У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Количество страниц 203
ВУЗ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Год сдачи 2008
Содержание ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ
ПІДПРИЄМСТВ 10
1.1. Поняттєво-категоріальний апарат системи
бізнес-взаємодії підприємства 10
1.2. Механізм функціонування підприємства
в системі взаємодії 29
1.3. Бізнес-взаємодія в системі управління
підприємством 40
Висновки до розділу 1 51
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ І УМОВ ФОРМУВАННЯ СИСТЕ-
МИ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ В МЕТАЛУРГІЙНІЙ ГАЛУЗІ 54
2.1. Сучасний стан металургійної промисловості України 54
2.2. Аналіз бізнес-процесів металургійних підприємств
у системі бізнес-взаємодії 73
2.3. Формування системи бізнес-взаємодії
металургійних підприємств 95
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ
МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ 130
3.1. Управління системою бізнес-взаємодії металургій-
них підприємств і порядок її функціонування 130
3.2. Інформаційне забезпечення системи
бізнес-взаємодії 142
3.3. Методичний підхід до оцінки ефективності
системи бізнес-взаємодії 157
Висновки до розділу 3 178
ВИСНОВКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 200


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БВ – бізнес-взаємодія;
БП – балансовий прибуток;
ВК – власний капітал;
ГМК – гірничо-металургійний комплекс;
ДЗ – довгострокові зобов'язання;
ЗМІ – засоби масової інформації;
МК – металургійний комбінат;
ПДВ – податок на додану вартість;
СБВ – система бізнес-взаємодії;
СЗП – система збалансованих показників;
CRM – взаємини зі споживачами.

ВСТУП

Актуальність теми. Україна підсилює інтеграцію до світогосподарських зв’язків. З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних галузей економіки необхідним є підвищення ефективності та технологічного рівня виробництва, якості продукції, що виробляється, а також зміцнення позицій у конкурентній боротьбі. Все це обумовлює необхідність подальшої інтеграції бізнесу та пошуку сучасних форм бізнес-взаємодії промислових підприємств. Як свідчить зарубіжний досвід, сучасні форми співпраці та бізнес-взаємодії об’єднують в єдину мережу управлінські інструменти й ідеологію менеджменту промислових підприємств незалежно від сфери та масштабів діяльності.
Україна істотно відстає в розвитку цього напряму, що й обумовило актуальність обраної теми дослідження. Дане відставання характеризується тим, що на підприємствах фактично відсутні методики застосування системи бізнес-взаємодії. Відомо, що ринок швидкими темпами трансформується, а його структуризація та наповнення призводять до того, що на перший план висуваються товарно-грошові відносини, які доповнені системою бізнес-взаємодії, що сприяє збільшенню ринкової вартості підприємства. Тому, здійснюючи ринкові перетворення, доцільно визначити та проаналізувати передумови, фак¬тори, які впливають на динаміку формування та розвитку системи бізнес-взаємодії на промислових підприємствах України, зокрема металургійних.
Розвиток економіки на інноваційній основі об’єктивно сприяє підвищенню конкуренції, особливо на підприємствах, пов’язаних із поставками і подальшою експлуатацією дедалі складніших у технологічному й експлуатаційному відношенні товарів. Зростання конкуренції у свою чергу змушує підприємства формувати систему, що здатна втримувати клієнтів і залучати нових. Крім того, підприємство як економічний суб’єкт у ринкових умовах взаємодіє з іншими суб’єктами, що й визначає міру досягнення встановлених підприємством цілей.
Проблеми системи бізнес-взаємодії та її окремих складових досліджу¬ються у працях Н.М. Абдикєєва, Н. Вудкока, П. Гембла, Я. Гордона, К. Грен¬рооса, Т.П. Данько, С.В. Ільдеменова, В.Г. Єліферова, Ф. Котлера, В.С. Лісіна, Г. Мінцберга, Д. Ратмела, М. Стоуна, К. Хаксевера, А.-В. Шеєра. Останнім часом в Україні також приділяється значна увага формуванню теорії бізнес-взаємодії на металургійних підприємствах. Серед учених-економістів, які працюють у цій сфері в Україні, слід відзначити Г.А. Агужена, О.І. Амошу, С.С. Аптекаря, Д.В. Журавля, В.М. Клименка, К.І. Ладиченко, О.Ю. Лактіонову, С.В. Мельниченко, С.В. Момота, М.Г. Чумаченка.
У вітчизняній економіці є спроби використання зарубіжних методик, які, однак, не адаптовані й мало придатні для специфіки роботи підприємств. Такі методики не враховують національних особливостей формування ринку і, крім того, не носять комплексного, системного характеру (упроваджуються тільки окремі складові системи бізнес-взаємодії), що вплинуло на вибір теми дисертаційної роботи, визначило її цілі й завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України у межах тем: «Державне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні» (номер держреєстрації 0103U007371, 2003-2006 рр.), де запропоновано вдосконалення сервісної системи металургійного підприємства в системі бізнес-взаємодії для збільшення чисельності клієнтів і активів підприємства; «Розвиток регіону в умовах зростання відкритості національної економіки» (номер держреєстрації 0106U009513, 2006-2009 рр.), в якій визначено методичні підходи до оптимізації діяльності промислових підприємств на основі створення сучасних організаційних форм в умовах зростання відкритості регіональної економіки.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління металургійними підприємствами на основі їх бізнес-взаємодії.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:
узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи взаємодії промислових підприємств у ринковому середовищі;
проаналізовано передумови формування системи бізнес-взаємодії про¬мислових підприємств у ринкових умовах та визначено її вплив на ефективність функціонування учасників системи;
проаналізовано стан і тенденції розвитку світового ринку металопро-
дукції та металургійної галузі України в умовах трансформаційних змін;
удосконалено науково-методичні основи формування бізнес-процесів металургійних підприємств з урахуванням впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища;
розроблено методичні підходи до оптимізації структури управління системою бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі багато¬рівневості;
розроблено і обґрунтовано науково-методичні рекомендації з формування комплексної інформаційної системи на основі оптимізації її структури та складу з метою підвищення ефективності бізнес-взаємодії промислових підприємств;
запропоновано систему збалансованих показників ефективності діяльності системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств.
Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси управління металургійними підприємствами на основі бізнес-взаємодії в ринкових умовах.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні і практичні підходи до формування системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вчених-економістів зарубіжних країн, держав СНД і України із проблем теорії взаємодії, управління взаємовідносинами і маркетингу. Фактологічною основою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, мате¬ріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.
У ході дослідження використовувалися такі методи: діалектичний, який дозволив розглянути проблеми у взаємозв’язку й розвитку (дослідження процесу становлення теорії взаємодії та маркетингу взаємовідносин у зарубіжній і вітчизняній теорії та практиці); аналітичні методи (аналіз структури й повноти взаємодії, системи бізнес-взаємодії на підприємствах, якості наданих послуг та їх ефективності); моделювання (формування моделі системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств), групувань (визначення основних складових
структури системи бізнес-взаємодії підприємств-суб’єктів ринку); експертних оцінок та SERVQUAL (оцінка якості системи бізнес-взаємодії).
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є поглиблення існуючих теоретичних положень щодо підвищення ефективності бізнес-взаємодії промислових підприємств та розробка науково-практичних рекомендацій з оптимізації сучасних форм їх співпраці на внутрішньому і зовнішньому ринках металопродукції в умовах загострення конкурентної боротьби.
Результати, що визначають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
обґрунтовано концептуальний підхід до формування системи бізнес-взаємодії як ітеративного інноваційного процесу на основі планування, організації і контролю взаємодії суб’єктів даної системи, що є підґрунтям розробки їх стратегії та спрямовано на збільшення ринкової вартості бізнесу;
розроблено науково-методичні підходи до формування багаторівневої організаційної моделі бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі створення двох постійних рівнів (внутрішнього та вертикального) і тимчасової мережі, що сприятиме оптимізації їх потенціалу та підвищенню стійкості в ринкових умовах;
удосконалено:
наукові підходи до групування основних факторів маркетингового середовища з метою визначення їх впливу на ефективність та результативність бізнес-процесів промислових підприємств для зміцнення конкурентних переваг в умовах невизначеності;
методичні підходи до формування ефективної системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі максимальної узгодженості та оптимізації дій учасників системи з виробництва та реалізації продукції (вгору – із постачальниками, вниз – із споживачами), що сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності;
визначення комплексної оцінки ефективності системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств із використанням показників, які визначають її рівень і характер та стійкість партнерських зв’язків із персоналом, постачальниками, споживачами, клієнтами, контактними аудиторіями;
дістали подальшого розвитку:
теоретичні основи управління взаємодією промислових підприємств, які полягають в уточненні сутності основних категорій, класифікації бізнес-процесів, визначенні передумов формування ефективної системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств, сегментуванні споживачів;
оцінка маркетингового середовища металургійного підприємства на підставі ранжування клієнтів з метою визначення найбільш привабливих та впливових груп, що підвищує ефективність механізму задоволення їх потреб;
підходи до оптимізації інформаційного забезпечення системи бізнес-взаємодії промислових підприємств на основі використання переваг сучасних інструментів та засобів, що створює передумови підвищення результативної та стабільної діяльності суб’єктів системи.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані положення та практичні рекомендації дозволяють упровадити систему бізнес-взаємодії на підприємствах металургійної галузі, а також оцінити її ефективність на основі оцінки якості системи бізнес-взаємодії. Одержані в дисертації висновки та рекомендації мають прикладний характер і використані Міністерством промислової політики України (Департамент металургійної промисловості) при формуванні нової редакції Державної програми реформування й розвитку гірничо-металургійного комплексу (довідка № 01/2-1-916 від 16.10.2007 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (лист №1823/01.10 від 24.09.2007 р.) при наданні консалтингових та посередницьких послуг металургійним підприємствам, ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (довідка № 12/1210 від 08.10.2007 р.) при оптимізації системи управління підприємством.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є особистим науковим здобутком автора, які сприяють удосконаленню основ управління системою бізнес-взаємодії промислових підприємств.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й були схвалені на науково-практичних конференціях: VII науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (м. Павлоград, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Образование и наука без границ – 2005» (м. Прага, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів» (м. Маріуполь, 2006 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов» (м. Сімферополь, 2006 р.), Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у
10 наукових працях, з яких 5 статей у спеціалізованих наукових виданнях,
5 матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить
3,62 д.а., всі публікації одноосібні.
Список литературы ВИСНОВКИ

Проведені в дисертації дослідження теоретичної та методичної бази формування системи бізнес-взаємодії промислового підприємства дозволяють зробити нижченаведені висновки:
Визначено, що будь-яка взаємодія носить риси соціальності, але взаємодію доцільно розділяти по видах (соціальна, економічна) залежно від поставленої суб'єктом взаємодії мети. Інакше кажучи, цілі суб'єкта можуть бути некомерційними, тоді взаємодія буде соціального, тобто набуває більшою мірою соціального характеру; або цілі можуть бути комерційними (прибуток), тоді взаємодія набуває переважно економічного характеру.
Ураховуючи дослідження видів взаємодії в сучасній економічній системі, їх доцільно доповнити, тому що вони відображають форми взаємодії: співробітництво, кооперація, партнерство, спів-конкуренція. У результаті виділено форми взаємодії, сутність яких досить відмінна від поданих Ю. Неймером.
Дослідження етимології поняття «взаємодія» дозволило дати його авторське трактування: взаємодія – це циклічний соціальний або економічний процес, що передбачає досягнення певних цілей (комерційних або некомерційних) і обумовлений взаємним впливом суб'єктів (об'єктів), що приводить до їх взаємного розвитку.
Установлено, що бізнес-взаємодія являє собою процес. Але його специфіка й відмінність полягає в тому, що за своєю суттю бізнес-взаємодія передбачає наявність чітко визначених цілей, як то: зниження витрат, зростання ефективності операційної діяльності, підвищення прибутку. Дане припущення дозволило сформулювати поняття бізнес-взаємодії, сутність якого полягає в тому, що це системний, циклічний процес, який передбачає вплив суб'єктів один на одного для досягнення певних цілей (комерційних або некомерційних) і обумовлений взаємним впливом суб'єктів, що приводить до їх загального розвитку й підвищення ефективності діяльності кожного із суб'єктів окремо.
Визначено, що система бізнес-взаємодії являє собою ітеративний інноваційний процес, який передбачає взаємний вплив суб'єктів (об'єктів) і спрямований на збільшення ефективності діяльності кожного із суб'єктів (об'єктів) окремо, що діють у даній системі.
У результаті дослідження механізму взаємодії суб'єктів у ринковому середовищі установлено, що функціонування підприємства в ринковому середовищі являє собою процес генерації, наступної передачі та прийняття різних потоків (матеріальних і нематеріальних) у межах економічної системи, які забезпечують результативність роботи.
Визначено, що суб'єкти системи бізнес-взаємодії забезпечують і підтримують функціонування підприємства в ринковому середовищі, і виходячи з важливості суб'єктів у забезпеченні функціонування підприємства, запропоновано розділити їх на групи: 1 – стратегічна (представлена персоналом підприємства, що забезпечує функціонування підприємства і його адаптацію до змін ринкового середовища); 2 – життєво важлива (представлена постачальниками та споживачами, які одержують і передають відповідні потоки); 3 – підтримуюча (представлена контактними аудиторіями, які забезпечують інформаційну взаємодію підприємства з економічною системою); 4 – має вплив (представлена конкурентами, які тією або іншою мірою впливають на функціонування підприємства).
Установлено, що механізм функціонування підприємства являє собою систему процесів, які виникають при взаємодії певних суб'єктів і об'єктів і передбачають перетворення початкового стану підприємства для досягнення певних цілей.
Сформовано узагальнену модель п'яти сил взаємодії, що містить суб'єктів, які взаємовпливають один на одного і сприяють зростанню ринкової вартості підприємства й суб'єктів першого-третього рівня взаємодії. Удосконалено систему відносин при бізнес-взаємодії на третьому рівні металургійних підприємств, у межах якої адаптовано елементи з урахуванням специфіки підприємств даної галузі.
Стосовно до предмета дослідження класичне визначення управління доцільно доповнити функцією взаємодії та сформулювати дане визначення в такий спосіб. Управління – це сукупність процесів планування, організації, взаємодії, мотивації та контролю, спрямованих на установлення й наступне досягнення цілей підприємства.
Визначено, що внесок суб'єктів прямого впливу – постачальників і споживачів (клієнтів) у функціонування підприємства пріоритетний. Це обумовлюється тим, що виробничі підприємства часто мають безперервний виробничий цикл, що змушує їх формувати твердий технологічний ланцюг для забезпечення ефективного функціонування. Слід зазначити, що підприємства, яким вдається сформувати його, підвищують свою ефективність функціонування. Розвиток бізнес-взаємодії може допомогти у створенні стабільного технологічного ланцюга, тому що часто підприємства-постачальники, виробник і споживачі не є пов'язаними організаційно, а тільки юридично (договорами поставок), що надає даному зв'язку певну частку ризику невиконання договірних зобов'язань. Система бізнес-взаємодії може бути мотивацією для взаємовигідної довгострокової взаємодії.
У межках системи бізнес-взаємодії в роботі із клієнтами доцільно використати більшою мірою аутсорсинговий тип, що заснований на залученні стратегічних клієнтів для виконання окремих операцій, пов'язаних із передпродажною підготовкою та збутом продукції.
Виділено фактори, що роблять ключовий вплив на розвиток даного ринку й ініціюють прискорення процесів формування систем бізнес-взаємодії в металургійному секторі України: фактор стабілізації та розвитку економіки України в цілому; політико-законодавчий фактор; інноваційно-технологічний фактор; фактор впливу глобалізації на інтеграційні процеси в галузі; екологічний фактор.
Виявлено передумови, які забезпечують необхідність і доцільність створення й упровадження системи бізнес-взаємодії на підприємствах чорної металургії: посилення конкуренції на зовнішньому та внутрішньому ринках металопродукції; необхідність диверсифікованості виробничих можливостей підприємств; зміна асортиментної та регіональної структур продажів металопродукції; зношеність основних засобів металургійних підприємств; зношування металофонду України й низькі темпи його відновлення; підвищення попиту на металопродукцію на внутрішньому ринку; зростання імпорту металопродукції на внутрішній ринок; зміна вимог споживачів не тільки до якості продукції, але й до сервісу поставок; збільшення темпів модернізації та відновлення металургійного виробництва; підвищення темпів зниження завантаженості виробничих потужностей; підвищення вартості енергоносіїв і як наслідок – скорочення прибутковості металургійних підприємств.
Визначено, що в цілому чинники маркетингового середовища позитивно впливають на діяльність підприємства (+86 балів), із них -6 балів – це чинники макромаркетингового середовища, а +92 бали – чинники мікромаркетингового середовища. Негативний вплив макромаркетингового середовища формується за рахунок таких чинників: політико-правових (-27 балів), соціально-демографічних (-8 балів), економічних (-1 бал). Позитивний вплив здійснюють техніко-технологічні чинники (+30 балів). Отже, найбільш негативно впливає макромаркетингове середовище. Стосовно мікромаркетингового середовища слід зазначити, що за більшістю чинників воно позитивно впливає на діяльність ЗАТ «Iстiл-Україна», що в сукупності складає +92 бали, з яких найбільшим позитивним впливом визначаються такі чинники: маркетинг (+30 балів), клієнти (+20), економічний потенціал підприємства (+18), постачальники (+14), персонал (+10 балів).
Дослідивши сукупність постачальників, виділено кілька характерних особливостей: основна кількість постачальників максимально наближена до місць споживання, що забезпечує своєчасність, мобільність і безперервність поставок, це є важливим чинником для безперервного виробництва; у межах поставок кожної позиції устаткування або комплектуючих спостерігається формування взаємин із декількома постачальниками ідентичної продукції, що сприяє зниженню ризику недопоставок (у цьому випадку підприємства дотримуються принципу диверсифікованості поставок); більша чисельність постачальників характеризує складності у формуванні бізнес-взаємодії.
Моніторинг взаємодії з постачальниками сировинних ресурсів дозволив поділити українські металургійні підприємства на чотири групи за мірою їх доступу до сировинної бази: повністю забезпечені власною сировиною (базовим виробництвом у металургійному переділі – шахтами з видобутку коксівного вугілля, коксохімічним виробництвом, гірничо-збагачувальним комбінатом); достатньою мірою забезпечені власною сировиною підприємства (мають великий відсоток власної сировини у виробництві); підприємства в незначній мері забезпечені власною сировинною базою; підприємства не забезпечені власною сировиною.
Моніторинг доступу до збутових систем металургійними підприємствами дозволив виділити дві групи: підприємства, забезпечені власними збутовими системами й мережею підприємств-споживачів із системою «вертикального збуту» (у межах групи); інші компанії, не мають потужної корпоративної системи збуту та «вертикального споживання», тому збут здійснюється через торговельні доми, як наслідок – компанії більш піддані впливу кон'юнктурно-цінових коливань на ринках. Виявлення міри доступу підприємств до фінансових ресурсів дозволило їх поділити на дві групи: підприємства, забезпечені власними фінансовими ресурсами, й інші компанії, які використовують позикові кошти неафілійованих банків.
Виділені групи клієнтів показали, що: чотири підприємства дають металургійному підприємству 44% сукупного обсягу продажів; дев'ять підприємств дають 67,5% сукупного обороту; двадцять підприємств дають 32,5% обороту (групи Medium та Light). Як свідчать їх аналіз, прибуток кожного із двадцяти підприємств (групи Medium та Light разом) менше, ніж від одного з дев'яти підприємств, що входять до пріоритетних груп. При цьому клієнти, як правило, вимагають однакового рівня обслуговування і якості послуг. Проте, з огляду на специфіку промислового ринку в цілому, ці вимоги й умови групи Medium та Light є слабко аргументованими.
Запропонований рейтинг привабливості клієнтів є для підприємства показником задоволеності клієнтів у результаті роботи системи бізнес-взаємодії. У цьому випадку вони цінні та привабливі для підприємства настільки, наскільки їх потреби задоволені підприємством щодо: сортаменту продукції та її якостей; цін; рівня обслуговування; зручності доступу до складу та ін.
Дослідження якості взаємодії персоналу металургійних підприємств дозволяє стверджувати, що при впровадженні СБВ потрібен перехід в управлінні цією системою від функціонального до процесного підходу. Виділено кілька варіантів інформаційної взаємодії (інформаційного обміну) соціальних систем. У межах базового підприємства за ознакою єдності визначено три пари «взаємодоповнюючих» груп. Виявлено, що «кільцеві» відносини можливі саме для контролю, як відкритої взаємодії. При цьому характерні для СБВ сильні та слабкі сторони.
Визначено, що взаємодія персоналу всередині підприємства утворює систему внутрішнього маркетингу, що складається з такої робочої обстановки й діяльності, яка мотивує персонал до сприятливої реакції на вимоги орієнтуватися на споживача. У випадку формування СБВ внутрішній маркетинг являє собою процес визначення, установлення, підтримки, розширення й за необхідності завершення відносин із співробітниками й іншими внутрішніми споживачами на всіх рівнях підприємства для задоволення вимог усіх задіяних сторін, що формується за допомогою обміну взаємними зобов'язаннями та їх виконання.
Виявлено, що структура маркетингу в металургійних підприємствах приділяє найбільше уваги взаємодії із клієнтами (споживачами), тоді як інші елементи СБВ є допоміжними, а сама структура взаємодії має фрагментарний вигляд.
Визначено можливість пріоритету не внутрішньої структури й поділу функцій між підрозділами, а створення внутрішніх маркетингових мереж. Мережна форма організації СБВ у межах служби маркетингу є альтернативою традиційній ієрархічній структурі. Запропоновано взяти за основу СБВ металургійного підприємства міжмережні зв'язки, які носять довгостроковий характер у дусі співробітництва. Мережа, як правило, управляється командою (найчастіше це служба маркетингу, що функціонує як координаційний центр), яка створена в її межах, визначає потреби споживачів, розробляє продукти й формує джерела поставок. Функціонування такого типу СБВ засновано на принципі «павутини» – їй властиві тісні зв'язки між вузлами й координуючим підприємством (у цьому випадку металургійне підприємство і його служба маркетингу виступає як координатором роботи мережної структури). При цьому кожне вузлове підприємство працює незалежно, лише виконуючи завдання, поставлені центральним підприємством.
Зважаючи на те що СБВ побудована за мережним принципом, має місце внутрішня мережа й зовнішня. Відповідно до цього й будуть формуватися інформаційні потоки. Внутрішня мережа забезпечує нагромадження й аналіз інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства. Зовнішня мережа забезпечує збір, аналіз і нагромадження інформації про суб'єктів СБВ: клієнтів (металотрейдерів і кінцевих споживачів), постачальників, конкурентів, контактні аудиторії. Виділено два типи інформаційних потоків, які управляють операціями у внутрішній і зовнішній мережі: 1) вимоги по плануванню та координації; 2) вимоги оперативного характеру.
Інформаційне забезпечення системи бізнес-взаємодії буде містити відповідні підсистеми: взаємодії з постачальниками, клієнтами, конкурентами, контактними аудиторіями й між персоналом підприємства. При чому ядром даного інформаційного забезпечення є підсистема досліджень, що належить до взаємодії персоналу металургійного підприємства. В основу формування інформаційного забезпечення варто покласти структуру інформаційної системи В. Шкардуна, адаптувавши її до особливостей функціонування металургійного підприємства.
Визначено, що існуючі сайти металургійних підприємств (за винятком ЗАТ «Запоріжсталь») потребують удосконалення й підтримки, бо майже не забезпечують своєї основної функції – надання необхідної інформації потенційним суб'єктам системи бізнес-взаємодії. Наявність Інтернет-сайту дозволяє підприємствам оптимізувати бізнес-процеси з отримання замовлень на постачання металопродукції. Але слід зважати на те, що Інтернет є корисним, коли йдеться про стійкі зв'язки між виробниками та клієнтами, коли угоди йдуть потоком і не потребують складного особистого оформлення, тобто взаємодія між виробником та клієнтом є стійкою. У цьому випадку електронні канали зв'язку спрощують обіг інформації щодо стандартизованих бізнес-процесів, які здатні забезпечити скорочення організаційних витрат у 3-4 рази.
Запропоновано формування та впровадження СБВ покласти на службу маркетингу, яка й виступає координатором усіх інформаційних потоків, що забезпечують прийняття рішень на всіх рівнях СБВ. Служба маркетингу отримує інформацію, обробляє її, а потім поширює серед учасників СБВ відповідно до встановлених рівнів доступу до інформації. Ураховуючи, що важливою частиною інформаційного забезпечення суб'єктів СБВ є Інтернет-сайт металургійного підприємства, то у службі маркетингу необхідно впровадити структурну одиницю, яка була б відповідальною за підтримку Інтернет-сайту, його своєчасне оновлення та адаптацію його функцій до вимог суб'єктів СБВ. Виходячи з того що служба маркетингу є координатором функціонування СБВ, вона також має бути ініціатором обрання та встановлення відповідного програмного забезпечення, яке має відповідати бізнес-процесам, що здійснюються на підприємстві, і здатна забезпечити взаємозв'язок суб'єктів СБВ.
Ураховуючи, що система бізнес-взаємодії припускає орієнтацію металургійних підприємств на розвиток комунікативних зв'язків із суб'єктами, які згодом логічно трансформуються у фінансові результати, то варто сказати, що збалансовану систему показників бізнес-взаємодії треба будувати виходячи зі складових СБВ. При цьому варто враховувати, що основою СБВ є перший і другий рівні – взаємодія з постачальниками та клієнтами, а також третій – взаємодія між персоналом підприємства. Тому теорію системи збалансованих показників можна адаптувати відповідно до завдань системи бізнес-взаємодії, визначивши такі блоки показників: «Постачальники», «Ринки та клієнти», «Персонал», «Конкуренти», «Контактні аудиторії». Відповідно до цих блоків запропоновано показники ефективності функціонування СБВ.
Сформована система показників ефективності СБВ включає не процесні блоки, а суб'єктні. Для оцінки задоволеності взаємодією у споживачів сформовано систему критеріїв, які визначають якість взаємодії персоналу зі споживачами.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Пер. с англ.; Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.: ил.
2. Абдикеев Н.М., Данько Т.П., Ильдеменов С.В., Киселев А.Д. Реинжиниринг бизнес-процессов. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 592 с.
3. Агужен Г.А. Стратегія підприємства в умовах розвитку ринкової економіки. Автореф. дис. … докт. екон. наук: 08.02.03 / НАН України. Ін-т екон. пром-сті. – Донецьк, 1996. – 47 с.
4. Азарян Е.М. Система управления промышленным предприятием в условиях стратегического партнерства: Моногр. / Е.М. Азарян, М.Д. Крамчанинова. – Донецк: ДонГУЭТ, 2006. – 156 с.
5. Алишев О.М. Маркетингові стратегії розвитку підприємств хімічної промисловості: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / МОН України. Донец. держ. ун-т екон. і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2004. – 18 с.
6. Амблер Т. Практический маркетинг / Пер.с англ.; Под общ. ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 1999. – 400 с.
7. Анализ производственно-хозяйственной деятельности металлурги¬ческих предприятий: Учеб.пособие. – 2-е изд., доп.и перераб. / О.В. Юзов, А.М. Седых. – М.: МИСИС, 2002. – 360 с.
8. Армстронг М. Стратегическое управление человеческими ресурсами: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 328 с.
9. Бандуров В.В. Современное состояние черной металлургии Украины: инновационный аспект // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №1. – С.149-161.
10. Богданов С.В. Управление реализацией металлопродукции на предприятии / С.В. Богданов, П.Н. Пустыльник // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – №3. – С.112-115.
11. Богун Ю.Б. Проблемы и перспективы реализации металлопродукции на внутреннем рынке Украины / Ю.Б. Богун, М.С. Гриценко, И.А. Богун // Менеджер. – 2002. – №2. – С. 31-36.
12. Бойетт Д. Гуру маркетинга. – М.: Изд-во ЭКСМО, 2004. – 320 с.
13. Бойко И.И. Маркетинговые исследования (минимальный маркетинговый эксперимент): Учеб. пособие. – К.: Кондор, 2005. – 280 с.
14. Бондаренко И.В. Современный маркетинг (в схемах, рисунках, таблицах, терминологических пояснениях) / И.В. Бондаренко, В.И. Дубницкий. – Донецк: ООО «Юго-Восток», ЛТД, 2002. – 354 с.
15. Буданов И. Проблемы черной металлургии // Экономист. – 2007. – №3. – С.26-37.
16. Вардимиади Ю.Д. Определение качественных и количественных характеристик стратегических клиентов. Анализ клиентской базы // Маркетинг и маркетинговые исследования. – 2004. – №4. – С.48-51.
17. Василенко В.А. Менеджмент устойчивого развития предприятия: Моногр. – К.: Центр учеб. лит., 2005. – 648 с.
18. Веснин В.Р. Стратегическое управление: Учеб. – М.: ТК Велби, Проспект, 2006. – 328 с.
19. Виноградова О.В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному менеджменті: Моногр. – Донецьк: ДонДУЕТ ім.М.Туган-Барановського, 2005. – 195 с.
20. Внедрение сбалансированной системы показателей: Пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 478 с.
21. Гартен В. Опыт и перспективы сотрудничества фирмы VGH GmbH&CO.KG с металлургическими предприятиями стран СНГ / В. Гартен, В. Эндерс, А. Локтев // Металлург. – 2005. – №3. – С. 27-31.
22. Гембл П. Маркетинг взаимоотношений с потребителями / П. Гембл, М. Стоун, Н. Вудкок: Пер.с англ. В.Егорова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 512 с.
23. Гордон Я. Маркетинг партнерских отношений / Пер. с англ. О.А.Третьяк. – СПб.: Питер, 2001. – 384 с.: ил.
24. Дайер Дж. Стратегическое сегментирование поставщиков: модель управления поставщиками в ХХІ веке: Стратегическая гибкость / Дж. Дайер, Чо Донг Сунг, Чу Вуджин / Пер.с англ. – СПб.: Питер, 2005. – 384 с.: ил.
25. Деев А. Уместный торг // Металл. – 2003. – №5. – С.38-44.
26. Деев А. Частная инициатива // Металл. – 2003. – №10. – С. 70-71.
27. Денисова П. Азиатский бриз / П. Денисова, К. Мезенцев, Уве Кумм // Металлоснабжение и сбыт. – 2006. – №4. – С. 94-99.
28. Дженстер П. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей / П. Дженстер, Д. Хасси: Пер. с англ. – М.: Издат. дом «Вильямс», 2003. – 368 с.: ил.
29. Дойль П. Маркетинг, ориентированный на стоимость / Пер.с англ. Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПБ.: Питер, 2001. – 480 с.: ил.
30. Дорохова Л.В. Формування стратегії розвитку міні-заводів в ринкових умовах (на прикладі чорної металургії). Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.01. / Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін-т». – Харків, 2003. – 19 с.
31. Егоров А. Наглядная диверсификация // Металл. – 2004. – №1. – С.50-51.
32. Елиферов В.Г. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: Учебник / В.Г. Елиферов, В.В. Репин. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 319 с.
33. Економічна енциклопедія: у 3-х т. / Редкол.: ... С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – Т. 1. – 864 с.
34. Железко Б.А. Реинжиниринг бизнес-процессов: Учеб. пособие / Б.А. Железко, Т.А. Ермакова, Л.П. Володько; Под ред. Б.А. Железко. – Мн.: Книжный Дом; Мисанта, 2006. – 216 с.
35. Жигун Л. Взаимодействие покупателей и поставщиков в условиях конкуренции // Маркетинг. – 2001. – №4(59). – С. 59-67.
36. Загорская Т. Погода улучшается // Металл. – 2003. – №9. – С.16.
37. Зайцев О. На полпути между производителем и клиентом // Металлы мира. – 2004. – №6. – С. 8-14.
38. Зайцев О. Логика специализации // Металлы мира. – 2004. – №9. – С.18-23.
39. Ивлев К.В. Организация и автоматизация процессов логистики в торговых компаниях // Логистика и бизнес-98: Тез.докл.конф. – М., 1998. – С. 34-35.
40. История теоретической социологии: В 4-х т. / Отв. ред. и сост. Ю.Н.Давыдов. – М.: Изд-во «Канон+» ОИ «Реабилитация», 2002. – Т. 1. – 496 с.
41. Каменова М., Громов А., Ферапонтов М., Шматлюк А. Моделирование бизнеса. – М.: Весть, Метатехнологии, 2001. – 327 с.
42. Карлофф Б. Вызов лидеров: Пер.со швед. / Б. Карлофф, С. Седерберг. – М.: Дело, 1996. – 352 с.
43. Карлофф Б. Деловая стратегия: Пер. с англ. / Науч. ред. и авт. послесл. В.А. Приписнов. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.
44. Киллинг Дж. Союз с конкурентом: юридический или фиктивный? // Маркетинг. – 2004. – №3. – С.89-92.
45. Клименко В.М. Чорна металургія України в контексті інтеграційних процесів / В.М. Клименко, Д.В. Журавель // Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С.76-81.
46. Ковальчук К.Ф. Оцінка ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій: Моногр. / К.Ф. Ковальчук, Л.М. Бандоріна, Л.М. Савчук. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2007. – 132 с.
47. Колесников Д.В. Государственная промышленная политика развития ГМК Украины // Доклад. – 2007. – 14 с.
48. Колпаков С.В. Перспективы развития мировой металлургии // Металлург. – 2005. – №4. – С. 14-17.
49. Коперин В. Металлурги не оставят Украину без валюты // Контракты. – 2003. – №25. – С. 30-33.
50. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. – 2-е европ. изд. – М.; СПб.; К.; Издат. дом «Вильямс», 2001. – 944 с.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.