У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ:ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Количество страниц 220
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП...................................................................................................................

Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ..........................................................................................................
1.1.Економічна сутність категорії “конкурентоспроможність”..................................................................................
1.2.Фактори та критерії конкурентоспроможності продукції.................................................................................................................

Розділ 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ..........................................................................................................
2.1.Формування конкурентного середовища як передумова досягнення конкурентоспроможності.....................................................................................
2.2.Інституціональні заходи зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції............................................................................................
2.3.Система державного управління якістю продукції......................................

Розділ 3. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ПРОВІДНА ЛАНКА ЗРОСТАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ..........................................................................................................
3.1.Вплив інноваційної діяльності на конкурентоспроможність продукції.................................................................................................................
3.2.Формування умов конкуренції і удосконалення механізмів зростання інноваційної активності підприємств..................................................................
3.3.Удосконалення системи управління оновлення продукції в інноваційно активних підприємствах.......................................................................................

ВИСНОВКИ..........................................................................................................

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Економічна глобалізація, розширення кола країн, що вступають до Світової організації торгівлі і ринкові реформи в країнах постсоціалістичного економічного простору знижують власні бар’єри на шляху до відкритої національної економіки; запровадження моделей інноваційного розвитку, посилення конкуренції всередині їх. Вони стали тими основними чинниками, які піднесли проблему конкурентоспроможності продукції до рівня особливо важливих і гостро актуальних.
Конкурентоспроможність продукції нині висунулася в ряд практичних проблем, розв’язання яких продиктоване інтересами національної безпеки країн, виживання окремих галузей і підприємств.
З іншого боку, цей процес сформувався так швидко, що економічна наука лише протягом останніх двох-трьох десятиліть поставила для себе і почала досліджувати конкурентоспроможність як самостійну теоретичну проблему.
В основі теоретичних досліджень конкурентоспроможності лежать праці таких видатних представників світової економічної думки, як Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер, пізніших дослідників, таких як Е. Альтман, П.Дойль, П.Друкер, Е. Діхтель, Б. Карлоф, Х.Клодт, М.Мескон, М.Портер, П.Пратт, А.Стрікленд, Д.Сакс, Е.Хорн, Х.Шеберт та інші.
Певний внесок у дослідження окремих аспектів проблеми конкурентоспроможності зробили науковими працями вітчизняні вчені. Серед них роботи В.Базилевича, Я.Базилюк, В.Будкіна, І.Бураковського, З.Борисенка, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, Я.Жаліла, М.Зверякова, Б.Кваснюка, С.Киреєва, А.Костусєва, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, В.Мунтіяна, А.Поручника, І.Радіонової, О.Рогача, В.Рокочої, А.Чухна, О.Шнипка та багатьох інших. Найбільш значимі роботи колективу вчених Антимонопольного комітету України, Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики та Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України»: Аналітична доповідь “Конкуренція в Україні“ (2006) та монографія «Конкурентоспроможність національної економіки” (2005). У центрі уваги їх авторів стан і шляхи розвитку конкуренції в Україні, національна конкурентоспроможність, її оціночні числові характеристики. Однак, стосовно питання конкурентоспроможності залишаються нерозв’язаними цілий ряд проблем теорії і практики. Першочерговими в цьому контексті є проблеми з’ясування самого змісту, структури, логіки системного підходу до конкурентоспроможності продукції. Спроба розв’язання цього завдання і є одним з основних у дисертаційному дослідженні. На цій основі в дисертації досліджуються, зокрема, фактори (чинники) конкурентоспроможності продукції на макрорівні і на рівні підприємства. В сучасних умовах на особливу увагу заслуговують проблеми взаємозв’язку і системної узгодженості факторів конкурентоспроможності, конкурентних стратегій різних рівнів, що вимагає відповідних теоретичних розробок і узагальнень для обґрунтування методичних підходів щодо прийняття правильних стратегічних рішень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема держбюджетних тем №01БФ040-01 “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (реєстраційний номер 0101U006977) та №06БФ040-01 “Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя” (державний реєстраційний номер 0106U006542).
Особистий внесок автора представлений дослідженням проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах зростання відкритості економіки, особливу увагу автор приділила формулюванню науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо комплексу заходів економічної політики, які складаються в цілісну стратегію забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне науково-теоретичне дослідження проблем підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та обґрунтування основних напрямків її досягнення.
Реалізація цієї мети обумовила необхідність постановки і вирішення наступних завдань:
• дослідити існуючі підходи до визначення економічної сутності категорії “конкурентоспроможність” і обґрунтувати зміст системного підходу до теоретичного дослідження конкурентоспроможності продукції;
• визначити загальносвітові та національно-специфічні фактори і критерії конкурентоспроможності продукції;
• дослідити формування конкурентного середовища як взаємозв’язаний, збалансований процес становлення і розвитку макроекономічних чинників зростання рівня конкурентоспроможності;
• дослідити інституціональні чинники зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції як особливо актуальні й важливі для економіки перехідного періоду;
• проаналізувати систему державного управління якістю продукції в контексті макроекономічних чинників зростання рівня конкурентоспроможності;
• дослідити вплив інноваційної діяльності на конкурентоспроможність продукції;
• проаналізувати процес формування умов конкуренції і механізмів зростання інноваційної активності підприємств;
• на основі досвіду інноваційно-активних підприємств обґрунтувати шляхи удосконалення системи управління інноваційного процесу.
Об’єктом дослідження є економічні відносини ринкової конкуренції і конкурентоспроможності.
Предметом дослідження є система методологічних, науково-теоретичних, організаційних, нормативно-правових, технологічних і практичних проблем конкурентоспроможності продукції та шляхи й напрямки їх реалізації.
Методи дослідження. В основу наукового дослідження покладено загальнонаукові методи пізнання: системності діалектики й історизму – при визначенні концептуальних основ конкурентоспроможності продукції, її факторів і критеріїв; системного підходу, аналогії й порівняльного аналізу – групування і класифікації, принципи інституціоналізму - при дослідженні макроекономічних чинників зростання рівня конкурентоспроможності; аналізу і синтезу – у процесі дослідження інноваційної діяльності підприємств.
При розв‘язанні поставленого у роботі завдання щодо обґрунтування шляхів і напрямків удосконалення системи управління процесом інновацій на підприємствах застосовувались методологічні засади системного підходу, єдності загального, особливого і одиничного.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, публікації у виданнях науково-методологічного характеру; статистичні та аналітичні матеріали державних статистичних органів України, первинна інформація діяльності підприємств України.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі здійснене комплексне науково-теоретичне дослідження проблем конкурентоспроможності продукції та визначено шляхи і напрямки підвищення рівня конкурентоспроможності продукції. При цьому одержано наукові результати, які становлять наукову новизну і виносяться на захист:
вперше:
- розкрито сутність економічної категорії “конкурентоспроможність” як узагальнюючої форми відносин виробників продукції з приводу здатності їх та їхньої продукції (передусім, за витратами виробництва та якістю продукції) відповідати суспільним конкретно-історичним ринково-конкурентним вимогам;
- обґрунтовано механізм підвищення конкурентоспроможності продукції, який базується на активізації економічних інтересів суб’єктів господарювання, поглибленні взаємодії індивідуальної і колективної заінтересованості в результатах господарської діяльності й поєднує розвиток інноваційної діяльності на підприємствах, застосування нових технологій, які забезпечують підвищення рівня використання матеріальних і трудових ресурсів, зниження затратності виробництва і підвищення якості продукції, з ринковими механізмами відповідності продукції попиту на вітчизняному і зовнішніх ринках, світовим стандартам, що забезпечує її конкурентоспроможність і реалізацію за цінами світового ринку;
- визначено науковий системний підхід до підприємства як цілісної мікрогосподарської системи, спрямований на розв’язання суперечностей між товарною та інноваційною стратегією його розвитку шляхом виявлення пріоритетних напрямків зростання стратегічного потенціалу конкурентоспроможності продукції, оптимізації співвідношення “ціна-якість” і забезпечення у довгостроковій перспективі стійкого попиту на продукцію та своєчасного реагування на зовнішні й внутрішні загрози конкурентоспроможності підприємства та його продукції;
удосконалено:
- методику системного управління процесом оновлення продукції в інноваційно-активних підприємствах шляхом уточнення понятійного апарату, групування продукції за ступенем її новизни, застосування показників відновлення продукції, змінюваності моделей, ефективності процесу оновлення продукції, відповідності світовому рівню, що дозволяє оцінити якість і конкурентоспроможність основної продукції на вітчизняному і світових ринках високотехнічної продукції;
дістало подальший розвиток:
- методологія системного підходу до дослідження конкурентоспроможності продукції, аналіз взаємозв’язку і відмінностей між поняттями конкурентоспроможності окремого виду продукції, конкурентоспроможності підприємства, галузі, країни;
- класифікація чинників конкурентного середовища за ознакою їх походження – економічного і неекономічного та характеристика специфіки їхнього впливу на підвищення конкурентоспроможності продукції;
- визначення основних причин і наслідків диспропорцій чинників конкурентоспроможності вітчизняної продукції, системність і необхідність комплексного застосування важелів розбудови соціально-економічного середовища, сприятливого для збалансованого становлення сучасних чинників конкуренції та конкурентоспроможності продукції;
- обґрунтування необхідності розробки й умов використання стратегій диверсифікації товарної політики підприємств (концентричної, вертикальної, латерної) та доведення пріоритетності в умовах відновлення платоспроможного попиту науково-технічних переваг продукції порівняно з перевагами, що створюються низькою ціною продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних у дисертаційній роботі результатів полягає у можливості їх використання у процесі розробки національної стратегії забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також у навчальному процесі при викладанні та вивченні основ економічної теорії.
Основні наукові результати дослідження були впроваджені в роботу: Міністерства промислової політики України (Довідка № 01/3-1-270 від 15.05.2002р.), Міністерства економіки України (Довідка № 57–24/79 від 19.03.2007 року), економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Довідка № 013/503 від 08.06.2007 року).
Особистий внесок здобувача представлений дослідженням проблеми забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах зростання відкритості економіки, особливу увагу приділено формулюванню науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо комплексу заходів економічної політики, які складаються в цілісну стратегію забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень обговорювались на науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (2002 р., м. Київ), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Управління організаційно-технічними та фінансово-економічними змінами на промислових підприємствах” (23-24 березня 2006 р., м. Київ), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні” (14-15 квітня 2006 р., м. Київ), конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (24 жовтня 2006 р., м. Київ).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 10,1 друкованих аркушів, у тому числі 2 брошури і 8 статей у наукових фахових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків і списку використаних джерел із 195 найменувань. Основний обсяг роботи становить 196 сторінок, включаючи 17 таблиць, 12 рисунків, 24 формули
Список литературы ВИСНОВКИ.


Теоретичний аналіз методологічних і практичних проблем дослідження конкурентоспроможності продукції дозволяє зробити наступні узагальнення і висновки:
1. Конкурентоспроможність є економічною категорією, що має конкретно-історичну природу. Певному рівню конкуренції, її інтенсивності відповідає певний рівень вимог до учасника конкурентної боротьби, який характеризує його конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність є конкретною формою економічної спроможності виробника продукції в умовах конкурентного ринку. Вона є узагальнюючою характеристикою того становища, яке посідає той чи інший суб’єкт (країна, галузь, фірма) або об’єкт (продукція, послуга, ідея) на тому чи іншому внутрішньому або зовнішньому ринку. Проте в будь-якому разі конкурентоспроможність в кінцевому рахунку є конкурентоспроможністю продукції.
З одного боку, вона суттєвим чином залежить від значної кількості різноманітних факторів, що впливають на споживчі якості і ціну товару. З іншого боку, вона залежить від гостроти конкуренції, її інтенсивності, різноманітності форм і методів конкурентної боротьби, сфери конкуренції, тобто є функцією конкурентного середовища.
2. Обґрунтовано економічну природу конкурентного середовища, як форми взаємодії окремих суб’єктів господарювання, держави, інститутів колективного захисту, факторів зовнішнього і внутрішнього впливу на умови економічної діяльності, що визначають відповідний рівень економічного суперництва та вагомість впливу окремих економічних агентів на загальну ринкову ситуацію. Разом з тим теорія конкуренції в її економічному контексті виходить за межі дослідження основних закономірностей еволюції природи конкурентних відносин і механізму формування і розвитку конкурентного середовища. Інтеграція фундаментальних теоретичних передумов, передусім теорій конкуренції, концепцій конкурентоспроможності економіки, елементів інституціональних підходів у контексті особливостей сучасних процесів зростання рівня конкурентоспроможності продукції дозволяє говорити про формування нової, конкурентної політики в економічній науці.
Фактори конкурентоспроможності, що утворюють т.з. ромб конкурентних переваг за М.Портером, діють у взаємозв’язку і взаємозалежності, утворюють цілісну систему, що проявляється у їх здатності як до взаємного посилення, так і до взаємного послаблення. Складність і тривалість становлення конкурентоспроможності обумовлює неоднакову роль уряду на різних його етапах. Проте у будь-якому періоді ця роль має спрямовуватись на примноження дії сил у ромбі конкурентних переваг, на прискорення інноваційного процесу. Разом з тим, забезпечення конкурентоспроможності продукції – справа, перш за все, самих компаній.
3. Виявлені позитивні та негативні тенденції конкурентної політики в Україні, фактори, що позитивно впливають на зростання конкурентоспроможності продукції. Разом з тим визначені три основні чинники, що послабляють конкурентні процеси України, це: нерозвиненість внутрішньої конкуренції, відсталість основних виробничих технологій, слабкий розвиток маркетингу. Зроблено висновок, що конкурентна політика – це справа всієї держави, а не лише Антимонопольного комітету. Проте, саме Антимонопольний комітет має бути генератором ідей, що лежать в основі конкурентної політики, пропонувати корективи до неї залежно від змін в економічному становищі країни, прогнозувати результати втілення її в життя.
4. Обґрунтовано що сучасний етап розвитку України диктує необхідність розробки і запровадження нової моделі підвищення конкурентоспроможності продукції, суть якої полягає в створенні ефективної системи інституціонального й економічного середовища для її суб’єктів з метою забезпечення їх стабільного розвитку. В українській практиці господарювання ще недостатньо втілено світовий досвід формування та підтримки параметрів конкурентоспроможності продукції. В Україні існує певний інституціональний вакуум. А такі основоположні ринкові інститути, як приватна власність, “ефективні власники”, вільні ціни, конкуренція, податкова система ринкового типу, відкритість економіки, ще й досі відстають у своєму розвитку і домінуванні.
Все це вимагає формування об’єднань нового типу, стратегічно важливих комплексів територіального, галузевого, міжгалузевого, національного і транснаціонального рівнів, здатних опанувати сучасні технології, що дають найбільшу економічну віддачу в контексті зростання конкурентоспроможності продукції.
Державі необхідно розробити стратегію підтримки вітчизняного підприємництва і створення ефективних механізмів, які через систему інтересів створювали б конкурентні засади для розвитку економіки, примушували підприємців розвивати й удосконалювати виробництво та підвищувати якість продукції, своєчасно сплачувати податки, забезпечувати стабільне поповнення доходної частини бюджету, а найманих працівників – ефективно працювати.
Досвід розвинених країн свідчить, що проблема неефективного функціонування інституціонального механізму являється основною причиною спаду продуктивності і національної економіки, зниження конкурентоспроможності її продукції.
5. Розкрита проблема критеріїв і показників конкурентоспроможності продукції. Доведено, що критерії конкурентоспроможності змінюються з розвитком економіки і конкурентного середовища. Сучасні критерії органічно пов’язані з глобалізацією економічних відносин, відкритістю національних економік і бурхливим розвитком постіндустріальних технологій, заснованих на інноваціях. Сучасні критерії – це інноваційні критерії, це частка не на місцевому ринку, а частка експорту нової продукції високої якості. У теоретичному аспекті розв’язання проблеми визначення впливу інноваційної діяльності підприємств на конкурентоспроможність можливе на основі переосмислення існуючих підходів до феномену підприємства, а саме: неокласичної версії – економічної теорії фірми; інституціональної; еволюційної; менеджеріальної.
Перш за все, це вимагає оптимізації стратегічного розвитку підприємств шляхом формування товарного асортименту підприємства, що узгоджує поточні потреби потенційних споживачів і забезпечує регулярне отримання достатньої для відтворення прибутку виручки з стратегічними потенційними потребами ринку у відповідності з майбутніми запитами покупців. Роль інновацій у забезпеченні конкурентних позицій підприємства полягає у необхідності здійснення перспективних можливостей підприємства, виявлення і кількісної і якісної оцінки інтелектуального потенціалу. У поєднанні з аналізом наявності або можливості запозичення нематеріальних і матеріальних активів, ресурсним і фінансовим забезпеченням це дозволяє визначити межі товарного асортименту конкурентоспроможної продукції за рахунок інноваційного розвитку.
Головним принципом, якого повинні дотримуватися інноваційно активні підприємства, орієнтовані на випуск конкурентоспроможної продукції, виступає узгодженість їх діяльності з положеннями загальної системи управління якістю (Total Quality Management) та дотримання міжнародних стандартів (МС) ISO серії9000. Незважаючи на складність процесу інтеграції української економіки у світову торгову систему, повноправна участь України у ВТО цілком відповідає її довгостроковим інтересам для вирішення економічних і соціальних завдань.
6. Підвищення конкурентоспроможності продукції потребує удосконалення механізму господарювання як єдності ринкового механізму та державного регулювання, взаємопов‘язаної сукупності заходів, спрямованих на приведення в дію механізмів і фінансових інструментів зростання інноваційної діяльності підприємств: ціноутворення, виробництво наукомісткої продукції, держзамовлення, інвестиційна політика і. т. ін. До фінансових інструментів слід віднести оподаткування, кредит, амортизацію, санкції за порушення вимог до якості, регулювання складу витрат.
Стратегія підвищення конкурентоспроможності має послідовно реалізувати положення теорії “життєвого циклу”, менеджеріальної теорії, теорії технологічних змін і здійснювати диверсифікацію товарної продукції, в тому числі концентричну, вертикальну та латеральну диверсифікацію виробництва продукції.
7. Запропоноване групування продукції за ступенем її новизни, на основі аналізу оновлення виробів та використання системи показників дає можливість оцінювати досягнення підприємств у конкурентоспроможності продукції з метою управління інноваційною діяльністю. Розроблена комплексна система управління інноваційною діяльністю, що складається з підсистем збору даних, маркетингових досліджень ринкового середовища дозволяє підвищити ефективність управлінських рішень та контроль за їх виконанням на основі аналізу процесу оновлення продукції та його впливу на економічні показники.
Важливою умовою зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції є інформаційне забезпечення конкурентної політики. Антимонопольний комітет повинен вдосконалювати власну базу інформаційних ресурсів і мати можливість користуватися інформаційними ресурсами інших органів державної влади, отримувати безперешкодний доступ до інформації про результати діяльності господарюючих суб’єктів в межах національної економіки та за кордоном.

Список використаних джерел

1. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАС «Типографии Новости», 2000. - 256с.
2. Акаев Ш.М. Методика анализа зависимости качества и конкурентоспособности продукции от уровня ее обновления. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 24с.
3. Акаев Ш.М., Сердюк В.Н. Принятие управленческих решений по обновлению продукции // Вісник Донецького університету: Серія В “Економіка і право” – 1999. - №2. – с.98-103.
4. Амброзевич П., Кузьменко Л. Диспропорції енергоринку. – Конкуренція. - №3. – 2002. – С.27-29.
5. Амоша О. Стратегія вдосконалення господарського механізму //Вісник національної академії наук України. № 1 http /www.visnyk – nanu/va./2002 – ½ htm 2002.
6. Анализ рынка бытового холодильно-морозильного оборудования Украины по итогам 1 полугодия 2005 г. Аналитический отчет отдела экономики и ценовой политики АО «НОРД». – 78 с.
7. Антонюк Л., Сацик В. Економетричні методи аналізу міжнародної конкурентоспроможності країн // Економіка України. – №4. – 2004. – С.46-52.
8. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
9. Базилевич В. Формування конкурентного середовища у транзитивній економіці: проблеми, тенденції, протиріччя / Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України, №2(5). – 2003. – С.25.
10. Базилюк Я.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: сутність та умови забезпечення. - К., 2002.- 132с.
11. Банжал Ю.М. Знаннєва економіка: теорія і державна політика // Економіка і прогнозування. – 2003. - № 3. – с.35-42.
12. Берсуцкий Я.Г., Лепа Н.Н., Гузь Л.Г. и др. Модели и алгоритмы принятия управленческих решений. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998
13. Бичківський Р.Я. Управління якістю: Навчальний посібник. - Львів: ДЧ «Львівська політехніка», 2000. — 329с. |
14. Большая Советская Энциклопедия [в 30-ти томах]. Глав. ред. А.М. Прохоров. 3-е изд., М., «Советская Энциклопедия». 1970. - 270 ст.
15. Ботенко Л.І. Управління якістю, основи стандартизації та сертифікації продукції. - Львів, 2001. - 176с.
16. Варналій З.С. Проблеми конкуренції та конкурентоспроможності України в контексті вступу до СОТ //Теоретичні та прикладні питання економіки. Вип. 2.- К., 2003. – с.35-39.
17. Вітер І.І. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки як передумова європейської інтеграції України // Економіка промисловості. – 2003.- №3. – С.11
18. Власюк В. Методична політика. – Конкуренція. - №3. – 2002. – С.37-41.
19. Водачек Л. Реструктуризация – вызов чешским предприятиям //Проблемы теории и практики управления. – 1999. - №5. – с.85.
20. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. - Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2000.- 315с.
21. Воронов А. Моделирование конкурентоспособности продукции // Стандарты и качество. – 11′2004. – С.44-47.
22. Воротов Э.И. Качество: справочник. К.: Политиздат Украины, 1985. - 179с.
23. Гайдай Т. Неоинституциональная экономическая теория. – М.:. Неоінституціоналізм та його аналітико-дослідницький потенціал // Економіка України. – 2003. - №9. – С.60-66.
24. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семіноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. К., Знання України. 2002. – 336 с.
25. Гейер Г.В. Управление в условиях инновационной конкуренции. - Донецкий государственный университет экономики и торговли им. Туган-Барановского. – Донецк: Норд-Пресс: ДонГУЭТ, 2006. – 325 с.
26. Гейер Г.В., Ландик А.В. Брендинг в инновационной стратеги предприятия. - Донецкий государственный университет экономики и торговли им. Туган-Барановского. – Донецк: Норд-Пресс: ДонГУЭТ, 2006. – 136 с.
27. Гелберейт Дж. Экономические теории и цели общества /Пер. с англ. – М.: Прогресс. 1979.
28. Герасимов Б.И. Управление качеством продукции: генезис теории и практики системного анализа. — М.: Машиностроение, 2000. - 116с.
29. Герман Дан. Создание стратеги бренда: первое подробное руководство для уникальных и неотразимых брендов. – Тель-Авив: Чериковер, 2001.- 350 с.
30. Герман Дан. Рождение брэнда: практическое руководство. Пер. с англ. Е. Крикушенко. - Москва: Гелиос, 2004. - 344 с.
31. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2001. - 424с.
32. Губський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макроекономіки в кризових умовах // Економіка України. – 1999. - № 4. – с.4-11.
33. Демченко А.А., Кузьбожьев Э.Н. Измерение конкурентоспособности предприятий отрасли. - Курск, 2000. - 140с.
34. Денисов В., Назарьева Н., Власова Н. Роль организационной культуры в обеспечении конкурентоспособности предприятия на внешнем рынке // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Спецвипуск. – 2000. - №15. – С.16
35. Дикань Л.В. Обеспечение конкурентоспособности предприятия. - М.: Экономика, 2001. - 190с.
36. Дихтель Е., Хершеген X. Практический маркетинг. Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1995.
37. Добрик В. Н. Цели, принципы и методы управления качеством продукции. -.: РИА «Стандарты и качество», 2000. - 156с.
38. Довгань Л.Є. Конкурентоспроможність підприємств. Монографія. К.: ІВЦ Видавництво "Політехніка", 2004.- 144с.
39. Дойл П. Конкурентная стратегия. М.: ИНФРА, 1999. - 508с.
40. Долинская М.Г., Соловьев И.А. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 128с.
41. Дружинский В.Е. Управление качеством продукции в условиях рынка. - Новороссийск, 2001. - 208с.
42. Друкер П. Ф. Практика менеджмента [Текст] : пер. с англ. / П. Ф. Друкер. М. [и др.] : Вильямс, 2000. 398 с.
43. ДСТУ 3230-95. Якість продукції. Оцінка якості. Терміни та визначення. - К.: Держстандарт України, 2001. - 28с.
44. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення і словник. - На заміну ДСТУ 3230-95. - К.: Держстандарт України, 2002. - 26с.
45. ДСТУ ISO 9001-95, 9002-95, 9003-95. - К.: Держстандарт України, 2001. - 24с.
46. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення якості. На заміну ДСТУ ISO 9004-1-95. - К.: Держстандарт України, 2001.-44с.
47. Дяченко Т.О. Методика оцінки конкурентоспроможності підприємств автомобільного транспорту // Стратегія економічного розвитку України. Вип. 1(8). – 2003. – С.470-471
48. Економіка знань: виклики глобалізації та України. Під заг.ред. А.П.Гальчинського, С.В.Львовочкіна, В.П.Семіноженка. – К.: ХФ НІСД. – 261 с.
49. Економіка підприємства: Підручник /За заг.ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
50. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М.Гейця. – Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
51. Еремеева Н.Б. Формирование и оценка конкурентоспособности непродовольственных товаров. - М.: Изд-во «маркетинг», 2001. - 51с.
52. Ершов М. О финансовых механизмах экономического роста //Вопросы экономики. - №12, 2002. – С.4-16.
53. Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська та ін. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. – Національний Інститут стратегічних досліджень. – К.: Знання України, 2005. – 388 с.
54. Завьялов Ф.Н. Ранговая оценка конкурентоспособности массового потребительского товара // Маркетинг в России и за рубежом. - 2005 №3(47). - С.9:
55. Зайдель X., Теммен Р. Экономикс. - М.: Изд-во «Маркетинг», 2001. - 457с.
56. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної ради. -1991 -№30-ст. 379.
57. Закон України «Про стандартизацію» // Відомості Верховної ради. - 2001 -№29-ст.271
58. Захарченко В. Структурні перетворення в машинобудуванні //Економіка України. № 9, 2001. – с.30-35.
59. Звіт фонду державного майна України про хід виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у 2001 році. – К.: ФДМУ, 2002.
60. Зянько В.В. Інноваційне підприємство в Україні: проблеми становлення і розвитку. Вінниця. – УНІВЕРСУМ – Вінниця. 2005. – 262 с.
61. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия. 2- изд. - Харьков, 2004. -187с.
62. Исикава К. Японские методы управления качеством. М., 1988. – 278 с.
63. Исследование операций в экономике: учебное пособие / Под ред. Н.Ш.Кремера. – М.:Банки и биржи: ЮНИТИ, 1999. – 407 с.
64. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
65. Інноваційні підходи до формування науково-технологічного потенціалу високотехнологічних підприємств // Пробл. науки. — 2004. — N10. — С. 32-38.
66. Каблашова И.В. Всеобщий менеджмент качества (TQM). Перспективы, проблемы, решения. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. - 154с.
67. Калита П.Я. Україна та якість // Стандатризація Сертифікація Якість. - 2005. №3.-С.51-53.
68. Карлоф Б. Деловая стратегия . М., Экономика, 1992.
69. Катценштейн П, Кохэн Р., Краснер С. Международная организация и исследования вопросов мировой политики // Мировая политика и международные отношения в 1990-е годы: взгляды американских и французских исследователей: Пер. с англ. и фр. / Под ред. М.М. Лебедевой и П.А. Цыганкова. М., 2001. С. 74-77.
70. Качество - стратегия XXI века. / Под ред. Макаркина Н.П. - М., 2001. - 76с.
71. Качество, конкурентоспособность и эффективность в условиях современной экономики. / Под ред. Горбашкова Е.А. - Спб.: «Инфо-да», 2002. - 207с.
72. Кваснюк Б.Е. Інституційні фактори політики економічного зростання // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку: Матеріали наукової конференції. – К.: НТУУ КПІ, 2001. – 340 с
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.