У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Количество страниц 302
ВУЗ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
Год сдачи 2008
Содержание Вступ...............................................................................................................
Розділ І. Теоретичні та методологічні засади регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці..................................
1.1. Теоретичні й концептуальні засади розвитку та регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці................
1.2. Аналіз законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та соціального діалогу в сфері охорони праці...................................................................
1.3. Аналіз міжнародного досвіду договірного регулювання охорони праці.................................................................................
Висновки до розділу 1...................................................................................
Розділ ІІ. Оцінка стану розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці в Україні...............................................................
2.1. Оцінка стану охорони праці та договірного регулювання охорони праці в Україні................................................................
2.2. Аналіз становлення та розвитку системи колективно-договірного регулювання охорони праці....................................
2.3 Аналіз та оцінка договірного регулювання охорони праці на виробничому рівні.........................................................................
Висновки до розділу 2...................................................................................
Розділ ІІІ. Рекомендації з удосконалення соціально-трудових відносин у сфері охорони праці: концептуальне, правове, науково-методичне забезпечення.............................................................
3.1. Удосконалення концептуальних засад регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці................
3.2. Удосконалення правового забезпечення договірного регулювання охорони праці в системі соціально-трудових відносин..........................................................................................
3.3. Методичні рекомендації щодо розробки розділів з охорони праці угод на національному, регіональному та галузевому рівні.................................................................................................
3.4. Науково-методичне забезпечення договірних засад охорони праці на виробничому рівні..........................................................
Висновки до розділу 3...................................................................................
Висновки.........................................................................................................
Додатки...........................................................................................................
Список використаних джерел.......................................................................

ВСТУП

Загострення проблеми збереження трудового потенціалу України потребує створення безпечних і сприятливих умов праці та застосування ефективних механізмів їх досягнення. Кількість працюючих у несприятливих умовах у галузях економіки коливається в межах від 30 до 70%, рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком є найвищим в Європі, профзаховрюваність за останні 6 років зросла в 4 рази. Можливості державного регулювання охорони праці значно знизились через скасування фінансової підстави та важелів регіонального управління охороною праці. Система договірного регулювання охорони праці характеризується: концептуальною невизначеністю, відсутністю та недостатньою розробленістю науково-методичного забезпечення; недосконалістю чинного законодавства з охорони праці та про колективні договори та угоди; відсутністю фінансового забезпечення заходів з охорони праці; нереалізованістю прав працівників і профспілок щодо участі в управлінні охороною праці; незастосуванням відповідальності до роботодавців за нерозв’язання проблем у цій сфері та ін. Потреба в створенні умов, сприятливих для здоров’я та життя на виробництві, залишається значною через відсутність механізму зацікавленості роботодавця витрачати кошти на їх забезпечення. Протиріччя між трудом і капіталом у сфері охорони праці потребує нових підходів до регулювання соціально-трудових відносин у зазначеній сфері.
Питання регулювання соціально-трудових відносин детально розглядаються як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Теоретичну основу формування організаційно-економічного механізму договірного регулювання соціально-трудових відносин та їх окремих складових висвітлено в працях А. Арсеєнка, А. Базилюка, Д. Богині, Д. Бока, Н.Борецької, Б. Вебба, О. Грішнової, Дж. Данлопа, П. Кассельмана, А. Колота, С. Калініної, Н. Лук’янченко, І. Миценка, С. Мельника, І. Новак, В. Новікова, В. Онікієнка, Г. Осового, Н. Павловської, С. Перлмана, Ю. Петрова, М. Семикіної, Л. Шаульської та ін. Проте більшою мірою ці дослідження спрямовано на вирішення загальних проблем регулювання соціально-трудових відносин, зокрема у сфері оплати праці та зайнятості.
Різні аспекти розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці знайшли відображення в наукових дослідженнях О. Амоші, О. Новікової, О. Мартякової, Л. Керб, А. Кутиркіна, Я. Крушельницької, І. Пономарьова, Л. Логачової, В. Крота, Є. Котова, В. Смирнова, В. Шульги, Л. Беззубко. У працях цих учених досліджуються теоретико-методологічні питання забезпечення управління, планування, стимулювання охорони праці, ефективність системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та ефективність заходів з охорони праці. Але цілісного механізму концептуального, правового та науково-методичного забезпечення розвитку договірного регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці не розроблено. Все це свідчить про актуальність та своєчасність проведеного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України згідно з планами науково-дослідних робіт за бюджетними темами: “Дослідження організаційно-економічних проблем соціальної політики України” (номер держреєстрації 0195U015611, 1995-1997 рр.), у межах якої запропоновано концептуальні підходи щодо договірного регулювання охорони праці; надано пропозиції щодо удосконалення трудових відносин у вугільній галузі та законодавства України про охорону праці, запропоновано методичні рекомендації щодо розробки розділів з охорони праці та здоров’я колективного договору (угоди, трудового договору); “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (номер держреєстрації 0198U002206, 1998-2000 рр.), “Регіональні аспекти національної безпеки (в економічній та соціальній сферах)” (номер держреєстрації 0101U001127, 2001-2003 рр.), у ході яких на підставі моніторингу законодавства про охорону праці та законодавства про колективні договори та угоди запропоновано та впроваджено пропозиції щодо їх удосконалення, розроблено пропозиції до змісту розділу з охорони праці угод на державному та регіональному рівнях; “Механізм збереження та розвитку людського потенціалу (організаційно-управлінський, соціально-економічний та правовий аспект)” (номер держреєстрації 0104U003431, 2004-2006 рр.), за якою надано пропозиції з удосконалення договірного регулювання охорони праці на державному рівні та трудового законодавства України; “Забезпечення соціального розвитку регіонів України: управлінський аспект” (номер держреєстрації 0106U012628, 2007-2009 рр.), за якою визначено напрями забезпечення соціального діалогу в сфері охорони праці в Україні та надано пропозиції щодо заходів забезпечення охорони праці на підприємствах при розробці Стратегії розвитку м. Донецька до 2020 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток концептуальних і правових основ регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці та розробка науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо змісту розділів з охорони праці в колдоговорах і угодах різних рівнів у контексті удосконалення договірного регулювання охорони праці.
Для досягнення поставленої мети було поставлено і вирішено такі задачі:
дослідити теоретичні та концептуальні засади розвитку й регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці;
проаналізувати та узагальнити міжнародний досвід забезпечення охорони праці в системі регулювання колективних та індивідуальних соціально-трудових відносин; визначити напрями його використання й адаптації до умов України;
здійснити оцінку законодавчого й нормативно-правового забезпечення договірного регулювання охорони праці та надати пропозиції з його удосконалення;
проаналізувати сучасний стан умов і охорони праці та соціально-трудових відносин у зазначеній сфері в Україні;
здійснити оцінку договірного регулювання охорони праці на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях;
розробити рекомендації щодо формування розділів з охорони праці в угодах на національному, регіональному та галузевому рівнях;
удосконалити науково-методичне забезпечення договірного регулювання охорони праці на виробничому рівні.
Об`єкт дослідження – процес формування, становлення та розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці.
Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод наукового пізнання, що визначає цілісний, системний підхід до аналізу соціально-економічних процесів і явищ. Науково-методичною основою дослідження виступають норми міжнародного права, чинні законодавчі нормативно-правові акти та науково-методичні положення з питань соціально-трудових відносин, договірного регулювання охорони праці.
При проведенні дослідження використано також загальнонаукові методи пізнання: логічного аналізу та синтезу – для обґрунтування можливості використання Україною світового досвіду з питань договірного регулювання охорони праці; системного підходу – при формуванні структури та змісту нормативно-правових документів договірного регулювання охорони праці на різних рівнях, дослідженні взаємозв’язку договірного регулювання та державного управління в сфері охорони праці; статистичного, кореляційно-регресійного аналізу – для оцінки стану охорони праці, проблем і якості регулювання соціально-трудових відносин у цій сфері; соціологічного аналізу, зокрема експертних оцінок – при визначенні причин неефективності реалізації законодавства про охорону праці, про колективні договори та угоди; при визначенні проблем договірного регулювання охорони праці та обґрунтуванні напрямків їх розв’язання.
Інформаційною базою дослідження є законодавча та нормативно-правова база України, конвенції та рекомендації МОП, нормативні документи Держгірпромнагляду (Держнаглядохоронпраці) України, Міністерства праці та соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації з питань регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, статистичні дані Державного комітету статистики України, результати соціологічних досліджень, здійснених за участю автора, колективні договори та угоди різних рівнів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні концептуальних і економіко-правових засад розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, розробці науково-практичних рекомендацій щодо договірного регулювання охорони праці на всіх рівнях управління.
Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
запропоновано механізм регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, який охоплює всю наскрізну систему договірного регулювання охорони праці з визначенням особливостей кожного рівня щодо забезпечення охорони праці та, на відміну від існуючих підходів, запобігає ізоляції державного управління від договірних процесів та від застосування важелів соціального діалогу щодо поліпшення умов і охорони праці;
запропоновано структуру та зміст соціального пакета в системі регулювання індивідуальних трудових відносин між роботодавцем і найманим працівником з питань охорони праці, який містить зобов’язання роботодавця щодо реалізації законодавчих і надання додаткових прав і гарантій з охорони праці та обов’язки працівника щодо виконання вимог охорони праці, виступає інструментом регулювання зазначених відносин і гарантує забезпечення безпеки праці та охорону здоров’я працівникам на виробничому рівні незалежно від наявності на підприємстві колективного договору;
удосконалено:
категоріальний апарат з питань охорони праці, а саме надано визначення понять “соціально-трудові відносини в сфері охорони праці”, “соціальний діалог у сфері охорони праці”, “договірне регулювання охорони праці”. Соціально-трудові відносини в сфері охорони праці – це система взаємовідносин між їх сторонами щодо реалізації законодавства про охорону праці, створення для працюючих сприятливих для здоров’я, життя та працездатності умов праці, попередження виникнення та усунення існуючих виробничих ризиків. Соціальний діалог у сфері охорони праці – система індивідуальних і колективних відносин між працівниками, роботодавцями, їх представниками, органами державної влади і місцевого самоврядування щодо досягнення трудових і соціально-економічних інтересів, установлення та реалізації додаткових прав і гарантій з охорони праці при сполученні державного управління та договірного регулювання охорони праці. Договірне регулювання охорони праці – це процес взаємодії сторін соціального діалогу щодо узгодження інтересів, спільної діяльності з реалізації прав, зобов’язань і відповідальності в сфері охорони праці;
науково-методичні засади договірного регулювання охорони праці на підприємстві шляхом розробки якісного розділу колективного договору, який обумовлює прийняття напружених зобов’язань, додаткових прав і гарантій працюючих і профспілок, запровадження соціальної відповідальності в сфері охорони праці та сприяє удосконаленню соціально-трудових відносин, спрямованих на забезпечення охорони праці та здоров’я працюючих;
економіко-правове забезпечення механізму регулювання соціально-трудових відносин шляхом розробки пропозицій щодо удосконалення Концепції управління охороною праці, в якій пропонується визначення положень щодо застосування договірних засад охорони праці, Закону України “Про охорону праці”, в якому пропонується розвиток виробничої демократії в контексті становлення інституту уповноважених найманими працівниками з питань охорони праці та поновлення діяльності технічної інспекції праці профспілок, а також забезпечення фінансування охорони праці та Закону України “Про колективні договори та угоди”, які стосуються регламентації процесів договірного регулювання охорони праці, укладання угод на тристоронній основі та розвитку соціального діалогу в контексті посилення відповідальності сторін соціально-трудових відносин;
дістали подальшого розвитку:
концептуальні основи регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці за рахунок обґрунтування необхідності одночасного забезпечення розвитку державного управління, договірного регулювання та їх ефективного сполучення з визначенням стратегічних пріоритетів за кожною складовою, що дозволяє конкретизувати напрями комплексного впливу на стан охорони праці;
науково-методичне забезпечення договірного регулювання охорони праці на державному та галузевому рівнях шляхом конкретизації обов’язків і напрямків діяльності профспілок, роботодавців і органів державної влади, обґрунтування розширення можливостей залучення сторін соціального діалогу до участі в управлінні охороною праці, завдяки чому досягається забезпечення реалізації законодавства про охорону праці, про колективні договори та угоди.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та науково-методичні розробки, викладені у дисертаційній роботі, впроваджено в процесі регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці на державному, регіональному, галузевому та виробничому рівнях управління.
Наукові напрацювання дисертанта враховано та використано:
на державному рівні – при підготовці нормативно-правових документів, законопроектів та удосконаленні чинного законодавства України, а саме: Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об’єднаннями України на 1997-1998 роки (довідка Федерації професійних спілок України № 12-25-361 від 21.03.97); проекту Концепції розвитку трудового потенціалу України (довідка Міністерства праці та соціальної політики України № 21-6463 від 30.12.98); проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” (довідка Державного департаменту з нагляду за охороною праці України № 09-2-02/4504 від 05.12.00); Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та Всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями на 2002-2003 роки (довідки Федерації профспілок України № 03-33-267 від 05.03.02, Міністерства праці та соціальної політики України № 03-3/616-015-1 від 08.02.02); законопроектів “Про охорону праці”, “Про колективні договори і угоди”, “Про соціальне партнерство”, “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (довідка Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України № 06-3/12-82 від 06.03.02); проекту Трудового кодексу України (довідки Міністерства праці та соціальної політики України № 0612-4180 від 13.05.03, Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України № 06-3-12-107773 від 07.06.05); щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (довідка № 7-1273/1324-05-59 від 01.08.05); системи соціальних пільг і компенсацій в Україні (довідка ІЕП НАН України № 127/1112 від 15.11.05); проекту Закону України “Про соціальний діалог в Україні” (довідка ІЕП НАН України № 127/195 від 02.03.07).
на галузевому рівні – у нормативно-правових документах і науково-практичних рекомендаціях щодо удосконалення організаційно-правового та економічного регулювання соціально-трудових відносин у вугільній промисловості України: Угоді з тарифів, трудових і соціальних гарантій між міністерством і галузевими профспілками; Концепції поліпшення умов і охорони праці у вугільній промисловості України і рекомендаціях щодо механізму її реалізації (затверджена Міністерством вугільної промисловості України 14.09.95); Положенні про систему управління охороною праці на підприємствах і в організаціях Міністерства вугільної промисловості України (затверджено Міністерством вугільної промисловості України 25.12.95 р.).
на регіональному рівні – при формуванні та розробці: Регіональної програми з охорони життя і здоров’я людей на виробництві та в побуті на 1996-2000 роки (затверджена розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації 20.09.96 р., № 86); Положення про систему управління охороною праці та безпечною життєдіяльністю в Донецькій області (затверджено розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації 30.01.97 р., № 71); Методичних рекомендацій з розробки розділу “Охорона праці та здоров`я” колективного договору (угоди, трудового договору) (затверджені розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації 12.02.97 р., № 90); Регіональної угоди на 1999-2000 роки між Донецькою обласною державною адміністрацією і профспілковими об’єднаннями Донецької області (довідка Управління праці та зайнятості населення Донецької обласної державної адміністрації № 01-7-878 від 30.12.98 р.); Стратегії розвитку м. Донецька до 2020 р. (довідка ІЕП НАН України №127/625 від 13.07.07). Положення про систему управління охороною праці та безпечною життєдіяльністю в Донецькій області та Методичні рекомендації з розробки розділу “Охорона праці та здоров`я” колективного договору (угоди, трудового договору), розроблені за участю дисертанта, мають впровадження у Київській, Дніпропетровській, Львівській, Хмельницькій, Миколаївській, Житомирській, Херсонській, Сумській, Одеській областях України, про що є відповідні довідки.
У рамках проекту МОП “Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у сфері праці” автором розроблено розділ з охорони праці та здоров’я моделі регіональної угоди.
На рівні підприємства – ВАТ “Львівгаз” (довідка № 05-583 від 16.02.98), об’єднанням підприємств фірми “CRISTAL” (довідка № 19 від 09.03.98), ЗАТ “Продес” (довідка № 62 від 05.02.98), підприємствами Донецької області та профспілками ФПУ при використанні Методичних рекомендацій щодо розробки розділу з охорони праці та здоров’я колективного договору (угоди, трудового договору) (схвалені розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації 12.02.97 р., № 90), (довідка Федерації профспілок України № 06-30-2632 від 25.12.98).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено наукові ідеї автора стосовно розвитку соціально-трудових відносин у сфері охорони праці. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано тільки ті ідеї та положення, що отримані за результатами індивідуальних досліджень. Особистий внесок автора у колективні опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались й одержали схвалення на 15 науково-практичних конференціях, основними серед яких є: Міжнародна науково-практична конференція “Роль профсоюзов в решении проблем охраны труда и здоровья, правовой и социальной защите трудящихся” (м. Москва, 1994 р.); Регіональна конференція “Стратегия и тактика деятельности профсоюзов в современных условиях” (м. Донецьк, 2000 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток соціально-трудових відносин у сучасних економічних умовах” (мм. Донецьк-Слов’яногірськ, 2001 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Региональная экономика: современное состояние и перспективы развития” (м. Воронеж, 2002 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (м. Тернопіль, 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006 р.) та ін.
Публікації. Основні положення та висновки, отримані за результатами дисертаційної роботи, викладено в 37 наукових працях загальним обсягом 140,42 д.а. (з яких особисто автору належить 18,21 д.а.), у тому числі 11 статтях у наукових фахових виданнях загальним обсягом 6,12 д.а. (з яких особисто автору належить 5,81 д.а.), 5 колективних монографіях загальним обсягом 71,4 д.а. (з яких особисто автору належить 4,1 д.а.), 6 статтях у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій загальним обсягом 1,4 д.а. (з яких особисто автору належить 1,4 д.а.).

Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення комплексу актуальних науково-практичних питань щодо удосконалення регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці на основі концептуального, нормативно-правового та науково-методичного забезпечення. Основні висновки і результати зводяться до такого:
1. Серед важелів забезпечення безпеки праці недостатньо використовуються можливості соціально-трудових відносин. Визнання України країною з ринковою економікою зумовлює необхідність формування адекватного організаційно-економічного механізму регулювання відносин у соціально-трудовій сфері, зокрема з питань охорони праці. В нових економічних умовах, поряд з державним управлінням охороною праці, зростає роль її договірного регулювання. Доведено, що розвиток соціально-трудових відносин у сфері охорони праці можливий за умов поширення договірних процесів, зростання їх ролі та місця в державному регулюванні макроекономічних процесів, а ефективність вирішення питань охорони праці досягається завдяки раціональному сполученню державного і договірного регулювання.
2. Зарубіжний досвід ефективного регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці має низький рівень використання в Україні. Узагальнення досягнень розвинутих країн свідчить про доцільність розширення прав профспілок, залучення їх до управління охороною праці на всіх рівнях, надання громадським організаціям наглядових і контрольних функцій. На підставі систематизації існуючих у світовій практиці підходів і моделей регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці визначено, що найбільш прийнятною для формування в Україні власної моделі є система сполучення державного й договірного регулювання охорони праці Німеччини. Створення зазначеної моделі можливо за умов інституційного становлення організацій роботодавців як сторони соціального діалогу, визнання переваг договірних відносин на всіх рівнях, перегляду трудового законодавства з метою його наближення до законодавства ЄС.
На сучасному етапі використання закордонного досвіду повинно сприяти гармонізації національного законодавства (про охорону праці, колективні договори і угоди, соціальний діалог) з нормами міжнародного права, а також стати підставою для створення власної прогресивної моделі соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, сутність якої полягає в раціональному сполученні державного і договірного регулювання охорони праці з метою збереження життя та відновлення здоров’я працюючих і трудового потенціалу країни в цілому.
3. Недосконалість теоретичних положень і понятійного апарату з соціально-трудових відносин у сфері охорони праці є перешкодою для їх регулювання. Це обумовило уточнення понять “соціально-трудові відносини”, “соціальний діалог”, “договірне регулювання охорони праці”. Запропоновано авторське їх визначення.
Соціальний діалог у сфері охорони праці – система індивідуальних і колективних відносин між працівниками, роботодавцями, їх представниками, органами державної влади і місцевого самоврядування щодо досягнення трудових і соціально-економічних інтересів, встановлення та реалізації додаткових прав і гарантій з охорони праці при сполученні державного управління та договірного регулювання охорони праці. Критеріями ефективності є усунення шкідливих і небезпечних умов праці, попередження виробничих ризиків, збереження здоров’я та життя працюючих на виробництві, створення умов для підвищення продуктивності праці. Соціально-трудові відносини в сфері охорони праці - це система взаємовідносин між їх сторонами щодо реалізації законодавства про охорону праці, створення для працюючих сприятливих для здоров’я, життя та працездатності умов праці, попередження виникнення та усунення існуючих виробничих ризиків. Їх досягнення здійснюється завдяки соціальної злагоди, балансу трудових і соціально-економічних прав та інтересів сторін, удосконаленню механізму їх співробітництва і взаємодії задля збереження та розвитку трудового потенціалу України, забезпечення стабільності й соціально-економічного зростання на мікро-, мезо- та макрорівнях. Сторонами соціально-трудових відносин на виробничому рівні є працівники та роботодавці (їх представники), на регіональному - додаються органи місцевої влади й місцевого самоврядування, на державному – органи державної влади.
Договірне регулювання охорони праці – це процес взаємодії сторін соціального діалогу щодо узгодження інтересів, спільної діяльності з реалізації прав, зобов’язань і відповідальності в сфері охорони праці.
Нормативно-правовою базою договірного регулювання охорони праці є документи договірного регулювання соціально-трудових відносин – колективні договори та угоди усіх рівнів.
Визначені зміст і поняття договірного регулювання охорони праці, соціального діалогу та їх принципів, є підставою для формування стратегії сторін соціально-трудових відносин у цій сфері на всіх рівнях (від державного до рівня підприємства), що забезпечить удосконалення регулювання відносин між працею й капіталом, їх використання сприятиме досягненню високого рівня соціальної захищеності працівника як суб’єкта цих відносин.
4. Комплексний аналіз стану охорони праці свідчить про наявність і зростання виробничих ризиків, які негативно впливають на стан здоров’я та тривалість життя працюючих. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює кожен четвертий зайнятий. Має місце негативна тенденція щодо скорочення фінансування профілактичних заходів. Значне зростання витрат на охорону праці, яке мало місце в 2005-2006 рр., є слабо пов’язаним зі зниженням рівня травматизму на виробництві, що підтверджується рівнем тісноти між цими показниками. Встановлено зворотну залежність між витратами на заходи з охорони праці та рівнем тяжкості виробничого травматизму, яка простежується за всіма видами економічної діяльності. Залежність, коли зростання витрат на охорону праці супроводжується зниженням кількості травмованих на виробництві, значуща для регіонів, де витрати не перевищують 58,7 тис. грн. в розрахунку на одного травмованого. Ефективність від зростання витрат на охорону праці в цілому по Україні нижча, ніж в сферах діяльності з найбільшим рівнем травматизму, що свідчить про неефективність системи управління охороною праці на виробництві.
Одночасно відбулися позитивні зміни. У системі договірного регулювання колективно-трудових відносин за 1994-2005 рр. кількість укладених колдоговорів зросла більш ніж у 2 рази. Але в цій системі виконання заходів з охорони праці є найнижчим серед напрямів договірного регулювання в трудовій сфері. Встановлено, що система оцінки ефективності договірного регулювання охорони праці в Україні фактично відсутня, а система інформаційного забезпечення вимагає удосконалення.
5. Проведений аналіз стану регулювання соціально-трудових відносин, зокрема у визначеній сфері, проведений з використанням офіційних статистичних даних і результатів соціологічних досліджень, дозволив обґрунтувати висновок, що в умовах формування усвідомлення суспільством переваг соціального діалогу забезпечення безпеки праці на виробництві, ефективність функціонування систем управління охороною праці та державного управління у цій сфері залишаються невирішеними проблемами. З іншого боку, договірне регулювання охорони праці не можна охарактеризувати як дієвий механізм реалізації законодавства про охорону праці та про колективні договори та угоди. Результати дослідження свідчать, що недостатнє змістовне наповнення та низька якість розділів з охорони праці колективних договорів, угод є однією з причин, що стримує розвиток договірних відносин у цій сфері.
В ході аналізу визначено, що система оцінки ефективності договірного регулювання охорони праці в Україні фактично відсутня, а система інформаційного забезпечення вимагає удосконалення.
6. На підставі критичного аналізу розділів з охорони праці чинних угод і колективних договорів, експертних оцінок, виходячи з потреб відповідного рівня забезпечення законодавчих и додаткових прав і гарантій працюючим в сфері охорони праці, визначено причини недосконалості договірного регулювання охорони праці на різних рівнях управління. Ними є: обмеженість охоплення суб’єктів договірних відносин, низька якість змісту розділів з охорони праці колдоговорів і угод, відсутність цільових коштів на охорону праці, перевага компенсаційних заходів у противагу профілактичним, незатребуваність відповідальності за порушення вимог охорони праці та договірних домовленостей тощо.
Виходячи з того, що формування якісних заходів з охорони праці в документах договірного регулювання соціально-трудових відносин позитивно впливає на забезпечення безпечних умов праці, збереження здоров’я та працездатності працюючих, запропоновано рекомендації щодо розробки розділів з охорони праці колективного договору, галузевої, регіональної, генеральної угод.
7. Сформовано нові концептуальні підходи до регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, що ґрунтуються на одночасному забезпеченні розвитку трьох його складових: удосконалення державного управління охороною праці; удосконалення договірного регулювання охорони праці та їх ефективного сполучення. Стратегічними напрямами удосконалення державного управління охороною праці визначені: державне регламентування зобов’язань роботодавця в сфері охорони праці; державний нагляд за виконанням роботодавцем вимог охорони праці; ефективна диференціація страхових тарифів загальнообов’язкового державного соціального страхування для забезпечення реального страхування професійних ризиків; широке впровадження систем управління охороною праці як ефективного заходу здійснення систематичної, цілеспрямованої та результативної роботи з охорони праці на підприємствах усіх форм власності; обов’язкове підвищення компетентності кадрів в сфері охорони праці на всіх рівнях управління; всебічний розвиток ринку послуг в сфері охорони праці для надання допомоги роботодавцю щодо виконання ним державних вимог охорони праці через систему регіональних центрів охорони праці. Запропоновано напрями, за якими необхідно посилити державне управління охороною праці. Серед них основними є: відновлення діяльності центрального державного органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці; законодавче забезпечення розвитку соціального діалогу та реалізації принципів його здійснення; розробка та впровадження державних соціальних стандартів з охорони праці; проведення експертизи законодавства України та створення умов для імплементації міжнародних трудових норм і стандартів з охорони праці; підвищення відповідальності сторін соціально-трудових відносин за належне здійснення наданих їм повноважень; посилення контролю за дотриманням законодавства про охорону праці та ін.
8. З метою удосконалення договірного регулювання охорони праці визначено основні напрями його розвитку, до яких слід віднести: регулювання колективних соціально-трудових відносин шляхом удосконалення механізму реалізації законодавства про охорону праці, забезпечення надання додаткових прав і гарантій з охорони праці при формуванні розділів з охорони праці в колективних договорах і угодах; регулювання індивідуальних трудових відносин, зокрема з питань охорони праці, через запровадження соціальної відповідальності роботодавця та надання працівнику соціального пакету.
Обґрунтовано недосконалість організаційно-економічного механізму договірного регулювання охорони праці в системі державного управління. Вона виявляється в незадовільному стані фінансування охорони праці через скасування фондів охорони праці на державному, регіональному і галузевому рівнях. Виходячи з оцінки існуючої системи фінансування заходів з охорони праці та комплексних програм через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, доведено, що низька ефективність планування охорони праці обумовлена орієнтацією діяльності Фонду не на профілактичні заходи, а на компенсацію наслідків несприятливих умов праці. Запропоновано напрями удосконалення фінансового забезпечення заходів з охорони праці через формування відповідних зобов’язань в документах договірного регулювання охорони праці.
9. Стан та управління охороною праці на малих підприємствах є вкрай несприятливими. Актуальність вирішення питання щодо регулювання індивідуальних трудових відносин між роботодавцем і працівником у нових економічних умовах (особливо на малих підприємствах) визначило потребу розробки та запровадження відповідного механізму. Запропонований механізм регулювання індивідуальних трудових відносин між роботодавцем і працівником через запровадження соціальної відповідальності бізнесу та надання соціального пакету є інструментом вирішення ряду завдань з питань забезпечення безпеки, охорони праці і здоров’я працівника. До соціального пакету включаються зобов’язання роботодавця щодо реалізації законодавчих і надання додаткових пільг і гарантій з охорони праці та обов’язки працівника щодо виконання вимог з охорони праці, які встановлено законодавством і висунуто роботодавцем. Надання соціального пакету працівнику є ефективним додатковим заходом забезпечення покращення умов та охорони праці за умов наявності на підприємстві колективного договору.
10. Запропоновано рекомендації щодо розробки розділів з охорони праці галузевої, регіональної, Генеральної угод. Загальними вимогами, на яких вони повинні базуватися є: пріоритетність життя і здоров’я працюючих; баланс економічної ефективності та соціальної захищеності; орієнтація на реальні умови задоволення потреб працюючих у забезпеченні охорони праці та попередження виробничих ризиків; комплексність вирішення проблем охорони праці; запобіжний характер діяльності та домовленостей сторін; економічна зацікавленість у безпечних умовах праці; обов’язковість виконання домовленостей та відповідальність за їх невиконання.
11. Незадовільне забезпечення потреб практики в науково-методичних розробках на виробничому та регіональному рівнях визначили актуальність розробки й запровадження відповідних макетів розділів з охорони праці регіональної угоди та колективного договору. Вони містять типові заходи щодо формування спільних і конкретних для кожної сторони соціального діалогу зобов’язань з реалізації чинного законодавства про охорону праці й надання працівникам додаткових прав і гарантій у зазначеній сфері.
Макет розділу з охорони праці регіональної угоди удосконалює зміст та наповненість обов’язків сторін з посиленням та конкретизацією дій профспілок. Одночасно систематизовано обов’язки в сфері охорони праці органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Основні пріоритети в регіональній угоді щодо охорони праці зводяться до такого: забезпечення міжгалузевої координації при формування програми комплексних заходів з охорони праці; підтримка галузей, стратегічно важливих для поліпшення стану й охорони праці; визначення регіональних зон підвищеного ризику для життя й здоров’я людей, розробка заходів з охорони праці для таких зон; залучення роботодавців малих підприємств до регіональної системи управління охороною праці та договірного регулювання охорони праці; здійснення постійного контролю дотримання роботодавцями підприємств усіх форм власності вимог законодавства про охорону праці тощо.
В розробленому макеті колективного договору акцентовано увагу на першочергових завданнях роботодавця: щодо прийняття заходів організаційного характеру, які не потребують значних витрат, проведення комплексного аналізу стану охорони праці, формування додаткових гарантій залежно від важкості та шкідливості умов праці, економічного обґрунтування доцільності впровадження заходів тощо. Розширено перелік діяльності профспілок з регулювання соціально-трудових відносин у сфері охорони праці, серед яких: створення умов для реалізації потреб працівників з охорони праці, що не врегульовані колдоговором; проведення комплексної оцінки діяльності громадських інституцій з охорони праці; забезпечення участі представників роботодавців у засіданнях профкому з розгляду питань охорони праці тощо.
До структури розділу з охорони праці колективного договору запропоновано включати сім блоків напрямів: комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання аварій, випадків виробничого травматизму та професійних захворювань; механізми забезпечення функціонування ефективної системи управління охороною праці на підприємстві (організація, планування, фінансування, стимулювання, облік та контроль); придбання, комплектування, належне утримання, своєчасна видача працівникам сертифікованих засобів індивідуального захисту (ЗІЗ); заходи щодо забезпечення визначених категорій працівників додатковими ЗІЗ понад встановлені норми, якщо фактичні умови їх праці вимагають застосування таких засобів; порядок компенсації витрат працівникам, які придбали ЗІЗ за власні кошти; порядок надання пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці, зокрема тих, що встановлюються роботодавцем додатково понад норми чинного законодавства; порядок забезпечення визначених категорій працівників лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, миючими і знешкоджувальними засобами, газованою солоною водою тощо; умови компенсації витрат на придбання зазначеного харчування, молока, інших продуктів при роз’їзному характері роботи працівників; проведення за кошти роботодавця обов’язкових медичних оглядів працівників визначених категорій, зокрема осіб віком до 21 року, а також здійснення оздоровчих заходів, визначених за результатами цих медоглядів; розміри вихідної допомоги, що сплачується працівникові під час його звільнення за власним бажанням з причин невиконання роботодавцем вимог законодавства про охорону праці та відповідних умов колективного договору; види заохочень, передбачені згідно з колективним договором для працівників, які беруть активну участь і виявляють ініціативу у здійсненні заходів з підвищення безпеки та поліпшення умов праці.
11. З метою забезпечення узгодження національного законодавства з охорони праці, його орієнтації на світові норми та стандарти соціального захисту трудового потенціалу, розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази регулювання соціально-трудових відносин у цій сфері, зокрема надано пропозиції щодо доцільності внесення змін і доповнень до Закону України “Про охорону праці,” метою яких є удосконалення норм, що регламентують планування, фінансування та договірне регулювання охорони праці. Запропоновано внести зміни до законів України “Про колективні договори та угоди” (щодо правового визначення доцільності формування угод на тристоронній основі, визначення мети повідомної реєстрації, співвідношення документів договірного регулювання соціально-трудових відносин різних рівнів, делегування повноважень на інші рівні, ролі органів місцевого самоврядування, змісту їх діяльності, обов`язків та відповідальності) та “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (стосовно розширення функцій профспілок щодо захисту прав і інтересів громадян в сфері праці, визначення змісту заходів з охорони праці, що встановлюються колективним договором, а саме: умов, видів стимулювання охорони праці, додаткових прав і гарантій, можливість надання яких визначена Законом України "Про охорону праці"). Обґрунтовано потребу щодо створення в Україні інституту трудових судів.
Надано пропозиції до проектів Трудового кодексу України, Закону України “Про соціальний діалог в Україні”, які містять таке: визначено категорійний апарат, органи і структури соціального діалогу, їх права, обов’язки і повноваження, що сприятимуть удосконаленню законодавчої бази з питань договірного регулювання охорони праці як складової договірного регулювання трудових відносин.


1. Амоша А.И. Условия труда и эффективность производства (социально–экономические проблемы гармонизации и методы оптимизации) / А.И. Амоша. – К.: Наукова думка, 1997. – 184 с.
2. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Крот В.І. Регіональне управління охороною праці / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, В.І. Крот. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – 244 с.
3. Андрющенко А. Соціальне партнерство: місце, роль і функції соціального партнерства в механізмі регулювання соціально–трудових відносин / Система соціального партнерства як інститут регулювання трудових відносин в Україні: Моногр. / А. Андрющенко. – Харків: ТАЛ “Слобожанщина”, 2004.
4. Антропов В.В. Система социального обеспечения во Франции: опыт и перспективы / В.В. Антропов // Труд за рубежом. – 2005. – № 2. – С.96–116.
5. Антропов В.В. Система социальной защиты в Великобритании / В.В. Антропов // Труд за рубежом. – 2005. – № 3. – С.37–54.
6. Арріго Д. Глосарій із трудового права та соціально–трудових відносин (з посиланням на досвід Європейського Союзу) / Д. Арріго, Д. Касале. – Kyiv: International Labour Office, 2006. – 432 с.
7. Арсеенко А.Г. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений (на примере США, Канады, Великобритании) / А.Г. Арсеенко. – К.: Наукова книга, 1995. – 184 с.
8. Бабенко О. Орієнтири: Мотивація укладення колективних договорів та дії профспілкових комітетів у разі відмови власника (уповноваженого ним органу) вести колективні переговори, укладати колективний договір: [Захист особистих прав за допомогою колективного договору] / О. Бабенко // Профспілкові вісті. – 2004. – 27 лют. (№8). – С.3.
9. Базилюк А. Соціальне партнерство як засіб вирішення соціально–економічних проблем / А. Базилюк // Україна: аспекти праці. – 1997. – № 1. – С. 22–25
10. Балабанова Н.В. Соціальний діалог як суспільне явище (соціологічний аспект аналізу): Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.07 – соціологія управління / Харк. нац. ун–т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2000. – 17 с.
11. Беззубко Л.В. Теория и практика разрешения трудовых конфликтов / Л.В. Беззубко, А.Н. Головко, А.И. Кирнос; Донбас. гос. акад. стр–ва и архитектуры. – Луганск, 2002. – 219 с.
12. Біляцький С. Соціальне партнерство у розв’язанні проблем зайнятості (приклад ЄС для України) / С. Біляцький, А. Хахлюка, Т. Мірошниченко // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 3. – С. 44–49.
13. Богиня Д. Соціально–трудові відносини в Україні в контексті організації оплати праці та регулювання доходів / Д. Богиня // Україна: аспекти праці. – 2003. – № 7. – С. 3–8.
14. Богиня Д.П. Сучасні проблеми соціально–трудових відносин, організації оплати праці та регулювання доходів в Україні / Д.П. Богиня // Социально–экономические аспекты промышленной политики. Социально–трудовые отношения в современных экономических условиях: Сб. науч. тр. – Донецьк, 2003. – Т.1. – С.23
15. Борецька Н.П. Механізми управління ризиками у сфері охорони праці / Н.П. Борецька // Економіка промисловості. – 2007. – № 4. – С. 164–167.
16. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: Моногр. / Н.П. Борецька – Донецьк: Янтра, 2001. – 352 с.
17. Бочарова И.Ю. Превентивное инспектирование в социально–трудовой сфере / И.Ю. Бочарова // Труд за рубежом. – 2005. –№ 2. – С.82–95.
18. Винокурова Е. Социальный пакет: индивидуальный или универсальный? / Е. Винокурова [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// www.otiss.ru/txts/06_09/SK06_09_21.htm.
19. Габрук О. Приватний підприємець і наймані працівники: особливості оформлення трудових відносин / О. Габрук // Вісник податкової служби України. – 2006. – № 44. – С.35–41.
20. Гавкалова Н.Л. Моніторинг соціально–трудових відносин / Н.Л. Гавкалова, Н.С. Маркова // Управління розвитком. – 2005.– № 1.– С. 16–19.
21. Галиця О. Трудові відносини, їх відмінність від правових відносин інших галузей права / О. Галиця // Юридичний журнал. – 2005. – № 9. – С. 39–42.
22. Гарантії гідного життя [Електронний ресурс]. Сайт Донецької обласної професійної спілки. – Режим доступу: http://www.osps.dn.ua
23. Генеральна тарифна угода між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об’єднаннями на 1993 р. // Профспілкова газета. – 1993. – № 17. – С. 4–5.
24. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999–2000 роки // Праця і зарплата. — 1999. — №23. — Вересень.
25. Генеральна Угода між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України // Голос України. – 1995. – № 125. – 19 серп.
26. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об’єднаннями України на 1997–1998 роки від 18 жовтня 1997 р. // Праця і зарплата. – 1997. – №22. – С. 2–6.
27. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004–2005 роки від 19 квітня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 19 трав. (№92). – Орієнтир. – №19. – С. 9–16.
28. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002–2003 роки // Урядовий кур'єр. – 2002. – 22 берез. – № 55.
29. Герасимчук В. І. Соціально–трудові відносини як фактор соціалізації ринку праці: методологічні аспекти / В.І. Герасимчук // Зайнятість та ринок праці: Міжвідом. наук. зб. К.: РВПС України НАН України, 2001. – Вип.15. – С.56–64.
30. Гогиташвили Г. Система управления охраной труда на предприятии / Г. Гогиташвили // Охрана труда. – 1998. – №3. – С. 14–15.
31. Грегори Рейтер. Как и когда внедрять новую систему оплаты труда / Г. Рейтер // Бізнес. 2003. – № 51 [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http:// www.business.ua/i570/a20453.
32. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально–трудові відносини: Підручник / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2004. – 535 с.
33. Давиденко В. Імперативи формування і розвитку інституту соціального діалогу / В. Давиденко // Політичний менеджмент. – 2006. – № 6. – С.89–102.
34. Довбня В. В. Социально–трудовые отношения и их противоречия / В.В. Довбня // Социальная экономика. – 2001. – № 1. – С.22 – 27.
35. Довбня В. В. Соціально–трудові відносини у конкурентному середовищі: зміст, суперечності, тенденції розвитку / В.В. Довбня // Економічне, політико–правове і духовне життя в Україні та розвиток особистості. – Х., 2003. – С.169–173.
36. Доповідь голови ФПУ О.В. Юркіна на засіданні Ради ФПУ з питання „Соціальний діалог як шлях до забезпечення гідного життя людини праці” // Профспілкові вісті. – 2006. – 22 груд. (№ 50). – С.2–3.
37. Економіка праці і соціально–трудові відносини: Навч. посіб. / В.М. Ковальов, В.С. Рижиков, О.Л. Єськов та ін.; Мін–во освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. –К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 255 с.
38. Есинова Н.И. Экономика труда и социально–трудовые отношения: Учеб. пособие для вузов / Н.И. Есинова. – К.: Кондор, 2003. – 464 с.
39. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 74 с.
40. Жуков В. Соціальний діалог – важлива передумова регулювання ринку праці / В. Жуков, Ю. Моршавін // Праця і зарплата. – 2007. – серп. – С. 4–5.
41. Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р. № 229 IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.
42. Закон України “Про колективні договори і угоди” від 01.07.1993 р. № 3356 XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 36. – Ст. 361.
43. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999 р. № 1045 XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №45. – Ст. 397.
44. Законодавче закріплення основ ведення соціального діалогу в Україні: Матеріали засідання круглого столу (11 травня 2006 р.) / Проект МОП “Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні”. – К., 2006.
45. Законодательство об охране труда: оценки и предложения по совершенствованию (Результаты экспертного опроса руководителей служб охраны труда предприятий угольной промышленности Украины): Препр. докл. / НАН Украины. Ин–т экономики пром–сти. – Донецк, 1995. – 83 с.
46. Занфірова Т.А. Теоретичні питання договірного регулювання трудових відносин в сучасних умовах / Т.А. Занфірова // Економіка та держава. – 2006. – № 2. – С. 97–99.
47. Заржицький О. Про необхідність створення Трудового процесуального кодексу України / О. Заржицький // Право України. 2006. – № 9. – С. 90–92.
48. Засади взаємин: [Профспілки і парламенти: зарубіжний досвід] // Профспілки України. – 2003. – № 4. – С. 44 – 46.
49. Збірник законів України про працю: [Станом на 1 серп. 2003 р.] / [Упоряд.: О.В.Терещук та ін.]. – 2–е вид., перероб. і допов.. – К.: Вікар, 2003. – 344 с.
50. Збышко Б.Г. Обязательное социальное страхование от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний (опыт развитых стран) / Б.Г. Збышко // Труд за рубежом. – 2004. –№ 3. – С. 111–134.
51. Звіт про страхову діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів у 2006 році: Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 28.02.2007 р. № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mlsp.gov.ua/control/uk/publish/category;jsessionid=52EF547A0F37C5DD1C61CFCCF6D73079?cat_id=35666.
52. Ігнатко В. Модель Данії: Соціальний діалог: зарубіжний досвід / В. Ігнатко // Профспілкові вісті. – 2005. – 10 черв. (№ 23). – С. 3.
53. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Моног. / О.Г.Осауленко, О.Ф.Новікова, Н.С.Власенко, І.В.Калачова та ін. / НАН України. Ін–т економіки пром–сті; Держкомстат України. – Київ; Донецьк, 2004. – 656 с.
54. Калинина Н.П. Влияние условий труда на его производительность / Н.П. Калинина, В.Г. Макушин– М.: Экономика, 1970. – 144 с.
55. Калініна С.П. Реструктуризація і регулювання зайнятості: Моног. / С.П. Калініна. – Донецьк, 2006. – 557 с.
56. Капустина М.В. Что хотят получать люди за свою работу кроме зарплаты? / М.В. Капустина, А.Н. Дмитриева // С.О.К. – 2005. – № 9 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// www.c–o–k.ru/showtext/?id=1115&from=online%B6ms=num%3D9.
57. Керб Л.П. Совершенствование организации охраны труда на предприятиях / Л.П. Керб. // Общество в условиях трансформации социально–экономических систем: Сб. науч. ст. – М.: Ин–т правовой экономики, 2007. – Ч.10. – С. 48–52.
58. Керб Л.П. Створення сприятливих умов праці / Л.П. Керб // Управління людськими ресурсами. Проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 89–95.
59. Кисільова Т. Заробітна плата: світовий досвід та вітчизняна практика / Т. Кисільова // Людина і праця. – 2006. – № 7. – С.21–24.
60. Кисільова Т. Шукати. Боротися. Мати: Соціально–трудові відносини за кордоном: вибір для України / Т. Кисільова // Профспілки України. – 2002. – № 5. – С.47–50.
61. Кицак Т.Г. Моніторинг соціально–трудової сфери як інструмент регулювання і вдосконалення процесу соціально–трудових відносин на підприємстві / Т.Г. Кицак // Вісн. Технол. ун–ту Поділля. Сер.: Екон. науки. – 2004.– № 6.– С. 229–234.
62. Ковтонюк М.О. Профспілки та інші громадські об’єднання найманого персоналу в системі управління трудовими ресурсами суспільства /М.О. Ковтонюк // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку. – Хмельницький, 1997. – Ч.2. – С.308–310.
63. Колосок А.М. Функціонування системи соціально–трудового партнерства / А.М. Колосок // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 10. – С.91–99.
64. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально–трудових відносин / А. Колот // Укркаїна: аспекти праці. – 2002. – № 5. – С. 23–26.
65. Колот А. Проблеми становлення й розвитку соціально–трудових відносин в Україні / А. Колот //Україна: аспекти праці. – 2000. – № 3. – С. 23–27.
66. Колот А. Розвиток виробничої демократії як чинник удосконалення соціально–трудових відносин / А. Колот // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 6. – С.21–28.
67. Колот А. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально–трудових відносин та їх представницьких органів / А. Колот // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 2. – С.14–25.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.