У нас уже 17821 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ
Количество страниц 233
ВУЗ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание Зміст

Вступ …………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОгІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ………. 12
1.1.Соціальні та інституціональні передумови інтеграції
інвалідів у суспільне життя…………….……………………………... 12
1.2.Системний підхід щодо соціально-професійної реабілітації
інвалідів ………………………………………………………………... 30
1.3.Науково-теоретичні засади ефективного функціонування системи соціально-професійної реабілітації …………………………….…….. 45
Висновки до розділу 1 .……..…..……………….………………............... 57
Розділ 2. Дослідження існуючої СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО – ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ В УКРАЇНІ …………. 60
2.1.Характеристика діючої системи реабілітації інвалідів в Україні ..………………………………………………………………... 60
2.2.Стан і місце професійної підготовки інвалідів у системі реабілітації …………………………………………………………….. 84
2.3.Працевлаштування та зайнятість в системі соціально-
професійної реабілітації інвалідів …...……………………………..... 98
Висновки до розділу 2 ……………………………………………........... 117
Розділ 3. НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів …........................................................................................ 122
3.1.Інституціональне та фінансове забезпечення системності в соціально-професійній реабілітації інвалідів ……………………… 122
3.2.Вдосконалення професійної підготовки інвалідів …………… 146
3.3.Стимулювання створення робочих місць для інвалідів ……... 160
Висновки до розділу 3 ……………………………………………........... 178
Висновки ……………………………………………………………….......... 181
Додатки ……………………………….……………………………………… 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ….………………………………...… 220

Вступ
Актуальність теми. Реалізація прав людини в сфері праці та її соціального захисту є ознакою будь-якого демократичного суспільства, країни з соціально-орієнтованою економікою. Стратегічний курс на побудову соціальної правової держави, інтегрованої у світовий економічний простір, що обрала Україна, потребує наближення вітчизняної гуманітарної політики до тих соціальних стандартів, які застосовуються у світовій практиці відносно різних категорій населення і спрямовані на забезпечення гідного життя людини. Однією з категорій, яка є певним індикатором рівня соціальної зрілості держави і суспільства, є інваліди. Реінтеграція й інтеграція громадян з обмеженими можливостями у суспільне життя та виробництво багато в чому залежить від їх соціально-професійної реабілітації. Проблеми забезпечення соціально-професійної реабілітації, працевлаштування та зайнятості інвалідів в Україні є вкрай важливими й актуальними, особливо через зростання чисельності інвалідів в нашій країні за 1994 – 2007 роки на 12% та низький рівень зайнятості дорослих інвалідів ( 15,4%).
Впровадження в соціальну практику нормативно-правових актів, що відповідають міжнародним стандартам, роблять не менш актуальною розробку методологічної бази, яка дозволить поставити процес реабілітації інвалідів на більш якісний рівень. Саме пошуку шляхів удосконалення системи соціально-професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів і присвячена дана дисертаційна робота. Застосування концептуально нового методологічного системного підходу до реабілітації інвалідів, у рамках якого потрібно розробляти відповідні організаційно-методологічні засади та механізми реалізації діючого в Україні законодавства, корегування останнього стосовно потреб практики є найбільш важливим напрямом концентрації зусиль наукових пошуків для вирішення проблем реабілітації інвалідів з метою розширення їх трудової зайнятості.
Окремі теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми розглянуті відомими зарубіжними ученими Г. Беккером, Е. Дюркгеймом, Г. Слезингером, Б. Гєнкіним, В. Роіком та ін. З вітчизняних дослідників у даній області наукових знань слід назвати О. Амошу, Д. Богиню, О. Грішнову, Т. Кір’ян, А. Колота, Н. Борецьку, А. Гриненко, Е. Лібанову, О. Новикову, О. Осауленко, А. Решетнікову та інших. В методології і практиці соціально-професійної реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванні та зайнятості значущими є набутки таких українських вчених і соціальних працівників, як В. Андрієнко, А. Боровських, О. Вірич, К. Дубич, Л. Колєшня, Ю. Куліков, Б. Машталярчук, О. Мостіпан, В. Назаренко, С. Орішака, В. Савченко, А. Січкар, Т. Черниш та ін.
На шляху створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів в Україні вже зроблені конкретні кроки. Зокрема, успішно реалізується Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, працюють Рада у справах інвалідів та Міжвідомча координаційна рада з питань ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів при Кабінеті Міністрів України, поступово реалізується Концепція державної системи професійної орієнтації населення, створюються мережа реабілітаційних центрів у країні та підсистема моніторингу інвалідності. У Верховній Раді України і Кабінеті Міністрів України, Міністерстві праці та соціальної політики України постійно проводиться робота, пов’язана з удосконаленням законодавства щодо соціального захисту інвалідів. Указом Президента України від 13.07.2001 р. № 519/2001 була затверджена “Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки”. Вирішенню проблеми працевлаштування інвалідів сприяє реалізація Державної програми зайнятості населення на 2006–2009 роки. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №716 затверджено Державну програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року [61]. Але ці обставини лише обумовлюють необхідність більш досконалого вивчення проблеми підвищення ефективності соціально-професійної реабілітації інвалідів, обґрунтування шляхів розширення їх зайнятості в результаті зростання рівня фахової підготовки та конкурентоздатності на ринку праці.
Зв’язок роботи з науковими програмами й темами. Дисертація виконувалась відповідно до завдань, які визначені Національною програмою соціально-професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки, планами Міністерства праці та соціальної політики України стосовно реабілітації та соціального захисту інвалідів, відповідно до планів наукової тематики Одеського державного економічного університету МОН України за темою «Розробка концепції управління розвитком людських ресурсів в Україні» (ДР № 0105U008996, 2005-2008рр.), у рамках якої вдосконалено методологію і методику дослідження соціально-професіональної реабілітації інвалідів; згідно з тематикою НДІ праці: «Проблеми праці на водному транспорті в контексті соціальних стандартів Європейського союзу», (ДР № 0105U006536, 2005р.), у рамках якої проводились соціологічні дослідження мотивації праці інвалідів і апробація авторських методичних підходів до атестації робочих місць в частині їх відповідності професійно-кваліфікаційному рівню інваліда; «Участь у розробці Державної типової програми реабілітації інвалідів та Державної програми розвитку системи реабілітації інвалідів», (ДР № 0106U007414, 2006р.), у рамках якої автором систематизовано матеріали щодо методичного забезпечення системи реабілітації інвалідів; відповідно до планів наукової тематики Мелітопольського державного педагогічного університету «Реструктуризація соціально-економічного потенціалу України та її регіонів в умовах розвитку ринкових відносин» (ДР № 0106U013200, 2006р.), у межах якої автором визначено напрямки формування і структуру механізму вдосконалення системи соціально-професіональної реабілітації інвалідів.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних основ соціально-професійної реабілітації інвалідів і розробка науково-практичних рекомендацій щодо створення цілісної системи її функціонування.
Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:
дослідити соціально-економічні та інституціональні основи інтеграції інвалідів у суспільне життя;
розробити системний підхід до визначення змісту процесу соціально-професійної реабілітації інвалідів;
визначити методологічні принципи результативного функціонування системи соціально-професійної реабілітації інвалідів;
проаналізувати діючу систему реабілітації інвалідів в Україні;
дослідити стан і місце професійної підготовки інвалідів у системі їх реабілітації;
проаналізувати динаміку працевлаштування та зайнятості в системі соціально-професійної реабілітації інвалідів;
запропонувати напрямки формування цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів;
розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонального та фінансового забезпечення системи реабілітації інвалідів;
визначити напрямки удосконалення системи професійної підготовки інвалідів;
розробити заходи щодо стимулювання створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Об’єктом дослідження є процеси соціально-професійної реабілітації інвалідів на макро- і мікрорівнях.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні основи системи соціального захисту інвалідів, інституціональні та організаційно-економічні засади механізму соціально-професійної реабілітації інвалідів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові праці провідних вчених галузі соціальної економіки і політики, соціального захисту, а також соціальних працівників з питань професійної реабілітації інвалідів. В роботі застосовано діалектичний метод наукового пізнання, системний методологічний підхід до дослідження процесу соціально-професійної реабілітації, методи структурно-функціонального аналізу (для визначення структури та функцій системи реабілітації), економіко-статистичного аналізу (для оцінки стану та рівня професійного та фахового навчання інвалідів, стану їх працевлаштування та зайнятості), методи порівняльного аналізу (для визначення відповідності вітчизняного законодавства в сфері соціального захисту інвалідів міжнародним соціальним стандартам), методи економіко-математичного моделювання і прогнозування (для розрахунку прогнозних значень чисельності пенсіонерів-інвалідів та кількості вільних робочих місць для інвалідів), метод соціологічного дослідження (при обґрунтуванні необхідності створення Міжвідомчої координаційної ради з питань соціально-професійної реабілітації інвалідів).
Інформаційною основою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Головних управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій, матеріали звітів з науково-дослідної роботи НДІ праці Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України (м. Київ), стосовно проблем соціального захисту та зайнятості малозахищених верств населення, дані реабілітаційних центрів, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретико-методологічних положень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів в Україні та формування механізму її реалізації.
Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
вперше
розроблено структурно-функціональну схему цілісної системи реабілітації інвалідів шляхом їх соціально-професійної реабілітації та розширення зайнятості, яка визначає інституціональні зв’язки між суб’єктами управління процесом реабілітації інвалідів (органами державної влади, ринковими структурами, громадськими організаціями) та об’єктом управління (інвалідами) і передбачає створення Міжвідомчої координаційної ради з питань соціально-професійної реабілітації інвалідів під патронатом Міністерства праці та соціальної політики України, що має стати дорадчим органом, який утворюється для координації роботи зі створення цілісної системи реабілітації інвалідів та забезпечення її результативності;
запропоновано напрямки формування механізму створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів (СПРІ) (інституційне та фінансове забезпечення СПРІ; удосконалення професійної підготовки інвалідів; стимулювання створення робочих місць для інвалідів), в якому центральне місце має належати працевлаштуванню інвалідів, з метою чого сформульовано основні принципи професійної підготовки інвалідів (принцип комплексності; принцип обґрунтування вибору пріоритетів; принцип доступності і рівних можливостей; принцип гуманізму; принцип соціальної компетентності та нормативно-правової підготовленості інваліда; принцип професійної мобільності; принцип універсалізації; принцип оптимального співвідношення; принцип виховання ділових якостей; принцип постійності та безперервності; принцип гнучкості);
удосконалено:
методологічні засади розбудови системи реабілітації інвалідів, а саме розроблено функціонально-компонентну структуру цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів (загальна реабілітаційна індустрія; рання медична, соціальна і допрофесійна реабілітація дітей-інвалідів; психологічна підтримка та професійна орієнтація; професійна підготовка; працевлаштування та зайнятість; моніторинг та інформаційне забезпечення) та запропоновано методологічні принципи забезпечення ефективності системи реабілітації інвалідів (науковості та використання правил і стандартів реабілітації; дотримання рекомендації МСЕК в сфері психологічної підтримки та профорієнтації; врахування особистісних рис інваліда та використання індивідуального підходу до нього; раннього початку реабілітаційних заходів і комплексності реабілітаційних програм; поетапності, послідовності та безперервності у реабілітаційному процесі; гідної зайнятості; економічності);
концептуальні основи науково-практичної діяльності з реабілітації осіб з обмеженими можливостями здоров’я: обґрунтовано, що обов’язковою умовою результативності системи реабілітації інвалідів є її цілісність – обов’язковість наявності всіх підсистем реабілітаційного процесу (реабілітаційної індустрії; ранньої медичної соціальної та допрофесійної реабілітації дітей-інвалідів; психологічної підтримки та професійної орієнтації; професійної підготовки; працевлаштування та зайнятості; моніторингу та інформаційного забезпечення); доведено, що особливого значення для розбудови цілісної системи реабілітації інвалідів має створення підсистеми моніторингу та інформаційного забезпечення як передумови забезпечення дієвості реабілітаційного процесу в цілому;
отримали подальшого розвитку:
теоретико-методологічні основи побудови системи реабілітації інвалідів, а саме обґрунтовано необхідність розробки системного наукового підходу до удосконалення соціально-реабілітаційного процесу на основі використання принципів концептуальності, єдності компонентів системи, керованості, міжвідомчої координації та взаємодії;
науково-методичні підходи до забезпечення дієвості системи соціально-професійної реабілітації інвалідів, а саме систематизовано шляхи фінансування заходів соціально-професійної реабілітації інвалідів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств громадських організацій інвалідів тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і науково-методичні положення, а також науково-практичні рекомендації, розроблені в ході дослідження, утворюють основу створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів з метою їх інтеграції до суспільного життя та гідної трудової зайнятості.
Розроблені в дисертаційній роботі пропозиції і рекомендації використані в практичній діяльності Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України (довідка № 1623/0/19-07/029 від 05.08.2007 р.) – рекомендації щодо удосконалення системи соціально-професійної реабілітації інвалідів та їх працевлаштування; Головним управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (довідка №2501/05-6 від 24.05.2007 р.) – пропозиції щодо фінансового забезпечення системи соціально-професійної реабілітації інвалідів, щодо створення умов для їх доступу до всіх видів освітніх послуг та підвищення рівня зайнятості; Управлінням праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради (довідка № 4466/01-6 від 23.10.2006 р.) – пропозиції щодо створення системи інформаційного забезпечення процесу реабілітації інвалідів у м. Мелітополі, щодо формування механізму моніторингу та банку даних стосовно стану інвалідності, а також щодо створення робочих місць для інвалідів; Одеським обласним товариством інвалідів (довідка № 19-Н від 26.12.2005 р.) – пропозиції щодо координації роботи між Головним управлінням соціального захисту та обласним центром зайнятості; ДП «МТП «Южний» (довідка від 22.09.2006 р.) – рекомендації щодо атестації робочих місць для інвалідів; ВАТ «Одеське спеціалізоване управління механізації» (довідка №08/3-125 від 22.09.2006 р.) – рекомендації щодо професійної спеціалізації робочих місць за рівнем кваліфікації інваліда.
Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використано у навчальному процесі Мелітопольського державного педагогічного університету при викладанні курсів «Економіка праці і соціально-трудові відносини», «Управління персоналом», «Соціальна політика» (довідка № 06/706 від 10.04.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті результати, що отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність» (м. Мелітополь, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами» (м. Жовті Води 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і маркетинг в ХХІ ст.» (Донецьк, 2007 р.)., на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь, 2006-2007 рр.).
Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 3,7 д.а., з яких особисто автору належить 3,6 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 5 робіт загальним обсягом 2,2 д.а., з яких особисто автору належить 2,1 д.а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 198 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 12 таблиць на 13 сторінках, 13 рисунків на 13 сторінках.
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено вирішення важливої наукової задачі розробки концептуальних основ соціально-професійної реабілітації інвалідів і визначення основних напрямків і організаційно-економічних засад розробки механізму СПРІ.
У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.
1. На основі дослідження соціально-економічних та інституціональних основ інтеграції інвалідів у суспільне життя зроблено висновок щодо необхідності удосконалення соціально-реабілітаційного процесу даної категорії громадян, що вимагає розробки відповідного системного наукового підходу до побудови цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів засадах принципів концептуальності, єдності компонентів системи, керованості, міжвідомчої координації та взаємодії.
2. Розроблено функціонально-компонентну структуру і структурно-функціональну схему цілісної системи реабілітації інвалідів шляхом їх соціально-професійної реабілітації та розширення зайнятості, що складають основу системного підходу до визначення змісту процесу соціально-професійної реабілітації інвалідів. В дисертації вперше реабілітаційний процес представлений як цілісна керована система із своїми об’єктами й суб’єктами управління. На вході системи знаходяться притаманні інвалідові загальні характеристики, пов’язані зі станом його здоров’я, віком, статтю, особистісними властивостями. На виході системи – характеристики конкретного інваліда, які відповідають, з одного боку, рекомендаціям МСЕК, з іншого, вимогам ринку праці стосовно конкретного робочого місця чи посади. Акцентовано увагу на ознаках цілісності системи реабілітації інвалідів у вигляді відповідних атрибутів: цільова функція (кінцевий результат реабілітаційного процесу – гідна трудова зайнятість); системно-компонентний атрибут (склад основних етапів реабілітаційного процесу); структурно-функціональний атрибут (внутрішня організація процесу реабілітації та функції окремих компонентів відносно цільової функції); атрибут комунікативності, який визначає зовнішні та зворотні зв‘язки.
3. Визначено методологічні принципи результативного функціонування системи соціально-професійної реабілітації інвалідів: науковості та використання правил і стандартів реабілітації; дотримання рекомендації МСЕК, в сфері психологічної підтримки та профорієнтації; врахування особистісних рис інваліда та використання індивідуального підходу до нього; раннього початку реабілітаційних заходів і комплексності реабілітаційних програм; поетапності, послідовності та безперервності у реабілітаційному процесі; гідної зайнятості; економічності.
4. Аналіз діючої системи реабілітації інвалідів в Україні свідчить про наявність тенденції до скорочення загальної кількості пенсіонерів - інвалідів при збільшенні питомої ваги дорослих інвалідів за рахунок збільшення кількості інвалідів ІІІ групи, яка є найбільш потенційно придатною для працевлаштування. Зазначена тенденція спостерігалась у переважній більшості регіонів України, за винятком Запорізької, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, для яких є характерною тенденція до зменшення чисельності дорослих інвалідів. За кількістю дорослих інвалідів лідирують Донецька, Дніпропетровська, Львівська, Харківська, Одеська області та м. Київ. Встановлено, що серед складових існуючої системи реабілітації інвалідів в Україні найменш розвинутою є підсистема «професійна орієнтація».
5. Зроблено висновок, що обов’язковою умовою результативності системи реабілітації інвалідів є її цілісність як обов’язковість наявності всіх підсистем реабілітаційного процесу (реабілітаційної індустрії; ранньої медичної соціальної та допрофесійної реабілітації дітей-інвалідів; психологічної підтримки та професійної орієнтації; професійної підготовки; працевлаштування та зайнятості; моніторингу та інформаційного забезпечення). Обґрунтовано, що особливого значення для розбудови цілісної системи реабілітації інвалідів має створення підсистеми моніторингу та інформаційного забезпечення як передумови забезпечення дієвості реабілітаційного процесу в цілому.
6. Результати дослідження свідчать, що професійна підготовка відбувається в обсягах, недостатніх для усунення дискримінації щодо даної категорії громадян та їх включення до суспільного життя: рівень охоплення інвалідів професійним навчанням складає 0,2 %. Виявлено пріоритетні напрямки у впровадженні профорієнтаційних послуг та подальшого працевлаштування інвалідів. Засвідчено безумовний зв'язок росту рівня зайнятості інвалідів зі зростанням рівня фахової підготовки та конкурентоздатності інвалідів на ринку праці.
7. В результаті аналізу стану професійної підготовки як основної складової системи соціально-професійної реабілітації інвалідів, динаміки працевлаштування та зайнятості інвалідів в системі їх соціально-професійної реабілітації зроблено висновок щодо недосконалості діючого порядку реабілітації інвалідів, про що свідчать низькі показники рівня охоплення інвалідів професійним і фаховим навчанням (0,2% та 0,5%), створення для даної категорії робочих місць (недовиконання «Національної програми професійної реабілітації і зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки» в частині створення нових робочих місць – на 12%, в частині збільшення чисельності працюючих інвалідів – на 13%), працевлаштування та зайнятості (питома вага працюючих інвалідів у чисельності дорослих інвалідів становить 15,4%, питома вага безробітних серед осіб з інвалідністю становить майже 73%), причинами чого виступають недосконалість законодавства, різночитання правових норм, скрутний фінансовий стан як звичайних підприємств, так і підприємств громадських організацій інвалідів, відсутність зацікавленості роботодавців у створенні робочих місць.
8. Зроблено висновок щодо необхідності розробки механізму створення цілісної системи соціально-професійної реабілітації інвалідів, напрямками формування структури якого визначено такі: інституційне та фінансове забезпечення СПРІ; удосконалення професійної підготовки інвалідів; стимулювання створення робочих місць для інвалідів. З метою координації роботи зі створення цілісної системи реабілітації інвалідів та забезпечення результативності її дії запропоновано створення Міжвідомчої координаційної ради з питань соціально-професійної реабілітації інвалідів під патронатом Міністерства праці та соціальної політики України.
9. Обґрунтовано необхідність розробки та впровадження Закону України «Про порядок виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та внесення обов’язкових платежів за їх невиконання», необхідність внесення змін до Законів України «Про розмір внесків на деякі види соціального страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», до податкового кодексу України тощо. Зокрема, запропоновано впровадження системи пільг для підприємств, що перевищують встановлені нормативи працевлаштування інвалідів; скасування податку на додану вартість та зміни щодо оподаткування прибутку підприємств інвалідів; обґрунтовано необхідність розробки пакету нормативно-правових документів щодо спрощеного порядку реєстрації малих підприємств інвалідів та ін.
10. Систематизовано шляхи фінансування заходів соціально-професійної реабілітації інвалідів за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств громадських організацій інвалідів.
11. У якості напрямків удосконалення професійної підготовки інвалідів визначено такі: інтенсифікація використання існуючих установ для ефективної реабілітації та професійного навчання; пошук і використання нових шляхів, форм і методів професійної підготовки; розробка навчальних програм для роботи з інвалідами за спеціальностями сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, фізична реабілітація, олінофренопедагогіка і т.п. Обґрунтовано, що підвищення конкурентоздатності інваліда на ринку праці, ефективність та стабільність трудової діяльності інваліда прямо залежить від вільного, усвідомленого і цілеспрямованого вибору інвалідом професії та сфери зайнятості. За необхідне вбачається досягнення інвалідами того професійно-кваліфікаційного рівня, який забезпечуватиме вимоги роботодавців, що в значній мірі залежить від своєчасного і обґрунтованого вибору або зміни інвалідами професії, спеціальності, виду діяльності, а також психологічної готовності до праці. Розглянуто впровадження повноцінного моніторингу та інформаційного забезпечення як обов‘язкової компоненти (підсистеми) у цілісній реабілітаційній системі. Обґрунтовано необхідність в отриманні вже на початковому етапі професійної реабілітації якісної і професійно проаналізованої інформації «зворотного зв’язку», що дозволяє не тільки детальніше і об’єктивніше оцінювати ефективність задіяного механізму профорієнтації, а і досягати максимальної стабільності трудової діяльності вже працевлаштованого інваліда.
12. Запропоновано стимулювання роботодавців зі створення робочих місць для інвалідів на підставі переважно економічних методів, а також створення системи підтримки підприємницької ініціативи самих інвалідів. З метою стимулювання створення робочих місць для працевлаштування інвалідів рекомендовано утворення господарських об‘єднань на базі звичайних підприємств і підприємств громадських організацій інвалідів з метою виконання нормативу працевлаштування інвалідів та покращення їх професійної підготовки; створення Єдиної бази даних інвалідів (єдиного банку даних інвалідів, якій містить кількісні та якісні характеристики інвалідів, що бажають працювати; банку даних робочих місць для працевлаштування інвалідів; системи постійного моніторингу процесів зайнятості та працевлаштування інвалідів) як передумови забезпечення дієвості реабілітаційного процесу в цілому, з метою підвищення рівня зайнятості й працевлаштування інвалідів та скорочення масштабів безробіття серед даної категорії громадян.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Конституція України (прийнята Верховною Радою від 28 червня 1996 р.).
2.Кодекс законів про працю України . – К.: Дім «Ін Юре». – 2001 р. – 224 с.
3.Загальна декларація прав людини, затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.
4.Всесвітня програма дій щодо інвалідів, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 3 грудня 1982 р.
5.Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, затверджені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.12.1993 р. № 48/96.
6.Європейська соціальна хартія (переглянута). Відкрита до підписання 3 травня 1996 року. Підписана Україною 7 травня 1996 р.
7.Міжнародна Конвенція з громадських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН від 16.12.1996 р.
8.Мадридська декларація „Європейський Форум з проблем інвалідності. Прийнята стосовно Європейського року інвалідів”, 1993 р.
9.Конвенція № 102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення», 1952 р.
10.Конвенція № 117 «Про основні цілі та норми соціальної політики», 1962 р.
11.Рекомендація № 67 «Про забезпечення доходу», 1994 р.
12.Рекомендація № 91 «Про колективні договори і угоди», 1994 р.
13.Конвенція № 121 «Про допомогу на випадок виробничого травматизму», 1964 р.
14.Конвенція № 122 «Про політику в області зайнятості», 1964 р.
15.Конвенція № 128 «Про допомогу з інвалідності, старості, на випадок втрати годувальника», 1967 р.
16.Рекомендація № 167 «Про встановлення міжнародної системи прав в області соціального забезпечення», 1983 р.
17.Конвенція № 159 і рекомендація № 168 «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів», 1983 р.
18.Закон України «Про зайнятість населення» Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991 р. – № 14. – ст. 170.
19.Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» із змінами та доповненнями від 31.05.2005 р. – № 2602-ІV.
20.Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-ІV.
21.Закон України «Про колективні договори і угоди». – Відомості Верховної Ради. – 1995 р. – № 4. – ст. 28.
22.Закон України «Про об‘єднання громадян» від 16.07.1992 р. – № 2460. ХІІ із змінами та доповненнями.
23.Закон України «Про благодійництво та благодатні організації» від 16.09.1997 р. – 531/97-ВР.
24.Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів» від 13.07.2000 р. – № 1926-ІІІ.
25.Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 05.07.2001 р. – № 2606-ІІІ.
26.Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов‘язкового державного соціального страхування» від 07.03.2002 р. – № 3084-ІІІ.
27.Закон України «Про збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. – № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.
28.Закон України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». – ВВР від 02.03.2000 р.
29.Закон України «Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». – ВВР. – 1999 р. – № 46-47 – ст. 403.
30.Закон України «Про підприємництво». – ВВР. – 1991 р. – № 14. – ст. 168.
31.Закон України «Про підприємства в Україні». – ВВР. – 1991 р. – № 24 із змінами та доповненнями.
32.Закон України «Про Єдиний митний тариф». – ВВР. – 1992 р. – № 19. ст. 259.
33.Закон України «Про плату за землю» 03.07.1992 р. – № 2535-ХІІ із змінами та доповненнями.
34.Закон України «Про оплату праці». – ВВР. – 1995 р. № 17. ст. 95, 121.
35.Закон України «Про податок на додану вартість» // Все о бухучете. – 2001 р. – № 98. – ст. 10.
36.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». – ВВР. – 1995 р. – № 4. – ст.28.
37.Закон України «Про охорону праці». –1992 р.
38.Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 р. – № 1490-ІІІ.
39.Закони України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. – № 1841-ІІІ // Орієнтир. – № 25. – С. 1-8; «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. № 651-XIV.
40.Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР // Орієнтир. – 1998 р. - № 48-49. – С. 1-9.
41.Закони України «Про освіту» від 23.03.1996 р.; «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р.
42.Господарський кодекс України: Офіц. видання. - К.: Концерн "Видавничий дім "Ін Юре", 2004 р. – 224 с.
43.Кодекс України про адміністративні правопорушення станом на 15 лютого 2008 р.: - К.: Вид. Паливода А. В., 2008. – 220 с.
44.Указ Президента України від 13.07.2001 р. № 519/2001 «Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки».
45.Указ Президента України від 01.06.1999 р. – № 595/99 «Про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб».
46.Постанова від 22.02.1992 р. № 83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда» (з наступними змінами та доповненнями).
47.Постанова Кабінету Міністрів України (далі Постанова) від 04.04.1994 р. № 221 «Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності».
48.Постанова від 03.05.1995 р. – № 314 «Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів» і «положення про робоче місце інвалідів та про порядок працевлаштування інвалідів» (з наступними змінами та доповненнями).
49.Постанова від 27 квітня 1998 р. № 578 «Положення про порядок надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприємницькою діяльністю».
50.Постанова від 25 листопада 1999 р. № 2145 «Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та вибору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету».
51.Постанова від 12 грудня 2000 р. № 1545 «Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів».
52.Постанова від 7 грудня 2000 р. № 1788 «Про подальший розвиток вітчизняного виробництва засобів реабілітації інвалідів» (з наступними змінами).
53.Постанова від 26.12.2000 р. «Про утворення Комісії з питань діяльності підприємств та організації громадських організацій інвалідів».
54.Розпорядження від 13.02.2001 р. № 44-р «Про перелік продукції у разі закупівлі якої державні замовники допускають до участі у конкурсах виключно підприємства УТОСу, УТОГу, Союзу організацій інвалідів України та пенітенціарної системи».
55.Постанова від 13.12.2001 р. № 1650 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням».
56.Постанова від 28 грудня 2001 р. № 1767 «Про порядок сплати підприємствами (об‘єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів».
57.Постанова від 10 січня 2002 р. № 14 «Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров‘я нації» на 2002-2011 роки».
58.Постанова від 16 травня 2002 р. № 627 «Про утворення Міжвідомчої координаційної ради з питань ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів».
59.Постанова від 26.09.2002 р. № 1434 «Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів».
60.Постанова від 31 січня 2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
61.Постанова від 12 травня 2007 р. № 716 «Про затвердження державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період 2011 р.».
62.Про Концепцію державної системи професійної орієнтації населення: Постанова від 27.01.1994 р. № 48; Положення про організацію професійної орієнтації населення від 31.05.1995 р. – № 27/16979 (Мінпраці та ін.).
63.Наказ Фонду державного майна № 1477 від 30.07.99. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 1999 р. «Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю».
64.Наказ Міністерства економіки України № 258 від 27.11.2000 р. «Про затвердження Положення про оцінку та конкурсний відбір запропонованих міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, та створення відповідної Комісії Мінекономіки» Зареєстровано в міністерстві юстиції України 12 грудня 2000 р. за № 909/5130.
65.Амоша О.І. Стан, тенденції та основні напрями розвитку соціально-трудових відносин на державному та регіональному рівнях // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Соціально-трудові відносини у сучасних економічних умовах: Зб наук. пр.- Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 2001. – с. 14-24.
66.Андриенко В.Е., Пона Д.И. Социально-экономическая структура и занятость инвалидов. – К.: НЦЗРТ. – 1993 р. 32 с.
67.Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Политиздат. – 1981 р. – 434 с.
68.Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты: Учебное пособие. – К.: МЗУУП, 1994. – 404 с.
69.Беккер Г. Человеческий капитал (главы из книги). Воздействие на заработки инвестиций в человеческий капитал // США: экономика, политика, идеология. – 1993.-№11. – с. 109-119.
70.Беккер Г. Теория распределения времени // США: Экономика, политика, идеология. – 1996. – № 1, 2.
71.Белкин В., Белкина Н. Работник и работодатель: логика взаимного притяжения. – М.: Человек и труд. – 2003 р. – № 5. С. 84-85.
72. Баровський А.Б., Потапенко Т.М., Щекин Г.В. Система методов профессиональной ориентации. – Кн. 1. Основы профессиональной ориентации: Учеб.-метод. пособие. – К.: МЗУУП. – 1993 р. – 164 с.
73. Богданов С. Соціальний захист інвалідів: український та польський досвід. – К.: Основи. – 2002. – 93 с.
74.Богиня Д.П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 1999.-№6. – С.3-8.
75. Богиня Д.П. Соціально-трудові відносини в Україні в контексті організації оплати праці та регулювання доходів // Україна: аспекти праці. – 2003.-№7. – С.3-8.
76.Бондарчук К. Напрям удосконалення нормативно-правової бази для забезпечення зайнятості інваліда // Економіка України. – 2003 р. – № 11. – С. 69-73; Сприяння зайнятості інваліда // Економіка України. – 2002 р. – 9. – С. 35-43.
77.Борецька Н.Зарубіжний досвід удосконалення ринку праці та соціального захисту населення // Економіка України. – 2000. – № 10. – С. 74-81.
78. Борецька Н.П. Методологічні проблеми соціального захисту населення // Методологія сучасних соціальних, економічних та психологічних досліджень: Тематичний збірник наукових праць. – Вип.2. – Донецьк: ДІРСП, 2002. – С.7-12.
79. Борецька Н.П. Розвиток галузей людського капіталу як основа соціальної політики держави // Менеджмент організацій й управління людськими ресурсами: Зб. статей: Ч.3. – Ялта.2005. – С.26-37.
80. Борецька Н.П. Стратегія менеджменту соціальної політики у постіндустріальній економіці // Вісник Донецького університету, сер.В: Економіка і право, спецвип., Т.2. – Донецьк: - Донецький національний університет, 2006. – 426 с.
81. Борецька Н.П. Механізм формуання соціально орієнтованої політики України. Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Том VIII Серія «Державне управління», вип. 81. Удосконалення механізму державного управління зовнішньоекономічної діяльрості: Донецьк – 2007, С.210 – 215.
82.Васильєва О. Інвалідність – не причин а для утриманства // Соц. захист. 2002 р. – № 2. – С. 28-29.
83.Васюренко О., Пасічник. Шляхи забезпечення розвитку кредитного забезпечення інноваційної діяльності // Економіка України. – 2000 р. – № 2. – С. 23-28.
84.Верховод І.С. Гідна зайнятість як інтегративно-субстанціональна складова трудової реабілітації інвалідів // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. – Науки: економіка, політологія, історія. № 3 (40) 2007. – С.83-89.
85.Верховод І.С. Економічні механізми працевлаштування інвалідів. // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Вип. 222. – Т. 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. 829-835.
86.Верховод І.С. Актуальні аспекти вдосконалення системи забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. ГУ «ЗІДМУ», № 6, 2006. – С. 61-63.
87.Верховод І.С. Інституціональний механізм створення робочих місць для осіб з особливими потребами // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. Науки: економіка, політологія, історія. - № 4 ( 24) 2006. – С. 266-274.
88.Верховод І.С. Освіта як перспективний напрям професійної реабілітації інвалідів // Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Зб. статей: Вип.10. 4.1. – Ялта: РВВ РВНЗ КГУ, 2006. – С. 81-87.
89.Верховод І.С. Центри професійної реабілітації на шляху гідного працевлаштування інвалідів // Молодь і ринок: Науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич, № 7 (22) 2006. – С. 63-67.
90.Вірич О. Професійна реабілітація інвалідів: пріоритет державної політики // Соц. захист. – 2002 р. – № 12. – С. 15, 16.
91.Всеукраїнське громадське соціально-політичне об‘єднання «Національна Асамблея інвалідів України». Зареєстровано 10.01.2002 р. – № 1734. – Статут Асамблеї.
92. Вульфсон Б. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. – М.: УРЛО. – 1999. – С. 106.
93.Гаврюшенко Г. Створення спеціальних умов на робочому місці для осіб з обмеженими фізичними можливостями – досвід, який можна запозичити.
94.Галиц Г., Куліков Ю.М. Удосконалення механізму стимулювання створення робочих місць для інвалідів // Україна: аспекти праці. Науково-економічних та суспільно-політичний журнал. – 2003 р. – № 3. – С.10-15; Методологія системного наукового підходу щодо реабілітації осіб з обмеженими можливостями здоров‘я. Там же. – 2004 р. – № 1.
95.Генкин Б. Экономика и социология труда. – «Норма-инфра»: М. – 1999 р. - С. 102-106.
96.Государственный доклад «О положении инвалидов в Российской Федерации». – М.: Госуд. предпр. «Национальный фонд содействия инвалидов в Российской Федерации». – 1998. – 235 с.
97.Гриненко А.М. Соціальний бюджет - основа ефективної соціальної політики України // Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство: Зб. наук. пр. Т 3 т. - Т. 1 / НАН України. Ін-т екон. пром-сті; - Донецьк, 2006. - 386 с.(С. 321-327)
98.Гриненко А.М. Соціальна політика України: оцінка сучасного стану, потреба та напрями її реформування. Зб. наук. праць. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - Т. 1.,Ч.І. - К.:КНЕУ, 2007. - С. 1-520. (с.165-176)
99. Гриненко А.М. Соціальний розвиток суспільства в соціально-політичному вимірі // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля №9(115), Ч 2, Луганськ, 2007 р. С.51-56.
100.Грішнова О. Проблема ринкової трансформації освіти та професійної підготовки // України: аспект праці. – 1998 р. – № 1. – С. 26-28.
101.Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001 р. – 254 с.
102.Грищенко А. Государственное регулирование экономики // Экономика Украины. – 2001 р.– № 1. – С. 94-95.
103.103.Гулиан К.И. Метод и система Гегеля. – Т. 1-2. – М.: Наука. – 1962, 1963 р. – 347 с.
104.Данюк В.М. Людські ресурси України в умовах системної кризи // Проблеми формування ринкової економіки: Науковий збірник. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ, 2001 р. С 9-19.
105.Демченко І. Комунальна політика зайнятості у Німеччині // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 8. – С. 38-40.
106.Державний класифікатор України: Класифікатор професій. К.: Соцінформ, 584 с.
107.Державна статистична звітність за формою № 4-И «Звіт про кількість інвалідів та їх працевлаштування по України» за 2000-2006 р.
108.Державна статистична звітність за формою № 14 «Звіт про працевлаштування інвалідів органами соціального захисту населення України» за 2000-2006 р.
109.Державна статистична звітність за формою № 2-ПН «Звіт про працевлаштування і зайнятість населення, яке звернулося до служби зайнятості України» за 2000-2006 р.
110.Державна статистична звітність за формою № 6-ПВ «Чисельність окремих категорій працівників та підготовка кадрів» за 2000-2006 р.
111.Дубич К. Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції // Соц. захист. – 2003. – № 9. - С.34-35.
112.Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. – М.: Республика, 1996. – С.110-147.
113.Ена А., Кальниш З. Психофизиологическая реабилитация как фактор поддержания профессиональной работоспособности // Охрана труда. – 2003. – № 2. – С. 39-40.
114. Жуков О. Нові форми та проблеми підготовки фахівців в умовах економічної інтеграції України в Європейський союз: Збірник текстів наук. конф. – Львів. – 1996. – С. 254-255.
115. Журбенко Про пільгове оподаткування громадських організацій інвалідів та їх підприємств і організацій // Соціальний захист. – 2001. – № 8. – С. 38-40.
116.Жулковская Т. Люди с ограниченными интеллектуальными возможностями в Дании: эволюция институтов социолизации. – М.: Социум. – 2001. – 80 с.
117.Зарецкая С.Л. Социальное обеспечение в странах Запада. – М.: 1994.
118. Исаенко А. Человеческий капитал – определяющий фактор экономического роста // Человек и труд. – М.: 2002. – № 3. – С. 83-87; Грани труда (от редакции). Первый доклад МОТ о дискриминации в сфере труда // Человек и труд. – М.: 2003. – № 6 – С. 64.
119. Кальниш З.Е. Систематизация психофизиологического обеспечения профессионального отбора // Охрана труда. – 2003. – № 3. – С. 44.
120. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. – Кн. 4. Побуждение к инвестированию // Антология экономической классики. – М.: «Эконов-Ключ». – 1993. – С. 60-62.
121. Кір‘ян Т.М. Праця, заплата, соціальний захист: проблеми та шляхи вирішення. – К.: „Соцінформ” – 2002. – 325 с.
122. Кір‘ян Т., Верховод І. Системно-концептуальний підхід щодо соціально-професійної реабілітації інвалідів // Україна: аспекти праці. – 2007. - №2. – С.3-10.
123. Кокурин Д. Инновационная деятельность как форма труда и развитие бизнеса // Человек и труд. – М. – 2001. – № 2. – С. 60-62.
124.Колєшня Л. Методологічні основи вдосконалення професійної структури підготовки і перепідготовки безробітного населення // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 4. - С. 19-23.
125. Колєшня Л. Основні напрями розвитку трудової зайнятості осіб з обмеженими можливостями в контексті Плану дій Ради Європи // Україна: аспекти праці. – 2007. - №4. – С.22-26.
126. Колєшня Л. Тимошек Т. Шляхи соціальної інтеграції інвалідів у суспільне жпття через упровадження організаційної моделі зайнятості // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 7. с. 14-21.
127.Коуз Р. Фирма, рынок и право. Бумажное русскоязычное издание: М.: «Дело ЛТД» при участии изд-ва «Catallaxy», 1993. – 192 c.
128. Кравченко І.С. Інвестиції в людський капітал та їх вплив на інтеграційні процеси // Матеріали четвертої міжнародної наук. конф. Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: Інвестиційні аспекти. – Донецьк. – 1999. – С. 202-204.
129. Куліков Ю. Лізингове регулювання зайнятості молоді // Праця і зарплата. – 2003. – № 38.
130.Куліков. Ю. Методологічні основи створення цілісної системи реабілітації інвалідів.
131.Куровська Г. Основні концепції державної політики залучення осіб з інвалідністю до ринку праці : міжнародний аспект. // Україна: аспекти праці. – 2007. – № 1. с. 43-45.
132. Лібанова Е. Подолання бідності: погляд науковця // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 26-32.
133.Лук'янченко Н.Д., Калинина С.П., Моложавый В.М. Регулирование рынка труда региона. – Донецк: ДонГУ. – 1999. – 202 с.
134.Лебедева Л.Ф. Политика трудоустройства социально уязвимых групп населения США // США, Канада: экономика – политика – культура – 2001. - № 9. – С. 40-51.
135.Майоров Г.Г. Теоретическая философия Г.В.Лейбница. – М.: Наука. – 1973. – 354 с.
136.Макконнел К.Р., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. Т. 1. – М.: Республика, 1992. – С.24, 334.
137.Мальтус Т. Опыт о законе народонаселения. – XV, - Кн.Пятая. Антология экономической классики. – М.: Эконом-Ключ, 1993. – 674 с.
138.Маркс К. К критике гегелевской философии права. – Маркс К., Энгельс Ф. – Соч. 2ое изд. – Т.1. – С. 219-368.
139.Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми та шляхи впровадження ранньої соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров‘я», м. Миколаїв, 30-31 січня 2003 р.
140.Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми професійної реабілітації та працевлаштування інвалідів». – Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів (с. Лютіж), 25-26 грудня 2003 р.
141.Машталярчук Б. Відкритий лист // Повір у себе. – 2002. – № 70.
142.Мостіпан О. Держава та громадські організації інвалідів // Соціальний захист. – 2002. – № 4. – С. 42-43.
143.Новікова О.Ф. Напрями забезпечення дієвості та ефективності нового трудового кодексу в Україні // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социально-трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. науч. тр. – Донецк: Ин-т Экономики пром-ти НАН Украъни, 2003. – Т. 1. – С. 5-12.
144.НортД. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М.: Начало, 1997. – 198 с.
145.Орішака С. Центр медичної, соціально-трудової та професійної реабілітації дітей-інвалідів // Соц. захист. – 2002. – № 6. – С.17-18; Міжвідомча рада з питань ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів: перші кроки // Соц. захист. – 2003. – № 3. – С. 28.
146.Осауленко О.Г., Новикова О.Ф. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення. – Донецьк, Київ, 2003. – 440 с.
147.О‘Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. Ч. ІІІ – Системный подход. – М.: Прогресс. – 1979. – С. 235-302.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2013. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.