У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название економічний механізм підвищення ефективності функціонування виробничого капіталу в промисловості
Количество страниц 197
ВУЗ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Год сдачи 2010
Содержание ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади функціонування капі-талу в промисловості 10
1.1. Основні ознаки, сутність і структура капіталу 10
1.2. Макроекономічні аспекти та умови нагромадження капіталу 19
1.3. Обіг основного і оборотного капіталу в економіці транс-формаційного періоду 29
Висновки до розділу 1 54
Розділ 2. Структура капіталу та оцінка її впливу на ефективність його використання 59
2.1. Формування капіталу та особливості його функціону-вання в трансформаційний період 59
2.2. Аналіз нагромадження і використання основного капі-талу 76
2.3. Ефективність функціонування оборотного капіталу 104
Висновки до розділу 2 118
Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності функціонування капіталу в промисловості 124
3.1. Інноваційно-інвестиційне оновлення основного капіталу 124
3.2. Вдосконалення управління структурою капіталу 147
Висновки до розділу 3 169
Висновки 172
Список використаних джерел 178
Додатки 189

ВСТУП

Актуальність теми. Пріоритетною економічною проблемою є досягнення високої конкурентоспроможності товаровиробників як умови
їх успішного функціонування в конкурентному середовищі, стабільного динамічного розвитку, підвищення ефективності економіки і капіталу.
Найважливішим напрямком, від якого залежить вирішення цієї проблеми, є збільшення масштабів і темпів нагромадження капіталу і підвищення ефективності його використання. Капітал є необхідним фінансовим ресурсом, провідним фактором у системі суспільного відтворення. Це знаходить реальне підтвердження при здійсненні трансформаційних процесів в умовах дефіциту капіталу, а також при неналежному управлінні капіталом у постприватизаційному процесі.
В економічній літературі останніх років з’явився ряд робіт, які свідчать про підвищення зацікавленості вчених-економістів проблемою капіталу. Вітчизняні вчені А. Чухно, Б. Кваснюк, В. Мартиненко, О. Мендрул, Л. Шинкарук, економісти країн СНД – Б. Плишевський, В. Білолипецький, О. Стародубцева, Х. Курц та інші розглядають методологічні проблеми формування капіталу, тенденції його початкового нагромадження і капіталізації. В макроекономічному плані досліджуються різні форми нагромадження капіталу в контексті економічного аналізу процесу обігу товарів, а також питання раціонального використання промислового капіталу в економіці України.
У той же час залишається недостатньо дослідженою низка теоретичних, методичних і практичних аспектів ефективного нагромадження і використання капіталу в період трансформаційних перетворень. В зв’язку з цим виникає необхідність розробки теоретичних, методичних положень і практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування капіталу в економіці та її найважливішій складовій – промисловості в напрямках дослідження закономірностей, умов і чинників функціонування капіталу, обґрунтування напрямів підвищення ефективності використання основного і оборотного капіталу на інноваційних засадах, активізації державного регулювання відтворювальних процесів.
Теоретичне і практичне значення вирішення цих проблем обумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи, вибір мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з науково-дослідною тематикою Інституту економіки промисловості НАН України: держбюджетна тема “Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу” (номер держреєстрації 0104U003429), в рамках якої автором було виконано аналіз структури, нагромадження та використання основного і оборотного капіталу, обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування капіталу промисловості в трансформаційному періоді.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень, розробка методичних і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування капіталу в сучасних умовах трансформації економіки.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:
визначено основні ознаки, сутність категорії “капітал” в сучасних соціально-економічних умовах багатоукладної ринкової економіки;
охарактеризовано макроекономічні аспекти та умови нагромадження капіталу в промисловості;
досліджено обіг основного і оборотного капіталу в промисловості;
визначено методичний підхід і оцінено вплив структури капіталу промисловості на ефективність його використання;
проаналізовано динаміку структури оборотного капіталу, обґрунтовано показники його використання, проведено порівняння цих показників в умовах державної і недержавної власності;
запропоновано основні напрямки підвищення ефективності функціону-вання капіталу;
розроблено рекомендації щодо удосконалення ринкового механізму фінансового забезпечення активізації інноваційного оновлення основного капіталу, а також пропозиції щодо оцінки потенційних внутрішніх інвестиційних ресурсів;
розроблено методичний підхід щодо внутрішнього регулювання структури капіталу підприємств і їх утворень.
Об’єктом дослідження є процеси формування і використання капіталу в промисловості.
Предметом дослідження є фінансово-економічні відносини щодо ефективного функціонування капіталу в промисловості.
Методи дослідження. Теоретичні і методичні основи склали праці класиків світової економічної теорії, положення сучасних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань формування і використання основного і оборотного капіталу, законодавчі та нормативні акти України, що регламентують фінансово-економічні відносини у відтворенні і використанні капіталу.
У процесі дослідження було використано методи:
формальної і діалектичної логіки, якісного аналізу і синтезу – для критичного дослідження сутності й понять капіталу, сучасних моделей формування структури капіталу, обґрунтування необхідності інноваційного оновлення основного капіталу в промисловості та формування ринкового механізму акумуляції і розподілення інвестиційних ресурсів;
статистичного і порівняльного аналізу економічних показників – при дослідженні закономірностей, тенденцій, динаміки структури, нагромад-ження, використання, оновлення капіталу, інноваційно-інвестиційних процесів в промисловості та за видами економічної діяльності;
кількісного аналізу – для встановлення методичних підходів до порівняльної оцінки нагромадження і ефективності використання капіталу промислових підприємств різних форм власності;
економіко-математичного моделювання для визначення раціональної структури капіталу, формування власного капіталу.
Інформаційною базою дослідження стали вітчизняні та зарубіжні наукові публікації, офіційні матеріали органів державної статистики, Національного банку України, результати дослідницької та практичної діяльності автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є розробка пропозицій щодо підвищення ефективності формування та використання виробничого капіталу в промисловості на основі системного рішення завдань удосконалення нагромадження капіталу і його структури, посилення державного регулювання інноваційного оновлення капіталу, створення ринкової системи акумуляції і розподілення інвестиційних ресурсів, реалізації комплексу заходів щодо стимулювання прискорення обігу капіталу.
Конкретні наукові результати, які характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:
уперше:
визначено відхилення в закономірностях обігу основного і оборотного капіталу в промисловості на всіх його стадіях і запропоновано методичний підхід до кількісної оцінки зниження ефективності використання капіталу під впливом уповільнення його обігу;
удосконалено:
підхід до оцінки впливу структури капіталу на ефективність його використання на підставі факторного аналізу рентабельності промислового капіталу;
порядок розрахунку показників ефективності використання оборотного капіталу на основі виявлення впливу і кількісної оцінки позитивних і негативних факторів;
підхід до підвищення ефективності функціонування капіталу на підставі державного регулювання оновлення капіталу шляхом використання інноваційно-інвестиційного механізму, реформування на ринкових принципах інвестиційної банківської і позабанківської системи акумуляції й ефективного розподілення потенційних інвестиційних ресурсів; розроблено науково обґрунтовані методичні рекомендації та регресійні моделі визначення раціональної структури капіталу, її прогнозування для окремих підприємств та їх утворень;
методичні підходи до визначення показників тривалості обігу капіталу та скорочення його циклу за рахунок нормалізації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги і своєчасної ліквідації і оновлення застарілого основного капіталу;
методику аналізу оборотного капіталу на підставі поелементних розрахунків показників використання оборотного капіталу у сферах обігу і виробництва;
дістали подальшого розвитку:
методичний підхід до визначення економічної сутності основного і оборотного капіталу, в якій поєднується двоїстий характер капіталу як власності – фінансового ресурсу, і одночасно функціонуючого у виробництві капіталу, матеріалізованого в засобах і предметах праці;
методичні підходи до визначення впливу різних форм власності на показники нагромадження і ефективності використання основного і оборотного капіталу в промисловості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх впровадження сприятиме підвищенню ефективності нагромадження та використання основного і оборотного капіталу. Викладені і дисертаційній

роботі теоретичні і методичні положення та висновки поглиблюють теорію і методологію формування і використання капіталу. Методичні й аналітичні підходи, розробки, практичні заходи й рекомендації використані при підготовці доповідних записок: “Ефективність основного капіталу регіону: стан і напрямки росту”, “Оцінка фінансових методів використання капіталу”, “Формування основного капіталу підприємств за рахунок власних фінансових джерел”, “Розвиток схем фінансування інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств”, які були схвалені і прийняті для використання Міністерством промислової політики України (Довідка № 127/1031 від 20.10.06 р.), Старокраматорським машинобудівним заводом, ВАТ СКМЗ (Довідка № 27/685 від 16.06.06 р.), ВАТ “Науково-виробниче підприємство “Оснастка” (Довідка № 29 від 27.12.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань, спрямованих на підвищення рівня обґрунтованості рішень щодо ефективного функціонування капіталу в промисловості в умовах подолання негативних явищ трансформаційного періоду. Внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: III Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 7-8 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 5-6 жовтня 2006 р.); XII Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Луцьк, 6-7 жовтня 2006 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 4,3 д.а., з яких особисто автору належать 1,9 д.а.
Список литературы ВИСНОВКИ

Виконане дослідження особливостей, умов і факторів, що визначають тенденції і темпи нагромадження і використання капіталу на етапах трансформації економіки, а також напрямів підвищення ефективності функціонування основного і оборотного капіталу промисловості дозволяють сформулювати наступні висновки і результати роботи.
1. Обґрунтовано доцільність використання понять основний і оборотний капітал, виходячи з їх економічного змісту, що визначається складною, суперечливою суттю капіталу, якому властивий двоїстий характер. З одного боку він є власністю, що відображається в бухгалтерському обліку в пасиві балансу і ототожнюється з поняттям “капітал”. З другого боку, він одночасно являє собою функцію і знаходиться в продуктивній формі, матеріалізується в засобах і предметах праці, які в обліку відображаються як необоротні і оборотні активи, при цьому зникає економічна природа основного і оборотного капіталу.
2. Аналіз загальноекономічних тенденцій, умов і можливостей процесу нагромадження і ефективності використання капіталу в період трансфор-маційних перетворень, свідчить, що в цьому процесі знаходять відображення всі ті соціально-економічні перетворення, які відбулися чи тривають в економіці України. Виявлені порушення закономірностей обігу капіталу в перехідному періоді на всіх його стадіях обумовлені макроекономічними перетвореннями форм власності, системною кризою у інвестиційній, виробничій і платіжно-збутовій сферах. На першому етапі перетворень
вони обумовили негативні тенденції падіння обсягів ВВП, нагромадження капіталу, зниження рентабельності і капіталовіддачі, уповільнення тривалості обігу капіталу.
3. Обґрунтовані методичні підходи до визначення: показників обігу капіталу і на їх основі встановлено нормативну тривалість обігу основного капіталу в економіці, промисловості і за видами їх діяльності; потенційних інвестиційних ресурсів, іммобілізованих у прострочену дебіторську заборго-ваність за товари, роботи, послуги; комплексного аналізу обігу оборотного капіталу на його стадіях за елементами капіталу; запропонованого макроеко-номічного показника – оборотності капіталу, який може використовуватися на різних рівнях управління, за видами економічної і промислової діяльності, формами власності.
4. Дослідження структури капіталу за джерелами його формування в економіці, промисловості, за видами економічної і промислової діяльності України і Донецького регіону свідчать про її незбалансованість, за рахунок гіпертрофічного збільшення коштів у сфері обертання, а саме простроченої кредиторської заборгованості внаслідок кризових порушень в платіжно-збутовій діяльності. Для визначення ефективності сформованої структури капіталу обґрунтовані і розраховані показники рентабельності власного капіталу, фактори зміни його рівня, встановлено недостатній рівень рентабельності капіталу в економіці і в промисловості України, а також Донецької області під впливом неефективного використання (по показнику рентабельності) сумарного основного і оборотного капіталу, що знаходиться у продуктивному використанні.
Обґрунтований методичний підхід до факторного аналізу рентабель-ності капіталу і розраховані фактори свідчать, що переважний позитивний вплив мали рівень операційної рентабельності підприємств і коефіцієнт фінансового леверіджу.
5. Досліджено значні зрушення структури оборотного капіталу, її особливості і визначено структурні деформації під впливом негативних процесів, що супроводжували перехід економіки до ринкових відносин, зокрема кардинальне переміщення коштів зі сфери виробництва, де відбулося скорочення виробничих запасів і витрат, у сферу обертання капіталу. Глибоке падіння виробництва, відсутність коштів для виплати заробітної плати робітникам обумовили “проїдання” власних оборотних коштів і, як наслідок, загальні неплатежі, розрахунки по бартеру, формування значних обсягів простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості.
У сфері обертання зросла дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, держбюджету та ін. Заборгованість, що виникла у кризових умовах, продовжувала нагромаджуватись. навіть в період економічного зростання, і в 2006 р. склала 86,5% відносно ВВП. Все це призвело до погіршення використання оборотного капіталу, зниженню його ефективності.
6. Оцінка рівня ефективності використання капіталу за показниками тривалості обігу та витрат оборотного капіталу на одиницю реалізованої продукції свідчить про їх негативну динаміку у промисловості України. Одночасно поглиблено дослідження з порівнянням показників за формами власності, яке дозволило встановити, що на підприємствах приватного сектору використання оборотних коштів було більш ефективним. Тривалість обігу та відносні витрати оборотних коштів на цих підприємствах значно нижчі, ніж на державних, що позитивно вплинуло на формування середніх показників по промисловості в цілому.
7. В ході дослідження процесу відтворення основного капіталу в економіці, промисловості України встановлено, що у кризовому періоді нагромадження основного капіталу практично не здійснювалося внаслідок падіння обсягів ВВП і інвестицій. В період стабілізації і економічного зростання, яке розпочалося, позитивним виявилося підвищення обсягів і темпів росту інвестицій, покращення їх відтворювальної і технологічної структури, що обумовило пожвавлення процесу оновлення основного капіталу. Негативним залишаються недостатні масштаби ліквідації застарілого основного капіталу і їх оновлення в результаті недостатніх обсягів інвестицій; непереборена тенденція зростання рівня зносу основного капіталу. Все це свідчить, що стан нагромадження капіталу, що склався, не відповідає потребам забезпечення розширеного відтворення основного капіталу.
8. Оцінку стану нагромадження і ефективності використання капіталу поглиблено порівнянням цих процесів за групами підприємств різних форм власності. Переважна частина капіталу, обсягів інвестицій, випуску продукції, прибутків, зосереджено в приватному секторі економіки. Для порівняльної оцінки інвестицій прийнятий показник інвестицій відносно вартості основного капіталу, що знаходиться у власності. Найвищий рівень інвестиційних вкладень, а також ефективності використання основного капіталу – рентабельності і капіталовіддачі – досягнуто на підприємствах приватної форми власності, що позитивно вплинуло на середні показники по економіці та промисловості.
9. Доведено, що багатоаспектна проблема підвищення ефективності функціонування капіталу потребує впровадження організаційно-економічних заходів щодо регулювання на макрорівні ринкових механізмів забезпечення технологічного інноваційного оновлення основного капіталу і на мікрорівні формування раціональної структури капіталу.
Досліджено вплив інвестиційного фактора на зростання промислового виробництва, його рентабельність, зниження ступеню зносу основного капіталу. Доведено, що за період економічного зростання інвестиції спрямовані у своїй більшості в переробну промисловість на розвиток виробництва переважно важкої промисловості, частка якої традиційно висока в структурі економіки. Однак обсяги і досягнуті темпи зростання інвестицій недостатні для оновлення основного капіталу і подолання багаторічної тенденції зростання його зносу, підвищення ефективності використання капіталу.
10. На підставі цього обґрунтовано пропозиції щодо:
посилання державного регулювання розподілу створюваного в еконо-міці доходу між секторами нагромадження і споживання, використання влас-них інвестиційних ресурсів з метою забезпечення необхідних для розвитку економіки обсягів і темпів зростання інвестицій в реальний сектор, які для інвестиційного оновлення основного капіталу промисловості України при сучасному його стані повинні випереджувати темпи росту ВВП у 2-3 рази;
розвитку притаманної ринковій економіці інвестиційної банківської
та небанківської системи, шляхом створення інвестиційних банків і розвитку інвестиційних установ, тому що діюча фінансово-кредитна система не забезпечує мобілізацію наявних фінансових ресурсів для інноваційно-інвестиційних перетворень;
функціями інвестиційних банків повинно бути: залучення створених в економіці вільних потенційних інвестиційних коштів, довго- і середньо-строкове кредитування інноваційних та інвестиційних проектів, інших інвестиційних послуг, але й функціями управління оборотом цінних паперів;
запропоновано підхід до формування капіталу інвестиційного банку при безпосередній участі держави і приватного капіталу в великому
розмірі, достатньому для кредитування довгострокових крупномасштабних інноваційно-інвестиційних проектів.
11. Доведено, що в трансформаційний період функціонування промис-ловості і більшості господарюючих суб’єктів відбувається в умовах деформу-вання структури капіталу, особливістю якої є стійке зниження частки власного капіталу при одночасному збільшенні обсягів і темпів позикового капіталу, переважно за рахунок залучення кредиторської заборгованості, що склала на початок 2006 р. 33,2% всього капіталу. При цьому власний капітал авансується практично в повному обсязі в основний капітал, для формування оборотного капіталу залучаються позикові кошти, головним чином поточна кредиторська заборгованість, що обумовлює порушення закономірностей обігу капіталу і зниження ефективності його використання.
Для нормалізації структури капіталу на підприємстві запропоновано методичний підхід щодо формування власних інвестиційних ресурсів фінансування інноваційного оновлення і приросту основного капіталу за рахунок використання внутрішніх джерел грошових коштів у формі прибутку і амортизаційних відрахувань. Такий підхід припускає орієнтацію на внутрішні можливості застосування самофінансування, збільшення формування прибутку і її використовування для здійснення поточних інвестиційних програм.
12. Для удосконалення управління структурою капіталу в сучасних умовах стану економіки, фінансового ринку і реальних можливостей менеджменту обґрунтовано необхідність розробки методики формування раціональної структури капіталу для груп однотипних підприємств на основі побудови рівнянь множинної регресії.
Розроблено регресійні моделі, що описують формування раціональної структури капіталу за матеріалами фінансової звітності машинобудівних підприємств України. Проведені дослідження дозволили виявити певну залежність між часткою власного капіталу в сукупному капіталі та показни-ками: коефіцієнтом поточної ліквідності, співвідношенням необоротних і оборотних активів.
Застосовані критерійні показники, які свідчать про можливість використання в практичній діяльності цих моделей для прогнозування структури сукупного капіталу галузі в цілому та окремих вхідних у неї господарюючих суб’єктів. Такий методичний підхід може бути використаний також при побудові моделей для сукупності підприємств інших видів промислової діяльності


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Бродель Ф. Игры обмена. – М.: Прогресс, 1988.
2.Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. Анто-логия экономической классики. Т. 1. – М.: Эконом, 1993.
3.Курц Х.Д. Капитал. Распределение. Эффективный спрос. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – 294 с.
4.Маркс К. Капитал. Т. 1-2. – М., 1960. – (Соч.: 2-е изд. / К. Маркс и Ф. Эн-гельс). – С. 23-24.
5.Белолипецкий В.Г. Капитал // Философия хозяйства: Альманах центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М.В. Ло-моносова. – 2001. – № 2. – С. 194-213.
6.Чухно А.А. Капітал, кредит, процент. Їх сутність і роль в економіці // Фінанси України. – 1997. – № 9. – С. 5-17.
7.Кваснюк Б.Є. Національні заощадження України // Фінанси України. – 1997. – № 11. – С. 5-18.
8.Мендрул А. Состояние и перспективы первоначального накопления ка-питала // Экономика Украины. – 2001. – № 7. – С. 8-15.
9.Шинкарук Л. Нагромадження капіталу як економічна категорія // Вісник ТАНГ. – 2003. – № 4. – С. 27-33.
10.Славюк Р.А. Структурування власного капіталу підприємств України // Фінанси України. – 2005. – № 8. – С. 123-131.
11.Плышевский Б. Первоначальное накопление капитала – тенденции и проблемы // Экономист. – 2000. – № 8. – С. 15-27.
12.Курс экономической теории: Учебник. – 5-е изд., испр., перераб. и доп. / Под общ. ред. проф. М.Н. Чепурина, проф. Е.А. Киселевой. – Киров: АСА, 2004. – 832 с.
13.Амоша А.И., Иванов Е.Т. Каноны рынка и законы экономики. Кн. 2. Процесс производства. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 518 с.
14.Амоша А.И., Иванов Е.Т. Каноны рынка и законы экономики. Кн. 3. Процесс обращения. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. – 504 с.
15.Амоша А.И., Прокопенко Н.Д., Иванов Е.Т. Каноны рынка и законы эко-номики. Кн. 4. Процесс распределения и общественные отношения. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 546 с.
16.Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.: Ника-Центр, 2000. – 512 с.
17.Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия. – К.: Ника-Центр, 2003. – 448 с.
18.Бланк И.А. Управление использованием капитала. – К.: Ника-Центр, 2000. – 556 с.
19.Статистичний щорічник України за 2001 рік / Держкомстат України. – К.: Техніка, 2002. – 645 с.
20.Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2003. – 663 с.
21.Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2004. – 631 с.
22.Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2005. – 591 с.
23.Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2006. – 575 с.
24.Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2007. – 551 с.
25.Національні рахунки України за 1990-2000 роки: Стат. зб. – К.: Держ-комстат України, 2002. – 378 с.
26.Україна в цифрах у 2003 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Консультант, 2004. – 271 с.
27.Послання Президента України до Верховної Ради України “Про внут-рішнє і зовнішнє становище України у 2003 році” // Офіційне Інтернет – представництво Президента України. – www. president. gov.ua.
28.Статистичний щорічник України за 1995 рік. – К.: Техніка, 1996. – 576 с.
29.Динаміка міжнародної інвестиційної позиції України [Електронний ресурс]: Матеріали сайту Національного банку України. – http: // bank.gou.ua / Balance / IIP / iip dyn.pdf.
30.Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2004 році: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2005. – 360 с.
31.Анализ движения капитала в системе показателей бухгалтерского уче-
та (методологический аспект) / Н.Д. Прокопенко, Ф.Е. Поклонский, Б.Н. Иваненко и др. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 72 с.
32.Грачева Р. Учет основных средств // Новая бухгалтерия. Библиотека “Дебета-кредита”. Специальное приложение к еженедельнику “Дебет кредит” Учредитель – ООО “Редакция “Галицькі контракти”. – 2001. – 146 с.
33.Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакции Закона Украины от 22.05.1997 г. № 283/97-ВР с изменениями и дополне-ниями) // Вестник налоговой службы Украины. – 2000. – № 17-18. –
С. 15-61.
34.Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку // Матеріали доповідей міжнародного конгресу українських економістів. Ч. I. – Львів, 2000. – 466 с.
35.Указ Президента України “Про Концепцію амортизаційної політики” № 169/2001 від 07.03.2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 55. –
С. 7-8.
36.Статистичний щорічник України за 1997 рік / Держкомстат України. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – 624 с.
37.Статистичний щорічник України за 1998 рік / Держкомстат України. – К.: Техніка, 1999. – 576 с.
38.Статистичний щорічник України за 1999 рік / Держкомстат України. – К.: Техніка, 2000. – 648 с.
39.Статистичний щорічник України за 2000 рік / Держкомстат України. – К.: Техніка, 2001. – 598 с.
40.Статистичний щорічник Донецької області за 2006 рік / Держкомстат України. Головне управління статистики у Донецькій області. – До-нецьк, 2007. – 396 с.
41.Фінанси Донецької області за 2006 рік: Стат. зб. № 4/117 / Держкомстат України. Головне управління статистики у Донецькій області. – Донецьк, 2007. – 120 с.
42.Фінанси Донецької області за 2001 рік: Стат. бюл. № 11/148 / Держ-комстат України. Донецьке обласне управління статистики. – Донецьк, 2002. – 91 с.
43.Фінанси Донецької області за 2003 рік: Стат. зб. № 5/168 / Держкомстат України. Головне управління статистики у Донецькій області. – До-нецьк, 2004. – 113 с.
44.Фінанси Донецької області за 2005 рік: Стат. бюл. № 2/141 / Держ-комстат України. Головне управління статистики у Донецькій області. – Донецьк, 2006. – 132 с.
45.Основні засоби України: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2007. – 157 с.
46.Фінанси Донецької області за 2000 рік: Стат. бюл. / Держкомстат України. Донецьке обласне управління статистики. – Донецьк, 2001. –
98 с.
47.Фінанси Донецької області за 2002 рік: Стат. бюл. № 13/197 / Держ-комстат України. Донецьке обласне управління статистики. – Донецьк, 2003. – 104 с.
48.Фінанси Донецької області за 2004 рік: Стат. бюл. № 3/148 / Держ-комстат України. Головне управління статистики у Донецькій області. – Донецьк, 2005. – 130 с.
49.Богиня Д., Волынский Г. Государственное регулирование переходных процессов // Экономика Украины. – 1999. – № 5. – С. 12-21.
50.Лисициан Н. Оборотные средства, процесс обращения стоимости капи-тала, неплатежи // Вопр. экономики. – 1997. – № 9. – С. 44-54.
51.Шафранова А. Аналіз фінансової звітності // Баланс: Всеукраїнський бухгалтерський щотижневик. – 2000. – № 43. – С. 45-48.
52.Ефимова О.В. Анализ рентабельности капитала // Бухгалтерский учет. – 1995. – № 5. – С. 25-30.
53.Діяльність підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності: 2006. Ч. I: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2007. – 258 с.
54.Наукова та інноваційна діяльність в Україні у 2006 році: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2007. – 352 с.
55.Діяльність підприємств-суб’єктів підприємницької діяльності: 2005. Ч. I: Стат. зб. / Держкомстат України. – К., 2006. – 258 с.
56.Про соціально-економічне становище України за 2004 рік / Держкомстат України. – К., 2005. – 189 с.
57.Основні засоби України у 2005 році: Стат. бюл. / Держкомстат України. – К., 2005. – 369 с.
58.Основні засоби України: Економічна доповідь // Стат. бюл. за 2003 рік. – К.: Держкомстат. України, 2004. – 195 c.
59.Амоша А.И., Иванов Е.Т., Иванов С.Е. Каноны рынка и законы эконо-мики. Кн. 7. Процесс эволюции экономики, производства и общества / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2004. – 620 с.
60.Фінанси України за 2002 рік: Стат. зб. – К.: Держкомстат України,
2003. – 133 с.
61.Фінанси України за 2003 рік: Стат. зб. – К.: Держкомстат України,
2004. – 127 с.
62.Фінанси України за 2001 рік: Стат. зб. – К.: Держкомстат України,
2002. – 116 с.
63.Кравченко В.В. Ефективність використання основного капіталу в До-нецькому регіоні // Дні науки: Зб. тез доповідей в 4 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ” 5-6 жовтня 2006; Ред. кол.: В.М. Овчаренко та ін. – т. 2. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – С. 212-214.
64.Кравченко В.В. Эфективность использования накопленного основного капитала Донецкого региона // Економіка промисловості. – 2006. – № 1 (32). – С. 180-186.
65.Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвес-тиций. Анализ отчетности. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 512 с.
66.Золотарев А. Рациональное использование оборотных средств в про-мышленности // Экономика Украины. – 2001. – № 7. – С. 29-32.
67.Бабич А.М. Формування оптимальної структури оборотних активів під-приємств // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 9-10. – С. 12-23.
68.Драгун Л.М., Герасимова О.Л. Негативний вплив податкової політики на використання обігових коштів підприємств // Регіональні перспективи. – 2001. – № 5-6. – С. 27-29.
69.Долгоруков Ю.А., Федіна Н.І. Управління ефективністю використання обігових коштів у промисловості // Фінанси України. – 2005. – № 11. –
С. 103-109.
70.Фінанси України за 1997 рік: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 1998. – 160 с.
71.Фінанси України за 1999 рік: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2000. – 98 с.
72.Послання Президента України до Верховної Ради України “Про вну-трішнє і зовнішнє становище України у 2002 році”. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 478 с.
73.История экономического анализа: В 3 т. / Йозеф А. Шумпетер; Пер. с англ. – СПб.: Экономическая школа и др. Т. 1. – 2004. – 494 с.
74.Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпри-нимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнк-туры): Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
75.Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
76.Мир на рубеже тысячелетий (прогноз развития мировой экономики до 2015 г.). – М.: Издат. дом “Новый век”, 2001. – 592 с.
77.Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. – М.: Междуна-родные отношения, 1993. – 896 с.
78.Осецький В.Л. Інвестиції та інновації: проблеми теорії і практики. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 412 с.
79.Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Фенікс, 2003. – 1008 с.
80.Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Ге-єць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2002. – 326 с.
81.Кухленко О., Смірнова О. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні // Економіка України. – 2002. – № 11. – С. 22-27.
82.Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України. – Хар-ків: Константа. – 2006. – 272 с.
83.Наукові концептуальні доповіді VII Міжнар. наук.-практ. конф. “Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства” (31 жовт. – 1 листоп. 2006 р.) / Донецький економіко-гуманітарний інститут, ІЕПД НАН України. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2006. – 159 с.
84.Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України (схвалена Постановою Верховної Ради України від 13.07.1999 р.
№ 916-XIV) // Офіційний вісник України. – 1999. – № 29. – Ст. 1465.
85.Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” від 16.07.1999 р. № 991-XIV (у ре-дакції законів України від 04.10.2001 р. № 2743-III, від 07.03.2002 р.
№ 3118-III) // Офіційний вісник України . – 2002. – № 14. – Ст. 713.
86.Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11.07.2001 р. № 2623-III // Інноваційне законодавство України. Повне зібрання нормативно-правових актів. Т. 1. – К.: Українська державна інноваційна компанія, 2003.
87.Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Ук-раїні” від 16.01.2003 р. № 433-IV // Ліга Закон. – http: // www.liga.net.
88.Європейський вибір: концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 74 с.
89.Радионова И.Ф. Модификация классических выводов о макроэкономи-ческом регулировании для переходных экономик // Экономическая тео-рия. – 2006. – № 1. – С. 69-79.
90.Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. – К.: Держком-стат України, 2005. – 360 с.
91.Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352 с.
92.Геєць В., Пирожков С., Губський Б. Про сучасні проблеми економіч-ного розвитку України // Економіка України. – 1999. – № 9. – С. 91-94.
93.Державне управління фінансовою діяльністю / В.Л. Ясінський, В.П. Ма-рущак, В.Р. Кучеренко та ін. / Гол.ред. В.Л. Ясінський. – О.: ОКФА, 2000. – 194 с.
94.Лукинов И. Государственные гарантии в переходной экономике: Теоре-тический анализ и опыт Украины // Экономика Украины. – 1999. – № 12. – С. 20-30.
95.Держава та економічне зростання (концепція державного регулювання відтворювальних процесів в економіці України) / За ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснюка – К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2001.
96.Національні заощаднення та економічне зростання / За ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснюка. – К.: МП “Леся”, 2000. – 304 с.
97.Іваненко-Свиницька І.Е. Стратегічний інвестор в українській промисло-вості // Фінанси України. – 2001. – № 2. – С. 90-95.
98.Осецький В.Л. Інвестиційна модель зростання економіки // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 21-27.
99.Косова Т.Д. Становлення інституціональних інвесторів в Україні: Проб-леми теорії та практики: Монографія / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2004. – 296 с.
100.Опарін В. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. – 2000. – № 5. – С. 10-11.
101.Кузнєцова А., Карпа Я. Банківський сектор України як джерело фінансу-вання інвестиційно-інноваційної діяльності // Вісник НБУ. – 2004. – № 1. – С. 60-64.
102.Основні показники діяльності банків України на 1 серпня 2006 року // Вісник НБУ. – 2006. – № 9. – С. 39.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.