У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название НАПРЯМКИ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ РОЗВИТКУ ЛІСОРЕСУРСНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
Количество страниц 189
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Год сдачи 2010
Содержание Вступ

Розділ I.Науково-методологічні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів
1.1.Лісоресурсна сфера у форматі соціально-економічного розвитку України
1.2.Лісові ресурси в стабілізації еколого-економічних систем
1.3.Оцінка еколого-економічних втрат лісоресурсної сфери від природних чинників і антропогенного навантаження

Висновки до першого розділу.
Розділ II.Методологічні засади регулювання рентних лісоресурсних відносин
2.1.Рентні лісоресурсні відносини в умовах модернізації економіки
2.2.Місце ренти в системі кадастрової оцінки різних компонентів лісу
2.3.Методологічні засади економічної оцінки лісових ресурсів

Висновки до другого розділу.
Розділ III.Удосконалення організаційно-економічного механізму лісоресурсного комплексу
3.1.Формування ринковоорієнтованої системи оподаткування в природоресурсній сфері
3.2.Структурна перебудова організаційно-економічного механізму лісоресурсної сфери
3.3.Стратегічні напрямки розвитку лісового комплексу

Висновки до третього розділу.

Висновки і пропозиції

Список літератури

ВСТУП

Актуальність теми. Лісоресурсний комплекс України внаслідок недостатньо ефективної охорони, збереження і відтворення лісів продовжує функціонувати в складній еколого–економічній ситуації: погіршилася породна структура лісових екосистем, знизилася їх продуктивність, виснажилися лісоексплуатаційні запаси, здеградували природно–захисні функції лісових насаджень, збіднилося біологічне різноманіття. Внаслідок обмеження необхідних коштів та інвестицій низькими залишаються обсяги посадки лісових культур, створення захисних насаджень, посилилась розбалансованість між лісосировинними ресурсами, обсягами лісоексплуатації та лісоспоживання. Теоретико–методологічні засади розвитку лісового господарства, лісової промисловості, організаційно–економічні, екологічні і правові механізми вважаються недостатньо опрацьованими. Розподіл земель лісогосподарського призначення і лісових насаджень за формами власності і господарювання, функції управління лісами і лісогосподарським виробництвом не узгоджуються з екологічно-збалансованими принципами господарювання і ринковими умовами.
Викладене вище є підставою необхідності подальшого удосконалення напрямків структурної модернізації лісового комплексу України, поглиблення науково-методологічних засад з питань еколого-економічної оцінки лісових ресурсів, визначення лісоресурсної сфери в системі еколого-економічної безпеки, розробки методологічних засад регулювання рентних лісоресурсних відносин, обґрунтування місця ренти в системі кадастрової оцінки лісових ресурсів, удосконалення інформаційного забезпечення даної оцінки, визначення еколого-економічних втрат лісоресурсної сфери від антропогенного навантаження. Особливої уваги заслуговують також дослідження екологічних аспектів господарювання в лісах, фінансове забезпечення лісоресурсного відтворення, напрямки регулювання лісогосподарським і лісопромисловим виробництвами. Не може залишатися поза увагою й розробка стратегічних пріоритетів подальшого зростання лісоресурсної сфери, приведення організаційно-економічного механізму всіх складових лісового комплексу до вимог ринкової системи господарювання, підвищення ефективності лісоресурсного відтворення, збільшення частки галузі в природно-ресурсному і економічному потенціалі країни.
Розробка теоретико-методологічних підходів з реформування економіки і природно-ресурсної сфери України, модернізації лісоресурсного комплексу, удосконалення еколого–економічної оцінки природних ресурсів, підвищення ефективності їх відтворення і використання в останні роки посилилася. Певний вклад в її вирішення внесли:
з питань модернізації економіки природокористування: Бистряков І.К., Варанкін В.В., Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М., Добряк Д.С., Лисецький А.С., Мельник Л.І., Міщенко В.С., Олійник Я.Б., Трегобчук В.М., Хвесик М.А., Хлобистов Є.В. та інші;
з питань економіки лісоресурсної сфери: Генсірук С.А., Дяченко Я.Я., Коваль Я.В., Лакида П.І., Мішенін Є.В., Пила В.І., Петров А.П., Римар М.В., Синякевич І.М., Строчинський А.А., Туниця Ю.Ю. та інші.
Перебудова лісоресурсного комплексу вимагає подальшого розвитку його галузевих структур, поглиблення методологічних засад рентних лісоресурсних відносин, формування ринково–орієнтованого організаційно–фінансового механізму, відродження багатоукладної системи організації лісогосподарського виробництва, забезпечення комплексного збалансованого використання і відтворення лісових ресурсів, підвищення частки лісових ресурсів в природо–ресурсному потенціалі та національному багатстві країни. Актуальність та прикладна значимість дисертаційної роботи визначається тим, що вона спрямована на розв'язання вказаної проблематики, останнє і обумовило вибір теми дисертації, визначило мету, структуру та зміст дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо пов'язані з тематикою науково–дослідних робіт РВПС України НАН України, зокрема з темами: 3.1.5.85. "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)", (номер держреєстрації 0100U000657), в межах якої автором здійснена оцінка лісоресурсного потенціалу Львівської і Хмельницької областей, визначено напрямки його використання і відтворення; ІІІ–3–05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку", номер держреєстрації 0106U005193(39), в межах якої автором розроблено пропозиції щодо інноваційно–технологічних пріоритетів розвитку лісоресурсного комплексу; ІІІ–7–06(90). Економічний простір і динаміка продуктивних сил України (виконувалася за постановою Бюро Відділення економіки НАН України від 29 грудня 2005 р., протокол № 9, в межах якої автором розроблено пропозиції щодо оцінки використання лісоресурсного потенціалу в контексті просторового розвитку.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення пріоритетних напрямків щодо структурної перебудови розвитку лісоресурсного комплексу в умовах трансформації економіки. Для досягнення цієї мети були поставлені для вирішення такі завдання дисертаційного дослідження:
визначити місце лісоресурсної сфери в системі еколого–економічного розвитку;
розкрити значення лісових ресурсів у стабілізації еколого-економічних систем;
оцінити еколого–економічні втрати лісоресурсної сфери від природних чинників і антропогенного навантаження;
удосконалити рентні лісоресурсні відносини, поглибити методологічні засади економічної оцінки лісових ресурсів;
визначити місце ренти у системі кадастрової оцінки лісових ресурсів;
встановити стратегічні пріоритети подальшого зростання лісоресурсної сфери;
удосконалити механізм оподаткування за використання лісових ресурсів;
обґрунтувати ринково-орієнтовану систему організації і управління лісами і лісогосподарським виробництвом;
обґрунтувати стратегічні напрямки розвитку лісового комплексу України.
Об'єктом дослідження є еколого–економічні процеси структурної перебудови розвитку лісоресурсного комплексу в контексті його переходу на ринкові засади.
Предметом дослідження є сукупність теоретико–методологічних засад з пріоритетних напрямів перебудови лісоресурсного комплексу в умовах переходу на нові форми господарювання.
Методи дослідження – методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування, теорії управління, економічної теорії збалансованого розвитку. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі в основному використовувалися такі методи: системного підходу – для розкриття значення лісових ре6сурсів у стабілізації еколого-економічних систем, еколого–економічної оцінки втрат лісоресурсної сфери від антропогенного навантаження та удосконалення рентних лісоресурсних відносин; абстрактно–логічний – для поглиблення методологічних засад регулювання рентних лісоресурсних відносин та визначення місця ренти у системі кадастрової оцінки лісових ресурсів; діалектичний і причинно–наслідкових зв'язків – для формування ринково–орієнтованого фінансового механізму в сфері використання і відтворення лісових ресурсів; факторний аналіз і економіко–статистичний метод – для оцінки напрямків використання і відтворення лісових ресурсів та інформаційного забезпечення кадастрової оцінки лісоресурсного потенціалу; наукової абстракції – для удосконалення організаційно–економічного механізму лісоресурсного комплексу, структурної перебудови лісоресурсної сфери, розробки напрямків переходу лісового сектора економіки на засади збалансованого розвитку.
Інформаційну базу досліджень складають законодавчі і нормативно–правові акти України з питань природокористування, монографії та науково–аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, статистичні дані Державного комітету статистики України, Державного комітету лісового господарства України, власні матеріали досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:
вперше
визначено напрямки структурної перебудови плати і платежів за використання лісових ресурсів, в основу яких покладено частку рентного лісоресурсного доходу, не пов’язаного з лісогосподарською діяльністю;
поглиблено
зміст поняття "лісоресурсна рента", що, на відміну від існуючого, представляється як надприбуток ( порівняно з нормальним чи середнім), що не пов’язаний з підприємницькою діяльністю в галузі лісовирощування, лісозаготівель, обробки і переробки деревини, її утилізації та збуту;
зміст поняття "рентні лісоресурсні відносини", основу яких складають - форми власності на землі лісового фонду і лісові насадження, взаємовідносини між власниками лісоресурсної сфери з лісокористувачами (орендарями) і державними структурами з приводу розмежування рентних надходжень від використання лісів на державні та суспільні потреби, формування рентоносного лісоресурсного середовища та механізми щодо справедливого розподілу рентного доходу та необґрунтованого привласнення;
стратегічні напрямки подальшого зростання лісоресурсного комплексу, що на відміну від наявних, враховують адаптацію до соціально–орієнтованої економіки і ринкової системи збереження та відновлення біорізноманіття, створення сприятливого навколишнього середовища;
удосконалено
зміст поняття «еколого-економічна стабілізація», що представляє собою специфічну складову еколого-економічної бехпеки зі своїми функціями і завданнями, спрямованими на збереження природно-ресурсних систем, забезпечення їх стійкості, раціональне використання без нанесення шкоди навколишньому середовищу;
напрямки державного екологічно-спрямованого регулювання лісового комплексу, основу якого складають лісогосподарське виробництво (відтворення лісових ресурсів, лісовирощування, охорона лісових екосистем), лісоексплуатація (заготовка деревини, ресурсів побічного користування тощо) і переробка ресурсів деревини в цілях максимально можливого забезпечення економіки держави і населення в різноманітних виробах із деревини та надання послуг;
одержало подальший розвиток
структура державного лісового кадастру, яка на відміну від традиційного, що розробляється лісовпорядними підприємствами «Ліспроект», доповнюється компонентами: економічної оцінки земель лісового фонду і лісових насаджень, під якими розуміється їх доходність, формами власності на ліси, лісові ресурси та формами господарювання;
рентоформуючі фактори лісоресурсної сфери, що порівняно з наявними враховують ціннісні характеристики ресурсів, асиміляційні можливості лісових екосистем, здатних поглинати і трансформувати забруднення, технічні та організаційні умови лісовирощування, лісоексплуатації та переробки ресурсів деревини, форми власності та господарювання;
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації, що містяться в дисертації мають важливе практичне значення щодо обґрунтування науково-методологічних засад еколого-економічної оцінки лісових ресурсів, поглиблення методологічних аспектів регулювання рентних лісоресурсних відносин, формування організаційно-економічного механізму лісоресурсного комплексу, розмежування функцій управління лісами і лісогосподарською діяльністю, розробки стратегічних напрямків подальшого зростання лісоресурсного комплексу.
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, відповідно до планів науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/101 від 05.02.2008). Матеріали дисертації з питань екологічно-збалансованого розвитку лісоресурсної сфери використані кафедрою “Менеджмент лісового господарства” Навчально-наукового інституту лісового і лісопаркового господарства НАУ у навчальному процесі та знайшли своє відображення в науково-дослідних роботах Інституту (довідка № 354 від 19.12.2007 р.), а також при розробці напрямків структурної модернізації лісоресурсного комплексу Житомирської області (довідка № 77 від 14.01.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано важливе наукове завдання з питань структурної перебудови лісового комплексу та практичних підходів до удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання використання і відтворення лісових ресурсів як передумови переходу лісового господарства на засади екологічно збалансованого розвитку.
Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування і охорони довкілля.
Апробація результатів досліджень. Основні положення та результати досліджень обговорювалися на: четвертій Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно-чистої агропромислової продукції” (Суми, 24-27 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові основи ведення сталого лісового господарства” (Івано-Франківськ, 24-25 жовтня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку” (Львів, 20-22 жовтня 2005 р.); науковій конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 20 листопада 2006 р); науково-практичній конференції “Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку“ (Київ, 20 квітня 2007 р. ).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових працях, з них 7 у фахових виданнях, загальним обсягом 4,2 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить до 190 стор. комп’ютерного тексту, який містить 7 таблиць та 2 рисунка. Список використаних літературних джерел із 170 найменувань викладено на 14 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У дисертації викладено науково-методологічні засади з пріоритетних напрямків структурної модернізації лісоресурсного комплексу України, еколого-економічної оцінки лісових ресурсів, регулювання рентних лісоресурсних відносин та удосконалення організаційно-економічного механізму лісоресурсного комплексу. Основні висновки, які випливають з отриманих досліджень, є такими:
1. Економічні, соціальні і екологічні особливості лісу визначили його важливу цінність в народногосподарському комплексі. Ліс як і земля в сільському господарстві, виступає як головний засіб виробництва, просторовий базис розміщення лісозаготівельної промисловості, розвитку мисливства, заготівлі продукції недеревинного походження, сфери обслуговування (рекреація і т. ін.), ефективного чинника стабілізації економіки, збереження і поліпшення навколишнього природного середовища.
2. Характер продукції лісу обумовлюється перш за все природно-кліматичними умовами. Частка праці в цьому процесі дуже мала. Це означає, що ліс може зростати і відновлюватися без впливу суспільної праці. Запаси лісу в даному випадку, виключно виступають як продукти природи, тому важко визначити їх вартість. На думку деяких економістів, вказані запаси лісу не являються товаром і не мають вартості. Але це помилкове твердження. Всі лісові насадження на даному етапі опосередковані працею, тому мають споживчу вартість і вважаються товаром.
3. Лісові ресурси як продукти природи використовуються як предмети праці для виробництва різноманітної лісопродукції. Незважаючи на замінники деревини, асортимент виробів з неї не зменшується, а навпаки має тенденцію до збільшення. Лісові, деревообробні, меблеві та целюлозно-паперові підприємства інших галузей економіки не тільки задовольняють попит населення країни в різних виробах із деревини, але і сприяють подальшому зростанню соціально-економічної сфери. Однак, місцеві ресурси лісу вкрай обмежені, тому основним завданням є більш раціональне їх використання для виробництва лісопродукції.
4. Еколого-економічна стабілізація – важлива складова екологічної і соціально-економічної безпеки. Це по суті - організаційно-управлінська функція зі своїми специфічними і загальними цілями і завданнями, спрямованими на збереження економічного і природно-ресурсного потенціалу, забезпечення необхідних умов для життєдіяльності суспільства, стійкості і оптимальної збалансованості між економічним середовищем і темпами економічного зростання, завдяки чому досягається суспільний прогрес без нанесення шкоди природному навколишньому середовищу.
5. Поняття «еколого-економічна стабілізація» в принципі можна з впевненістю підкреслити ідентифікується, як «еколого-економічна безпека», суттєвої різниці між даними поняттями не має. Виокремлені з них складові, зокрема «екологічна безпека» і, відповідно «економічна безпека» представляють собою окремо взяті автономні компоненти зі своїми власними цілями і завданнями, що широко використовуються в практичних і наукових цілях, наприклад, для аналізу і оцінки стану національної безпеки та розробки напрямків соціально-економічного розвитку територіально-соціально-економічних систем різного спрямування.
6. Стратегія екологічно збалансованого розвитку держави має будуватися на пріоритетах національних інтересів з урахуванням стійкої рівноваги в довготерміновому періоді. Національні природні ресурси незалежно від форм власності повинні використовуватися з урахуванням потреб нинішнього й майбутніх поколінь, а діяльність держави і людини підпорядковуватися законам природи й обмеження, які визначаються цими законами.
7.Рентні лісоресурсні відносини – важлива складова лісоресурсної політики, основу якої складають: взаємовідносини між власниками лісоресурсної сфери з лісокористувачами (орендарями, посередниками) і державними структурами з приводу розмежування рентних надходжень від використання лісів на державні і суспільні потреби; форми власності на землі лісового фонду і лісові насадження; формування рентного лісоресурсного середовища та механізми щодо справедливого розподілу рентного доходу, його перерозподілу та необґрунтованого привласнення.
8.Сформульовано поняття «лісоресурсна рента» – що представляє собою ефект у вигляді додаткової продукції, одержаної при експлуатації кращих за якістю лісових ресурсів та їх розташуванням у порівнянні із гіршими. Визначено, що лісоресурсна рента як економічна категорія характеризує будь-який дохід, що регулярно отримується з земель лісового фонду і лісових ресурсів як капіталу, що безпосередньо не залежить від підприємницької лісогосподарської діяльності, лісоексплуатації, переробки деревини та доставки її споживачу.
9.Лісоресурсна рента реалізується не у вигляді класичної форми ренти, як такої, а рентного доходу, оскільки чиста рента важко піддається визначенню і вилученню із загального її обсягу, яка представляє собою частку прибутку суб’єктів господарської діяльності від використання лісових ресурсів. Показано, що основними складовими лісового рентного доходу, є такі види ренти: абсолютна, монопольна і диференційна.
10.Рента розглядається як одна з важливих факторів подальшого соціально-економічного розвитку, регіонального економічного зростання і лісового комплексу взагалі. Виходячи з зазначеного, виникає необхідність удосконалення цільових установок рентних відносин у лісоресурсній сфері та створення на їх основі державно-регулюючих механізмів, які забезпечували б більш повне вилучення лісової ренти для наповнення бюджету.
11. Податкова політика є однією з найважливіших і найскладніших складових економічної політики, на підставі якої приймаються ефективні рішення, наприклад, з природоохоронної тематики. Тому ця політика має безперервно удосконалюватися відповідно до змін зовнішнього середовища.
12. Податки, згідно законодавства України про оподаткування – це обов’язкові збори, накладені державою на доходи, видатки або майно, без точно визначеної зустрічної компенсації. Головна мета оподаткування – мобілізації доходів дня фінансування суспільних потреб. Вказане визначення притаманне і для оподаткування природних ресурсів, які використовуються для задоволення потреб економіки чи надання послуг.
14. Ліси України до цього часу, за винятком частини колишніх лісів колгоспів, залишаються власністю держави. Однак, вказана форма власності не достатньо ефективна. Вона характеризується відчуженням широких мас населення від лісу як засобу виробництва, а також відриву лісового господарства від інтересів суспільства і екології. Тому виникає потреба реформування наявної власності на землі лісогосподарського призначення, що передбачає: роздержавлення і приватизацію частини земель лісового фонду і лісових ресурсів, удосконалення лісогосподарського виробництва та системи управління лісами і лісогосподарською діяльністю.
15. Фінансування галузі – особлива умова відтворення лісових ресурсів, їх охорони і використання. Вирішення цього завдання потребує значного збільшення власних коштів, мобілізація яких не здійснюється, допоки лісові насадження та їх соціально-екологічні функції не одержать визнання товарної продукції лісогосподарської діяльності з усіма наслідками, що випливають з цього поняття. Вказане, звичайно, не означає, що за умови такого визнання ліс стане виключно об'єктом купівлі-продажу.
16. У лісовому господарстві України є резерви для збільшення плати за ресурси лісу. Не всі вони є платними, зокрема, не справляється плата за використання деревини від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, санітарних та інших рубок, а також насаджень захисного і рекреаційного призначення. Земельні угіддя лісогосподарського призначення (землі лісового фонду) також не оподатковуються, що є причиною зниження ефективності їх використання.
17. Не відповідає ринковим умовам господарювання економічна природа попенної плати, яка на часі вважається "основою справляння плати за лісовирощування". Суперечить логіці ціноутворення й формування лісових такс, на базі яких формується величина попенної плати.
18. В умовах переходу економіки країни на екологічно збалансовані засади виникає також необхідність поліпшення інноваційно-технологічного забезпечення галузі. За даними досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України у загальній вартості основних фондів підприємств лісового господарства наявна значна частка (близько 25%) невиробничих фондів. Але, основні ж виробничі фонди характеризуються високим ступенем матеріальної зношеності і моральної застарілості устаткування, особливо парку спеціальних машин і механізмів.
19. Науково-технічний прогрес, створюючи умови і можливості для економічно доцільної заміни деревини в ряді традиційних областей її застосування, одночасно відкриває нові напрями ефективного використання деревної сировини і неминуче розширює сферу її споживання. В світлі новітніх досягнень науки і техніки цінні властивості деревини ще недостатньо вивчені і цей неперевершений природний полімер приховує в собі, очевидно, ще великий, досі не розкритий технічний потенціал.
20. Одним з основних завдань лісового господарства є забезпечення розширеного відтворення лісових насаджень, тобто створення їх в обсягах, що перевищує розміри лісоексплуатації. На Україні є можливості для збільшення посадки і посіву лісу з 58,6 тис. га у 2005 р. до 70-80 тис. га на найближчу перспективу, щорічно. Це уможливлюється необхідністю залісення вирубок, неугідь та еродованих земель, які неефективно використовуються у сільському господарстві.
21. Невідкладного вирішення потребує проблема розробки чіткого механізму відповідальності суб’єктів господарської діяльності, органів центральної і регіональної виконавчої влади та місцевого самоврядування за конкретне виконання окреслених показників. Питання цільового фінансування повинне вирішуватися на міжгалузевому рівні з метою знаходження альтернативних бюджетному джерел на базі державних гарантій щодо подальшого володіння, користування і розпорядження кінцевою продукцією плантаційного лісовирощування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы / Я.В.Коваль, Е.В.Мишенин, А.М. Царенко и др. – Киев: СОПС Украины НАН Украины, 2002. – 314 с.
2.Энгельс Ф. Диалектика природы // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. – 2-е изд. – Т.20, М, 1961 – 828 с.
3.Маркс К. Капитал. Т.1., М., 1961. – (Соч.: 2-е изд. // К.Маркс, Ф. Энгельс.– Т.23). – 908 с.
4.Михович А.И. Регулируемое лесосушение. М.: Лесн. Пром-сть, 1979. – С. 53-71.
5.Дзюбенко О.М. Еколого-економічні пріоритети розвитку лісоресурсного комплексу України: Дис. канд. наук: 08.00.06. Захищена 03.01.2007; Затв… 2007. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – Київ, 2006. – 219 с.
6.Цымек А.А. Продукция лесного хозяйства // Лесн. хоз-во. – 1976. - №1. – С. 43-44.
7.Антоненко І.Я. Еколого-економічна оцінка ефективності використання і охорони лісових ресурсів: Дис. канд.. економ. наук: 08.08.01: Захищена 12.11.2001. Затв… 2002. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – 2001. – 190 с.
8.Карпук А.І. Формування ринково-орієнтованої стратегії розвитку лісоресурсного комплексу України: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01: Захищена 28.02.2005. Затв… – 20205. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – Київ, 2005. – 206 с.
9.Трубников М.М. Экономическая спелость леса и организация лесохозяйственного производства. – М.: Лесн. пром-сть, 1969. – С. 7-12.
10.Судачков Е.Я. Эффективность лесохозяйственных мероприятий. – Новосибирск. – «Наука», 1975. – 252 с.
11.Петров А.А., Богданов Б.В., Белоусов В.В. Фактори эффективности лесозаготовительного производства. – М.: ВНИИЭ «Леспром», 1983. – С. 24.
12.Янушко А.Д. Проблемы продукции и экономической оценки фактора времени в лесохозяйственном производстве // Лесоведение и лесоводство. – Минск: Белор. технол. ин-т, 1969. – С. 39-43.
13. Стратегія екологічної безпеки (регіональний контекст) / За ред.. М.І.Долишнього, В.С.Кравціва. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 243 с.
14. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.06.- К.: Преса України, 1997.- 80 с.
15. Косевцов В.О., Бінько І.Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів. – К.: НІСД, 1996. – 61 с.
16. Туница Ю.Ю. Эколого-экономическая эффективность природопользования. – М.: Наука, 1980. – 168 с.
17. Федоренко Н.П., Реймерс Н.Ф. Экология и экономика- эволюция взаимоотношений. От «экономии природы» до большой «экологии» // Философские проблемы глобальной экологии.- М.: Наука.- 1983.- С. 230-277.
18. Тимчук М.Ф. Регіональна економіка (конспект лекцій). – К.: ІММБ, 1998. – 57 с.
19. Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управліня. – Вінниця: Колос, 2000. – 263 с.
20. Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика.- К.: НІСД, 1997.- 127 с.
21. Хміль Г.А. Системний аналіз проблем екологічної безпеки України // Дис. канд. тех. наук: 01.05.04 / Рада національної безпеки і оборони України, національний інститут стратегічних досліджень.- К., 1999.- 193 с.
22. Лицур І.М. Теоретико-методологічні основи еколого-економічної безпеки (на прикладі лісових ресурсів Карпат): Монографія.- К.: Наук. Світ, 2004.- 139 с.
23. Губський Б. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. – К.: НІСД, 2001. – 122 с.
24. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / Под ред.. Е.А.Олейникова. – М.: ЗАО «Бизнес-школа Интел-Синтез», 1997. – 228 с.
25. Інноваційна стратегія українських реформ / А.Гальчинський, В.Геєць, А.Кінах, В.Семиножено. – К.: Знання України, 2002, 325 с.
26. Качинський А.Б. Сучасні проблеми екологічної безпеки України. – К.: НІСД, 1994. – 48 с.
27. Кравців В.С. Регіональна екологічна політики в Україні (теорія формування, методи реалізації), - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2007. – 336 с.
28. Луцько В.С. Вдосконалення економічного механізму регулювання екологічної безпеки України. – Автореф. дис. наук: 08.08.01 / РВПС України НАН України. – К.: 2001. – 17 с.
29. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». – К.: Україна. – 1991. – 29 с.
30. Коренюк П.І. Менеджмент навколишнього природного середовища. – Дніпропетровськ: НГАУ, 2001. - 223 с.
31. Хоружая Т.А. Методы оценки экологической опасности. – М.: Экспертное бюро. – 1998. – 206 с.
32. Андреева Н.Н., Харичков С.К. Экологоориентированные инвестиции в системе обеспечения ресурсно-экологической безопасности. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. – 196 с.
33. Трансформація інституціонального механізму природокористування в умовах глобалізації: екологічні імперативи та системні суперечності / З.В.Гресимчук, І.М.Вахович, В.А.Горян, А.О.Олексюк. – Луцьк: Надстиря, 2006. – 228 с.
34. Конституція України. – К.: Інформаційно-видавниче агентство «ІВА», 1996. – 118 с.
35. Фурдичко О. Екологічна безпека країни – запорука її економічної стабільності // Регіональна економіка, 2001. - №4. – С. 18-24.
36. Рябчик В.П. Лісове товарознавство. – К.: УМКВО, 1991. – 236 с.
37. Мосійчук Ю.А. Інституціональні засади раціонального землекористування в умовах формування ринку міських земель: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01: Захищена 14 грудня 2006; Затверджена 2007 р. – К.: 2006. - 222 с.
38. Лазор О. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: організаційно-правові засади. – Львів: ТЗОВ «Ліга-Прес», 2003. – 54 с.
39. Ющенко І.О. Нормативно-правове забезпечення екологічної безпеки транскордонних територій України і напрями його удосконалення / Економіка природокористування і охорони довкілля. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2006. – С. 70-77.
40. Губський Б. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. – К.: ІЕ НАН України, 2001. – 122 с.
41. Звіт Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 3 червня 2006 р. www.rada.gov.ua.
42. Закон України «Про основи національної безпеки України». – К.: Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №7.
43. Царенко О.М. Соціально-екологічні проблеми економічного зростання // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції. – Суми: Сумський національний аграрний університет, 2005. – С. 14-16.
44. Гринів Л.С. Екологічно-збалансована економіка: проблеми теорії. Монографія. – Львів: ЛНУ ім.. І.Франка, 2001. – 240 с.
45. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки. – К.: Чернобильінтерінформ, 2004. – 336 с.
46. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1999. – С. 114.
47. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 1997. – 144 с.
48. Державний лісовий кадастр станом на 1 січня 1996 р. – Ірпінь: Українське державне лісовпорядне об’єднання, 1997. – 508 с.
49. Бачинський Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. – К.: Наукова думка, 1991. – 152 с.
50. Природодно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М.Данилишин, С.І.Дорогунцов, В.С.Міщенко та ін.. – К.: РВПС України НАН України, 1990. – 716 с.
51. Букша І.Ф., Пастернак В.П.. Стан та актуальні питання розвитку моніторингу лісів в Україні / Наукові основи ведення сталого лісового господарства. – Івано-Франківськ: Екор, 2005. – 302 с.
52. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2000. – 184 с.
53. Зібцев С.В. проблеми охорони лісів від пожеж в зонах радіаційного забруднення // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – 240 с.
54. Слободян Я.М. Актуальні проблеми лісозахисту у Карпатах та шляхи їхнього вирішення // Наукові основи ведення сталого лісового господарства. – Івано-Франківськ: Екор, 2005. – 302 с.
55. Голубец М.А. Ельники украинских Карпат. – К.: «Наукова думка», 1978. – 264 с.
56. Криницький Г.Т. Критична ситуація в смерекових лісах // Матеріали виїзного засідання колегії Державного комітету лісового господарства України за участю Національної академії наук України по проблемам всихання ялинових насаджень в карпатському регіоні. – Львів: Державний комітет лісового господарства України, 2005. – 55 с.
57. Коханеь М.І., Приндак В.П. Стан хвойних насаджень НПП «Сколівські бескиди» та перспективи їх використання. – івано-Франківськ: Екор, 2005. – 302 с.
58. Генсирук С.А. Ельники Восточных Карпат. – Львов: Львовский лесотехнический інститут, 1962. – 128 с.
59. Врублевська О.В. Екологічні витрати в лісозаготівельному виробництві (на прикладі комплексних лісових підприємств Львівської області): Дис. канд. екон. наук за спеціальністю 08.08.01. – Львів, 1995. – 241 с.
60. Степаненко М.А. Оцінка впливу радіаційного забруднення на лісові екосистеми України // Економіка природокористування і охорони довкілля. Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – 376 с.
61. Кравець П.В., Лакида П.І., Попович П.Б. Концептуальні засади екологічної паспортизації лісогосподарської діяльності // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – 240 с.
62. Синякевич И.М., Туниця Ю.Ю. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования. – Львов: «Вища школа», 1995. – 175 с.
63. Степаненко М.А. Лісовий комплекс України у системі сталого розвитку економіки регіону // Продуктивні сили України: Зб. наук. пр. – Київ: РВПС України НАН України, 2006. – 275 с.
64. Рикардо Д. – Собр. соч. - СПб, 1908. – Т.1. – С. 35-36.
65. Маршал А. Принципы экономической науки / Переклад з англ. – М.: «Прогресс», 1993. – 309 с.
66. Smith A. An Inguiry into the natyre and Causes of the Wealth of nations. W.Strahan and T.Cabell, London, UK 1976.
67. Данилишин Б.М., Міщенко В.С. Рентна політика в Україні. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2004. – 68 с.
68. Веклич О.О. Гносеологічні аспекти формування екологічної ренти // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – Ч. 2. – 256 с.
69. Данилишин Б.М. Формування політики рентних відносин і рентного регулювання // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – 256 с.
70. Яковец Ю.В. Рента, антирента, квазирента в глобально цивилизационном измерении. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2003. – 240 с.
71. Рикардо Д. Начала политической экономии. – М.: Политиздат, 1986. – Т. №. – Кн. 3. – 1084 с.
72. Коваль Я.В., Антоненко І.Я. Економічна (грошова) оцінка природних ресурсів лісового фонду України: теорія, методологія, методика. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2004. – 163 с.
73. Лисецький А.С. Теорія сільськогосподарської ренти // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – Ч. 3. – 240 с.
74. Гладкий О.В. Вплив земельної ренти на ефективність функціонування підприємств локальних промислово-агломераційних утворень // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – К.: РВПС НАН України, 2007. – Ч. 2. – 266 с.
75. Быстряков И.К. Рента как инструмент управления экономическим пространством // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – К.: РВПС НАН України, 2007. – Ч. 2. – 266 с.
76. Економіка природокористування: Курс лекцій / П.І.Лакида, О.В.Врублевська, І.Я. Антоненко, О.П.Бала. – К.: Логод, 2006. – 119 с.
77. Врублевська О.В. Конспект лекцій з економіки природокористування. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – 210 с.
78. Петров А.П. Лесной кадастр и стоимостная оценка лесных ресурсов // Лесное хозяйство.- 1992.- №2.- С. 10-12.
79. Коваль Я.В., Антоненко І.Я., Шадура М.В. Кадастрова оцінка ресурсів мисливської фауни регіону (методологічні та методичні аспекти).- Науковий вісник НАУ.- К.: НАУ, 2000.- Вип. 25.- С. 94-107.
80.Коваль Я.В, Антоненко І.Я., Мінарченко В.М. Кадастрова оцінка природних рослинних ресурсів регіону (методологічні і методичні аспекти): Зб. стат. "Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України".- Житомир: "Волинь",2000.- С. 160-166.
81. Позивайло Ю.М., Строчинський А.А. Нормативно-інформаційне забезпечення кадастрової оцінки лісових земель Полісся та Лісостепу України.- Науковий вісник НАУ.- К.: НАУ, 2000. - Вип.25. - С.107-114.
82. Позивайло Ю.М. Кадастрова оцінка лісів України в умовах реформування економіки. - Науковий вісник НАУ. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 17.- С. 342-345.
83. Лісовий Кодекс України // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.
84. Коваль Я.В. Рентна парадигма у форматі модернізації економіки країни // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. Матеріали між нар. наук. практ. конф. 17 травня 2007 р. - К.: РВПС України НАН України 2007, ч. І. – 256 с.
85. Порядок ведення державного обліку лісів і лісового кадастру, затверджений Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 1995 р. №767.
86. Інструкція "Про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів", затверджена за наказом Міністерства лісового господарства України від 15.11.95 р. №134.
87. Воронков П.Т., Дудина Е.А. Методические основы экономической оценки лесов.- Многоцелевое лесопользование на рубеже ХХI века. – Пушкино: Всероссийский научно-исследовательский институт лесоводства и механизации лесного хозяйства, 1999.- С. 14-40.
88. Ильев Л.И. Основы лесного кадастра. – М.: Лесная промышленность, 1969.-129 с.
89.Голубець М.А. Плівка життя. - Львів: Поллі, 1997.- 186 с.
90. Коваль Я.В. Економічна оцінка природних ресурсів лісових ресурсів: методологія, методика, практика. – К.: Рада продуктивних сил України НАН України, 1998. – 44 с.
91. Коваль Я.В. Рентна парадигма у форматі модернізації економіки України // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах. – К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – Ч. 2. – 256 с.
92. Тупыця Ю.Ю. Економические проблемы комплексного исполь­зо­ва­ния и охраны лесных ресурсов. – Львов: ВШО "Вища школа", 1978. – 215 с.
93.Струмилин С.Г. О цене «даровых благ» природы // Вопросы экономики. – 1967. - № 8. – С. 60-72.
94.Федоренко Н.П. Природопользование в системе социалистического производства. – М.: Прогресс, 1979. – 40 с.
95. Хачатуров Т. Об экономической оценке природных ресурсов // Вопросы экономики. – 1969. - № 1. – С. 5-9.
96.Синякевич І.М. Економіка природокористування: Навчальний посібник. - К.: ІЗМН, 1996. – 156 с.
97.Васильев П.В. Экономика использования и воспроизводства лес­ных ресурсов. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – 484 с.
98.Федоренко Н.П. Экономические проблемы оптимизации приро­до­пользования. - М.: "Наука", 1973. – 85 с.
99. Дворянина Н.С. Лісові ресурси Західного регіону України, їхній стан та перспективи використання. – К.: РВПС НАН України, 2005. – 114 с.
100.Кислова Т.А. Экономические категории в лесном хозяйстве. – Львов: "Выща школа", 1988. – 167 с.
101.Варанкин В.В. Методологические вопросы региональной оценки природных ресурсов. - М.: "Наука", 1974. - 240с.
102.Воронков П.Т. Экономическая оценка лесных угодий. - Авто­ре­ф. дис… к.с.х. наук, Красноярск, 1974. – 23 с.
103.Гофман К.Г. Учет фактора времени при экономической оценке лесных земель // В сб.: Экономическая оценка лесных земель. Тезисы науч. конф. – Каунас, 1974. - С. 72-74.
104.Джикович В.Л. О лесной политике // Лесн.-хоз-во, - 1995. - №4. – С. 16-17.
105.Болотов А.Т. О рублении, направлении и заведении лесов // Тр. вольного экономического общества. - 1766. - Т. 4. – С. 37-40.
106. Розумний. Еколого-еконмоічна оцінка сільськогосподарських угідь і проблеми землекористування: Автореф. дис… доктора екон. наук. – К.: 1996. – 44 с.
107. Фінансове право: Підручник / Є.О.Алісов, Л.К.Воронова, М.Т.Кадькаленко та ін.; Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. – Харків: Фірма «Консул», 1999. – 496 с.
108.Дедекаєв В., Несторенко Г. Альтернативний вибір економічних теорій щодо реформування системи оподаткування // Науковий вісник Національної академії ДСП України, 2004. - №4. – С. 5-9.
109. Buchanan J. M. Musgrave R.A. Public Finance and Public Choice. Two Contrasting Visions of the State. – Cambridge (Mass.): The MIT Press, 2000/ - P.5.
110. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. – 2003. - №2 – С. 39-43.
111.Бодюк А.В. Прогнозування надходжень до бюджету коштів для геологорозвідувальних робіт // Нафтова і газова промисловість. – 2004. - №3. – С. 3-6.
112.Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці.- Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 362 с.
113.Про обсяги продукції, робіт та послуг лісового господарства в Україні (форма №2 - лг): Статистична звітність за 2000-2004 рр. – К.: Держкомлісгосп України, 2005. – 33 с.
114.Бобко А.Н. Лесное управление и его реформирование или не об очередном варианте реформы лесного хозяйства. – ВУД БИЗНЕС. – 2003. - №3. С. 6-10.
115.Бобко А.Н. Лесной рынок: кто хозяин? – ВУД БИЗНЕС. – 2003. - №3. С. 9-13.
116.Дикань Л.В., Воїнова Т.С., Бережний Є.Б. Деякі аспекти оподаткування в Україні // Фінанси України. – 1999. - №4. – С. 107-112.
117.Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін..; За ред.. Г.Н. Климка, В.П.Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа. – Знання, 1997. – 743 с.
118.Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: Изд-во А.С.К., 2003. – 639 с.
119. Андрущенко В.Л., Ляшенко Ю.І. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування // Фінанси України. – 2005. - №1. – С. 36-43.
120.Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’ятаченко та ін.: За ред.. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 464 с.
121.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.
122.Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями). – К.: Україна. – 1991. – 29 с.
123.Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.: НІОС. – 2000. – 416 с.
124.Соколовська А.М. А.М. Податкова система України\6теорія та практика становлення. – К. НДФІ, 2001. – 372 с.
125.Загорський В.С., Благун І.Г. Податки на споживанн6я в системі доходів бюджету // Фінанси України. – 1999. - №10. – С. 67-72.
126.Касьяненко Л. ПДВ – який йому бути? // Фінанси України. – 1996. - № 5. – С. 81-73.
127. Лисюк В.С. Особливості методики розрахунку податкового тягаря // Фінанси України. – 2000. - №11. – С. 79-85.
128.Кваснюк Б.Є. Рента і рентні відносини в Україні // Економічна теорія. – 2004. - №1. – С. 9-23.
129. Черваньов Д.М., Рейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 514 с.
130.Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С.Міщенко та ін. – Київ: РВПС України НАН України. 1999. – 716 с.
131.Raport o stanie lasow w Polce 2004 // Panstwowe gospodarstwo lesne/ Lasy Panstwowe/ Warszawa, Czerwi 2005/ - p. 66.
132.Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування н6адроземельними ресурсами. Звіт по науково-дослідній темі. - Ірпінь: Національна академія ДСП України, 2005. - 105 с.
133. Концептуальні основи природно-ресурсної моделі сталого розвитку України / М.А.Коржнев, Ю.Р.Шеляг-Сосонко, В.С.Міщенко та ін.. – Київ: РВПС України. – 2001. – 63 с.
134. Коваль Я.В., Карпук А.І., Євтушенко І.А. Лісоресурсна стратегія в контексті збалансованого (сталого) розвитку // Економіка природокористування і охорони довкілля. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2002. – 428 с.
135. Коваль Я.В. Совершенствование лесопользования и лесовосстановления. – К.: Наукова думка, 1987. - 204 с.Я
136. Синякевич І.М. Економіка лісокористування. – Львів: Український державний лісотехнічний університет, 2000. – 396 с.
137. Коваль Я.В. Проблеми лісу в контексті трансформації економіки України // Економіко-природокористування і охорони довкілля. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2006. – 376 с.
138. Карпук А.І. Напрямки реформування лісового господарства України // Економіка природокористування і охорони довкілля. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2006. – 376 с.
139. Шаблій О.І. Лісопромислові комплекси Української РСР. – Львів: Вид-во львівського університету, 1973. – 188 с.
140. Бабич Р.Б. Ліси України – важлива складова національного багатства // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку. Матеріали наук.-прак. конференції 20 квітня 2007 р. – Київ: РВПС України НАН України, 2007. – 240 с.
141. Поляков В.А. Экономика и организация комплексного лесного хозяйства. – М.: Лесная промышленность, 1978. – 167 с.
142. До стратегії розвитку лісового господарства України / В.О. Крамарець, Г.Т.Криницький, В.Г.Мазепа та ін.. // Наукові праці. – Львів і «Львівська політехніка», 2003. – Вип. 2. – 145 с.
143. Бондар В.С. Перспективи ресурсного забезпечення лісопромислового комплексу в контексті сталого розвитку // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2007. – 240 с.
144. Синякевич І.М., Соловій І.П. Еколого-економічні передумови для реформування лісового господарства України // Наукові праці. – Львів: «Львівська політехніка», 2003. – Вип.. 2. – 145 с.
145. Коваль Я.В. Проблеми лісу в контексті екологізації і сталого розвитку АПК // Екологічність продукції АПК: економіка та технологія. – Суми: «Козацький вал», 1999. – С. 46.
146. Коваль Я.В. Пріоритети лісоресурсного комплексу пореформеного сектора економіки // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ. – 2003. - №61. – С. 190-200.
147. Лісові ресурси // Продуктивні сил України: прогноз розвитку і розміщення на період до 2010 р. – В 2-х т. Київ: РВПС України НАН України, 2000. – Том 1. –С. 134-144.
148. Коваль Я.В. Агролісоресурсні чинники системи еколого-економічної безпеки. – Лісівництво і агролісомеліорація, 2005. – Вип.. 108. – Х. – 272 с.
149. Кислова Т.А. Экономическая эффективность в лесохозяйственном производстве. – М.: Лесн. пром-сть, 1970. – 128 с.
150. Онискив Н.И. Создание культур под пологом низкопродуктивных насаждений. – М.: Лесн. пром-ть, 1979. - 110 с.
151. Милосердов Н.М. Влияние лесных полос на урожай сельскохозяйственных культур в степи Украины // Лесн. хоз-во. – 1991. - №10. – С. 30-31.
152. Дмитренко В., Медведев Н. Определение эколого-экономического эффекта от внедрения комплекса противоэрозионных мероприятий // Экономика Украины. – 1993. «2. – С. 80-83.
153. Байтала В. Лес – поле бережет // Зеркало недели. – 20 января 2001 г. - №3. – (327).
154. Онискив Н.И. Улучшение состояния и роста малоценных насаждений УССР созданием культур под пологом. – К.: УСХА, 1987. – 48 с.
155. Мойсеев Н.А. Воспроизводство лесных ресурсов. – М.: Лесн. пром-ть, 1980. – 264 с.
156. Антоненко І.Я. Ефективність екологічних функцій лісу // Економіка природокористування і охорони довкілля. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2002. – 428 с.
157. Лицур І.М. Еколого-економічна безпека лісових систем // Економіка природокористування і охорони довкілля. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2002. – 428 с.
158. Типовая методика определения экономической эффективности капитальных вложений. − М.: Экономика, 1969. − 15 с.
159. Сахаев В.Г., Щербицкий Б.В. Справочник по охране окружающей среды. – К.: “Будівельник”, 1996. − 152 с.
160. Воронин И.В., Васильев П.В., Судачков Е.Я. Экономика лесного хозяйства СССР. – М.: Из−во Лесн. пром−ть, 1978. − 263 с.
161. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення // Офіційний Вісник України. – 1997.- №525. − 44 с.
162. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності / В.Шевчук, М. Пилипчук, Н. Карпенко та ін. − К.: ”Геопринт”, 2000. − 411 с.
163. Ландарь І. В. Система заходів удосконалення економічного механізму залучення іноземних капіталів на регіональному рівні // Регіональні перспективи. − 2002. − № 1 (8). − С. 90−95.
164. Денисенко М. Проблеми вдосконалення організаційно−економічного механізму інвестування // Економіст. − 2002. − № 10. − С. 46−51.
165. Волков В.Д. Концепция перестройки экономического механизма управления лесным хозяйством // Лесн. хоз–во. – 1989. – №7. – С. 2–6.
166. Осипов Ю.М. Основы теории хозяйственного механизма. − М.: МГУ, 1994. − 368 с.
167. Петров А.П. Право собственности на леса России // Лесн. хоз−во. − 1992. − № 10. − С. 23−25.
168. Петров А.П. Развитие форм собственности на леса России в условиях конституционной реформы // Лесн. хоз−во. − 1994. − № 1. − С. 10−13.
169. Голуб О.А. Особливий статус земель лісогосподарського призначення // Лісовий журнал. − 1993. − № 3. − С. 11−12.
170. Мишенин Е.В., Андреева В.А. Принципы лесной политики в сфере трансформации форм собственности на природные ресурсы // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. − Донецьк: ДНУ. − 2001. − Вип. 86. − С. 24−28.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.