У нас уже
242733
рефератов, курсовых и дипломных работ
Сделать закладку на сайт
Главная
Сделать заказ
Готовые работы
Почему именно мы?
Ценовая политика
Как оплатить?
Подбор персонала
О нас
Творчество авторов
Быстрый переход к готовым работам
Контрольные
Рефераты
Отчеты
Курсовые
Дипломы
Диссертации
Мнение посетителей:
Понравилось
Не понравилось
Книга жалоб
и предложений
Название
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СУКУПНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
Количество страниц
274
ВУЗ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Год сдачи
2010
Содержание
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СУКУПНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ 11
1.1 Транспортний потенціал регіону як визначальний фактор ефективності взаємодії з економічним середовищем 11
1.2 Сутність і зміст процесу формування сукупного транспортного потенціалу регіону та управління його ефективним використанням 31
1.3 Методологічно-методичні засади побудови оціночної моделі сукупного потенціалу транспортної системи регіону 46
Висновки до І розділу 60
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ СУКУПНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТРАСПОРТНОЇ СИСТЕМИ 63
2.1 Особливості формування регіональної господарської системи та функціонування транспорту в умовах становлення ринкових відносин 63
2.2 Регіональні особливості формування і розвитку сукупного потенціалу транспортної системи 82
2.3 Оцінка передумов розвитку та зростання сукупного потенціалу транспортної системи в контексті регіональних трансформацій 113
Висновки до ІІ розділу 130
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ СУКУПНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ 132
3.1 Концептуальні основи формування організаційно-економічного механізму розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону 132
3.2 Напрями підвищення ефективності функціонування системи управління розвитком сукупного транспортного потенціалу регіону 152
3.3 Оцінка перспектив транспортної системи регіону на основі розвитку сукупного потенціалу 218
Висновки до ІІІ розділу 233
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 235
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 245
ДОДАТКИ 257.
ВСТУП
Актуальність теми. Стратегічні завдання соціально-економічного розвитку України передбачають реалізацію політики прискореного та комплексного розвитку всіх галузей економіки країни. Важливою складовою економіки є транспорт, який забезпечує економічні зв’язки, товарообмін між регіонами і країнами, та є одним із важливих імперативів територіального поділу праці. Саме особливості транспорту, як галузі економіки, зумовлюють специфіку його територіальної структури та просторової організації, участь на регіональному ринку транспортних послуг, формування та використання його потенціалу.
Слід зазначити, що проблемність сучасного стану транспорту визначається неадекватністю функціональної та ресурсозабезпечуючої підсистем. За таких умов особливого значення набуває потенціал, рівень якого визначає не тільки ефективність використання наявних ресурсів, але і сукупні можливості транспортної системи. Потенціал транспорту зазнав значних руйнуючих впливів в 90-ті роки ХХ сторіччя, що було зумовлено станом самої галузі і одночасною залежністю від сфери матеріального виробництва та соціальної інфраструктури. Наразі відбувається поступове відновлення втраченого потенціалу, однак зважаючи на особливості ринкових перетворень, які відбуваються в Україні, національна економіка вимагає не простого оновлення галузі транспорту, а принципових зрушень в складі та структурі транспортної системи, особливо на регіональному рівні.
Сукупний транспортний потенціал регіону зумовлює стимули та обмеження соціально-економічного розвитку як самої галузі, так і території в цілому. Ефективність функціонування транспорту, комплексність його розвитку обумовлюється не тільки можливістю транспортної системи сформувати необхідний рівень сукупного потенціалу, але і рівнем його використання та здатністю до поступального нарощування.
Проблематику комплексоутворення та регіонального розвитку досліджували О.І. Амоша, М.П. Бутко, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Ф.Д. Заставний, С.М. Злупко, С.І. Іщук, М.А. Козоріз, Т.В. Пепа, В.І. Пила, С.М. Писаренко, В.А. Поповкін, Д.М. Стеченко, А.М. Федорищева, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченко, О.І. Шаблій та ін.
Дослідженням проблем формування, використання та розвитку потенціалу, в тому числі на транспорті, займались відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: Л.І. Абалкін, В.І. Авдеєнко, О.О. Бакаєв, О.І. Анчишкін, М.П. Денисенко, Л.Г. Зайончик, В.П. Ільчук, М.І. Котлубай, Ю.Ф. Кулаєв, В.М. Лівшиць, Ю.Є. Пащенко, А.І. Самоукін, Є.М. Сич, К.Е. Фесенко, А.Г. Фонотов, Ю.М. Цвєтов, В.І. Щелкунов та багато інших.
Аналіз наукових напрацювань з проблем оцінки потенціалу свідчить, що здебільшого увага дослідників зосереджувалась на оцінці економічного потенціалу окремих підприємств або галузей транспорту без достатньої розробки сутності усіх проблем у взаємозв’язку на регіональному рівні.
Саме тому дослідження особливостей подальшого розвитку транспорту на основі удосконалення його потенціалу на регіональному рівні обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету і завдання.
Головна ідея дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методологічних засад формування сукупного транспортного потенціалу регіону та практичних рекомендацій по удосконаленню його використання в контексті державної і регіональної політики розвитку економіки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узагальнює авторські напрацювання в ході підготовки державних регіональних програм соціально-економічного розвитку. Робота тісно пов’язана з фундаментальними науково-дослідними роботами Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, зокрема з темами: 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації 0100U000657), в рамках якої автором обґрунтовано напрями удосконалення управління розвитком регіональних транспортних систем; 3.1.5.66 “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” (номер державної реєстрації 0101U007880), в рамках якої автором уточнено і узагальнено принципи і особливості територіально-галузевої організації транспортного комплексу на регіональному рівні; науково-дослідною роботою Чернігівського державного технологічного університету – “Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв’язку та інших галузей економіки регіону” (номер державної реєстрації 0104U005466), в рамках якої автором проаналізовано сучасний стан і розроблено прогноз удосконалення транспортного потенціалу регіону та з дослідженнями Київського університету економіки і технологій транспорту, тема Д-1 “Основні напрямки реструктуризації та розвитку залізничного транспорту України в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0102U003293), в рамках якої автором розроблено напрями активізації інноваційно-інвестиційної діяльності в галузі транспорту на регіональному рівні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та особливостей формування сукупного транспортного потенціалу регіону в умовах поглиблення ринкових відносин, розробка напрямів удосконалення його використання і зростання.
Досягнення зазначеної мети дослідження зумовило постановку та розв’язання наступних задач:
– проаналізувати проблеми формування та використання транспортного потенціалу регіону;
– розкрити територіально-галузеві особливості функціонування різних видів транспорту, визначити роль, місце та значення галузі в цілому в структурі регіональної економіки;
– визначити фактори, що впливають на функціонування і розвиток галузі транспорту, та принципи ефективного транспортного обслуговування господарського комплексу і населення регіону;
– з’ясувати передумови, суперечливості та особливості формування і розвитку потенціалу різних видів транспорту;
– обґрунтувати напрямки подальшого розвитку сукупного потенціалу та його складових на окремих видах транспорту;
– розробити організаційно-економічний механізм розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону, розкрити його сутність і зміст;
– сформулювати основні напрямки подальшого інноваційно-інвестиційного розвитку транспортного комплексу регіону в умовах структурних перетворень економіки.
Об’єктом дослідження виступають процеси формування та використання сукупного транспортного потенціалу регіону в контексті реалізації міжгалузевих та міжрегіональних економічних зв’язків.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади ефективного функціонування транспортної системи регіону на основі удосконалення використання її потенційних можливостей.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці українських та зарубіжних вчених у галузі розвитку продуктивних сил і регіональної економіки, теоретичні та методологічні розробки Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та наукових установ економічного напряму, а також законодавчі і нормативні акти України з питань регіональної політики та регіонального розвитку.
При виконанні дисертаційної роботи автором використані сучасні загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень, зокрема, в процесі дослідження автор керувався діалектичним методом пізнання, який сприяв вивченню сукупного потенціалу, його кількісних і якісних змін у взаємозалежності з іншими соціально-економічними явищами і процесами. При обробці і аналізі фактичного матеріалу використовувались методи – індексний, групування, класифікацій, типологій. Дослідження регіонально-галузевої структури транспортної системи виконано з використанням економіко-статистичного аналізу. Для оцінки стану та ефективності використання транспортного потенціалу регіону застосовувався порівняльний, а для відображення структурних елементів територіальної організації транспорту – картографічний методи.
Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять Конституція України, Закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, закордонні та вітчизняні видання, матеріали державної статистичної звітності, матеріали Чернігівської обласної державної адміністрації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих і розробці нових теоретичних положень щодо особливостей формування, ефективного використання та перспективного розвитку потенціалу в галузі транспорту на регіональному рівні, зокрема:
вперше
– визначено та розкрито сутність поняття “сукупний транспортний потенціал регіону” (СТПР), який представляє собою кількісно-якісні властивості і ресурсні можливості транспортної системи регіону, які взаємопов’язані і цілеспрямовані на розвиток всіх видів транспорту та підвищення ефективності транспортного обслуговування економіки і населення регіону із врахуванням власних та спільних інтересів суб’єктів господарювання в сфері транспорту;
– обґрунтовано зміст і структуру організаційно-економічного механізму розвитку СТПР, що включає форми, методи та інструментарій, за допомогою яких відбувається узгодження цілей усіх суб’єктів підприємницької діяльності в галузі транспорту, на підставі яких забезпечується організація транспортного обслуговування регіональних потреб;
удосконалено
– організаційно-економічну модель функціонування транспортної системи регіону, яка на відміну від існуючих базується на взаємодії суб’єктів з різними організаційно-правовими формами власності та дає змогу виявити причинно-наслідкові зв’язки, що впливають на поліпшення системи управління для збалансованого розвитку галузевої структури транспортної системи регіону в цілому;
– методичні підходи до оцінки ефективності використання і перспектив розвитку транспортного потенціалу регіону, в основу яких покладено принцип симетричного розвитку складових транспортної системи на макро-, мезо- і мікрорівнях з урахуванням вимог ринку і соціально-економічних потреб;
набуло подальшого розвитку
– методологія формування нових суб’єктів господарської діяльності в сфері транспорту, що, порівняно з наявною, враховує інноваційно-інвестиційну складову, спрямовану на забезпечення ефективного транспортного обслуговування регіональної економіки;
– сутність і зміст заходів з питань інноваційно-інвестиційного розвитку транспортної системи регіону, що базуються на раціональному поєднанні внутрішніх та зовнішніх джерел інвестиційних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота розширює здобутки наукового напрямку з регіональної та галузевої економіки і управління; її практичне значення полягає в можливості підвищення ефективності перевізного процесу з метою удосконалення транспортного обслуговування соціально-економічних потреб регіону.
Практично результативними є рекомендації з використання механізму організаційно-економічного розвитку СТПР, запропоновані до оцінки ефективності функціонування і рівня розвитку галузі транспорту. Проведені розрахунки, побудовані моделі та отримані висновки і рекомендації складають теоретико-методичну базу діяльності регіональних органів влади в напрямку ефективного формування та використання СТПР.
Наукові результати дисертаційного дослідження, зокрема оцінка, зміст та структура організаційно-економічного механізму розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні фундаментальних досліджень економічного простору регіонів України (довідка №01-11/812 від 10.10.2007 р.). Особливості формування та прогнозні параметри розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону використані Чернігівським Головним управлінням економіки обласної державної адміністрації при формуванні Стратегії економічного і соціального розвитку області до 2015 року (довідка №03-09/2289 від 28.09.2007 р.).
Крім того, результати дослідження використовуються в навчальному процесі Чернігівського державного технологічного університету при викладанні дисциплін – “Логістика”, “Управління ресурсозабезпеченням”, “Прогнозування”, “Управління конкурентоспроможністю”, проведенні курсового та дипломного проектування студентів спеціальностей “Менеджмент організацій” та “Товарознавство” (довідка №11607/08-1104 від 13.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено теоретико-методологічні засади формування та особливості використання сукупного транспортного потенціалу регіону. Наукові результати, отримані в дисертації, базуються на дослідженнях, що належать автору особисто і є його внеском у розвиток економічної науки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті, які отримано автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (Тернопіль, лютий 2003 р.); “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (Донецьк, травень 2004 р.); “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (Київ, квітень 2004 р.); “Наука: теорія і практика – 2006” (Дніпропетровськ, серпень 2006 р.); “Передові наукові розробки – 2006” (Дніпропетровськ, вересень 2006 р.); “Проблемы экономики и управления на железнодорожном транспорте” (Судак, червень 2006 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 8 статей у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг становить 7,8 друк. арк., з них – 5,8 належать особисто автору.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел із 140 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертації – 195 сторінок тексту. Робота містить 19 таблиць, 21 рисунок, з них 14 – на окремих сторінках.
Список литературы
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Важливим завданням, яке постає в умовах сучасного етапу транзитивного періоду економіки України, є формування структурно пропорційного і цілісного ринку послуг, однією зі складових якого є надання транспортних послуг. Проведене узагальнення організаційно-економічних основ формування та розвитку сукупного потенціалу транспортної системи регіону показує, що в дисертаційні роботі обґрунтовані та отримані нові результати, які в сукупності вирішують конкретну науково-практичну задачу, а саме – підвищення ефективності функціонування галузі транспорту на основі розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону, що має суттєве значення для росту економіки різних видів транспорту та регіону в цілому.
Проведені дослідження сукупного транспортного потенціалу регіону дозволяють зробити наступні висновки.
Транспортна система регіону являє собою відносно стійку самостійну цілісність, яка активно взаємодіє із навколишнім середовищем, інтегруючи в часі і просторі процеси створення транспортних послуг та відтворення ресурсів. Сполучною ланкою між цими процесами є потенціал, тобто сукупність ресурсів і можливостей, що визначають параметри функціонування та розвитку транспортної системи за певних сценаріїв стану соціально-економічного середовища регіону.
Автором пропонується розглядати сукупний потенціал як систему, що складається із окремих потенціалів, взаємозв’язок та узгоджена дія яких спрямована на досягнення загальної мети функціонування транспортної системи. Формування та використання СТПР зумовлено внутрішніми чинниками ресурсотворення; він забезпечує продукування транспортною системою регіону транспортних послуг визначеної якості та в необхідних обсягах.
Рівень розвитку СТПР та його окремих складових визначають рівень фактичного та можливості майбутнього розвитку транспортної системи, водночас комплексний техніко-економічний аналіз перевезень різними видами транспорту, як важливого виду сучасної економічної діяльності, дозволив виявити основні тенденції, встановити проблеми функціонування, що свідчить про необхідність і актуальність удосконалення транспортного обслуговування на регіональному рівні на основі розвитку сукупного потенціалу транспортної системи.
Виявлені організаційно-економічні особливості функціонування різних видів транспорту дозволили визначити їх роль, місце та значення для забезпечення потреб регіональної економіки. Особливої уваги заслуговує автотранспорт, що і зумовлює особливості його становлення та розвитку на сучасному етапі трансформаційних перетворень в Україні.
В умовах зростання значення інноваційно-інвестиційного розвитку особливого значення набуває фінансовий стан галузі транспорту, аналіз якого дозволяє зробити наступні висновки стосовно передумов ефективного формування інноваційно-інвестиційного потенціалу транспортної системи регіону:
– в цілому галузь транспорту Чернігівської області є збитковою і нерентабельною протягом останніх п’яти років, внаслідок чого унеможливлюється фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку всіх складових СТПР за рахунок власних коштів;
– спостерігається тенденція отримання прибутку за рахунок діяльності, не властивої транспортній системі, – а саме комерційної діяльності по перепродажу товарів;
– виробництво транспортних послуг в цілому є матеріалоємним, однак спостерігається деформація нормальної для даного виду діяльності та фактичного стану транспортної системи структури операційних витрат;
– наявний рівень використання фінансового потенціалу унеможливлює самофінансування не тільки розвитку сукупного потенціалу, але й на рівні мінімальних вимог – забезпечення працездатності транспортної системи;
– головними причинами негативних тенденцій фінансового стану транспортної системи регіону є постійне зростання вартості матеріальних ресурсів та неплатоспроможність галузей виробництва, пов’язаних із транспортом.
Проведена діагностика рівня розвитку транспортної системи регіону в цілому дозволила зробити наступні висновки:
– трансформації в транспортній системі регіону спричинені зміною характеру попиту на транспортні послуги, що визначається розвитком ринкових відносин, формуванням нової соціальної структури суспільства. Економічний простір ринку транспортних послуг визначає об’єктивні і суб’єктивні умови доставки вантажів і пасажирів, а також його регіональні особливості;
– розвиток ринкової економіки, процеси регіоналізації нерозривно пов’язані з розвитком усіх видів транспорту регіону, але найбільшого значення при цьому набувають автомобільні перевезення;
– структура парку автотранспортних засобів істотно відрізняється від аналогічних парків економічно розвинутих держав, які забезпечують ефективне функціонування малих і середніх підприємств усієї системи транспортного обслуговування. До того ж спостерігається значний ступінь морального та фізичного зносу транспортних засобів, тому існуючий рухомий парк підлягає модернізації та оновленню;
– перехід до ринкових механізмів, структурна перебудова транспортної системи регіону знайшла відображення в роздержавленні і появі значної кількості малих підприємств;
– для стабілізації росту обсягів перевезень та подальшого розвитку транспортної складової регіонального господарства необхідна корінна перебудова управління підприємствами транспортної системи регіону на засадах формування та ефективного використання виробничого потенціалу підприємств транспорту.
Оцінено фактичний рівень і обґрунтовано доцільність подальшого розвитку сукупного потенціалу та його складових на окремих видах транспорту, який обслуговує виробництво та соціальну сферу регіону.
Становлення ринкових відносин в Україні, процеси формування та розвитку ринку транспортних послуг обумовлює особливе значення оцінки ринкового потенціалу транспортної системи, результати якої полягають в наступному:
– збігання в часі процесу надання і споживання послуг, неможливість їх нагромадження, зберігання і транспортування обумовлює здебільшого регіональний і локальний характер ринку послуг;
– незважаючи на відносно велику кількість транспортних підприємств, на ринку транспортних послуг Чернігівського регіону спостерігається помірна конкуренція;
– існуючі умови розвитку ринкового потенціалу транспортної системи регіону не дозволяють застосовувати класичні механізми регулювання, а саме в сфері цінової та нецінової конкуренції;
– специфіка ринку транспортних послуг в умовах трансформації економіки полягає в тому, що він формується і функціонує в умовах дифузії інститутів управління, нестабільності законодавства, тиску нелегітимних структур, що звужує можливість “чесної конкуренції”.
Таким чином, сучасному рівню розвитку ринкового потенціалу транспортної системи регіону властива така специфіка: широкий вплив позаекономічних механізмів на його параметри, неадекватна поведінка споживачів і виробників транспортних послуг.
Проведений аналіз особливостей розвитку транспортного потенціалу регіону дозволяє зробити висновок щодо доцільності та необхідності формування організаційно-економічного механізму розвитку сукупного потенціалу транспортної системи регіону.
Однією із складових розвитку транспортного потенціалу на регіональному рівні є становлення та формування нових структурних утворень на ринку транспортних послуг, що відбувається в межах інноваційно-інвестиційного розвитку транспортного комплексу. Необхідно відмітити наступні особливості зазначеного процесу:
– по-перше, інноваційні пріоритети в транспортній системі регіону визначають у тому числі і інвестиційні, тому що найефективнішим напрямком вкладення коштів є інновації, які забезпечують найбільшу економічну доцільність інвестицій. Для розвитку СТПР необхідно активно використовувати екзогенні та ендогенні фактори генерації інноваційно-інвестиційної активності;
– по-друге, за умов сучасного стану транспортної системи регіону організаційно-економічні перетворення можуть мати суттєвий ефект тільки при значному підвищенні технічного рівня галузі, для чого необхідні комплексна модернізація та взаємопов’язане оновлення виробничої бази всіх видів транспорту. Інноваційно-інвестиційний потенціал як складова сукупного потенціалу транспортної системи регіону є основним засобом підвищення технологічного рівня рухомого складу та об’єктів інфраструктури, що забезпечують формування нової якості надання транспортних послуг. Саме тому важливе значення для подальшого розвитку має розробка інноваційної стратегії в межах формування і використання стратегічного потенціалу транспортної системи регіону, що визначає зміст інновацій та їх спрямованість на розв’язання актуальних проблем розвитку всіх видів транспорту.
– по-третє, в умовах бюджетних обмежень реальними джерелами фінансування розвитку сукупного потенціалу транспортної системи регіону в перспективному періоді можуть бути прямі інвестиції та інвестиційний лізинг, а також власні кошти транспортних підприємств та довгострокові банківські кредити.
Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі теоретико-методологічні, методичні та практичні висновки:
1. Сукупний транспортний потенціал регіону визначається як накопичення кількісно-якісних властивостей і можливостей ресурсів транспортної системи регіону, взаємопов’язаних і цілеспрямованих на розвиток галузі та забезпечення ефективності транспортного обслуговування регіональної господарської системи і населення з урахуванням особистих та суспільних інтересів суб’єктів господарювання в сфері транспорту.
2. Узагальнено і конкретизовано фактори, принципи та умови формування і розвитку СТПР, виявлено його структурну неоднорідність. Визначено, що за певних умов складові СТПР детермінують тенденцію до його нарощування, що в свою чергу обумовлює перехід самого СТПР на новий якісний та кількісний рівень розвитку.
3. Результати науково-практичних досліджень з проблем оцінки окремих складових транспортного потенціалу, яка здійснюється на базі аналізу первинних та розрахунково-аналітичних показників результатів роботи транспортного комплексу та його структурних елементів, виявили:
по-перше, орієнтацію існуючих методичних підходів до оцінки виробничого, кадрового, фінансового, інноваційно-інвестиційного потенціалів у відриві від визначення рівня ринкового та сукупного транспортного потенціалу;
по-друге, відсутність методичних підходів до комплексної оцінки потенціалу транспорту з урахуванням рівня його розвитку на макро-, мезо- та мікрорівнях.
4. Охарактеризовано зміст та особливості інституційних перетворень сучасного етапу розвитку економіки країни і регіонів, їх вплив на функціонування галузі транспорту, взаємозв’язки в системі “транспорт – регіон”, де головною ланкою є ринок транспортних послуг.
5. З метою розробки заходів щодо розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону виявлено особливості техніко-економічного розвитку транспортного комплексу Чернігівської області, з урахуванням її специфіки як прикордонної, що має значний потенціал відносно обслуговування транзитних потоків. Проаналізовано функціонування окремих складових транспортного комплексу регіону, розраховано показники ефективності роботи галузі. Відмічено, що розвиток регіональної економіки і, зокрема, транспорту, перебуває під впливом протилежних за своїм змістом тенденцій – позитивних та негативних.
6. Поглиблено методичні підходи до оцінки окремих складових та запропоновано комплексну оцінку рівня розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону. Оцінка елементів потенціалу дає можливість провести моніторинг не тільки стану транспортного комплексу регіону, але і оцінити ефективність транспортного обслуговування соціально-економічних потреб регіону.
7. Виявлені сучасні домінанти та регіональні особливості формування і розвитку сукупного транспортного потенціалу. Проведений всебічний аналіз ситуації на ринку вантажних та пасажирських перевезень Чернігівської області свідчить про позитивні зрушення в транспортному комплексі регіону, які проявляються в зростанні обсягів транспортної роботи, підвищенні продуктивності праці, якості надання послуг, формуванні конкурентного середовища.
Однак факторами, які значно знижують рівень розвитку наявного потенціалу та погіршують показники роботи галузі транспорту, виступають:
– високий ступінь зношування основних виробничих фондів, передусім рухомого складу транспорту, незбалансованість транспортних засобів у кількості і за відповідними технічними характеристиками, необхідними для задоволення потреб економіки і населення у перевезеннях;
– незадовільний фінансовий стан підприємств транспорту, обумовлений обмеженістю власних обігових коштів та відсутністю рішень про компенсацію підприємствам втрат доходів, спричинених чинною практикою державного регулювання тарифів, а також виконанням пільгових перевезень пасажирів;
– значна невідповідність фактичних можливостей і потреб в інвестиційних ресурсах для техніко-технологічної модернізації і розвитку галузі;
– асиметрія розвитку сукупного потенціалу регіональних транспортних систем у складі транспортного комплексу України.
8. На основі узагальнення наукових джерел сформульовані передумови зростання і розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону. Виявлено, що внаслідок трансформаційних зрушень чільне місце займають проблеми підвищення ефективності функціонування та сталого розвитку галузі транспорту в прикордонних регіонах, до якої відноситься і Чернігівська область. Збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на загальнодержавному та регіональному рівнях, підвищення їх ділової активності призводить до зростаючого навантаження на транспортну мережу прикордонної території, а зволікання з гармонізацією транспортного законодавства, відповідно до норм міжнародного права, та внутрішні проблеми транспортної системи знижують не тільки її транзитний, але і сукупний потенціал.
9. Опрацьовано організаційно-економічний механізм розвитку сукупного транспортного потенціалу регіону, що включає сукупність форм, методів, інструментів, суб’єктів і об’єктів впливу, узгоджене функціонування якого забезпечує організацію оптимального та соціально-економічно доцільного виробництва транспортних послуг у регіоні. Функціонування зазначеного механізму базується на основі визначення пріоритетів, орієнтирів і інтересів галузевого та регіонального розвитку.
10. Запропоновано інноваційно-інвестиційні напрями підвищення ефективності функціонування системи управління розвитком сукупного транспортного потенціалу регіону. Інвестиційний розвиток СТПР передбачає раціональне поєднання екзогенних і ендогенних факторів нарощування інвестиційних ресурсів. У найближчі роки у зв’язку з обмеженням інвестиційних можливостей наявні ресурси доцільно спрямовувати передусім на підтримку у нормативному стані існуючої інфраструктури транспорту, на оновлення і поповнення його рухомого складу.
В рамках інноваційного розвитку виявлено структурно-просторові взаємодії в системі “вантажовідправник – транспорт – вантажоотримувач”, які передбачають інтеграцію між споживачами, виробниками транспортних послуг та посередниками на регіональному ринку. Опрацьовано механізм взаємодії на основі реалізації маркетингово-консалтингової функції в менеджменті.
11. З метою оцінки запропонованого організаційно-економічного механізму розвитку СТПР проведено економічну діагностику ефективності його функціонування, для чого розроблено модель оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних зрушень в транспортній системі регіону. Вона підтвердила, що практичне значення функціонування організаційно-економічного механізму розвитку полягає у виявленні резервів підвищення показників продуктивності транспортної системи регіону, посиленні конкурентоспроможності та покращенні системи ціноутворення на регіональному ринку транспортних послуг, зниженні рівня ресурсоємності транспортної роботи та підвищення віддачі інвестицій в галузь транспорту.
При реалізації запропонованих заходів і виконанні намічених в дисертаційній роботі пропозицій будуть отримані наступні основні результати на макро- та мезорівні:
– в економічному просторі України сформований ринок транспортних послуг набуде характеристик пропорційності та узгодженості його регіональних та локальних ринків;
– інтеграція ринку транспортних послуг регіону у світовий ринок транспортних послуг з урахуванням продовження інтегрованих міжнародних транспортних коридорів по території України;
– підвищення ефективності використання транзитного потенціалу регіону, що обумовлює задіяння регіональної матеріальної бази для міжнародних перевезень та створення нових робочих місць;
– одержить подальший розвиток науково-технічний і технологічний потенціал в транспортній системі регіону;
– підвищення рівня безпеки транспортної діяльності за рахунок зниження, в тому числі, екологічного збитку;
– підвищення якості транспортного обслуговування учасників ринку за рахунок впровадження нових транспортних технологій, скорочення часу доставки вантажів і підвищення їхньої схоронності в шляху, надання комплексу шляхово-транспортних послуг, а також інформаційного й транспортно-логістичного забезпечення споживачів цих послуг;
– підвищення конкурентноздатності виробників транспортних послуг, усунення або зниження бар’єрів технічного і економічного характеру в міжнародній транспортній діяльності й забезпечується стійкий розвиток зовнішньоекономічних зв’язків окремих регіонів країни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абалкин Л.И. Диалектика социалистической экономики. – М.: Наука, 1981. – 251 с.
2. Абрамов А,П., Галабурда В.Г., Иванова Е.А. Маркетинг на транспорте/ Под общ. ред. В.Г. Галабурды. – М.: Желдориздат, 2001. – 329 с.
3. Абрамов А.И. Место транспорта в системе общественного производства: Монография. – М.: Высш. школа, 1982. – 80 с.
4. Абчук В.А. Менеджмент. – СПб.: Изд-во «Союз», 2002. – 463 с.
5. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал предприятия (Нормативное определение и рациональное использование). – М.: Знание, 1986. – 64 с.
6. Азоев Г.Л. Конкуренция: Анализ, стратегия и практика – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 с.
7. Аксенов И.Я. Единая транспортная система. – М.: Высш.шк, 1991. – 320 с.
8. Аксенов И.М., Пасечник В.В. Особенности реструктуризации в современных условиях// Залізничний транспорт України. – 2001. – №1. – С. 7–11.
9. Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. – М.: «Финансы и статистика», 2000. – 364 с.
10. Аникин Б.А., Тяпухин А.П. Коммерческая логистика. – М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2005. – 432 с.
11. Анчишкин А.И. Прогнозирование роста социалистической экономики. М.: Экономика, 1973. – 294 с.
12. Балака Є.І., Креймер В.Ю., Колеснікова Н.М. Критерій визначення ефективності функціонування різних транспортних систем перевезень в умовах ринку // Залізничний транспорт України. – 1998. – №2–3. – С. 7–8.
13. Бакаев А.А., Гриц В.И., Боглан Л.И., Панченко В.И. Экономико-математическое моделирование развития транспортных систем. – К.: Наукова думка, 1991. – 151 с.
14. Бакаєв О.О., Гриценко В.І, Бажан Л.І., Бакаєв Л.О. Мікроекономічне моделювання і інформаційні технології. – К.: «Наукова думка», 2003. – 182 с.
15. Белєнький П., Другов О. Регіональна політика збалансованого соціально-економічного розвитку// Регіональна економіка, 2005. – №1. – С. 96-106
16. Белявцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку. – К: Центр навчальної літератури, 2005. – 416 с.
17. Блудова Т. Глобалізація транспортної системи та поняття «транзитний потенціал країни»// Економіка України. – 2006. – №10. – С.73-78
18. Богданов А.А. Тектология. Всеобщая организационная наука. – М.: Экономика, 1989. – 303 с.
19. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика. – Донецк: ИЭП НАН Украины, – 1999. – 262 с.
20. Бутко М.П. Соціально-економічні проблеми розвитку продуктивних сил Чернігівської області в умовах формування ринкових відносин/ Ред. О.В. Ткаченко. – Чернігів: «Сіверянська думка», 1997. – 224 с.
21. Бутко М. П. Регіональні особливості економічних трансформацій в перехідній економіці. – К.: Знання України, 2005. – 476 с.
22. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством. – К.: ЦУЛ, 2003. – 504 с.
23. Вейц В. Потенциальные и кинетические производительные силы мирового хозяйства. – М., 1927. – 268 с.
24. Вельможин А., Гудков В.К. вопросу о рынке автотранспортных услуг// Автомобильный транспорт. – 2000. – №3. – С. 14–15.
25. Воблый К.Г. Производительные силы Украины. Техника, экономика и право/ Науч. записки Ин-та нар. хоз-ва. – 1924. – №4-5.
26. Волошко В.В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України// Регіональна економіка. – 2005. – №4. – С. 123-131
27. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского нац. ун-та, 2000. – 315 с.
28. Геец В.М. Отраслевое прогнозирование: методические и организационные аспекты/ АН УССР, Ин-т экономики. – К.: Наукова думка, 1990. – 118 с.
29. Геєць В.М. Інвестиційно-інноваційний шлях розвитку – модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства на початку XX століття// Банківська справа. – 2003, – №4. – С. 9-11
30. Герасимчук В.Г. Діагностика системи управління підприємством – К.: ІСДО, 1995. – 120 с.
31. Голиков А.П. та ін. Вступ до економічної і соціальної географії/ А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
32. Гончаров М.Ю. Системний факторний аналіз економічних процесів на транспорті. – К: Логос, 1999. – 423 с.
33. Гончарук О.В. Экономическая эффективность транспортно-технологических систем. – М.: Наука, 1991. – 128 с.
34. Грабовецький Б.Є. Економічне прогнозування і планування. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.
35. Данилишин Б., Чижова В. Науково-інноваційне забезпечення сталого економічного розвитку України// Економіка України. – 2004, – №3. – С. 4-11
36. Данилишин Б.М., Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка/ За наук.ред. Б.М. Данилишин. – Ніжин: ТОВ «Вид-во «Аспект-поліграф», 2007. – 688 с.
37. Джиквас Г.Д. Показники ефективності використання основних виробничих засобів автотранспортних підприємств// Економіка АПК. – №2, – 2002. – С. 62-70
38. Долішній М.І. Внутрішньодержавна і міжнародна регіональна інтеграція в Україні: головна мета і стратегічні цілі розвитку// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики (Зб. наук. праць)/ НАН України. Ін-т рег. досліджень. – Львів, 2003. – Вип. 2 (XL). – Ч.1. – С. 6-13
39. Дорогунцов С.І., Горська О.В. Трансформація структури економіки: теорія та практика// Економіка України. – 1998, – №1. – С. 4-12
40. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України/ За ред. д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України С.І.Дорогунцова. – К.: “Нічлава”, 2002. – 691 с.
41. Емельянов А.С. Эконометрия и прогнозирование. – М.: Экономика, 1985. – 207 с.
42. Іванова Н.В., Шаповал П.Д. Регулювання організаційно-економічних взаємовідносин суб’єктів господарської діяльності// Вісн. Черніг. держ. технол. ун-ту, 2003. – №20.– с.19-31
43. Ільчук В.П. Формування інноваційно-інвестиційних комплексів залізничного транспорту// Зб. наук. пр. КУЕТТ, серія “Економіка і управління”. – К.: КУЕТТ, 2004. – Випуск 6. – С. 106–118.
44. Інвестиційний потенціал у логістиці: На прикладі автотранспорту/ К.Е. Фесенко, Л.Г. Зайончик, М.П. Денисенко, В.Г. Кабанов. – К.: Наук.світ, 2002. – 259 с.
45. Калина А.В. и др. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень)/ А.В. Калина, М.И. Конева, В.А. Ященко. – 2-е изд. – К.: МАУП, 1998. – 272 с.
46. Коваль Я.В., Антоненко І.Я. Регіональна економіка. – К.: ВД Професіонал, 2005. – 272 с.
47. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Феміна, 1996. – 61 с.
48. Концепція реформування транспортного сектору економіки// Транспорт. Дорожнє господарство.: бюл. систематизованого законодавства України. – 2001. – №1. – C.3-14.
49. Концепція реформування транспортного сектору України. – К.: ВАТ «ІКТП-Центр», 1999.– 78 c.
50. Концепція розвитку інтеграції прикордонних регіонів/ Укл. Сич Є.М., Бутко М.П., Сумін О.Я., Гонта О.І. – Чернігів: ЧДТУ, 2000. – 24 с.
51. Концепція розвитку ТДК України на середньостроковий період та до 2020 р.// Транспорт. – 2001. – №29. – C.27-30.
52. Котенко А.Н. Повышение эффективности коммерческой работы в условиях формирования транспортного рынка // Залізничний транспорт України. – 1997. – №2-3. – С. 56–57.
53. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: «Бізнес-книга», «ИМА-Кросс. Плюс», – 1995. – 702 с.
54. Коцарь А.Л. Повышение экономической эффективности транспорта. – М.: Знание, 1987. – 64 с.
55. Краткий словарь иностранных слов/ под ред. С.Локшина. – М.: «Русский язык», 1977. – 351 с.
56. Кульман А. Экономические механизмы. – М.: «Прогресс – Универс», 1993. – 192 с.
57. Лановой В.Т. Рынок и воспроизводство/ АН Украины. Ин-т экономики; Отв. ред. И.И. Лукинов. – Киев: Наук. думка, 1991. – 232 с.
58. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. – Сумы: ИТД «Университет. книга», 2002. – 310 с.
59. Леонтьев Р.Г. Формирование единой региональной транспортной системы (программно-целевой подход). – М.: Наука, 1987. – 151 с.
60. Ложачевська О.М. Управління функціонуванням та розвитком транспортного комплексу регіону: Монографія. – К.: НАУ, 2002. – 248 с.
61. Лукинский В.С. Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели/ В.С. Лукинский, В.И. Бережной, Е.В. Бережная и др. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 280 с.
62. Лукін С.О. Економічний потенціал регіону та регулювання його розвитку (в умовах ринкових перетворень)// Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2001. – 19 с.
63. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: ІАЄ УААН України, АТ «Книга», – 1997. – 455 с.
64. Максимов В.В. Економічний потенціал регіону (аналіз, оцінка та використання). Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2002. – 360 с.
65. Маркс К. Капитал// Макс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд., т.23, 24
66. Масловська Л.Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика. Монографія. – К.: КНТЕУ, 2003. – 365 с.
67. Масловська Л.Ц. Теоретико-методологічний підхід до оцінки пропорційності і збалансованості регіонального розвитку України// Регіональна економіка. – 2005. – №1. – С. 90-95.
68. Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование. В 2 т. / А.А. Бакаев, С.И. Пирожков, В.Л. Ревенко, Л.А. Бакаев, Ю.А. Кутах. – К.: КУЭТТ, 2003. Т.1: Наземные виды транспорта. – 518 с.
69. Мелюхин С.Т. Материя в ее единстве, бесконечности и развитии. – М., 1966. – 268 с.
70. Менеджмент для магистров/ Под ред. А.А. Епифанова, С.Н. Козьменко. – Сумы: ИТД «Универс. книга», 2003. – 762 с.
71. Меркина Г.М. Экономические проблемы развития транспорта как отрасли инфраструктуры. – М.: Знание, 1981. – 64 с.
72. Мінченко М.В. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів/ М.В. Мінченко, Л.П. Чижов, А.В. Фролов. – Суми: Університетська книга, 2004. – 442 с.
73. Москаленко В.П. Госпрозрахунок підприємства: досвід організації та підвищення ролі в умовах ринку. – Суми: Вид-во «Слобожанщина», 1997. – 64 с.
74. Немчинов В.С. Экономико-математические методы и модели. – М.: Соцэкгиз, 1967. – 410 с.
75. Окрепкий Р. Методи аналізу конкуренції в ринкових дослідженнях// Регіональна економіка. – 2005. – №1. – С. 263-269
76. Оптимизация планирования и управления транспортными системами/ Е.В. Васильева, Р.В. Игудин, В.Н. Лившиц и др. Под ред. В.Н. Лившица. – М.: Транспорт, 1987. – 207 с.
77. Організаційно-економічний механізм розвитку регіону: трансформаційні процеси та їх інституційне забезпечення. Монографія/ Кол. авт.; за ред. д.е.н., проф. А.Ф. Мельник. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 608 с.
78. Орлов П., Орлов С. Про використання в Україні різних систем амортизації// Економіка України. – 2006, – №9. – с. 38-44
79. Осауленко О. Інтегральні оцінки міжгалузевих структурних зрушень та рівня інтенсивності промислового виробництва// Економіка України. – 2001. – №1. – С.4-8
80. Парнюк В.О. Про головні напрями реформування амортизаційної політики// Фінанси України, 2006. – №9. – с. 93-104.
81. Пащенко Ю.Є. Удосконалювання методів оцінки транспортної забезпеченості регіонів// Формування ринкових відносин в Україні, 2005, – №7(50). – С. 60-65
82. Пащенко Ю.Є. Розвиток та розміщення транспортно-дорожнього комплексу України. – К.: Науковий світ, 2003. – 467 с.
83. Перехідна економіка/ В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М.Гейця. – К.: Вища шк., 2003. – 591 с.
84. Переходный период: анализ и уроки первого десятилетия для стран Восточной Европы и бывшего Советского Союза. Исследование Всемирного Банка/ Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2002. – 296 с.
85. Пирожков С., Прейгер Д., Малярчук І. Проблеми реалізації транзитного потенціалу України у контексті розширення ЄС і формування ЄЕП// Економіка України, 2005. – №3. – С. 4-19
86. Прогнозирование и планирование экономики/ В.И. Борисевич, Г.А. Кандаурова, Н.Н. Кандауров и др.: Под ред. В.И. Борисевича, Г.А. Кандауровой. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 2000. – 432 с.
87. Рабочая книга по прогнозированию/ редкол.: И.В.Бестужев-Лада (отв. ред.). – М.: Мысль, 1982. – 430 с.
88. Райан Б. Стратегический учет для руководителя/ Пер с англ. под ред. В.А.Микрюкова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 616 с.
89. Регіональна політика та механізми її реалізації/ За ред. акад. НАНУ М.І. Долішного. – К.: Наукова думка, 2003. – 503 с.
90. Регіональний менеджмент/ М.А. Коваленко, Н.А. Кругла, Л.М. Радванська, Г.М. Швороб. – Херсон: «Олді-плюс», 2004. – 304 с.
91. Резер С.М. Взаимодействие транспортных систем. – М.: Наука, 1985. – 244 с.
92. Резер С.М. Управление транспортными предприятиями. – М.: Наука, 1982. – 247 с.
93. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия. Анализ и планирование. – М.: Дело, 1999. – 336 с.
94. Сахно Є., Долодаренко А., Ребенок А. Регіональна модель міжгалузевого балансу// Регіональна економіка. – 2005. – №2, – С. 114-122
95. Сич Є.М. Іванова Н.В. Організаційно-економічний розвиток виробничого потенціалу транспортного комплексу регіону// Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник наук. пр. – Одеса: ОНМУ, 2004. – Вип. 18. – С. 104-122.
96. Сич Є.М., Іванова Н.В. Особливості формування економічного потенціалу транспортних підприємств// Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. Збірник наук. пр. – К.: Міжнародний науково-навч. центр інф. технол. і систем НАН та МОіН України, 2003. – Вип. 6. – С. 96-104.
97. Сич Є.М., Ільчук В.П. Інноваційно-інвестиційний розвиток залізничного транспорту. – К.: Логос, 2002. – 256 с.
98. Сич Є.М., Мініна О.В. Стан та перспективи розвитку транспортно-дорожнього комплексу прикордонного регіону// Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник наукових праць. – Випуск 18. – Одеса: ОНМУ, 2004. – с. 161-174
99. Сич Є.М. Інноваційно-інвестиційні комплекси транспортної галузі: методологія формування та розвитку. Монографія/ Є.М. Сич, В.П. Ільчук. – К.: Логос, 2006. – 264 с.
100. Сич Є.М., Базілінська О.Я., Панченко О.І. Транспортний потенціал регіону: проблеми формування та розвитку// Вісник Чернігівського технологічного інституту, 1999. – №8, – С. 42-46
101. Скворцов Н.Н., Омельченко Л.Н. Диагностика резервов производства. – К.: Техника, 1988. – 131 с.
102. Словник іншомовних слів – К: Головна редакція Української Радянської енциклопедії Академії наук УРСР, 1974 – с. 574
103. Смирнов Э.А. Основы теории организации. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 375 с.
104. Совершенствование методов определения эффективности капвложений на транспорте/ Под ред. В.Н. Лившица. – М.: Транспорт, 1978.– 255 с.
105. Совершенствование хозяйственного механизма на транспорте/ Под ред. Л.В. Контаровича, Е.Ф. Тихомирова.– М.: ЦЭМИ АНСССР, 1984.– 223 с.
106. Советский энциклопедический словарь/ Гл. ред. А.М. Прохоров – М.: «Советская энциклопедия», 1983. – 1600 с.
107. Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіоналістика. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 380 с.
108. Статистичний бюлетень. Економічне та соціальне становище Чернігівської області за 2005 рік. – м. Чернігів. – 2006. – 174 с.
109. Статистичний щорічник України за 2005 рік. – К.: Державний комітет статистики України, 2006. – 575 с.
110. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2002. – 374 с.
111. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. – К.: Вища школа. – 2000. – 223 с.
112. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектора/ Пер. с англ. А. Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
113. Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки «Шляхом європейської інтеграції», затверджено Указом Президента України №493-2004 від 28 квітня 2004 р. – К.: Інф. вид. центр Держкомстату України, 2004. – 416 с.
114. Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року. – Чернігів, 2004. – 203 с.
115. Струмилин С.Г. К вопросу об изменении народного благосостояния// Вопросы статистики. – 1954. – №5. – С. 12-28
116. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Чернігівської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – 202 с.
117. Сыч Е.Н. Методологические основы экономико-технологического взаимодействия в системе производство – транспорт – потребление. – Чернигов: ЦНТЭИ, 1992. – 14 с.
118. Терешко С.И. Системный подход к повышению качества автомобильного транспортного процесса/ Под ред. В.А. Илларионова . – Мн.: Наука и Техника, 1988. – 159 с.
119. Терьошкіна Н.Є. Особливості реалізації пасажирських транспортних послуг в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2004. – №12. – С. 101–103.
120. Транспорт і зв’язок України у 2005 році. Статистичний збірник. – К.: Державний комітет статистики України, 2006. – 273 с.
121. Транспорт Чернігівської області. Статистичний збірник. – Чернігів, 2006. – 79 с.
122. Транспорт Чернігівської області. Статистичний збірник. – Чернігів, 2007. – 74 с.
123. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи)/ За ред. В. М. Гейця. – К.: Логос, 1999. – 500 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:
(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
50
Найти готовую работу
ЗАКАЗАТЬ
Обратная
связь:
Связаться
Вход для партнеров
Регистрация
Восстановить доступ
Материал для курсовых и дипломных работ
25.03.24
Іміджування в процесі функціонування державної влади
25.03.24
Політичний імідж як складова публічної взаємодії
25.03.24
Методологія сучасних іміджевих досліджень
Архив материала для курсовых и дипломных работ
Ссылки:
Счетчики:
© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.