У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ
Количество страниц 186
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………
ВСТУП………………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА………………………...
1.1. Теоретичні основи та сутність поняття «інновація»……………………
1.2. Засади інноваційної стратегії розвитку підприємства………………….
1.3. Існуючі підходи щодо оцінки ефективності здійснення інновацій…....
1.4. Ступінь розробки наукового завдання в монографіях, дисертаціях.......
Висновки до розділу 1…………………………………………………………
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АВІАЦІЙНОМУ ТРАНСПОРТІ………… …………………………………...
2.1. Авіаційний транспорт України як суб’єкт інноваційної діяльності …..
2.2. Світовий досвід організації взаємодії авіатранспортних підприємств в процесі ведення інноваційної діяльності…………………………………….
2.3. Організаційно-економічні форми інноваційного підприємництва….....
Висновки до розділу 2………………………………………………….
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ ………………………………………………………………...
3.1. Модель механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту ……………………………………………………….
3.2. Принципи формування та показники оцінки ефективності інноваційної діяльності………………………………………………………..
3.3. Формування напрямів інноваційного розвитку авіатранспортних підприємств…………………………………………………………………….
Висновки до розділу 3…………………………………...…………………….
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...

ВСТУП


Авіаційний транспорт є однією з галузей, що достатньо динамічно розвивається та використовує інноваційні знання. Постійне зростання попиту на авіатранспортні послуги з боку споживачів стимулює авіатранспортні підприємства впроваджувати нові управлінські, технічні, організаційно-економічні рішення задля задоволення попиту.
Загострення конкуренції на міжнародному ринку авіаперевезень змушує підприємства постійно шукати та втілювати в життя саме інноваційні підходи та рішення, що дає змогу певний час бути лідером в цій галузі.
Україна на ринку авіатранспортних послуг займає вигідне геополітичне розташування серед країн Східної Європи щодо транзиту між заходом та сходом і має потенційну змогу заснувати на своїй території високотехнологічний пересадочний вузол (хаб) міжнародного значення. В аспекті постійної євроінтеграції та розширення простору «вільного неба» це дає суттєві переваги для розвитку як української авіації зокрема, так і економіки країни в цілому.
Однак використання таких переваг супроводжується наявністю ряду суттєвих проблем, таких як застаріла матеріально-технічна база, неефективні методи управління розвитком, майже повною відсутністю фінансової підтримки держави, що, в свою чергу, ускладнює впровадження інноваційних методів розвитку.
Підприємства авіаційного транспорту України не мають достатньо власних фінансових та матеріальних ресурсів для впровадження в свою діяльність інновацій. В авіатранспортній галузі України не розроблено чіткого механізму взаємодії та розвитку в інноваційному напрямі, що суттєво ускладнює подальше зберігання конкурентних преваг як на внутрішньому ринку авіатранспортних послуг, так і на міжнародному.
Багато років проблеми інноваційного розвитку, пошуки шляхів подолання технологічної відсталості через управління науково-технічними нововведеннями були предметом особливої уваги багатьох економістів.
Фундаментальні дослідження, спрямовані на розгляд економічного змісту передових технологій та інновацій, проводили зарубіжні вчені Й. Шумпетер, Е. Янг, К. Опенлендер, Е. Менсфілд, Т. Кун, Б. Санто, П. Друкер, Б.М. Кузик, Ю.В. Яковець та інші, і вітчизняні - В.П. Александрова, О.І. Амоша, Ю.М. Бажал, Л.К. Бесчасний, В.М. Геєць, М.С. Герасимчук, Г.В. Жаворонкова, П.В. Завлін, В.М. Загорулько, В.П. Ільчук, Ю.В. Каракай, Н.П. Краснокутська, В.П. Семиноженко, Ю.Г. Симоненко, Є.М. Сич, О.П. Степанов, В.І. Щелкунов і багато інших.
Однак, раніше комплексних досліджень з питань інноваційного розвитку авіаційного транспорту не проводилось, чітко не сформовано механізму взаємодії суб’єктів авіаційного транспорту щодо інноваційної діяльності.
Таким чином, слід вивчити й проаналізувати зарубіжний досвід теоретичних підходів та практичних знань в управлінні інноваційною діяльністю й уточнити деякий понятійний апарат інноваційної теорії, а також розробити рекомендації для практичного застосування підприємствами галузі.
Науково-технічна та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт: «Розроблення рекомендацій щодо здійснення стратегічного аналізу як інструменту підготовки, прийняття та реалізації оптимальних управлінських рішень» (номер державної реєстрації 0106V005881 (2006 р.)), «Розробка методологічних засад оптимізації економічних витрат у сфері національної безпеки і оборони у контексті стандартів НАТО» (номер державної реєстрації 020u005901 (2006 р.)), «Порівняльний аналіз організаційної структури управління авіакомпанії “МАУ” зі світовими аналогами» (номер державної реєстрації 0106V005882 (2006 р.)), «Механізм застосування моделей та принципів корпоративного управління в діяльність українських корпорацій» (номер державної реєстрації 0107V0041291 (2006-2007 рр.)), «Аналіз світового досвіду діяльності стратегічних авіаційних альянсів» (номер державної реєстрації 0107V004130 (2007р.)), що виконувались на кафедрі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств Національного авіаційного університету.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне та науково-практичне обґрунтування організаційного забезпечення інноваційного розвитку авіаційного транспорту, розроблення інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку шляхом формування дієвого механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі наукові та практичні завдання:
- узагальнено теоретичні засади та засоби формування інноваційної діяльності на підприємстві;
- досліджено стан і тенденції розвитку авіаційного транспорту України;
- виявлено сучасні проблеми інноваційного розвитку авіатранспортних підприємств України;
- проаналізовано зарубіжний досвід і тенденції розвитку інноваційної діяльності авіатранспортних підприємств;
- визначено основні фактори забезпечення привабливості інвестицій в інноваційну діяльність авіаційних підприємств;
- розроблено механізм взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту;
- запропоновано критерії оцінювання ефективності функціонування механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту;
- запропоновано методичні та практичні рекомендації щодо ведення інноваційної діяльності на авіапідприємствах.
Об’єктом дослідження є процес взаємодії суб’єктів авіатранспортної галузі під час здійснення інноваційної діяльності.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні проблеми створення і функціонування системи забезпечення інновацій в діяльність авіатранспортних підприємств України.
Методи дослідження. Методологічною та інформаційною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених та економістів у сфері інноваційного та стратегічного управління, законодавчі та нормативні акти Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, матеріали Міністерства економіки України, Державного комітету статистики, статистичні дані Міністерства транспорту і зв’язку України, Державного департаменту авіаційного транспорту, результати власних досліджень автора.
У процесі дослідження застосовуються методи системного аналізу, теоретичного узагальнення, індукції і дедукції, економічного обґрунтування господарських рішень, експертні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну, полягають у такому:
вперше:
- запропоновано поняття «зв’язані інновації» в авіаційному транспорті – це інновації, що являють собою комплекс принципово нових чи вдосконалених організаційних, економічних або техніко-технологічних заходів, які застосовуються декількома суб’єктами авіаційного транспорту, завдяки чому може досягатись синергічний ефект та ефект доповнення; «системні інновації» в авіаційному транспорті – це інновації, які поширюються на всі суб’єкти авіаційного транспорту, носять загальний масштаб і потребують комплексної програми розвитку;
- розроблено механізм взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту з урахуванням сучасного стану економіки країни, що являє собою сукупність елементів та взаємозалежностей інноваційних, інвестиційних та інформаційних потоків між авіатранспортними підприємствами, інвесторами та власниками інноваційних ресурсів;
- запропоновано систему критеріїв визначення ефективності функціонування механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту, що являє собою сукупність показників, що дозволяє приймати рішення з фінансового та інноваційно-інвестиційного забезпечення, вирішувати питання щодо необхідності створення нових або ліквідації існуючих суб’єктів інноваційно-інвестиційного процесу;
уточнено:
- визначення сутності та змісту поняття «інновація» як впровадження у діяльність підприємства вдосконалених або принципово нових технологій виробництва товарів чи послуг, методів організації діяльності персоналу компанії та вплив на його мотивацію, проведення моніторингу ринкової ситуації, а також підвищення своєї громадської значущості шляхом приділення уваги соціально-екологічним проблемам суспільства, метою чого є збільшення свого прибутку, попиту на продукцію та досягнення позитивного соціального ефекту, результатом – виведення на ринок нової комерційно реалізуємої продукції;
- визначення поняття „інноваційна стратегія” як комплексу взаємопов’язаних організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів, які включають інноваційну складову та запроваджуються на підприємстві з метою підтримання необхідного рівня конкурентоспроможності продукції на ринку;
- головні цілі інноваційного розвитку авіаційного транспорту, до яких відносяться: інноваційне спрямування стратегічного та матеріально-технічного розвитку; підвищення конкурентоспроможності продукції через залучення наукоємних технологій та знань; спрямованість інвестиційних потоків, передусім, на інноваційний розвиток.


набули подальшого розвитку:
- класифікація інновацій, яка дає змогу більш повно і точно конкретизувати напрями інноваційного розвитку та процесів, комплексно оцінювати їх на всіх рівнях господарювання, визначати масштабність, ступінь та характер впливу інновацій на діяльність підприємств.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що основні положення дисертації адаптовано до умов діяльності авіатранспортних підприємств України, доведено до рівня методичних, що дає можливість більш обґрунтовано здійснювати інноваційний розвиток.
Практичні розробки та рекомендації автора впроваджено у практичну діяльність Департаменту розвитку та координації систем транспорту та зв’язку Міністерства транспорту та зв’язку України (акт впровадження від 29.06.2007р.); ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (акт впровадження від 06.07.2007р.); ДП ОПР «Украерорух» (акт впровадження від 10.07.2007р.); авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (акт впровадження від 20.07.2007р.); Державної авіаційної адміністрації України (акт впровадження від 03.08.2007р.).
Ряд теоретичних положень дисертації використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету при викладанні курсів «Інноваційний менеджмент», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» (акт впровадження від 22.08.07р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано в переліку основних публікацій. (В статті [1] автором проведено критичний аналіз підходів до визначення терміну „інновація”, запропоновано власне визначення терміну „інновація”, визначено послідовність впровадження інновацій на підприємстві; в статті [7], проаналізовано підходи до визначення поняття „інноваційна стратегія”, запропоновано визначення поняття „інноваційна стратегія”, здійснено аналіз та узагальнено підходи до визначення стратегій).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на VІ Міжнародній науково-технічній конференції «АВІА-2004» (м. Київ, 2004 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «ПОЛІТ-2005» (м. Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах" (м. Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції «Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации» (м. Сімферополь, 2006 р.); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми глобалізаційних процесів у світовій економіці» (м. Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції «Інноваційно-інвестиційні проблеми розвитку економіки України» (м. Київ, 2006 р.); науково-практичній конференції «Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «ПОЛІТ-2007» (м. Київ, 2007 р.); VII Міжнародній науково-технічній конференції «АВІА-2007» (м. Київ, 2007 р.) Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 15 наукових виданнях, 9 з яких опубліковані в фахових виданнях ВАК України загальним обсягом 2,76 друк.арк., з них автору належить 2,3 друк.арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 192 сторінки машинописного тексту, включаючи 30 ілюстрацій та 14 таблиць, з них 12 рисунків та 2 таблиці на окремих сторінках, список використаних джерел зі 185 найменувань на 15 сторінках, 9 додатків на 15 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ


Основним результатом проведених наукових досліджень є розробка пропозицій, спрямованих на вирішення важливого науково-практичного завдання – підвищення активізації інноваційних процесів на вітчизняних авіаційних підприємствах і впровадження ефективної системи щодо організації та управління інноваційною діяльністю.
Ці заходи мають забезпечити підвищення ефективності та результативності інноваційної діяльності за рахунок правильного вибору видів та методів здійснення науково обґрунтованого інноваційного планування, а також раціональної організації даного процесу та прискорення адаптації підприємств до ринкових умов господарювання.
У дисертаційній роботі на основі проведеного критичного аналізу сучасної теорії та практики ведення інноваційної діяльності підприємствами авіатранспортної галузі України і світу, вирішене актуальне наукове завдання створення механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту, що має суттєве значення для активізації інноваційних процесів в авіатранспортних підприємствах.
Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Виявлено, що незважаючи на велику увагу до проблеми інноваційного процесу та розвитку, слід констатувати досить загальний, описовий характер досліджень, відсутність єдиних теоретичних та методичних підходів до організації інноваційної діяльності на підприємстві.
Підходи інноваційної теорії не враховують галузевих особливостей інноваційного розвитку, недостатньо уваги приділяється людському фактору при впровадженні інновацій у виробництво, впливу на економічний розвиток організаційно-економічних та соціальним нововведенням.

2. Встановлено, що специфікою функціонування авіатранспортних підприємств є те, що найбільш ефективним являється впровадження в їх діяльність не «локальних» інновацій, а саме «зв’язаних» та «системних», що дозволяє більш ефективно використовувати інноваційно-інвестиційні ресурси та отримувати синергічний ефект.
3. Запропоновано структурно-логічну матрицю взаємозв’язку між суб’єктами та основними видами інновацій в авіаційному транспорті, на основі чого виділені основні групи видів інновацій в авіатранспортній галузі: техніко-технологічні, організаційно-економічні та соціально-екологічні інновації.
4. Визначено головні цілі інноваційного розвитку підприємств авіаційного транспорту, до яких відносяться: інноваційне спрямування стратегічного та матеріально-технічного розвитку; підвищення конкурентоспроможності продукції через залучення наукоємних технологій та знань; спрямованість інвестиційних потоків, передусім, на інноваційний розвиток.
5. На основі аналізу інноваційної діяльності українських підприємств авіатранспортної галузі визначено основні чинники, які зумовлюють розвиток інноваційної діяльності в цьому секторі економіки. Деталізовано та структуровано основні фактори, що впливають на привабливість інвестицій в інноваційний розвиток авіатранспортних підприємств.
6. Визначено на підставі досліджень зарубіжного досвіду ведення інноваційної діяльності на авіаційних підприємствах основні напрями інноваційного розвитку авіатранспортної галузі.
7. Запропоновано механізм взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту, який забезпечує організацію скоординованих дій між інвесторами, власниками інновацій, авіапідприємствами та рух інноваційних, інвестиційних та інформаційних ресурсів між ними через уведення створення спільного координуючого органу – Ради з питань інноваційного розвитку авіаційного транспорту.
Визначено основні етапи інноваційного процесу для кожного із суб’єктів (інвестора, власника інновацій, авіапідприємства та координуючого органу), що дає змогу вдосконалити процедуру виконання інноваційних проектів та швидко ліквідовувати недоліки на будь-якому етапі співпраці.
8. Наведено схему послідовності процесу організації механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту, яка дозволяє більш детально, обґрунтовано та зважено приймати інноваційні рішення, забезпечує комплексність вирішення проблем інноваційного розвитку з урахуванням інвестиційних можливостей, прискорює процес інноваційного відтворення виробничого потенціалу авіаційного транспорту.
9. Розроблено систему критеріїв визначення ефективності функціонування механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіаційного транспорту, яка дозволяє приймати рішення щодо фінансового та інноваційно-інвестиційного забезпечення, вирішувати питання необхідності створення нових або ліквідації існуючих суб’єктів інноваційно-інвестиційного процесу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України //Голос України. 1996. № 138.
2. Закон Украины «О научной и научно-технической деятельности» от 01 декабря 1998 года №284-ХIV.
3. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07. 2002р. №40-ІV// Українська інвестиційна газета. Нормативна база. – 2002. - № 41. – С. 1-8.
4. Закон України «Про транспорт» від 21 грудня 1994 року № 790/94. - www.avia.gov.ua.
5. Закон України "Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій", від 09.04.2004 № 1676-IV. Ведомости Верховной Рады. - №32. – 2004.
6. Закон Украины «О лизинге» // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1998. - №16. Ст. 68.
7. Повітряний кодекс України. Київ, 4 травня 1993 року №33167-ХІІ. – www.avia.gov.ua.
8. Указ Президента Украины «О финансовой поддержке инновационной деятельности предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности государства» № 579 от 30.04.04г.).
9. Наказ Міннауки України від 24.04. 1998р. №131 «Про затвердження Положення про організацію та проведення наукової та науково-технічної експертизи» //Українська інвестиційна газета. Нормативна база. – 2002. - №41. – с. 14-18.
10. Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту на період до 2010, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року. – www.avia.gov.ua.
11. Постановление Кабинета Министров Украины «Государственная программа реформирования и развития оборонно-промышленного комплекса на период до 2010 года» от 31 марта 2004 г. № 423.
12. Постанова Кабінету Міністрів України «Державна програма розвитку промисловості на 2003-2011 роки» от 28 липня 2003 р., № 1174.
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Концепція реформування транспортного сектору» від 9 листопада 2000 р., № 1684.
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку цивільної авіації України» від 28 грудня 1996 р. № 1587. - www.avia.gov.ua.
15. Постановление Кабинета Министров Украины «Общегосударственная комплексная программа развития высоких и наукоемких технологий на 2005-2013гг» от 9 апреля 2004 г. № 1676-IV
16. Програма фінансового оздоровлення авіаційного транспорту, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року №919.- www.avia.gov.ua.
17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту» від 29.03.00 № 573. - www.avia.gov.ua.
18. Руководство «Обеспечение контроля финансово-экономического состояния авиапредприятий», утверждено приказом Федеральной службы транспорта России от 22 июня 1996 г. № 14. – www.favt.gov.ua.
19. Аксенов И.М. Основы маркетинга услуг в сфере пассажирских перевозок. – К.: КМУГА, 1998. -123 с.
20. Александрова В.П. Формування державних науково-технічних програм та стимулювання їх реалізації// Проблеми науки. – 1998. - №9. – С.8-10.
21. Александрова В., Бажал Ю. Економічні проблеми державного програмування науково-технічного розвитку. // Економіка України. – № 10. – 1999. – С. 29 – 37.
22. Алєксєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: автореф. дис. д-ра екон. наук / Ін-т економ. Прогнозування НАН України. – К., 2002. – 33 с.
23. Алимов А.Н., Гончарова Н.П., Дражан М.Г., Черванев Д.Н. Управление инновационным циклом. – К.: Наукова думка, 1993. – 184 с.
24. Амоша О.І. Механізм переходу економіки на інноваційну модель розвитку. – Донецьк: НАНУ. ІЕП, 2002. – 108 с.
25. Андросова О.Ф. Організаційно-економічні аспекти виконання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості: автореф. дис. канд. екон. наук / НАУ. – К., 2006. – 20с.
26. Антонюк Л.Л., Поручик А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізація: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394с.
27. Аньшин В.М. Инновационная стратегия в условиях рыночной эко¬номики. М.: ВНТИцентр, 1993.
28. Бажал Ю. М. Інвестиційно-інноваційні ресурси економічного зростання// Стратегія економічного розвитку України. – 2000. – Вип.1. – С. 34-36.
29. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К.: Заповіт, 1996. – 238 с.
30. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. – СПб: Изд-во Питер. 2000. –208с.
31. Бердашкевич А. Об основах инновационной политики и деятельности в США // Инновации. – 2002. - № 5.
32. Біловодська О.А. Організаційно-економічні основи управління вибором напрямків інноваційного розвитку промислових підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук / Сумський держ. ун-т. - Суми, 2004. – 20 с.
33. Бляхман Л.С. Экономика научно-технического прогресса. – М.: Высш. шк., 1979. – 272 с.
34. Бондаренко О.А., Кузьменко С.Н. Оптимизация инвестиционного обеспечения инноваций как средство стабилизации и роста экономики Украины. – Сумы: ИПП «Мрия-1» ЛТД: Инициатива, 2000. – 65 с.
35. Брюханов Ю.М. Экономическая безопасность и инновационная по¬литика (страна, регион, фирма). Коллективная монография /Под ред. ЕА Олейникова. М.: РЭА им. Г.В. Плеханова, 1994, с. 221.
36. Верба В.А., Новікова І.В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства// Проблеми науки. – 2003. - № 3. – С. 22-31.
37. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. - М.: Экономика, 1989.
38. Волкодав Ю.П., Олейников Е.А., Филин С.А., Пирогов М.В. Инве¬стиционная политика современной России. Коллективная монография. / Под ред. акад. Е.А. Олейникова. - М.: Рос. экон. акад. 2001.
39. Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
40. Гаман М.В. Державне регулювання інноваційного розвитку України. Монографія. - К.: Видавництво НАДУ, 2005. – 388с.
41. Гамидов Г.С. Основы инноватики и инновационной деятельности. – СПб.:Политехника, 2000. – 300с.
42. Ганієва А.Р. Формування інноваційної стратегії розвитку підприємств целюлозно-паперової промисловості: автореф. дис. канд. екон. наук / НТУ України «КПІ». – К., 2005. – 22 с.
43. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України - Харків: Константа, 2006. - 272 с.
44. Геєць В.М. Політика стабілізації, валютна криза та економічне зростання в Україні // Економіка і прогнозування. – 2001. – № 1 – С. 34 – 50.
45. Герасимчук Н.С. и др. Инвестиционная сфера экономики. – К.: Наук. думка, 1992. – 244 с.
46. Глазев С.Ю., Львов Д.С., Фетисов Г.Г. Эволюция технико-экономических систем: возможности и границы центрального регулирования. – М.: Наука, 1992.
47. Головина Л.А. Лизинг как метод инвестирования. – М.: МГИУ, 2001. – 82 с.
48. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. Монографія. – Харків: ХДЕУ, 2003. – 305с.
49. Гусєв В.О. Інноваційна діяльність в Україні у світових координатах розвитку// Статистика та економіка, аналіз. – 2003. - №3. – С.40-45.
50. Денисюк В.А. Роль инновационных территориальных структур в экономическом росте. Актуальные вопросы развития инновационной деятельности. Материалы VІІІ международной научно-практической конференции/ Приложение к научно-практическому дискусионно-аналитическому сборнику «Вопросы развития Крыма». – Симферополь: Таврия, – 2004. – С.63-73.
51. Длинные волны: научно-технический прогресс и социальное раз¬витие. /С.Ю. Глазьев, Г. И. Микерин, П. И. Тесля и др. - Новосибирск: Наука, 1991.
52. Жаворонкова Г. В. Інформаційне підприємництво: інновації, консалтинг, маркетинг / Національний авіаційний ун-т. — К.: НАУ, 2003. — 366с.
53. Жаров В., М Аксилова Н. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності. Проблемні питання та шляхи їх вирішення// Інтелектуальна власність. – 2002. - №2-3. – С. 3-8.
54. Жуков В.Р. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства: автореф. дис. канд. екон. наук / ДонДУЕТ ім. Туган-Барановського – Донецьк, 2003. – 19с.
55. Завлин П. Н., Васильев А. В. Оценка эффективности инноваций.- СПб.: Бизнес-Пресса, 1998. – 216 с.
56. Загорулько В.М. Проблемы технического обновления воздушного транспорта Украины. - К.: КИИГА, 1992. -212 с.
57. Загорулько В.М. Проблемы обновления производственного потенциала гражданской авиации Украины: Дис. д-ра экон. наук: 08.07.04. – К., КМУГА, 1994. – 519 с.
58. Ілляшенко С.М. Інноваційний розвиток ринкових можливостей: проблеми управління. – Суми: ВВП «Мрія-1», ЛТД, 1999. – 222 с.
59. Ільчук В.П. Організаційно-економічні аспекти механізму комплексного інвестування залізнично-транспортного комплексу // Зб. наук. праць КІТ Т.5 – Економіка й управління. Вип. 2. – К.: 2001. – С.26-29.
60. Інноваційний менеджмент / За ред. В.О. Василенко. – К.: ЦУЛ: Фенікс, 2003. – 440 с.
61. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Т-во «Знання України», 2002.– 336с.
62. Инновационный менеджмент: Справ. пособие/ (Завлин П.Н., Казанцев А.К., Миндели Л.Э. и др.): Под ред. П.П. Завлина и др. – СПб.: Наука, 1997.– 559 с.
63. Калюжна Т.В. Методичні засади інтенсифікації інноваційної діяльності підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук / Ін-т проблем ринку та економ.-екологіч. досліджень НАН України. – К., 2006. – 19 с.
64. Каменев А.В. Обоснование оптимальной стратегии производства транспортных предприятий в составе транспортных коридоров / Санкт-Петербургский ун-т экономики и финансов. – СПб., 2001. – 44 с.
65. Кам’янецька О.В. Сучасні підходи класифікації інноваційних стратегій // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць: Вип.14.- К.: НАУ, 2005. - С. 86-91.
66. Кам’янецька О.В. Аналіз світового досвіду ведення інноваційної діяльності авіапідприємствами // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць: Вип.18. - К.: НАУ, 2006. – С. 74-82.
67. Кам’янецька О.В. Механізм взаємозв'язку стратегічного та інноваційного управління на авіапідприємстві // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць: Вип.19. - К.: НАУ, 2006. - С. 108-114.
68. Кам’янецька О.В. Характеристика авіатранспортної галузі України як суб'єкта інноваційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць: Вип.4 (59). – К.: 2006. – С. 82-86.
69. Кам’янецька О.В. Інноваційний підхід до формування лізингового механізму по залученню повітряних суден в Україні // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць: Вип.6(61). - К.: 2006. – С. 81-86.
70. Кам’янецька О.В. Організаційно-економічні форми інноваційного підприємництва в авіаційній галузі // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць: Вип.20. - К.: НАУ, 2007. - С. 83-87.
71. Кам’янецька О.В. Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку авіаційної галузі України // Економіка, підприємництво та менеджмент: Журнал наук. праць: Вип.8. - К.: НАУ, 2007. – С.46-50.
72. Кам’янецька О.В. Розширений підхід до класифікації інновацій // Економіка та управління: Матеріали VI міжнародної науково-технічної конференції «АВІА-2004». – Т.5. – К.: НАУ, 2004. – С. 5.102 – 5.107.
73. Кам’янецька О.В. Проблеми формування механізму взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності авіатранспорту // Сучасні проблеми менеджменту: Матеріали міжнародній науково-практичної конференції. Київ 25-26 жовтня 2007. - К.: НАУ, - 2007. – С. 30-31.
74. Кам’янецька О.В. Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку авіаційної галузі України // Економіка, підприємництво та менеджмент: Журнал наук. праць: Вип.8. - К.: НАУ, 2007. – С.46-50.
75. Kamianetska O.V. Safety measures of commercial secret in innovation business // Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 16-17 березня 2006.– К.: НАУ, 2006.– С.20-21.
76. Кам’янецька О.В. Принципи цільової направленості інноваційного розвитку авіапідприємств України в умовах глобалізації // Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации: Материалы научно-практической конференции. Симферополь, 20-21 апреля 2006.– Симферополь: Таврия, 2006.- С. 120-121.
77. Кам’янецька О.В. Глобалізація як вирішальний фактор в розробці та поширенні інновацій // Сучасні проблеми глобалізаційних процесів у світовій економіці: Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 14 грудня 2006. – К.: НАУ, - 2006. – С. 35.
78. Кам’янецька О.В. Проблеми управління ризиками в інноваційному підприємництві // Економіка та управління: Матеріали VIІІ міжнародної науково-технічної конференції «АВІА-2007». – Т.3. – К.: НАУ, 2007. – С. 51.30 – 51.33.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.