У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Количество страниц 226
ВУЗ КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20606.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ 11
1.1. Економічна природа та сутність оборотних коштів 11
1.2. Сучасні підходи до управління оборотними коштами 24
1.3. Джерела поповнення оборотних коштів 39
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 61
2.1. Використання системного підходу до управління оборотними коштами 61
2.2. Аналіз формування та використання оборотних коштів промислових підприємств 76
2.3. Методичні основи управління оборотними коштами промислового підприємства 98
Висновки до розділу 2 130
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА НАПРЯМІВ ТА МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ 134
3.1. Інтегральне оцінювання використання оборотних коштів 138
3.2. Методи управління запасами товарно-матеріальних цінностей 160
3.3. Економічне стимулювання працівників за управління оборотними коштами 184
Висновки до розділу 3 196
ВИСНОВКИ 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 203
ДОДАТКИ 224
ВСТУП


Актуальність теми. Сучасний етап функціонування промислових підприємств характеризується наявністю дисбалансу між темпами зростання виробництва й темпами збільшення оборотних коштів. Рівень виробничих запасів займає значну питому вагу у структурі оборотних коштів і вимагає вдосконалення методів управління.
У ринкових умовах господарювання формування оборотних коштів у оптимальних розмірах дає змогу підвищувати ефективність діяльності промислових підприємств, що визначає економічний, науковий, технічний рівень країни, ділову активність національної економіки.
У зв’язку із цим надзвичайно актуальним на сучасному етапі є вдосконалення методів управління оборотними коштами на промислових підприємствах. Ряд питань теоретичного і прикладного характеру залишаються ще недостатньо дослідженими, зокрема: низька ефективність використання детермінованих методів визначення запасів сировини й матеріалів, наявність значних залишків готової неконкурентоспроможної продукції, несистематичне нагромадження незавершеного виробництва. Усі ці питання перетворюються на повсякденні й потребують термінового вирішення, тому існує потреба в подальшому розвитку теоретичних і методичних положень щодо управління оборотними коштами промислових підприємств в умовах загострення конкуренції й підвищення нестабільності зовнішнього середовища.
Економічний стан промислових підприємств вимагає вдосконалення методів управління оборотними коштами, що зменшить навантаження на фінансову систему, прискорить подальший розвиток і розширення виробництва. Це потребує вирішення принципово нових питань, а саме: максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів на основі зміни запланованої суми прибутку і ставки банківського відсотку; формування виробничих запасів у розмірі, що відповідає запланованому виробництву; забезпечення стабільної й ритмічної роботи суміжних ділянок; тактичного та стратегічного регулювання асортиментну готової продукції.
Усі ці питання з разових перетворюються на повсякденні і потребують регулярного вирішення.
Викладені обставини зумовлюють актуальність дослідження завдань управління оборотними коштами промислових підприємств і вибір теми дисертаційної роботи.
Питаннями управління оборотними коштами в науковій літературі приділено багато уваги вітчизняних і зарубіжних вчених, розробки яких спрямовані, як правило, на вирішення локальних питань без створення системи управління оборотними коштами. Так, вчені-економісти О.Г. Білейченко [15], М.Д. Білик [16], А.М. Карбовник [78-80], О.І. Лучков [100], С.І. Маслов [106], Т.В. Момот [113], зосереджують свою увагу на управлінні дебіторською заборгованістю; управління запасами розглядали Дж. Букан [28], О.І. Горобець [37], С. Іщук [75], С.П. Лобов [96-97], Р.В. Севастьянов [163-164], Г.А. Семенов [165-166, 203]; управління грошовими потоками, готівкою на рахунку – А.Я. Кізима [84], Ж.В. Китаєва [86], А.Н. Хорін [191]. У роботах Л.М. Бабича [6], І.О. Бланка [22], В.І. Ландик [92], Л.В. Пан [126], І.В. Пещанської [135] висвітлені питання формування оборотних коштів, джерел їх фінансування. Вчені Ю.А. Долгоруков [41], Л.М. Драгун [42], А.М. Золотарьов [57-59], В.Г. Маргасова [103-104], Р.Л. Савон [159], С.Я. Салига [161, 180, 203], Р.С. Сорока [170], крім перелічених вище питань, розглядають особливості аналізу й ефективності використання оборотних коштів. Водночас існуючі розробки потребують подальшого розвитку в напрямі формування дієвих методів управління оборотними коштами, вдосконалення аналізу ефективності використання оборотних коштів, методичних підходів до процесу управління товарно-матеріальними запасами, що є необхідною умовою ефективного функціонування промислових підприємств.
Актуальність і важливість питань управління оборотними коштами, недостатня їх теоретична та практична розробленість і велике значення для фінансово-господарської діяльності підприємств у сучасних ринкових умовах господарювання зумовили вибір теми, мети та послідовності наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана в межах науково-дослідницької теми ДВНЗ “Український державний хіміко-технологічний університет” (№ державної реєстрації 0106U003432). Особисто автором розроблені методи управління виробничими запасами на стадії планування обсягів виробництва; методи тактичного і стратегічного регулювання залишків готової продукції багатоасортиментного підприємства; модель максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів; метод інтегрального оцінювання використання оборотних коштів підприємства.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток теоретико-методичних і практичних положень, а також розробка методів управління оборотними коштами промислових підприємств в умовах загострення конкуренції й підвищення нестабільності зовнішнього середовища.
Відповідно до цієї мети в дисертації були поставлені такі завдання:
- визначити сутність оборотних коштів і проаналізувати сучасні підходи щодо управління оборотними коштами та їх складовими;
- провести порівняльну характеристику джерел поповнення оборотних коштів та розробити модель максимізації ефекту фінансового левериджу й рентабельності власних коштів;
- запропонувати використання системного підходу до управління оборотними коштами та вдосконалити систему управління ними;
- оцінити ефективність використання оборотних коштів промисловими підприємствами та вдосконалити аналіз використання оборотних коштів;
- дослідити фактори, що впливають на формування запасів сировини й матеріалів, та розробити методи, які дають змогу визначати рівень виробничих запасів на стадії планування обсягів виробництва;
- удосконалити управління незавершеним виробництвом шляхом налагодження стабільної й ритмічної роботи взаємозалежних ділянок підприємства;
- розробити методи тактичного регулювання і стратегічного управління асортиментною політикою підприємства;
- запропонувати саморегулювальну систему стимулювання працівників при управлінні оборотними коштами.
Об’єкт дослідження є процес управління оборотними коштами на промисловому підприємстві.
Предмет дослідження є теоретичні та практичні методи управління оборотними коштами промислового підприємства.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної науки у сфері управління оборотними коштами, розроблені у працях зарубіжних і вітчизняних учених. У процесі дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи: генетичний та узагальнення наукового досвіду із сучасних теоретичних досліджень – для аналізу походження та розвитку категорії “оборотні кошти” (розділ 1, підрозділ 1.1); диференційного вирахування – при максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів (розділ 1, підрозділ 1.3); системного підходу – для визначення функціонування елементів оборотних коштів як складної відкритої системи, де складові діалектично взаємопов’язані й різною мірою детермінують одне одного (розділ 2, підрозділ 2.1); групувань, логічного узагальнення й абстрагування – для дослідження закономірності динаміки оборотних коштів на промислових підприємствах з виділенням сутнісних характеристик системи (розділ 2, підрозділ 2.2); стохастичні – для формування залишків сировини й матеріалів залежно від виручки від реалізації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, а також зміни основних характеристик залежно від впливу ймовірнісних факторів (розділ 2, підрозділ 2.3); економіко-математичного моделювання – при утворенні моделі лінійного програмування оптимального завантаження обладнання (розділ 2, підрозділ 2.3); інтегрального оцінювання – при аналізі ефективності використання оборотних коштів на промислових підприємствах (розділ 3, підрозділ 3.1); математичної статистики – для визначення особливостей динаміки рядів залишків сировини й матеріалів та наявності прихованої періодичності (розділ 3, підрозділ 3.2).
Забезпечення оперативності й точності розрахунків було здійснено на ЕОМ у середовищі Excel 7.0, MATLAB 6.5, Windows XP Professional та в інтегральній системі для комплексного статистичного аналізу й обробки даних у середовищі Windows “Statistica”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних та практичних методів управління оборотними коштами на основі використання економіко-математичного моделювання і стохастичних моделей. До найважливіших результатів належать наступні:
вперше:
- розроблено методи управління виробничими запасами за допомогою стохастичних моделей змінних стану та нейронної мережі, які дають змогу визначати рівень оборотних коштів у виробничих запасах на стадії планування обсягів виробництва та формалізувати процес прийняття рішення щодо залучення кредитних ресурсів при недостатній кількості власних коштів. На відміну від існуючих, запропоновані моделі оперують входами й виходами, які легко визначаються та враховують вплив імовірнісних факторів;
удосконалено:
- методи тактичного регулювання залишків готової продукції багатоасортиментного підприємства на підставі запропонованого коефіцієнта використання готової продукції та стратегічного планування за допомогою моделі лінійного програмування завантаження обладнання;
- модель дотримання мінливості залишків сировини й матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції в границях допусків, яка враховує принципи саморегулювання та дає змогу підвищити рівень мотивації працівників до стійкого управління оборотними коштами. На відміну від відомих показників стимулювання, використовується підхід, за яким мінливість запасів має бути в границях допусків;
- модель максимізації ефекту фінансового левериджу та рентабельності власних коштів, яка дає змогу при запланованій сумі прибутку оцінювати можливість отримання кредиту за процентною ставкою, що надає банк та, на відміну від відомих, надає можливість змінювати вихідні дані (заплановану суму прибутку і ставку банківського відсотка) та порівнювати отримані значення максимальної суми залучених коштів і ефекту фінансового левериджу;
дістали подальшого розвитку:
- метод інтегрального оцінювання використання оборотних коштів підприємства, який, на відміну від відомих, враховує залежність від розміщення оборотних коштів та ризик їх використання, а також особливості операційного, виробничого й фінансового циклів, дає змогу порівняти з підприємствами різних галузей, оцінити діяльність підприємства в динаміці;
- застосування системного підходу до управління оборотними коштами, що дає змогу розглядати управління у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем та виробничим процесом, оцінювати якість управління оборотними коштами, враховувати трансформацію елементів оборотних коштів, усувати недоліки управління за статичними моделями;
- управління незавершеним виробництвом завдяки налагодженню стабільної й ритмічної роботи взаємозалежних ділянок підприємства, де має місце несистематичне нагромадження запасів. На відміну від існуючих підходів, пропонується стимулювання працівників за ритмічність.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дисертаційної роботи є теоретичною та методичною основою ефективного управління оборотними коштами на промисловому підприємстві. Рекомендації з розробки й впровадження методів визначення оптимальної величини виробничих запасів, налагодження стабільної та ритмічної роботи двох суміжних ділянок, управління асортиментом на підставі коефіцієнта використання готової продукції, удосконалення саморегулювальної системи управління оборотними коштами на основі стимулювання працівників можуть бути впроваджені в практику діяльності підприємств різних галузей промисловості і знайшли застосування на промисловому підприємстві ВАТ “Дніпрошина” (акт впровадження № 520/035 від 21.02.2006 р.).
Запропоновані науково-методичні положення щодо управління асортиментом, інтегрального оцінювання використання оборотних коштів, системи економічного стимулювання працівників, використання моделей змінних стану та нейронної мережі для визначення рівня запасів сировини й матеріалів при плануванні обсягів виробництва, визначення критеріїв звернення до джерел поповнення оборотних коштів, моделі оптимізації рівня залучених коштів, застосування системного підходу до управління оборотними коштами залежно від організаційної структури підприємства, впровадження сучасного підходу до нормування і планування запасів використовуються в навчальному процесі підготовки фахівців з дисциплін “Економічний аналіз”, “Фінансовий менеджмент”, “Управління витратами” (акт впровадження
№ 05–12 від 21.02.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, результати обробки інформації, вибір методів дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвалення на V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), науково-практичній конференції “Дні науки в ГУ “ЗІДМУ” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), науково-практичній конференції “Перспективные разработки науки и техники” (м. Бєлгород, м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Единое информационное пространство – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), ІІ Міжнародній науково-технічній конференції студентів і аспірантів та молодих вчених “Хімія і сучасні технології” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 6,01 друк. арк., з них 9 статей у фахових наукових виданнях (обсяг – 5,34 друк. арк.) та 5 тез за участю в конференціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 223 сторінках, містить 50 рисунків, 27 таблиць та 6 додатків. Список використаних джерел включає 209 найменувань.
Список литературы ВИСНОВКИ


У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальне наукове завдання, що полягає у визначенні рівня виробничих запасів за допомогою стохастичних моделей. Науково обґрунтовано методичні підходи до управління незавершеним виробництвом, готовою продукцією, створення дієвої системи економічного стимулювання управління оборотними коштами, проведення інтегрального оцінювання використання оборотних коштів, що має важливе значення для розвитку науки управління економічними процесами на промислових підприємствах, практики підвищення якості використання оборотних коштів.
Головні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:
1. Дослідження сутності оборотних коштів виявило наявність впливу політичної й економічної системи на визначення цієї економічної категорії. Так, при існуванні жорсткої системи планування, платіжно-розрахунковій функції оборотних коштів не приділялося достатньо уваги. Згодом поступово було доведено наявність авансування оборотних коштів, а їх основною функцією визначено підтримання безперервності виробництва та забезпечення прибутковості. Сучасне трактування питання управління оборотними коштами зводиться до аналізу мети та характеру використання окремих їх елементів, при цьому відсутній системний підхід, недостатньо уваги приділяється функціям, цілям та завданням управління.
2. Джерела поповнення, що використовуються при формуванні оборотних коштів підприємства, поділяють на власні й залучені, вони мають свої переваги та недоліки у використанні. До правил раціонального залучення коштів належать: перевищення рентабельності активів над ставкою банківського відсотка та перевищення суми залучених коштів над власними. Розроблена модель максимізації ефекту фінансового левериджу дає підприємствам змогу на стадії планування суми прибутку оцінити максимальний рівень величини фінансового левериджу та рентабельності власних коштів при визначеній сумі залучених коштів та ставці банківського відсотка. До переваг моделі належить можливість змінювати вихідні дані (заплановану суму прибутку і ставку банківського відсотка) та порівнювати отримані значення суми залучених коштів і ефекту фінансового левериджу.
3. Запропоновано використання системного підходу, який складається з підсистеми зворотного зв’язку та критеріїв (стандартів) функціонування, при аналізі й управлінні оборотними коштами, в основу побудови якого покладені загальні принципи формування організаційно-управлінських структур. Удосконалений організаційно-економічний механізм управління оборотними коштами особливу увагу відводить упорядкуванню інформаційних потоків, зведенню їх у систему та враховує взаємозв’язок стратегічних цілей.
4. Виявлено негативний вплив нестабільної політичною ситуації та відсутність дієвої системи методів управління оборотними коштами на промислових підприємствах. Удосконалення аналізу передбачає застосування методу інтегрального оцінювання використання оборотних коштів, що дає змогу позбутися недоліків традиційного аналізу, охопити всі найважливіші аспекти господарської діяльності підприємства, оцінювати використання оборотних коштів у часі та порівнювати з підприємствами різних галузей. Практичне застосування методу інтегрального оцінювання дає підприємствам змогу виявити “вузькі” місця формування й використання оборотних коштів та спрямовувати зусилля на вирішення саме цих питань.
5. Доведено, що використання детермінованого методу визначення рівня оборотних коштів у виробничих запасах не може враховувати вплив факторів ймовірнісного характеру, тому не дає якісних результатів. Багатофакторна кореляційно-регресійна модель типу виявила низьку адекватність, що пояснюється наявністю прихованої періодичності у випуску продукції та відсутністю циклів у формуванні сировини й матеріалів. Адекватними до застосування виявилися стохастичні моделі змінних стану (метод ідентифікації динамічних об'єктів) та нейронної мережі (метод штучного інтелекту). Модель нейронної мережі показала кращі результати за рахунок більш гнучкої реакції на зміни вхідних впливів.
6. Встановлено, що на промислових підприємствах спостерігається збільшення залишків незавершеного виробництва через відсутність стабільної й ритмічної роботи суміжних ділянок, що пов’язані одна з одною в єдиний технологічний ланцюг. Науково обґрунтовано переведення робітників на відрядно-погодинну оплату праці з метою уникнення зайвого нагромадження незавершеного виробництва та преміювання за показником ритмічності, який базується на розрахунку коефіцієнта варіації.
7. Визначено, що методи управління залишками готової продукції повинні спиратися на науково обґрунтоване тактичне регулювання залишків за допомогою коефіцієнта використання готової продукції ( ), який об’єднує рентабельність готової продукції і-го виду (Rі) та коефіцієнт оборотності готової продукції і-го виду ( ); а стратегічне управління – на підставі математичної моделі визначення оптимальної структури потужностей. Цей підхід надає можливість підприємствам гнучко управляти асортиментною політикою.
8. Рекомендовано здійснювати економічне стимулювання працівників щодо стійкого управління оборотними коштами з урахуванням принципів саморегулювання для формування ефективної системи функціонування оборотних коштів, яке передбачає таку послідовність заходів: по-перше, визначення кола працівників, що отримують премії, порядку і строків преміювання; по-друге, обґрунтування співвідношення премії й тарифної заробітної плати (окладу); по-третє, визначення показників преміювання за управління залишками оборотних коштів на підставі побудови контрольної карти, розрахунку середньої величини залишку ( ), середньоквадратичного відхилення ( ), коефіцієнта варіації (V) та ймовірнісно-прогресивної величини (нормальне значення); по-четверте, визначення розміру премії; по-п’яте, визначення джерел фінансування, мінімального й максимального розміру коштів, що спрямовані на преміювання, економічної ефективності системи преміювання та вплив на фінансово-економічні показники підприємства. Така система економічного стимулювання може бути впроваджена на промислових підприємствах, оскільки має можливість саморегулювання за напрямом зниження середньоквадратичного відхилення залишків ( min): чим ближчим є значення залишків до нормальної величини, тим краще здійснюється управління оборотними коштами.
9. Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблені на їх основі методи управління оборотними коштами рекомендуються для використання фінансово-економічними службами промислових підприємств, науково-дослідними організаціями та вищими навчальними закладами.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50
Скачать бесплатно 20606.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.