У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ РИНКОВОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Количество страниц 190
ВУЗ НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП…………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. Ринкова конкурентоспроможність підприємства:
фактори, стратегічні рішення, показники ………..…………10
1.1. Теорія конкуренції та місце в ній екологічних факторів..….……..…. 10
1.2. Конкурентні переваги підприємства в умовах вирішення проблеми сталого економіко-екологічного розвитку ……………………………..25
1.3. Критерії та показники ринкової конкурентоспроможності підприємства з урахуванням екологічних факторів ….……….…….....40
Висновки до розділу 1 ...……………………………………………….….... 55
РОЗДІЛ ІІ. Місце екологічних факторів у системі конкурентної
стратегії підприємства………...………………….………….. 56
2.1. Екологічні умови споживача як передумова екологічної
конкурентної стратегії підприємства...………………………..…...……56
2.2. Екологічні обмеження ресурсного забезпечення підприємства
та їх вплив на конкурентні стратегії……………..……….......................76
2.3. Вплив держави на формування екологічної конкурентної
стратегії підприємства………..………………………………………... 91
Висновки до розділу 2 ……………………………………………..……….107
РОЗДІЛ ІІІ. Екологічний менеджмент в структурі
управління підприємством….……………………………. 109
3.1. Моделі екологічного менеджменту на підприємствах та їх вплив на конкурентоспроможність …………………………...……...………....109
3.2. Інтеграція екологічного менеджменту в систему маркетингової стратегії підприємства …………...………………………………….....132
Висновки до розділу 3 …...…………………………..…………………….154
ВИСНОВКИ……………………………….………………...……………... 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………..………... 159
ДОДАТКИ…………………………………………………………...……….177


ВСТУП

Актуальність теми. Питання конкурентоспроможності підприємства є актуальною проблемою його функціонування в умовах ринкового середовища. Саме середовище невпинно змінюється, й це впливає на конкурентні позиції підприємства. Формується необхідність постійного пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності – як в тактичному, так і в стратегічному плані.
Екологічні фактори є динамічними складовими конкурентоспроможності підприємства. Підвищення значимості екологічних факторів ставить питання про постійне вдосконалення систем екологічного менеджменту на підприємствах залежно від поточного та стратегічного значення цих факторів.
Питання дослідження економічної конкуренції має вже давню наукову історію. Зокрема, серед його дослідників можна назвати А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Міля, Й. Шумпетера, Л. Вальраса, В. Ойкена, Х. Ламперта, Ф. Найта, Е. Петігрю, К. Хандрі, П. Спароу, Р. Уіпа, М. Ханана, Дж. Фрімена, Дж. Керола, Дж. Барбаша, Т. Батю, Дж. Вомака, Д. Джонса, Р. Коуза, Г. Саймона. Серед економістів, які в питанні конкурентоспроможності відзначали екологічні фактори можна, зокрема, назвати таких вчених, як О. Уільямсон, М. Портер, А. Ендрес, К. Ріхтер, Б. Філд, Д. Едвардс, А. Літтл, І. Квернер, Н. Пахомова.
Українські вчені також приділяють увагу дослідженню екологічних факторів економічного розвитку, їх впливу на конкурентоспроможність підприємств і національної економіки. Зокрема, можна назвати таких вчених, як О.І. Амоша, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіна, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, С.М. Ілляшенко, В.С. Міщенко, Л.Г. Мельник, І.В. Петенко, О.В. Прокопенко, А.А. Садеков, О.В. Садченко, В.І. Саллі, С.К. Харічков, Т.Ю. Туниця, Є.В. Хлобистов, М.А. Хвесик, Л.Б. Шостак.
В той же час, треба визнати, що для багатьох українських підприємств екологічні фактори поки що не становлять один з пріоритетних об’єктів управління. Традиційно основна увага українських підприємств до екологічних питань пролягає по лінії «підприємство-держава». Такі управлінські екологічні підходи не можуть не позначатися й на побудові управлінських структур підприємств, на пріоритетах та системності управління, на його відповідності умовам та особливостям сучасного стану конкурентного середовища.
Актуальність вищезгаданих проблем в умовах сучасної української економіки, їх недостатнє розв’язання та необхідність подальшого поглиблення теоретичного обґрунтування та пошуку практичних механізмів реалізації обумовили вибір теми дисертаційної роботи, межі дослідження та постановку відповідних наукових завдань.
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програми наукових досліджень Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ) за темою “Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств” (№ держреєстрації 0105U000514, 2004-2006 рр.), де автором запропоновано обґрунтування необхідності та шляхів переходу до інтегрованої моделі екологічного менеджменту на підприємствах, способів трансформації організаційно-економічного механізму підприємства для підвищення їх стратегічної конкурентоспроможності.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і подальший розвиток теоретичних основ щодо впливу екологічних факторів на конкурентоспроможність підприємств в ринкових умовах діяльності, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо вдосконалення екологічного менеджменту на підприємствах в умовах сучасного етапу економічного розвитку України.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:
- систематизувати екологічні фактори ринкової конкурентоспроможності підприємств;
- виявити найбільш відповідні сучасним ринковим умовам показники конкурентоспроможності підприємств;
- поглибити наукові положення щодо визначення конкурентоспроможності та конкурентних переваг підприємств в умовах ринкового середовища, розподілу регулятивних функцій між ринком та державою в умовах зростання ролі фактору екологічних обмежень;
- з’ясувати механізм екологізації поведінки споживача як його реакції на певні фактори середовища економічної діяльності та споживання;
- виявити можливі варіанти екологічної стратегії підприємств, доцільність та способи інтеграції екологічної стратегії з маркетинговими стратегіями;
- з’ясувати напрямки та ефективність впливу інструментів державної екологічної політики на ринкову конкурентоспроможність підприємств та забезпечення умов сталого зростання, розробити відповідні пропозиції щодо її вдосконалення;
- обґрунтувати шляхи та інструменти екологізації маркетингової діяльності підприємств на стратегічному та тактичному рівнях, вдосконалення механізму екологічного менеджменту на підприємствах з урахуванням дії системи екологічних факторів.
Об’єктом дослідження є процеси впливу екологічних факторів на ринкову діяльність та конкурентоспроможність підприємств та їх врахування в управлінні підприємствами.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, практичні аспекти екологічного менеджменту на підприємствах, можливості його вдосконалення в аспекті пошуку шляхів підвищення ринкової конкурентоспроможності.
Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні методів системного підходу, аналізу та синтезу, індукції та дедукції з метою теоретичного поглиблення уявлень про сукупність екологічних факторів ринкової конкурентоспроможності підприємств. Крім того, в роботі використані методи: історичний – для дослідження ретроспективи підходів до моделей екологічного управління на підприємствах; економіко-математичний – для обґрунтування системи показників ринкової конкурентоспроможності підприємств; аналітичні методи: табличний та графічний (для подання розрахунків та результатів у візуально-графічній формі), порівняльного аналізу (для показу відмінностей у різних моделях екологічного менеджменту, порівняння екологічних властивостей продукції), а також деякі інші методи.
Інформаційною базою дослідження є наукові джерела, офіційні статистичні матеріали, матеріали підприємств та органів державного управління.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних основ і розробці науково-практичного інструментарію управлінського використання на підприємствах системи екологічних факторів його ринкової конкурентоспроможності.
Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
- запропоновано визначення загального показника ринкової конкурентоспроможності підприємства на основі таких груп складових, як конкурентоспроможність товару, ринкове положення підприємства, ефективність виробничо-фінансової діяльності, представлено їх відповідне наповнення з виділенням екологічних компонентів та діапазонів ваги в групах та загальному показнику;
- виділено дві моделі екологічного менеджменту на підприємствах – традиційну та інтегровану, виявлені їх особливості та причини еволюції систем екологічного менеджменту; в організаційно-економічному механізмі екологічного менеджменту на підприємстві виділено організаційно-лінійну, організаційно-інтегровану та економічну підсистему та їх складові;
удосконалено:
- методичні підходи до розрахунку збору за забруднення атмосферного повітря: запропоновано ввести коригувальний показник рівня забруднення відповідної території, що створює відповідність плати за викиди рівню тяжкості наслідків забруднення території, а також мотивацію зменшення рівня забруднення відповідної території;
- теоретичні підходи до екологічного менеджменту за рахунок виявлення факторів значення екологічної складової в маркетингових стратегіях підприємств, а також методичні підходи до формування цих стратегій шляхом запропонованої методики проведення стратегічного екологічного аналізу, визначення екологічних складових стратегічного та операційного маркетингу, обґрунтування базових варіантів маркетингової екологічної стратегії підприємства - адаптивної та експансіоністської;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні уявлення щодо процесу екологізації поведінки споживача, який представлено у такій послідовності: потреби в екологічній безпеці з відповідними формами прояву; інтерес до екологічної якості виробничих процесів, усунення відходів та екологічності товарів; попит на екологізовані товари, як результат впливу ендогенних та екзогенних факторів; обґрунтоване поняття деекологізованого попиту, запропонована форма економічної відповідальності споживача за деекологізований попит;
- теоретичні уявлення щодо категорій «конкурентоспроможність», «конкурентні переваги» та їх взаємозв’язків за рахунок обґрунтування трьох рівнів конкурентоспроможності, класифікації ринкових конкурентних переваг за ознаками напрямку та характеру переваг; методологічні передумови визначення конкурентних переваг за рахунок обґрунтування таких положень: споживач є ключовим суб’єктом визначення ринкової конкурентоспроможності; доцільно використовувати в оцінках переважно фактори прямої дії та обов’язково враховувати межі ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони представляють наукову основу для вдосконалення екологічного менеджменту на підприємствах України, як одного з важелів підвищення їх ринкової конкурентоспроможності. До результатів, які мають найбільше практичне значення, можна віднести пропозиції щодо визначення показників конкурентоспроможності, доцільності та методики переходу до моделі інтегрованого екологічного менеджменту, врахування екологічних факторів в системі стратегічного та операційного маркетингу, вдосконалення організаційної структури підприємства та управлінських процесів. Ряд пропозицій автора використовуються в діяльності підприємства ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» (довідка № 42/55 від 21.08.06 р.).
Одержані в дослідженні висновки можуть бути використані при формуванні та вдосконаленні державної еколого-економічної політики, зокрема на регіональному рівні (довідка Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області №4-1439-1 від 11.07.07 р.), а також установами науки та освіти. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Національного гірничого університету в навчальних курсах «Стратегічний менеджмент», «Корпоративне управління», «Основи менеджменту», «Основи економічної теорії» (довідка № 01-19/144 від 05.10.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки та підприємництва» (Алушта, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингові дослідження в Україні» (Ялта, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України (в контексті глобалізації)» (Алушта, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації» (Донецьк, 2005 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації» (Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (Полтава, 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки та підприємництва:» (Алушта, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика» (Київ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичної конференції «Сучасні наукові дослідження – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг інновацій та інновації в маркетингу» (Суми, 2007 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових робіт загальним обсягом 4,5 друк. арк. (в яких здобувачеві належить 4,25 друк. арк.), в тому числі 7 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць, 9 публікацій у матеріалах наукових конференцій.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 179 сторінок. Робота містить 12 таблиць та 23 рисунки (з них 8 на повних сторінках), три додатки на 3 сторінках. Список використаних джерел налічує 190 найменувань на 17 сторінках.


Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено та вирішено актуальну наукову задачу вдосконалення наукових підходів до визначення впливу екологічних факторів на ринкову конкурентоспроможність підприємств та обґрунтування шляхів удосконалення систем екологічного менеджменту на підприємствах. Основні результати проведеного дисертаційного дослідження полягають у такому:
1. Конкурентоспроможність як конкурентна стійкість підприємства є динамічним показником, її забезпечення має тактичні та стратегічні параметри та важелі. Вона може виявлятися на рівні: абсолютного лідерства; наявності відносних переваг; ринкового самозбереження. Видимі, ідентифіковані споживачем переваги виявляються насамперед на рівні лідерських позицій. Основними класифікаційними ознаками для систематизації конкурентних переваг можуть бути: фінансово-ринкові; ринково-регулятивні; товарно-ринкові та комунікаційно-ринкові. Екологічні компоненти входять до цих груп.
2. Загальний показник ринкової конкурентоспроможності підприємства пропонується розраховувати на основі трьох груп показників: конкурентоспроможності товару, ринкового положення та виробничо-фінансової ефективності підприємства. Його розрахунок передбачає: надання значення ваги кожній складовій; використання складових, які мають як об’єктивне кількісне визначення, так і суб’єктивне оцінювання; використання експертних оцінок для визначення ваги складових, оцінки окремих із них; експертне виявлення еталонних значень складових та шкал порівнянь.
3. Позиція споживача є ключовим фактором ринкової конкурентоспроможності підприємства. Послідовність дії факторів екологізації поведінки є такою: потреби в екологічній безпеці; інтерес до екологічних питань; екологічні товарні пріоритети; сприйняття вартості екологічної продукції; конкретизація ступеня екологізації у попиті; еластичність попиту за «екологічною» ціною (залежить насамперед від доходів споживача та поточної ваги вартості товару в його доходах). Деекологізованому попиту повинні перешкоджати державні економічні бар’єри.
4. Підприємства поділені на групи: екологічно індиферентні; орієнтовані на «екологічність виробництва»; орієнтовані на «екологічність продукту»; системно екологічно орієнтовані. Екологічні стратегії позиціювання можуть будуватися на таких підходах: «м’яка екологічна диференціація»; «локальне екологічне лідерство»; «системне екологічне лідерство»; ресурсно-екологічно відповідальна компанія. Базовими маркетинговими товарно-екологічними стратегіями слід вважати адаптивну та експансіоністську.
5. Виділено два види ресурсно-екологічних обмежень: об’єктивні та суб’єктивні (регуляторні). Вони впливають на конкурентоспроможність через собівартість, ціну, інвестиційні витрати тощо. Проблема об’єктивних обмежень – проблеми глобальних та локальних ресурсних обмежень. Державне екологічне регулювання обумовлено: поточними та стратегічними алокаційними «провалами» ринку, вичерпанням асиміляційного потенціалу території, розвитком глобальних процесів.
6. Збори за забруднення впливають на конкурентоспроможність через вартість продукції залежно від їх розмірів. Наслідками ліберального впливу зборів на підприємства є наявність у останніх більшого інтересу до сплати платежів, ніж до еколого-технологічного оновлення виробництва. При розрахунку збору за викиди пропонується коригувальним показником зробити рівень забруднення території. В такому випадку рівень плати за забруднення буде відповідати тяжкості наслідків забруднення, створюється мотивація зменшення загального рівня забруднення території та передумови для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств певної території.
7. Екологічний менеджмент є управлінською підсистемою. Зовнішнє середовище впливає на його масштаби, значимість, управлінську інтегрованість та роль у забезпеченні конкурентоспроможності. Доцільно виділяти моделі традиційного та інтегрованого екологічного менеджменту. Відмінності між ними визначаються за ознаками: спонукальні мотиви створення; об’єкт управлінського екологічного контролю; роль споживача; роль громадськості; основні функціональні складові. Причинами руху підприємств до інтегрованої моделі є: екологізація поведінки споживача; підвищення екологічних вимог партнерів, інвесторів та держави; розвиток стратегічного мислення менеджерів та власників; актуалізація об’єктивних ресурсних обмежень.
8. У механізмі екологічного менеджменту підприємств виділено підсистеми та їх наповнення: організаційно-лінійну (організаційна структура екоуправління, екоінформація, екопланування, сертифікація, безпека і екоаудит); організаційно-інтегровану (стратегічний та операційний екомаркетинг, аналіз ефективності, екологічна освіта); економічну (амортизація еконфондів, ціноутворення, екоплатежі, екостимулювання). Найбільш гнучкою є організаційно-інтегрована підсистема, яка має бути «інноваційним» елементом, «двигуном» руху до забезпечення адекватного включення екологічних факторів у систему конкурентоспроможності.
9. В інтегрованій моделі створюються передумови для забезпечення ув’язки екологічного менеджменту з ринковими стратегічними цілями підприємства. При розробці маркетингової стратегії підприємства доцільно використовувати запропоновану в роботі методику стратегічного аналізу системи екологічних факторів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаменко О., Міщенко Л. Екологічний аудит територій. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 341 с.
2. Акимова А. Промышленный маркетинг. – К.: «Знання», 2000. – 294 с.
3. Актуальные проблемы устойчивого развития / В.А. Акимов, Е.В. Бридун, М.Ю. Ватагин и др. – К.: О-во "Знание" Украины", 2003. – 430 с.
4. Акулич М. Анализ конкурентоспособности продукции в аспекте взаимоотношений с потребителями // Маркетинг. – 2003. - №6. – С. 33-43.
5. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. - К.: Наук. думка, 2002. - 305 c.
6. Бабенко В. Несколько наставлений человечеству, или об энергии конечной и вечной // Вокруг света. – 1998. - №7. – С. 23-26.
7. Балацький О., Лук’янихін В., Лук’янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку // Економіка України. – 2000. - №5. – С. 75-81.
8. Барман Ж.П. Экологический вызов промышленным предприятиям // Проблемы теории и практики управления. – 1993. – №4. – С. 83-87.
9. Баумгартен Л. Анализ методов определения конкурентоспособности организаций и продукции // Маркетинг в России и за рубежом. – 2005. - №4. – С. 72-85.
10. Бобылев С. Индикаторы устойчивого развития. – М.: Узд-во МГУ, 2000. – 26 с.
11. Боровских Н. Конкурентные стратегии: методология формирования и развития // Маркетинг. – 2005. - №2. – С. 37-48.
12. Бородин А. Маркетинговый механизм реализации эколого-экономической стратегии // Маркетинг. – 2004. - №5. – С. 35-47.
13. Буркинский Б.В., Степанов В.М., Харичков С.К. Природопользование: основы экономико-экологической теории. – Одесса: ИП-РЭЭ и НАН Украины, 1999. – 350 с.
14. Бутко Н. Инвестиционные аспекты повышения конкурентоспособности экономики // Экономика Украины. – 2004. - №4 – С. 40-46.
15. Бушуева Л., Бушуев К. Конкурентная стратегия и ее реализация: иллюстративный кейс // Управление компанией. – 2002. - №6 – С. 26-31.
16. Вагонова А.Г. Экологические последствия добычи угля в регионах с ограниченными запасами // Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів: Матеріали другої міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ: ІППЕ НАН України. – 2003. – С. 191-193.
17. Вагонова А.Г., Залознова Ю.С., Павленко И.И. Взаимодействие природных и индустриальных факторов в процессах воспроизводства мощности угольных шахт. – Донецк: ООО “Норд Компьютер”, 2004. – 194 с.
18. Веклич О. Современное состояние и эффективность экономического механизма экологического регулирования // Экономика Украины. – 2003. - №10. – С. 62 – 70.
19. Веклич О.О. Теоретичні засади еколого-економічної моделі ринкової реформи в Україні // Экономические инновации. – 2000. – Вып. 7. – С. 95-99.
20. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003. – 88 с.
21. Веклич О.О. Екологічне оподаткування в Україні: реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду: Наук. доп. / НАН України; Інститут економіки. - К., 2001. - 47с.
22. Веклич О.О. Забезпечення прозорості бюджетного фінансування природоохоронних заходів в Україні як умова екологоорієнтованої модернізації національної економіки// Вісник СНАУ. Серія економіка та менеджмент, 2005. – №16-17. – С. 30-45.
23. Веклич О.А. Теоретико-концептуальные основы «экологической» характеристики ресурсосбережения // Механізм регулювання економіки. – Вип. 1. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – С. 17-25.
24. Вовчак А.В., Камишніков Р.В. Конкурентні перваги підприємств: сутність та класифікація // Маркетинг в Україні. – 2005. - №2. – С. 53-55.
25. Галушкина Т.П. Концептуальні основи та організаційно-економічний механізм екологічного менеджменту в Україні: Автореф. дис.. докт. екон. наук: 08.08.01 /НАН України, РВПС. – К., 2001. – 37 с.
26. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 280 с.
27. Галушкина Т.П., Харичков С.К. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективы. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1998. – 107 с.
28. Гальвановский М., Жуковская В., Трофимова М. Конкурентоспособность в микро-, мезо- и макроуровневом измерениях // Российский экономический журнал. – 1998. - №3. – С. 67-77.
29. Гапоненко А.Л., Панкрухин А.П. Стратегическое управление: Учебник. – М.: Омега-Л, 2004. – 472 с.
30. Геєць В.М. Інноваційний шлях розвитку та економічне зростання // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Матеріали науково-практичної конференції. – К.: НТУУ “КПІ”, 2003. – С.38-56.
31. Голубецкая Н. К вопросу об устойчивом развитии экономики стран СНГ // Проблемы современной экономики. - №3. Интернет-версия. http://www.m-economy.ru/art.php3?artid.
32. Горшков Д.В. Рынок экологически чистых продуктов: зарубежный опыт и перспективы России // Маркетинг в России и за рубежом. - №6. - 2004. - С. 18-19.
33 Грабб М., Стерн Дж., Мюллер Б., Сазонов Ю., Кокорин А., Скуратовская Л. Россия: Экономический рост и Киотский протокол. – М.: ООО «Аргус», 2004. – 50 с.
34 Гурков И., Авраамова Е., Тубалов В. Стратегическая архитектура конкурентоспособной фирмы // ЭКО. – 2004. - №5 – С. 100-116.
35. Герасимчук З.В., Вахович І.М., Голян В.А., Олексюк А.О. Трансформація інституціонального механізму природокористування в умовах глобалізації: екологічні імперативи та системні суперечності: Монографія. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 228 с.
36. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Лібанова Е.М. Україна: Проблеми сталого розвитку // Наукова доповідь – К.:РВПС України НАН України, 1997. – 149 с.
37. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: „Нічлава”, 1999. – 715 с.
38. Данилюк Н.І. Екологічний компонент менеджменту транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київ, 2006. – 19 с.
39. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку: Пер. з англ. – К.: Інтелсфера, 2002. – 312 с.
40. Диллик Т. Концепция «экологически осознанного руководства» предприятием // Проблемы теории и практики управления. – 1993. - №4. – С. 75-81.
41. Довкілля Дніпропетровщини у 2006 році.: Дніпропетровськ, Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2007. – 9 с.
42. Долішній М.І., Кравців В.С., Стадницький Ю.І., Харічков С.К., Степанов В.М. Стратегія екологічної безпеки (регіональний контекст) / НАН України; Інститут регіональних досліджень / Під ред. М.І. Долішнього, В.С. Кравціва. - Львів, 1999. – 243 с.
43. Долішній М.І., Кравців В.С. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України// Проблеми сталого розвитку України. – К. Наукова думка, 1998. – С. 69-80.
44. Дорогунцов С., Федорищева А. Государственное регулирование техногенно-экологической безопасности в регионах Украины // Экономика Украины. – 2002. - №6. – С.70-77.
45. Дорогунцов С., Федорищева А. Экологические аспекты развития и размещения производительных сил Украины // Экономика Украины. – 2002. - №10. – С. 65-70.
46. Емельянов С. Международная конкурентоспособность производителей США: методика анализа // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №3. – С. 83-90.
47. Еколого-економічні збитки: Кількісна оцінка: Навч. посіб. / В. Г. Сліпченко, Є. В. Бридун, В. В. Дергачова та ін.; За ред. І. В. Недіна. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2001. – 216 с.
48. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред.. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлик. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 516 с.
49. Екологічний аудит виробництва і територій: Навч. посіб. / Г.М. Єлізаренко, І.В. Недін, Р.В. Синявський та ін.; За ред. І.В. Недіна. – К.: ІВЦ „Видавництво „Політехніка”, 2002. – 296 с.
50. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории. – М.: «Рыбари», 2000. – 479 с.
51. Закон України про охорону навколишнього середовища / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парламентське видавництво, 2003. - 51с.
52. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 50. – С.678
53. Закон України “Про основи національної безпеки України” // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 39. – С.351.
54. Закон України “Про екологічну експертизу” Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 8. – С.54.
55. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №.2. – С.81.
56. Закон України "Про відходи" / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське видавництво, 2005. - 35с.
57. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру” // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 40. – С.337
58. Закон України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату» // Відомості Верховної Ради. – 2004. - №19. – С. 261.
59. Захарченко В. Оценка и анализ конкурентоспособности предприятий // Машиностроитель. -1999. - №11. – С. 13-17.
60. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2004 рік. – Державне управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області. – Дніпропетровськ, 2005. – 117 с.
61. Зозулев А. Об усилении конкурентных преимуществ предприятия // Экономика Украины. – 2003. - №8. – С.33-38.
62. Зуев А.Г., Маслякова Л.А. Маркетинг экомоды // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. - №3. – С. 125-130.
63. Информационное обеспечение управления конкурентоспособностью // Под ред. проф. Светунькова С. – www/ Marketing.spb.ru.
64 Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Менеджмент екологічних інновацій: Навч. посібник / За ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003. – 266 с.
65. Ілляшенко С., Прокопенко О. Екологічний маркетинг // Економіка України. – 2003. – №12. - С. 56-61.
66. Каплина О., Зайченко Д. Оценка конкурентоспособности предприятия на основе ресурсного подхода // Маркетинг. – 2005. - №4. – С. 24-38.
67. Киотский протокол к Рамочной конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата / ООН. Рамочная конвенция об изменении климата. Конференция сторон. Сессия (3;1997;Киото). — Женева: ООН, 1997. — 26 с.
68. Киотский протокол для России: бессмысленный и безнадежный соблазн / Краткое изложение аналитического доклада. Под редакцией д.э.н. М.Г.Делягина. – Москва, 2004. – 10 с.
69. Кислый В.Н., Лапин Е.В., Трофименко Н.А. Экологизация управления предприятием: Монография. – Сумы: ВТД «Университетская книга», 2002. – 232 с.
70. Классики менеджмента / Под ред. М. Уорнера / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2001. – 1168 с.
71. Козьменко С.Н. Экономика катастроф (инвестиционные аспекты).- К.: Наукова думка, 1997.- 203 с.
72. Корпан Р.В. Еколоізація управління та економічне зростання: моделювання та аналіз взаємозв’язку. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Суми, 2005. – 24 с.
73. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право: Навчальний посібник. – 3-е вид. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 224 с.
74. Компаньон. – 2005. – 19-25 серпня. - №33. - С.10.
75. Коуз Р. Фирма, рынок и право. - М.: "Дело ЛТД" при участии изд-ва "Catallaxy", 1993. – С. 192
76. Кравченко Н., Юсупова А., Балдина Н. Финансовый анализ конкурентных стратегий российских предприятий // Проблемы теории и практики управления. – 2004. - №1 – С. 77-84.
77. Крапивенко Д. Дим Кіотського протоколу // Контракти. – 2004. – № 7. – С. 20-21.
78. Креденс Д. Стратегический маркетинг: 6-е издание.: Пер. с англ.. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 752 с.
79. Кукарцева С.В., Недін І.В., Синівський Р.В. Інвестиційний потенціал екологічної діяльності // Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2001. - №4. – С. 68-70.
80. Куприянов Н. Стратегический менеджмент в строительстве: Учеб. пособие / Куприянов Н., Михненков О., Щербакова Т. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 336 с.
81. “KBE green line”. Экологичные окна из пластика // Идеи вашего дома. – 2005. - №2. – С. 64-65.
82. Лазор О., Загвойская Л. Эколого-экономические подходы к реализации экологической политики // Экономика Украины. – 2002. - №12. – С. 76-79.
83. Лапко О. Екологічний фактор в інноваційній діяльності // Економіка України. – 1998. – № 8. – С. 69 – 75.
84. Лозанський В.Р. Екологічне управління в розвинутих країнах світу в порівнянні з Україною. – Х.: УкрНДІЕП, 2000. – 68 с.
85. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования. – 2-е изд., пераб. и. доп. – М.: Юнити-Дана, 2002. – 454 с.
86. Лук’янихін В.О. Екологічний менеджмент у системі управління збалансованим розвитком: Монографія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. – 314 с.
87. Лукьянихина Е.А. Совершенствование системы экологического управления на региональном уровне // Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. – 2002. – №10. – С. 158-163.
88. Лукьянчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования. М., «Тройка», 2000. - 456 с.
89. Лукина А. Экологический фактор в поведении российских потребителей // Маркетинг. - 2003. - №4. – С.58-59.
90. Лысенко Ю., Садеков А. Экологический подход к управлению предприятием: проблемы и перспективы // Экономика Украины. – 2003. - №5. - С. 33-40.
91. Малышенко С.П. Водородный автомобиль в России? // Энергия. - 2003. - №7. - С. 33-39.
92. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровські області за 2006 рік. – м. Дніпропетровськ, 2007. – 167 с.
93. Максимова И. Оценка конкурентоспособности промышленного предприятия // Маркетинг. – 1996. - №3. – С. 33-39.
94. Манцуров І.Г. Методологія статистичного оцінювання економічного зростання та конкурентоспроможності країни. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01 – статистика. Київ, 2006. – 36 с.
95. Маракулин М. Управление компромиссами как фактор конкурентоспособности компании // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №4. – С. 29-34.
96. Масловская Л. Региональный аспект трансформациип риродопользования в контексте устойчивого развития // Экономика Украины. – 2002. - №2. – С. 64-68.
97. Миронов М. Ваша конкурентоспособность. – М.: Изд-во «Альфа-Пресс». – 2004. – 160 с.
98. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе. – Сумы: ВВП «Мрия-1» ЛТД, 1998. – 272 с.
99. Мишенин Е.В., Семененко Б.А., Мишенина Н.В. Экономический механизм экологизации производства. – Сумы: ИПП «Мрия-1» ЛТД, 1996. – 140 с.
100. Міщенко В. Дієвість економічних підойм екологічної політики // Економіка України. – 2002. - №7. – С. 62-69.
101. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2003. – 288 с.
102. Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Учебник. - Сумы: Издательство "Университетская книга", 2001. - 350 с.
103. Основи стійкого розвитку: Навч. посібник / За заг. ред. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2005. – 654 с.
104. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992 – 702 с.
105. Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. Спеціальне видання до 5-ї Все європейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». – К.: «Новий друк», 2003. – 128 с.
106. Національна доповідь України про стан виконання положень “Порядку денного на ХХІ століття” за десятирічний період (1992 – 2001 рр.). – Київ, 2002. - 55 с.
107. Нємцов В., Довгань Л. Стратегічний менеджмент. Київ: ТОВ «УВПК «Ексоб»,2001. – 559с.
108. Новый взгляд на богатство народов. Индикаторы экологически устойчивого развития: Пер. с англ. /Дж. Диксон, Ж. Бэккес, К. Гамильтон, А. Кант, Э. Лату, С. Педжиола, Ж. Хи; Предисл. Бобылев С.Н., Сидоренко В.Н. – 2-е изд. – М.: Весь мир, 2003. – 128 с.
109. Оболенский В. Россия и ВТО: возможности повышения конкурентоспособности отечественной продукции // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. - №5 – С. 38-48.
110. Ойкен В. Основные принципы экономической политики. – М.: Прогресс, 1996. – 256 с.
111. Окружающая среда и здоровье// Под ред. Люка Хенса, Леонида Мельника, Эммануэля Буна. – К.: Наукова думка, 1998. – 326 с.
112. Осипов Ю., Быков С., Тащиян Г. Мониторинг конкурентоспособности наукоемкой машиностроительной продукции // Маркетинг. – 2003. - №3. – С. 22-30.
113. Павленко І. Природна база у формуванні економіки вугільних шахт та оцінка її впливу // Схід. – 2006. – № 4. – С. 38-41.
114. Павленко І.І., Петруня В.Ю. Моделі екологічного менеджменту на підприємствах та їх вплив на конкурентоспроможність // Вісник Академії митної служби України. – 2007. - №3. – С. 22-29.
115. Павлова В.А. Конкурентоспроможність підприємства: Оцінка та стратегія забезпечення: Монографія. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2006. – 276 с.
116. Пахомова Н., Рихтер К. Экономический анализ экологического права // Вопросы экономики. – 2003. – №10. – С. 34 – 49.
117. Пахомова Н.В., Рихтер К.К. Экономика природопользования и экологический менеджмент. – СПб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1999. – 356 с.
118. Переход к устойчивому развитию: глобальный, региональный и локальный уровни. Зарубежный опыт и проблемы России. / Под рук-вом Н.Ф.Глазовского. – М.: Изд-во КМК, 2002. – 444 с.
119. Петруня В. Конкурентные преимущества предприятий в условиях рыночной трансформации экономики Украины // Академічний огляд. – 2004. - №2. – С. 73-77.
120. Петруня В. Ринок як механізм еколого-економічного регулювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. пр. - Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 4. – С. 269-272.
121. Петруня В. Маркетингове середовище підприємства в контексті еколого-економічних відносин // Академічний огляд – 2003. - №2. – С. 64-68.
122. Петруня В. Перспективи екологічного маркетингу // Маркетингові дослідження в Україні: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (25-28 травня 2004 р.). – Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – С. 63-65.
123. Петруня В.Ю. Екологічний фактор у поведінці споживача як передумова екологізації конкурентної стратегії підприємства // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. – 2005. – Вип. 5. – С. 102-109.
124. Петруня В.Ю. Маркетингове середовище підприємства в контексті еколого-економічних відносин // Академічний огляд. – 2003. - №2. – С. 64-68.
125. Петруня В.Ю. Ринок як механізм еколого-економічного регулювання // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. пр. - Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 4. – С. 269-272.
126. Петруня В.Ю. Екологічний менеджмент в системі стратегічного управління підприємством // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць. – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 9. – С. 372-379.
127. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2-х т. – М.: Прогресс, 1985. – Т.1. – 412 с.
128. Піддубний І., Піддубна А. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 264 с.
129. Петенко И.В., Шолда Е.А., Недодаева Н.Л. Трансформация и перспективы основных принципов экономико-экологической политики Украины // Проблемы науки. - №4.- 2005. – С. 28-33.
130. Портер М. Конкуренция: Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 496 с.
131. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.99 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»
132. Постанова Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 38-39. – С. 248.
133. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища” Відомості Верховної Ради. – 1992. ¬– № 46. – С. 637.
134. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку і трансформацій /Під заг. ред. чл.-кор. НАН України Б.М.Данилишина. – /РВПС України НАН України/. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2006. – 704 с.
135. Програма дій «Порядок денний на ХХI століття»: Пер. з англ.: ВГО «Україна. Порядок денний на ХХI століття». – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
136. Рожен А. Россияне подарили нам национальную идею // Зеркало недели. – 2006. – 14 января.
137. Роздобудько Е.В. Економіко-екологічні механізми забезпечення сталого розвитку // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип.. 204: В 5 т. Том V. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1099-1112.
138. Рута Дж. Индикаторы устойчивого развития: базовые понятия. – М.: Институт Всемирного банка, 2001. – 321 с.
139. Рябов В., Немцев А. Качество – важнейший фактор конкурентоспособности // ЭКО. – 2003. - №4. – С. 153-156.
140. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием: Монографія. - Х.: Издательский Дом «ИНЖЭК», 2004. – 224 с.
141. Садченко О.В. Теоретико-методологічні засади екологічного маркетингу. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Одеса, 2005. – 39 с.
142. Саксонова О.М. Розвиток та реформування системи фінансування екологічної галузі. Економіка природокористування і охорони довкілля: Збірник наукових праць/ НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України / Відп. ред. Б.М.Данилишин. – К., 2002. – 428 с.
143. Салли В.И., Юровский Р.И. Экономические особенности поддержания мощности шахт с ограниченными запасами // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. - №4. – С.234-238.
144. Салли В.И., Вагонова А.Г., Павленко И.И., Каширников Д.Л. Экономические аспекты освоения запасов угля шахтами небольшой мощности. – Днепропетровск: Наука и образование, 2005. – 126 с.
145. Синявский Р.В. Инвестиционный потенциал экологической деятельности и экономическая безопасность. – К.: Знання, 2002. – 58 с.
146. Синякевич И. Экологизация развития: объективная необходимость, методы, приоритеты // Экономика Украины. – 2004. - №1. – С. 57-63.
147. Солоу Р. Экономическая теория ресурсов или ресурсы экономической теории // Рынки факторов производства. Т.3. Под ред. В.М. Гальперина. – СПб: Экономическая школа. 2000. – С. 304-331.
148. Стадницкий Ю. К проблеме концепции экологической политики Украины и механизма ее реализации // Экономика Украины. – 2003. - №1. – С. 75-79.
149. Степанов В.Н., Круглякова Л.Л. Ресурсно-экологическая безопасность и устойчивое развитие (понятия и категории). – Одесса: Консалтинг, 1999. – 96 с.
150. Сухин Е.И. Технологии нетрадиционной энергетики и эколого-экономическая оптимизация производства и территории. – К.: Знання, 2004. – 72 с.
151. Таран В. Конкурентоспособность предприятий: проблемы современной политики и стратегия в области качества // Машиностроитель. – 1998. - №2. – С. 6-12.
152. Тарануха Ю. Предприятие и предпринимательство в трансформируемой экономике (фрагмент книги) // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. - №3. – С. 116-129.
153. Телиженко А.М. Экономика чистого воздуха: международное управление. – Сумы: ИТД Университетская книга, 2001. –361 с.
154. Трегобчук В., Веклич О. Необходимость эколого-экономической модели рыночных реформ в Украине // Экономика Украины. – 1997. – №4. – С. 12-13.
155. Туниця Т.Ю. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності шляхом оптимізації ресурсоспоживання // Економічний часопис. – ХХІ. – 2004. - №9. – С. 35-38.
156. Туниця Ю.Ю. Екологічна Конституція Землі: Ідея. Концепція. Проблеми / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка ; Український держ. лісотехнічний ун-т; Міжнародний ін-т асоціація регіональних екологічних проблем. - Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. - 298с.
157. Уильямсон О. Фирмы и рынки / Современная экономическая мысль / Под ред. В.Афанасьева, Р.Энтова. - М.: Прогресс, 1981. - 815 с.
158. Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. – М.: Маркетинг, 2002. – 892 с.
159. Фатхутдинов Р. Стратегический менеджмент. - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998. – 416 с.
160. Фатхутдинов Р. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 312 с.
161. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации: Учебное пособие. – М: Изд-во Эксмо, 2004. – 544 с.
162. Федорищева А., Бутрим О. Техногенно-экологическая ситуация в Украине и управление уровнем ее безопасности // Экономика Украины. – 1998. – № 5. – С. 74-79.
163. Хабарова Е.И. Альянс экологии и менеджмента // Экология и жизнь. – 2000. - №4. – С. 24-30.
164. Хайек Ф. Индивидуализм и экономический порядок. – М.: «Изограф», 2000. – 119 с.
165. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека у складі національної безпеки держави // Стратегічна панорама. – 2004. – №1. – С. 79-83.
166. Хлобистов Є.В. Фінансові механізми управління охороною довкілля та природокористуванням в Україні // Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні: проблеми та шляхи вирішення. – К., 2003. – С. 155-131.
167. Хотеллинг Х. Экономика исчерпаемых ресурсов // Вехи экономической мысли. Рынки факторов производства. Т.3. Под ред. В.М. Гальперина. – СПб: Экономическая школа. 2000. – С. 262-303.
168. Целикова Л. Конкурентоспособность рынка кожаной обуви в республике Беларусь // Маркетинг. – 2000. - №3. – С. 47-55.
169. Чала Ю.В. Формування системи екологічного менеджменту на машинобудівних підприємствах. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. Запоріжжя, 2006. – 20 с.
170. Черниш І.В. Вдосконалення природоохоронної діяльності промислового підприємства. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Київ, 2006. – 21 с.
171. Шкардун В. Интегральная оценка конкурентоспособности предприятия // Маркетинг. – 2005. - №1. – С. 38-50.
172. Шальминова А. Инновационное бизнес-планирование развития приоритетной отрасли // Автореф. диссертации к-та экон. наук. – Казань: Изд-во КФЭИ, 2000. – 21 с.
173. Шостак Л.Б. Регулирование экономического роста в условиях природно-ресурсных ограничений. / Под ред. Б.М. Данилишина. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1998 – 320 с.
174. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
175. Экономическая стратегия фирмы. Учебное пособие. Под редакцией проф. Градова А.П. Санкт-Петербург: «Специальная литература», 1995. – 414 с.
176. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.
177. Экономика природопользования. Учебник / Под ред. Хенса Л., Мельника Л., Буна Э. – Киев: Наукова думка, 1998. – 480 с.
178. http://www.ccssu.crimea.ua // Информационный сервер Крыма.
179. http://www.apk-inform.com // Сайт информационно-аналитического агентства АПК-Информ.
180. http://journlib.univ.kiev.ua // Электронная библиотека института журналистики.
181. http://www.sf-online.ru // Интернет-журнал «Секрет фирмы».
182. http://www.odl.ru // Сайт Московского государственного института электроники и математики.
183. http://necin.com.ua // Сайт Державного комітету України з енергозбереження.
184. http://www.cogeneration.ru // Сайт о малой энергетике, когенерации и газовых электростанциях.
185. http://old.iamik.ru // Сайт информационно-аналитического агентства «Маркетинг и консалтинг».
186. http://www. rusenergy.com // Информационный сайт RusEnergy: нефть, газ, инвестиции в ТЭК, новости ТЭК.
187. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and methodologies. – New York: UN, 2001. – 319 p.
188. Panayotou T. Economic growth and environment // Economic Survey of Europe. – 2003. – No.2. – P. 45-72.
189. Perman, R., Y. Ma, J. McGilvray and M. Common. Natural Resource and Environmental Economics (3d Edition). – London: FT Prentice Hall, 2003. – 600 p.
190. Porter M. E., VanderLinde V. Green and Competitive: Ending the Stalemate // Harvard Business Review. – 1995. – Vol. 34. – P. 120-134.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.