У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название РЕФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ
Количество страниц 203
ВУЗ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Год сдачи 2008
Содержание ВСТУП.........................................................................................

РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

1.1. Суть земельних відносин і фактори їх формування…………
1.2. Організаційно-економічні засади реформування і розвитку земельних відносин……………………………………………
1.3. Методика дослідження земельних відносин в ринковому середовищі...................................................................................
Висновки до розділу І.................................................................

РОЗДІЛ ІІ
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1. Аналіз процесів реформування земельних відносин в аграрному секторі, їх вплив на розвиток сільськогосподарського виробництва………………………...
2.2. Особливості розвитку оренди земель і її роль у регулюванні земельних відносин....................................................................
2.3. Вплив орендних відносин на оптимізацію землекористування в аграрному секторі……….…………….
Висновки до розділу ІІ...............................................................

РОЗДІЛ ІІІ
ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ

3.1. Формування ринку земель сільськогосподарського призначення ................................................................................
3.2. Економічне регулювання відносин власності на землю в сільському господарстві.............................................................
3.3. Організація раціонального використання та охорони земель…………………………………………………………...
Висновки до розділу ІІІ..............................................................
ВИСНОВКИ................................................................................
ДОДАТКИ...................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в аграрному секторі України, законодавче утвердження приватної власності на землю, поглиблення євроінтеграційних процесів потребують обґрунтування нових підходів до орга-нізації використання сільськогосподарських угідь, які б дали змогу створити умови для раціонального використання й охорони земель. Докорінна перебудо-ва земельних відносин на селі, формування їх у відповідності зі світовими стан-дартами спонукає до розвитку адекватної системи форм власності, здатної гар-монізувати інтереси суб’єктів господарювання і держави.
Необхідність удосконалення земельних відносин в аграрному секторі особливо зростає з огляду на завдання нинішнього пореформеного землекорис-тування, яке передбачає створення еколого-безпечних та економічно-ефективних механізмів використання земель у сільському господарстві.
Ступінь вивчення. Проблеми реформування і розвитку земельних відно-син, як складової суспільно-економічних відносин, завжди були в полі зору віт-чизняних учених-аграрників. Вагомий внесок щодо їх вирішення, а також до-слідження специфіки розвитку на сучасному етапі зробили Ю.Д. Білик, П.І. Гайдуцький, А.С. Даниленко, С.І. Дем’яненко, Т.Г. Дудар, П.П. Колодій П.М. Макаренко, В.Я. Месель-Веселяк, Л.Я. Новаковський, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, В.В. Юрчишин та інші вчені. Ними було сформульовано основні засади реформування і розвитку зе-мельних відносин. Однак складність і багатогранність питань, пов’язаних з їх реалізацією на практиці, зумовлюють необхідність проведення подальших до-сліджень.
Серед зарубіжних вчених слід відмітити передусім праці К.Маркса, П.А.Самуельсона, В.Д.Нордгауза, М.Трейсі.
На сучасному етапі виокремилась низка чинників, які раніше не врахову-вались українськими дослідниками. Так, високий рівень парцеляції орних зе-мель в окремих регіонах України стає перешкодою для становлення і сталого розвитку ефективної системи сільськогосподарського виробництва. Змінюється ставлення сільського населення до ключових аспектів землевласності і земле-користування. Незважаючи на здійснення низки важливих організаційно-економічних і правових заходів, пов’язаних із переходом до приватної форми власності на землю і передачею її у власність селян, формування господарських структур ринкового типу та досягнення на цій основі певних позитивних зру-шень, сільське господарство вже тривалий час перебуває у критичному стані.
Обґрунтовуючи перспективи розвитку земельних відносин, слід врахову-вати вступ нашої країни у Світову організацію торгівлі, наміри тримати курс на європейську інтеграцію. Саме це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, структуру і напрями дослідження та визначають їх актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження здійснювалося згідно з комплексним планом науково–дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету, зо-крема з темою кафедри аграрного менеджменту і права на 2006 – 2010 роки «Наукові основи формування нових економічних відносин між суб’єктами аг-рарного ринку і адаптації агропромислових формувань до ринкових умов» (но-мер державної реєстрації 0106U000517) в межах якої автором особисто викона-но розділ «Особливості розвитку оренди земель і її роль у регулюванні земель-них відносин».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґру-нтування теоретичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо рефо-рмування і розвитку земельних відносин в сільському господарстві в умовах трансформації форм власності і господарювання. Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:
– узагальнити теоретичні положення щодо сутності земельних відносин та їх розвитку в сільському господарстві з метою виділення ефективних форм користування і управління земельними ресурсами;
– визначити наслідки реалізації земельної реформи в Україні та особли-вості розвитку земельних відносин в сільському господарстві з метою прогно-зування їх раціонального розвитку;
– удосконалити методичні підходи щодо визначення орендної плати за оренду земельних часток (паїв);
– обґрунтувати засади економічного регулювання відносин власності на землю в сільському господарстві з урахуванням принципів ринкової економіки і розширення бази використання грошової оцінки угідь;
– розробити рекомендації щодо удосконалення механізму функціону-вання земельних орендних відносин у системі аграрного землекористування;
– розробити пропозиції щодо становлення і розвитку ринку земель сіль-ськогосподарського призначення з метою його ефективного функціонування.
Об’єктом дослідження є сукупність відносин щодо володіння, користу-вання, і розпорядження земельними ресурсами в аграрному секторі в умовах його реформування.
Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку та вдосконалення земельних відносин в аграрному секторі.
Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційного дослі-дження є фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і за-рубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій з проблем теорії і практики реформування та розвитку земельних відносин, а також системний підхід до вивчення розвитку земельних відносин та їхнього регулювання.
У роботі використані такі основні методи дослідження: системно-структурний та абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків та формулювання висновків), аналізу і синтезу (для деталізації об’єкта дослідження через його поділ на окремі складові частини та зведення результатів їх вивчення в єдине ціле); метод порівняльного аналізу (для обґрунтування динаміки виплат орендної плати за використання земельних часток (паїв)); економіко-статистичні – групування, кореляційно-регресійний аналіз тощо (для виявлення залежності розміру орендної плати орендокористу-вачів за використання 1 га орендованих земель в аграрних формуваннях Терно-пільської області); розрахунково-конструктивний (при визначенні оптимальних параметрів окремих інструментів економічного регулювання земельних відно-син в цілому та ринку землі зокрема).
Інформаційною базою дослідження є відповідні законодавчі, нормативно-правові акти України (Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України), офіційні матеріали Держкомзему України, Голо-вного управління статистики у Тернопільській області та Тернопільського об-ласного Головного управління земельних ресурсів, дані річної звітності сільсь-ких рад, спеціалізовані видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному обґрун-туванні теоретичних й методичних основ реформування і розвитку земельних відносин в умовах трансформації форм власності і господарювання на основі вдосконалення земельних відносин.
Проведене дослідження дозволило отримати результати, які відзначають-ся науковою новизною, а саме:
вперше:
– запропоновано нові підходи щодо розширення резервного земельного фонду при сільських радах з метою вирішення проблеми парцеляції сільського-сподарських угідь за рахунок земельних ділянок, що перебувають у користу-ванні господарств населення, але з певних причин не використовуються за ці-льовим призначенням.
удосконалено:
– методику визначення орендної плати за оренду земельних ділянок, вла-сників земельних часток (паїв), яка дає можливість визначити оптимальний розмір орендної плати в залежності від вирощуваних сільськогосподарських культур, їх урожайності, закупівельних цін, що складаються на продовольчому ринку на дані види сільськогосподарської продукції, їх нормативної собівартос-ті;
– теоретичні підходи щодо розвитку земельних відносин в умовах транс-формації форм власності і господарювання, з урахуванням ефективності земе-льно-орендних відносин.
набули подальшого розвитку:
– теоретичні трактування сутності земельних відносин як сукупності пра-вових, економічних, соціальних, природоресурсних і екологічних відносин, що виникають між суспільством та його членами в процесі володіння, користуван-ня, розпорядження земельними ресурсами і управління ними;
– основні напрями розвитку земельних відносин в сільському господар-стві, спрямованих на забезпечення і реалізацію громадянами прав власності на землю, економічне і правове врегулювання земельних відносин через оренду земельних ділянок, власників земельних часток (паїв), яка значною мірою від-биває прогнозну поведінку цивілізованого ринку земель сільськогосподарсько-го призначення;
– пропозиції щодо здійснення орендних відносин, які відводять загрозу фрагментації земельних масивів, що виникає в результаті виділення земельних часток в натурі (на місцевості).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх за-стосування дозволить підвищити ефективність використання земельних ресур-сів в аграрному секторі. Використання практичних рекомендацій, які містяться у дисертації, дозволить удосконалити земельно-орендні відносини, вирішити проблему парцеляції орних земель, обґрунтувати основні засади для формуван-ня ринку земель сільськогосподарського призначення.
Основні положення і результати наукового дослідження використані Го-ловним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської облдержадмі-ністрації при обґрунтуванні напрямів подальшого розвитку земельної реформи в сільському господарстві Тернопільської області, спрямованих на забезпечен-ня і реалізацію громадянами прав власності на землю, на економічне і правове врегулювання земельних відносин через оренду земельних ділянок та земель-них часток (паїв), яка значною мірою відбиває прогнозну поведінку майбутньо-го цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення (довідка № 9-03-02 від 11.01.2007 р.).
Пропозиції щодо основних тенденцій розвитку відносин з приводу воло-діння, користування, й розпорядження землею в умовах дії мораторію на від-чуження земель сільськогосподарського призначення та запропоновані шляхи їх удосконалення з врахуванням умов трансформації форм власності і господа-рювання враховані при обґрунтуванні основних напрямів подальшого розвитку земельних відносин в сільському господарстві Заліщицького району управлін-ням агропромислового розвитку Заліщицької районної державної адміністрації (довідка № 270/1-6 від 20.12.2007 р.).
Теоретичні та практичні узагальнення щодо напрямів розвитку земельно-орендних відносин і їх вплив на оптимізацію землекористування в аграрному секторі, що містяться у дисертаційній роботі, використовуються у Тернопіль-ському національному економічному університеті в навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Економіка підприємств», «Земельне право» для студентів факультету аграрної економіки і менеджменту (довідка № 126–27 / 1545 від 26.10.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі, одержані автором самостійно і відображають його особи-стий внесок в теорію і практику реформування і розвитку земельних відносин в сільському господарстві.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження до-повідались і одержали схвалення на 5 Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях, Міжнародних Форумах: Міжнародному Форумі мо-лодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (м. Харків, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вче-них «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2006, 2007рр.), а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу, докто-рантів, аспірантів, здобувачів наукових ступенів «Економічні, правові, інфор-маційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний пері-од» у Тернопільському національному економічному університеті (м. Терно-піль, 2006, 2007 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць (із них 5 – у наукових фахових виданнях та 5 – в інших наукових видан-нях) загальним обсягом 3,3 друк. арк. Частка дисертанта в опублікованих пра-цях становить 3,1 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 205 сторі-нках, у тому числі 157 сторінок основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація міс-тить 18 таблиць (14 сторінок), 18 рисунків (12 сторінок), 2 формули, 9 додатків (27 сторінок), список використаних джерел – 197 найменувань (17 сторінок).
Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання важливого науково-практичного завдання щодо реформування і розвитку земельних відносин в умовах трансформації форм власності і господарювання. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і розв’язання завдань дослідження. Вони дають підстави зробити наступні висновки:

1. Земельні відносини в сільському господарстві – це сукупність правових, економічних, соціальних, природоресурсних, і екологічних відносин, що виникають між суспільством та його членами в процесі володіння, користування, розпорядження земельними ресурсами і управління ними. таке визначення досить повно відбиває суть земельних відносин як специфічної підсистеми суспільних відносин, а також вказує на їх системний склад і підкреслює необхідність комплексного вирішення проблем їх розвитку.
2. Земельна реформа в Україні має насамперед розподільчий характер, а її реалізація призвела до перерозподілу земель сільськогосподарського призначення між новими власниками і користувачами, за якими земля передана у приватну власність, проте вона не забезпечила підвищення ефективності використання угідь. Отже, мета земельної реформи досі не досягнута.
3. Одним з принципових завдань земельної реформи в Україні було формування конкретного власника і користувача землі. Послідовними етапами її реалізації стала ліквідація державної монополії на землю та паювання угідь в сільськогосподарських підприємствах. Проте досі не створено прийнятного суспільством механізму повної реалізації права на землі сільського-сподарського призначення Незважаючи на здійснення низки важливих органі-заційно-економічних і правових заходів, пов’язаних із переходом до приватної власності на землю, передачею її у власність селян, формуванням господарсь-ких структур ринкового типу й досягнення на цій основі певних позитивних зрушень, сільське господарство вже тривалий час перебуває у критичному ста-ні.
4. Узагальнення позитивного досвіду, а також аналіз негативних явищ у реформуванні сільського господарства інших країн є актуальними для сучасного реформування і розвитку земельних відносин незалежної України. Однак, суспільна думка про розвиток сільського господарства на даному етапі розвитку українського села сформована. Нею передбачено вільний розвиток усіх форм господарювання на селі, державне сприяння розв’язанню організаційно-економічних проблем, паритетність відносин з промисловістю та подальший соціальний розвиток. На нашу думку, це сприятиме піднесенню га-лузі у найкоротші строки.
5. Подальший розвиток орендних земельних відносин в сільському господарстві створює потенціальні можливості для завершення процесу приватизації земельних ділянок і впровадження сталого землекористування, формування конкурентного середовища, всебічний захист та гарантування прав селян-орендодавців, створення єдиної системи руху прав на землю, адекватне економічному зростанню підвищення орендної плати, і в кінцевому результаті підґрунтям для формування повноцінного ринку земель в україні.
6. Подальший розвиток земельних відносин у сільському господарстві потребує ефективного організаційно-економічного механізму для організації основних вимог земельного законодавства, перш за все, в результаті належного державного регулювання земельних відносин за допомогою комплексу правових, економічних і контрольних функцій. отже, формування земельних відносин у найближчому майбутньому має базуватися на принципах: непорушності права приватної власності на землю, включення землі у ринковий обіг, соціальної справедливості у перерозподілі земель, поєднання високої економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель.
7. Розмежування відносин власності й господарювання стосовно землі означає, що суб’єкт перших не обов’язково повинен бути суб’єктом інших. Це стало визначальним для розвитку оренди як одного з найважливіших елементів земельних відносин. Оренда стає реальною формою реалізації прав власності для орендодавців, соціального захисту для окремих категорій населення, основним шляхом концентрації землі сільськогосподарськими товаровиробниками. Визначення розміру орендної плати є важливим елементом економічного механізму господарювання.
8. Важливим наслідком реалізації земельної реформи став перерозподіл земельних ресурсів. Зменшилася площа сільськогосподарських угідь у користуванні сільськогосподарських підприємств. Натомість збільшилась площа угідь у користуванні господарств населення, які не можна вважати перспективною формою агровиробництва. Збільшується площа сільськогосподарських угідь, що перебувають на балансах сільських рад й у них взагалі немає ефективного користувача. У цьому проявляється один з найбільш проблемних наслідків реформування земельних відносин у регіоні.
9. Функція збереження великотоварних форм сільськогосподарського виробництва покладається на механізм оренди земельних паїв. В Україні ця функція виконана частково, оскільки помітно скорочується площа орендованих угідь та кількість укладених договорів оренди. Розвиток конкуренції між орендарями приведе до створення ринку оренди та застави права оренди. Через велику частку серед власників земельних паїв пенсіонерів та осіб, які не мають відношення до сільськогосподарського виробництва, слід очікувати, що досить великою буде чисельність бажаючих продати земельний пай, коли такі операції будуть дозволені законодавством.
10. Основною причиною продовження тенденції до зменшення площі угідь у користуванні сільськогосподарських підприємств є припинення діяльності окремих підприємств через їх банкрутство. Важливим чинником, що сприяє збереженню великих підприємств і розвитку фермерства, є якість земельних ресурсів. Спостерігається зменшення кількості підприємств з достатньо великою площею землекористування (понад 500 га). Низький рівень концентрації сільськогосподарського виробництва зумовлює потребу у вищому рівні забезпечення підприємств основними засобами.
11. Важливою соціально-економічною проблемою залишається знаходження балансу інтересів орендарів і орендодавців. Механізм оренди землі не робить доступ до цього ресурсу легким для всіх бажаючих. Розвиток конкуренції між орендарями дозволить вести мову про створення ринку оренди та застави права оренди. Запропоновано методику визначення орендної плати за оренду земельних ділянок, власників земельних часток (паїв), яка дає можливість визначити оптимальний розмір орендної плати в залежності від вирощуваних культур, їх урожайності, цін, що складаються на продовольчому ринку на дані види сільськогосподарської продукції, їх нормативної собівартості.
12. Досягти раціональних розмірів землекористування можливо шляхом оренди земельних паїв, що створює умови для нормального функціонування не тільки великих сільськогосподарських підприємств, а й відносно невеликих фермерських господарств. Виходячи з цього, пропонуємо за допомогою механізму оренди оптимізувати середній розмір землекористування сільгосппідприємств.
13. Регулювання земельних відносин – це передусім динамічне управління, що пов’язане з проблемою рівноваги або стійкості аграрної сфери економіки взагалі та враховує випадкові й періодичні зміни у системі земля – держава – приватний власник. вважаємо, що основою таких відносин є регулювання поведінки людей (приватних землевласників, агропідприємців), яке здійснюється за допомогою фінансово сконцентрованих важелів. Інститут приватної власності охоплює земельний монополізм, оскільки передбачає наявність багатьох приватних власників, які виконують водночас функції володіння, користування землею і функції розпорядження земельним капіталом та можуть їх мобілізовувати.
14. Важливим економічним інструментом регулювання земельних відносин в аграрному секторі залишається грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Попри обґрунтовані зауваження до методики її визначення, грошова оцінка виконуватиме функції обслуговування економічного обігу земель, оцінки ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, формування фінансових результатів їх дія-льності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т. Саблука та ін.-К.: ІАЕ УААН, 2003. - 764 с.
2. Алмаші О.К., Балян А.Г., Семененко І.П. Земельна реформа в країнах Центрально-Східної Європи // Економіка АПК зарубіжних країн. – 1996. - №4. – С. 79-85.
3. Амбросов В. Трансформаційні процеси в аграрній сфері регіону // Економіка України. – 2003. - №8. – С. 66-70.
4. Аналіз сільськогосподарської діяльності підприємств аграрного сектора Тернопільської області. – Тернопіль: Головне управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, 2005. – 10 с.
5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп. і перероблене – К.: КНЕУ, 2004. – 624 с.
6. Антіпова Л.І. залучення зарубіжного досвіду організації земельно-орендних відносин // Економіка АПК. – 2007. №1. – С. 147-153.
7. Аристотель. Политика / Соч.в 4-х томах. – М.: Мысль, 1983, т. 4, с.375-644.
8. Бабич М.М. особливості реформування ринку сільськогосподарських земель // Економіка АПК. – 2006. - №12. – С. 65-67.
9. Баланюк І.Ф. Організаційне забезпечення нового етапу розвитку аграрних відносин // Економіка АПК. – 2002. - №9. – С. 37-39.
10. Балян А.В., Федорюк М.Д. Зарубіжний досвід реформування сільського господарства // Економіка АПК. – 2005. - №1. – С. 132-137.
11. Барр Р. Политическая Экономия. В 2 т. Т. 2: Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 752 с.
12. Білик Ю.Д. Державний захист вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та протекціоністська політика в Україні. Київ, «Урожай», 2000. – 187 с.
13. Білик Ю.Д. Формування ринку сільськогосподарських земель і підвищення ефективності їх використання // Землевпоряд. вісн. – 2000. - № 2. – С. 24-29.
14. Болгарова Н.К. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі // Економіка АПК. – №2. 2004. – С.29-34.
15. Большая советская энциклопедия. Гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд. Т. 1. - М.: Сов. энцикл.,1969. – 608 с.
16. Брус В.Х. про науково-методологічні та організаційні аспекти розвитку різноукладності на селі // Економіка АПК. – 2002. - №8. – С. 29-34.
17. Буздалов И. Земельная рента как категория рыночного хозяйства // АПК: экономика, управление – 1997. - №3. – С. 37-44.
18. Буздалов И. Механизм рентных отношений и проблемы его реализации в сельском хозяйстве // АПК: экономика, управление – 1997. - №11. – С. 41-48.
19. Бурик А.Ф. Деякі аспекти реформування колективних сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 1997. №11. – С. 6-11.
20. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і прикладні аспекти) / Відпов. ред. В.М. Трегобчук. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2003. – 259 с.
21. Власов В.І. Світові земельні ресурси та їх використання в сільському господарстві // Економіка АПК. – 2002. - №6. – С. 116-123.
22. Гайдуцький А.П. Інвестиційна привабливість ринку землі в Україні // Економіка АПК. – 2005. - №8. – С. 125-131.
23. Гайдуцький П., Онищенко О., Юрчишин В. Земельні відносини: проблеми і деякі шляхи їх вирішення // Економіка АПК. – 1994. - № 1. – С. 11-18.
24. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: міфи й істина // Економіка АПК. – 2003. №9. – С. 3-9.
25. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: на порозі реструктуризації // Агроінком. – 1997. - №8-9. – С. 6-9.
26. Гайдуцький П.І. Земельна реформа: що далі? // Агроінком. – 1997. - №10-12. – С.18-21.
27. Гайдуцький П.І., Стельмащук А.М. Земля: власність, оренда, рента. - К.: Урожай, 1994. – 184 с.
28. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 471 с.
29. Головатюк М.С. Формування системи земельних відносин в Україні на сучасному етапі // Економіка АПК. – 2003. - № 1. – С. 43-48.
30. Головатюк М.С.Новий Земельний кодекс України: ринок землі та його регулювання // Економіка АПК. – 2002. - №9. – С. 6-10.
31. Горпинич О.В. Пореформений розвиток аграрного сектора економіки регіону // Економіка АПК. – 2003.- №1.- с. 57-62.
32. Губені Ю. Трансформація аграрних відносин у Чехії: загальний огляд та можливі уроки для вітчизняної аграрної політики // Економіка Украї-ни. – 2005. - №6. С.79-83.
33. Гуторов О.І. Земельно-ресурсний потенціал та проблеми його раціонального використання. - Харків: Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2002. – 70 с.
34. Даниленко А.С. Роль земельних ресурсів у розвитку продовольчого ринку в Україні // Економіка АПК. – 2004. - № 3. – С. 15-19.
35. Данкевич А.Є. Орендні земельні відносини у сільському господарстві // Економіка АПК. – 2006. №5. – С. 63-69.
36. Данкевич А.Є. Розвиток орендних земельних відносин у сільському господарстві // Економіка АПК. – 2004. №5. – С.43-47.
37. Дем’яненко С.І. Досвід Німеччини у кредитуванні під заставу сільськогосподарської землі у кредитуванні під заставу сільськогосподарської землі // Економіка АПК. – 2002. №10. – С. 134-138.
38. Добряк Д.С., Розумний І.А. Сучасні проблеми земельної ренти // Вісник аграрної науки. – 1996. - №12. - С. 72-78.
39. Драпіковський О.І., Іванова І.Б. Оцінка земельних ділянок. – К.: ПРІНТ-ЕКСПРЕС, 2004. – 296 с.
40. Дудар Т. Жлуховська Л. Системний аналіз функціонування земельних відносин в аграрному секторі в умовах оренди земельних ділянок, часток (паїв) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - № 20, 2006. – С. 203-208.
41. Економічна енциклопедія. У 3 т. Т.1. – К.: Видав. центр «Академія», 2000. – 864 с.
42. Економічна енциклопедія. У 3 т. Т.2. – К.: Видав. центр «Академія», 2001. – 848 с.
43. Економічний довідник аграрника / В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін.; За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – 800 с.
44. Економічний словник-довідник: за ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
45. Ерозія та дефляція ґрунтів і заходи боротьби з ними / І.Д. Примак, С.В.Пахній, М.Я. Бомба та ін. – Біла церква: БДАУ, 2001. – 392 с.
46. Жлуховська Л. Вдосконалення земельних відносин в аграрному секторі економіки // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. - № 18, 2005. – С. 191-195.
47. Жлуховська Л.І. Державне регулювання земельних відносин в сільському господарстві // Збірник наукових праць Харківського нац. аграр. університету «Вісник ХНАУ», Серія «Економіка АПК і природокористування».- 2006.- №3.- Харків: ХНАУ.- С.96-99.
48. Жлуховська Л.І. Організаційно-правові аспекти реформування земельних відносин в аграрному секторі // Збірник тез доповідей Третьої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті» Частина 2. Тернопіль, Економічна думка, 2006. – С. 366 – 368.
49. Жлуховська Л.І. Передумови становлення і розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Ч.1. – Тернопіль: ТІ АПВ УААН, ТДЕУ, 2006. С. 96-101
50. Жлуховська Л.І. Реформування земельних відносин у постсоціалістичних країнах Східної Європи // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн». Т.1 - Харків, ХНТУСГ, - 2005, – С.109–113.
51. Жлуховська Л.І. Сутність формування, розвитку і регулювання земельних відносин // «Інноваційна економіка»Всеукраїнський науково-виробничий журнал. 1”2006. – С. 44 – 50.
52. Жлуховська Л.І. Тенденції розвитку і шляхи удосконалення орендних земельних відносин в сільському господарстві // Вісник Тернопільського національного економічного Університету. Науковий журнал. Випуск 1.Січень – березень 2007. – С. 102 - 108.
53. Жлуховська Л.І. Формування системи земельних відносин у сільському господарстві // Збірник тез доповідей Четвертої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті» Частина 2. Тернопіль, Економічна думка, 2007. – С. 383 – 385.
54. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради УРСР. -1991. - №20. С.249.
55. Закон України «Про внесення доповнень до Закону України «Про плату за землю»» // Практичний посібник з питань земельної реформи (збірник документів). – К., 1996. – 283 с.
56. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР (Земельний Кодекс України)» // Практичний посібник з питань земельної реформи (збірник документів). – К., 1996. – 283 с.
57. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. // Відомості ВРУ 1991. - № 49 із змінами і доповненнями.
58. Закон України «Про оренду землі». - «Все про бухгалтерський облік» №122.(1033) 28. 12. 2004р.
59. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. №2658-ІІІ.
60. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991р. // Відомості ВРУ 1991. - № 24 із змінами та доповненнями.
61. Закон України «Про плату за землю» // Практичний посібник з питань земельної реформи (збірник документів). – К., 1996. – 283 с.
62. Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» від 18 січня 2001 р. №2242-ІІІ.
63. Закон України «Про форми власності на землю» // Практичний посібник з питань земельної реформи (збірник документів). – К., 1996. – 283 с.
64. Земельна дилема // Пропозиція. – 2005. - № 1. – С. 16-17.
65. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4.
66. Ібатуллін М.І. Удосконалення орендних відносин сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2004. - № 4. – С. 43- 48.
67. Кандиба А.М. Вплив аграрної реформи на зовнішньоекономічну діяльність сільського господарства Чеської Республіки // Економіка АПК. – 2005р. - №3. С.143-146.
68. Касл Э., Бекер М., Нелсон А. Эффективное фермерское хозяйствование: Пер. с англ. – М.: Агропромиздат, 1991. – 496 с.
69. Кваснюк Б.Є. Рента і рентні відносини в Україні // Економічна теорія. – 2004. - № 1. – С. 9-23.
70. Кириленко І.Г. Аграрна реформа в Україні: надбання, проблеми // Економіка АПК. – 2005. №5. – С. 8-14.
71. Кириленко І.Г. Аграрна реформа: час соціальних пріоритетів // Економіка АПК. – 2004. - №3. – с. 71 – 76.
72. Кілочко В.М. Удосконалення грошової оцінки земель в Україні. – К.: ТОВ “ЦЗРУ”, 2004. – 170 с.
73. Коваленко Ю. Особливості аграрних реформ у державах ЦСЄ та в Україні // Економіка України. – 2003р. - №9. С.72-79.
74. Колесник І.А. Формування ринку земель в Україні // Економіка АПК. – 2003. №7. – С. 129-132.
75. Комов Н. Государственное регулирование земельных отношений в условиях рыночной экономики // АПК: экономика, управление. – 1999.- № 3. – С. 3-7.
76. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
77. Коритник М.В. Удосконалення економічного механізму ефективного використання земельних ресурсів // Економіка АПК. – 2006. №9. – С. 87-91.
78. Крисальний О.В. Трансформація колективних сільськогосподарських підприємств у кооперативи // Економіка АПК. – №3. 2000. – С.12-15.
79. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку в Україні. – К.: Урожай, 2003. – 208 с.
80. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень. Київ, «Кондор», 2006.
81. Куліш М.Ю. Проблеми розвитку особистих селянських господарств // Економіка АПК. – 2004. №7. – С. 144-146.
82. Лисенко А.М. Аналітична оцінка процесу реформування земельних відносин у Кіровоградській області // Економіка АПК. – 2003. №11. – С. 32- 37.
83. Лисецький А. Сільськогосподарська рента в АПК: теорія і практика // Економіка України. – 2003. - № 10. – С. 37-46.
84. Лук’янов І.І. Стратегія і механізм реформування АПК України // Вісник ХДАУ. 2001. - №5. – с 26-34.
85. Макаренко П.М. Моделі аграрної економіки. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 682 с.
86. Макконелл К., Брю С. Экономика: Принципы. Проблемы и политика. – Т. 2. – М.: Республика, 1992. – 400 с.
87. Малий І. До питання про теорію земельної ренти та проблеми реформування земельних відносин // Економіка України. – 2000. - № 8. – С. 49-54.
88. Малік М.Й. Реформування власності і реструктуризація підприємств АПК // Економіка АПК. – 1998. - № 11. – С. 9-13
89. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.3. Кн.3. Процес капиталистического производства, взятый в целом. Ч.2. / Издан под ред. Энгельса. – М.: Политиздат, 1986. – ІV, 1080 с.
90. Мартин А.Г., Манько І.П. Ринкова ціна землі в Україні: факторний аналіз // Економіка та держава. – 2005. - № 1. – С. 33-37.
91. Махортов Ю.О. Земельні відносини та їх реформування // Економіка АПК. – №2. 2004. – С. 3-9.
92. Мельник Л.Ю., Макаренко П.М. Соціально-економічна оцінка землеволодіння та землекористування в аграрній сфері економіки // Економіка АПК. – 2003. - № 12. – С. 118-122.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.