У нас уже 27444 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений


 






Название РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 189
ВУЗ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2010
Бесплатно скачать 20901.doc 
Содержание ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ 10
1.1. Зміст, об’єкти і суб’єкти земельних відносин 10
1.2. Форми користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення 23
1.3. Регулювання земельних відносин 37
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ
ТА ЇХ РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИИВОСТІ 63
2.1. Зміст, напрями і результати аграрної реформи в Україні 63
2.2. Особливості реформування земельних відносин в
Кіровоградській області 82
2.3. Економічна ефективність використання земельних ресурсів 96
Висновки до розділу 2 106
РОЗДІЛ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ 109
3.1. Напрями удосконалення орендних відносин в сільському господарстві 109
3.2. Оптимізація форм землекористування аграрних
підприємств 128
3.3. Оптимізація регуляторних механізмів розвитку земельних відносин 144
Висновки до розділу 3 158
ВИСНОВКИ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165
ДОДАТКИ 182




ВСТУП

Актуальність теми. Земельна реформа в Україні – пріоритетна складова аграрної реформи. Будь-яка економічна реформа має за мету удосконалити існуючий стан економічних явищ і процесів. Не є виключенням і земельна реформа. Її головна мета зводиться до кардинальних змін існуючих раніше земельних відносин шляхом їх роздержавлення і приватизації, що є засобом підвищення продуктивності використання земель, відновлення та підвищення їх родючості. На жаль земельна реформа призвела до погіршення цих процесів. Так, в 2006 р. у порівнянні з 1990 р. обсяги виробництва валової продукції сільського господарства зменшилися на 26,9 %, а урожайність зерна – на 31,3 %. Щорічні втрати гумусу становлять близько 600 кг на 1 га, відповідно ґрунтовий покров значною мірою втратив властивості до самовідтворення. Причини цього полягають у дії багатьох чинників об’єктивного і суб’єктивного характеру.
Чільне місце серед них займає те, що земельна реформа не завершена. З 1 січня 2008 року знову продовжено мораторій на продаж землі. Відміна його можлива за умови, що Верховна Рада прийме два закони: «Про ринок земель» і «Про земельний кадастр». В разі неприйняття законів дія мораторію продовжиться на невизначений час. Залишається невирішеним чимало й інших проблем земельної реформи, зокрема деяких питань орендних відносин. Більшість аграрних підприємств не досягли оптимізації земельних угідь. В наукових колах поки що не звертають достатньої уваги на не відпрацьовані наукові засади щодо напрямів державної політики, які б сприяли її вирішенню.
На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що діюча система регулювання земельних відносин, зокрема державного, не має системного підходу і не стимулює ефективного й раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. В подальшому розвитку земельних відносин криється великий потенціал глибоких соціально-економічних зрушень на селі, покращення добробуту його жителів, і головне, це пріоритетна умова зростання продуктивності й ефективності господарської діяльності аграрних підприємств, а відповідно забезпечення продовольчої безпеки країни.
Питання реформування земельних відносин знайшли своє відображення у наукових працях В.А. Борисової, П.І. Гайдуцького, П.М. Макаренка, М.Й.Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, Л.Ю.Мельника, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина та інших вчених-аграрників. Разом з тим, окремі аспекти цієї багатопланової проблеми залишаються дискусійними і потребують подальшого дослідження. Визначення напрямів розвитку агроформувань повинно базуватися на здійсненні аналітичної оцінки процесу реформування земельних відносин у розрізі окремих областей. Потребують уточнення методики визначення розміру орендної плати, оптимальної площі землекористування агро формувань, продуктивного використання сільськогосподарських угідь, збереження й відновлення їх родючості. Залишаються мало розробленими практичні питання безпосереднього впливу держави на якісний стан сільськогосподарських угідь країни. Науково-теоретичне та практичне значення зазначених проблем зумовило вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень (номер державної реєстрації 0102U005022)”. В її межах автором визначені тенденції і особливості реформування земельних відносин сільськогосподарських підприємств та визначено напрями їх подальшого ефективного розвитку.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні й системній розробці теоретичних і методичних засад щодо сучасного стану та розвитку земельних відносин, їх впливу на ефективність господарської діяльності аграрних підприємств, обґрунтуванні пропозицій відносно напрямів і засобів їх удосконалення.
Для досягнення поставленої мети визначено та реалізовано такі наукові завдання:
- узагальнити існуючі теоретичні й методичні підходи щодо визначення змісту земельних відносин та їх головної складової – власності на землю;
- розглянути зміст різних форм землекористування, дослідити їх вплив на ефективне й раціональне землекористування та виробничо-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств;
- розкрити сутність категорії «регулювання земельних відносин», визначити регулятивні механізми цього процесу, їх взаємозв’язок та співвідношення;
- провести комплексну оцінку земельної реформи в Україні в контексті її впливу на ефективне і раціональне використання земель сільськогосподарських підприємств регіону;
- здійснити аналіз регіональних особливостей економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь, відновлення й підвищення їх родючості;
- з’ясувати повноваження аграрних підприємств, установ державної влади та місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин як головного виробничого ресурсу в сільському господарстві;
- визначити оптимальні розміри площі землекористування організаційно-правових форм господарювання в аграрній сфері.
Об’єкт і предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти змісту та реформування земельних відносин в сільськогосподарських підприємствах.
Об’єктом дослідження є процеси землеволодіння, землекористування та їх реформування і регулювання в Україні.
Методи дослідження. Теоретична та методологічна основи дисертаційного дослідження ґрунтуються на фундаментальних положеннях економічної теорії, наукових розробках вітчизняних і зарубіжних вчених з питань змісту, реформування, регулювання та розвитку земельних відносин, а також законодавчих та нормативно-правових актах України.
В роботі використовувалися методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності земельних відносин і ефективності використання сільськогосподарських угідь, удосконалення механізмів регулювання земельних відносин); монографічний, розрахунково-конструктивний, аналітичних порівнянь (співставлення та аналіз результатів господарської діяльності агроформувань); соціологічний (анкетування працівників реформованих підприємств області); економіко-математичного моделювання (оптимізація землекористування сільськогосподарських підприємств) та інші статистичні й економічні методи.
Інформаційну базу досліджень склали закони України, Укази Президента України, постанови Уряду, офіційні матеріали Держкомстату України та Міністерства аграрної політики України, матеріали наукових та інформаційно-публіцистичних видань, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств і результати соціологічних обстежень здійснених автором.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження отриману автором, полягають в наступному.
Вперше:
- визначено зміст і складові господарського механізму щодо регулювання земельних відносин сільськогосподарських підприємств. Вихідним тут є менеджмент агарних підприємств, який здійснює організацію регулювання й управління всіма питаннями щодо землеволодіння та землекористування взагалі, і регулювання орендних відносин, зокрема. Ринковий механізм регулює тільки купівлю-продаж земельних на добровільних і еквівалентних засадах. Держава здійснює регулювання земельних відносин сільськогосподарських підприємств правовими й економічними засобами і важелями, не порушуючи, а лише частково обмежуючи інші їх регулятори.
Удосконалено:
- зміст категорії «земельні відносини». Доведено неправомірність їх зведення до власності на землю оскільки вони включають не тільки землеволодіння, але й землекористування та регулятивні механізми щодо цих процесів;
- методичний підхід досягнення оптимального землекористування за рахунок раціонального поєднання використання власних земель та їх оренди.
Набули подальшого розвитку:
- методичні підходи до визначення форм землекористування через поєднання землевласника і землекористувача в одній особі, або на засадах оренди, трудового права на землю, її соціалізації, поєднання перших двох.
- оцінка основоположних принципів реформування земельних відносин. Доведено, що початкове гасло реформи «землю тим, хто її обробляє» теоретично виправдано, але в Україні з самого початку було приречене на «провал» (насамперед із-за «справедливого» розподілу землі, а не тим, хто може і бажає на ній працювати, відсутнього ринку земельних паїв і державної підтримки приватним господарствам)
- визначено фактори, що сприятимуть зростанню ефективності й раціональності землекористування, а саме: при належному правовому регулюванні зняття мораторію на продаж земельних паїв (часток), раціонального поєднання приватного і орендного землекористування.
- визначення оптимальної площі землекористування різних організаційно-правових форм господарювання залежно від рівня спеціалізації, інтенсивності виробництва та обсягів товарної продукції.
Практичне значення одержаних результатів полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних та прикладних засад реформування земельних відносин, які можуть бути використані сільськогосподарськими підприємствами, а також при вивченні економічних дисциплін студентами вищих навчальних закладів.
Основні концептуальні положення дисертації знайшли схвалення у спеціалістів Головного управління сільського господарства і продовольства Кіровоградської облдержадміністрації та використані в розробці регіональних програм стабілізації і розвитку АПК (довідка № 183 від 4.03.08). Розроблені дисертантом методики обґрунтування оптимальної площі землекористування прийнято до впровадження сільсько-господарськими підприємствами Компаніївського району Кіровоградськоїї області (довідка № 207/К від 27.03 2008р.). Теоретичні та методичні положення і пропозиції з проблем реформування земельних відносин і ефективного використання сільськогосподарських угідь використовуються при викладанні дисциплін: „Економіка сільського господарства”, „Економіка АПК”, “Основи підприємництва” Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 16-11-271 від 17.04. 2008р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дослідження є самостійною роботою автора. Автором дисертації опубліковано 11 статей за темою дослідження, в яких розкрито основні результати дослідження.
У наукових статтях, які опубліковані в співавторстві, особисто автором визначено економічні аспекти приватної власності на землю [1], узагальнено регіональні особливості орендних відносин [3], запропоновані напрями підвищення конкурентоспроможності організаційно-правових форм господарювання на селі [5], досліджено вплив оптимальних розмірів землекористування на ефективність господарської діяльності аграрних підприємств [7].
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисер-таційного дослідження доповідалися в 2005-2008 роках на наукових семіна-рах викладацького складу Навчально-наукового інституту економіки Дніпро-петровського державного аграрного університету (м. Дніпропетровськ). Здобувач прийняв участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції “Основи трансформування соціально-економічних відносин аграрного і промислового виробництва в ринкових умовах” (м. Запоріжжя, 2005 р.); наукової конференції викладачів, магістрів та аспірантів “Дні науки в Гуманітарному університеті ”ЗІДМУ” (м. Запоріжжя, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,8 ум. др. арк., з них 8 у наукових фахових виданнях. Одноосібних публікацій - 7.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (182 найменування). Робота викладена на 181 сторінці комп’ютерного тексту, містить 21 таблицю, 6 додатків.
Список литературы ВИСНОВКИ

1. Процес аграрного виробництва, з одного боку є функціонуванням природо-техніко-людської системи, – з іншого – економічних відносини між людьми. Останні охоплюють широке коло питань, починаючи із організаційно-економічної форми поєднання факторів виробництва і закінчуючи формами розподілу результатів праці. Відповідно аграрні відносини – це складова системи економічних відносин, що пов’язана із функціонуванням сільського господарства. В свою чергу їх головною складовою є земельні відносини, які включають такі групи відносин: відносини власності на землю; форми її використання; регуляторні механізми щодо функціонування і розвитку земельних відносин.
2. Власність на землю є стрижнем земельних відносин. Як економічна категорія власність на землю включає відносини певних суб’єктів з приводу руху об’єкта – земельної ділянки від одного суб’єкта до іншого. Перший перестає бути її власником, другий стає землевласником. Таке можливо на засадах ринку землі (еквівалентний обмін землі за гроші), неринкового добровільного чи примусового переходу землі від одного власника до іншого. Можливе і першоприсвоєння „нічийної” землі. У всіх випадках результатом присвоєння земельної ділянки є її належність конкретному суб’єкту. Такі відносини спочатку здійснюються за формою „суб’єкт – об’єкт – суб’єкт”, а потім трансформуються у форму: „суб’єкт – об’єкт”. Землевласник може використовувати землю як виробничий ресурс, тимчасово відчужувати (оренда), об’єкт застави, об’єкт продажу, передавати у спадок, дарувати тощо. В юридичному аспекті власність на землю виступає як право, що зводиться до права володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
3. З позицій земельних відносин ринок регулює тільки процес зміни власника землі на особливому виді ринку, об’єктом якого є земельні ділянки. Вважаємо, що ринок землі – це лише її купівля-продаж, а не „рух” землі взагалі (оренда, передача її у спадок, застава, тощо), як стверджують більшість науковців. Особливість ринку землі зумовлена специфікою його об’єкта – необроблена земля не є результатом праці, а згідно трудової теорії вартості немає вартості, але має ціну. Остання – багатофакторний результат дії багатьох чинників, зокрема співвідношення попиту і пропозиції. Базою ринкової ціни є її якість, місцеположення та інвестовані кошти в земельну ділянку, які мають бути компенсовані продавцю.
4. Відсутність повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення є однією із причин того факту, що абсолютна більшість селян власників земельних паїв стали орендодавцями. До інших чинників дослідженнями віднесено наступні: близько 60 % землевласників належать до категорії непрацездатних; абсолютна більшість працездатних власників земельних часток із-за відсутності стартового капіталу, несприятливого підприємницько-ринкового середовища не мали можливості або бажання організувати власне господарство; значна частка власників земельних паїв побажали використовувати їх як джерело додаткового доходу у формі орендної плати; відсутність повноцінного ринку землі, зокрема мораторій на продаж земельних паїв. Оренда землі сприяла тому, що в умовах паювання землі і відсутності ринку останньої вдалося в основному зберегти великі земельні наділи. Такі організаційно-правові форми господарств як приватні підприємства, різні товариства й інші практично працюють повністю на орендованих землях. Таким чином, оренда землі гальмує процес її парцеляції, сприяє збереженню єдиних великих масивів оброблюваних земель.
5. В процесі аграрних трансформацій в області відбулися істотні зміни серед землекористувачів і землевласників у напрямі зосередження землі як основного засобу виробництва у недержавних формах господарювання. На початок 2007 року в користуванні сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області знаходилося 1014,9 тис. га сільськогосподарських угідь і 965,6 тис. га ріллі проти – відповідно 1225,0 та 1108,9 тис. га на початок 2000 року. Простежується чітка тенденція до зменшення площ сільськогосподарських угідь і ріллі у користуванні сільськогосподарських підприємств та збільшення їх розмірів у власності громадян.
Аналіз розподілу сільськогосподарських угідь серед великих аграрних підприємств свідчить, що найбільше сільськогосподарських угідь та ріллі мають господарські товариства – відповідно 682,2 і 642,1 тис. га ріллі, тоді як у державних сільськогосподарських підприємств у користуванні знаходиться лише 25,8 тис. га сільськогосподарських угідь. Це є проявом здійснення процесу роз¬державлення аграрних виробників і розвитку ринкових відносин у сільському госпо¬дарстві.
6. Протягом дослідження в області відбулося нарощування обсягів валової продукції сільського господарства здебільшого за рахунок галузі рослинництва. Проведені дослідження серед крупнотоварних підприємств, свідчать про певну перевагу приватних підприємств над іншими формами господарювання не тільки за натуральними, а і за вартісними показниками економічної ефективності використання землі. Порівняно з виробничими кооперативами, господарськими товариствами, державними підприємствами рівень виробництва валової продукції в них вищий на 14,8 – 17,4 %. У приватних підприємств вищі також рівень отриманого прибутку з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь та окупність матеріальних витрат. В області помітне значне відставання практично за всіма показниками виробничих кооперативів, що вимагає їх подальшої реорганізації.
7. Дослідження рівня використання земельних угідь у сільськогосподарських підп¬риємствах регіону дало змогу встановити, що за останні роки в їх структурі відбулися зміни в напрямі збільшення площі сільськогосподарських угідь та орних земель. Науково необґрунтоване землекористування, недотримання екологічних вимог, стандартів, обмежень призвели до зростання площі порушених та еродованих земель на 15 %. Розорювання площ сприяло збільшенню обсягів виробництва сільськогосподарської про¬дукції, однак супроводжувалось глибокими змінами навколишнього середовища, які нерідко призводять до загострення більш глобальних соціально-економічних та екологічних проблем. Щодо структури посів¬них площ, то значна частка соняшнику, зернових культур у загальній посівній площі свідчить про збільшення навантаження та посилення інтенсивності використання земельних угідь, проте в ряді господарств їх вирощування супроводжується низькою ефективністю.
8. Встановлено, що оренда землі сприяє збереженню єдиних масивів сільськогосподарських угідь аграрних підприємств. За період дослідження в області площа орендованих земель зросла в 58 разів. Рівень орендної плати за землю зростає: якщо за 2002 рік згідно із договорами оренди за майнові й земельні паї було нараховано 172,5 млн. грн., а виплачено 117,1 млн. грн. (67,9 %), то за 2006 рік за земельні паї з 186,6 млн. грн. нарахованих, виплачено 163,5 млн. грн. (87,6 %). Найменша орендна плата в агроформуваннях Петрівського та Новоархангельського адміністративних районів – відповідно 119,0 і 122,57 грн. за 1 га, а найбільша в Новомиргородського та Новгродківського районів – 157,25 і 159,04 грн. за 1 га. Розрахунки свідчать про пряму кореляційну залежність між відношенням новостворених агроформувань до реформованих КСП та рівнем орендної плати за землю. Серед форм орендної плати переважає натуральна – 89,6 %, грошова становить 7,2 %, а відробіткова – 3,2%.
9. Розрахунок оптимальних розмірів підприємств за земельною площею і обсягами товарної продукції при різних рівнях інтенсивності виробництва свідчать, що за невеликої площі та низького рівня інтенсивності підприємства мають збитки, оскільки діють негативні фактори дрібнотоварного виробництва. Зі збільшенням площі ріллі та підвищенням інтенсивності виробництва, збитковість знижується, й тільки на достатньо великих площах (близько 2,0 – 5,0 тис. га), завдяки ефектам і перевагам крупнотоварного виробництва, підприємства досягають відносно високих економічних результатів. Але при подальшому розширенні площі, фактори, що стримують ефективність концентрації, починають економічно переважати і це призводить до збитків.
10. Приватна власність на землі сільськогосподарського призначення, не самозабезпечює збереження її родючості, раціональне використання, чистоту довкілля, соціальну справедливість. Саме тому виникає необхідність втручання держави у земельні відносини за такими напрямами: прийняття закону „Про охорону землі”, який би передбачав відповідальність як землевласників, так і землекористувачів за збереження родючості землі, зобов’язував їх переходити на ощадні параметри й технології землекористування, додержуватися наукових сівозмін; відповідно до цього закону розробити програми збереження родючості землі насамперед шляхом зменшення їх розораності, розширення площі лук і пасовищ; сприяти розвитку тваринницької галузі; стимулювати підвищення врожайності зернових і технічних культур, що компенсує потенційні втрати зі скорочення оброблювальних земель; сприяти збільшенню термінів оренди землі, прискорити впровадження ринку сільськогосподарських земель.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т.Саблука та ін. – К.:ІАЕ УААН, 2003. – 764 с.
2. Алтухов И.А., Шалин А.Е. Новый агарный строй России. – Нижний Новгород. – ГИПП. – «Нижполиграф». – 1996. – 281 с.
3. Амбросов В., Маренич Т. Механізми ефективного функціонування агроформувань // Економіка України. – 2006. - № 6. – С.60-66
4. Бабміндра Д.І. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах: Автореферат дис. доктора економ. наук. – К.: Інститут землеустрою, 2005.– 36 с.
5. Балаян А.В. Федорюк М.Д. Зарубіжний досвід реформування сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. - №1. – С. 133-137
6. Балаян А.В. Земельні реформи у постсоціалістичних країнах Східної Європи // Економіка АПК. – 2005. - №1. – С. 133-137
7. Білик Ю.Д. "Формування ринку сільськогосподарських земель і підвищення ефективності їх використання // Землевпорядний вісник. – 2000. - №2. – С. 25
8. Болгарова Н.К. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2004. - №2. – С. 29-33
9. Борисова В.А. Вартість та ціна землі // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2001. - №1. – С. 145-155
10. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юрист, 1997. – 586 с.
11. Буздалов И. Частная собственность на землю – основа эффективного сельського хозяйства // Вопросы экономики. – 2000. – № 7. – С. 35-44.
12. Вініченко І.І., Клименко А.В. Реформування і перспективи розвитку земельних відносин // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2003. - №1. – С. 67-69
13. Вініченко І.І., Литвин Ю.О. Роль оренди в розвитку земельних відносин // Держава та регіони. Серія: економіка та підприємництво. – 2005. - №2. – С. 31-35
14. Виноградов Е.А. Земельная собственность и проблемы земельной ренты при социализме. – Л.: изд. ЛГУ, 1978. – 134 с.
15. Волынский Г. Приватизация и первоначальное накопление капиталов // Бизнесинформ. – 1998 -- № 5. – С.26-28.
16. Волков С.Н. Землеустройство: экономико-математические методы и модели. – М."Колос", 2001. – 487с.
17. Волков С.Н. Экономика землеустройства. – М.: Колос, 2001. – 250 с.
18. Гайдуцький А.П. Інвестиційна привабливість ринку землі в Україні // Еноміка АПК. – 2005. - №8 – С. 125-131
19. Гайдуцький П.І. Земля: власність, оренда, рента. – К.: Урожай, 1994.– 184с.
20. Горкавий В.К., Гончаренко Н.Г. Товарність та ефективність особистих підсобних господарств населення // Економіка АПК. – 2001. - № 12. – С.93-98.
21. Гребенюк М. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення: проблеми, перспективи, зарубіжний досвід // Право України. – 2007. - № 9. – С. 41-45
22. Даниленко А.С. Роль земельних ресурсів у розвитку продовольчого ринку в Україні // Економіка АПК. – 2004. - №3. – С. 15-19
23. Данкевич А.Є. Ефективність використання орендованих земель у сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК. – 2003. - №12. – С.36-40
24. Данкевич А.Є. Методичні підходи щодо запровадження застави права оренди землі // Економіка АПК. – 2005. - № 3. – С. 88-93
25. Дацько Л.В., Іскоростенський В.Л. Господарський аспект земельних відносин в Україні // Економіка України. – 2008. – № 4. – С. 62-66.
26. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 „Про приватизацію земельних ділянок” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 10. – Ст. 79.
27. Дем`яненко С. До концепції національної аграрної політики // Економіка України. – 1998. -- № 1. – С. 22-30.
28. Добрынин В. Экономика и частная собственность на землю // АПК: экономика, управление. – 1997. - №6. – С. 20-22
29. Добрынин В. О концепции развития сельского хозяйства России // АПК: экономика, управление. – 1993. – №5. – С. 28-35
30. Добрынин В. Экономика и частная собственность на землю // АПК: экономика, управление. – 1997. - №6. – С.20-23.
31. Дитякин Ф.Т. Расценка земель при землеустройстве. – М.: Новая деревня, 129. – 154 с.
32. Емельянов А. Регулируемый рыночный оборот земли и частная собственность на землю// Вопросы экономики. – 2001. - №8. – С.80-91.
33. Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV // Відомості Верховної Ради. – 1998. - № 46-47. - Ст. 280.
34. Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV // Відомості Верховної Ради. – 1998. - № 46-47. - Ст. 280 (в редакції від 2 жовтня 2003 року).
35. Закон України від «Про оцінку земель» 11 грудня 2003 року № 1378-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 15. - Ст. 229
36. Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 року № 899-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 38. - Ст. 314.
37. Закон України від 9 лютого 2006 р. № 3415-ІV «Про внесення зміни до Земельного кодексу України» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 26. – стор. 959. – стаття 209.
38. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 38. – Ст. 313.
39. Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 5 лютого 2004 року № 1457-IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 35. - Ст. 411.
40. Закон України «Про оренду землі» від 2 жовтня 2003 р. № 1211-ІV // Відомості Верховної Ради України . – 2004. – № 10. – ст. 102.
41. Закон України від 9 лютого 2006 р. № 3415-ІV «Про внесення зміни до Земельного кодексу України» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 26. – стор. 959. – ст. 209
42. Залигіна І.В. Створення ринку землі // Економіка АПК. – 2003. - №4. – С. 71-75
43. Заяць В.М. Оцінка земель агропідприємств на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2004. - №2. – С. 19-21
44. Земельний Кодекс України. – Запоріжжя: Поліграф. 2001. – 128 с.
45. Земельный налог и арендная плата за землю – Х.: Фактор, 2004. – 100 с.
46. Золотухин В.П. Структура американского фермерства: социальные аспекты // США: экономика, политика, идеология. – 1997. -- №6. – С.112-125
47. Ібатулін М.І. Удосконалення орендних відносин сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2004. - №4. – С. 43-48
48. Иоаннесян С.Л., Левина Н.З. Продовольственная безопасность – приоритетная – сельскохозяйственной политики США//США: экономика, политика, идеология. – 1997. -- №10. – С. 110-119.
49. Карабаджак К.Е. Реформування відносин власності в аграрному секторі України в умовах ставлення змішаної економіки: Автореферат для канд. екон. наук. – К.: КНЕФ. – К., 1999. – 19 с.
50. Карнаухова Е.С. Дифференциальная рента и экономическая оценка земли: вопросы методологии и опыт исследования – М.: Экономика, 1977. – 256 с.
51. Кащенко О. Про ринок землі та його інфраструктуру // Економіка України. – 2000. - №2. – С.50-64.
52. Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка АПК. – 2004. - №1. – С. 3-11.
53. Ковальова О.М. Місткість ринку збуту як фактор оцінки землі // Економіка АПК. – 2003. - №3. – С. 127-129
54. Ковальова О.М. Вплив соціальних умов на грошову оцінку земель // Економіка АПК. – 2004. - №10. – С. 122-125
55. Колесник І. Формування ринку земель в Україні // Економіка АПК – 2003. - №7. – С. 129-131.
56. Коробейников М. Реформирование земельных отношений в России // Вопросы экономики. – 2001. - №3. – С. 135-139.
57. Корчинська О.А. Роль держави у забезпечення відтворення родючості грунтів // Економіка АПК. – 2004. - №9. – С. 33-36
58. Комов Н. Государственное регулировании земельных отношений в условиях рыночной экономики // АПК: экономика, управление. 1999. - №3. – С. 3-7.
59. Кучер О. Земельний фонд як об’єкт державного управління // Економіка України. – 2000. - №1. – С. 59-64.
60. Кучма Л.Д. Дбаючи про село, ми забезпечуємо майбутнє // Економіка АПК. – 2004. - №11. – С. 3-10.
61. Лазня І.В. Відносини власності в умовах формування ринкової економіки в Україні // Афтореферат дис. на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. – К. – 1997. – 33 с.
62. Лазня І., Рибалкін В. Загальний закон власності // Економіка України. – 2001. - №9. – с. 43-50.
63. Литвин Ю.О. Сучасний стан і перспективи розвитку земельних відносин в аграрній сфері економіки України // Держава і регіони. – 2004. - №3. – С. 116-120.
64. Литвин Ю.О. Реформування земельних відносин у Кіровоградській області // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 6 т. – Вип. 207. Т. 5. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1434-1442.
65. Литвин Ю.О., Олексюк В.О. Наукові засади земельних відносин та їх складові // Вісник Дніпропетровського державного аграрного. – Дніпропетровськ: ДДАУ. – 2006. – № 1.– С. 194-198.
66. Литвин Ю.О. Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві Кіровоградської області // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 2.– С. 158-162.
67. Литвин Ю.О. Регіональні особливості економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь // Агросвіт . – 2008. – № 8.– С. 15-19.
68. Литвин Ю.О. Проблеми відродження продуктивності сільськогосподарських угідь України // Матеріали науково-практичної конференції "Дні науки гуманітарного університету «Запорізький інститут державного та муніципального управління». – Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2005. – С. 141-142.
69. Литвин Ю.О. Напрями державного регулювання розвитку земельних відносин // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства”. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2008. – С. 71-72.
70. Литвин Ю.О. Соціально-економічний потенціал форм власності на землю// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Стратегія забезпечення сталого розвитку України ”. – Київ: РВПСУ, 2008. – С. 256-257.
71. Ленин В.И. Капитализм в сельском хозяйстве // Полн. собр. соч. – Т. 4. – С.95-152.
72. Лукінов І.І. Продовольча безпека та її гострота у світовому вимірі // Економіка АПК. – 2001. - №4. – С. 33-36.
73. Лукінов І.І. Стратегія і механізм пореформеного розвитку національного АПК // Економіка АПК. – 2002. - №8. – С. 6-10.
74. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки. – К.: ННЦ і АЕ, 2005. – 682 с.
75. Макеенко М.И. Собственность, и аренда // АПК: экономика, управление. – 2001. -- №8. С.69-74.
76. Малий І. До питання про теорію земельної ренти та проблеми реформування земельних відносин // Економіка України. – 2000. -- №8. – С.49-54.
77. Малік М.Й., Зіновчук В.В., Лупенко Ю.О. Основи аграрного під-приємництва /За ред. М.Й. Маліка. - К.: Інститут аграрної економіки, 2001. - 582 с.
78. Мартин О.М. Проблеми формування ринку сільськогосподарських земель в Україні // Регіональна економіка. – 2004. - №2. – С. 136-141
79. Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т.1. – 415 с.
80. Мельник Л.Л. Земельна реформа в сільському господарстві: її підсумки, сучасний стан і перспективи розвитку // Держава і регіони: Серія: Економіка та підприємництво. 2004. - №2. – С. 132-135.
81. Мельник Л.Ю. Основи підприємства та ринкової економіки. – Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 175 с.
82. Мельник Л.Ю., Корецький М.Х. Держава і власність. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 409 с.
83. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Концентрація виробництва в сільському господарстві: тенденції і перспективи // Економіка АПК. – 2002. - № 2. – С.11-17.
84. Мельник Л.Ю., Макаренко А.П. Соціально-економічна оцінка землеволодіння та землекористування в аграрній сфері економіки // Економіка АПК. - 2003. - №2. – С. 118-122.
85. Мельник Л.Ю., Литвин Ю.О. Соціально-економічні аспекти приватної власності на землю сільськогосподарського призначення // Держава та регіони: Серія: економіка та підприємництво. 2004. - №2. – С. 135-140.
86. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Політична економія; Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги. - 2005. – 430 с.
87. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Мельник Л.Л., Макаренко А.П. Основи економічної теорії для менеджерів; Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги. - 2007. – 532 с.
88. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Економічна теорія – політекономічний аспект. - Навчальний посібник. – К.: Кондор. - 2008. – 524 с.
89. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Зміст та складові господарського механізму у ринковій економіці // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - №24 – С. 10-12
90. Мельник Л.Ю., Селівестров В.В. Теоретичні аспекти ринку землі // Держава та регіони: Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - №6. – С. 205-209.
91. Мельник Л.Л., Литвин Ю.О. Наукові засади оптимуму землекористування у сільському господарстві //Агросвіт. – 2008. – № 3.– С. 4-9.
92. Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Форми господарювання і земельні відносини в сільськогосподарському виробництві України // Економіка АПК. – 1996. - №12 – С. 12-19.
93. Мессель-Веселяк В.Я. Методологічні та методичні принципи грошової оцінки сільськогосподарських угідь // Економіка АПК. – 2001. - №3. – С. 11- 16
94. Месель–Веселяк В.Я. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва //Економіка АПК. – 2005. - № 6. – С.17-26.
95. Михасюк І. Розвиток приватних агро формувань і подолання аграрної кризи // Економіка України. – 2000. – С. 62-66.
96. Москаленко А. Еволюція орендного землекористування: зарубіжний та вітчизняний досвід // Економіка України. – 2001 - №9. – с. 88-94.
97. Мочерний С., Устенко О. Предмет економічної теорії // Економіка України. – 2003. -- №10. – С. 4-10.
98. Назаренко О.В. Вплив орендних відносин на оптимізацію землекористування в аграрних підприємствах // Економіка АПК. – 2006. - №1. – С. 91-96
99. Нечипоренко О.М. Світова практика розвитку земельних відносин // Економіка АПК. – 2007.- №4.- С. 155-157.
100. Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. - №9. – С. 81-84
101. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006.– 544 с.
102. Новиков Ю., Логвіна О. До питання про створення національного земельного банку України // Економіка України. – 2003.- №2.- С. 17-22.
103. Ожегов Словарь русского языка 16-е изд. испр. – М.: Рус. яз, 1984. – 797 с.
104. Онищенко О. Завершення початкового етапу формування нової організаційної структури сектора // Економіка України. – 2001. – №7. – С. 59-68.
105. Павлишенко М. Яка власність на землю нам потрібна? // Економіка України. – 1996. – №4. – С. 59-66.
106. Пасюта А.А. Власність на землю як економічна категорія // Економіка АПК. – 2007. - № 2. – С. 22-26
107. Паювання сільськогосподарських земель та структурна перебудова в сільському господарстві України: Посіб., 4-е вид., випр. та допов. – К.: RONCO, 2000. – 222 с.
108. Підприємство в аграрній сфері економіки // М.И. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В.Романова та ін. / За ред. П.Т. Саблука, М.Й.Маліка. – К.: ІАЕ, 1998. – 514с.
109. Политэкономический словарь. Под ред. Борисова Е.Ф. и др. – М.: Политиздат, 1964. – 303 с.
110. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2002. – 412 с.
111. Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (затверджено наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Мінсільгосппроду України та УААН 27.11.95) // Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – С.442-452.
112. Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» від 4 лютого 2004 року № 122 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 5. - С. 39. – Ст. 241
113. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 23 березня 1995 року № 213 (в редакції від 5 липня 2004 року) //www.zakon.rada.gov.ua
114. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Методику грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасову)» від 23 березня 1995 року № 213 / Практичний посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка / ІАЕ УААН. – К., 1997. – 647 с.
115. Постанова Кабінету Міністрів України «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” від 11 жовтня 2002 року № 1531// Офіційний вісник України. – 2002. - № 42. – Стор. 144. – Ст. 1941.
116. Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні: Посібник. – К.: Століття, 1998. – 126 с.
117. Про власність: Закон України / Право власності на землю та його захист. Зб. нормати¬вно-правових актів / Упорядник Камлик М.І.-К.:Атака, 2002.-448 с.
118. Про внесення змін до ст. 2 Закону України “Про селянське (фермерське) господарство” // Відомості ВРУ. – 2000. – № 51-52. – С.448.
119. Про оренду землі: Закон України // Відомості ВРУ. – 2000. – № 32. – С.234.
120. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”: Закон України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.54.
121. Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю”: Закон України №378/96-ВР // Відомості ВРУ. – 1996. – № 45. – С.238.
122. Про господарські товариства (витяг): Закон України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.39-42.
123. Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою: Постанова Кабінету Міністрів України № 449 від 2 квітня 2002 року // Зібрання законодавства України, серія № 1: Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. – 2002. – № 20. – С.31.
124. Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай): Постанова Кабінету Міністрів України №801 від 12 жовтня 1995 // Зібрання постанов уряду України. – 1996. – № 2. – С.63.
125. Про заходи ефективного використання зрошуваних земель в 1997 році № 454 від 17.05.1997 р.: Постанова Кабінету Міністрів України // Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. – 12.05.-5.06.1997. – С.38.
126. Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення: Указ Президента України № 168/2000 від 04.02.2000 р. // Урядовий кур’єр. –2000. – № 29 (1711). – С.11.
127. Про земельну реформу: Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року // Відомості ВРУ. – 1994. – № 27. – С.229.
128. Про колективне сільськогосподарське підприємство (витяг): Закон України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.30-32.
129. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи в сфері сільськогосподарського виробництва: Указ Президента України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.57-58.
130. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України №1529/99 // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 230. – 8 грудня . – С.4.
131. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. – № 417.- С.188.
132. Про порядок ведення державного земельного кадастру (витяг): Положення // Приватизація землі та реорганізація колективних сільсько-господарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998.– С.80-81.
133. Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або підсобного господарства: Постанова КМУ №118 // Агрокомпас. –2000. – № 3. – С.11.
134. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 8.08.1995, №720/95. Аграрна реформа в Україні 1990-1996: Законодавчі акти і нормативно-методичні документи / За ред. М.В. Зубця. – К., 1996. – С.25.
135. Про приватизацію земельних ділянок: Декрет Кабінету Міністрів України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.56.
136. Про прискорення земельної реформи та приватизації землі (витяг): Постанова Верховної Ради України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фонд Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.79.
137. Про селянське (фермерське) господарство: Закон України / Право власності на землю та його захист. Зб. нормати¬вно-правових актів / Упорядник Камлик М.І.-К.: Атака, 2002.-448 с.
138. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України // Відомості ВРУ. – 1997. – № 39. – С.261.
139. Про форми власності на землю: Закон України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.25.
140. Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею: Постанова Верховної Ради України // Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні. Додатки. Міжнародна Фінансова Корпорація спільно з Британським Фондом Ноу-Хау: Століття, 1998. – С.61-78.
141. Програма діяльності Держкомзему у вирішенні проблемних питань у галузі земельних відносин в Україні // Землевпорядний вісник: Наук.-виробн. журнал. – К.: Урожай, 2005. - №2. – С.4-6.
142. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т-1. К.: ІАЕ, 2000. – 732 с.
143. Прус Ю.О. Формування та виплата орендної плати за земельні паї // Економіка АПК. – 2004. - №8. – С. 87-93
144. Рибалкін В. Ринок як економічний інститут власності // Економіка України. – 2001. - №2. – С. 42-49.
145. Роєнко О.А. Оптимізація розмірів орендної плати за землю // Економіка АПК. – 2004. - №4. – С.66-69
146. Романова Л.В. Формування підприємництва в аграрному секторі в умовах реформування відносин власності // Економіка АПК. – 1996. – №1. – С. 18-23
147. Русан В.М. Економіко-екологічний механізм раціонального сільськогосподарського землекористування // Економіка АПК. – 2006. - № 4. – С. 31-37
148. Саблук П.Т. Стан економіки і реформ в агропромисловому комплексі України та завдання вчених економістів-аграрників // Економіка АПК. – 1999. - №1. – С. 3-31.
149. Саблук П.Т. Підвищення ролі аграрної економічної науки у формуванні та реалізації аграрної політики в Україні // Економіка АПК. – 2001. - №3. – С. 3-10.
150. Саблук П.Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання // Економіка АПК. – 2007 - №2. – С. 3-8.
151. Селіверстов В.В. Проблеми удосконалення ціноутворення на землі сільськогосподарського призначення // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – № 1.– С. 301-303
152. Селіверстов В.В., Топалов А.Д. Особливості формування земельних відносин у ринкових умовах // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 5.– С. 268-271
153. Сенчуков В., Семенюк В. Какая собственность на землю нужна Украине // Экономика Украины. – 2000 №2. – С. 62-70.
154. Ситник В.П. Трансформація агропромислового комплексу України в ринкових умовах: Автореферат дис. доктора екон. наук. – К., 2002. – 36 с.
155. Словарь иностранных слов. – 14-е изд., испр. – М.: Рус.яз., 1987. – 608 с.
156. Статистичний збірник «Сільське господарство України за 2006 рік/ Державний комітет статистики України. – К., 2007. – 367с.
157. Степанов В. Приватизація землі в Україні: проблеми та перспективи. – К: Наша Земля, 2004. – 143 с.
158. Теоретичні основи Державного земельного кадастру. За заг. ред. Ступеня М.Г. – Львів: Новий світ – 2000, 2003. – 336 с.
159. Томич І.Ф. Фермерські господарства на шляху розвитку // Економіка АПК. – 1999. – №11. – С. 59-60
160. Тонюк М.О. Трансформація відносин власності на землю та землекористування як передумова становлення земельного ринку в Україні. – Економіка АПК. – 2005. - №4. – С. 69-75.
161. Тонюк М.О. Становлення ринку землі в перехідний період аграрної економіки // Економіка АПК. – 2005. - №11. – С. 133 – 137
162. Третяк А.М. Концептуальні проблеми розвитку грошової оцінки земель в Україні. – Київ: Інститут землеустрою УААН, 2001. – 52 с.
163. Туган–Барановський М. Політична економія. Курс популярний. – К.: Наук. думка, 1994 – 263 с.
164. Указ Президента України від 19 січня 1999 р. № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» // Офіційний вісник України. – 1999. - № 3. – С. 11.
165. Указ Президента України «Про Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001–2005 роки» від 30 травня 2001 року № 372/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 22. – С. 34. – Ст. 986
166. Указ Президента України від 25 липня 2006 р. № 644/2006 «Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 30. – С. 14. – Ст. 2127
167. Указ Президента України «Про оренду землі» від 23 квітня 1997 року № 367/97 // Офіційний вісник України. – 1997. - № 17. – С. 6.
168. Федоров М.М. Економічні проблеми земельних відносин у сільському господарстві. К.: ІАЕ, 1998.- С.12.
169. Федоров М.М. Методичні підходи коригування показників економічної оцінки земель // Економіка АПК. – 1998. – № 7. – С.28-32.
170. Федоров М.М. Організаційно-економічні передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2003 - №1 – С. 28
171. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 635 с.
172. Чаянов А.В. Избранные произведения: Сборник. – М.: Моск. рабочий. – 1989. – 368 с.
173. Черняков Б.А. Роль и место крупнейших сельскохозяйственных предприятий в аграрном секторе США // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2001. - №5. – С. 9-12.
174. Шиян Д.В. Закономірності динаміки ціни землі в США у контексті теорії ренти // Економіка АПК. – 2005. - №10. – С. 134-140.
175. Школьний О. До проблеми формування Україною конкурентної стратегії експорто-орієнтованих галузей АПК // Економіка України. – 2003. - №5. – С. 54-59.
176. Шутьков А. Повышение эффективности агроэкономических исследований // АПК: управление. – 1993. – 35. – С.22-27
177. Юрчишин В.В. Про запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2005. - № 10 – С. 97-100
178. 2002 Census of Agriculture. United States Summary and State Data. Vol. 1. Cerographic. Area Series. Part. 51. U.S. Department of Agriculture. Issued June 2004.
179. Agricultural Statistics United States, Department of Agriculture. Washington, 1993. - 517 p.
180. Christopher Ritson. Agricultural Economics Principles and Policy. Boulder, Colorado: Westview Press, 1997. - 409 p.
181. Challenges for the Agro-food Sector іn Europіan Transіtіon Countrіes // OECD Polіcy Brіefs, Aprіl 2001, p. 3.
182. Heyne Payl. The Economics Way of Thinking. Fisth Edition – University of Washington – Science Research Associates – 1987. – 704 p.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)
150
Скачать бесплатно 20901.doc 





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины



Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:


© 2006-2016. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.