
27. Власова Г.І. Управління в питаннях поводження з відходами як пріоритетний напрям охорони довкілля / Г.І.Власова // Проблеми збору, переробки та утилізації відходів / Г.І.Власова. Одеса : ОЦНТЕШ, 2001. С. 5153.
28. Возняк В. Общественное развитие и екология : взаимосвязь, противоречия, кризисы / В.Возняк // Вопросы экономики. – 1995. №2. С. 129138.
29. Волкович В.Л. Многокритериальности проблема / В.Л.Волкович // Энциклопедия кибернетики. Т.2. / В.Л.Волкович. К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С.1112.
30. Воронцов А.П. Экономика приропользования : [учебник] / Воронцов А.П. М. : Элит, 2004. 377 с.
31. Врублевська О.В. Еволюція енергетичного підходу в еколого-економічних дослідженнях / О.В.Врублевська // Науковий вісник : зб. наук. -техн. праць / О.В.Врублевська. Львів : НЛТУ України, 2006. Вип.16.1. С.289296.
32. Врублевська О.В. Економічні інструменти екополітики в Україні : [довідник] / Врублевська О.В. [2-ге вид.]. Львів : Укр ДЛТУ, 2000. 170 с.
33. Врублевська О.В. Небезпеки ринкової трансформації сфери природокористу-вання / О.В.Врублевська // Науковий вісник : зб. наук. -техн. праць / О.В.Врублеська. Львів : НЛТУ України, 2005. Вип.15.4. С. 203208.
34. Гаврилец Ю.Н. Самоорганизующаяся система / Ю.Н.Гаврилец // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд, перераб. и доп.] / Ю.Н.Гаврилец. М. : Экономика, 1975. С. 480−481.
35. Гаврилец Ю.Н. Целевая функція / Ю.Н. Гаврилец // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / Ю.Н.Гаврилец. М. : Экономика, 1975. С.620621.
36. Гаврилец Ю.Н. Цель / Ю.Н.Гаврилец // Математика и кибернетика в экономике : словарь-cправочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / Ю.Н.Гаврилец. М. : Экономика, 1975. С. 622623.
37. Гаврилец Ю.Н. Экономический гомеостаз / Ю.Н. Гаврилец // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник . [2-е изд, перераб. и доп.] / Ю.Н.Гаврилец. М. : Экономика, 1975. С. 659660.
38. Галушкіна Т.П.Концептуальні основи та організаційно-економічний механізм екологічного менеджменту в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.08.01 „Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / Т.П.Галушкіна. К., : 2001. 37 с.
39. Галушкина Т.П. Механизм формирования региональной модели экоменеджмента (на примере приморских рекреационных территорий Причерноморья) : [монография] / Галушкина Т.П. Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999.128 с.
40. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) : [монография] / Галушкина Т.П. Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. 280 с.
41. Гартмут Гауффе. Еколого-економічний аналіз розвитку меблевої промисловості Німеччини, Польщі та України у контексті вимог охорони навколишнього середовища: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон.наук : спец. 08.08.01 „Економіка природокористування і охорони
навколишнього середовища” / Гартмут Гауффе. Львів, 2001. 20 с.
42. Генсірук С.А. Ліси України / Генсірук С.А. Львів : Наук. тов. ім. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. 496 с.
43. Генсірук С.А. Ліс – проблема державна і світова / С.А.Генсірук // Наукові праці: зб.наук.праць Лісівничої академії наук України. / С.А.Генсірук. Львів : Вид. Нац. універ. „Львівська політехніка”, 2002. Вип.1. С. 2226.
44. Герасимчук З.В. Екологічна безпека регіону : [монографія] / З.В.Герасимчук, А.О.Олексюк. Луцьк : Надстир’я, 2007. 280 с.
45. Герасимчук З.В. Еколого-економічні основи формування та реалізації регіональної політики сталого розвитку (питання методології та методики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук : спец. 08.10.01 „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” / З.В.Герасимчук . Львів, 2002. 40 с.
46. Герасимчук З.В. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону : [монографія] / З.В.Герасимчук, І.М.Вахович. Луцьк : ЛДТУ, 2002. 248 с.
47. Герасимчук З.В. Регіональна політика розвитку рекреаційного природокористування : механізми формування та реалізації : [монографія] / Герасимчук З.В., Коленда Н.В., Черчик Л.М. Луцьк : Надстир’я, 2007. 172 с.
48. Герасимчук З.В. Регіональна політика рекреаційної сфери: механізм формування та рекреації : [монографія] / Герасимчук З.В., Глядіна М.В. Луцьк : Надстир’я, 2001. 528 с.
49. Герасимчук З. Комплексна оцінка сталого розвитку регіонів України / З.Герасимчук // Економіка України, 2002. № 2. С. 3442.
50. Глівенко С.В. Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.08.01 „Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / С.В.Глівенко. Суми, 2002. 20 с.
51. Голубець М.А. Екосистемологія / Голубець М.А. Львів : Поллі, 2000. 316 с.
52. Голубець М.А. Плівка життя / Голубець М.А. Львів : Поллі, 1997. 186 с.
53. Голубець М.А. Проблеми глобалізації, сталого розвитку, керування та Екологічна Конституція Землі / М.А.Голубець // Науковий вісник : зб. наук.-техн. праць / М.А.голубець. Львів : УкрДЛТУ, 2002. Вип. 12.7. С.1418.
54. Гофман В.Р. Экологический аудит и правовые вопросы природопользования : [учеб. пособ.] / Гофман В.Р. Челябинск : Изд. ЛОУрГУ, 2000. 183 с.
55. Гофман К.Г. Социально-экономические аспекты разработки региональных програм природопользования / К.Г.Гофман // Социализм и природа / К.Г.Гофман. М. : Мысль, 1982. С. 93102.
56. Гофман К.Г. Экономический механизм природопользования в условиях перехода к рыночной экономике / К.Г.Гофман // Экономика и мат. методы. 1991. Т.27. Вып. 2. С. 315321.
57. Гринів Л.С.Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії : [монографія]/ Лідія Святославівна Гринів. Львів : Вид. центр ЛНУ ім.І.Франка, 2001. 240 с.
58. Гринів Л. Методологічні проблеми сталого розвитку / Л.Гринів, О.Гарасевич // Науковий вісник : зб. наук.-техн. праць. Львів : УкрДЛТУ, 1999. Вип. 9.13. С. 205209.
59. Гринів Л.С. Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки : дис. ... доктора екон. наук : 08.08.01 / Гринів Лідія Святославівна. Львів, 2002. 343 с.
60. Гринів Л.С. Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон.наук : спец. 08.08.01 „Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / Л.С.Гринів. Львів, 2002. 39 с.
61. Гринин Л.Е. Производительные силы и исторический прогресс / Гринин Л.Е. М. : ТЕИС, 2000. 266 с.
62. Гришанин Б.А. Неопределенность / Б.А.Гришанин // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб.и доп.] / Б.А.Гришанин. М. : Экономика, 1975. С. 376377.
63. Гришанин Б.А. Энтропия / Б.А.Гришанин // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд, перераб. и доп.] / Б.А.Гришанин.
М. : Экономика, 1975. С.672674.
64. Грінченко В. Ліс – поняття багатозначне: Бесіда з першим заступником начальника Держлісінспекції Мінохорони навколишнього природного середовища України, Василем Синьогубом / Валерій Грінченко // Урядовий кур’єр. 2005. № 192. С.11.
65. Гусев А.А. Об экономическом механизме экологически устойчивого развития / А.А.Гусев, И.Т.Гусева // Экономика и мат. методы. 1996. Т.32. Вып.2. С. 6776.
66. Данилишин Б. Сучасні тенденції регулювання процесів природокористування в Україні / Б.Данилишин // Економіка України. 1994. № 11. С. 5962.
67. Данилишин Б.М. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений / Б.М.Данилишин, Л.Б.Шостак. К. : СОПС НАН Украины, 1999. 367 с.
68. Данилов-Данильян В.И. Адаптация / В.И.Данилов-Данильян, А.И.Чухнов // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 2022.
69. Данилов-Данильян В.И. Большая система / В.И.Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник.- [2-е изд., перераб. и доп.] / В.И.Данилов-Данильян. М. : Экономика, 1975. С. 5153.
70. Данилов-Данильян В.И. Иерархия / В.И.Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / В.И.Данилов-Данильян. М. : Экономика, 1975. С.137138.
71. Данилов-Данильян В.И. Инвириант / Данилов-Данильян В.И. // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / В.И.Данилов-Данильян. М. : Экономика, 1975. С.140.
72. Данилов-Данильян В.И. Принцип внешнего дополнения / В.И.Данилов-Данильян , М.Г.Завельский // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] М. : Экономика, 1975. С. 439440.
73. Данилов-Данильян В.И. Разнообразие / В.И.Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] /
В.И.Данилов-Данильян. М. : Экономика, 1975. С. 464465.
74. Данилов-Данильян В.И. Среда / В.И.Данилов-Данильян, А.И.Чухнов // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 538540.
75. Данилов-Данильян В.И. Структура / В.И. Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 549.
76. Данилов-Данильян В.И. Управление / В.И. Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / В.И.Данилов-Данильян. М. : Экономика, 1975. С. 592597.
77. Данилов-Данильян В.И. Черный ящик / В.И.Данилов-Данильян, А.И.Чухнов // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 627629.
78. Данилов-Данильян В.И. Эквифинальность / В.И. Данилов-Данильян // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 639.
79. Данилов-Данильян В.И. Эмерджентность / В.И. Данилов-Данильян, М.Г.Завельский // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Экономика, 1975. С. 671672.
80. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку // Г.Дейлі; Пер.з англ. Інститут сталого розвитку. К. : Інтелсфера, 2002. 254 с.
81. Дейнека А. Гірські ліси під особливою увагою / Анатолій Дейнека // Лісовий і мисливський журнал. 2000. № 2. С.13.
82. Дейнека А. Роль органів місцевого самоврядування у вирішенні екологічних проблем / Анатолій Дейнека : ІV Економічний форум з питань розвитку прикордонного співробітництва, (Львів, 8 жовтня 2004 р.). Львів, 2004. С.2.
83. Державна програма „Ліси України” на 2002-2015 роки / Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 581. К., 2002.
32 с.
84. Державне управління екологічної безпеки Львівщини. Львів : СПОЛОМ, 2003. 25 с.
85. Деякі питання Міністерства охорони навколишнього природного середовища : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2004р. №192 // Урядовий кур’єр. 2004. № 45. С.8.
86. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи) : [навч. посіб.] / В.С.Джигирей, В.М.Сторожук, Р.А.Яцюк . [2-ге вид., допов.]. Львів : Афіша, 2004. 272 с.
87. Добрушин Р.Л. Энтропия живых систем / Р.Л. Добрушин, В.В. Прелов // Энциклопедия кибернетики. Т.2. К. : Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С. 585.
88. Добрушин Р.Л. Энтропия / Р.Л.Добрушин, Л.И.Ожиганов, В.В.Прелов // Энциклопедия кибернетики. Т.2. К. : Главная редакція Украинской Советской Энциклопедии, 1974. С. 583585.
89. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності / [В.Шевчук, М. Пилипчук, Н. Карпенко та ін.]. К. : Геопринт, 2000. 413 с.
90. Долгіх Я.В. Удосконалення управління природокористуванням шляхом екологічної амортизації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец.08.08.01 „Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / Я.В. Долгіх. Суми, 2000. 17 с.
91. Долішній М. Вплив стану навколишнього середовища на якість трудового потенціалу / М. Долішній, І. Андел // Економіка України. 1992. №8. С. 8086.
92. Дорогунцов С. Сталий розвиток в управлінні еколого-економічними системами / С. Дорогунцов, А. Федорищева, О. Ральчук // Економіка України. 2001. №1. С. 7483.
93. Дорошенко Л. Методологические проблемы регулирования природоохранной
деятельности / Л. Дорошенко, А. Тищенко // Экономика Украины. 1994. №1. С. 6368.
94. Дорош Н.І. Аудит : методологія і організація : [монографія] / Дорош Н.І. К. : Т-во „Знання”, 2001. 402 с.
95. Дробноход М.І. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст / М.І.Дробноход // Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку : матеріали науково-практичних конференцій / М.І.Дробноход. К. : Інтелсфера, 2001. С.2032.
96. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке / П.Друкер. М. : Вильямс, 2000. 247 с.
97. Дубін В. Забезпечення сталого і ефективного лісокористування в Україні / В.Дубін // Економіка України, 1999. № 5. С. 8992.
98. Евтушенко В.А. Влияние глобализации на развитие эколого-экономических отношений / В.А.Евтушенко // Социальные, экономические, политические и психологические последствия глобализации в современном обществе : материалы Всеукраинс. научно-практич. конф., (Донецк, 13-14 марта 2003 г.). Донецк : ДИУ, 2003. С. 4144.
99. Екологічне підприємництво : [навч. посіб.] / [В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкин, В.М.Навроцький та ін.]. К. : Мета, 2001. 191 с.
100. Екологічне управління : [підручник] / [В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін, Г.О.Білявський та ін.]. К. : Либідь, 2004. 432 с.
101. Екологічний аудит виробництва й території : [навч. посіб.] / [Г.М. Єлізаренко, І.В. Недін, Р.В. Синявський та ін.]. – К. : ІВЦ „Видавництво” Політехніка”, 2002. 236 с.
102. Екологічний аудит : [посібник з екологічного менеджменту і екологічного аудиту] / [ В.Я.Шевчук, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький та ін.]. К. : Символ – Т, 1997. 221 с.
103. Екологічний менеджмент та аудит рекреаційних територій (концептуальні засади та організаційний механізм) : [монографія / ред.Т.П.Галушкіна]. Одеса: Видав.ТОВ „Інвац”, 2006. 184 с.
104. Екологічні засади сталого розвитку лісового господарства : [розмова з С.Стойком] // Деревообробник. 2002. № 3. С. 9,11.
105. Екосередовище і сучасність : [монографія] / [Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П.]. К. : Кондор, 2006. Т.1. Природне середовище у сучасному вимірі. − 424 с.
106. Елизаров А.Ф. Экономические вопросы охраны окружающей среды на предприятиях лесной и деревообрабатывающей промышленности : [лекции] / Елизаров А.Ф. Л. : ЛТА, 1984. 60 с.
107. Ефективне управління неможливе без екологічної складової : [до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. №880-р] / [Департамент комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України] // Урядовий кур’єр. – 2007. №207208. С.1415.
108. Загальнодержавна програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки / Затверджено Законом України від 14 березня 2006 р. № 3522 - IV // Урядовий кур’єр. 2006. № 70. С.1921.
109. Закирова Д.И. Проблемы и перспективы развития экологического менеджмента в Республике Казахстан / Д.И.Закирова // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку : зб. наук. праць ДОНДУУ. Серія „Державне управління” / Д.И.Закирова. Донецьк, 2004. Т.5.Вип.33. С. 147154.
110. Збір за забруднення довкілля – з урахуванням рівня інфляції : [до постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2007 р. №1317] / [Департамент комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України] // Урядовий кур’єр. 2007. №223. С.14.
111. Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України / Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2005 р. №541 // Урядовий кур’єр. 2005. № 129. С.13.
112. Исследования по общей теории систем : [сборник переводов] / [пер.с англ.и польс. А.М. Микиша, Б.В.Плесский, Г.Я.Смолян, Б.А.Старостин, Б.Г.Юдин, Н.С.Юлина]. М. : Прогресс, 1969. 520 с.
113. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій/ Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р.
№291 із змін. за станом на 19 грудня 2006 р.// www. rada. gov. ua.
114. Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища / Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України й Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. №162/379 із змін. за наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та ДПАУ від 7 жовтня 2004 р. №383/587 // Бухгалтерія. 2004. № 46. С.1328.
115. Каганович И.З. Коэффициент обратной святи / И.З.Каганович // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / И.З.Каганович. М. : Экономика, 1975. С.203204.
116. Каганович И.З. Обратная связь / И.З.Каганович // Математика и кибернетика в экономике : словарь-справочник. [2-е изд., перераб. и доп.] / И.З.Каганович. М. : Экономика, 1975. С.389.
117. Каринцева А.И. Экономические аспекты экологического предпринимательства / А.И. Каринцева, В.Г. Подлесная // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. 2004. №2. С.4145.
118. Кашенко О.Л. Фінанси природокористування / Кашенко О.Л. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 1999. 421 с.
119. Киотский протокол заработает в феврале 2005 года / ENWL – info * Ecological North West Line * St. Petersburg, Russia Subscription: vflew @lew. spb. org http: // www. enwl. net. ru.
120. Кирсанова Т.А. Экологический контролинг – инструмент экоменеджмента / Кирсанова Т.А., Кирсанова Е.В., Лукьянихин В.А. : ред. В.А.Лукьянихин. – Сумы : Изд-во „Козацький вал”, 2004. 222 с.
121. Кислый В.П. Экологизация управления предприятием : [монографія] / Кислый В.П., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Сумы : ВТД „Университетская книга”,
2002. – 233 с.
122. Кіндрат Р.Я. Організація виробництва деревообробних підприємств : [навч. посіб.] / Кіндрат Р.Я. Львів : Вид. дім „Панорама”, 2002. 160 с.
123. Кліменко І.О. Теоретичні аспекти впровадження економічного механізму природокористування / О.І.Кліменко, О.С.Трегубов // Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства : Науковий вісник : зб. наук.-техн. праць. Львів : УкрДЛТУ, МІОК, 1999. Вип.9.7. С.284290.
124. Ковалишин В. Економічне стимулювання розвитку екологічної сертифікації лісів в Україні / Володимир Ковалишин // Регіональна економіка. 2004. №2(32). С.182188.
125. Ковалишин В.Р. Економічне стимулювання розвитку екологічної сертифікації лісів України : дис. ... кандидата екон.наук:08.08.01 / Володимир Романович Ковалишин. Львів, 2006. 238 с.
126. Ковалишин В.Р. Економічне стимулювання розвитку екологічної сертифікації лісів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.08.01 „Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища” / В.Р.Ковалишин. Львів, 2006. 20 с.
127. Ковалишин В.Р. Лісова сертифікація – запорука сталого лісового менеджменту / В.Р.Ковалишин // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість : міжвід. наук.-техн. зб. / В.Р.Ковалишин. Львів : УкрДЛТУ, 2002. Вип. 12.2. С.112116.
128. Ковальський Д.В. Правові проблеми здійснення екологічного аудиту / Д.В.Ковальський // Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку : зб. наук. праць ДОНДУУ. Сер.„Державне управління” / Д.В.Ковальський. Донецьк, 2004. Т.5. Вип.33. С. 174182.
129. Колотило Д.М. Екологія і економіка : [навч. посіб.]. − [2-ге вид.] / Колотило Д.М. К. : КНЕУ, 2005. 576 с.
130. Кондратюк Є.М. Словник-довідник з екології / Є.М.Кондратюк, Г.І.Хархота.
К. : Урожай, 1987. 160 с.
131. Кон
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
150
Скачать бесплатно
20584.doc
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
25.03.24
Іміджування в процесі функціонування державної влади
25.03.24
Політичний імідж як складова публічної взаємодії
25.03.24
Методологія сучасних іміджевих досліджень
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.
