У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Количество страниц 219
ВУЗ ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ
Год сдачи 2010
Содержание ВСТУП……………………………………………………………………...

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО
РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА………..
1.1. Сутність і характеристика інноваційної діяльності та її особливості в сільському господарстві…………………….
1.2. Методичні основи дослідження інноваційного розвитку галузей сільськогосподарського виробництва……………..
Висновки до розділу 1…………………………………………………….

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ІННОВАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА….
2.1. Оцінка потенційних можливостей інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва і рівня їх використання…………………………………………………
2.2. Стан і ефективність техніко-технологічних нововведень
у сільському господарстві…………………………………..
2.3. Економічна ефективність інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва………………………
Висновки до розділу 2……………………………………………………..

РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА……….
3.1. Формування національної інноваційної моделі розвитку сільського господарства України…………………………..
3.2. Механізм державної підтримки інновацій в сільському господарстві………………………………………………….
3.3. Механізм ринкового регулювання інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва………….
Висновки до розділу 3…………………………………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….

ДОДАТКИ………………………………………………………………….

ВСТУП
Актуальність теми. Інноваційна діяльність здійснюється завдяки прогресивним науково-технічним досягненням і є вирішальним фактором подолання кризових явищ, стабілізації і зростання економіки. Об’єктивно обумовлений процес перетворення наукового знання у фізичну реальність, періодичного інноваційного оновлення має свої закономірності та є самостійним науковим напрямом. Основу для інноваційного розвитку створюють економічні суб’єкти, що здійснюють інноваційну діяльність з метою отримання вигод. Однак її результативність залежить від стану зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, наявності необхідних умов для впровадження й раціонального використання інноваційної продукції.
В аграрній сфері економіки розвиток інноваційної діяльності стримується внаслідок недосконалості законодавчої бази та недостатнього державного стимулювання інноваційної діяльності, обмеженості внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інновацій та неможливості їх швидкої мобілізації, низького рівня інвестиційної привабливості галузі.
Проблема інноваційної діяльності завжди привертала увагу вітчизняних та іноземних учених. Ґрунтовні дослідження різних аспектів інноваційного розвитку та ефективності інновацій здійснили у своїх працях такі вчені: іноземні – С. Валдайцев, Л. Водачек, О. Водачкова, П. Еліот, Г. Ковальов, Ю. Морозов, З. Румянцева, Б. Санто, А. Стрікленд, Б. Твісс, А. Томпсон, Е. Уткін, Р. Фатхутдінов, Й. Шумпетер, Ю. Яковець; вітчизняні – О.І. Амоша, Ю.М. Бажал, Л.К. Безчасний, В.І. Бойко, А.М. Бузні, С.А. Володін, В.М. Геєць, В.І. Захарченко, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, С.М. Покропивний, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, М.Г. Чумаченко та інші. Проблемам державного регулювання, матеріального, фінансового, інформаційного забезпечення інноваційної діяльності й розвитку інноваційного підприємництва в агропромисловому виробництві приділяли увагу В.Г. Андрійчук, А.П. Гайдуцький, М.В. Зубець, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, М.Х. Корецький, М.Ф. Кропивко, М.І. Крупка, М.Й. Малік, Г.М. Підлісецький, М.А. Садиков, А.В. Чупіс, О.М. Шестопаль, В.В. Юрчишин та ін.
За всієї важливості проведених досліджень інноваційних аспектів їх не можна вважати завершеними. Тривають дискусії щодо визначення сутності та змісту інноваційної діяльності, її термінологічної бази в аграрному виробництві. Залишаються необґрунтованими показники ефективності використання інновацій. Не вирішено проблему державної підтримки та стимулювання інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки. У сукупності це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення мети і завдань цього наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН: «Розробити теоретико-методологічні засади інвестиційної політики та механізмів її реалізації в аграрному секторі економіки» (державний реєстраційний номер 0106U000577) на 2006-2010 рр. Автором обґрунтовано рекомендації щодо формування стратегії інноваційного розвитку сільського господарства та механізму ринкового регулювання інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних і практичних пропозицій щодо вдосконалення інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:
обґрунтувати сутність поняття «інновація» і стратегії інноваційного розвитку сільського господарства;
опрацювати пропозиції щодо формування національної доктрини інноваційного прориву і виходу сільського господарства на європейські соціально-економічні параметри розвитку аграрної економіки;
розробити концепцію переходу сільського господарства регіону на інноваційну модель розвитку;
удосконалити механізм венчурного фінансування інноваційної діяльності;
доповнити методику аналізу спроможності, можливості та готовності підприємства до інноваційної діяльності;
обґрунтувати напрями державної підтримки інноваційного розвитку аграрних підприємств;
визначити чинники ринкового регулювання інноваційного розвитку аграрних підприємств.
Об'єктом дослідження є механізми, засоби й умови інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти інноваційного забезпечення розвитку в сільському господарстві.
Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є методологія та загальнонаукові принципи здійснення комплексних досліджень. У дисертаційній роботі використано процесний і ситуаційний підходи – при визначенні етапів формування й вибору інноваційно-інвестиційної стратегії підприємства, опрацюванні методики аналізу спроможності, можливості й готовності підприємства до інноваційного розвитку; системно-структурний аналіз – при формуванні системи державної підтримки інноваційної діяльності підприємств; метод порівняльного аналізу – при аналізі джерел інвестиційної підтримки інноваційної діяльності підприємств; метод експертної оцінки – у процесі попередньої оцінки нової продукції й оцінки можливостей підприємства в реалізації інновацій; метод аналізу дисконтованих грошових потоків – при оцінці інвестицій в інноваційну діяльність підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і методичних положень та розробленні підходів до економічної оцінки інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства:
вперше:
обґрунтовано національну доктрину інноваційного прориву і виходу сільського господарства на європейські соціально-економічні параметри розвитку, в якій визначено механізми її реалізації, що передбачають концентрацію на основних напрямах науково-технічного та освітнього аграрного потенціалу країни, інтеграцію в точках концентрації зусиль провідних наукових установ і навчальних закладів на засадах конкурентності, створення національної і регіональних інноваційних інфраструктур, формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку сільського господарства;
розроблено концепцію переходу аграрної економіки адміністративної області до інноваційної моделі розвитку, яка передбачає: визначення організаційних, фінансових і правових засад створення в регіоні технопарку єдиної інноваційної системи, запровадження програмно-цільового принципу управління інноваційною діяльністю; створення системи підготовки спеціалістів для основних галузей високотехнологічного виробництва; формування регіональної інформаційно-консалтингової мережі; визначення джерел фінансування заходів щодо створення та функціонування інноваційної системи області;
удосконалено:
методику визначення спроможності, можливості й готовності підприємства до інноваційної діяльності, яка враховує інноваційний потенціал, сукупність економічних, ресурсних, державно регулятивних, соціальних і ринкових факторів та умов реалізації інновацій;
методику оцінки привабливості й ефективності інноваційних проектів, що передбачає застосування бальної оцінки, побудованої на показниках прибутковості та витрат інноваційного проекту, кількості працюючих, видів створеної інноваційної продукції, прав інтелектуальної власності та загальної кількості ліцензій;

дістали подальший розвиток:
напрями інноваційної політики, пов’язані з розвитком бізнес-інкубаторів, з державною підтримкою малого інноваційного бізнесу – впроваджувальних фірм, фірм-паростків, обслуговуючих фірм, проектних бригад, венчурних та інжинірингових фірм, що реалізують оригінальні науково-технічні ідеї;
механізм фінансування інноваційної діяльності, що передбачає раціональне поєднання різних джерел – самофінансування, позикових коштів, комерційних кредитів, лізингу, залучених коштів, венчурного капіталу, коштів інноваційного та міжнародних фондів;
засади ринкового регулювання інноваційного розвитку сільського господарства, що комплексно враховують сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших складових елементів у механізмі й методах формування та реалізації інноваційних проектів, пов’язаних з просуванням нової або поліпшеної конкурентоспроможної продукції на ринках.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства України. Висновки та пропозиції щодо формування стратегії національної інноваційної моделі розвитку сільського господарства знайшли практичне впровадження в сільському господарстві Тернопільської області (довідка №56 від 21.03.07 р.). Рекомендації щодо механізму ринкового регулювання інноваційного розвитку сільськогосподарського виробництва прийнято до впровадження в сільському господарстві Тернопільського району (довідка №34 від 15.02.07 р.), пропозиції щодо інноваційної моделі розвитку сільського господарства використовуються в навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету (довідка № 36 від 30.01.07 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею автора. В ній викладено авторський підхід до вирішення проблеми інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства. Усі теоретичні та практичні результати одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки та рекомендації дисертації оприлюднені на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях: на науково-практичній конференції „Підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах різних форм господарювання” (м. Тернопіль, 2005 р.), на науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність аграрного сектора економіки і механізм її підвищення” (м. Тернопіль, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Розвиток інфраструктури аграрного ринку і організаційно-економічний механізм її ефективного функціонування” (м. Тернопіль, 2005 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (м. Тернопіль, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць (5 статей у наукових фахових виданнях і 4 тези доповідей на науково-практичних конференціях), у яких знайшли відображення основні положення дисертаційного дослідження. Загальний обсяг публікацій становить 3,1 д.а.
Список литературы ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових і методичних проблем інноваційного забезпечення розвитку сільського господарства. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному.
1. Інноваційне забезпечення розвитку сільського господарства – це створення відповідної інноваційної інфраструктури, залучення новостворених і вдосконалених конкурентоспроможних технологій, продукції або послуг, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери, здійснення діяльності, спрямованої на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, які в сукупності забезпечують підвищення конкурентоспроможності галузі.
2. Сутність державної інноваційної аграрної політики полягає в сукупності форм і методів діяльності держави, зорієнтованих на створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва й реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції за рахунок створення взаємопов’язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів.
3. Інноваційна діяльність у сільському господарстві характеризується як комплексний процес створення нових або більш продуктивних високоврожайних сортів, поголів'я худоби, елітного насіння, високопродуктивних сільськогосподарських машин і агрегатів тощо, впровадження прогресивних техніко-технологічних, організаційно-економічних й управлінських рішень. Орієнтацію сільського господарства на інноваційний шлях розвитку можна визначити шляхом аналізу спроможності, можливості й готовності підприємства до інноваційної діяльності.
4. Інноваційний потенціал сільського господарства відображає його здатність виробляти наукоємну продукцію, яка відповідає вимогам світового ринку, характеризує готовність галузі до реалізації програми інноваційних стратегічних змін і залежить від параметрів організаційних структур менеджменту, професійно-кваліфікаційного складу промислово-виробничого персоналу, зовнішніх умов діяльності тощо.
5. Обґрунтовано стратегії інноваційного розвитку сільського господарства, побудовані на основі поєднання моделей стратегій перенесення, запозичення, нарощування, які стимулюють реалізацію довгострокової мети – структурну перебудову виробництва на базі високих технологій, скорочення енерго-, матеріало- і трудомісткості виробництва – підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції.
6. Удосконалено методи оцінювання економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, які включають визначення наступних показників: інтегрального показника ефективності, розрахованого на основі чистої теперішньої (дисконтованої) вартості; індексу рентабельності інвестицій; внутрішньої норми рентабельності (дохідності); терміну окупності та межі беззбитковості проекту.
7. Обґрунтовано національну доктрину інноваційного прориву сільського господарства та виходу на європейські соціально-економічні параметри розвитку, в якій визначено шляхи і механізми її реалізації, що передбачають концентрацію на основних напрямах науково-технічного й освітнього аграрного потенціалу країни, інтеграцію в точках концентрації зусиль провідних наукових установ і навчальних закладів на підставах конкурентності, створення національної і регіональних інноваційних інфраструктур, формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку сільського господарства.
8. Розроблено концепцію переходу до інноваційної моделі розвитку аграрної економіки Тернопільської області, яка передбачає: визначення організаційних, фінансових і правових засад створення в регіоні єдиної інноваційної системи, запровадження програмно-цільового принципу управління інноваційною діяльністю; створення системи підготовки спеціалістів для основних галузей високотехнологічного виробництва; механізм функціонування регіональної інформаційно-консалтингової мережі; визначення джерел фінансування процесу створення та функціонування інноваційної системи області. Запропоновано структуру Тернопільського технопарку, яка включає Тернопільський технічний університет ім. Пулюя, підприємства його інфраструктури, інші наукові установи. Технопарк має забезпечувати комерціалізацію науково-технічної діяльності і прискорювати просування нововведень в сфері аграрного і аграрно-промислового виробництва.
10. Обґрунтовано напрями інноваційної політики, пов’язані з розвитком бізнес-інкубаторів, державною підтримкою впроваджувальних фірм, фірм-паростків, обслуговуючих фірм, проектних бригад, венчурних та інжинірингових фірм, інших формувань малого бізнесу, що реалізують оригінальні науково-технічні ідеї.
11. Обґрунтовано складові елементи ринкового регулювання інноваційного розвитку, що включають сукупність науково-технічних, виробничих, управлінських, фінансово-збутових та інших заходів, пов'язаних із просуванням нової чи поліпшеної продукції на ринок, та шляхи і методи реалізації інноваційних проектів.
12. Для підвищення інноваційного потенціалу сільського господарства і посилення ролі науки та наукової діяльності запропоновано здійснювати цілеспрямовану й поетапну державну підтримку інноваційного розвитку не тільки стосовно фінансових потреб науки, але й безпосередньо сільського господарства, залежно від можливостей держави. В основу системи державної підтримки інноваційного розвитку сільського господарства мають бути покладені принципи відповідності провідних напрямів науково-технічного розвитку основним проблемам і перспективам розвитку галузі.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абібулаєв М.С. Фінансування інноваційної діяльності // Фінанси
України. – 2001. – № 3. – С. 111-115
2. Абрамов С.И. Инвестирование. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 440 с.
3. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко; За ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
4. Аграрний сектор економіки України у 2003 році / М.І. Пугачов, І.В. Кобута, Н.В. Сеперович та ін.; Координаційна рада з питань аграрної політики, Міжнар. Банк реконстр. та розв. // Актуальні питання аграрної політики. Зб. робіт 2003-2004. – К., 2004. – С.4-74.
5. Амоша А.И., Кацура М.С., Щєтілова Т.В. Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку / Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2002. – 108 с.
6. Андрощук Г.О. Економічний механізм стимулювання інновацій // Проблеми науки. – 2000. – № 1. – С. 26.
7. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989.
8. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук B.C. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
9. Аньшин В.М. Инвестиционный анализ: Учеб.-практ. пособие. – М.: Дело, 2000. – 280 с. – (Сер. “Библиотека современного менеджера”).
10. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
11. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 208 с.
12. Батура О., Пікуліна Н. Інституціональні умови розвитку венчурного підприємництва в Україні // Економіка України. – 2001. – №8. – С.34-38.
13. Безчасний Л.К., Мельник В.П. Формування інноваційної моделі економічного зростання в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 7. – С. 7-15.
14. Белл Д. Третья технологическая революция и её возможные социально-экономические последствия. – М., 1990. – 214 c.
15. Бєлов О.Ф., Пирожков С.І. Про глобальні пріоритети розвитку України в програмі „Україна-2010” // www.niurr.gov.ua/ukr/publishing.
16. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. – М.: Интерэкспресс, 1995. – 370 с.
17. Білик О., Слобода Л. Перспективи розвитку інноваційних процесів на ринку банківських послуг з урахуванням ризиків // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. – Суми: ВВП «Мрія–1» ЛТД УАБС, 2004. – Т. 9. – С. 291–297
18. Білозор Л.В. Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції в аграрній сфері // Економіка АПК. – 2004. – № 9. – С. 88-92.
19. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. В 2-х томах. – К.: „Ника-Центр", „Эльга", 2001. – 753 с.
20. Бойко И.В. Национальная инновационная политика: из мирового опыта // Инновации. – 2002. – № 4 (51). – С. 28-31.
21. Бромвич М. Анализ экономической эффективности капиталовложений: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 432 с.
22. Бублик С.Г. Аналіз національних наукових інвестицій провідних держав світу // Проблеми науки. – 1999. – № 2. – С. 40–50.
23. Будкін В., Петренко З., Нгуєн Тхі Хань. Зони високих технологій: світовий досвід і реалії України // Економіка України. – 2005. – № 10. – С. 68-74
24. Бузни А.Н. Инновационная стратегия в научных организациях. –К.: Нива, 1998. – 167 с.
25. Бузько І.Р., Вартанова О.В., Голубенко Г.О. Стратегічне управління інвестиціями і інноваційна діяльність підприємств: Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В Даля, 2002. – 176 с.
26. Буров В.П., Галь В.В., Казаков А.П., Морошкин В.А. Бизнес-план инновационного проекта. Методика составления. Метод. пособие. – М.: ЦИПКК АП, 1997. – 106 с.
27. Буряк П.Ю., Моринець В.П. Податкове стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні // Фінанси України. – 1999. – № 6. – C. 49.
28. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и инноваций. – М.: Инф.-изд. дом «Филинъ», 1997. – 336 с.
29. Васюренко О., Пасічник І. Шляхи розвитку кредитного забезпечення інноваційної діяльності // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 23-28.
30. Вачевський М.В. Економічна ефективність раціоналізації і винахідництва в сучасних умовах господарювання // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 12. – С. 80-89.
31. Венчурное финансирование: теория и практика / Под ред. Н.М. Фонштейна и А.М. Балабана. – М.: АНХ, Центр коммерциализации технологий, 1998. – 392 с.
32. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
33. Вернер О., Беренc В., Хавронек И. Руководство по оценке эффективности инвестиций. – М.: АОЗТ Интерэкснерт, 2000. – С. 246–249.
34. Власова А.М., Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент. – К.: Знання, 2000. – С. 21.
35. Вовканич С., Копистянська Х., Цапок С. Інноваційний розвиток України як стратегія реалізації національної ідеї // Регіональна економіка. – 1999. – № 2. – С. 40.
36. Водачек Л., Водачекова О. Стратегия управления инновациями на предприятиях / Пер. со словац., сокр. – М.: Экономика, 1989. – 167 с.
37. Возняк Г.В. Оптимальна поведінка виробника інноваційної продукції в умовах ринкової економіки // Соціально-економічні дослідження в пере¬хід¬ний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Л., 2003. – Вип. 1(XXXIX). – С. 571–575.
38. Воркут Т.А. Проектний аналіз. – К.: Український центр духовної культури, 2000. – 440 с.
39. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2000. – 315 с.
40. Гайдуцький А.П. Прямі іноземні інвестиції в аграрному секторі економіки // Економіка АПК. – 2002. – № 9. – С.91-95.
41. Галушко Є.С. Підвищення ефективності використання інноваційного потен¬ціалу в умовах переходу до ринкових відносин (на прикладі промислових підпри¬ємств Донбасу). – Донецьк: АЛМА, 2001. – С. 8.
42. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
43. Геєць В. Інновативно-інноваційний шлях розвитку – модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства початку ХХ століття // Банківська справа. – 2003. – №4(52). – С.4-32.
44. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1979.
45. Герасимов А.Е. Проблемы повышения эффективности инновационной деятельности // Инновации. – 2001. – № 9-10. – С. 46–48.
46. Герасименко О. Сучасний стан оплати праці в науково-технічній сфері України // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 6. – С. 25.
47. Гнатцов О.Г. Інноваційна стратегія та інформаційне виробництво // Перспективи інноваційного розвитку України: Зб. наук.ст. – К.: Альтерпрес, 2002. – С. 92-96.
48. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації – К.: Віра, 1999. – 320 с.
49. Голубенко А.А. Оценка эффективности инвестиций в инновационную деятельность предприятий // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – №7/2. – С. 112-116.
50. Гончарова Н.В. Напрями розвитку інтеграційних процесів у сфері фінан¬сової підтримки малого підприємництва // Фінанси України. – 2003. – № 7. – С. 75
51. Грачёва М.В., Кулагин А.С., Симаранов С.Ю. Инновационное предпринимательство, его риски и обеспечение безопасности. – М.: АНХ. Центр комерциализации технологий, 2000. – С. 12.
52. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2000. – 148 с.
53. Дагаев А. Рычаги инновационного роста // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 5. – С. 75.
54. Данилишин Б., Куценко В. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання // Економіка України. – 2006. – С. 71-79.
55. Данько М.С. Методичні особливості прогнозування інноваційного розвитку економіки України // Наука та наукознавство. – 2000. – № 4. – С. 40–53
56. Дацій О.І. Державне регулювання інноваційного розвитку підприємств. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004 – 52 с.
57. Дацій О.І. Інновації та економічний розвиток // Економіка : проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 188: В 4 т. Т. 2. – Д.: ДНУ, 2004. – С. 433-437.
58. Денисюк В.А. Стан та перспективи міжнародного транс¬феру технологій в Україні: Материалы международной научно-практической конференции «Рынок технологии, проб¬лемы и пути решения». – К.: УкрИНТЭИ, 2002. – С. 130–140.
59. Дмитренко М. А. Роль держави у підтримці та стимулюванні інноваційної діяльності // Вісник УАБС. – Суми: УАБС, 2003. – № 1(14). – С. 77–81.
60. Донцова Л.В. Инновационная деятельность: состояние, необходимость государственной поддержки, налоговое стимулирование // Экономика XXI века. – 1999. – № 1. – С. 3.
61. Дорофиенко В.В., Колосюк В.П. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность: Учеб. пособие. – Донецк, 2001. – 409 с.
62. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво: Пер. з англ. – К.: Україна, 1994. – 319 с.
63. Завлин П.Н. Обеспечение стимулирования инновационной деятельности // Проблемы науки. – 1999. – № 10. – С. 15.
64. Завлин П.Н., Васильев А.В. Оценка эффективности инноваций. – СПб.: Бизнес-пресса, 1998. – 216 с.
65. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. №40-IV // Офіційний вісник України. – 2002. – №31. – С. 145-149.
66. Залогіна К. Проблеми венчурного інвестування в управлінні підприємства // Економіст. – 2000. – № 10. – С. 18-20.
67. Захарченко В.Л. Роль государства в активизации инвестиций в инновационную деятельность // Фондовый рынок. – 2001. – № 28. – С. 24-26.
68. Захарченко В.И. Нововведения: мотивация, моделирование, эффективность. – О.: ОИУМ, 2002. – 278 с.
69. Зубець М.В. Прогрес агропромислового комплексу України на базі інноваційних технологій // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Матеріали наук.-практ. конф.– К.:НТУУ "КПІ", 2003. – С.115-120.
70. Економіка і організація інноваційної діяльності: Підручник / Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. та ін.; Під ред. проф. Волкова О.І., проф. Денисенка М.П. – К.: ВЦ «Професіонал», 2004. – 960 с.
71. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. д.е.н. Ю.М. Бажала. – К.: Ін-т економ. прогнозув., 2002. – 320 с.
72. Жданов В.П. Инвестиционные механизмы регионального развития. – Калиниград, БИЭФ, 2001. – 355 с.
73. Иваненко В. Тенденции использования наукоемких технологий // Экономист. – 2001. – № 3. – С. 13.
74. Иванов Г.И. Инвестиционный менеджмент: Учеб. пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 320 с.
75. Иванова Н. Инновационная сфера: контуры будущего // МЭиМО. – 2000. – № 8. – С. 54.
76. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы / Н.И. Иванова. – М.: Наука, 2002. – 244 с.
77. Игонина Л.А. Инвестиции: Учеб. пособие /Под ред. д.э.н., проф. В.А. Слепова. – М.: Юристъ, 2002. – 480 с.
78. Инвестиции и инновации: Словарь-справочник от А до Я / Под ред. М.З. Бора, А.Ю. Денисова. – М.: ДИС, 1998.
79. Инвестиционный бизнес: Учеб. пособие / Общ. ред. Ю.В. Яковец. – М.: Изд-во РАГС, 2002. – 342 с.
80. Інноваційна діяльність в Україні / Держкомстат. – К.: Стат. збірник, 2004. – 116 с.
81. Инновационная модель развития: теория и практика нововведений. – М.: Информпечать, ИТРК РСПП, 1998.
82. Інноваційна складова економічного розвитку: Монографія / НАН України, Ін-т економіки. Відп. ред. Л.К. Безчасний. – К., 2000. – 261 с.
83. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, А.К.Кінах, В.П.Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
84. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / П.Н. Завлин (ред.), А.К. Казанцев, Л.Э. Миндели, В.А. Васин, Б.А. Малицкий. – 2-е изд., пер. и доп. – М.: Центр исследований и статистики науки, 1998. – 567 с.
85. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, М.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 327 с.
86. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення / За ред. д-ра екон. наук, проф. В.П.Александрової. – К.: Ін-т екон. прогнозув. НАН України, 2002.
87. Инновации в производстве (социально-экономический аспект) / А.И.Амоша, Н.А.Лобанов, Л.Н.Саломатина и др. – К.: Наук. думка, 1992. – 192 с.
88. Казанцев А.К. Инновационное предпринимательство. Гл. 14. Основы инновационного менеджмента. Теория и практика. Учеб. пособие/ Под ред. П.Н.Завлина, А.К.Казанцева, Л.Э.Минделли. – М.: Экономика, 2000.
89. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 124 с.
90. Карлоф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. послесл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
91. Касьянова Н.Л., Романенко Т.А. Інформаційно-методичне забезпечення перспективного планування розвитку та структурузації аграрного виробництва на регіональному і господарському рівні // Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК України / За ред. П. Т. Саблука. – К.:ІАЕ УААН, 2003. – Розд.5. – С. 392-405.
92. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Антология экономической классики. – М.: Эконов, 1993. – Т.2.
93. Кісіль М.І. Інвестиційна та інноваційна складові доктрини аграрної політики України // Економіка АПК. – 2003. – №7. – С.82-87.
94. Кісіль М.І., Коденська М.Ю. Розробка інвестиційних програм в АПК // Економічний довідник аграрника / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – С.667-678.
95. Ковалев Г.Д. Инновационные коммуникации: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 288 с.
96. Коваленко Ю.С. Селективна функція аграрного ринку – головний мотиватор розвитку АПВ на інноваційній основі // Основні високоефективні напрями розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі: Матеріали Четвертих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 25-26 червня 2002 року. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 390-397.
97. Кожевников Р., Дедова И. Государственная инновационная политика и ее финансовое обеспечение // Вопр. экономики. – 1998. – № 12. – С.87-94.
98. Кокурин Д. Государственное финансирование инновационной деятельности // Финансовый бизнес. – 2000. – № 11-12. – С. 38.
99. Кокурин Д. Использование собственных ресурсов предприятий для осуществления инновационных проектов // Финансовый бизнес. – 2001. – № 2. – С. 29.
100. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики динамики. – М.: Наука. 1991. – 569 с.
101. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1987. – 384 с.
102. Контуры инновационного развития мировой экономики: Прогноз на 2000-2015 гг. / Под ред. А.А. Дынкина. – М.: Наука, 2000. – 143 с.
103. Корда В.А., Колісниченко В.Ф. Інноваційна діяльність в Україні // Фінанси України. – 2002. – № 10.
104. Корецький М.Х. Інтенсивність інноваційних процесів у народному господарстві // Соціально-економічні та аграрні трансформації в Україні, Польщі в контексті європейської інтеграції: Зб. наук. праць / НАН України. Об’єднаний інститут економіки; Ред. кол.: В.М. Трегобчук (відп. ред.) та ін. – К., 2004. – С. 40-46.
105. Корецький М.Х., Дацій О.І., Огаренко В.М. Інноваційно-інвестиційний вектор діяльності підприємств // Проблемы экономики переходного общества / Отв. ред. В.М. Геец, Д.С. Львов. – Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. – С. 248-270.
106. Корнаи Я. Дефицит /Пер. с венг. – М.: Наука, 1990. – 607 с.
107. Краснов А.Г. Основы инновационной экономики: Учеб. пособие. – М.: Пресс-сервис, 1998. – 508 с.
108. Крижачківський М.Л. Наукове забезпечення аграрної реформи на шляху до соціально орієнтованих ринкових умов на регіональному рівні // Економіка АПК. – 2004. – № 8. – С. 6-10.
109. Крисальний О.В. Теоретико-методологічні основи розвитку інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві // Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі: Матеріали Четвертих річних зборів Всеукр. конгресу вчених економістів-аграрників, 25-26 червня 2002 р. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С.178-182.
110. Крисальний О.В., Павлик П.В., Лебідь Г.М. Ринок інновацій // Агропромисловий комплекс України: Стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний зб. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – Вип.5. – С.423-436.
111. Кропивко М.Ф. Проблеми організації інформаційно-консультаційного обслуговування агропромислового виробництва в Україні // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць. – 2000. – № 3. – С.230-237.
112. Кропивко М.Ф., Криворучко І.М. Нові інформаційні технології у державному управлінні агропромисловим виробництвом // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.219-223.
113. Кругликов А.Г. Системный анализ научно-технических нововве-дений. – М.: Наука, 1991. – 120 с.
114. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Л.: Вид. центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.
115. Крупка М.І. Фінансові інструменти державного регулювання та підтримки інноваційної сфери // Фінанси України. – 2001. – № 4. – С. 77-84.
116. Кудинов Л.Г. Инновационные стратегии в переходной экономике. – М: Российская экономическая академия, 1998. – 104 с.
117. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності: Монографія / Інститут економічного прогнозування НАН України та ін. – Л.: Львів. банків. ін-т НБУ, 2005. – 367 с
118. Лавров А.С. Инновационный механизм воспроизводства научно-технического потенциала высокотехнологичных предприятий // Финансовый бизнес. – 2001. – № 4-5. – С. 39.
119. Ландык В.И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения. – К.: Наук. думка, 2003. – 364 с.
120. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К., 1999. – 253 с.
121. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 39-47.
122. Лебідь Г.М. Інновації у сфері агропромислового виробництва: суть і значення // Економіка АПК. – 2000. – №3. – С. 47-50.
123. Лебідь Г.М. Економічний вектор державної науково-технологічної політики у галузі агропромислового виробництва України // Економіка АПК. – 2002. – № 9. – С. 50-59.
124. Лосева С., Зубкова В. Финансово-инвестиционный потенциал предприятия и управление инвестиционным процессом // Экономист. – 2000. – № 11. – С. 54.
125. Лукінов І. До питання про концепцію і модель сучасного економічного розвитку України // Економіка України. – 2001. – №6. – С.4.
126. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2-х т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 1. – М.: Республика, 1992. – 399 с.
127. Малик Н.И., Садыков М.А. Методологические аспекты управления инновационными процессами в сфере АПК // Вісник ХДАУ. Сер. " Економіка АПК і природокористування". – Х.: ХДАУ, 2001. – № 9. – С.240-243.
128. Манків Грегорі Н. Макроекономіка. / Пер. з англ.; Наук. ред. С.Панчишина. – К.: Основи, 2000. – 588 с.
129. Мартюшева Л.С., Калишенко В.О. Інноваційний потенціал підприємства як об'єкт економічного дослідження // Фінанси України. – 2002. – № 10. – С. 61-66.
130. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т. 1. – 415 с. – Т. 2. – 310 с.
131. Маршалл Дж., Бансаи В. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям. – М.: Инфра-М, 1998.
132. Матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва: тенденції і перспективи / Підлісецький Г.М., Білоусько Я.К., Денисенко П.А. та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 168 с.
133. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. В.А. Ирикова. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 414 с.
134. Мейнстрим и марксовая теория воспроизводства. Экономические исследования Института. – М.: Ин-т экономики РАН, 2000. – 477 с.
135. Месель-Веселяк В.Я. Науково-технічна програма "Трансформу-вання організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК" // Науково-організаційна та координаційна діяльність за 2003 рік / В.П.Ситник, О.М.Шпичак, А.М.Третяк. – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – С.3-4.
136. Методика створення системи інформаційного забезпечення для функціонування підприємств, організацій і установ АПК / Під кер. акад. П.Т. Саблука – К.:ІАЕ УААН, 2002.– 10 с.
137. Методика оцінки ефективності виконання інноваційних проектів та діяльності технологічних парків. – Затверджено наказом Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства промислової політики України від 21 листопада 2005 р. № 434/668/442.
138. Методические рекомендации экономической оценки эффективности инвестиций в инновации // Государственный инновационный фонд Украины. – К.: 1998. – 25 с.
139. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 640 с.
140. Мовсесян А.Г. Интеллектуальные ресурсы и инновации // Экономика ХХI века. – 2000. – № 12. – С. 9.
141. Молодцова Р.Г. Инвестиции и инновации в концепции экономического роста. – М.: Изд-во Рос ЭА, 1997.
142. Мор Л.Б. Теория нововведений: оценка с точки зрения внедрения новой технологии в организациях // Новая технология и организационные структуры. – М.: Экономика, 1990. – С. 31-47.
143. Морозов Т. Наукоемкие технологии и технопарки – высший этап реформирования экономики государства и регионов // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11 – C. 105-106.
144. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для
вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 446 с.
145. Моторняк У.І. Інноваційний процес в перехідній економіці України (методологічні питання становлення та розвитку): Автореф. дис... канд. екон. наук. – Л., 2000. – 20 с.
146. Музика П.М. Дорадча служба та інноваційний ринок // Економіка АПК. – 2004. – № 3. – С. 64-67.
147. Муминов Р., Абдираимов М., Маленова С. Малый инновационный бизнес: факторы устойчивого развития // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 4. – С. 87.
148. Мэнсфилд Э. Экономика научно-технического прогресса / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1970. – 237 с.
149. Национальная инновационная система // http://www.sre.mnogosmenka.ru/sre0481%20/sre0483.htm
150. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. – К.: Держкомстат,
2003. – 340 с.
151. Науково-організаційна та координаційна діяльність за 2002 рік / Шпичак, П.Т. Саблук, В.М. Скупий та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 105 с.
152. Національні заощадження та економічне зростання / Інститут економічного прогнозування: За ред. д.е.н. Б.Є. Кваснюка. – К.: МП “Леся”, 2000. – 304 с.
153. Нежиборець В.Н. Оцінка інтелектуальної власності. – К.: Ін-т інтелектуальної власності і права, 2004. – 188 с.
154. Нуреев Р. Теории развития: новые модели экономического роста // Вопросы экономики. – 2000. – № 9. – С. 144.
155. Ойкен В. Основные принципы экономической политики / Пер. с нем. Л.А. Козлова и Ю.И. Куколева. / Общ. ред. Л.И. Цедиоина, К. Херманн-Пиллата. – М.: Изд. группа “Прогресс”, “Универс”. – 494 с.
156. Організація інформаційно-консультаційного забезпечення АПК України / За ред. П.Т. Саблука. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 439 с.
157. О месте и роли Санкт-Петербурга, его научно-образовательного потенциала в процессе построения национальной инновационной системы (НИС) России // www.gov.spb.ru/press/int_konf
158. Осецький В.Л. Інвестиційна модель зростання економіки // Фінанси України. – 2003 . – №1. – С.21–27.
159. Осецький В.Л. Методичні підходи до реалізації інноваційного потенціалу підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №3. – С.114-117.
160. Основы американской экономики: Пер. с англ. – М.: ППП, 1993.
161. Панасюк Б. Деякі підходи до прогнозування науково-технологічної та інноваційної сфер // Економіка України. – 1999. – № 3. – С. 15.
162. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України // Вісник НАН України. – 2001. – № 2. – С. 11
163. Перепелиця Н.М. Інноваційна діяльність наукових установ та економічна оцінка її результатів // Економіка АПК. – 2004. – № 6. – С. 90-93.
164. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра, 1998.
165. Петрович Й.М. Проблеми оцінки інноваційного рівня підприємства і визначення інноваційного потенціалу // Вісник державного університету “Львівська політехніка”. – 1999. – № 363. – С. 169-173.
166. Писарєва М. Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного підприємництва в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С. 105.
167. Підлісецький Г.М. Методичні рекомендації з оцінки майна у підприємствах АПК // Облік і фінанси АПК. – 2004. – №2. – С. 109.
168. Портер Майкл Э. Конкуренция /Пер. с англ. – М.: Изд. дом “Вильямс”, 2000.
169. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 5-13.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.