У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название СІМЕЙНІ АГРАРНІ ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Количество страниц 196
ВУЗ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
Год сдачи 2010
Содержание З М І С Т
З М І С Т 2
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. 9
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СІМЕЙНИХ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ 9
1.1. Соціально-економічна природа аграрних сімейних господарств 9
1.2. Організаційні форми аграрних сімейних господарств у перехідній економіці України та економічний інструментарій їх дослідження 25
1.3. Особливості функціонування сімейних аграрних господарств в умовах адміністративно-командної економіки 45
1.4. Зарубіжний досвід становлення та діяльності сімейних аграрних господарств 56
Висновки до розділу 1 73
РОЗДІЛ 2. 75
ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ АГРАРНИХ СІМЕЙНИХ ГОСПОДАРСТВ 75
2.1. Стан земельних ресурсів аграрних сімейних господарств та напрями підвищення їх ефективності 75
2.2. Особливості використання трудових ресурсів сімейних аграрних господарств 86
2.3. Аналіз матеріально-технічного забезпечення розвитку сімейних аграрних господарств 100
РОЗДІЛ 3. 122
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ СІМЕЙНИХ ГОСПОДАРСТВ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 122
3.1. Удосконалення інституційного механізму державного регулювання діяльності сімейних аграрних господарств 122
3.2. Напрями ринкової трансформації аграрних сімейних господарств 139
3.3. Вплив сімейних аграрних господарств на соціальний розвиток села 155
Висновки до розділу 3 169
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження та наукове обґрунтування складних і суперечливих процесів у сучасній аграрній економіці набувають важливого значення. Це пояснюється появою нових організаційних форм господарювання, які виникли в процесі ринкової трансформації вітчизняної економіки і займають панівне становище в аграрному секторі, але є малоефективними і консервативними.
У процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств і приєднання селянами належних їм земельних паїв до власних господарств актуальними стають питання ролі та місця сімейних господарств в сучасному і майбутньому сільського господарства України. Додаткової актуальності цій проблемі надає те, що вона є предметом гострої полеміки між різними політичними силами України.
Питання про місце і роль сімейних аграрних господарств у національній економіці завжди зацікавлювало вчених. Це питання вивчали класики економічної науки А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, М. Туган-Барановський, А. Маршал та ін.
Наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. економічна наука приділяє значну увагу дослідженню аграрних сімейних господарств у перехідних економіках. З-поміж вітчизняних учених цю проблему досліджують В. Андрійчук, П. Бе­резівський, В. Власов, С. Дем’яненко, О. Коваленко, М. Кропивко, М. Куліш, П. Макаренко, М. Малік, Л. Мельник, Ю. Махортов, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, О. Онищенко, М. Павлишенко, В. Рябоконь, П. Саблук, В. Ситник, І. Топішко, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін.
Еволюцію сімейних селянських господарств в умовах ринкової трансформації економіки аналізують в своїх працях зарубіжні вчені В. Гуса­ков, В. Данілов, Г. Добиш, В. Добринін, В. Зглінський, Ф. Знанєцкий, Е. Кру­пінський, А. Ткач, В. Томас, Т. Шанін та ін.
У вітчизняній економічній літературі проблеми становлення і розвитку сімейних аграрних господарств найчастіше висвітлюються і полемізуються на сторінках таких наукових журналів і часописів, як „Економіка України”, „Економіка АПК”, „Фінанси України”, „Вісник аграрної науки”, „Бізнес”, „Економіст”, „Урядовий кур’єр”, „Сільський час” тощо.
Однак у вітчизняній науковій літературі ще відсутні комплексні дослідження особливостей функціонування аграрних сімейних господарств на етапі переходу до ринку. Глибшого висвітлення та вивчення потребують проблеми підвищення ефективності господарювання і товарності окремих форм сімейних аграрних господарств, необхідності налагодження їх взаємовідносин з іншими суб’єктами ринкової економіки. Поглибленого аналізу потребують також проблеми матеріально-технічного і фінансового забезпечення сімейних аграрних господарств та їх ресурсного потенціалу.
Доцільність подальшого дослідження цих проблем пов’язана з пошуком шляхів підвищення життєдіяльності сімейних аграрних господарств, ефективного використання їх фінансово-матеріальних і трудових ресурсів в умовах жорсткого конкурентного середовища ринкової економіки.
Все це і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, цілей, завдань, а також логіку викладеного матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота – це складова частина науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка за комплексною темою „Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні” (номер державної реєстрації №0103U005947), в межах якої автор обґрунтував теоретичні засади класифікації сімейних аграрних господарств, розкрив їх роль і значення в структурі агровиробництва, а також висвітлив шляхи подальшого розвитку кожної форми сімейних господарств аграрного типу в становленні ринкових відносин у сільському господарстві України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – виявити і теоретично обґрунтувати місце та роль сімейних аграрних господарств у структурі сільськогосподарського виробництва, показати шляхи їх розвитку.
Для досягнення мети були визначені такі основні завдання:
дослідити розвиток форм сімейних аграрних господарств у перехідній економіці України;
обґрунтувати сучасну концепцію класифікації аграрних господарств сімейного типу;
проаналізувати обсяги, динаміку й ефективність використання ресурсного потенціалу сімейних аграрних господарств;
вивчити світовий досвід становлення та функціонування сімейних аграрних господарств і можливість його застосування в Україні;
розвинути і систематизувати окремі елементи понятійно-категоріального апарату й інструментарію дослідження сімейних аграрних господарств;
розкрити інституційні чинники та ефективність механізму державного регулювання діяльності товарних форм сімейних аграрних господарств;
виявити вплив сімейних аграрних господарств на соціальний розвиток села.
Об’єктом дослідження стали аграрні господарства, засновані на приватній сімейній власності.
Предметом дослідження відповідно до мети та завдань є закономірності й особливості економічних і соціальних складових діяльності сімейних аграрних господарств у перехідній економіці України.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становить системний підхід і аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних учених з проблем класифікації, розвитку і функціонування аграрних господарств сімейного типу. Для розв’язання поставлених у роботі завдань застосовувались такі загальнонаукові й спеціальні методи: логічний і наукового абстрагування (теоретичні узагальнення та формулювання висновків); системного аналізу і синтезу (вивчення й аналіз соціально-економічного стану і перетворень у сімейних аграрних господарствах); зіставлення, групування, динамічних порівнянь, графічний, табличний (порівняння соціально-економічних показників різних форм сімейних аграрних господарств за роками).
Інформаційна база дослідження. Джерелом інформації, необхідної для написання дисертаційної роботи, були Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, статистичні дані Державного комітету статистики, звітні дані Міністерства аграрної політики. В значних обсягах використовувались матеріали статистичних щорічників, довідкової літератури, періодичних і монографічних видань, міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
здійснено багатоплановий аналіз розвитку сімейних аграрних господарств з використанням макро- та мікроекономічного інструментарію, що дало змогу здійснити їх класифікацію на підставі наявних у них виробничих ресурсів, і з’ясувати тенденції розвитку в умовах перехідної економіки;
розвинуто поняття „розширене селянське господарство” як форми приватних аграрних господарств населення, створене членами домогосподарства без підприємницької реєстрації для виробництва сільськогосподарської продукції та здійснення пов’язаних з цим інших видів діяльності, не заборонених законодавством;
удосконалено й уточнено:
поняття „сімейне аграрне господарство”, під ним розуміємо сільськогосподарську виробничу одиницю зі статусом юридичної особи чи без такого статусу, що складається з двох або кількох осіб, пов’язаних родинними стосунками, котрі спільно використовують власні чи орендовані землі сільськогоспо­дарського призначення й інше виробниче майно для задоволення власних потреб або виробництва сільськогосподарської товарної продукції, а також здійснення пов’язаних з нею інших видів діяльності, не заборонених законодавством України;
економіко-соціальні функції сімейних аграрних господарств (виробничу, посередницько-маркетингову, споживчу, інвестиційно- заощаджувальну, відтворення робочої сили, виховну);
одержали подальший розвиток:
обґрунтування одного з найголовніших напрямів підвищення ефективності сімейних аграрних господарств – кооперування;
напрями вдосконалення ресурсної бази аграрних сімейних господарств;
механізми інституційного забезпечення діяльності аграрних сімейних господарств.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні рекомендацій стосовно поліпшення ресурсної бази сімейних аграрних господарств та їх подальшого розвитку в умовах становлення ринкових відносин господарювання в Україні. Основні висновки і практичні рекомендації роботи використовуються в управлінській діяльності головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 10-01/7-72 від 23.03.2007 р.), навчальному процесі при викладанні нормативних курсів і спецкурсів на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а саме: „Теорія аграрних відносин”, „Економіка підприємств”, „Державне регулювання економіки”, „Маркетинг” (довідка № 84-Н від 14.01.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій простежується авторський підхід до класифікації сімейних аграрних господарств, визначення головних напрямів їх подальшого розвитку та підвищення ефективності господарювання на основі кооперування. Основні наукові положення і результати дисертації розроблені й отримані автором особисто й містяться в одноосібно опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів наукового дослідження, їх практичне застосування обговорювались на міжнародних і всеукраїнських та інших науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, 24–25 жовтня 2003 р.); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції „Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації” (м. Львів, 23–24 квітня 2004 р.); Міжвузівській студентсько-аспірантській науковій конференції „Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (м. Львів, 12 травня 2004 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (лютий, 2004–2006 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано вісім наукових праць загальним обсягом 2,84 друк. арк. (з яких автору належать 2,62 друк. арк.), із них вісім у фахових виданнях, що визначаються положенням ВАК України, одна – у збірнику матеріалів конференції.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, списку використаних джерел (237 позицій). Основний зміст дисертації викладено на 204 сторінках комп’ютерного тексту, містить 22 таблиці, 19 рисунків.
Список литературы ВИСНОВКИ
Формування ефективного механізму функціонування сімейних аграрних господарств у трансформаційний період дало змогу сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що відображає розв’язання основних завдань роботи відповідно до мети дисертації.
1. Під сімейним аграрним господарством доцільно розуміти сільськогосподарську виробничу одиницю зі статусом юридичної особи чи без такого статусу, що складається з двох або кількох осіб, пов’язаних родинними стосунками, котрі спільно використовують власні або орендовані землі сільськогосподарського призначення й інше виробниче майно для виробництва сільськогосподарської товарної продукції, а також здійснення пов’язаних з нею інших видів діяльності, не заборонених законодавством України. Визначальні ознаки цих господарств такі: приватна сімейна власність, натуральний і товарний характер виробництва, поєднання управлінського та виробничого процесів, безпосередній контроль власника господарства, тісний взаємозв’язок діяльності з ведення домогосподарства і підприємництва, натурально-грошовий характер доходів.
2. Основною метою функціонування сімейних аграрних господарств є задоволення постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб сім’ї внаслідок збільшення доходів через споживання та реалізацію виготовленої сільськогосподарської продукції. Ці господарства виконують такі основні функції: виробничу; посередницько-маркетингову; споживчу; інвестиційно-заощаджувальну; відтворення робочої сили; виховну.
3. Сукупність сучасних сімейних аграрних господарств України пропонуємо поділяти залежно від кількості, якості та ступеня використання основних виробничих ресурсів на особисті підсобні, особисті селянські, розширені селянські та фермерські господарства. При цьому „розширене селянське господарство”, як форма сімейних господарств аграрного типу функціонує в сучасному сільському господарстві України без належного законодавчого закріплення та державного сприяння.
4. Комплексний аналіз розвитку і діяльності сімейних аграрних господарств в умовах перехідного періоду та становлення ринкових відносин виявив певні труднощі та негативні тенденції в їх ресурсному забезпеченні. Передовсім, це стосується основного виробничого ресурсу сільського господарства – землі. У вітчизняній економіці має місце нераціональне використання земельних ресурсів, а відтак – їх деградація, виснаження та втрата родючості.
Головними ознаками трудових ресурсів сімейних аграрних господарств є: самозайнятість у власних господарствах, де переважає важка слабомеханізована ненормована праця; зменшення чисельності осіб працездатного віку; незадовільний стан відтворення трудового потенціалу; низький рівень освіти і професійної кваліфікації зайнятих у них осіб.
Матеріально-технічна і фінансова база сімейних аграрних господарств є слабкою і її характеризує низький рівень забезпеченості надійними машинами й устаткуванням, елітним високоврожайним насінням і племінним молодняком худоби, кормами та добривами, а також дорогі кредитні ресурси.
Зміцнення ресурсного потенціалу сімейних аграрних господарств має стати стрижневим напрямом підвищення ефективності їх діяльності. Для цього необхідно: впроваджувати новітні наукові розробки з охорони і збереження ґрунтів, виробництва багатофункціональних машин і устаткування, селекції, кормовиробництва, ветеринарної медицини; розробляти і втілювати в життя державні програми, скеровані на підвищення механізації праці у селянських господарствах через випуск надійної вітчизняної малогабаритної техніки, повернення та закріплення молоді на селі; підвищувати рівень освіти й професійної підготовки селян.
Кардинальне поліпшення ресурсної бази сімейних аграрних господарств вбачаємо у введенні землі в цивілізований ринковий обіг. Це дасть змогу залучити значні інвестиційні кошти у сферу сільськогосподарського виробництва та поліпшити матеріальне становище селян (зокрема пенсійного віку).
5. На формування та розвиток сімейних аграрних господарств в Україні вплинули головно два чинники: інституційні зміни та трансформаційний спад. Вони обумовили виникнення та поширення в сучасній аграрній економіці особистих селянських господарств. Їх існування та функціонування, а також вагома частка у виробництві валової сільсько­господарської продукції зумовлені невисоким рівнем життя, низькою платоспроможністю населення, труднощами розвитку і становлення аграрних підприємств, високим рівнем безробіття серед сільського населення й іншими чинниками. Ця форма сімейних аграрних господарств не є перспективною, бо собівартість виробленої в них продукції надто висока. Зі становленням реального підприємницького сектора аграрної сфери, який зможе забезпечити потреби суспільства в дешевій та якісній продукції сільського господарства, ці господарства стануть неконкурентоспро­можними.
На думку дисертанта, фермерство є найефективнішою формою господарювання, з огляду на наявний ресурсний потенціал, більші розміри господарства, значні земельні наділи, вищий рівень механізації праці. Фермерські господарства мають кращі можливості для дотримання вимог технології виробництва, застосування інновацій, мають налагоджені зв’язки з банками, страховими компаніями, іншими суб’єктами господарювання, краще організоване інформаційне забезпечення, вищий рівень кваліфікації й освіти працівників.
6. Головними напрямами подальшого розвитку сімейних аграрних господарств, на думку дисертанта, повинні стати: законодавче закріплення всіх форм сімейних аграрних господарств; залучення зайнятих у цих господарствах до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування; розвиток виробництва за принципом зональності; розширення інтеграційних і кооперативних зв’язків сімейних аграрних господарств з іншими господарськими формами; розвиток та удосконалення маркетингово-збутової мережі; підвищення ефективності державної підтримки цих господарств через надання матеріально-фінансової допомоги; розширення діяльності в напрямі сільського туризму. Доцільно поступово перетворювати напівнатуральні селянські господарства на малі ферми, які задовольнятимуть ринкові потреби в екологічно чистій продукції.
7. Кооперація сімейних аграрних господарств дасть змогу підвищити їх ефективність і продуктивність. Основними напрямами кооперування сімейних господарств аграрного типу можуть стати: надання сусідської взаємодопомоги на основі ринкового механізму; організація виробничих кооперативів горизонтального типу; створення обслуговуючих кооперативів вертикального типу. Активно сприятимуть розвиткові кооперативів в Україні вдосконалення їх законодавчо-нормативної бази, надання державної фінансової підтримки впродовж усього періоду становлення кооперативів, забезпечення їх матеріально-технічними засобами на умовах лізингу.
8. Аграрні сімейні господарства виконують важливі соціальні функції, бо розв’язують комплекс соціальних проблем: гальмують відплив людей з села та перехід працівників з аграрної сфери в інші галузі економіки; забезпечують роботою працівників, вивільнених із громадських сільськогосподарських підприємств; становлять джерело доходів більшої частини сільського населення; зменшують соціальну напруженість на селі.
Активна державна допомога сімейним аграрним господарствам дасть змогу сформувати реальний підприємницький сектор у сільському господарстві та поліпшити соціальну сферу села. З цією метою потрібно: розробити і втілювати державні програми, скеровані на розвиток соціальної сфери села та підтримання необхідних стандартів життя і навколишнього середовища; розвивати у сільській місцевості несільськогосподарські види діяльності й сферу послуг; зменшити розрив між заробітною платою зайнятих в сільському господарстві та в інших сферах економіки; сприяти формуванню інфраструктури підтримки малого підприємництва, організації безробітними селянами власної справи; надавати допомогу у будівництві житла для молодих сімей, що вирішили жити на селі; цілеспрямовано підвищувати кваліфікацію та фаховість працівників, зокрема власників сімейних аграрних господарств; сприяти розвиткові соціальної інфраструктури села.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Земельний кодекс України. – Від 25 жовтня 2001 року, N 2768-III. (Зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
2.Закон України “Про селянське (фермерське) господарство”, №2009-ХІI від 20.12.1990р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
3.Закон України “Про фермерське господарство”, №973-IV від 19.06.03 // Відомості Верховної Ради, 2003. - №45. – С. 363.
4.Закон України “Про особисте селянське господарство”, №742-IV від 15.05.03 // Економіка АПК, 2003. - №9. – С. 150-152.
5.Закон України “Про фермерське господарство”, №973-IV від 19.06.03 // Відомості Верховної Ради, 2003. - №45. – С. 363.
6.Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” // Економіка АПК, 2004. - №10. – С.3-28.
7.Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” вiд 27.11.2003 № 1344-IV [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
8.Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” вiд 23.12.2004 № 2285-IV [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
9.Закон України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3235-IV від 20.12.05 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
10.Указ Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки”. // Урядовий кур’єр. – 8 грудня 1999 р.
11.Декрет Кабінету Міністрів України “Про приватизацію земельних ділянок”, №15-92 від 26.12.1992р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
12.Аграрії будуть з грішми / Україна молода. – 16 лютого 2005 р. – С.3.
13.Алексійчук В. М., Амбросов В. Я., Баланюк І. Ф., Бернштейн Б. Л., Бойко В. І. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції: Практ. посіб. / Інститут аграрної економіки УААН / П.Т. Саблук (ред.). — К., 2000. — 555.
14.Алексійчук В. М., Білоусько Я. К., Білько В. О., Бондар О. М., Булавка О. Г. Реформування майнових відносин у підприємствах АПК: (Практ. посібник) / Інститут аграрної економіки УААН / П.Т. Саблук (ред.), Г.М. Підлісецький (ред.) — К. : Інститут аграрної економіки УААН, 2001. — 614с.: рис., табл.
15.Алексійчук В. М., Амбросов В. Я., Артикульний Л. О., Белінський В. Ю., Білаш В. П. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва: Посіб. у питаннях і відповідях / Інститут аграрної економіки УААН / П.Т. Саблук (ред.). — К.: ІАЕ УААН, 1999. — 532 с.
16.Алмаші Ш.О. Одноосібний сектор у сільському господарстві Угорщини // Економіка АПК. – 2002. – №4. – С. 123-126.
17.Амбросов В., Маренич Т. Організаційні фактори підвищення результативності реформ // Економіка України. – 2000. – №3. – С. 73-78.
18.Амбросов В.Я., Булавка О.Г., Вакуленко В.М., Вітвіцький В.В., Єрмакович С.О. Соціальна структура села: Навч. посіб. / Інститут аграрної економіки УААН ; Українська академія держ. управління при Президентові України ; Український НДІ продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України / П.Т. Саблук (ред.), М.К. Орлатий (ред.). — К., 2002. — 465с. : табл. — (Бібліотека економіста; Соціальна сфера села України). — Бібліогр.: с. 408-412.
19.Балян А.В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи // Економіка АПК. – 2001. – №11. – С. 115-118.
20.Бевзенко О.В. Становлення та розвиток пенсійного страхування // Економіка АПК. – 2005. – №12. – С. 111-116.
21.Березівський О.Й. Оцінка механізму формування різних форм господарювання в аграрному секторі Львівської області // Агроінком. – 2005. – №1-2. – С. 56-58.
22.Берлач А. Організаційно-правові та соціальні проблеми формування і діяльності селянських (фермерських) господарств // Право України. – 1998. – №8. – С. 40-42.
23.Берлач А.І., Фещенко Н.М. Система кредитування сільськогосподарських виробників // Фінанси України. – 2004. – №3. – С.44-51.
24.Бизнес “под ключ” / Бизнес. – 22 апреля 2002 г. – №16. – С. 34-35.
25.Білий М.М. Розвиток особистих селянських господарств на Прикарпатті // Економіка АПК. – 2005. – №5. – С. 44-51.
26.Бодур И., Кривчанский И. Вопросы интеграции общественного производства и личного подсобного хозяйства // Экономика сельского хозяйства. – 1984. – №3. – С. 18-22.
27.Болгарова Н.К. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2004. – №2. – С. 29-33.
28.Брунь С. Надійна техніка – запорука доброго врожаю / Сільський час. – 2 липня 2003 р. – №48. – С. 5.
29.Брунь Н. Майбутнє насіннєвого та овочевого ринку / Сільський час. – 17 грудня 2003 р. – №96. – С. 2.
30.Бугуцький О.А. Природний і механічний рух сільського населення // Економіка АПК. – 1999. – №1. – С. 135-137.
31.Бурачек І. В. Розвиток виробничої кооперації в сільському господарстві України // Економіка АПК. – 2005. – №1. – С. 31-37.
32.Буткевич С.О. Інвестиційна привабливість аграрного сектора // Агроінком. – 2003. – №5-8. – С. 38-39.
33.Великий незнакомец: крестьяне и фермеры в современном мире [Електронний ресурс]: Пер. с англ. / Сост. Т. Шанина; Под ред. А.В. Гордона. – М.: Издательская группа «Прогресс» - «Прогресс-Академия», 1992. – 432. Режим доступу: http://ruralworlds.msses.ru/classical/peasant/intro.html.
34.Вдовиченко М., Лайко П., Булавка О., Гойчук О. Напрями реформування соціально-побутового обслуговування населення. // Економіка АПК. – 2004. – №11. –С. 55-61.
35.Взяв землю у власність- господарюй. Поради, запитання і відповіді / П.Т. Саблук (наук.ред.), О.В. Крисальний (авт.-упоряд.). — К.: Товариство “Знання України”. – 2001. – 52с.
36.Владимирский Е.А., Павлова И.П. Личная собственность как экономическое отношение. – Л.: Изд. ЛГУ. – 1977. – 156 с.
37.Власик Н. “Укравтозапчастина” – з турботою про людей / Сільський час. – 11 липня 2003 р. - №51. – С.4.
38.Власов В.І. Аграрна політика Швейцарії // Агроінком. – 2004. – №3-4. – С. 65-66.
39.Власов В., Оніщук М., Овсянніков О. Сільське господарство Польщі після вступу до Європейського Союзу // Економіка АПК. – 2005. – №12. – С. 117-123.
40.Гайдуцький А.П. Фінансова стабілізація аграрного сектора та підвищення його інвестиційної діяльності // Наукові праці НДФІ. – 2004. – Випуск 3-4. – С. 61-70.
41.Гальчинский А. Земля и собственность / Зеркало недели. – 5 ноября 2005 г. – №43. – С. 9.
42.Ганганов В.М. Ресурсозберігаючі технології і родючість грунту // Економіка АПК. – 2004. – №12. – С. 47-49.
43.Гарбуз М., Пошивайло В., Чирченко М. Личные подсобные хозяйства важная составная часть продовольственного комплекса. // Экономика Советской Украины. – 1983. – №1. – С. 55-58.
44.Гнатишин Й.П. Комплексний розвиток сільських територій і рівень доходів сільського населення // Агроінком. – 2004. – №5-6. – С. 89-92.
45.Горішевський П. А., Васильєв В. П., Зінько Ю. В. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ: Місто НВ. – 2003. – 148 с.
46.Губені Ю.Е. Войцехівська-Ліпака Е. Сільськогосподарське страхування у Польщі //Фінанси України. – 2002. - №6. – С.133-138.
47.Гудзь О.Є. Розвиток нетрадиційних методів кредитування в аграрному секторі економіки // Економіка АПК. – 2003. – №4. – С. 61-66.
48.Гусаков В.Г. Состояние и перспектива реформирования и рыночного развития сельскохозяйственного производства Беларуси // Економіка АПК. – 2003. – №9. – С. 124-127.
49.Даниленко А.С. Роль земельних ресурсів у розвитку продовольчого ринку в Україні // Економіка АПК. – 2004. – №3. – С. 15-19.
50.Дем’яненко С. До стратегії і тактики економічного реформування // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 55-59.
51.Дем’яненко М.Я., Радченко О.Д., Саблук П.Т., Лавриненко Л.І., Жук В.М. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / М.Я. Дем’яненко (ред.). — К. : ІАЕ, 2001. — 403с.: табл. — Бібліогр.: с. 306.
52.Дем’янчук О. І. Розвиток процесу само зайнятості на селі // Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 131-135.
53.Держава стає активним гравцем і союзником хліборобів на ринку зерна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=433732788&cat_id=33355500. – Заголовок з екрану.
54.Дієсперов В. Продуктивність праці в сільському господарстві // Економіка України. – 2003. – №11. – С. 61-68.
55.Добыш Г., Гранде С. Норвежские заметки // Белорусское сельское хазяйство. – 2003. – №8. – С. 41-43.
56.Добыш Г., Гранде С. Норвежские заметки // Белорусское сельское хазяйство. – 2003. – №9. – С. 40-42.
57.Добрынин В. Малое агропроизводство и его формы // АПК: экономика, управление. – 2003. – №2. – С. 53-60.
58.Долинська М. Правове становище селянських (фермерських) господарств в Україні. – Л., 1999. – 273 с.
59.Долинський С.В. Фермерство у відродженні підприємницької діяльності // Економіка АПК. – 2000. – №1. – С. 38-44.
60.Дробот В.І., Зуб Г.І., Кононенко М.П., Алексійчук В.М., Березовик В.М. Економічний довідник аграрника / Інститут аграрної економіки УААН / Ю.Я. Лузан (ред.), П.Т. Саблук (ред.). — К. : Преса України, 2003. — 800с.
61.Дуб А. Р. Теоретичні аспекти класифікації форм сімейних аграрних господарств // Вісн. Львів. ун-ту. Серія економічна. – 2003. – Вип.32. – С.238-245.
62.Дуб А. Р. Проблеми становлення іпотечного кредитування в Україні та шляхи їх вирішення // Вісн. Львів. ун-ту. Серія економічна. – 2004. – Вип.33. – С. 411-415.
63.Дуб А. Р. Суперечності страхування як одного з шляхів підтримання стабільності фермерських господарств // Молодь і ринок. – 2005. – №1 – С.118-121.
64.Дуб А. Р. Особливості фінансово-матеріального забезпечення фермерських господарств // Вісн. Львів. держ. фінанс. академії: Зб. наук. ст. Економічні науки / Голов. ред. Буряк П. Ю. – Л.: Львів. держ. фінанс. академія, 2005. – №7. – С. 330-335.
65.Дуб А. Р. Сімейні аграрні господарства України та напрями їх розвитку в ринковій економіці // Вісн. Львів. ун-ту. Серія економічна. – 2006. – Вип.36. – С. 35-38.
66.Дуб А. Р. Становище та проблеми розвитку фермерства як пріоритетної форми сімейних аграрних господарств // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – Л.: НЛТУУ. – 2007. – Вип., 17.5. – С. 44-49.
67.Дуброва Н.Г. Застосування органічних добрив у сільськогосподарських підприємствах Харківської області // Економіка АПК. – 2004. – №5. – С.56-60.
68.Дуфенюк О.М. Лізинг у фінансовому забезпеченні розвитку сільськогосподарського виробництва // Фінанси України. – 2002. – №7. – С.71-78.
69.Елкина Л.С. Страхование в сельском хозяйстве // Деньги и технологии. – 2001. – №7.- С. 17-19.
70.Засторожніков А.Г. Шляхи інноваційного розвитку фермерських господарств // Економіка АПК. – 2004. – №7. – С. 53-58.
71.Збарський В.К. Особисті селянські господарства в становленні малих форм господарювання // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С. 48-53.
72.Зглінський В. Трансформації в аграрному секторі постсоціалістичних країн Європи // Економіка України. – 2000. – №1. – С. 79-82.
73.Іванишин В.В. Становлення державного лізингу в агропромисловому виробництві // Економіка України. – 2002. – №9. – С. 74-79.
74.Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Титаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Титаренко. – К.: КНЕУ, 2001. – 564 с.
75.Казімірський В.В. Лізинг як засіб залучення інвестицій в АПК // Економіка України. – 2004. – №1. – С. 96-98.
76.Коваленко Ю. Особливості аграрних реформ у державах ЦСЄ та в Україні // Економіка України. – 2003. – №9. – С. 72-79.
77.Ковальчук В.С. Особливості формування мотивації праці в сільському господарстві // Економіка АПК. – 1999. – №3. – С. 94-96.
78.Ковалюк О. М., Лех Г. А., Реверчук С. К. Сімейні господарства України: принципи, механізми, перспективи. Навчальний посібник / За ред. С.К. Реверчука. – К, 2002. – 176 с.
79.Кондратьев Н.Д. Современное состояние народнохозяйственной конъюнктуры в свете взаимоотношений индустрии и сельского хозяйства // Социалистическое хозяйство. – 1925. – Кн. VI. – 218 с.
80.Концепція державної регіональної політики // Офіційний вісник України. – 2001. – №22. – С. 43-45.
81.Копитець Н.Г. Стан тенденції та перспективи розвитку скотарства України // Агроінком. – 2005. – №1-2. – С. 49-53.
82.Копитко В.І. Особливості розвитку фермерських господарств у західному регіоні України // Економіка АПК. – 2002. – №12. – С. 49-54.
83.Корнійчук Л. Подолинський Сергій Андрійович // Економічна енциклопедія: У трьох томах. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – Т.2. – С. 781-782.
84.Кропивко М.М. Розвиток матеріально-технічної бази селянських (фермерських) господарств // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 69-75.
85.Крупінський Е. Сільське господарство Польщі і Європейський союз // Вісник аграрної науки. – 2004. – №7. – С. 5-9.
86.Ксенофонтов М. Оцінка організаційних заходів з реформування аграрного сектора // Економіка України. – 2000. – №10. – С. 62-66.
87.Кудла Н.Є. Роль органів місцевого самоврядування у розвитку агротуристичного руху // Економіка АПК. – 2006. – №2. – С. 30-34.
88.Кузнєцова Т.Е. Влияние личного подсобного хозяйства на уровень и условия жизни сельского населения. В книге: Аграрные проблемы розвитого социализма. – М., 1980. – С. 137-146.
89.Кузьменко В. Чим збиратимемо врожай / Сільський час. – 2 липня 2003 р. – №48. – С. 1, 4.
90.Кумаченко Я.С. Превращение социалистической собственности в коммунистическую собственность. – М.: Изд. МГУ, 1970. –188 с.
91.Кучер О. Земельний фонд як об’єкт державного управління // Економіка України. – 2001. – №1. – С.59-64.
92.Лайко П.А., Бабієнко М.Ф., Бойчук О.І., Бузовський Є.А. Родючість земель і продовольча безпека країни // Економіка АПК. – 2005. – №10. – С.7-16.
93.Леонець В.О. Проблеми землеустрою на етапі ринкових перетворень // Економіка АПК. – 2002. – №12. – С.31-37.
94.Леонець В. О. Розробка проектів землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель // Економіка АПК. – 2004. – №10. – С. 63-67.
95.Лесечко М.Д. Сільське розселення: соціально-економічні проблеми становлення і розвитку / Економіка України у ХХІ столітті: ретроспектива і перспектива: Доповіді Асоціації вчених “Еліта економічної науки Львова” / За ред. С.К. Реверчука. – Л.: ЛНУ, 2002. – С. 238-272.
96.Лобас М.Г, Македонський А.В., Бєляєв Д.Є., Грищенко О.В. Організація селянських (фермерських) господарств. – К.: Агроінком, 1998. — 283с. — Бібліогр.: 276-279с.
97.Лупенко Ю.О., Лупенко Є.І. Тенденції зайнятості сільського населення у пост реформаційний період // Економіка АПК. – 2005. - №12. – С. 106-111.
98.Лучик С.Л. Соціально-економічні аспекти використання трудового потенціалу села // Агроінком. – 2004. – №5-6. – С. 43-48.
99.Мазурок П. П. Зайнятість населення в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2004. – №2. – С. 130-134.
100.Майовець Є. Й. Структура аграрного виробництва. Текст лекцій (із методичними матеріалами). – Л. - 2003. – 55 с.
101.Майовець Є. Й. Теорія аграрних відносин. – Л.: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. – 282с.
102.Майовець Є. Й., Дуб А. Р. Особисті підсобні господарства на ринку сільськогосподарської продукції // Вісн. Львів. ун-ту. Серія економічна. – 2002. – Вип.31. – С.572-578.
103.Малиновский Б. Сплошной страховой случай [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uainsur.com/public/03/10/02/55.
104.Малієнко А. Проблеми аграрних реформ в Україні / Дзеркало тижня. - 12 – 18 серпня 2000 р. – №32. – С. 8.
105.Малік М. Й., Зіновчук В. В., Лупенко Ю. О., Саблук П. Т., Канінський П. К. Основи аграрного підприємництва / М.Й. Малік (ред.). — К. : Інститут аграрної економіки, 2000. — 581с. — Бібліогр.: с. 560-577.
106.Мальований М.І. Фінансові проблеми пенсійного забезпечення сільського населення // Економіка АПК. – 2004. - №7. – С. 74-77.
107.Манько В. Скільки коштуватиме гектар через рік? / Дзеркало тижня. – 24 грудня 2005 р. – №50. – С.9.
108.Матковський П.Є. Власник і господар у сільському господарстві: понятійний апарат, функції, цільове призначення // Агроінком. – 2005. – №1-2. – С. 62-64.
109.Махортов Ю.А. Становление и развитие фермерских хозяйств Луганской области // Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 44-48.
110.Махортов Ю.О., Дмитренко В.Л. Сучасний стан і перспективи розвитку фермерства в Україні // Вісник аграрної науки. – 2003. – №6. – С. 73-76.
111.Машинобудівники українським аграріям / Сільський час. – 14 листопада 2003 р. – №87. – С. 3.
112.Мельник Л.Л. Сутність і особливості класифікації приватних господарств в аграрній сфері економіки // Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 69-72.
113.Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Особистий сектор сільськогосподарського виробництва: стан, тенденції та перспективи // Економіка АПК. – 2002. – №11. – С. 119-127.
114.Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Структура форм господарювання в агросфері економічно високорозвинутих країн // Економіка АПК. – 2003. – №9. – С. 28-37.
115.Месель-Веселяк В.Я. Розвиток особистих селянських господарств в Україні // Економіка АПК. – 2005. – №2. – С. 7-15.
116.Месель-Веселяк В.Я., Мазуренко О.В. Розвиток м’ясопродуктового підкомплексу України / П.Т. Саблук (ред.). — К.: ННЦ ІАЕ, 2004. — 198с. — Бібліогр.: с. 176-196.
117.Методичні рекомендації з удосконалення економічної роботи в аграрних підприємствах та формування науково-виробничих структур / Інститут аграрної економіки УААН / П.Т. Саблук (підгот.). — К. : ІАЕ УААН, 2002. — 118с.
118.Механізм біржової торгівлі продукцією АПК - елемент ринкової інфраструктури / УААН ; Інститут аграрної економіки / О.М. Шпичак (підгот.). — К., 1995. — 86с. — Бібліогр.: с.85-86.
119.Микитенко І.А. Аграрна реформа та деіндустріалізація праці // Агроінком. – 2004. – №9-10. – С. 18-21.
120.Михайлова Л.І. Особисті підсобні господарства населення: сутність, класифікація, ефективність // Економіка АПК. – 2001. – №7. – С.113-119.
121.Михасюк І. Розвиток приватних агроформувань і подолання аграрної кризи // Економіка України. – 2000. – №8. – С. 62-65.
122.Михасюк І., Майовець Є. Аграрний сектор АПК: проблеми і шляхи вирішення. – Л. – 2001. – 228 с.
123.Міндобрива з промислової точки зору / Сільський час. – 10 грудня 2003 р. – С. 2.
124.Могильний О.М. Основна суперечність трансформування аграрного сектора економіки // Економіка України. – 2003. – №11. – С. 54-60.
125.Могильний О.М. Реструктуризація сільськогосподарських підприємств – шлях до багатоукладної ринкової економіки // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 59-65.
126.Могильний О.М. Перспективи зайнятості сільського населення України в контексті глобалізації аграрних ринків // АгроСвіт. – 2004. - №19. – С. 22-28.
127.Могильний О.М. Спільна аграрна політика Європейського Союзу щодо сталого сільського розвитку: уроки для України // Економіка АПК. – 2004. – №7. – С. 3-12.
128.Молоцький М.Я., Денисенко О.Г., Юрчишин В.В., Семчик В.І., Баренгольц Я.М. Настільна книга сільського господаря (фермера) / М.Я. Молоцький (ред.), О.Г. Денисенко (ред.). — К. : Вид-во газети “Наш час”, 1995. – 575с.
129.Мочерний С. Господарство парцелярне // Економічна енциклопедія: У трьох томах. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – Т.1. – С. 269.
130.Мочерний С. Домашні господарства // Економічна енциклопедія: У трьох томах. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – Т.1. – С. 359.
131.Мялук С. Печальная история украинского комбайностроения // Агроперспектива. – 2003. – №5. – С. 36-39.
132.Народное хазяйство СССР в 1984 г. – М.: Финансы и статистика. – 1985.
133.Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. / Інститут аграрної економіки УААН; Українська академія держ. управління при Президентові України; Науково-дослідний центр нормативів праці Міністерства аграрної політики України. – К., 2002. – 277с. – Бібліогр.: с. 229-232.
134.Наявність селянських (фермерських) господарств [Електронне джерело]. – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ua/stat/express/express_20030716.php. - Заголовок з екрану.
135.Нечипоренко О.М. Економічні відносини між партнерами при кооперуванні // Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 24-28.
136.Новий тлумачний словник української мови. В 4 томах. / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. – К., 2000. – Т 1. – 912 с.
137.Носік В.В., Коваленко Т.О., Лебідь В.І., Марченко С.І. Науково-практичний коментар до Закону України “Про особисте селянське господарство”. — К.: Кондор, 2004. – 252 с.
138.Озірський М. Можливості і реалії вітчизняного насінництва овочів // Сільський час. – 14 травня 2003 р. – №34. – С. 6.
139.Онисько С. Деякі питання розвитку агропромислового виробництва // Економіка України. – 2002. – №9. – С. 59-65.
140.Огінський А. Загальна характеристика еволюції сільського господарства на території України // Економіка України. – 2000. – № 11. – С. 55-62.
141.Онищенко О. Соціально-економічна природа і розміри сільськогосподарських підприємств // Економіка України. – 2000. – №6. – С. 58-68.
142.Онищенко О. Порівняльна оцінка продуктивності господарств населення // Економіка України. – 2003. – №11. – С. 59-67.
143.Онищенко О. Ефективність господарств населення // Економіка України. – 2003. – №1. – С. 60-69.
144.Онищенко О. Господарства населення: підсумкова оцінка // Економіка України. – 2003. – №1. – С. 59-68.
145.Онищенко О. Особисті селянські господарства у пореформеному розвитку аграрного сектора // Економіка України. – 2003. – №6. – С. 57-69.
146.Онищенко О. Зрушення в організаційній структурі сільськогосподарських підприємств // Економіка України. – 2004. – №11. – С. 58-68.
147.Онищенко О. Сільськогосподарські підприємства після реорганізації: ресурсозабезпеченість, виробничі затрати, продуктивність // Економіка України. – 2004. – №12. – С. 52-63.
148.Опаленко І. О. Особливості ринку праці в аграрній сфері // Економіка АПК. – 2004. – №2. – С. 134-137.
149.Осташко Т.О. Особисті селянські господарства: інституційні трансформації і перспективи // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С.58-60.
150.Основи аграрного підприємництва / За ред. М.Й. Маліка – К.:ІАЕ, 2000. – 582 с.
151.Основные направления экономического и социального развития СССР на 1986-1990 годы и на период до 2000 года. В кн.: Материалы ХХVII съезда КПСС. – М.: Политиздат. – 1986. – 448 с.
152.Павлишенко М. М. Закономірності розвитку форм власності та аграрна реформа // Економіка АПК. – 2005. – №4. – С. 23-31.
153.Павлишенко М. М. Роль закону єдності товарного і грошового обігу в утворенні прибутку // Економіка України. – 2006. – №2. – С. 34-43.
154.Павлишенко М. М. Суть єдності товарного і грошового обігу // Економіка України. – 2004. – №9. – С. 61-71.
155.Панасюк Б. Економічна політика з’єднання галузей АПК // Економіка України. – 2001. – № 5. - С. 59-67.
156.Певны Ш. Система прецизионного земледелия // Экономика сельского хозяйства России. – 2002. – №2. – С. 29.
157.Пендерецька М. Калію нам не позичати / За “Вільну Україну”. – 11 грудня 2003 р. – С. 11.
158.Петриченко В.Ф. Наукові основи розвитку адаптивного кормо виробництва в Україні // Вісник аграрної науки. – 2004. – №1. – С. 5-10.
159.Плаксін О.А. Матеріально-технічне забезпечення підприємств АПК в сучасних умовах // Економіка АПК. – 2004. – №8. – С. 63-68.
160.Побережна А.А., Ройченко Л.Г., Мацютевич В.С. Економічні проблеми кормо виробництва у період реформування агропромислового комплексу // Вісник аграрної науки. – 2003. – №10. – С. 79-82.
161.Політика і розвиток сільського господарства України [Електронний ресурс] / За ред. Штефана фон Крамона-Таубаделя, Сергія Зорі, Людвіга Штріве. – Режим доступу: http://www.ier.kiev.ua/Ukraine/books_ukr.cgi. - Заголовок з екрану.
162.Политическая экономия социализма. – М.: Высшая школа. – 1960.
163.Попенко В. Земельні переступи. / Дзеркало тижня. – 11 березня 2006 р. - №9. – С.8
164.Попов В. Функционер о проблемах / Бизнес. – 27 мая 2002 г. - №21. – С.23.
165.Приходько Т.С. Проблемы трансформации производственных структур в сельском хозяйстве странЦентральной и Восточной Европы в 90-е годы. – М., ВНИИТЭИагропром, 2001.
166.Примерный Устав колхоза. В кн.: Решение партии и правительства по сельскому хозяйству. (1965-1971 гг.). – М., 1971. – 564 с.
167.Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. Монографія у двох томах. Т. 1 / За ред. П. Т. Каблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. – К., 2001. 831 С.
168.Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. Монографія у двох томах. Т. 2 / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. – К., 2001. - 851 с. – Бібліогр.: с. 838-849.
169.Програма підвищення рівня життя сільського населення. / Сільський час. – 31 жовтня 2003 р. – №83. – С.3
170.Прокопа І., Шепотько Л. Репресивність аграрних територій: український вимір // Економіка України. – 2003. – №7. – С. 59-66.
171.Пулім В.А. Реальний власник на селі та його становлення в аграрній сфері // Економіка АПК. – 2002. – № 7. – С. 48-52.
172.Пушкаренко П. Проблеми соціального відродження села // Економіка України. – 2002. – № 2. – С. 58-63.
173.Рижук С.М. Державне регулювання аграрного сектора та перехід на інноваційну модель розвитку // Економіка АПК. – 2002 – №7. – С. 14-23.
174.Ринкова трансформація економіки АПК: У 4 ч./ За ред. П.Т. Саблука. – К, 2002. – Ч. 2: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. — 754с. : іл.
175.Ринок засобів захисту рослин // Пропозиція. – 2001. – №3. – С. 107-108.
176.Роєнко О.А. Удосконалення організаційно-правових форм господарювання на селі // Економіка АПК. – 2003. – №6. – С. 22-26.
177.Роїк М., Мазуренко А., Маланчин А. Бурякозбиральна техніка і національна незалежність // Пропозиція. – 2000. – №7. – С. 88-90.
178.Руженський М. Як знайти роботу на селі / Праця і зарплата. – Вересень 2004 р. . – №34. – С. 4-5.
179.Рябоконь В.П. Соціально-психологічні аспекти сільськогосподарської праці та її оплати в умовах становлення ринку // Економіка АПК. – 1999. – №9. – С. 79-87.
180.Саблук П. Т. Основні напрями розроблення стратегії розвитку агропромислового комплексу в Україні // Економіка АПК. – 2004. – №12. – С. 3-15.
181.Саблук П. Т. Соціально-економічна модель пост реформованого агропромислового виробництва в Україні (доповідь) // Економіка АПК. – 2000. – №2. – С. 4-25.
182.Саблук П. Т., Ситник В. П., Дем’яненко М. Я., Шпичак О. М. Посібник по формуванню ринкового середовища підприємств АПК / УААН; Інститут аграрної економіки / П.Т. Саблук (ред.), М.Я. Дем’яненко (ред.). — К., 1997. — 587с.
183.Саблук П. Т., Орлатий М. К., Дієсперов В. С., Борщевський П. П., Вітвіцький В. В. Матеріальний добробут сільських жителів: Навч. посіб. / Інститут аграрної економіки УААН ; Українська академія держ. управління при Президентові України ; Науково-дослідний центр нормативів праці Міністерства аграрної політики України / Петро Трохимович Саблук (ред.), Михайло Кузьмович Орлатий (ред.). — К., 2002. — 369с.
184.Саблук П.Т., Малік М.Й., Коваленко Ю.С., Баланюк І.Ф., Березка Л.І. Внутрішньогосподарські організаційно-економічні механізми забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств / Інститут аграрної економіки УААН. — К. : ІАЕ УААН, 2003. — 205с.
185.Свиноус І.В. Розвиток особистих селянських господарств в умовах перехідної економіки // Економіка АПК. – 2003. – №6. – С. 30-33.
186.Свиноус І.В. Сімейні господарства аграрного сектора України: стан та перспективи розвитку // Агроінком. – 2003. – №1-2. – С. 43-48.
187.Святкивська Е. Покупайте комбайны // Агроперспектива. – 2003. – №1. – С. 20-24.
188.Сидоренко В. Отдача домашней смены.- Сельская жизнь. – 1986. – 22 января. – С. 3.
189.Симоненко В. Бідність, зубожіння, здичавіння?! / Дзеркало тижня. – 18 жовтня 2003 р. - №40. – С.9.
190.Ситник В. П. Трансформація АПК України в ринкові умови. – К., 2002. – 518с. — Бібліогр.: с. 505-514.
191.Сіманчук Л. Про зайнятість на селі / Праця і зарплата. – Квітень 2006 р. - №15. – С. 5.
192.Снітинський В.В. Актуальні проблеми кормовиробництва та живлення тварин // Вісник аграрної науки. – 2003. – №12. – С. 25-32.
193.Состояние и проблемы страхование сельского хозяйства Украины. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uainsur.com/public/03/12/03/117. - Заголовок з екрану.
194.Статистичний щорічник України за 2002 рік. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Видавництво “Консультант”, - 2003. – 664 с.
195.Статистичний щорічник України за 2005 рік. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Видавництво “Консультант”, - 2006. – 684 с.
196.Статистичний щорічник “Сільське господарство України” за 2004 рік / Державний комітет статистики України: Під заг. Керівництвом Ю.М. Остапчука. – К., 2005. – 340 с.
197.Статистичний щорічник “Сільське господарство України” за 2005 рік / Державний комітет статистики України: Під заг. Керівництвом Ю.М. Остапчука. – К., 2006. – 370 с.
198.Талавиря М.П. Етапи розвитку підтримки сільського господарства в Чеській Республіці в період вступу до Європейського Союзу // Економіка АПК. – 2006. – №3. – С. 120-125.
199.Титова Н. Фермерство в Україні: основні правові засади. – Л. – 1998.
200.Тихая А. Ветеринария в Украине на высоком уровне // Агроперспектива. – 2003. – №11. – С. 33-34.
201.Ткач Г.В. Тенденції розвитку сімейних господарств у ринкових умовах // Агроінком. – 2004. – №5-6. – С. 96-98.
202.Ткач А.В., Ашихмина О.А. Развитие кооперационных связей в сельском хозяйстве Канады // Достижение науки и техники АПК. – 2004. – №8. – С. 46-48.
203.Труды статистического отделения при Черниговской земской управе. – Вып.1. – Чернигов, 1877.
204.Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации – М.: Экономика, 1989. – 496 с.
205.Україна у цифрах у 2005 році. Статистичний щорічник. / Державний комітет статистики України: За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Видавництво “Консультант”, - 2006. – 248 с.
206.Україна запасається продзерном [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrbusiness.com.ua/index.php?news=4913. - Заголовок з екрану.
207.Усата Н.В. Поліпшення транспортного забезпечення виробництва через механізм часткової компенсації вартості техніки // Агроінком. – 2004. – №5-6. – С. 92-98.
208.Условия труда и профессиональные заболевания в АПК России // Экономика сельского хозяйства России. – 2002. – №2. – С. 21.
209.Федотов А. Рынок материально-технических ресурсов аграрного сектора // АПК: экономика, управление. – 2003. – №6. – С. 27-33.
210.Фиголь Н. Без крестьянина нет государства, без фермера – будущего // Агро перспектива. – 2004. – №1. – С. 14-15.
211.Франко І. Я. Зібрання творів у 50 томах. Т. 44. Книга ІІ. – К., 1984. – 768 с.
212.Цифри і факти. / Сільський час. – 16 квітня 2003 р. – №28. – С.4.
213.Черевко Г.В. Інтенсифікація сільського господарства: приклад Ізраїлю // Агроінком. – 2004. – №5-6. – С. 83-88.
214.Шепотько Л., Прокопа І. Деякі аспекти макроекономічного регулювання аграрної сфери // Економіка України. – 2001. – № 3. – С. 51-59.
215.Шмелев Г.И. Личное подсобное хозяйство: возможности и перспективы. – М.: Политиздат. – 1983.
216.Шмелев Г.И. Личное подсобное хозяйство и его связи с общественным производством. – М.: Мысль. – 1971.
217.Шпичак О. М. Сільське господарство України на початку та в кінці ХХ століття. — К. : Інститут аграрної економіки, 2000. — 74 с.
218.Шпичак О. М., Саблук П. Т., Ситник В. П., Ніколаєва З. П., Ярославська Т. В. Особисті підсобні господарства України - аналіз витрат та ефективності виробництва видів сільськогосподарської продукції / УААН; Інститут аграрної економіки / О.М. Шпичак (ред.). — К., 2001. — 236с.
219.Шпичак О.М., Саблук П.Т., Ситник В.П., Ніколаєва З.П., Білаш В.П. Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України / О.М. Шпичак (ред.). — К., 2000. — 585с.
220.Шпичак О.М., Гапусенко Ю.Я., Камілова С.Р., Ігнатченко Л.У., Демченко Р.Я. Формування нормативних витрат і доходів та баланси сільськогосподарської продукції в Україні та інших країнах світу / УААН; Інститут аграрної економіки / О.М. Шпичак (ред.). — К., 2003. — 484с.: табл. — Бібліогр.: с. 463-464.
221.Шубіна Л. Іван Сушко: “Львівагромашпроект” створює техніку по-європейськи розумну і по-галицьки мудру” / Молода Галичина. – 8 серпня 2002 р. – С.10.
222.Шубравська О.В., Поштаренко М.Г. Розвиток банківського кредитування агросфери у контексті забезпечення її економічної сталості // Фінанси України. – 2006. – №7. – С. 131-138.
223.Шумейко А., Федорова Е. Не зреют вишни в саду у дяди Вани / Бизнес. – 2000. - № 5.
224.Шуфрич Н.І. Реформування земельної власності в постсоціалістичних країнах Східної Європи // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 135-137.
225.Щербина Ф. Крестьянские бюджеты. – Воронеж, 1990.
226.Юрченко А.Д. До питання мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення // Агроогляд. – 2004. – №2. – С. 4-5.
227.Юрчишин В. Господарства населення: проблеми майбутнього // Економіка України. – 2003. – №9. – С. 67-72.
228.Юрчишин В. Нетрадиційний погляд на сучасну аграрну політику. – К., 2003.
229.Юрчишин В., Замша Г. Розвиток відносин власності на селі: концептуальні основи становлення і утвердження приватного сектора // Економіка України. – 2003. – №11. – С. 47-54.
230.Яговкина Е. Пожилой человек в сельской микросреде // Экономика сельского хозяйства России. – 2002. – №3. – С. 21.
231.Якуба К.І. Сільське населення та його роль у реформуванні аграрної сфери // Економіка АПК. – 1999. – №3. – С. 79-83.
232.Якуба К.І. Жінка в українському селі:соціально-демографічні проблеми // Економіка України. – 1999. – №4. – С. 54-60.
233.Якуба К.І. Сільська жінка і розвиток соціальної сфери в сільській мережі // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С. 62-68.
234.Якубович В. Система страхування сільськогосподарського виробництва: базові принципи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uainsur.com/public/08/03/03/78.
235.Янків М. Агромаркетинг як фактор ринкової трансформації АПК. // Економіка України. – 2000. – №4. – С. 55-59.
236.Янків М.Д., Майовець Є.Й., Реверчук С.К. Попит, пропозиція та ціна на ринку сільськогосподарської продукції: Навчальний посібник. За редакцією доктора економічних наук С.К. Реверчука. – Л.: Діалог, 1998. – 128 с.
237.Ярковий А.О. Сімейні господарства як форма зайнятості сільського населення // Економіка АПК. – 2006. – №2. – С. 132-135.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.