У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СТАТИСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО МОНІТОРИНГУ
Количество страниц 251
ВУЗ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС СТАТИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Концептуальні основи соціального моніторингу 9
1.1 Соціальні процеси як об’єкт статистичного дослідження 9
1.2 Засади інформаційного забезпечення соціальної політики 23
1.3 Структурно-логічна схема організації соціального моніторингу 35
Висновки до розділу 1 50

РОЗДІЛ 2. Інформаційні ресурси в організації соціального моніторингу 54
2.1 Системи показників для моніторингу соціальних процесів 54
2.2 Оцінка сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення соціальної політики
2.3 Використання соціологічних даних у соціальному моніторингу 100
Висновки до розділу 2 122

РОЗДІЛ 3. Статистична оцінка соціально-економічної захищеності населення України
3.1 Концептуальні аспекти вимірювання соціально-економічної захищеності населення
3.2 Статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючого населення
3.3 Методичні підходи до побудови інтегрального показника соціально-економічної захищеності працюючого населення
Висновки до розділу 3 194
ВИСНОВКИ 199
Додатки 204
Список використаних джерел 241

ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Прагнення України до інтеграції в розвинені світові соціальні системи вимагає визначення сучасного соціального стану країни та її населення, оцінювання людського розвитку, вимірювання рівня та якості життя населення, визначення рівня соціальних ризиків та небезпек для особи та суспільства, відстеження соціальної захищеності населення, дотримання соціально-трудових прав, оцінки соціального самопочуття та можливостей самореалізації людини. Наявність такої інформації, її збирання на постійній основі в поєднанні з відповідною управлінською діяльністю з формування соціальних стратегій розвитку та їх реалізації дозволили б ефективно та прискорено забезпечити досягнення визначених соціальних цілей.
Найбільш надійним з позиції вирішення поставлених завдань і, відповідно, отримання вихідних даних на різних рівнях соціального управління є моніторинг, побудований за даними державних статистичних спостережень та вибіркових обстежень, що здійснюються органами державної статистики. Соціальний моніторинг необхідно розглядати як один з важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики.
У сучасній економічній науці та практиці вивчаються й застосовуються окремі елементи моніторингу. Разом з тим з погляду системного підходу потрібно враховувати вимоги до формування інформаційних потоків, визначення характеру, частоти надходження, обсягів та змісту інформації, що необхідна для підготовки та прийняття обґрунтованих рішень.
Дослідження систем моніторингу як важливої складової управління соціально-економічними процесами є порівняно новим напрямом економічної науки. Можна послатися на роботи українських вчених Д. Айстраханова, Ю. Валькмана, В. Галіцина, В. Головка, В. Карпова, Є. Лебедєва, М. Микитенка, А. Оленка, Л. Попової, М. Пугачової, В. Степашка, в яких вирішуються концептуально-теоретичні питання розробки систем моніторингу, в тому числі статистичного, у різних предметних галузях.
Сучасні теоретичні та прикладні проблеми формування моніторингу в контексті інформаційного забезпечення соціальної політики стали об’єктом дослідження широкого кола українських науковців і фахівців: О. Амоші, Н. Власенко, О. Власюка, С. Герасименка, А. Головача, О. Грішнової, А. Єріної, І. Калачової, А. Колота, Е. Лібанової, О. Макарової, В. Мандибури, І. Манцурова, О. Новікової, М. Огай, О. Осауленка, Н. Парфенцевої, С. Пирожкова, Ю. Саєнка, В. Саріогло, М. Солдатенка, В. Шишкіна та ін.
Організація соціального моніторингу має визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і джерела збирання інформації. Тому слід вважати доцільною розробку методологічних підходів до формування соціального моніторингу в контексті створення адекватного інформаційного забезпечення державних соціальних програм.
Наукова актуальність зазначеної проблеми та недостатність її фундаментальних розробок зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її логіку, мету, структуру та основні завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України як складову частину теми “Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України” (номер державної реєстрації 0107U003247). У межах наукової програми особисто автором здійснено статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючого населення України, зокрема за допомогою запропонованого інтегрального показника.
Наукові здобутки, що містяться в дисертації, знайшли відображення також у науково-практичних розробках в межах реалізації заходів Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року за напрямом “Удосконалення процедур збирання, обробки та поширення статистичної інформації”. Внесок автора полягає в обґрунтуванні організаційно-методичних підходів до здійснення соціального моніторингу, зокрема з використанням соціологічних даних.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних положень щодо формування соціального моніторингу в контексті вимог до інформаційного забезпечення управління соціальними процесами. Досягнення мети цього наукового дослідження зумовило необхідність вирішення таких завдань:
• визначити особливості соціальних процесів як об’єкту статистичного дослідження;
• розробити організаційно-методичні положення формування соціального моніторингу;
• оцінити сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення соціального моніторингу;
• обґрунтувати доцільність використання соціологічних даних у соціальному моніторингу;
• узагальнити концептуальні та методологічні засади статистичного оцінювання соціально-економічної захищеності населення;
• здійснити статистичне оцінювання стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючого населення України;
• обґрунтувати методичні підходи до побудови інтегрального показника соціально-економічної захищеності працюючих та здійснити відповідні розрахунки.
Об’єктом дослідження обрано масові соціальні явища і процеси, що відбуваються в Україні.
Предметом дослідження є статистичні аспекти формування соціального моніторингу як інструменту підтримки управлінських рішень у соціальній сфері.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи, як діалектична логіка, аналіз та синтез, методи порівняння, узагальнення та наукової абстракції, а також застосовано статистичні методи: середніх величин, індексний, вибірковий, табличний та графічний. Дисертаційну роботу виконано з використанням сучасного програмного забезпечення SPSS.
Інформаційною базою дослідження є дані соціально-демографічних обстежень, що здійснювалися Держкомстатом України, офіційні статистичні публікації, методологічні матеріали Держкомстату, рекомендації міжнародних статистичних організацій, дослідження вітчизняних вчених та спеціалістів.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримані нові обґрунтовані результати, які сприяють досягненню мети щодо формування інформаційно-аналітичного забезпечення соціального моніторингу. Найбільш суттєві результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:
вперше:
• обґрунтовано структурно-логічну схему організації соціального моніторингу, що уможливлює інформаційне супроводження соціальних програм як системи цілеспрямованого спостереження за процесами у соціальній сфері з дотриманням принципів комплексності та інтегрованості;
• доведено доцільність використання та розроблено методику розрахунку інтегрального показника соціально-економічної захищеності працюючих, що дозволяє за єдиною кількісною шкалою вимірювати стан та тенденції соціально-економічної захищеності;
удосконалено:
• методичні положення щодо гармонізації статистичних і соціологічних даних при організації соціального моніторингу, що уможливлюють оцінювання змін соціальної ситуації в різних сферах здійснення соціальної політики та визначення ступеня впливу таких змін на становище людини в суспільстві, її задоволеність і соціальне самопочуття;
• схему інформаційних потоків при здійсненні моніторингу державних соціальних програм, що адаптовані до потреб статистичного забезпечення управління соціальними процесами;
дістало подальший розвиток:
• трактування сутності та функцій соціальної інформації, що є передумовою формування адекватної інформаційної бази для аналізу соціальних процесів;
• концептуально-методологічні засади статистичної оцінки соціально-економічної захищеності працюючих, що дозволяє сформувати інформаційну базу для поглибленого дослідження якості трудового життя в контексті суб’єктивної задоволеності працюючих своєю працею.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації та отримані наукові результати мають як теоретичне, так і прикладне значення. Теоретична цінність роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть стати базою для подальшого вирішення проблем соціального моніторингу. На практиці отримані висновки та рекомендації можуть використовуватись як органами державної статистики в частині досліджень соціальних процесів і впровадження різнопланових соціальних моніторингів, так і органами державної влади для формування та коригування соціально-економічної політики.
Результати дослідження використані Державним комітетом статистики України при впровадженні у статистичну практику методологічних засад проведення вибіркових соціально-демографічних обстежень (довідка № 05/6-27/82 від 20.07.06 р.).
Аналітичні матеріали дослідження в частині статистичної оцінки соціально-економічної захищеності молоді використано Державним інститутом проблем сім’ї та молоді при підготовці щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді України “Про становище молоді в Україні (2001–2006рр.)” (довідка № 444 від 21.07.06 р.).
Окремі положення та рекомендації дослідження щодо методичних підходів до розрахунку інтегральних показників впроваджені у навчальний процес Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України при викладанні дисципліни “Статистичне вивчення ринку праці” та використані при підготовці навчального посібника “Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід” (довідка №499 від 04.06.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Наукові результати, що висвітлені в роботі та виносяться на захист, належать особисто автору. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації доповідалися на міжнародних і національних науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: III, IV науково-практичних конференціях “Соціально-економічна захищеність населення України” (Київ, грудень 2003р., квітень 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (Донецьк, квітень 2006 р.); І міжнародній науково-практичній конференції “Передові наукові розробки – 2006” (Дніпропетровськ, вересень 2006 р.); IV науково-практичній конференції з нагоди Дня працівників статистики (Київ, грудень 2006 р.); семінарі молодих вчених-статистиків, присвяченому Дню науки (Київ, травень 2007 р.).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано дев’ять наукових праць загальним обсягом 20,7 друк. арк., з яких автору належить 3,95 друк. арк., шість праць у наукових фахових виданнях обсягом 2,68 друк. арк., три – в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Її повний обсяг становить 204 сторінки. Робота містить 18 рисунків на 17 сторінках, 33 таблиці на 37 сторінках, 10 додатків на 36 сторінках. Список використаних джерел включає 123 найменування, викладені на 11 сторінках.


Список литературы ВИСНОВКИ


У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано методологічні підходи до формування соціального моніторингу в контексті вимог до інформаційного забезпечення управління соціальними процесами. За результатами дослідження, відповідно до поставленої мети і завдань, сформульовано низку висновків теоретичного та науково-прикладного характеру:
1. Узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду щодо визначення поняття та характеристики соціальних процесів дає підстави стверджувати, що багатоманітність соціальних процесів є своєрідним відображенням суспільного життя, наслідком впливу на них конкретної суспільної діяльності. Соціальні процеси можуть відбуватися об’єктивно та суб’єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, визначеними кількісними або якісними показниками вимірювання, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов’язаними зі структурними чи функціональними змінами.
Відповідно, сформульовано цілі й завдання статистичного дослідження соціальних процесів, а саме: пізнання сутності конкретного процесу (явища); визначення його основних характеристик та місця в системі соціальних відносин суспільства; побудова моделі, що адекватно відбиває співвідношення й динаміку найважливіших соціальних процесів і їх роль у житті суспільства або його окремих соціальних груп; здійснення за цією моделлю прогнозування зміни соціальної ситуації в країні у випадку проведення конкретних соціальних заходів.
2. В умовах побудови України як соціальної держави зростає складність прийняття управлінських рішень і забезпечення ефективного контролю за їх виконанням. Відповідно збільшується потреба органів державного та регіонального управління в оперативній і достовірній інформації про стан і тенденції соціально-економічних процесів, про реакцію на управлінські рішення різних верств населення. Таку функцію має виконувати моніторинг.
У дослідженні моніторинг соціальної сфери визначено автором як створену на нових принципах інтегровану систему безперервного збирання, обробки, нагромадження, аналізу й інтерпретації соціально-економічної, соціально-психологічної, соціологічної інформації про хід і тенденції розвитку соціальних процесів, з використанням статистичних і соціологічних методів одержання інформації на основі оригінальних показників та індикаторів, що як збираються так і не збираються системою державної статистики. Ця ціль досягається за допомогою застосування окремих груп явищ, параметрів, факторів, що входять у понятійну форму “моніторингові індикатори” і формуються за критеріями комплексності, інтегрованості відображення результуючого стану основних причинних взаємодій у їх кількісних і якісних взаємозв’язках.
3. Запропоновано структурно-логічну схему організації соціального моніторингу, яка містить групи самостійних, але пов’язаних між собою інформаційних блоків: соціально-трудових; соціально-політичних; соціально-споживчих; соціокультурних відносин, а також соціально-психологічного самопочуття населення, розглянутих з погляду реалізації соціальною сферою її головної функції – соціального відтворення населення. Кожний блок представлений відповідною системою показників, яка може розвиватися та удосконалюватися протягом усього дослідження. Така стандартизація не заперечує повної зміни сукупності процедур збирання, методів обробки й передачі на вищі рівні. Але найбільш значуща частина показників (моніторингові показники) повинна залишатися незмінною впродовж тривалого часу, що дозволить адекватно виміряти ознаки соціальної сфери, науково обґрунтувати реальний характер, зміст і динаміку досліджуваного соціального процесу, а також сформувати основу для розробки практичних рекомендацій, коригування його функціонування й розвитку.
4. Результативність дій за пріоритетними напрямами соціальної політики залежить, насамперед, від ефективності управління соціально-економічними процесами, необхідність значного підвищення якої висуває (серед найважливіших) завдання забезпечення органів управління усіх рівнів та населення достовірною інформацією щодо процесів, які відбуваються в економіці та соціальній сфері.
За результатами оцінки сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення соціального моніторингу доведено, що систематично здійснюється реформування та вдосконалення існуючого масиву статистичних показників, які охоплюють всі основні процеси, що формують стан і тенденції соціально-економічного розвитку країни в умовах ринкової економіки. З метою висвітлення перебігу соціальних процесів створено науково обґрунтовану систему статистичних індикаторів, що базується на міжнародних стандартах та враховує потреби різних верств користувачів. У контексті вдосконалення методології соціальної статистики за основу взято комплексний підхід до використання основних джерел соціальної статистики, а саме: державних статистичних спостережень; переписів населення та вибіркових обстежень домогосподарств (населення); адміністративних даних.
5. Процес реалізації соціальної політики відбувається на основі науково обґрунтованих принципів, що визначають найсуттєвіші та найважливіші моменти її здійснення. Одним з таких принципів є принцип єдності об’єктивного і суб’єктивного, який передбачає врахування в соціальній політиці комплексу об’єктивних і суб’єктивних чинників, що зумовлюють розвиток соціального буття, соціальної сфери життя суспільства.
Доведено, що використання соціологічних узагальнень поряд зі статистичними спрямовано, з одного боку, на прийняття якісних управлінських рішень при формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави та її регіонів, з іншого – на вивчення механізму впливу різних управлінських рішень на життя людей, особливості сприйняття цих рішень різними соціальними категоріями, відстеження трансформації цих рішень у думках людей, відображення у їхній поведінці тощо.
6. Виходячи з характеру та тенденцій соціального розвитку, соціальних загроз та з урахуванням громадської думки щодо сприйняття чинників соціального ризику в суспільному та повсякденному житті повинно здійснюватися визначення пріоритетів соціальної політики.
Обґрунтовано, що саме через використання результатів соціально-демографічного обстеження “Базова захищеність населення України” з’являється можливість отримання комплексної статистичної оцінки стану різних груп населення з погляду захисту соціально-економічних прав, визначення та сприйняття ними соціальної справедливості, ставлення до громадських організацій, визначення джерел соціально-економічної небезпеки для людини і суспільства.
7. Враховуючи, що ефективність функціонування економіки значною мірою залежить від ступеня використання робочої сили, рівня кваліфікації працівників, мотивації до продуктивної праці, умов праці та рівня їхньої соціально-економічної захищеності, актуальною проблемою є розробка відповідних управлінських заходів щодо забезпечення умов для гідної і продуктивної праці та забезпечення адекватного інформаційного супроводу.
Визначено, що оцінка соціально-економічної захищеності працюючих, обґрунтування чинників, які впливають на якість їх трудового життя і задоволення соціально-економічних потреб, прогнозування ймовірності виникнення соціальних небезпек та їх наслідків повинна стати надійною інформаційною підставою для розробки якісних політичних інструментів і прийняття ефективних управлінських рішень. Оцінка рівня соціальної захищеності працюючих на основі офіційних статистичних даних вкрай обмежена, а потреба в її отриманні велика. Більш широкі можливості для аналізу соціально-економічного становища працюючих та оцінки рівня їх соціально-економічної захищеності дають саме результати соціально-демографічного обстеження “Базова захищеність населення України”.
8. Результати аналізу стану та тенденцій соціально-економічної захищеності працюючих в Україні дають підстави стверджувати, що за наявності достатньо високого рівня освіти рівень економічної віддачі від людського капіталу (у вигляді заробітної плати) для переважної більшості його власників поки що невисокий. У сфері захищеності доходів відбуваються як позитивні, так і негативні процеси. Незважаючи на тенденцію до збільшення номінального рівня оплати праці, залишаються гострими проблеми підвищення вартості робочої сили. Низька купівельна спроможність заробітної плати зумовлює поширення бідності серед працюючого населення. У сфері гарантій зайнятості відбуваються складні суперечливі процеси. З одного боку, намітилися позитивні зрушення в організаційно-правових формах зайнятості, певною мірою покращилися можливості пошуку необхідної роботи; з іншого боку, залишається достатньо високою невпевненість працівників у збереженні своєї роботи, низькою є задоволеність економічними параметрами праці (заробітною платою, пільгами).
9. Система суб’єктивних показників для оцінки рівня соціально-економічної захищеності забезпечує всебічну її характеристику, проте не дозволяє провести порівняльний аналіз по окремих об’єктах дослідження. Для досягнення такої мети обґрунтовано доцільність розробки інтегрального показника, що дозволив виміряти рівень соціально-економічної захищеності єдиною кількісною оцінкою.
Здійснена в дослідженні статистична оцінка рівня захищеності за допомогою інтегрального показника та аналіз тенденцій його зміни дозволили зробити основні висновки щодо факторів, які впливають на рівень захищеності, та визначити резерви для його підвищення.
Комплексне застосування запропонованих підходів сприятиме подальшому розвитку досліджень щодо використання соціальних моніторингів як інструменту забезпечення адекватного інформаційного супроводу державних соціальних програм.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. М., 1973.
2. Балабанов Г.В., Вишневський В.В. Територіальний соціально-економічний моніторинг України. – К.: Нора-друк, 2001. – 58 с.
3. Базова захищеність населення України. Формування вибіркової сукупності (інструктивні матеріали). – К: Держкомстат України, МОП, 2002. – 31 с.
4. Бартоломью Д. Стохастические модели социальных процессов. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 287 с.
5. Бездекова З., Поздняк К. Система показателей социальной статистики: концепция, методология, практика. – М.: 1991. – 212 с.
6. Білорус О., Маслова-Лисичкіна Н. Глобалізація розвитку і соціальна безпека // Віче. – 2001. – № 5. – C. 22–44.
7. Большой толковый социологический словарь (Colluns). – Т.2 (П-Я): Пер. с англ. – М.: Вече, АСТ,1999. – 282 с.
8. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: Монографія. – Донецьк, 2001. – 352 с.
9. Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогесс, 1990. – 808 с.
10. Власюк О.С., Пірожков С.І. Індекс людського розвитку: досвід України / Національний ін-т стратегічних досліджень. – Київ, 1995. – 84 с.
11. Волгин Н.А., Гриценко Н.Н., Шарков Ф.И. Социальное государство: Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация “Данилов и К”, 2003. – 416 с.
12. Галіцин В.К. Системи моніторингу. – К.: КНЕУ, 2000. – 232 с.
13. Гошовська В.А. Соціальна домінанта національної безпеки // Стратегічна панорама. – 2003. – № 2. – С. 94–99.
14. Григорович Н.В., Калачова І.В., Соціально-економічна захищеність населення України // Статистика України. – 2001. - №3. – С.37–42.
15. Гриненко А.М. Соціальна політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 2004. – 309 с.
16. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудовові відносини: підручник. – К.: Знання, 2004. – 535 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
17. Джессен Р. Методы статистических обследований: Пер. с англ./ Под ред. и с предисл. Е.М.Четыркина. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 344 с.
18. Достойный труд. Доклад Генерального Директора на 87-й сессии Международной конференции по труду. – Женева: МОТ, 1999. – 33 с.
19. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т. 1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. центр “Академія”, 2000. – 864 с.
20. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т. 2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. центр “Академія”, 2000. – 848 с.
21. Економічна енциклопедія: у трьох томах. – Т. 3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Вид. центр “Академія”, 2000. – 952 с.
22. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: ІВЦ Держкомстату, 2002. – 74 с.
23. Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум. – К.: ТОВ “УВПК” Екс Об”, 2002. – 234 с.
24. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 127 с.
25. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. – К.: КНЕУ. – 2001. – 170 с.
26. Єременко В. Соціальна економіка. – К.: Інф.-вид. Центр Держкомстату України, 2003. – 351 с.
27. Жеребин В. Временные и межрегиональные сопоставления показателей уровня жизни населения // Вопросы статистики. – № 5. – М., 1998. – C. 61–63.
28. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику” від 13 липня 2000 року № 1922-111.


29. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Монографія / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, Н.С. Власенко, І.В. Калачова та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. – Київ; Донецьк, 2004. – 656 с.
30. Калачова І.В. Інформаційне забезпечення соціального управління: Монографія. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 352 с.
31. Калачова І.В. Напрями удосконалення системи показників статистики послуг// Проблеми статистики. Збірник наукових праць. Вип. 6. – К: НТК статистичних досліджень – 2004. – С.44–53.
32. Калачова І.В. Захищеність професійних вмінь працюючих як передумова продуктивної зайнятості// Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: економічні науки. – Хмельницький, 2003. – №4. Ч.1. – Том 2. – С.101–105.
33. Калачова І.В. Соціальний моніторинг з базової захищеності населення України: проблеми та перспективи // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Землянкин А.И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2005. – С. 494–497.
34. Калачова І.В. Концептуальне та медологічне забезпечення соціально-економічної захищеності населення: адаптація міжнародного досвіду // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.) и др. – Донецк, 2005. – С. 361–369.
35. Калачова І.В. Системи показників для моніторингу соціальних процесів // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту, 2006, №10. – С.10–19.
36. Калачова І.В., Рудич О.А. Використання соціологічних даних при здійсненні соціального моніторингу // Статистика України. – 2006. – № 2. – С. 11–21.
37. Кривобоков И.А. Социальный мониторинг: сущности, проблемы, предположения. Черкассы: «Инкос», 1993. – 31 с.
38. Кодекс законів про працю. №322-VIII вiд 10.12.1971 р. http://zakon.rada.gov.ua.
39. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: Теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 230 с.
40. Концептуальні основи статистичного моніторингу / Д.Д. Айстрахов, М.В. Пугачова, В.С. Степашко та ін.; За ред. М.В. Пугачової. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2003. – 343 с.
41. Крохмаль Н. Історичні форми саморегуляції соціального процесу. – Запоріжжя: „Просвіта”, 2004. – 144 с.
42. Ленин В.И. Полное собрание сочинений – Т. 18. – 525 с.
43. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан / Ліанова Е.М., Власенко Н.С., Шишкін В.С. та ін. – К.: ПРООН, 2002. – 123 с.
44. Людський розвиток в Україні: 2003 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соц. досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.
45. Людський розвиток в Україні: 2004 рік (колектив авторів) / Щорічна науково-аналітична доповідь / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соц. досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 266 с.
46. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій (колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 356 с.
47. Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч. В 9 т. – Т. 2. – 574 с.
48. Маслов П.П. Статистика и социология. – М.: Статистика, 1971. – 278 с.
49. Международная организация труда, 17-я Конференция статистиков труда (Женева, 2003 год), основной доклад. – офис МОТ, Женева, 2003. – 98 с.
50. Методика вимірювання людського розвитку регіонів України. – Київ: Держкомстат України, РППС НАН України, 2001. – 32 с.
51. Методологічні положення зі статистики. Вип. 2, т. 2 / Держ. ком. статистики України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 568 с.
52. Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників / Відп. Ред. Ю.І. Наєнко. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2004. – 372 с.
53. Моніторинг економіки України: Інформаційно-аналітичне видання, 2000. – №3(46). – 27 с.
54. Моніторинг соціальних процесів в Україні/ І.К.Бондар та ін. – К.: Знання, 1999. – 260 с.
55. Національне дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів, Україна // В.Кравченко, А.Каракашян, І.Луб’янова, І.Калачова. – К.: “Прем’єр Медіа”, 2004. – 64 с.
56. Огай М.Ю. Методологічні підходи до підвищення статистичної надійності показників бідності на рівні регіонів України // Демографія та соціальна економіка. – К., 2006, № 3. – С.112-123.
57. Осауленко О.Г. Інформаційне забезпечення державного управління сталим розвитком: Монографія. – К.: 2001. – 72 с.
58. Основы современного социального управления: теория и методология: Учебное пособие/Под ред. В.Н. Иванова – М.: ОАО “НПО “Экономика”, 2000. – 271 с.
59. Очерки по истории теоретической социологии ХХ столетия (от М.Вебера к Ю.Хабермасу, от Г.Зиммеля к постмодернизму) / Ю.В. Давыдов, А.Б. Гофлан, А.Д. Ковалев и др. – М.: Наука, 1994. – 380 с.
60. Паніна Н.В., Головаха Є.І. Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998 рр.). Соціальні показники (таблиці, ілюстрації, коментар). – К.: Інститут соціології, 1999. – 152 с.
61. Паніотто В.І., Максименко В.С., Марченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2004. – 270 с.
62. Показатели и индикаторы социальных изменений/ А.Н.Иванов, Е.А.Кочергин, В.К.Левашов и др.; Под ред. Г.В.Осипова, – М.: Ин-т социал.-полит. исследов. РАН, 1990. – 348 с.
63. Правова статистика: Навч. посіб. // Калачова І.В., Трофімова Г.Г.- К.: КНЕУ, 2005. – 300 с.
64. Практикум по социальной статистике: Учеб. пособие / Под Ред. И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 368 с.
65. Про Стратегію розвитку державної статистики на період до 2008 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004р. № 910 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 32.
66. Регіональний людський розвиток: Статистичний бюлетень / Держкомстат України. Відп. за випуск І. Калачова. – К., 2006. – 28 с.
67. Райцин В.Я. Моделирование социальных процессов. – М.: Экзамен, 2005. – 189 с.
68. Рудич О.А. Стан і проблеми формування ринку праці та підприємницької ініціативи молоді України // Економіка промисловості. – Донецьк: ІЕП НАН України – 2005. – № 4(30). – С. 125–132.
69. Рудич О.А. Пріоритетні напрями підвищення ефективності державної молодіжної політики (за результатами вибіркового обстеження) // Вісник Донецького Університету. Серія В: Економіка і право. – 2005. – Вип. 2. – С. 156–162.
70. Рудич О.А. Захищеність професійних умінь працюючих як передумова ефективного управління людськими ресурсами // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 3 т. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: А.И. Амоша (отв. ред.) и др. – Донецк, 2006. – Т. 1. – С. 69–78.
71. Рудич О.А. Соціальний процес як категорія та об’єкт статистичного дослідження // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2006. – Вип. 3.– С. 82–90.
72. Рудич О.А. Соціально-економічна захищеність працюючих: концептуальні підходи та статистична оцінка // Проблеми статистики: Зб. наук. праць. – К.: НТК статистичних досліджень Держкомстату України, 2006–2007. – Вип. 8. – С. 133–137.
73. Рудич О.А. Гарантії зайнятості в системі управління трудовими ресурсами // Передові наукові розробки – 2006: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 1–15 вересня 2006 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 1: – Економічні науки. – С. 68–70.
74. Рудич О.А. Організація соціального моніторингу: концепція, функції, структурно-логічна схема // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Збірник текстів доповідей на ІV наук.-практ. конф. з нагоди Дня працівників статистики. К., 5 грудня 2006 р. – К., 2006. – С. 168–176.
75. Сафронова В.М. Прогнозирование и моделирование в социальной работе: Учеб. пособие. – М.: Изд. центр “Академия”, 2002. – 197 с.
76. Світ, сприятливий для дітей. Видання підготовлено Державним комітетом України у справах сім’ї та молоді і Представництвом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. – К.: 2006. – 72 с.
77. Система измерения показателей устойчивого развития // конференция европейских статистиков. – Париж, 2000.
78. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.: іл. – Бібліогр.: С. 187–194.
79. Слезингер Г.Э. Социальная экономика: Учебник. – М.: Изд-во “Дело и Сервис”, 2001. – 368 с.
80. Соболеєв В.О., Рущенко І.П. Словник із соціології. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – 112 с.
81. Сорокин П.А. Система социологии, М., 1993.
82. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новікова, О.Г. Осауленко, І.В. Калачова та ін. – Донецьк; Київ: Держкомстат України, ІЕП НАН України, 2001. – 360 с.
83. Соціальні індикатори рівня життя: Статистичний збірник / Держкомстат України. Відп. за випуск І.Калачова. К., 2006. – 243 с.
84. Соціальні ризики та соціальна безпека в умовах природних та техногенних надзвичайних ситуацій та катастроф / Відп. ред. В.В. Дурдинець, Ю.І. Саєнко, Ю.О. Привалов. – К.: Стилос, 2001. – 497 с.
85. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2003. – 560 с.
86. Социальная политика: Учебник / Под общ. ред. Н.А. Волгина. – М.: Издательство “Экзамен”, 2003. – 736 с.
87. Социальная политика и социология. №1, 2005. М.Л. Малышев. Отбор объектов для мониторинга социально-трудовой сферы.
88. Социальные проблемы в перспективном планировании. / Под ред. В.Н.Кириченко. М.: Экономика, 1982. – с. 32.
89. Социальная статистика: Учебник / Под ред. чл.-кор. РАН И.И. Елисеевой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 480 с.
90. Социальная энциклопедия / Редкол.: А.П. Горкин, Г.Н. Карелова, Е.Д. Катульский и др. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. – 438 с.
91. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, Н.С. Власенко та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк; Київ, 2003. – 440 с.
92. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; за ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.
93. Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід. Навчальний посібник / За ред. Н.С. Власенко, Н.В. Григорович, Н.В. Рубльової. – К: ТОВ “Август Трейд”, 2006 – 320с.
94. Статистичний щорічник України за 2005 рік/ За ред. О.Г.Осауленка. – К.: Держкомстат України, 2006. – 575 с.
95. Статистические методы анализа информации в социологических исследованиях/ Под ред. Г.В. Осипова. – М.: Наука, 1979. – 212 с.
96. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка – К.: НУСД, 2002. – 864 с.
97. Суслов И.П. Теорія статистичних показників. – Москва: “Статистика”, 1975. – 264 с.
98. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 376 с.
99. Указ Президента України №105/2007 ”Про Стратегію національної безпеки України”. http://www.president.gov.ua/documents/5728.html
100. Україна у цифрах у 2005 році. Статистичний довідник. За редакцією О.Г. Осауленка. К.: Видавництво “Консультант”, 2006. – 248 с.
101. Україна – 2001. Моніторинг соціальних змін / За ред. д.е.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. – 668 с.
102. Україна на шляху до Європи/ І.Акімова, Біль Дітер, Брюкер Шербет та ін. – К.: Фенікс, 2001. – 343 с.
103. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін (1994-1999рр.). Інформаційно-аналітичні матеріали / Під ред. д.е.н. В.М. Ворони, д.філ.н. А.О. Ручки. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – 134 с.
104. Українське суспільство: моніторинг – 2000р. Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. чл.-кор. В.М. Ворони, д-ра філ. н. А.О. Ручки. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2000. – 390 с.
105. Українське суспільство – 2003. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – 684 с.
106. Українське суспільство 1994-2004. Моніторинг соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2004. – 704 с.
107. Українське суспільство 1994-2005. Динаміка соціальних змін / За ред. д.е.н. В. Ворони, д.соц.н. М. Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005. – 653 с.
108. Українське суспільство 1994 – 2006. Соціологічний моніторинг/ За ред. В.Ворони, М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2006. – 578 с.
109. Холостова Е.И. Социальная политика: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 204 с.
110. Чернишев І.В. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехідною економікою: Техн. посіб. з джерел, методів. класиф. та політики / За участю Г. Стендінга; Передм. Ф. Мехрана. – Укр. вид., перегл. та доповн. – К.: НДІ статистики Держкомстату України. – 2003. – 343 с.
111. Штомпка П. Социология социальных изменений : Пер. с англ. / под ред. В.А. Ядова. – М.: АСПЕКТ ПРЕСС, 1996. – 416 с.
112. Щокін Г. Концепція соціального розвитку: висновки для України: Наук. видання. – К.: МАУП, 2002. – 72 с.
113. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – 2-е изд. – М.: Наука, 1987. – 455 с.
114. Davis L.E., Cherns A.B., The quality of Working Life. – Vol. 1-2 – New York. – London, 1975. – P. 91–104.
115. Decisions of the Commission on Sustainable Development, at its Third and Fours Sessions on “Information for Decision-making” // United Nations. – New York, 1995.
116. Declaration on: Statistics for Social Progress (for the World Summit for Social Development Copenhagen, 1995), Paper prepared by the Bureau of the UN/ECE Conference of European statisticians, Geneva, 1995, 14 pp.
117. Hillard V.G. Improving the quality of work life // Boardroom. – 1990. – №1(April). – P. 4–5.
118. Indicators of Sustainable Development: A Pilot Studi Follow. The Methodology of the United Nations Commiss. on Sustainable Development. Luxemburg, 1997. – 126 p.
119. Guidelines for National Testing of ISDs // United Nations. – New York, 1999.
120. Measuring Decent Work with Statistical Indicators / R. Anker, I. Chernyshev, P. Egger and oth. // Working Paper. – Geneva: ILO. – Oct. 2002. – No. 2 – 128 pp.
121. Park R., Burgess E. Introduction to the science of sociology. Chicago, 1924.
122. Planning a Response to the statistical implications of the Copenhagen Social Summit. Paper prepared by the United Nations Economic Commission for Europe, Statistical Division, Geneva, 2000, 26 pp.
123. The Statistical Implication of the Social Development Summit: Five Years on. Paper prepared by the United Nations Economic Commission for Europe, Statistical Division, Geneva, 2000, 51 pp.

Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.