У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название ВАРТІСНА ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
Количество страниц 210
ВУЗ ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи та методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств 10
1.1. Основні характеристики конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії 10
1.2. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств 25
1.3. Використання вартісних показників для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств 43
Висновки до розділу 1 60
Розділ 2. Аналіз умов формування конкурентоспроможності підприємств та обгрунтування методики вартісної оцінки її рівня 62
2.1. Аналіз особливостей державної політики у сфері підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств та досвід його оцінки 62
2.2. Концепція вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств та методичні рекомендації щодо її реалізації 78
2.3 Дослідження інтенсивності конкуренції в галузі 99
Висновки до розділу 2 117
Розділ 3. Методичний інструментарій вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств гірничошахтного i гірничорудного машинобудування 119
3.1. Визначення економічного механізму формування поточної конкурентоспроможності підприємств та вартісна оцінка її рівня 119
3.2. Оцінка рівня довгострокової конкурентоспроможності підприємств за допомогою вартісних показників 134
3.3. Рекомендації щодо використання результатів вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств 147
Висновки за розділу 3 163
Висновки 167
Список використаних джерел 178
Додатки 194

ВСТУП

Актуальність теми. В ринкових умовах конкурентоспроможність набуває великого значення через активне змагання підприємств і їх товарів за споживача. Поняття конкурентоспроможності широко використовується в різних галузях економіки для характеристики товарів, підприємств, країн. Важливість оцінки рівня конкурентоспроможності визначається необхідністю позиціонування оцінюваного об’єкту відносно конкурентів, а також визначення заходів щодо управління конкурентоспроможністю в напрямку її підвищення. Незважаючи на широке використання, поняття конкурентоспроможності до цього часу продовжує удосконалюватися і набувати нового змісту. Особливо дискусійною і невирішеною проблемою є вартісна оцінка рівня конкурентоспроможності об’єктів, хоча саме вартісні результати найбільш достовірні й придатні для використання. Тому темою дисертаційного дослідження обрано розробку методики вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства як однієї з основних економічних категорій ринкової системи.
Проблема оцінки конкурентоспроможності підприємства є багатоплановою. Цю категорію та показники її рівня вивчають такі науки, як маркетинг, фінанси, економіка підприємства, менеджмент та інші. Кожна з них пропонує свої визначення конкурентоспроможності, методи її оцінки і шляхи підвищення. Базові положення теорії конкурентоспроможності представлені в наукових працях М. Портера, Ф. Котлера, І. Ансоффа, Є. Голубкова, Р. Фатхутдінова, А. Романова, В. Хруцького, Г. Багієва, Г. Гольдштейна та інших. Теоретичний і практичний інтерес у вивченні конкурентоспроможності підприємств представляють результати, описані в роботах закордонних і вітчизняних учених: О. Батурова, Б. Буркинського, А. Воронкової, В. Диканя, І. Должанського, І. Зулькарнаєва, Ю. Іванова, О. Млоток, В. Павлової, І. Смоліна, О. Тридіда, Х. Фасхієва, К. Щиборща та інших. Роботи названих учених прийняті нами як теоретична база виконаного у дисертації дослідження. Для забезпечення комплексності дослідження також були використані праці В. Савчука, В. Ковальова, І. Бланка, А. Томпсона і А. Стрикленда у сфері фінансового та стратегічного менеджменту.
Незважаючи на те, що наукові розробки теорії і практики оцінки конкурентоспроможності підприємств суттєві і цінні для економічної теорії і практики, досі недостатньо вивченою є проблема оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств за допомогою вартісних показників. Це призводить до широкого використання балових оцінок, що мають значну частку суб’єктивізму, хоча для управління конкурентоспроможністю важливими є більш об’єктивні вартісні оцінки. У розвитку теорії та, особливо, практики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств зацікавлені власники підприємств, потенційні інвестори, державні органи тощо. Тому необхідними є розробка на науково обґрунтованому рівні не тільки теоретичних засад, але й комплексної та універсальної методики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств. Віддаючи належне наявним науковим напрацюванням вітчизняних і зарубіжних вчених, необхідно констатувати, що можливі методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств ще недостатньо вивчені та розроблені. Все це підкреслює важливість та необхідність даної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках теми Європейського університету № 0107U002007 «Організація та управління стратегічним розвитком промислових підприємств».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є подальший розвиток теоретичних засад та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, яка базується на кількісних показниках ефективності діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані і вирішені наступні завдання:
– теоретично узагальнити та доповнити поняття конкурентоспроможності підприємства;
– проаналізувати зв’язок конкурентоспроможності підприємства з іншими категоріями теорії конкурентоспроможності та характеристиками підприємства;
– систематизувати основні методики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, визначити місце вартісних оцінок серед них;
– обґрунтувати можливість і доцільність використання вартісних показників для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств;
– виявити особливості державної політики у сфері підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств;
– обґрунтувати методику вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств;
– розробити методичні рекомендації щодо оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств у короткостроковому і довгостроковому періодах з використанням вартісних показників;
– реалізувати запропоновану методику вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств на прикладі групи підприємств гірничорудного та гірничошахтного машинобудування;
– обґрунтувати напрями використання результатів вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.
Об'єктом дослідження є процеси оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств машинобудування.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і прикладних питань вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств у короткостроковому і довгостроковому періодах.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ, положення теорії маркетингу, стратегії, економіки та фінансів підприємства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців у цих сферах. У роботі використано такі методи дослідження: системний аналіз – при узагальненні теоретико-методичних положень оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств; абстрактно логічний – при встановленні зв’язків між конкурентоспроможністю підприємства і товару, конкурентоспроможності підприємства та іншими показниками діяльності підприємства; моделювання та методи математичної статистики – при вартісній оцінці рівня конкурентоспроможності підприємств у короткостроковому і довгостроковому періодах. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємств здійснено на підставі даних офіційної фінансової та статистичної звітності підприємств з використанням загальнонаукових методів дослідження (аналізу, порівняння, узагальнення) та спеціальних методів – обробки статистичної інформації (визначення середніх величин, аналіз рядів динаміки) та економіко-математичного моделювання (побудова регресійних рівнянь, дослідження функціональних залежностей) з використанням пакету прикладних програм для персонального комп’ютера (табличного редактору МS Ехсеl).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні доцільності використання вартісних показників для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств та розробці комплексу методик такої оцінки. Це забезпечило такі наукові результати.
Вперше:
– запропоновано інтеграційний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, що, на відміну від інших, заснований виключно на вартісних показниках і органічно поєднує оцінку у короткостроковому і довгостроковому періодах, а також попередній аналіз інтенсивності конкуренції в галузі.
Удосконалено:
– обґрунтування вибору оцінюючого показника рівня конкурентоспроможності підприємств у короткостроковому періоді на основі встановлення його зв’язку з характеристиками діяльності групи підприємств з використанням кореляційного аналізу та регресійного моделювання, що дозволяє уникнути експертних оцінок та підвищити рівень об’єктивності результатів дослідження;
– підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств у довгостроковому періоді, який, на відміну від інших, ґрунтується на узагальнюючих показниках чистої поточної вартості та доходності підприємств, враховує ефективності діяльності підприємства в попередніх періодах та найближчому майбутньому і дозволяє оцінити рівень конкурентоспроможності підприємства найбільш інтегрально;
– методичне та інформаційне забезпечення використання розробленої методики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств, що дає можливість оцінити будь-яку галузь промисловості із побудовою запропонованих рейтингів та вибором відповідних стратегій подальшого розвитку підприємств на конкурентному ринку.
Набули подальшого розвитку:
– доповнено визначення конкурентоспроможності підприємства введенням одночасної залежності цієї характеристики підприємства від конкурентоспроможності продукції та ефективності діяльності з акцентом на необхідність наявності такої ефективності і в короткостроковому, і в довгостроковому періодах;
– класифікація методів оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств за ознакою повноти вихідних даних та об’єктивності результатів оцінки, що дозволяє, на відміну від існуючих підходів, вибрати найбільш адекватні методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств в цілому і для кожного дослідження зокрема;
– порядок дослідження підприємств галузі, оцінки інтенсивності конкуренції між ними та характеристики тенденцій розвитку конкурентного ринку, який було доповнено сегментацією виробників та визначенням груп прямих конкурентів для проведення подальших вартісних оцінок рівня їх конкурентоспроможності.
Практична значимість одержаних результатів. Запропонована методика вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств дає можливість власникам підприємств, потенційним інвесторам, державним органам та іншим зацікавленим особам ранжирувати підприємства-конкуренти відповідно до їх поточної і прогнозної ринкової позиції, в також визначати ключові чинники конкурентоспроможності в певній галузі, що забезпечить обґрунтований вибір стратегій розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Положення, які склали наукову новизну, спрямовані на розвиток теорії та практики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств і сприяють систематизації наукових розробок у цій сфері. Запропонована методика вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств може бути використана у практичних дослідженнях (Акт ТОВ «Харків Менеджмент Консалтинг Інтернешнл» від 28.11.2007 р., Акт ДП Інститут машин і систем від 29.11.2007 р., Акт ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» від 30.11.2007 р.). Пропозиції автора носять універсальний характер і можуть бути використані для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств різних галузей. Методичні розробки були використані у викладанні навчальної дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності» в Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» в 2004-2007 рр. (Акт від 30.11.2007 р.), а також під час написання навчально-практичного посібника «Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства» (з грифом Міністерства освіти і науки України).
Особистий внесок здобувача полягає в самостійній розробці здобутих результатів на основі вивчення, аналізу та узагальнення теоретико-методологічних і прикладних положень оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на таких конференціях: третій Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (Київ, 2004), дев’ятій Міжнародній студентській науковій конференції «Державна політика в галузі освіти: глобальні і регіональні аспекти» (Харків, 2004), міжкафедральній науково-практичній конференції «Проблеми рівноваги економічних систем в умовах ринкової трансформації» (Харків, 2004), третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2005), дванадцятій Міжнародній студентській науковій конференції «Євроінтеграція та освітня система України: проблеми і перспективи» (Харків, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (Харків, 2005), конференції «Молодые ученые Харьковщины-2006» (Харків, 2006).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи знайшли своє відображення в 18 наукових публікаціях загальним обсягом 15,86 д. а. З них 8 одноосібних статей загальним обсягом 2,34 д. а. у виданнях, що входять до переліку ВАК України, 2 статті в інших виданнях, 1 навчально-практичний посібник у співавторстві, 7 публікацій тез доповідей у матеріалах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 152 найменувань на 16 сторінках, 10 додатків на 34 сторінках. Загальний обсяг роботи – 227 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації – 177 сторінок. Робота містить 26 таблиць і 24 рисунки.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Особливістю теорії конкурентоспроможності є те, що вона сформувалася не в класичних роботах, а в прикладних розробках, присвячених конкретній проблемі в сфері конкурентоспроможності. Виділення проблеми конкурентоспроможності як окремого предмету дослідження є тенденцією останнього часу, до цього конкурентоспроможність розглядалась переважно при вивченні питань сфери маркетингу і стратегічного управління, тому що дослідження конкуренції спирається на вивчення ринку і є основою для визначення стратегії розвитку.
Сьогодні поняття конкурентоспроможності (КС) підприємства є широковживаним і одночасно багатозначним. Наявність різних підходів до розуміння КС зумовлена перш за все тим, що категорію і показники рівня КС вивчають різні економічні науки, і кожна з них пропонує свої визначення КС, методи її оцінки і шляхи підвищення.
У найбільш загальному розумінні конкурентоспроможність підприємства можна визначити як здатність протистояти конкурентам та перемагати їх. Проведене узагальнення найбільш відомих понять КС підприємства дозволило визначити суттєві характеристики цієї економічної категорії: порівняльний характер (відносна оцінка); наявність короткострокових та довгострокових складових; залежність від КС товару; залежність від ефективності роботи підприємства. Запропоновано таке визначення конкурентоспроможності підприємства – його здатність у поточному періоді та в довгостроковій перспективі забезпечувати більш високу, порівняно з конкурентами, ефективність виробництва та вигідність реалізації своїх товарів.
2. Проаналізовано взаємозв’язки поняття КС підприємства з такими елементами системи категорій теорії конкурентоспроможності, як КС товару і КС країни, конкурентна перевага, потенціал підприємства тощо. В цьому комплексі взаємозв’язків найбільш сильним є взаємний вплив КС підприємства і КС товарів. Аналіз цього зв’язку дозволяє стверджувати, що поділ КС за об’єктами «товар» і «підприємство» є достатньо умовним, бо обидва напрямки КС мають єдине першоджерело і мають оцінюватись одночасно, оцінка рівня КС підприємств має враховувати рівень КС товарів.
Зроблено висновок, що зв'язок між КС підприємства і КС товару найчіткіше може бути простежений через показники грошового потоку і прибутку: саме реалізація продукції приносить виробничому підприємству кошти на поточний рахунок і можливість покрити витрати, тобто отримати прибуток. Конкурентоспроможна – така, що потрібна ринку – продукція забезпечує ефективну діяльність підприємства.
В роботі підкреслено, що неможлива ситуація, коли виробниче підприємство має неконкурентоспроможну продукцію протягом декількох років, але при цьому демонструє фінансову ефективність. Несумісність цих понять полягає в тому, що неконкурентоспроможність продукції – це зниження обсягів її реалізації, що у свою чергу погіршує всі фінансово-економічні показники підприємства: рентабельність, оборотність, ліквідність та інші.
Виявлений тісний взаємозв’язок конкурентоспроможності, вартості та інвестиційної привабливості підприємств сприяє врахуванню досвіду оцінки вартості та інвестиційної привабливості підприємств при формуванні методики вартісної оцінки їх рівня КС.
3. Дослідження літератури показало, що на сьогоднішній день існує велика кількість методик оцінки рівня КС підприємства. За результатами критичного аналізу було виділено більше двадцяти розробок методів оцінки рівня КС підприємства, що базуються на різних концептуальних засадах. З метою їх типізації, узагальнення та використання кращої практики оцінки запропоновано виділити п’ять основних груп існуючих методів оцінки рівня КС підприємства: опис конкурентної боротьби, узагальнення думок експертів, оцінка КС підприємства за КС товару, розрахунок інтегрального коефіцієнту за фінансовими і техніко-економічними показниками, аналіз рентабельності, грошових потоків і вартості бізнесу.
Порівняльний аналіз відомих методів оцінки рівня КС підприємства показав, що для визначення рівня КС підприємств найчастіше використовують коефіцієнти, що узагальнюють балові експертні оцінки (методи групи II з проведеної класифікації) або комплекс техніко-економічних показників (методи групи IV), але достовірність оцінки в обох з цих випадків викликає певні сумніви через велику частку суб’єктивізму. У той же час, є окремі роботи, де наголошується на можливості та доцільності використання для оцінки рівня КС підприємства таких об’єктивних вартісних показників ефективності роботи підприємства як прибуток, рентабельність, чиста поточна вартість тощо (методи групи V). Але розробки методик такої оцінки відсутні, тому в цьому дослідженні вирішується задача розробки методики оцінки рівня КС підприємства на основі вартісних показників.
Крім того, за результатами порівняльного аналізу, були визначені такі загальні вимоги до методики оцінки рівня КС:
– об’єктивність (кількісний характер) показників, що використовуються;
– аналітичний розрахунок коефіцієнтів вагомості або обчислення не зведених коефіцієнтів, а показників;
– доступність інформації, необхідної для розрахунків (наприклад, розрахунки виключно за даними фінансової звітності);
– комплексність – врахування всіх суттєвих характеристик стану підприємства і КС його товарів;
– системність дослідження;
– наявність економічного змісту в підсумковому показнику та можливості його чіткої інтерпретації.
4. Для реалізації поставленої задачі розробки методики вартісної оцінки рівня КС підприємств було вивчено можливості використання вартісних показників в оцінці рівня КС підприємств. Дослідження показало, що показники прибутку, рентабельності та чистої поточної вартості розглядаються як можливі показники рівня КС підприємств і в класичних роботах М. Портера та І. Ансоффа, і в більш сучасних працях. Особливо важливою, на нашу думку, є теза М. Портера про КС як наслідок ефективного використання ресурсів, що цілком узгоджується з прийнятим нами визначенням категорії КС підприємства і дозволяє розглядати рівень КС підприємства як один із показників його ефективності.
Узагальнення теорій оцінки рівня КС та оцінки ефективності підприємств дозволило висунути гіпотезу, що рівень КС у короткостроковому періоді може вимірюватися прибутком та рентабельністю, у довгостроковому – чистою поточною вартістю та індексом доходності. Зазначимо, що особлива увага має приділятися рентабельності та індексу доходності як відносним показникам, що дають змогу порівнювати дані різних підприємств. Важливо, що вартісна оцінка має ґрунтуватися на попередньому аналізі галузі, результатом якого є узагальнення інформації про кожне підприємство, визначення характеру конкуренції в галузі та груп безпосередніх конкурентів.
На основі узагальнення відомих методик аналізу галузі запропоновано проводити дослідження підприємств галузі з метою оцінки інтенсивності конкуренції між ними в наступному порядку:
– визначення меж галузі та переліку підприємств, що підлягають аналізу;
– збір інформації про конкурентів та узагальнення її у формі досьє;
– визначення ємності ринку та співвідношення внутрішнього виробництва, експорту та імпорту;
– визначення структури ринку за видами продукції, що виробляється;
– систематизації інформації про галузі та основні особливості конкурентної боротьби в ній за допомогою матриці п’яти сил М. Портера;
– сегментація виробників за видами продукції та її рівнем (якістю і ціною) для визначення груп безпосередніх конкурентів;
– визначення частки ринку окремих підприємств та прогноз її динаміки;
– побудова висновків щодо конкуренції в групах безпосередніх конкурентів та в цілому в галузі.
Спираючись на порядок регресійного аналізу та виконаний аналіз методик оцінки рівня КС підприємств та бізнесу, запропоновано проводити визначення ключових чинників рівня КС підприємств та оцінки їх рівня КС у короткостроковому періоді за наступним алгоритмом:
– формування групи підприємств;
– формування набору показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які гіпотетично є чинниками рівня КС підприємства;
– розрахунок обраних показників для всіх підприємств групи;
– побудова регресійної моделі КС підприємства на основі показників його фінансово-господарської діяльності (чинники) та показників рентабельності (результат);
– порівняння статистичних характеристик отриманих рівнянь, вибір одного чи кількох найбільш достовірних;
– розрахунок рівня КС підприємств групи за показником рентабельності, формування рейтингу (більше значення показника відповідає вищому рівню КС) та аналітичних висновків щодо рівня КС оцінюваних підприємств та чинників, що його визначають.
На основі критичного аналізу ряду методик розрахунку чистої поточної вартості підприємства та узагальнення відомих положень теорії фінансового та інвестиційного аналізу, пропонуємо розраховувати показники чистої поточної вартості ті індексу доходності підприємства для оцінки рівня його КС у довгостроковому періоді в наступному порядку:
– визначення тривалості прогнозного періоду (3-5 років);
– розрахунок показника грошового потоку для кожного року прогнозного періоду;
– визначення ставки дисконту;
– розрахунок величини грошових потоків у постпрогнозний період;
– розрахунок чистої поточної підприємства як суми теперішніх вартостей майбутніх грошових потоків і вартості у постпрогнозний період за винятком початкових інвестицій, під якими пропонуємо розуміти сукупність приросту статей «Основні засоби» та «Нематеріальні активи» в балансі підприємства (витрати основного капіталу) та суми елементів операційних витрат зі звіту про фінансові результати (витрати обігового капіталу);
– розрахунок індексу доходності підприємства як показника рівня КС підприємства у довгостроковому періоді;
– формування рейтингу (більше значення показника відповідає вищому рівню КС) та аналітичних висновків.
5. Аналіз державної політики у сфері КС показав, що мета забезпечення високого рівня КС підприємств безпосередньо не виділена на законодавчому рівні. Але, зважаючи на ієрархічність категорій конкурентоспроможності – КС підприємства формується під впливом КС товарів, а КС економіки країни формується за рахунок КС її підприємств, – можна стверджувати, що державна політика в сфері підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та стимулювання інноваційного розвитку працює на підвищення рівня КС українських підприємств.
Було визначено, що основними особливостями державної політики в сфері конкурентоспроможності є наступні. По-перше, це спрямованість на КС товарів та КС країни, опускаючи середню ланку цього комплексу – КС підприємств. По-друге, це більше декларативний, ніж практичний характер, особливо з урахуванням відсутності КС підприємств серед пріоритетів державної політики. По-третє, це встановлення на державному рівні достатньо чіткого зв’язку між інноваційністю та конкурентоспроможністю, що супроводжується орієнтацією найбільш успішних підприємств і галузей на експорт сировини або продукції невисокого ступеня обробки. Вважаємо, що саме така критична ситуація визначає відсутність в Україні діючих методик оцінки КС як країни в цілому, так і окремих підприємств та їх товарів. У зв’язку з цим було проаналізовано міжнародний досвід оцінки рівня КС та практику оцінки підприємств за іншою порівняльною характеристикою, близькою до КС, – інвестиційною привабливістю.
6. За підсумками вартісної оцінки рівня КС у короткостроковому періоді досліджуваної групи підприємств було визначено, що рівень їх короткострокової КС підприємств фактично тотожний рівню рентабельності активів. Розглядались також моделі з використанням рентабельності капіталу, власного капіталу, продажів, але вони характеризувалися надто низькими коефіцієнтами детермінації, щоб бути прийнятими як достовірні. За показником рентабельності активів з семи досліджуваних підприємств два виявились неконкурентоспроможними (рентабельність активів від’ємна), інші п’ять демонструють як роботу практично без прибутку (рентабельність активів дорівнює 1%), так і достатньо високу рентабельність на рівні 18%.
Побудоване рівняння регресії показало, що висока рентабельність активів (відповідно – і висока конкурентоспроможність у короткостроковому періоді) підприємств групи формується за рахунок високої концентрації власного капіталу, високої фондовіддачі, високої оборотності дебіторської заборгованості та низького рівня оновлення основних засобів. Ці данні мають практичну цінність при розробці стратегій і тактики підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі, дозволяють сконцентрувати зусилля саме на тих сферах, покращення в яких найсуттєвіше вплине на рівень КС підприємства. Також важливо, що порівняння статичних показників рентабельності активів та середніх результатів, що деякою мірою враховують динаміку даних, ще раз підтверджує обмеженість оцінки рівня КС у короткостроковому періоді та необхідність такої оцінки рівня у довгостроковому періоді для більш виважених результатів. Основним же здобутком дослідження рівня КС підприємств у короткостроковому періоді є визначення показника рентабельності, що може характеризувати такий рівень, та ключових чинників КС в оцінюваній галузі.
Проведена оцінка рівня КС підприємств галузі у довгостроковому періоді показали, що лідером є завод «Світло шахтаря», заводи «Буран» та «Донецькгірмаш» знаходяться на другому і третьому місцях відповідно. Інші чотири підприємства мають від’ємні показники індексу доходності, виходячи з від’ємних показників чистої поточної вартості. Важливим підсумковим етапом дослідження є порівняння результатів оцінки за показниками частки ринку, рентабельності та індексу доходності, що відповідно використовувались на етапах дослідження інтенсивності конкуренції в галузі та оцінки рівня КС у короткостроковому та довгостроковому періодах. За результатами такого порівняння, серед іншого, було встановлено, що не має чіткого зв’язку між обсягами реалізації та прибутковістю: деякі підприємства, що займають незначну частку ринку, демонструють високі показники рентабельності активів та індексу доходності, тобто характеризуються високим рівнем КС у короткостроковому та довгостроковому періодах.
В цілому ринок підприємств гірничошахтного і гірничорудного машинобудування характеризується сильною конкуренцією на внутрішньому ринку, структурними змінами та перерозподілом часток ринку. Рівень КС досліджуваних підприємств у короткостроковому періоді тісно корелюється із рентабельністю активів і є наслідком високої концентрації власного капіталу, високої фондовіддачі, високої оборотності дебіторської заборгованості та низького рівня оновлення основних засобів. Частка підприємств, конкурентоспроможних у довгостроковому періоді, менша за аналогічний показник у короткостроковому періоді у зв’язку зі збитковістю багатьох із них протягом останніх років. На нашу думку, результати проведеної вартісної оцінки рівня КС підприємств на прикладі групи підприємств у галузі гірничошахтного i гірничорудного машинобудування підтверджують справедливість висновків, зроблених за результатами аналізу теоретичних та методологічних основ оцінки рівня КС підприємств і можуть бути використані для визначення найбільш конкурентоспроможного підприємства та підвищення рівня КС будь-якого з досліджуваних підприємств.
7. Основними перевагами запропонованої методики оцінки рівня КС підприємств можна вважати:
 системність підходу, що забезпечується комплексною оцінкою рівня КС підприємств у короткостроковому та довгостроковому періодах з урахуванням результатів узагальнення якісної та загально-статистичної інформації про галузь;
 можливість оцінити рівень КС підприємства при різних обсягах інформації завдяки використанню відкритої статистичної інформації для побудови попередніх висновків щодо рівня КС конкурентів і детальної фінансової інформації про результати діяльності підприємства для моделювання його грошових потоків, максимально точної оцінки його рівня КС;
 орієнтація на використання фінансової звітності підприємств – найдоступнішої і при цьому вартісної інформації, що дозволяє вирішити найгострішу проблему оцінки рівня КС підприємств, якою є дефіцит інформації про конкурентів, не за рахунок використання суб’єктивних думок експертів, а шляхом збору об’єктивних даних про підприємство.
 універсальність методики з точки зору можливостей її застосування для дослідження КС підприємств будь-якої галузі, що зумовлюється використанням уніфікованої фінансово-економічної інформації та відсутністю заданого переліку чинників КС, що можуть змінюватися в залежності від особливостей галузі;
 методика розрахунків може бути алгоритмізована, що що значно зменшить потребу в ресурсах для дослідження і дозволить проводити періодичні оцінки рівня КС підприємств, простежувати його динаміку та оперативно приймати відповідні рішення щодо управління КС.
8. У продовження проведеної оцінки групи підприємств було визначено та охарактеризовано рекомендовані напрямки використання методики в цілому або її фрагментів, а саме:
 визначення місця підприємства серед конкурентів для вибору найбільш ефективного та перспективного за допомогою методики вартісної оцінки в цілому;
 визначення чинників, що формують конкурентоспроможність підприємств галузі для розробки стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності окремого підприємства або державних заходів на рівні галузі за допомогою методики вартісної оцінки рівня КС підприємств в частині оцінки у короткостроковому періоді;
 моніторинг рівня конкурентоспроможності окремого підприємства або групи підприємств галузі за допомогою методики вартісної оцінки рівня КС підприємств в частині оцінки у короткостроковому періоді;
 оцінка впливу на рівень КС та визначення економічного ефекту від впровадження на підприємствах організаційно-технічних заходів за допомогою методики вартісної оцінки рівня КС підприємств в частині оцінки у довгостроковому періоді.
Узагальнюючи основні характеристики запропонованої методики вартісної оцінки рівня КС підприємств, важливо вказати, що для підприємств проведення такої оцінки буде мати, перш за все, управлінську цінність – полегшить і зробить більш обґрунтованими формування стратегії розвитку у конкурентному середовищі і прийняття поточних рішень відповідно до визначених ключових чинників КС, сильних і слабких сторін підприємства відносно своїх конкурентів. Крім того, така оцінка, що пов’язує КС підприємства і його ефективність, може використовуватися при обґрунтуванні доцільності залучення приватних інвестицій, державного фінансування тощо для підтвердження сильної ринкової позиції підприємства. На рівні держави найкращим напрямком використання методики є її застосування при визначенні найбільш конкурентоспроможних і тому перспективних для державної підтримки галузей і окремих підприємств у галузях. Також доцільно враховувати визначенні за запропонованою методикою ключові чинники КС галузі для формування програм підтримки секторів економіки, що мають стратегічне значення для країни.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрианов В. Конкурентоспособность России в мировой экономике / В. Андрианов // Маркетинг. – 1999. – № 2. – С. 27–33.
2. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф ; [сокр. пер. с англ. / науч. ред. и авт. предисл. Л. И. Евенко]. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
3. Арефьева Е. Актуальные вопросы конкурентоспособности / Е. Арефьева // Финансовый директор. – 2003. – № 1. – C. 23–25.
4. Афанасьєв М. В. Оцінка ефективності організаційно-технічних заходів / М. В. Афанасьєв, Л. І. Телишевська, В. І. Рудика. – Х. : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003. – 288 с.
5. Багиев Г. Л. Маркетинг / Г. Л. Багиев, В. М. Тарасевич, Х. Анн ; под общ. ред. Г. Л. Багиева – М.: Экономика, 1999. – 704 с.
6. Баринов В. А. Развитие организации в конкурентной среде / В. А. Баринов, А. В. Синельников // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 6 – С. 14–21.
7. Басманова (Сомова) О. Е. Информационное обеспечение оценки уровня конкурентоспособности предприятия / О. Е. Басманова // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.» – 2003. – Т. 10. – С. 303–311.
8. Басманова (Сомова) О. Е. Оценка уровня конкурентоспособности техники и возможности использования результатов этой оценки / О. Е. Басманова // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.» – 2002. – Т. 9. – С. 509–513.
9. Басманова (Сомова) О. Є. Оцінка вартості підприємства з метою визначення рівня його конкурентоспроможності / О. Є. Басманова // Вісник НТУ «ХПІ», Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2006. – №01. – С. 25–32.
10. Басманова (Сомова) О. Є. Систематизація та порівняльний аналіз основних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства / О. Є. Басманова // Вісник НТУ «ХПІ», Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2003. – № 10. – С. 136–143.
11. Басманова (Сомова) О. Є. Концепція оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства / О. Є. Басманова// Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.» – 2003. – Т. 11. – С. 105–110.
12. Басманова (Сомова) О. Є. Математичне моделювання рівня конкурентоспроможності підприємства за показниками фінансово-господарської діяльності / О. Є. Басманова // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту «Нар. укр. акад.» – 2006. – Т. 12. – С. 233–241.
13. Басманова (Сомова) О. Е., Басманов Е. И. Конкурентоспособность товара как составляющая конкурентоспособности фирмы / О. Є. Басманова // «Бизнес-Информ». – № 9–10. – 2002. – С. 78–80.
14. Басманова (Сомова) О. Є. Вартісний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства / О. Є. Басманова // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна. – 2003. – № 634. – С. 68–69.
15. Батуров А. В. Конкурентоспособность фармацевтических производств на региональном лекарственном рынке / А. В. Батуров, Л. В. Мошкова // Фармация. – 2003. – № 2. – С. 13–18.
16. Белоусов В. Л. Анализ конкурентоспособности фирмы / В. Л. Белоусов // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 5. – С. 18–25.
17. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент / И. А. Бланк. – К. : МП «ИНТЕМ» ЛТД: Юнайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. – 448 с.
18. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента / И. А. Бланк. – К. : Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. – 512 с.
19. Бланк И. А. Управление денежными потоками / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2002. – 735 с.
20. Бромвич М. Анализ экономической эффективности капитальных вложений / М. Бромвич ; [пер. с англ.] – М. : Инфра-М, 1996. – 432 с.
21. Буркинський Б. В. Конкурентоспроможність як економічна категорія / Б. В. Буркинський, В. М. Лисюк // Экономические инновации. Выпуск 16: Конкуренция и конкурентоспособность. Сборник научных работ. – Одесса : ИПРЭЭИ НАН Украины, 2004. – С. 25–31.
22. Вовк С. Оценка бизнеса / С. Вовк, С. Чекалов // Укр. инвестиц. газ. – 2003. – 16–22 сент. (№ 37). – С. 7–9.
23. Волков И. М. Проектный анализ [учеб. для студентов вузов, обучающихся по экон. спец.] / И. М. Волков, М. В. Грачева. – М. : Банки и биржи, 1998. – 424 с.
24. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А. Э. Воронкова. – Луганск : Изд-во Восточно-украинского национального университета, 2000. – 315с.
25. Воронов А. А. Моделирование конкурентоспособности продукции предприятия / А. А. Воронов // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. – № 4. – С. 44–52.
26. Гавва В. Н. Потенціал підприємства: формування та оцінка / В. Н. Гавва, Е. А. Божко. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 224 с.
27. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело / И. Н. Герчикова – М. : Внешторгиздат, 1990. – 236 с.
28. Гершун А. Технологии сбалансированного управления / А. Гершун, М. Горский. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 416 с.
29. Голиздра А. Уголь зрения / А. Голиздра // Бизнес. – 2003. – №4. – С. 22.
30. Голубков Е. П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика / Е. П. Голубков – [2-е изд.] – М. : Финпресс, 2000. – 412 с.
31. Голубков Е. П. Прибыль как индикатор эффективности: необходимость комплексного подхода / Е. П. Голубков // Маркетинг в России и за рубежом. – 1998. – № 1. – С. 22–25.
32. Громыко Г. Л. Статистика / Г.Л. Громыко. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 408 с.
33. Грошова і банківська статистика [Електронний ресурс] // Сайт Національного банку України. – Режим доступу: www.bank.gov.ua/statistics – Загол. з екрану.
34. Дикань В. Л. Обеспечение конкурентоустойчивости предприятия : [монография] / В. Л. Дикань. – Харьков : Основа, 1995. – 160 с.
35. Дикань В. Л. Реформирование экономики Украины и конкурентоустойчивость предприятий : [монография] / В. Л. Дикань. – Харьков: Основа, 1997. – 354 с.
36. Должанський І. З. Конкурентоспроміжність підприємства / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. – К. : Центр навчальної літератури. – 2006. – 384 с.
37. Духненко В. Кто чего стоит? / В. Духненко, В. Шапран, Н. Шапран // Эксперт. – 2006. – № 7. – С. 70–77.
38. Есипов В. Оценка бизнеса / В. Есипов, Г. Маховикова, В. Терехова. – СПб. : Питер, 2003 . – 415 с.
39. Завлин П. Н. Оценка эффективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильев. – СПб. : Бизнес-пресса, 1998. – 216 с.
40. Зарубин С. Ю. Специфика выбора параметров в оценке стоимости компаний по методу дисконтированного денежного потока / С. Ю. Зарубин // Фондовый рынок. – 2000. – № 45. – С. 12–15.
41. Захаров А. Н. Конкурентоспособность предприятия: сущность, методы оценки и механизмы увеличения / А. Н. Захаров, А. А Зокин // Бизнес и банки. – 2003. – № 1–2 (9 января). – С. 3–7.
42. Захарченко В. И. Конкурентоспособность станкостроительной продукции / В. И. Захарченко // Маркетинг в России и за рубежом. – 1999. – № 6 – С. 21–23.
43. Захарченко В. И. Сбыт станков в СНГ и оценка их конкурентоспособности / В. И. Захарченко // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 1 – С. 21–23.
44. Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка концепції Державної програми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції на 2007–2015 роки» [Електронний ресурс] // ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – Режим доступу: http://uspishnaukraina.com.ua. – Загол. з екрану.
45. Звітність емітентів [Електронний ресурс] // Сайт Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку. – Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/emitents. – Загол. з екрану.
46. Зулькарнаев И. У. Метод расчета интегральной конкурентоспособности промышленных, торговых и финансовых предприятий / И. У. Зулькарнаев, Л. Р. Ильясова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 4 – С. 24–29.
47. Іванов Ю. Б. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток / Ю. Б. Іванов, П. А. Орлов, О. Ю. Іванова. – Х. : ВД «Інжек», 2008. – 352 с.
48. Иванов Ю. Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночных отношений / Ю. Б. Иванов. – Х. : ХГЕУ, 2000. – 246 с.
49. Йеннер Т. Отраслевая структура, рыночная стратегия и успех предприятия / Т. Йеннер // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – №3. – С. 5–7.
50. Как продать ваш товар на внешнем рынке : [справочник / отв. ред. Ю. А. Савинов] – М. : Мысль, 1990. – 364 с.
51. Каплина О. В. Оценка конкурентоспособности массового товара (на примере пива) // О. В. Каплина / Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 4. – С. 33–42.
52. Кара А. Методика оценки конкурентоспособности предприятия на рынке / А. Кара, Е. Ерохина // АИМ-Пресс. – 2003. – № 12. – С. 10–19.
53. Книга Рекордов Бизнеса [Електронний ресурс] // Сайт Інвестиційної газети – Режим доступу: www.investgazeta.net/rating – Загол. з екрану.
54. Ковалев В. В. Финансовый анализ : Управление капиталом : Выбор инвестиций : Анализ отчетности / В. В. Ковалев. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Финансы и статистика, 1998. – 512 с.
55. Колісник М. Дев'ять підходів до визначення процентної ставки / М. Колісник // Києво-Могилянська бізнес студія. – 2002. – № 1 (травень). – С. 46–53.
56. Конкурентоспособность продукции и предприятия / [колл. авт. под ред. Б. В. Буркинского]. – Одесса : Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. – 132 с.
57. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / [Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін.; За ред. Я.А. Жаліла.] – К. : НІСД, 2005. – 388 с.
58. Конкурентоспроможність: проблеми науки і практики : [зб. наук. праць]. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 248 с.
59. Короткий Ю. Г. Товарная конкурентоспособность и ее количественное представление (для технически сложных изделий) / Ю. Г. Короткий // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 2 – С. 18–26.
60. Коршикова Л. Ю. Эволюция системы аналитических показателей деятельности организаций / Л. Ю. Коршикова // Экономический анализ : Теория и практика. – 2003. – №1. – С. 12–18.
61. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка. / Н. С. Краснокутська. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 352 с.
62. Кротков А. М. Конкурентоспособность предприятия: подходы к обеспечению, критерии оценки / А. М. Кротков, Ю. Я. Еленева // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 6 – С. 32–36.
63. Ленсколд Дж. Рентабельность инвестиций в маркетинг / Дж. Ленсколд [пер. с англ.] – СПб. : Питер, 2005. – 272 с.
64. Лента новостей 9 января 2007 г. [Електронний ресурс] // Сайт информационного агентства «Подробности». – Режим доступу: http://www.podrobnosti.ua/technologies/scienceother/2007/01/09/383980.html. – Загол. з екрану.
65. Лепейко Т. И. Методический подход к измерению результативности деятельности компании при оценке ее эффективности / Т. И. Лепейко, А. В. Котлик // Економіка розвитку. – 2005. – № 2. – С. 13–16.
66. Лепейко Т. И. Применение процессного подхода к управлению конкурентоспособностью предприятия / Т. И. Лепейко, А. В. Котлик // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. Випуск 216. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Т. ІІ. – С. 437–445.
67. Лифиц И. Теория и практика оценки конкурентоспособности товаров и услуг / И. Лифиц. – [2-е изд.] – М. : Юрайт-М, 2001. – 224 с.
68. Лобанов М. М. Основные принципы оценки конкурентоспособности продукции / М. М. Лобанов, Ю. М. Осипов // Маркетинг в России и за рубежом. – 2001. – № 6 – С. 35–41.
69. Маракулин М. В. Оптимизация структуры компании в целях повышения конкурентоспособности / М. В. Маракулин // Менеджмент в России и за рубежом. – 2003. – № 1. – С. 52–65.
70. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : ДЕЛО, 1997. – 440 с.
71. Млоток Е. Принципы маркетингового исследования конкуренции на рынке [Електронний ресурс] / Е. Млоток. // Энциклопедия маркетинга. – Режим доступу: www.marketing.spb.ru/resd/m3/index.htm. – Загол. з екрану.
72. Научно-производственная компания «Горные машины» [Електронний ресурс] // Сайт НПК «Горные машины». – Режим доступу: http://www.mmc.kiev.ua/about/. – Загол. з екрану.
73. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» : Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 // Урядовий кур'єр. – 15 жовтня 2003 р. – № 193.
74. Никонова И. А. Стоимость компании / И. А. Никонова // Сборник научных статей Кафедры «Экономики инвестиций» Московского авиационного института [под науч. ред. А.Н. Трошина] – М. : Доброе слово, 2002. – с. 93–103.
75. Нищев С. К. Анализ конкурентного положения / С. К. Нищев [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.moris.ru/~vvcp. – Загол. з екрану.
76. О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине : Закон Украины № 996-XVI от 16.07.1999 г. // Баланс. – 1999. – № 37. – С. 5–9.
77. О предприятии [Електронний ресурс] // Сайт ОАО «Харьковский машиностроительный завод «Свет шахтера». – Режим доступу: http://www.shaht.kharkov.ua/files/o%20predpr.html. – Загол. з екрану.
78. Общая теория статистики [под. ред. А. Я. Боярского] – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 327 с.
79. Огородникова Ю. Г. Конкурентоспособность фирмы [Електронний ресурс] / Ю. Г. Огородникова. – Режим доступу: http://www.tisbi.ru/science/vestnik/2000/issue4/5.php. – Загол. з екрану.
80. Орлов П. Сравнительная оценка эффективности капитальных вложений / П. Орлов // Экономика Украины. – 2003. – № 1. – С. 27–32.
81. Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємста [навч-практ. посібник для студентів економ. спец] / О. М. Сумець, О. Є. Сомова, Є. Ф. Пєліхов. – К. : Професіонал, 2007. – 208 с.
82. Павлова В. А. Способи систематизації визначення конкурентоспроможності підприємства / В. А. Павлова // Акад. огляд: Економіка та підприємництво. – 2003. – № 1. – С. 41–45.
83. Пелихов Е. Ф. Экономическая эффективность инноваций / Е. Ф. Пелихов. – Х. : Изд-во НУА, 2005. – 168 с.
84. Переверзев Н. А. Управление предприятием на основе системы ключевых показателей эффективности // Управление корпоративными финансами. – 2005. – №2. – С. 30–38.
85. Переверзев Н. Управление предприятием с помощью системы Balanced Scorecard // Финансовый директор. – 2003. – №3. – С. 12–22.
86. Перерва П. Г. Методика рыночного ценообразования на основе уровня конкурентоспособности промышленных изделий / П. Г. Перерва // Маркетинг и реклама. – 1998. – № 9–10. – С. 48–50.
87. Печенкин А. Н. Конкурентоспособность продукции и производителя / А. Н. Печенкин, В. Н. Фомин // Надежность и контроль качества. – 1995. – № 10. – С. 18–21.
88. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» : Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 25. – С. 343. – (Мінфін України. Положення).
89. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» : Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 25. – С. 343. – (Мінфін України. Положення).
90. Пономаренко Є. Д. Фінансовий аналіз [навч.-метод. посiб. для самост. вивч. курсу] / Є. Д. Пономаренко. – К. : Київ. iн-т iнвестиц. менедж, 2002. – 209 с.
91. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер ; [пер с англ. ; под ред. и с предисловием В. Д. Щетинина]. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 896 с.
92. Прахова Т. С. Понятие и сущность конкурентоспособности / Т. С. Прахова // Сборник научных трудов СевКавГТУ. – 2005. – № 2. – С. 27–31.
93. Предприятия Украины [Електронний ресурс] // Сайт проекту «Україна промислова» – Режим доступу: http://www.ukrindustrial.com. – Загол. з екрану.
94. Принципы рейтингово анализа [Електронний ресурс] // Сайт рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» – Режим доступу: http://www.credit-rating.com.ua. – Загол. з екрану.
95. Продиус Ю. И. Обеспечение конкурентоспособности предприятия / Ю. И. Продиус // Труды Одесского политехнического университета. – 2004. – Вып 1 (21). – С. 27–30.
96. Продиус Ю. И. Формирование системы обеспечения конкурентоспособности промышленности / Ю. И. Продиус. – Одесса : АстроПринт, 1999. – 72 с.
97. Про деякі питання забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції : Розпорядження Президента України вiд 03.10.2005 № 1184/2005-рп // Урядовий кур'єр. – 2005. – № 193. – С. 3–4.
98. Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні : Закон України вiд 16.06.2003 № 1786-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 43. – С. 1819.
99. Про запровадження системи обов'язкового рейтингування суб'єктів та інструментів фондового ринку : Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вiд 08.12.2003 № 542 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – С. 791.
100. Про затвердження національних класифікаторів, зміни до державного класифікатора та скасування чинності державних класифікаторів : Наказ Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375 // Українська Інвестиційна Газета. – 2006. – № 30. – 1 серпня. – С. 3–7.
101. Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки : Розпорядження КМУ від 12 січня 2006 р. № 10-р // Офіційний вісник України. – 2006. – № 02. – С. 511. – (Кабінет Міністрів України. Розпорядження, План).
102. Про затвердження центральної статистичної класифікації продукції за видами економічної діяльності : затверджено наказом Держкомстату від 26 грудня 2006 р. № 630 // Українська інвестиційна газета. – 2007. – 22 березня. – С. 5–8.
103. Про інноваційну діяльність: Закон України № 40-IV від 04.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 36. – С. 266–275.
104. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України № 1977-XII від 13.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – С. 165–175.
105. Про порядок інформування громадськості акціонерними товариствами та емітентами облігацій: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 221 від 03.06.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 27. – С. 254.
106. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України вiд 16.01.2003 № 433-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 7. – С. 5.
107. Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання: Розпорядження Кабінету міністрів України вiд 01.04.2003 № 208-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – С. 320.
108. Про цінні папери та фондову біржу: Закон України № 1201-ХІІ від 18.06.1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – С. 508–514.
109. Пястолов С. М. Экономический анализ деятельности предприятия / С. М. Пястолов. – М: Академический проспект, 2002. – 407 с.
110. Рассказов С. В. Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компании / С. В. Рассказов, А. Н. Рассказова // Финансовый менеджмент. – 2002. – № 4 – С. 23–29.
111. Рассказов С. В. Стоимостные методы оценки эффективности менеджмента компании / С. В. Рассказов, А. Н. Рассказова // Финансовый менеджмент. – 2002. – № 3 – С. 32–41.
112. Рейтинг показателей ведущих отраслей [Електронний ресурс] // Сайт Международной маркетинговой группы. – Режим доступу: http://www.marketing-ua.com/industries. – Загол. з екрану.
113. Рейтинг регіонів і територій України [Електронний ресурс] // Сайт недержавного аналітичного центру «Інституту реформ» – Режим доступу: http://www.ir.org.ua/article.ngo?id=3. – Загол. з екрану.
114. Рейтинги [Електронний ресурс] // Сайт Інвестиційної компанії «Керамет-Інвест» – Режим доступу: http://www.kerin.com.ua. – Загол. з екрану.
115. Родионова Л. Н. Оценка конкурентоспособности продукции / Л. Н. Родионова, О. Г. Кантор, Ю. Р. Хакимова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 1. – С. 63–77.
116. Рожен А. «Мыльные пузыри» – в науке / А. Рожен // Зеркало недели. – 1998. – №51. – С. 8.
117. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятия [учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по экон. спец. и направлениям ; 2 е изд., перераб. и доп.] – Минск : Экоперспектива, 1998. – 500 с.
118. Савчук В. П. Бюджет капитала и финансовое обоснование инвестиционного проекта / В. П. Савчук. – К., 2003. – 259 с.
119. Савчук В. П. Финансовая диагностика и мониторинг деятельности предприятия: практические подходы и технологии / В. П. Савчук. – К., 2003. – 302 с.
120. Скоробогатых И. И. Сравнительный анализ существующих методик оценок стоимости торговой марки / И. И. Скоробогатых, Д. А. Чиняева // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. – № 4. – С. 23–28.
121. Смолін І. В. Конкурентоспроможність торговельних підприємств та її оцінка // Економічні інновації: Зб. наук. праць. – Одеса : Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. 15. – С. 317–321.
122. Сомова О. Оценка конкурентоспособности внутри-производственной логистической системы / О. Сомова // Логистика: проблемы и решения. – №4. – 2006. – С. 80–86.
123. Стан і проблеми розвитку наукового потенціалу України [Електронний ресурс] // Сайт Державного департаменту інтелектуальної власності – Режим доступу: www.sdip.gov.ua/t/docman/binary/pps/intel2.ppt. – Загол. з екрану.
124. Станиславчик Е. Основы инвестиционного анализа : Оценка эффективности инвестиций / Е. Станиславчик // Финансовая газета. – 2003. – №48. – С. 2.
125. Статистична інформація [Електронний ресурс] // Сайт Державного комітету статистики. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/stat. – Загол. з екрану.
126. Статистичний щорічник України за 2005 рік [Текст] / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. – К : Консультант, 2006. – 575 с.
127. Статистичний щорічник України за 2006 рік [Текст] / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. – К. : Консультант, 2007. – 551 с.
128. Степанов Д. Value-based management и показатели стоимости [Електронний ресурс] / Д. Степанов // Сайт Менеджмент.com.ua : Інтернет-портал для управлінців. – Режим доступу: www.management.com.ua/12589. – Загол. з екрану.
129. Стратегии бизнеса : Аналитический справочник / [С. А. Айвазян, О.Я. Балкинд, Т. Д. Баснина и др.] ; под ред. Г. Б. Клейнера. – М. : КОНСЭКО, 1998. – 187 с.
130. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2003–2015) «Шляхом Європейської Інтеграції» / [А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін. ; Нац. ін-т стратег. дослідж. ; Ін-т екон. прогнозування НАН України ; М-во економіки та з питань європ. інтегр. України]. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 416 с.
131. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій / В. М. Суторміна, В. М. Федосов, Н. С. Рязанова ; за ред. В. М. Федосова. – К. : Либідь, 1993. – 247 с.
132. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства / [за заг. ред. Ю. Б. Іванова, О. М. Тищенка]. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 384 с.
133. Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / Томпсон А., Стрикленд А. ; пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
134. ТОП–100. Рейтинг всех предприятий Украины по четырем основным финансово-экономическим показателям [Електронний ресурс] // Сайт «РБК-Україна». – Режим доступу: http://marketing.rbc.ua/publication. – Загол. з екрану.
135. Тэпман Л. Н. Оценка недвижимости / Л. Н. Тэпман ; под ред. проф. В. А. Швандара. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 303 с.
136. У 2007 році на науку витратять більше 3 млрд. гривень [Електронний ресурс] // Сайт інформаційного агентства. – Режим доступу: http://ua.korrespondent.net/main/68530. – Загол. з екрану.
137. Украина конкурентная [Електронний ресурс] // Сайт Ради конкурентоспроможності України – Режим доступу: www.compete.org.ua/ukrcomp. – Загол. з екрану.
138. Ушакова И. Анализ финансового состояния предприятий / И. Ушакова, Е. Ястремская // Бизнес-Информ. – 1997. – № 21. – С. 75–78.
139. Фасхиев Х. А. Как измерить конкурентоспособность предприятия / Х. А. Фасхиев, Е. В. Попова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2003. – № 4. – С. 53–68.
140. Фасхиев Х. Оценка конкурентоспособности новой техники / Х. Фасхиев // Маркетинг. – 1998. – № 6. – С. 25–35.
141. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р. А. Фатхутдинов. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 312 с.
142. Фатхутдинов Р. А. Стратегический маркетинг. / Р. А. Фатхутдинов. – М. : Бизнес-шк. «Интел-Синтез», 2000. – 638 с.
143. Фокiна Н. П. Показники конкурентоспроможності як індикатори кризового стану промислових підприємств / Н. П. Фокiна // Актуал. пробл. економіки. – 2003. – № 3. – С. 49–50.
144. Щербакова О. Н. Применение современных технологий оценки стоимости бизнеса действующей компании / О. Н. Щербакова // Финансовый менеджмент. – 2003. – № 1 – С. 44–49.
145. Щиборщ К. В. Сравнительный анализ конкурентоспособности и финансового состояния предприятий отрасли и/или региона / К. В. Щиборщ // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 5. – С. 21–29.
146. Эконометрика : [учебник] / [под ред. И. И. Елисеевой]. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 344 с.
147. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика / А. Ю. Юданов. – [3-е изд., испр. и доп.] – М., 2001. – 304 с.
148. Яковлев А. И. Проектный анализ инвестиций и инноваций / А. И. Яковлев. – Х. : Бизнес-Информ, 1999. – 116 с.
149. Branham M. Beyond Customer Satisfaction: Measuring the Components of Competitiveness / M. Branham [Електронний ресурс] // Сайт конкурентного аналізу. – Режим доступу: www.competitiveanalysis.com/cus. – Загол. з екрану.
150. The Global Competitiveness Report 2003–2004. – Geneva: World Economic Forum, 30 October 2004. – 56 р.
151. The Global Competitiveness Report 2006–2007: Policies Underpinning Rising Prosperity (Global Competitiveness Report) / Augusto Lopez-Claros, Michael E. Porter, Klaus Schwab. – Palgrave Macmillan; New Ed edition (October 20, 2006). – 624 p.
152. The Global Competitiveness Report 2007–2008 / Michael E. Porter, Klaus Schwab, Augusto Lopez-Claros, Xavier Sala-i-Martin. – Palgrave Macmillan; New Ed edition (November 14, 2007). – 308 p.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.