СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Бесплатно скачать, заказать диплом, курсовую, диссертацию

У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ

Сделать закладку на сайт

Заказать диплом, курсовую, диссертацию

Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Книга жалоб
и предложений

Название	СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ АКТИВІЗАЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Количество страниц	231

ВУЗ	НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Год сдачи	2010

Содержание	ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико-концептуальні підходи до формування стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості в умовах глобалізації та економічної інтеграції 1.1. Сутність глобалізаційних та інтеграційних процесів і їх вплив на розвиток національного господарства та його окремих галузей 1.2. Місце та роль харчової промисловості в господарському комплексі України та регіонів 1.3. Методологічні засади визначення та реалізації стратегічних пріоритетів розвитку галузі Висновки першого розділу РОЗДІЛ 2. Сучасний стан харчової промисловості України та її регіонів 2.1. Сучасний стан харчової промисловості України 2.2. Зовнішньоекономічна діяльність харчової промисловості України. 2.3. Регіональний розвиток харчової промисловості Висновки до другого розділу РОЗДІЛ 3. Визначення стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості 3.1. Вступ до СОТ: основні завдання розвитку галузі в умовах зовнішньоторговельної лібералізації 3.2. Реалізація інноваційної моделі розвитку харчової промисловості 3.3. Стратегічні пріоритети розвитку внутрішнього потенціалу та зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості Висновки до третього розділу ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Актуальність теми. Однією з визначальних ознак розвитку національної економіки України на початку 21 століття є активізація інтеграційних процесів в світову економічну та, зокрема агропродовольчу систему, що мало відображення в таких подіях як вступ до міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) у 2003 році, до Світової організації торгівлі (СОТ) у 2008 році та інших міжнародних економічних об’єднань. Наслідком цих процесів є посилення впливу зовнішніх чинників на розвиток харчової промисловості України та її регіонів, які несуть в собі як нові можливості так і нові виклики. Харчова промисловість є одним з системоутворюючих елементів економіки України. Роль галузі в повноцінному забезпеченні населення країни продовольчими товарами, тісний зв’язок з сільським господарством, участь в формуванні експортного потенціалу визначають її стратегічне значення. Ефективна, високопродуктивна, динамічно зростаюча харчова промисловість є пріоритетом в забезпеченні економічної безпеки держави і досягненні високої національної конкурентноздатності. Загострення ситуації на світовому продовольчому ринку, лібералізація зовнішньоторговельних відносин, зростання цін на продовольство, як в світі так і в країні, виносять завдання підвищення ефективності розвитку галузі, вдосконалення механізмів управління нею з урахуванням нових реалій в ряд таких, що спрямовані на забезпечення соціальної стабільності, підвищення добробуту населення, зменшення міжрегіональної напруженості, входження України в коло розвинених країн світу. Проблеми управління галузями національного господарства України, визначення пріоритетів та розробки стратегій розвитку знайшли відображення в працях О.М. Алимова, О.І. Амоші, М.П. Бутка, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, А.М. Федорищевої, наукових розробках фахівців Інституту економіки та прогнозування, Ради по вивченню продуктивних сил України, Інституту економіки промисловості Національної академії наук України. Особливості розвитку галузей харчової промисловості на різних етапах досліджували П.П. Борщевський, Л.В. Дейнеко, А.О. Заїнчковський, Д.Ф. Крисанов, П.В. Осіпов, В.В. Прядко, М.П. Сичевський, Л.Г. Чернюк та інші вчені. Впливи глобалізаційних процесів на національну економіку досліджувались в працях: В.І. Губенка, Б.В. Губського, О.П. Гребельника, О.І Рогача. Процесам інтеграції агропродовольчого комплексу України у світову продовольчу систему присвячені наукові розробки О.Г. Білоруса, В.С. Будкіна, В.І. Власова, С.М Кваші, А.С. Лисецького, О.М. Могильного, Т.О. Осташко, П.Т. Саблука, О.В. Шубравської та інших вчених. В цих роботах закладене вагоме методологічне та методичне підґрунтя для дослідження проблем функціонування галузі. Проте більшість згаданих робіт написана в той часовий період, коли були мало відчутні впливи глобалізації на розвиток вітчизняної економіки, а проблеми інтеграції харчової промисловості в світову агропродовольчу систему не набули такої гостроти. Залишаються малодослідженими регіонально-галузеві аспекти зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості. Вступ до СОТ вимагає змін в усталеному механізмі управління галуззю, що передбачають, в першу чергу, визначення стратегічних пріоритетів розвитку, реалізація яких здатна перехилити баланс “плюсів” і “мінусів” переходу на нові правила зовнішньоторговельних відносин на користь національних інтересів. Актуальність вищезазначених проблем зумовила вибір теми дослідження, визначила мету, задачі, структуру та зміст дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження одержані відповідно до наукових тем, які виконувались у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України: Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (комплексне фундаментальне дослідження), номер державної реєстрації 0100U000657 (автором визначені прогнозні параметри розвитку харчової промисловості Івано–Франківської, Закарпатської, Полтавської, Чернігівської областей); Розробка наукових засад розвитку продовольчого комплексу України на довготривалу перспективу, номер державної реєстрації 0101U007876 (автором досліджено експортний потенціал харчової промисловості України, обґрунтовано перспективи формування конкурентного середовища продукції продовольчого комплексу в умовах приєднання України до СОТ); Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015 року, номер державної реєстрації 0104U003168 (автором підготовлені підрозділи схем-прогнозів Харчова промисловість і переробка сільськогосподарської продукції Івано–Франківської, Закарпатської, Львівської, Полтавської, Чернігівської, Чернівецької областей); Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України, номер державної реєстрації 0106U000774 (автором на основі розробленої методології здійснена оцінка структурно-динамічних зрушень у розвитку регіональних продовольчих комплексів України); Дослідження модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій розвитку, номер державної реєстрації 0105U008892 (автором висвітлені проблеми залучення іноземних інвестицій для модернізації харчових підприємств України.); Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні, номер державної реєстрації 0107U0004762 (автором досліджено основні напрямки стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій у харчову промисловість України). Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління харчовою промисловістю з урахуванням впливів глобалізації та економічної інтеграції шляхом визначення стратегічних пріоритетів її розвитку в новітніх умовах. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань: виявити сутність глобалізаційних та інтеграційних процесів та їх вплив на розвиток національного господарства та харчової промисловості зокрема; здійснити дослідження місця та ролі харчової промисловості в розвитку національного господарства та його промислового сектору; удосконалити методологічні підходи до дослідження зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в умовах активізації інтеграційних процесів у світовий економічний простір; провести комплексний аналіз основних галузевих показників для виявлення наявних проблем, окреслення перспективних напрямів та визначення стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості; дослідити регіональні особливості функціонування та зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості; розробити практичні рекомендації щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в умовах глобалізації; визначити загрози та можливості, які відкриває для харчової промисловості України вступ до СОТ; надати рекомендації та пропозиції щодо встановлення стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості, зорієнтованих на становлення стабільного внутрішнього ринку продовольчих товарів і забезпеченню інтеграції України в світову агропродовольчу систему. Об’єктом дослідження є розвиток харчової промисловості в умовах глобальної конкуренції і активізації інтеграційних процесів Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні та прикладні проблеми визначення стратегічних пріоритетів розвитку харчової промисловості. Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові положення фундаментальних і прикладних досліджень в області економічної теорії, стратегічного управління, планування та прогнозування, маркетингу, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, праці вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей економічної науки, в яких висвітлено фундаментальні теорії розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості в умовах глобалізації. Інформаційна база дослідження – Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики, інших міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, які оприлюднені і не становлять службової чи комерційної таємниці, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних авторів, а також матеріали відділу проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Для досягнення поставленої мети в роботі використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: історичний метод – для дослідження розвитку харчової промисловості та процесів економічної інтеграції; аналізу та синтезу – для дослідження як окремих аспектів функціонування харчової промисловості, так і в цілому з урахуванням екзогенних та ендогенних чинників її розвитку, що забезпечило комплексний підхід до цього багатоелементного явища господарського життя; порівняльно-географічний метод систематизації – для виявлення подібності у розмірах та динаміці показників внутрішньо- і зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості з метою типізації регіонів; регіональний метод – для дослідження функціонування галузі в регіональному розвитку; статистичний метод – для систематизації економіко-статистичної інформації з розвитку харчової промисловості та її зовнішньоекономічної діяльності, надання кількісної характеристики чинникам, що визначають стан цих процесів; економічного аналізу, SWOT-аналіз – при виявленні тенденцій, закономірностей та перспектив розвитку харчової промисловості під впливом інтеграційних процесів, та визначення стратегічних пріоритетів її подальшого функціонування. Для наочного відображення динаміки показників розвитку об’єкту дослідження використовувалися графічний та картографічний методи. Для проведення комплексного аналізу, визначеного метою та завданнями роботи застосовувались методи комп’ютерної обробки, аналізу та відображення інформації за допомогою програм Microsoft Excel та Microsoft Access, Adobe Illustrator 10.0. Наукова новизна одержаних результатів. Найсуттєвішими результатами, які характеризують наукову новизну дослідження є такі: вперше: запропоновані і теоретично обґрунтовані стратегічні пріоритети розвитку харчової промисловості за ключовими напрямами діяльності галузі, які спрямовані на досягнення харчовою промисловістю високої ефективності функціонування, системної стійкості, здатності до інноваційного розвитку, інтегрованості в світову агропродовольчу систему; обґрунтовано необхідність застосування при комплексному дослідженні впливу інтеграційних процесів на розвиток харчової промисловості аналізу взаємодії галузевого і регіонального розвитку; виявлено та оцінено позитивні та негативні впливи на регіональний розвиток зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості і здійснено групування регіонів України за рівнем інтегрованості галузі у світогосподарські зв’язки; удосконалено: понятійний апарат економічної науки, зокрема систематизовано існуючі тлумачення понять глобалізація і економічна інтеграція, що дало можливість виявити співвідношення цих категорій, взаємозв’язок і відмінності між ними, та визначити авторську позицію щодо тлумачення сутності економічної інтеграції, яке було покладено в основу дослідження; методологічні підходи до дослідження зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості, що враховують можливості відкритої економіки і, на відміну від існуючих, акцентують на ролі зовнішньоекономічних зв’язків як чинника економічного зростання та інноваційних перетворень в галузі; набули подальшого розвитку: дослідження і виявлення домінуючих тенденцій та закономірностей розвитку харчової промисловості, що враховують особливості сучасного етапу глобалізаційних змін і транснаціоналізації світової економіки; методологічні підходи до дослідження місця та ролі харчової промисловості: на відміну від традиційних підходів, що переважно виходять з функціонального призначення галузі, пропонується, враховуючи значну питому вагу галузі в промисловому комплексі, наявні суттєві прямі і непрямі зв’язки і іншими галузями національного господарства, розглядати її в якості ключової, (пропульсивної) галузі, яка може слугувати «локомотивом зростання», особливо для тих регіонів України, де вона складає основу промислового комплексу; стратегічне планування розвитку харчової промисловості, зокрема виявлені найважливіші чинники внутрішнього потенціалу та зовнішнього середовища розвитку галузі, які вирішально впливають на вибір стратегічних цілей розвитку галузі та обґрунтовано необхідність реалізації сценарію, орієнтованого на втілення інноваційної моделі розвитку галузі, з визначенням відповідної системи інституційних, структурних, інвестиційних, науково-технологічних та інших пріоритетів. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю застосування сформульованих висновків і рекомендацій при підготовці документів програмного і прогнозного характеру, що визначають ключові моменти розвитку харчової промисловості України в новітніх умовах, слугувати підґрунтям для формування стратегії розвитку галузі, а на мікрорівні ‑ для вибору цілей і напрямків розвитку конкретного підприємства. Наукові результати, висновки і пропозиції дисертації можуть бути враховані при формуванні відповідних підрозділів прогнозів і стратегій соціально-економічного розвитку регіонів України. Результати дисертаційної роботи отримали відображення в наукових розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відповідно до планових фундаментальних науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/642 від 02.09.2008 р.). Ряд наукових результатів дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі в українсько-американському гуманітарному інституті “Вісконсінський Міжнародний Університет (США) в Україні” – при викладанні дисциплін «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності» (довідка № 15-03/07-3 від 15.03.2007 р.). Результати дослідження впроваджені в господарську практику на закритому акціонерному товаристві “Оберіг” – при формуванні нової системи розвитку інтеграційних процесів на підприємстві (довідка № 98 від 19.09.2007 р.); на товаристві з обмеженою відповідальністю “Маркет-груп” – при розробці програми виходу підприємства на зовнішній ринок (довідка № 23.05/08-35 від 23.05.2008 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використані в управлінні з питань сприяння залученню інвестицій Миколаївської обласної державної адміністрації – при формуванні регіональної програми розвитку продовольчого ринку регіону (довідка № 443 від 16.10.2007 р.). Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи, представлені до захисту, а також публікації автора за темою дисертації отримані ним особисто у результаті власних досліджень. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень, внесок автора конкретизовано в списку основних публікацій за темою дисертації. Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження були апробовані в доповідях і виступах на наукових і науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Суспільно–географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (20–21 квітня 2003 р. м. Київ), Міжнародна науково-практична конференція “Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (13–14 травня 2004 р. м. Чернівці), Четверта міжнародна науково-практична конференція «ЕП–2005» (24–27 травня 2005 р., м. Суми), Всеукраїнська науково-практична конференція “Фінансово–економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (6–7 жовтня 2005 р., м. Житомир), Наукова конференція молодих учених (1 листопада 2005 р., м. Київ), Міжнародна науково-практична конференція «ЕКО–2005» (16–19 листопада 2005 р., м. Суми), Наукові читання пам’яті П.П. Борщевського «Продовольчий комплекс України: проблеми та практики» (12 травня 2006 р, м. Київ), Друга міжнародна наукова практична конференція “Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи” (17–18 квітня 2008 р., м. Житомир), Міжнародна наукова практична конференція “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (20 травня 2008 р., м. Київ). Публікації. Основні результати дослідження відображені в 18 опублікованих наукових працях, загальним обсягом 58,6 друк. аркуша, у тому числі у 6 монографічних наукових виданнях (у співавторстві), 5 статтях у наукових фахових виданнях (з них 3 – у співавторстві), 7 – у матеріалах і тезах конференцій (з них – 3 у співавторстві). Особисто авторові належить 3,9 друк. аркуша.

Список литературы	ВИСНОВКИ Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових та методичних проблем розвитку харчової промисловості в умовах глобалізаційних процесів. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети, розв’язання завдань дослідження і дають змогу зробити наступні висновки: 1.Глобалізація, інтернаціоналізація та економічна інтеграція пов’язанні з подоланням просторових бар’єрів, посиленням тенденцій до відкритості національних економік і ринків, розвитком сталих економічних зв’язків між країнами на основі міжнародного розподілу праці, виходу відтворення за межі національного господарства, зростаючим впливом міжнародних корпорацій. При цьому, на відміну від глобалізації, інтеграція базується на взаємному пристосуванні і пошуку шляхів взаємовигідної взаємодії. І саме на цих засадах, на наш погляд, має базуватись входження України в світовий економічний простір та визначатись стратегічні орієнтири розвитку національного господарства та його окремих галузей. 2.Харчова промисловість є одним з системоутворюючих елементів економіки України. Роль галузі в повноцінному забезпеченні населення країни продовольчими товарами, тісний зв’язок з сільським господарством, участь в формуванні експортного потенціалу визначають її стратегічне значення. Ефективна, високопродуктивна, динамічно зростаюча харчова промисловість є пріоритетом в забезпеченні економічної безпеки держави і досягненні високої національної конкурентноздатності. 3.Загострення ситуації на світовому продовольчому ринку, лібералізація зовнішньоторговельних відносин, зростання цін на продовольство, як в світі так і в країні, виносять завдання підвищення ефективності розвитку галузі, вдосконалення механізмів управління нею з урахуванням нових реалій в ряд таких, що спрямовані на забезпечення соціальної стабільності, підвищення добробуту населення, зменшення міжрегіональної напруженості, входження України в коло розвинених країн світу. 4.Дослідження місця та ролі харчової промисловості в національному господарстві України засвідчило високий динамізм розвитку галузі, її інвестиційну привабливість, тісний зв’язок з розвитком господарського і промислового комплексу країни та її регіонів завдяки наявності суттєвих прямих і зворотніх зв’язків з іншими галузями. Це дало підстави стверджувати, що харчова промисловість може виступати в якості пропульсивної галузі, розвиток якої здатний спричинити відчутний мультиплікативний вплив на розвиток всього господарського комплексу країни та її окремих регіонів. Крім того, хоча сама по собі галузь не відноситься до тих, що забезпечують техніко-технологічний прорив, конкурентноздатність її продукції на внутрішньому ринку і високий експортний потенціал дозволяють стримувати імпорт продовольчої продукції, заощаджуючи валютні кошти, а також завдяки позитивному експортно-імпортному сальдо, забезпечувати їх приріст і тим самим створювати джерело для закупівлі сучасного обладнання і технологій за кордоном для інших секторів економіки, сприяючи реалізації інноваційної моделі розвитку національного господарства. 5.Відбір пріоритетів розвитку харчової промисловості України має виходити не лише з інтересів галузі, а перш за все базуватись на суспільних потребах та інтересах, пов’язаних з її розвитком, тобто враховувати не лише прямі вигоди виробників, а й непрямі ефекти, серед яких слід відзначити ті, що визначають рівень життя населення (здоров’я, тривалість життя) та вплив на навколишнє середовище. Пріоритети розвитку галузі повинні узгоджуватись з пріоритетами державної промислової та аграрної політики і відповідати стратегічним цілям розвитку галузі. При цьому, спочатку мають бути визначені пріоритети, що відповідають цілям першого порядку з подальшою їх конкретизацію за етапами та напрямками розвитку. Також слід передбачити можливість коригування пріоритетів залежно від відповідності прогнозованих параметрів розвитку реальним змінам. 6.Зовнішньоекономічна діяльність в умовах процесів глобалізації, що відбуваються, та вступу України до СОТ виступає одним помітних чинників структурно-динамічних зрушень розвитку харчової промисловості. Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності лишається зовнішня торгівля. Якщо загалом по економіці стрімке нарощування імпорту призвело до від’ємного експортно-імпортного сальдо, то по торгівлі готовими продовольчими товарами вдалось зберегти позитивний баланс товарообміну (у 2007 р. обсяг експорту втричі перевищував імпорт), що дає підстави розглядати харчову промисловість як досить стабільне джерело валютних надходжень в Україну. В структурі експорту найбільшу питому вагу займав експорт наступної продукції: олії, молокопродуктів, напоїв алкогольних та спирту; какао та продуктів з нього; залишків та відходів харчової промисловості. В імпорті переважали наступні групи товарів: олія; риба, ракопродукти, молюски; какао та продукти з нього; тютюн та вироби з нього; кава, чай, мате, прянощі. Активізація зовнішньоторговельної діяльності сприятиме економічному зростанню в експортоорієнтованих галузях харчової промисловості, збільшенню інвестиційних можливостей вітчизняних підприємств. 7.Вплив глобалізаційних процесів, зростаюча відкритість вітчизняної економіки з одного боку відкриває можливості для широкого залучення ресурсів, в т.ч. інвестиційних. Іноземне інвестування є одним з основних засобів інтеграції харчової промисловості в світове господарство. При цьому важливо те, що таким чином забезпечується не тільки переведення капіталу, але й передача технологій, управлінського досвіду, навичок інновацій, тобто ще ряд позитивних екстерналій, що сприяють як розвитку галузі, так і просуванню вітчизняної продукції на зовнішні ринки. Розрахунки показують, що роль іноземного капіталу в нарощуванні обсягів виробництва продукції харчової промисловості набула значних масштабів. У 2007 році на 1 грн. реалізованої продукції в середньому по галузі припадало 10,6 коп. внутрішніх інвестицій в основний капітал та 1,6 центи (або 8,1 коп. за курсом НБУ) прямих іноземних інвестицій. 8.Позитивним індикатором якості інвестиційних процесів в харчовій промисловості України в умовах зовнішньоторговельної лібералізації є динаміка прямих закордонних інвестицій галузі. У 2004 році було розпочато процес відпливу капіталу з країни у вигляді прямих закордонних інвестицій в Російську Федерацію. У 2006 році до країн-реципієнтів додалась Литва, що збалансувало європейський і пострадянський вектори в цьому напрямку зовнішньоекономічної діяльності. З початку 2004 року по початок 2007 року обсяги закордонних інвестицій харчової промисловості збільшились майже в 50 разів. Протягом 2007 року інвестиції за кордон зросли на 40,3%, в т.ч. до Російської Федерації – на 35,7%, а до Литви – на 44,3%. 9.Для України історично склалося так, що найбільші стратегічні партнери харчової промисловості були і лишаються на території колишнього СРСР. Разом з тим протягом останнього десятиліття випереджаючими темпами зростала активність зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією з західним країнами., однак структура цієї торгівлі не в повній мірі відповідає інтересам України. Сприяти поліпшенню умов доступу українських виробників та експортерів на світові агропродовольчі ринки повинно повноправне членство нашої держави в Світовій організації торгівлі. 10. Досить динамічний і сталий процес нарощування виробництва в харчовій промисловості та зростання обсягів іноземного інвестування відбувався, завдяки безпосередньому виходу на вітчизняний ринок ряду крупних іноземних компаній, які інтенсифікували процеси концентрації підприємств галузі шляхом злиття та поглинань. Тобто вітчизняній харчовій промисловості, як і світовій, на сучасному етапі притаманна тенденція до укрупнення бізнесу. 11. Проведені дослідження свідчать про суттєві просторові відмінності у виробництві продовольчих товарів як в цілому так і в розрізі окремих груп. Найменший розмах варіації спостерігається з виробництва борошна та хлібобулочних виробів, співвідношення максимального і мінімального показників становило відповідно 4 та 6 рази. Натомість найбільші рівні міжрегіональної диференціації мали місце у виробництві цукру-піску та соняшникової олії, що пояснюється, тим, що в своєму розміщені підприємства даних галузей зорієнтовані на джерела сировини, обсяги виробництва якої, в свою чергу, залежать від природно-кліматичних умов того чи іншого регіону. 12. В умовах глобалізації регіони стають помітними суб’єктами міжнародних економічних відносин, а конкурентні переваги регіонів – все більш впливають на галузеву конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість. З іншого боку, розвиток галузі та її зовнішньоекономічна діяльність здатні справляти відчутний вплив на економічну активність окремих регіонах. Рейтингова оцінка інтегрованості харчової промисловості регіонів України в світогосподарські зв’язки дала можливість виявити лідерів цього процесу, якими є Київська, Миколаївська, Харківська області та м. Київ. Слабкоінтегрованими є Кіровоградська, Івано-Франківська та Рівненська області. Слід також звернути увагу на той факт, що всі західні прикордонні регіони України мали коефіцієнт покриття експортом імпорту менший за одиницю, тобто харчова промисловість цих регіонів в наслідок свого розташування зазнає найбільшого тиску з боку іноземних конкурентів. 13. На основі аналізу рівня самозабезпеченості регіонів України основними видами продукції харчової промисловості, нами були виділені наступні групи регіонів: найвищий рівень самозабезпеченості продовольством – Київ та Київська область; рівень самозабезпеченості продовольством вище середнього – Черкаська, Полтавська, Вінницька, Волинська, Чернігівська та Тернопільська області; середній рівень самозабезпеченості продовольством – Сумська, Миколаївська, Хмельницька, Кіровоградська, Рівненська, Житомирська, Одеська області; рівень самозабезпеченості продовольством нижче середнього – Херсонська, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Чернівецька, Запорізька області; 14.Важливе значення для насичення ринку України вітчизняними продуктами харчування має не тільки збільшення виробництва сільськогосподарської сировини, але і якісне її зберігання та переробка, на що певним чином впливають технічні пристрої та технологічне обладнання, що використовуються у агропродовольчій сфері. Розвиток інфраструктурного забезпечення, своєчасність обслуговування провідних галузей продовольчого комплексу суттєво впливає на економічну і екологічну ефективність в них. 15.Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення активізації інтеграції України у європейські та світові процеси і структури та стимулюванні системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Вступ до СОТ відкриває перед харчовою промисловості нові можливості і одночасно несе певні ризики і загрози. Серед позитивних наслідків: доступ на зовнішні продовольчі ринки країн-учасниць СОТ, диверсифікація торговельних потоків і повніша реалізація зовнішньоекономічного потенціалу галузі; збільшення прямих іноземних інвестицій в галузь; підвищення якості вітчизняної продукції через збільшення конкуренції на ринку. Серед загроз та ризиків: відсутність державного субсидіювання, загроза для цукрової та м’ясо-молочної галузі через імпорт дешевої продукції; погіршення фінансових результатів ряду підприємств за рахунок посилення конкуренції між вітчизняною та імпортованою продукцією; можливість банкрутства малих підприємств харчової промисловості через нестачу внутрішніх коштів на оновлення виробництва. Крім того, в нових умовах. уповільнення світової економічної динаміки та світова продовольча криза може визвати скорочення попиту на продукцію вітчизняної харчової промисловості. 16. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної харчової промисловості та конкурентноздатності її продукції є основним засобом, що дозволяє максимізувати позитивні ефекти та мінімізувати загрози та ризики, пов’язані з зовнішньоторговельною лібералізацією. Аналіз конкурентоспроможності харчової промисловості показав її неоднорідність в галузевому розрізі, що має бути враховано при визначені стратегічних пріоритетів розвитку. При визначенні стратегічних пріоритетів слід також враховувати, що загострення конкуренції актуалізуватиме потребу в суттєвій модернізації виробництва та якості готової продукції, що вимагає реалізації інноваційної моделі розвитку галузі. 17. В умовах приєднання до СОТ постала необхідність проведення змін у вітчизняному законодавстві, що регулює питання якості та безпеки харчових продуктів, формуванні власного продовольчого законодавства, а також у створенні загальнодержавної системи боротьби із напливом на вітчизняному ринку неякісної і небезпечної продукції. Показовим є те, що на сьогодні в законодавстві України відсутній єдиний нормативний акт, який би містив чіткий та повний перелік документів, що підтверджують якість та безпечність продовольства, що імпортується в країну. У створенні українського продовольчого законодавства і системи безпеки харчових продуктів необхідно в першу чергу модернізувати українську базу стандартів. 18.Існуючі проблеми в переході харчової промисловості на інноваційний шлях розвитку, на нашу думку, пов’язані не лише з недосконалістю організаційно-економічного механізму, що не створює достатньо стимулів для інновацій, а й рядом загальних чинників. По-перше, в умовах економічної нестабільності домінують короткострокові пріоритети, підприємці орієнтуються на швидку окупність бізнесу з мінімальним ризиком, тоді як впровадження інновацій потребує більш значних коштів, є ризикованішим і ефект від їх впровадження є пролонгованим в часі. По-друге, значна частка підприємств харчової промисловості ще не повністю позбавилась наслідків минулої економічної кризи, має низьку рентабельність виробництва і не змогла накопичити достатньо коштів для здійснення техніко-технологічного оновлення виробництва. Особливо це стосується малих та середніх підприємств, вони самостійно, без державної підтримки неспроможні повномасштабно розгорнути інноваційний процес. По-третє, наявність дешевої робочої сили не заохочує підприємців модернізувати виробництво. По-четверте, швидка олігополізація ринків продовольчих товарів, яка відбувається сьогодні, також не є заохочуючим чинником до впровадження інновацій. По-п’яте, недоліки в системі освіти. Матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів та їх кадровий склад не дозволяють підготувати інженерно-технічних кадрів, здатних працювати на сучасному прогресивному обладнанні та фахівців, здатних впроваджувати новітні технології, в тому числі у сфері контролю за якістю та безпечністю продукції. 19. Проведений аналіз показників питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації та частки інноваційної продукції в загальному обсязі відвантаженої продукції підприємств, що впроваджували інновації, показав низький рівень інновативності харчової промисловості навіть у тих галузях, що мають достатньо високий рівень конкурентоспроможності. Для успішної роботи в умовах глобальної конкуренції доля підприємств, що впроваджують інновації повинна зрости до 40–45%, а питома вага інноваційної продукції – до 25–30%. 20.Основними завданнями науки в забезпеченні реалізації інноваційної моделі розвитку харчової промисловості є здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, з метою розширення знань про потреби людини в харчових речовинах та енергії, про властивості сировини і продуктів, та створення технологічних основ удосконалення процесів виробництва харчових продуктів, а також науково-дослідне і досвідно-конструкторське забезпечення нових технологій виробництва, переробки, зберігання та транспортування продовольчої сировини та харчових продуктів. 21.В умовах обмежених ресурсів для бюджетної підтримку інноваційного розвитку харчової промисловості, однією з ефективних форм є застосування системи державних, галузевих і регіональних програм, які передбачають здійснення науково-дослідних розробок, створення інноваційної продукції, організацію інноваційної діяльності і впровадження науково-технічних досягнень у виробництво харчових продуктів. 22.Визначення стратегічних пріоритетів розвитку галузі в контексті формування стратегії її розвитку на довготривалу перспективу є одним з дієвих інструментів управління цією важливою галуззю національного господарства, яка дозволяє в рамках державних інтересів поєднувати приватну ініціативу, приватний бізнес з сучасними засобами регулювання ринків. 23.Стратегічними пріоритетами першого порядку визначені: забезпечення виробництва харчових продуктів в обсязі та асортименті, достатніх для харчування населення за науково обґрунтованими нормами; підтримка конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку; впровадження європейської моделі продовольчого законодавства. Інституційні пріоритети: запровадження механізмів здорової конкуренції та поступової ліквідації тіньового сектору, посилення антимонопольного регулювання; створення умов для інтеграції підприємств, галузевих інститутів, вищих навчальних закладів, з метою підготовки кадрів, розробки та впровадження інноваційних технологій та високопродуктивного обладнання; забезпечення активної участі представників бізнесу, науки, освіти, держави, громадських організацій в прийнятті рішень щодо розвитку галузі, в т.ч. визначення його стратегічних пріоритетів; створення «інститутів розвитку». Структурні: подальша диверсифікація виробництва; державна підтримка технологічного оновлення галузей харчової промисловості, що визначають параметри продовольчої безпеки: борошномельно-круп’яної, хлібопекарської, м’ясної, молочної, цукрової, олійножирової; вдосконалення просторової організації харчової промисловості, зокрема розміщення потужностей та регіональної спеціалізації відповідно до нових умов і орієнтирів в зовнішньоекономічній політиці держави. Інвестиційні: модернізація галузі на основі техніко-технологічного оновлення і реструктуризації виробництва, мобілізація внутрішніх джерел і розширення масштабів залучення іноземних інвестицій; підвищення інвестиційної активності недержавного сектору; збільшення бюджетних коштів, що виділяються на науково-дослідні розробки, створення умов для підвищення сприйнятливості бізнесу до інноваційного розвитку. Інноваційні: розробка і впровадження технологій зберігання сільгоспсировини; застосування ресурсозберігаючих технологій; вдосконалення технологічних процесів для зменшення часу виробничого циклу без втрати якості продукції; розробка і впровадження власних пакувальних ліній, що відповідають специфіці продукції; вдосконалення методів транспортування; виробництво функціональних продуктів із врахуванням сучасних медико-біологічних вимог для покращення структури харчування населення; розробка продукції для дитячого харчування і особливих груп населення. Екологічні: впровадження сертифікованих за європейськими стандартами виробництв та ресурсозберігаючих технологій; енергозбереження, використання нетрадиційних джерел енергії; впровадження контролю за якістю і безпекою продовольчих товарів на основі методик системи НАСРР, систем менеджменту якості за міжнародним стандартом серії ISO 9000, систем екологічного менеджменту харчових виробництв відповідно ISO 140000. Зовнішньоторговельні: розширення експорту продовольчих товарів глибокої переробки та його диверсифікація на основі взаємовигідного економічного співробітництва з країнами ЄС, СНД та інших країн світу; нарощування експортного потенціалу на основі розвитку наукомістких ресурсозберігаючих і екологічно чистих виробництв; захист інтересів вітчизняних виробників від несприятливого впливу світової кон’юнктури та нерівної конкуренції з дотованою іноземною продукцією від розроблення та впровадження системи захисту внутрішнього ринку та стимулювання вітчизняних виробників продовольчих товарів. 24.Система заходів по реалізації стратегічних пріоритетів включає: забезпечення активного взаємодії центральних і регіональних державних органів управління, галузевих об’єднань, громадських організацій, бізнес-структур; забезпечення суспільного контролю за дотриманням норм, встановлених законодавством, підзаконними нормативно-правовими відомчими актами; забезпечення рівнодоступності продовольчого ринку для всіх господарюючих суб’єктів; вдосконалення державної системи збору та надання інформації про стан продовольчого ринку; здійснення освітніх програм і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації працівників на рівні сучасних галузевих і світових досягнень науки і практики; активізацію організацій і установ за кордоном з метою просування вітчизняної продукції на світові ринки. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Агропромисловий комплекс в системі зовнішньоекономічної діяльності України / [Саблук П.Т., Фесина А.А., Власов В.І. та ін.]; за ред. П. Т. Саблука. — К. : УААН, Нац. наук. центр “Ін-т аграр. економіки”, 2005. — 242 с. 2.Антонов В. Глобализация мирового рынка пищевой продукции / В Антонов, А. Колосов // Рынок ценних бумаг. — 2000. — № 6. — С. 28—34. 3.Алимов О. М. Українська модель промислового зростання: теоретичні засади створення та економічний механізм реалізації / О. М. Алимов, В. М. Ємченко, В. В. Микитенко // Фундаментальні орієнтири науки: зб. наук. праць — К. :Академперіодика, 2005. — С. 290—309. 4.Алымов А. Н. Концептуальные положения формирования новой промышленной доктрины: научн. докл / А. Н. Алымов, В. Н. Емченко, В. Н. Ерохин // НАН Украины, Ин-т экономики. — К. : ИЭ НАНУ, 2002. — 68 с. 5.Алымов А. Н. Сбалансированность народнохозяйственного развития: (Регион. и отрасл. пробл.) / А. Н. Алымов, Ф. Д. Заставный, Д. К. Прейгер // АН УССР, Совет по изуч. производ. сил УССР. — К. : СОПС УССР, 1986. — 223 с. 6.Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / Олександр Амоша // Економіст. — 2005. — № 6. — С. 28—34. 7.Біла книга про безпеку харчових продуктів / Комісія Європейських співтовариств. — Брюссель, 2000. — Режим доступу до: http://www.sps-info.org.ua/uploads/files/White%20paper%20ukr.doc. 8.Білорус О. Г. Глобалізація і національна стратегія України / Білорус О. Г. — К. : ВО “Батьківщина” , 2001. — 301 с. 9.Білорус О. Г. Стратегічні імперативи розвитку України в умовах глобалізації / О. Г. Білорус // Економічний Часопис – ХХІ. — 2001. — № 10. — С. 3—8 10.Бєляєв О. О. А. С. Бебело Політична економія: навч. посіб. / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело — К. : Київ. нац. екон. ун-т, 2001. — 328 с. 11.Болдуєв М. В. Пряме іноземне інвестування і забезпечення здорового конкурентного середовища в умовах світового процесу глобалізації / М. В. Болдуєв // Актуальні питання удосконалення фінансово–кредитного механізму в Україні. — Запоріжжя : Гуманіт. ун-т “Запоріз. ін.-т держ. та муніцип. упр.”, — 2005 — Вип. 3. — С. 253—262. 12.Борщевський П. П. Интенсификация производства в пищевой промышленности / Борщевський П. П. — К. : Урожай, 1989. — 136 с. 13.Борщевський П. П. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків харчової промисловості України / П. П. Борщевський, Т. В. Пепа // Економіка АПК. — 1995. — № 12. — С. 43—47. 14.Бураковський І. Три виміри зовнішньоекономічної політики України в епоху глобалізації: інституційно–технологічні підходи / Ігор Бураковський // Україна–НАТО. — 2007. — № 6. — C. 60—68. 15.Бутко М. Інноваційні імперативи регіонального розвитку в Україні / Микола Бутко // Економіст. — 2006. — № 7. — С. 26—30. 16.Бутко М. П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці / Бутко М. П. — К. : Знання України, 2005. — 476 с. 17.Вайцеховська В. В. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України у світову економіку / В. В. Вайцеховська // Актуальні проблеми економіки. — 2006. – № 8(62). — С. 55—60. 18.Вакуленко Л. Л. Значення СОТ для АПК України / Вакуленко Л. Л. // Економічні науки: зб. наук. праць — Луганськ : Луган. нац. аграр. ун-т. — 2005. — № 51 — С. 39—41. 19.Венцьковський Д. Проблеми та пріоритети зовнішньоторговельного співробітництва України / Дмитро Венцьковський // Євроатлантикінформ. — 2007. — № 5. — C. 75—76. 20.Всемирная организация торговли и национальные экономические интересы / [науч. редкол. И. С. Королев и др.]. — М. : Наука, 2003. — 328 с. 21.Гайдуцкий А. Инвестиционные аспекты вступления в ВТО для аграрных секторов стран Центральной и Восточной Европы / Андрей Гайдуцкий // Экономика Украины. — 2006. — № 7. — С. 83—89. 22.Геєць В. М. Концепція розвитку внутрішнього ринку України / В. М. Геєць, Точилін В. О. // Вісник Інституту економічного прогнозування. — 2002. — № 2. — С. 3—9. 23.Глобальні трансформації та стратегії розвитку / [Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г., Гончаренко О. М та ін.]; за ред. О. Г. Білоруса — К., 1998. — 416 с. 24.Гойчук О. І. Продовольча безпека держави як умова вступу України у Світову організацію торгівлі / О. І. Гойчук // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали конф., 20–21 листоп. 2003 р. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 27—29. 25.Голиков А. П. АПК Украины на мировом рынке сельскохозяйственного сырья и продовольствия при её вступлении в ВТО / А. П. Голиков // Вісник Харк. нац. ун–ту ім. В.Н. Каразіна. — 2003. — № 580. — С. 247—249. 26. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Гребельник О. П. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 695 с. 27.Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. / Гребельник О. П. — К. : Київ. держ. торг.- екон. ун-т., 1996. — 76 с. 28.Губенко В. І. АПК і СОТ: стан розвитку, мета вступу, проблеми бухгалтерського обліку та вибір оптимальної моделі звітності / В. І. Губенко // Економічні науки: зб. наук. праць — Кіровоград : Кіровогр. нац. тех. ун-т. — 2005. – Вип. 7, ч. 1. — С. 16—20. 29.Губенко В. І. Методи нормативного регулювання експорту продукції АПК при вступі України до СОТ / В. І. Губенко // Продуктивність агропромислового виробництва: наук.-практ. зб. — К., 2004. — № 1. — С. 202—209. 30.Губенко В. І. Механізм зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу: лібералізація і протекціонізм: дис. ... доктора екон. наук: 08.07.02 / Губенко Василь Іванович. — Біла Церква, 2004. — 414 с. 31.Губенко В. І. Україна і СОТ: удосконалення тарифного регулювання для захисту внутрішнього продовольчого ринку / В. І. Губенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. — 2003. — Вип. 66. — С. 235–239. 32.Губский Б. Стратегия интеграции: о национальной политике Украины в вопр. международной интеграции / Богдан Губский // Зеркало недели. – 2006. — № 12(591) — С. 8. 33. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Губський Б. В. — К. : Наукова думка, 1998. — 390 с. 34.Данилишин Б. М. Новий регіоналізм / Б. М. Данилишин, В. П. Семиноженко. — К. : Наукова думка, 2005. — 160 с. 35.Данилишин Б. М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіональний рівень / Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. І. — Вінниця : Книга-Вега, 2007. — 572 c. 36.Дайнеко А. Е. Критерии эффективности внешнеэкономической деятельности и интеграции стран в мировую экономику / А. Е. Дайнеко // Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития: материалы 4-й междунар. науч. конф., 2–3 окт. 2003 г., Минск. — Минск, 2003. — Т. 1. — 448 с — С. 375—388. 37.Дейнеко Л. В. Методологічні основи оцінки розвитку харчової промисловості / Л. В. Дейнеко // Продуктивні сили і регіональна економіка: зб. наук. праць — К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 1998,— С. 153—158. 38.Дейнеко Л. В. Наукові засади формування державної стратегії інноваційного розвитку харчової промисловості / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак, Е. І. Шелудько // Фінансово–економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 6—7 жовт. 2005 р., Житомир. — Житомир : Ред.–вид.відділ ІПСТ, 2005. — С. 52—55. 39.Дейнеко Л. В. Підтримка інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості України в умовах глобалізації / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі: матеріали ХІУ міжнарод. наук.-практ. конф., 13—14 трав. 2004 р., Чернівці. — Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2004. — С. 226—233. 40.Дейнеко Л. В. Природно–ресурсний потенціал харчової промисловості та ефективність його використання / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак, І. М. Романюк // Соціально–економічні дослідження в перехідний період. Природно–ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: зб. наук. праць / відп. Ред. М. І. Долішній. — Львів : НАН України, Ін-т рег. досл., 2004. — Вип. 2 (XI.,VI). — С. 161—166. 41.Дейнеко Л. В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень: проблеми теорії та практики / Дейнеко Л. В. — К. : Знання, 1999. — 331 с. 42.Дейнеко Л. В. Світові тенденції виробництва екологічно-чистих продуктів харчування та виклики України / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Економіка промисловості: зб. наук. праць — К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2006. — С. 29—32. 43.Дейнеко Л. В. Стан та перспективи розвитку лікеро-горілчаної галузі України в умовах приєднання до СОТ / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи: матеріали другої наук.-практ. конф., 17—18 квітня 2008 р., Житомир. / за ред. І. В. Саух. — Житомир: Видво ЖДУ ім. І.Франка, 2008. — С. 3—9. 44.Державна програма розвитку промисловості на 2003‑2011 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 р №1174 / Кабінет Міністрів України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 2003. — № 31 — С. 78. 45.Довідковий матеріал про зовнішньоекономічну діяльність та оцінку умов вступу України до СОТ в сфері аграрного сектору за 2007 рік. — К. : М-во аграр. політики, 2008. — 101 с. 46.Долгов С. И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? / Долгов С. И. — М. : Экономика, 1998. — 215 с. 47. Дорогунцов С. І. Безпека розвитку і безпека стабільності – відповідь на виклики глобалізації / Дорогунцов С. І., Ральчук О. М., Федорищева А. М. — К. : Знання України, 2004. — 39 с. 48.Дробот Н. М. Особливості формування політики державного регулювання імпорту агропродукції в контексті вступу України до Світової організації торгівлі / Н. М. Дробот // Науковий вісник Національного аграрного університету. — 2003. — Вип. 66. — С. 298 —301. 49.Друкер Питер Ф. Энциклопедия менеджмента: Весь Питер Друкер в одной книге:лучшие работы по менеджменту, написанные за 60 лет / Друкер Питер Ф.; [пер. с англ. О. Л. Пелявский]. — М. ; СПб. ; К. : Издательский дом “Вильямс”, 2004. — 421 с. 50.Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / [Геєць В. М., Александрова В. П., Артьомова Т. І. та ін.]. — К. : Фенікс, 2003. — 1006 с. 51.Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико-методологічні основи дослідження: наук. вид. / за ред. Б. М. Данилишина. — К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2008. — 220 с. 52.Експортно-імпортні операції з країнами ЄС: сільгосппродукція (посібник з правових питань) / Р. Муді, О. Поліводський. — К., 2005. —106 с. 53.Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / за ред. Р. Дяківа.— К. : Міжнародна економічна фундація, 2002. — 706 с. 54.Жаліло Я. А. Економіна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія / Жаліло Я. А. — К. Нац. ін-т. страт. досл., 2003. — (Серія “Економічні науки”) — Вип. 8 — 368 с. 55.Жекова О. А. Особенности инновационного процесса в отраслях пищевых производств / О. А. Жекова // Пищевая промышленность. — 2005. — № 12. — С. 15—18. 56.Заїнчковський А. О. Економіка, організація та управління підприємствами харчової промисловості України / А. О. Заїнчковський, О. М. Сандул // Наукові праці Національного університету харчових технологій. — 2006. — № 19, ч. 3. — С. 44—47. 57.Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України” / зб. нормат. мат. з пит. рег. зов.–економ. діял. України. — К. : Мін. зов.-економ. Зв’язків, 1997. — Ч. 1 — 152 с. — Режим доступу до закону: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=170%2F97-%E2%F0 58.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 2006. —№ 49 — С. 34. 59.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (щодо уточнення деяких термінів) / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 2004. —№ 48 — С. 9. 60.Закон України “Про внесення змін до статті 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Відомості Верховної Ради України. — 2008. —№ 23 — С. 614. 61.Закон України “Про внесення змін до статті 37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Відомості Верховної Ради України. — 2006. —№ 15 — С. 589. 62.Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” /Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 2000. —№ 16 — С. 21. 63.Закон України “Про єдиний митний тариф” / зб. нормат. мат. з пит. рег. зов.–економ. діял. України. — К. : Мін. зов.-економ. зв’язків, 1997. — Ч. 1 — 152 с. 64.Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” / зб. нормат. мат. з пит. рег. зов.–економ. діял. України. — К. : Мін. зов.-економ. зв’язків, 1997. — Ч. 1 — 152 с. 65.Закон України “Про Митний кодекс України” / зб. нормат. мат. з пит. рег. зов.–економ. діял. України. — К. : Мін. зов.-економ. зв’язків, 1997. — Ч. 1 — 152 с. 66.Закон України “Про режим іноземного інвестування” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 19 — Ст. 80. 67.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Єдиний митний тариф” /Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 2008. —№ 33 — С. 18. 68.Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” / зб. нормат. мат. з пит. рег. зов.–економ. діял. України. — К. : Мін. зов.-економ. зв’язків, 1997. — Ч. 1 — 152 с. 69.Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 1999. —№ 7 — С. 67. 70.Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 1999. —№ 7 — С. 28. 71.Закон України “Про інвестиційну діяльність” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Відомості Верховної Ради України. — 1991 — № 47 — Ст. 646. 72.Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 1998. —№ 3 — С. 13. — Режим доступу до закону: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=771%2F97-%E2%F0&p=1220480813813399 73.Закони України “Про внесення зміни до статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Офіційний вісник України. — 1999. —№ 46 — С. 1. 74.Законодавче забезпечення вступу до СОТ — перспективи для сільськогосподарських товаровиробників: матеріали круглого столу, 28 лютого 2006 р. / Ін–т законодавства Верх. Ради України, Спіл. парлам.- уряд. коміс. з інтеграції до СОТ; Ред. О. Л. Копиленко. — К. : Парлам. вид-во, 2006. — 79 с. 75.Зведений прогноз науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі 5 років та наступне десятиліття [Геєць В. М., Александрова В. П., Скрипниченко М. І. та ін.]. — К. : Фенікс, 2007. — 152 с. 76.Звіт про стан зовнішньоекономічних відносин в системі агропромислового комплексу за 2007 рік (за даними митних органів) — К. : М-во аграр. політики, 2008. — 58 с. 77.Згуровський О. Війни глобалізації / О. Згуровський // Дзеркало тижня. — 2006. — № 6. — С. 3. 78.Зовнішньоекономічна політика України: європейський та російський вектор [Мазаракі А. А., Юхименко В. В., Гребельник О. П. та ін. ]; за ред. А. А. Мазаракі — К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. — 280 с. 79.Иноземцев В. Глобализация национальных хозяйств и современный экономический кризис / В. Иноземцев // Проблемы теории и практики управления. — 1999. — № 3. — С. 18—23. 80.Иноземцев В. Глобализация: иллюзии и реальность / В. Иноземцев // Свободная мысль – XXІ. — 2000. — № 1. — С. 26—36. 81.Интеграция научно–технической сферы Украины в мировую экономическую систему. Монография / [Макагон Ю.В., Кацура С.Н., Кравченко М.И., Ходыкина В.В.]. // НАН Украины, Ин-т экономики пром–сти, Мин–во образования и науки Украины. — Донецк: Донецкий нац. ун-т, 2003. — 236 с. 82.Кавецький І. Й. Український ринок продовольства: проблеми імпорту / І. Й. Кавецький // Український географічний журнал. — 2001. — № 1. — С. 9—16. 83. Каптуренко М. Г. Соціальна політика та економічна безпека / Каптуренко М. Г.; за ред. Є. І. Крихтіна. — Донецьк : Каштан, 2004. — 336 c. 84.Каптуренко Н. Г. Украина в международных сравнениях / Н. Г. Каптуренко // Налоговый курьер. — 2004. — № 24 (72). — С. 2—4. 85.Кваша С. Вступ до СОТ: перспективи для аграрної економіки / С. Кваша, О. Жемойда // Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період: матеріали десятих річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників. — К. : УААН, Нац. наук. центр “Ін-т аграр. економіки”, 2008. — 30 с. 86.Кваша С. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу України до СОТ / С. Кваша // Економіка України. — 2003. — № 10. — С. 79—85. 87.Кваша С. М. Формування фінансово–економічного механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.07.02 / С. М. Кваша. — К., 2001. — 40 с. 88.Клейнер Г. Эволюция и реформирование промышленных предприятий: 10 лет спустя / Г. Клейнер // Вопросы экономики. — 2000, № 5. — С. 69—70. 89.Клочко В. Глобалізація та її вплив на країни з перехідною економікою / В. Клочко // Економіка України. — 2001. — № 10 — С. 51—58. 90.Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації [Жаліло Я. А., Базилюк Я. Б., Белінська Я. В. та ін.]; за ред. Я. А. Жаліла. — К. : Нац. ін-т. страт. досл., 2005. — 388 с. 91.Ключник А. В. Зовнішньоекономічна діяльність АПК потребує активізації та підвищення ефективності / А. В. Ключник // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2005. — № 1. — C. 93—98. 92.Кобута І. В. Узгодженість регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України та Росії з принципами СОТ / І. В. Кобута // Економіка АПК. — 2006. — № 6. — C. 149—155. 93.Ковальський В. С. Інтеграція в СОТ і аграрний ринок СНД / В. С. Ковальський // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов — Донецк, 2004. — Ч. 1. — С. 32—34. 94.Кокоть В. Пріоритети зовнішньоекономічних зв’язків України / В. Кокоть // Закон і бізнес. — 2006. — № 5 (733). — С. 2. 95.Колісниченко М. В. Проблеми зовнішньоекономічної стратегії та управління ЗЕД / М. В. Колісниченко, Л. Є. Фурдичко // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: зб. наук. праць за матеріалами доп. міжнар. наук.-практ. конф. — Львів, 2004. — Ч. 3. – С. 303—305. 96.Коломицев В. П. Проблеми зовнішньоекономічного співробітництва України з країнами Європейського союзу / В. П. Коломицев // Торгівля і ринок України: зб. наук. праць з пробл. торгівлі і громад. харчування. — Донецьк, 2001. — С. 13—14. 97.Коломойцев В. Е. Аналітична оцінка та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України / Коломойцев В. Е. — Луганськ : Східноукр. держ. ун-т, 2003. — 26 с. 98.Концепція проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року. — Орієнтир (додаток до Урядового кур’єру). — 2008. — № 143. — С. 6. 99.Кособоков О. Аграрний аспект вступу України до СОТ / О. Кособоков // Зб. наук. праць / Ін-т світової екон. і міжнар. відносин НАН України. — К., 2005. — Вип. 45. — С. 87—97. 100.Косолапов Н. Глобализация: сущность и международно–политические аспекты / Н. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения. — 2001. — № 3. — С. 69—73. 101.Крисанов Д. Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації / Крисанов Д. Ф. — К. : Ін-т економ. НАН України, 1998. — 235 с. 102.Крисанов Д. Ф. Економіко-екологічні проблеми харчової промисловості України / Крисанов Д. Ф. — К. : Ін-т економ. НАН України, 2002. — 247 с 103.Круглый стол МЭ и МО. Актуальные вопросы глобализации // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — № 4. — С. 37—52, — № 5. — С. 41—57. 104.Кузнєцова О. А. Научно–инновационный аспект внешнеэкономической деятельности в Украине / О. А. Кузнєцова // Духовний розвиток як фактор морально–етичного формування особистості: матеріали міжвуз. обл. студ. наук.-практ. конф. — Донецьк: Наука і освіта, 2004. — С. 166—168. 105.Купчак П. М. Маркетинг – важлива передумова ефективного розвитку зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості України / П. М. Купчак // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали четвертої міжнарод. наук.-практ. конф., 20 трав. 2008 р., Київ. / Рада по вивч. прод. сил України НАН України. — К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2008. — Ч.3. — С. 205—207. 106.Купчак П. М. Механізм управління природокористування в агропромисловому комплексі / П. М. Купчак, О. М. Максимович // Вісник Сумського державного університету. — 2006. — № 7(91). — С. 203–209. 107.Купчак П. М. Проблеми безпеки та якості харчової продукції в Україні та шляхи їх вирішення / П. М. Купчак // Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики: матеріали наук. читань пам’яті П. П. Борщевського, 12 трав. 2006 р., Київ. / Рада по вивч. прод. сил України НАН України. — К. : Рада по вивч. прод. сил України НАН України, 2006. — С. 216—218. 108.Купчак П. М. Проблеми та перспективи споживання генетично-модифікованої промислової продукції в Україні / П. М Купчак // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції (ЕП–2005): матеріали четвертої міжнарод. наук.-практ. конф., 24—27 трав. 2005 р., Суми. / Сум. нац. аграрний ун-т. — Суми : ВТД “Університетська книга”, 2005. — С. 52—54. 109.Купчак П. М. Розвиток продуктивних сил харчової промисловості Чернігівської області / П. М. Купчак // Суспільно–географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 20—21 квіт. 2003 р. — К. : ВГЛ Обрії, 2004. — С.120—121.

Стоимость доставки работы, в гривнах: (при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)	50

Найти готовую работу

ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:

Связаться

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ

25.03.24 Іміджування в процесі функціонування державної влади

25.03.24 Політичний імідж як складова публічної взаємодії

25.03.24 Методологія сучасних іміджевих досліджень

Архив материала для курсовых и дипломных работ

Ссылки:

Счетчики:

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.