У нас уже 18185 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ
Количество страниц 285
ВУЗ Луцький національний технічний університет
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20630.doc 
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ
1.1. Стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону: сутність та структура
1.2. Концептуальні основи формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону
1.3. Методологічні підходи до аналізу та оцінки сукупного і виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ СУКУПНОГО, ОЦІНКА ТА ВИЯВЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕКРЕАЦІЙНИХ СИСТЕМ РЕГІОНІВ
2.1. Ресурсно-компонентний аналіз сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів
2.2. Оцінка сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів 118
2.3. Оцінка потенціалу субгалузей рекреації та виявлення стратегічного потенціалу рекреаційних систем регіонів
Висовки до розділу 2
РОЗДІЛ 3 МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ
3..1 Обґрунтування та розробка стратегій розвитку рекреаційних систем регіонів та реалізації їх стратегічного потенціалу
3.2. Програма формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону
3.3. Заходи щодо формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 273


ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в Україні характеризується диструктивністю, незлагодженістю, низькою ефективністю, нераціональним використанням наявного потенціалу. Вирішення цих проблем потребує перегляду умов розвитку рекреаційних систем регіонів, наукових та методологічних основ формування стратегій та політики їх функціонування. Існуючий підхід щодо розгляду сукупного потенціалу як основи розвитку рекреаційної системи регіону неактуальний, економічно невиправданий і не відповідає пріоритетам сучасного економічного розвитку регіонів. В першу чергу це обумовлено тим, що сукупний потенціал відображає усю сукупність наявних ресурсів у регіоні, проте, як показала практика, величина одних компонентів сукупного потенціалу може бути надлишковою, інших – недостатньою, що спричинює незадоволення існуючого попиту на рекреаційні послуги та зниженню рівня конкурентоспроможності рекреаційних систем регіонів. З іншого боку, для ефективного розвитку рекреаційних систем регіонів потрібно використовувати не всі наявні ресурси, а лише ті, які забезпечують формування та реалізацію конкурентних переваг та зростання рівня конкурентоспроможності. Саме таке поєднання ресурсів і відображає стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону.
Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців показав, що досліджено тільки сукупний або інтегральний потенціал рекреаційних систем. Це спонукало до появи та вивчення нового поняття, яке відображатиме сукупність тих компонентів, які дозволять задовольнити існуючий попит, реалізацію конкурентних переваг рекреаційної системи та зростання її конкуренто-спроможності, тобто стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень відповідає тематиці:
- науково-дослідної теми ЛНТУ “Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610), у якій здобувач була виконавцем. Особисто автором розроблено проект програми розвитку рекреаційного природокористування у Волинській області;
- держбюджетної науково-дослідної теми Інституту регіональних досліджень НАН України “Програма раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року” (номер державної реєстрації 0105U001932), у якій здобувач була виконавцем. Особисто автором проаналізовано рівень забезпеченості природно-рекреаційними, земельними, інфраструктурними, трудовими, фінансовими та екологічними ресурсами рекреаційної системи Волинської області, проведено оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи та виявлено стратегічний, розроблені заходи щодо раціонального використання та охорони природних рекреаційних ресурсів регіону.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних, методологічних засад і прикладних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.
Для досягнення мети в дисертації були поставлені такі завдання:
- розкрити сутність стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та визначити його структуру;
- розробити концептуальні основи формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону;
- сформувати методологічні підходи до дослідження стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону;
- здійснити аналіз компонентів та оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону з метою виявлення стратегічного;
- провести оцінку потенціалу субгалузей рекреації та виявити стратегічний потенціал рекреаційних систем регіонів;
- обґрунтувати та розробити стратегії розвитку рекреаційних систем регіонів та реалізації їх стратегічного потенціалу;
- розробити механізми реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.
Об’єктом дослідження є елементи сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону як основи формування стратегічного.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.
Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволили системно розглянути проблемні питання дослідження:
- логічного узагальнення, синтезу, аналізу, порівняння, дедукції та індукції – для визначення сутності стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, його структури, механізмів реалізації (розділ 1);
- системного аналізу з використанням статистичних методів – для обробки даних про стан сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та передумов формування стратегічного (розділ 2, п. 2.1);
- ранжування – для визначення рейтингу рекреаційних систем за рівнем стратегічного потенціалу (розділ 2, п. 2.2-2.3);
- моделювання – для виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону (розділ 2, п. 2.2-2.3);
- програмно-цільовий метод – для розробки механізмів та програми реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону (розділ 3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та методологічних основ формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, який забезпечить раціональне використання його складових, зростання рівня конкурентоспроможності рекреаційної системи та задоволення потреб рекреантів у рекреаційних послугах та ресурсах.
У дисертації:
Вперше:
- дано наукове трактування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, що визначають можливості її розвитку, формування та реалізацію конкурентних переваг та підвищення конкурентоспроможності;
- розроблено концептуальні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, суть яких визначають чотири послідовні етапи (підготовчий, аналітичний, оперативний, прикладних розробок), які відображають зміст дослідження, формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону.
Удосконалено:
- методологічні підходи до аналізу й оцінки сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та виявлення стратегічного, які апробовані на практиці, що дозволило здійснити аналіз компонентів та оцінку сукупного потенціалу рекреаційної системи регіону та субгалузей рекреації, виявити стратегічний потенціал, визначити рівень конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону;
- модель рекреаційної системи регіону, яка, на відміну від існуючих, основана на взаємодії компонентів сукупного потенціалу та попиту на рекреаційні ресурси і послуги, що визначають умови формування стратегічного потенціалу та приносять економічний, екологічний та суспільний ефект.
Дістали подальший розвиток:
- підходи до розробки стратегій розвитку рекреаційних систем регіонів, які, на відміну від інших, забезпечують реалізацію їх стратегічного потенціалу;
- підходи до розробки механізмів формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, які, на відмінну від існуючих, чітко узгоджені з відповідними стратегіями, працюють як цілісність в межах регіональної програми та програмних заходів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-прикладних положень, які дають можливість виявити стратегічний потенціал рекреаційної системи регіону з метою підвищення рівня її конкурентоспроможності.
Одержані результати дослідження знайшли своє відображення у науково-дослідній темі “Механізми реалізації політики сталого розвитку регіону”, де використано напрацювання по програмі розвитку рекреаційного природо-користування у Волинській області (довідка № 1759-15-25 від 18.09.08 р.); “Програмі раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області на 2006-2010 роки і на період до 2015 року”, де здобувачем розроблені заходи щодо раціонального використання та охорони природних рекреаційних ресурсів (довідка № 7/343 від 15.09.08 р.). Результати аналізу складових сукупного потенціалу та виявлення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та субгалузей рекреації використані у роботі Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації (акт впровадження № 1283/1-14 від 28.12.07 р.), Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях “Волиньтурист”(акт впровадження № 206/1.6а від 16.09.07 р.).
Теоретичні та методичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Луцького національного технічного університету (акт впровадження № 1760-15-25 від 18.09.08 р.), Волинського національного університету (акт впровадження № 23-5/2947 від 17.09.08 р.) при викладанні дисциплін “Рекреаційно-туристичні ресурси України”, “Рекреаційні системи”, “Економіка природокористування”, “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Фінанси природокористування”, “Рекреаційна географія”, “Рекреаційний туризм”, “Рекреаційні зони України”.
Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною роботою. Положення, які виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовуються лише ті положення, які належать автору особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації розглядалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Молодь України в соціально-економічних процесах XXI століття” (Луцьк, 2005-2006 р.), “Конкурентоздатність територій і підприємств у взаємозалежному світі” (Донецьк, 2005 р.), “Стратегія економічного розвитку регіонів в XXI столітті” (Чернівці, 2005 р.), “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення” (Полтава, 2005 р.), “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (Чернівці, 2005 р.), “Еколого-економічні проблеми Карпатського єврорегіону” (Івано-Франківськ, 2006 р.), “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (Київ, 2006 р.), “Економіка для екології” (Суми, 2006 р.), “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України” (Луцьк, 2006 р.), “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (Вінниця, 2006-2007 рр.), “Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (Чернівці, 2007 р.), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 2007 р.), “Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации” (Сімферополь, 2007 р.), “Нові обрії економічної науки” (Львів, 2007 р.), “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” (Хмельницький, 2007 р.), “Реалізація державної політики у сфері курортів і туризму в рекреаційних регіонах” (Євпаторія, 2007 р.), “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою” (Бердянськ, 2007 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2007 р.), “Актуальні проблеми економіки” (Київ, 2007 р.), “Механізми розвитку сучасних соціально-економічних систем в умовах глобалізації” (Хмельницький, 2008 р.), “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008 р.), “Проблеми економіки та управління у промислових регіонах” (Запоріжжя, 2008 р.), “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку” (Хмельницький, 2008 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в одній монографії (у співавторстві), 13 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць, з них 11 – у фахових виданнях, 19 матеріалах і тезах конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 285 сторінок, з них основний текст – 200 сторінок. У дисертації міститься 56 таблиць, 14 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 143 найменування.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє забезпечити ефективний розвиток рекреаційної сфери, формування конкурентних переваг та підвищення її конкурентоспроможності. У процесі дослідження зроблені такі висновки:
1. Автором доведено, що в країні існує достатньо потужний потенціал розвитку рекреаційної сфери. Проте його використання нераціональне, що призводить до зниження показників ефективності розвитку рекреаційних систем регіонів. Тому виникає потреба у поглибленні фундаментальних та прикладних досліджень для пошуку шляхів підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу з метою нарощування конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів.
2. На основі аналізу та систематизації наукових напрацювань вітчизняних та зарубіжних вчених автором запропоновано визначення стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону як сукупності умов і чинників, які визначають можливості розвитку рекреаційної системи регіону, формування і реалізацію її конкурентних переваг та зростання рівня конкурентоспроможності. Обґрунтовані мета, завдання, ознаки, принципи та функції формування і реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону розкривають сутність нового поняття. Проведена у роботі типізація стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону з виділенням певних ознак та розгляд і характеристика його структури мають практичне значення, оскільки дозволяють виробити методичні підходи до компонентного аналізу, оцінки сукупного потенціалу та виявлення стратегічного.
3. Вивчення стратегічного потенціалу та його структури обумовлює видозміну уявлення про саму рекреаційну систему регіону, тому автором розроблено її модель, в основу якої покладено сукупний та стратегічний потенціал, які формуються під впливом попиту та чинників мікро- та макросередовища і в результаті забезпечують економічний, соціальний та екологічний ефект.
4. Для забезпечення комплексності та послідовності вирішення поставлених у роботі завдань у дисертації розроблено концептуальні основи формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, як поетапного процесу, який включає ряд рівнів. Зокрема, на теоретико-методологічному рівні визначено проблеми і завдання розвитку рекреаційних систем регіонів та формування їх стратегічного потенціалу; на аналітичному – здійснено аналіз, оцінку сукупного потенціалу рекреаційних систем регіонів та субгалузей рекреації; на оперативному – проведено прогнозування і виявлення стратегічного потенціалу; етап прикладних розробок забезпечив формування механізму реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону. Проведено класифікацію механізмів формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, що дозволяє спростити схему їх вибору для практичного застосування.
5. Автором розроблено методологічні основи дослідження сукупного потенціалу, які включають виявлення мети, завдань, принципів, підходів, схеми, методів та показників аналізу й оцінки його компонентів. Розроблені методики дозволили визначити передумови формування стратегічного потенціалу, можливості та загрози, сильні та слабкі сторони розвитку рекреаційних систем регіонів, напрями їх спеціалізації. Водночас методики дозволяють використати результати аналізу та оцінки за кожною групою показників, зокрема природно-рекреаційною, земельною, інфраструктурною, трудовою, фінансовою та екологічною, для формування висновків щодо перспектив розвитку кожної з них як у регіональному розрізі так і субгалузевому. Використання графоаналітичного методу „Шестигранник потенціалу” дозволило виявити стратегічний потенціал рекреаційних систем регіонів, визначити резерви його формування та стратегічні прогалини, обґрунтувати тип стратегічного потенціалу, який характерний для рекреаційної системи певного регіону.
6. На основі проведеного аналізу та оцінки можна стверджувати, що найкращі передумови для формування стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону та його успішної реалізації мають АР Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська та Чернівецька області, а найгірші – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська та Харківська області, в яких проблемним є забезпечення природно-рекреаційними, земельними та екологічними ресурсами.
7. Якісна оцінка стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону дає можливість зробити висновки, що серед регіонів, які мають високий рівень стратегічного потенціалу тільки у Закарпатській області він збалансований, рівноважний – в АР Крим, Львівській, Івано-Франківській та Волинській областях, дисгармонійний у Рівненській. Серед регіонів із середнім рівнем стратегічного потенціалу збалансований у Житомирській та Полтавській областях, рівноважний – у Сумській та Чернівецькій, дисгармонійний – у Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській та Черкаській областях, у Київській та Кіровоградській областях – диструктивний. Серед регіонів із низьким рівнем стратегічного потенціалу збалансований в Одеській та Луганській областях, рівноважний – у Запорізькій та Миколаївській, дисгармонійний – у Вінницькій, Донецькій та Харківській та диструктивний – у Дніпропетровській області.
8. Проведена оцінка стратегічного потенціалу субгалузей рекреації показала, що найкращими можливостями для розвитку оздоровчої субгалузі рекреації володіє АР Крим, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Рівненська області, лікувальної – АР Крим, Закарпатська, Львівська та Чернівецька області, пізнавальної – АР Крим, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області, спортивної – Волинська, Закарпатська, Київська, Чернівецька, Чернігівська області. До областей, які володіють мінімальними можливостями для розвитку усіх сфер рекреації належать Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська та Харківська області. Тому при формуванні стратегічного потенціалу рекреаційних систем цих регіонів потрібно враховувати чинник промислового розвитку, націлюючи їх на повне чи часткове задоволення внутрішнього попиту на рекреаційні послуги чи ресурси.
9. Оцінка та прогнозування фактичного та нормативного потенціалу рекреаційних систем регіонів дозволили виявити стратегічний потенціал. При цьому фактичний потенціал – це сучасний стан сукупного, а нормативний – це величина потенціалу, необхідного для задоволення існуючого попиту, який розраховується на основі навантажень на рекреаційні ресурси та території. Отже, для рекреаційної системи АР Крим, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей стратегічним є природно-рекреаційний потенціал; Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської та Херсонської областей – земельний; Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Луганської та Тернопільської областей – інфраструктурний; Львівської та Харківської областей – трудовий.
10. Автором доведено, що одним із кроків на шляху зростання рівня конкурентоспроможності рекреаційної системи регіону є правильний вибір стратегії її розвитку. У дисертації розроблено багаторівневу схему формування стратегій розвитку рекреаційної системи регіону, яка дозволяє визначити її місце у національній економіці, функціональне спрямування, поведінку щодо реалізації стратегічного потенціалу. Сформована матриця стратегічного позиціонування рекреаційних систем регіонів забезпечила визначення стратегії для кожної з них.
11. У дисертації доведено, що використання організаційно-економічних заходів регулювання розвитку рекреаційної системи регіону та реалізації її стратегічного потенціалу забезпечить підвищення рентабельності рекреаційної сфери та зростання темпів розвитку рекреаційних систем регіонів та рівня їх конкурентоспроможності. Для цього необхідно впровадити найбільш ефективні організаційні форми рекреаційного підприємництва та правові форми власності на рекреаційні ресурси та території, переглянути систему платності за їх використання. Автором запропонована кластерна форма реалізації стратегічного потенціалу, яка дозволяє налагодити зв’язки між управлінськими органами, які регулюють використання компонентів сукупного потенціалу та користувачами.
12. Результати дослідження показали, що одним із методів управління розвитком рекреаційної системи регіону є регіональне програмування та проектування. Тому автором розроблено програму формування та реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи Волинської області. Визначені у програмі пріоритети розвитку вказують на шляхи реалізації стратегічного потенціалу та конкурентних переваг рекреаційної системи, що забезпечить зростання рівня її конкурентоспроможності.
13. Автором удосконалено систему фінансового забезпечення реалізації стратегічного потенціалу рекреаційної системи регіону, яка передбачає створення фонду розвитку рекреації, що дозволить забезпечити прозорість розподілу коштів, які йдуть на розвиток соціальної складової життя населення та окремо рекреації, перегляд системи ціноутворення на рекреаційну продукцію, яка враховуватиме екологічний чинник, впровадження системи пільгового кредитування та оподаткування для підприємств, що надають соціальні рекреаційні послуги. У роботі доведено, що фінансування розвитку рекреаційної системи регіону повинно відбуватися на принципах самоокупності та самофінансування, що притаманно конкурентоспроможним субгалузям рекреації та рекреаційним системам регіонів.
Запропоновані заходи покликані забезпечити формування та реалізацію конкурентних переваг рекреаційних систем регіонів та зростання їх конкурентоспроможності.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Скачать бесплатно 20630.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.