У нас уже 242733 рефератов, курсовых и дипломных работ
Заказать диплом, курсовую, диссертацию


Быстрый переход к готовым работам

Мнение посетителей:

Понравилось
Не понравилось





Книга жалоб
и предложений

 





Название ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ
Количество страниц 186
ВУЗ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Год сдачи 2008
Содержание Вступ……………………………………………………………………………...

Розділ 1. Теоретичні засади фінансового забезпечення діяльності політичних партій………………………………………………………………
1.1. Фінансове забезпечення діяльності політичних партій як об’єкт дослідження……………………………………………………….
1.2. Організаційно-економічні засади фінансового забезпечення діяльності політичних партій…………………………………………..
1.3. Досвід фінансового забезпечення діяльності політичних партій в розвинутих країнах……………………………………………

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І……………………………………………

Розділ 2. Фінансове забезпечення поточної діяльності політичних партій……………………………………………………………………………..
2.1. Самофінансування в структурі фінансового забезпечення поточної діяльності політичних партій у міжвиборчий період…….
2.2. Приватне фінансування – основне джерело наповнення дохідної та витратної частин бюджету політичної партії…………...
2.3. Державне фінансове забезпечення статутної діяльності політичної партії.........................................................................................

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ…………………………………………..

Розділ 3. Фінансове забезпечення діяльності політичних партій у виборчих кампаніях…………………………………………………………….
3.1. Формування дохідної частини бюджету виборчого фонду політичної партії (блоку), порядок її використання та відшкодування……………………………………………………………
3.2. Ефективність фінансового забезпечення політичних партій у виборчій кампанії ………………………………………………………..
3.3. Фінансова звітність і контроль за політичним інвестуванням партій (блоків)……………………………………………………………

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………........

Список використаних джерел…………………………………………………

Додатки …………………………………………………………………………..


Актуальність теми. У більшості сучасних держав фінансове забезпечення діяльності політичних партій є загальновизнаною нормою і трактується як невід’ємний атрибут демократії та громадянського суспільства. Фінансова забезпеченість є одним із визначальних факторів незалежності політичних партій. Сучасні політичні партії для провадження статутної діяльності потребують значних коштів, причому потреба в них постійно зростає. Тому першочергового значення набувають питання щодо джерел формування та забезпечення фінансовими ресурсами політичних партій, що зумовлює актуальність вибраної теми та її практичне значення.
У процесі еволюції політичних партій сформувалися три джерела фінансового забезпечення їх діяльності: власні кошти політичних партій, приватне фінансування, державне фінансування. У кожній країні склалося власне співвідношення фінансового забезпечення із цих джерел.
Важливою складовою частиною забезпечення ефективної діяльності політичних партій є впровадження прозорої фінансової звітності, налагодження та контролю за отриманими коштами. При цьому слід враховувати, що партії є інститутом громадянського суспільства, що мають право на конфіденційність, у т.ч. й фінансову. Оскільки фінансове забезпечення політичних партій здійснюється не тільки з офіційно дозволених джерел, але й тіньових коштів, частка яких нерідко є більшою легітимно визначеного їх забезпечення, то набуває особливої актуальності система ефективного контролю та звітності за надходженнями і витратами політичних партій у процесі їх функціонування.
Отже, актуальність науково-прикладного завдання дослідження шляхів та механізмів фінансування політичних партій України, ефективності їх витрат як на поточну діяльність, так і виборчу кампанію, наявних форм звітності та контролю за витратами політичних партій лише зростає.
Розробка довгострокової концепції фінансового забезпечення діяльності політичних партій є актуальним напрямом наукових досліджень, теоретико-методологічні засади розробки якої досліджуються у працях зарубіжних вчених, а саме: Г. Александера, С. Барсукової, М. Валєцькі, В. Даниленко, М. Дюверже, Е. Колюшина, В. Лапаєвої, Р. Ливаш, Дж. Мендилоу, К.-Х. Насмахера, І. Ортуно-Ортіна, Р. Патіеля, Т. Перссона, М. Пінто-Душинські, С. Пшизової, О. Романенко, Л. Сайдла, Дж. Стігліца, А. Хайденхаймера, К. Шульца, Ю. Юдіна та ін. У вітчизняних економічних дослідженнях проблемам фінансового забезпечення політичних партій поки що приділяється недостатньо уваги. Незважаючи на недостатньо широке висвітлення в науковій літературі проблем, пов’язаних із фінансуванням політичних партій, у дослідженні було опрацьовано роботи В. Базилевича, С. Боринця, О.Василика, В. Гейця, В. Кравченка, М. Крупки, С. Москвіна, В. Опаріна, К. Павлюк, Ю. Пасічника, О. Позняк, І. Чугунова, А. Чухна. Роботи зазначених фахівців містять глибокий аналіз основних видів фінансів, у тому числі і громадських об’єднань, складовою яких є фінанси політичних партій. Зазначені теоретико-методологічні засади, розроблені вітчизняними дослідниками, стали теоретичною базою написання дисертації.
Разом з тим складність об’єкту дослідження обумовила потребу застосування міждисциплінарного підходу та ознайомлення із дослідженнями політичних і правових аспектів процесів фінансування діяльності політичних партій в Україні, які розкриваються у роботах М. Коваля, Ю. Корольчука, М. Примуша, А. Романюка, Ю. Шведа, О. Шумельда та деяких інших вітчизняних учених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка і виконана у відповідності і межах комплексної наукової теми «Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень» (шифр 01БФ040-01), підрозділ «Розвиток фінансової системи України як фактор економічного зростання». В межах обраної теми автором розроблено пропозиції щодо вдосконалення фінансового забезпечення політичних партій України, посилення контролю звітності за використанням коштів з різних джерел фінансування.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичних підходів щодо аналізу й оцінювання фінансового забезпечення політичних партій та розробленні рекомендацій щодо вдосконалення шляхів для їх ефективного використання. Відповідно до поставленої мети дослідження визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:
 розкрити зміст понять «політичне фінансування», «фінансування політичних партій», «фінансове забезпечення діяльності політичних партій»;
 виділити основні моделі фінансового забезпечення діяльності політичних партій та провести їх аналіз шляхом розкриття переваг і недоліків;
 визначити джерела фінансування політичних партій та проаналізувати й оцінити їх ефективність (доцільність) використання в Україні;
 розробити пропозиції щодо вдосконалення системи фінансового забезпечення політичних партій в Україні у контексті зарубіжного досвіду;
 виявити основні фінансово-економічні проблеми сучасного фінансування політичних партій в Україні
 оцінити ефективність наявних моделей фінансового забезпечення політичних партій;
 запропонувати механізми обмеження надходжень тіньових коштів для фінансового забезпечення політичних партій;
 сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності використання джерел фінансування партій, граничних розмірів субсидій та інших надходжень;
 здійснити аналіз фінансового забезпечення виборчих кампаній з виборчих фондів політичних партій (блоків) та розробити рекомендації щодо його ефективного використання.
Об’єктом дослідження є процеси фінансування діяльності громадських об’єднань.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні складові фінансового забезпечення діяльності політичних партій України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження було використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів пізнання. Використання методів аналізу та синтезу, логічного та історичного, наукової абстракції дало можливість визначити методологічні основи дослідження, уточнити понятійний апарат, з’ясувати економічну сутність та особливості фінансового забезпечення політичних партій в умовах функціонування багатопартійної системи в Україні.
При вивченні досвіду фінансового забезпечення політичних партій зарубіжних країн застосовувався системний метод та метод порівняльного аналізу. Економіко-статистичний метод та математичне моделювання було використано при вивченні системи формування бюджетів політичних партій, виборчих фондів та їх використання. За допомогою системного і структурного підходів досліджено діючі організаційно-правові та інституційні механізми фінансування політичних партій. Використання цих методів дало можливість графічно представити результати дослідження та розробити рекомендації щодо вдосконалення наявної системи контролю і звітності за використанням коштів політичними партіями.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти з питань фінансового забезпечення політичних партій зарубіжних країн та України, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Центральної виборчої комісії (ЦВК), довідково-інформаційні видання ЦВК, дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, матеріали науково-практичних конференцій та інформаційно-аналітичні матеріали дослідних установ, соціологічних центрів, а також наукові праці, видані друком і розміщені в мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше сформульовано важливе науково-прикладне завдання розкриття необхідності дослідження фінансового забезпечення діяльності політичних партій в Україні та розроблено методичні підходи до його аналізу й оцінювання, що дозволило одержати науково обґрунтовані результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, зокрема:
уперше:
 визначено співвідношення понять «політичне фінансування» та «фінансування політичних партій»; доведено, що перше стосовно другого є більш широким, оскільки поняття «політичне фінансування» охоплює фінансування дій, пов’язаних із здобуттям владних повноважень, утриманням або збереженням публічної влади всіма учасниками політичного процесу (партій, кандидатів, організаторів виборів); поняття «фінансування політичної партії» розуміється як сукупність прямих і непрямих надходжень до бюджетів політичних партій, їх виборчих фондів, вигоди та інші дії прямо або побічно спрямовані на досягнення партійних цілей;
 обґрунтовано доцільність використання поняття «фінансове забезпечення діяльності політичних партій», що визначено як сукупність фінансово-економічних заходів, спрямованих на формування, розподіл та використання грошових надходжень з різних джерел накопичення з метою забезпечення виконання політичними партіями своєї статутної діяльності, економічне значення якої полягає у створенні громадянського суспільства як суспільного блага; необхідність фінансового забезпечення як економічного явища обумовлена витратами участі політичних партій у виборчому процесі;
удосконалено:
 методичні підходи до визначення верхньої межі фінансових витрат політичних партій на вибори, що дозволяє забезпечувати фінансовий контроль за діяльністю політичних партій у період їх проведення й упередження фінансових втрат держави від неодержаних податків, купівлі «передвиборних» товарів та послуг, виготовлення й розподіл яких фінансується політичними партіями в період виборчої кампанії;
 моделі фінансового забезпечення діяльності вітчизняних політичних партій з урахуванням зарубіжного досвіду, порядок розподілу та ефективного використання фондів політичних партій на їх статутну діяльність з Державного бюджету України;
дістали подальшого розвитку:
 дослідження суперечливого процесу «державного фінансування діяльності політичних партій», що за відсутності законодавчого закріплення визначено як сукупність форм і методів, які застосовуються при формуванні фондів політичних партій з Державного бюджету для проведення статутної діяльності, а також коштів, які надійшли на рахунок політичних партій як відшкодування їхніх витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборчої агітації; фінансово-економічний зміст поняття «державне фінансування діяльності політичних партій» обґрунтовано з позицій використання частини суспільного грошового фонду для розбудови громадянського суспільства як одного з головних суспільних благ шляхом формування цілісної системи фінансування політичних партій, діяльність яких спрямована на створення такого суспільного блага;
 аргументація того, що в умовах становлення багатопартійної системи в Україні оптимальною моделлю фінансування політичних партій є змішана модель, де поєднані публічне і приватне фінансування з поступовим збільшенням частки самофінансування;
 методичне забезпечення контролю за надходженнями і витратами політичних партій, для чого запропоновано законодавче закріплення норми щодо планування партією свого бюджету на період виборчої кампанії, з наступним поданням його до центрального органу, відповідального за проведення в країні виборів; встановлення граничної межі витрат у виборчих кампаніях з одночасним налагодженням дієвого контролю за використанням бюджетних коштів політичних партій з боку незалежних організацій.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції дисертаційної роботи мають практичне значення і можуть бути використані при підготовці законодавчо-нормативних актів з питань фінансового забезпечення статутної діяльності політичних партій та їх фінансування в період виборчих кампаній.
Окремі положення, що містяться у дисертації, були використані у навчальному процесі кафедрою фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисциплін «Теорія фінансів» та «Фінансові системи зарубіжних країн» (довідка № 013/453 від «22» травня 2007 р.).
На рівні органів державної влади вироблені дисертантом рекомендації дають можливість об’єктивно визначити стратегію виділення коштів з Державного бюджету в межах достатньої забезпеченості для виконання політичними партіями своєї статутної діяльності та проведення передвиборної кампанії. Наведені в дисертації на рівні приватних пожертвувачів статистичні дані та відомості є орієнтиром для пошуків оптимальних способів вкладання коштів у діяльність політичних партій, зменшення ризиків за умов посилення корупції в партійному середовищі. Сформульовані в дисертації висновки будуть корисними на рівні політичних партій як при розробці стратегії наповнення бюджетів для проведення статутної діяльності, так і бюджетів виборчих кампаній.
Ряд положень, висновків та рекомендацій дисертації знайшли практичне застосування в діяльності секретаріату депутатської фракції Соціалістичної партії України у Верховній Раді України (довідка № 06-32/9-136 від «25» квітня 2007 р.) та Львівської регіональної організації Народної партії України (довідка № 03 від «19» січня 2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною, у ній сформульовані пропозиції щодо вдосконалення наявних в Україні моделей фінансування політичних партій. Положення наукової новизни, висновки й рекомендації належать особисто автору. Публікації автора одноосібні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на засіданнях кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та доповідалися на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 60-річчю Великої Перемоги «Шевченківська весна» (м. Київ, 10-11 березня 2005 року); IV Всеукраїнській Ювілейній науковій конференції молодих вчених та студенів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 17-19 травня 2005 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 15-й річниці незалежності України «Шевченківська весна» (м. Київ, 2-3 березня 2006 року); Науково-теоретичній конференції «Розвиток фінансової системи України в умовах трансформаційних перетворень» (м. Київ, 23-24 березня 2006 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 1-4 березня 2007 року).
Публікації. За результатами проведеного наукового дослідження автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,66 д.а. З 11-ти вказаних робіт 5 – публікації у наукових фахових виданнях (3,01 д.а.), 6 – у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (0,65 д.а.).
Структура та обсяг роботи. Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження визначено структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Список литературы ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано висновки щодо вирішення проблеми фінансового забезпечення діяльності політичних партій в умовах трансформації українського суспільства, визначено концептуальні засади фінансового забезпечення політичних партій, з’ясовано сутність та основні механізми його вдосконалення. Основні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Обґрунтовано доцільність використання фінансово-економічною наукою поняття «фінансове забезпечення діяльності політичних партій» як сукупності фінансово-економічних заходів, спрямованих на формування, розподіл та використання грошових надходжень з різних джерел накопичення, з метою забезпечення виконання політичними партіями своєї статутної діяльності та суспільно-значимих цілей.
2. Узагальнено та систематизовано досвід фінансування політичних партій зарубіжних країн у відповідності з певними моделями залежно від переважних джерел фінансування – державного чи приватного; з’ясовано, що жодна з цих моделей не позбавлена недоліків.
3. Встановлено, що участь будь-якої політичної партії у виборах має свою ціну, що визначається як бюджетними, так і приватними витратами. Тільки відомості про загальні витрати політичних партій на вибори дають можливість зробити висновок про достатність, надмірність чи недостатність їх фінансового забезпечення.
4. Проведений аналіз моделей фінансування політичних партій дозволив визначити оптимальну для України модель змішаного фінансування з поєднанням джерел самофінансування, державного та приватного фінансування, у співвідношенні 30:35:35. Такі пропозиції дають можливість партії утримувати контрольний пакет меркантильних інтересів фінансових „донорів” у сфері впливу політичної партії.
5. З’ясовано, що поєднати приватне і державне фінансування політичних партій в умовах трансформації українського суспільства поки що не вдається, підтвердженням цього є Державний бюджет України на 2008 рік. Характерною особливістю цьогорічного бюджету у контексті фінансування політичних партій є, з одного боку, його антипартійність, а, з іншого, економічно обґрунтований підхід. Антипартійність бюджету 2008 р. полягає в тому, що всі бюджетні статті Законів України («Про політичні партії в Україні», «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори народних депутатів України») щодо виділення коштів з Державного бюджету для фінансування статутної діяльності та відшкодування витрат, пов’язаних з субсидіюванням їх передвиборчої агітації, виключені. Справедливість виключення фінансування політичних партій у 2008 р. полягає в тому, що майже всі парламентські партії не надто або ж зовсім не потребують державної фінансової підтримки. Тому такі партії не проявляють зацікавленості у впровадженні державного фінансування, а, відтак, і встановленні контролю та звітності за його використанням.
6. Встановлено, що обсяг бюджетного фінансування партій доцільно визначати, виходячи з мінімального «кошика» найбільш важливих партійних витрат і необхідності вирівнювання шансів різних партій у політичній боротьбі. Бюджетне фінансування виборчих кампаній слід здійснювати шляхом диференційованого виділення коштів до виборчих фондів, при цьому запропоновано поступово переходити до надання всім політичним партіям безкоштовного ефірного часу з урахуванням отриманих ними голосів виборців, гарантуючи їм доступ до ефіру за однаковими тарифами.
7. Рекомендовано з метою підтримки фінансово слабких чи послаблених політичних партій (блоків) надавати у їх розпорядження державні субсидії не менш як 7-10% від граничного розміру виборчих витрат. Надання таких субсидій порушує принцип рівності, але воно сприяло б зміцненню фінансових можливостей партій (блоків), яким виборці довіряють, та партійній структуризації у бік зменшення кількості партій і зменшення навантаження на бюджет.
8. Визначено необхідність узгодження лімітів пожертвувань і витрат на вибори та поточну діяльність, зменшення граничного розміру пожертвувань громадян, особливо для поточного фінансування, виходячи із середнього рівня доходів громадян, встановлення лімітів загальної суми використовуваних пожертвувань від фізичних та юридичних осіб. Такий підхід дозволить не тільки зекономити державні та приватні кошти, а також надасть можливість більш прозоро контролювати їх надходження й використання.
9. Обґрунтовано важливість законодавчого закріплення системи обов'язкових, внутрішньо погоджених фінансових та інших показників зведеного фінансового звіту, що дозволяють перевірити його правильність і вірогідність.
10. Розкрито доцільність визначення основних фінансових потреб на проведення акцій політичними партіями як у міжвиборчий, так і у виборчий період, при цьому необхідно розробити кошторис, де потрібно зафіксувати загальну суму надходжень і розмір використання по статтям. Наявність такого кошторису змусить фінансових розпорядників розмежовувати кошти на витрати виборчої кампанії та витрати у міжвиборчий період, і разом з тим, сприяти зменшенню кількості надходжень та використання коштів через корупційні схеми.
11. Обґрунтовано необхідність збереження за виборчими комісіями статусу спеціально вповноважених органів фінансового контролю на виборах, але одночасно запропоновано розширити компетенцію та перелік об'єктів контролю податкових органів у цій сфері, встановити порядок взаємодії комісій з податковими й іншими державними органами. Актуальним завданням є запровадження конкретних форм та процедур здійснення податковими органами контролю за поточним фінансуванням партій, що будуть гарантувати його ефективність і захист від можливих зловживань.
Виправданим є прийняття окремого закону про фінансування партій або Виборчого Кодексу, який би містив основні принципи економічного, правового регулювання та загальні норми щодо джерел, умов і порядку фінансування діяльності політичних партій, доцільним є згрупування положень про окремі види їх фінансово-господарської діяльності (фінансування виборів, підприємницька діяльність і т.д.), про контроль і відповідальність за фінансові правопорушення під час проведення статутної діяльності.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, ст. 141.
2. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України вiд 21.09.2001 - 2001 р., № 37.
3. Закон України "Про вибори народних депутатів України" // Відомості Верховної Ради України вiд 09.07.2004 - 2004 р., (№№ 27-28), стор. 1098.
4. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" // Відомості Верховної Ради України, 2007 р. №7-8, ст. 66.
5. Закон України "Про об'єднання громадян" // Відомості Верховної Ради України вiд 25.08.1992 - 1992 р., № 34.
6. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" // Відомості Верховної Ради України вiд 24.01.1995 - 1995 р., № 4.
7. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" // Відомості Верховної Ради України вiд 12.09.2003 - 2003 р., № 37.
8. Закон України "Про податок на додану вартість" // Відомості Верховної Ради України вiд 27.06.1997 - 1997 р., № 21.
9. Закон України "Про політичні партії в Україні" // Відомості Верховної Ради України, 2001 р. №23, зі змінами до цього Закону від 25 березня 2004 р. №1665 – ІV.
10. Наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ" // Офіційний вісник України вiд 15.08.1997 - 1997 р., № 32, стор. 94.
11. Наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку її заповнення // Офіційний вісник України вiд 15.08.1997 - 1997 р., № 32, стор. 105.
12. Наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" // Офіційний вісник України - 1997 р., № 26, стор. 66.
13. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" // Офіційний вісник України вiд 07.12.2005 - 2005 р., № 47, стор. 82.
14. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" // Офіційний вісник України вiд 02.01.2004 - 2003 р., № 51, том 1, стор. 316.
15. Статистичний щорічник України за 2006 рік.
16. Європейські стандарти у сфері фінансування політичних партій: Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1516 (2001 р.).
17. Закон Польщі "Про політичні партії" від 27 червня 1990 року // Політичні фінанси: регулювання і практика. Міжнародна конференція. – К., 2002.
18. Звіт за результатами реалізації проекту виборчої кампанії "Громадський моніторинг фінансування виборчої кампанії 2006".
19. Комментарии и предложения по проекту Закона Российской Федерации «О политических партиях» // Право и многопартийностьв России: сборник статей и материалов. – М., 1994.
20. Авакьян С.А. Федеральное Собрание - Парламент Российской Федерации: [Функции, полномочия, организац. структура Гос. Думы и Совета Федерации]/ С.А. Авакьян; Совет Федерации Федер. Собр. Рос. Федерации. – М.: Рос. юрид. издат. дом, 1999. - 432 с.
21. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навч. посіб. // За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Атіка, 2004.
22. Байрамов А.Р. Правовое регулирование деятельности политических партий в современных условиях. Дисс. канд. юридич. наук / Байрамов А.Р. – М., 1993.
23. Барсукова С.Ю. Теневая экономика и теневая политика: механизм сращивания. – М.: ГУ ВШЭ, 2006.
24. Бондаренко С. Коррумпированные общества. – Ростов-на-Дону: ООО «Ростиздат», 2002. – 368 с.
25. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник для студ. вищ. навч. закладів. – К. : Знання-Прес, 2002. – 311с.
26. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.
27. Григорьев А.Е. Правовое регулирование деятельности политических партий в ФРГ. Дисс. канд. юридич. наук 12.00.02 / Григорьев А.Е. – М., 1985.
28. Даниленко В.Н. Деньги и политика. Воздействие крупного капитала на политическую жизнь в капиталистических странах. – М., 1985.
29. Дюверже М. Политические партии // Пер. с франц. – М.: Академический Проект, 2000. – 558 с.
30. Евдокимов В.Б. Правовое регулирование политических партий в буржуазных странах. Дисс. докт. юридич. наук 12.00.02 / Евдокимов В.Б. – Свердловск, 1990.
31. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Знання-Прес, 2004. - 615 с.
32. Ікстенс Я. та ін. Фінансування виборчих кампаній у Центральній та Східній Європі. – 2002.
33. Колюшин Е.И. Право и финансирование выборов: научно-практическое пособие. – М.: 1998.
34. Колюшин Е.И. Финансирование выборов: право и практика. – М., 2002.
35. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. В 4 т. Т. 1-2. Общая часть: Учебник / Отв. ред. Б.А. Страшун. – М.: издательство БЕК, 1996.
36. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ ред. Баглая М.В., Лейбо Ю.И., Энтина Л.М. – М.: Изд. Норма, 2002. – 832с.
37. Кравченко В. І. Фінанси місцевих органів влади України: Основи теорії та практики / Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України. – К., 1997. – 275 с.
38. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л. : Видавничий центр Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка, 2001. – 607с.
39. Лапаева В.В. Право и многопартийность в современной России. – М., 2002.
40. Любин В.П. Итальянская партийно-политическая система на переходе от Первой ко Второй республике // Политические партии в Европе: стратегия и тактика в период между выборами. Проблемно тематический сборник. – М., 1999.
41. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. – М.: Юстицинформ, 2006. – 510 с.
42. Обушний М.І, Примуш М.В, Шведа Ю.Р. Партологія: навчальний посібник / За ред. М.І. Обушного. – К.: Арістей, 2006.
43. Опарін В.М. Фінансова система України: Теоретико-методологічні аспекти / Київський національний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2005. - 239с.
44. Основы конституционного права ФРГ. Перевод с немецкого / Хессе К.; Под ред.: Сидоров Н.А. (Вступ. ст.); Пер.: Сидорова Е.А. – М.: Юрид. лит., 1981. – 368 c.
45. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: Монографія. – К.: НДФІ, 2006. – 584 с.
46. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні / НАН України; Інститут економіки промисловості. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2005. – 642с.
47. Пинто-Душинский М. Аспекты финансирования политических кампаний. – М.: МИС, 1997.
48. Позняк О.В. Функціонування фінансів неприбуткових організацій в умовах ринкових перетворень: Дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Національна академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2006.
49. Політичні партії України: В 3 т. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2005. – 876 с.
50. Примуш М.В. Політико-правове регулювання діяльності політичних партій // Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 338 с.
51. Пшизова С.Н. Финансирование политического рынка: теоретические аспекты практических проблем (I) // «Полис». – 2002. – №1.
52. Пшизова С.Н. Финансирование политического рынка: теоретические аспекты практических проблем (II) // «Полис». – 2002. – №2.
53. Романенко О.В. Финансирование политических партий в России: конституционно-правовые проблемы. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 // Романенко О.В. – М.: РГБ, 2005.
54. Романюк А., Шведа Ю., Шумельда О. Політико-правові аспекти фінансування політичних партій: світовий досвід та Україна. – Львів: видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003.
55. Соединенные Штаты Америки: Конституция и законодательство / Под ред. О.А.Жидкова. Перевод О.А.Жидкова. – М.: Прогресс, Универс, 1993.
56. Стігліц Джозеф Е. Економіка державного сектора: Пер. з англ. А. Олійник, Р. Сільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
57. Трансформаційні процеси та економічне зростання в Україні // За ред. В.М. Гейця. – К., 2003.
58. Финансы организаций: учебное пособие / Под редакцией доктора экономических наук профессора С.С. Артемьевой. Саранск: издательство Мордовского университета, 2004. – 147с.
59. Фінансування партій. Ч.1. Вип.4. – К.: Молодіжна альтернатива, 2004. – 62 с.
60. Фінансування партій. Ч.2. Вип.5. – К.: Молодіжна альтернатива, 2004. – 60 с.
61. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ. – М., 1981.
62. Чугунов І.Я. Економічна сутність бюджетної системи як інструменту регулювання економічного розвитку // Колект. монографія «Ринкова трансформація економіки України». – К.: НДЕІ, 2005.
63. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. – К. : Логос, 2003. – 631с.
64. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій та партійних систем. Навч. посібник. – Львів: Тріада, 2004. – 528 с.
65. Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. – М.: Инфра, 1998. – 288 с.
66. Валецькі Марчін. Система політичного фінансування в країнах Центральної та Східної Європи // Політичні фінанси: регулювання і практика. Міжнародна конференція. – К., 2002.
67. Гонюкова Л. Розвиток законодавства щодо фінансування політичних партій // Вісник Національної академії управління при Президентові України. – К. – 2006. – №2.
68. Гроші на бренди – гроші в трубу // Україна молода, № 060 від 01.04.2006.
69. Грязьова О. Фінансування політичних партій // http://www.europexxi.kiev.ua/ukrainian/analitika/03/003.html.
70. Давидович Я. Уроки на майбутнє // Сільські вісті. – 2006, 15 червня.
71. Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория // В кн.: Современная сравнительная политология. Хрестоматия. – М., 1997.
72. Коваль М. І. Правове регулювання фінансування політичних партій в Україні (теорія і практика) // Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. Збірник. Ред. М.М. Рябець (голова) та ін. – К.: Центральна виборча комісія, 2001.
73. Коваль М. І. Проблеми фінансового і матеріально-технічного забезпечення виборів та референдумів в Україні // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації). – К., 2000.
74. Колюшин Є.І. Питання теорії і практики застосування російського законодавства про фінансування виборів // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації). – К., 2000.
75. Корольчук Ю. Бюджетне фінансування партій // Поступ. – 14 травня 2002.
76. Лапаева В.В. Финансовая деятельность российских политических объединений // Право и экономика. – 1997. – №17/18.
77. Ливаш Рут. Финансирование избирательных кампаний при всеобщих выборах в зарубежных странах: сравнительный анализ // www.democracy.ru/library/foreign/procedures/financing/rus_1997-23/index.html.
78. Москвін С. Методологія оцінки вартості виборчої кампанії // Матеріали «круглого столу «Реалії політичного фінансування в Україні». – К. – 29 квітня 2002 року.
79. Нассмахер Карл-Хайнц. Порівняльний аналіз фінансування політичної діяльності у країнах з розвиненою демократією // Політичні фінанси: регулювання і практика. Міжнародна конференція. – К.: 2002. – С. 47-66.
80. Пінто-Душинский М. Гроші та демократична політика; Довідник «Фінансування партій та виборчих кампаній // Політичні фінанси: регулювання і практика. Міжнародна конференція. – К., 2002.
81. Романюк А. Джерела фінансування виборчих кампаній політичних партій // Міжнародна конференція. Політичні фінанси: регулювання і практика. Круглий стіл. Реалії політичного фінансування в Україні, м. Київ, 29 квітня 2002 року.
82. Сайдл, Лесли Ф. Регулирование политических партий и их финансовой прозрачности // Право и многопартийность в России. – М.: Юридический дом «Юстицинформ», 1994.
83. Статут політичної партії «Народний Союз Наша Україна» // Політичні партії України в 3-х томах. – К.: Вид-во Український центр політичного менеджменту, 2005. – Т.2.
84. Фінансування політичних партій в країнах Східної Європи // Часопис Парламент. – К., 2003. – №3-4. – С. 20-26.
85. Чиркин В.Е. Партии и выборы (российский и зарубежный опыт) // Журнал о выборах. – № 1. – 2001. – С. 12-14.
86. Шелудько В., Вадімова Н. Виборчі фонди політичних партій, виборчих блоків політичних партій: формування, використання коштів і контроль // Вісник Центральної виборчої комісії. – №3 (5). – 2006. – С.32.
87. Шкурат І.В. Конституційно-правові засади президентських виборів в Україні // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації). – К., 2000.
88. Шумельда О. Фінансування українських політичних партій: залаштунковий погляд // Матеріали "круглого столу" "Реалії політичного фінансування в Україні", м. Київ, 29 квітня 2002 р.
89. Щербаков В.Є. Проблеми організації контролю за надходженням та використанням коштів особистих виборчих фондів у передвиборній агітації кандидатів у Президенти України // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації). – К., 2000.
90. Як рахувати політичні кошти? Посібник з оцінки фінансування виборчих кампаній для допитливих виборців, аналітиків і політичних конкурентів. – К., 2002.
91. Alemann U. von. Die Parteien und das Geld oder: Sind alle Politiker korrupt? // Gewerkschaftliche Monatshefte. - Dusseldorf. – 2000, Jg. 51. – N 2. – Р. 68-77.
92. Alesina A. and Rosenthal H. Partisan Politics, Divided Government and The Economy. – New York: CUP. – 1995.
93. Alvarez R.M. Information and Elections. Ann Arbor: The Uni­versity of Michigan Press. – 1998.
94. Armin H. von. Die Partei, der Abgeordnete und das Geld. – Mainz, 1991.
95. Austen-Smith D. Interest Groups, Campaign Contributions, and Probabilistic Voting // Public Choice 54. – 1987. – P. 123-139.
96. Austen-Smith D. Interest Groups: Money, Information, and Influence // In D. C. Mueller (Ed.), Perspectives on Public Choice: A Handbook. – Cambridge University Press. – 1997. – Р. 296 – 321.
97. Baron D. P. Electoral Competition with Informed and Unin­formed Voters / American Political Science Review, 88. – 1994.
98. Beyme K. Die politische Klasse im Partienstaat / Frankfurt. – 1993.
99. Beyme K. von. Parteinsysteme in der Krise? Grenzen der rechtlichen Regulierung als Mittel gegen die Parteienverdrossenheit // Gewerkschaftliche Monatshefte. – Dusseldorf. – 2000, Jg. 51, N 2. – Р. 78-86.
100. Bille, L. Partier i forandring // Odense Universitetsforlag. in Danish Parties under Change. – 1997.
101. Brians C.L., Wattenberg M.P. Campaign Issue Knowledge and Salience: Comparing Reception from TV Commercials, TV News and Newspapers. // American Journal of Political Science 40. – 1996.
102. Butters G. Equilibrium Distribution of Sales and Advertising Prices", Review of Economic Studies, 44(3). – 1977.
103. Ebbighausen R. u.a. Die Kosten der Parteiendemokratie. Opladen, 1996. – Р. 51.
104. Gerber A. and Ortuno-Ortin I. Political Compromise and En­dogenous Formation of Coalitions / Social Choice and Welfare, 13(3). – 1998.
105. Gidlund 1983, p. 42, as well as Etzioni 1984 and Landfried (1990), 2nd ed. 1994.
Стоимость доставки работы, в гривнах:

(при оплате в другой валюте, пересчет по курсу центрального банка на день оплаты)		 50





Найти готовую работу


ЗАКАЗАТЬ

Обратная связь:


Связаться

Доставка любой диссертации из России и Украины

Вход для партнеров

Регистрация

Восстановить доступ

Материал для курсовых и дипломных работ


Ссылки:

Выполнение и продажа диссертаций, бесплатный каталог статей и авторефератов

Счетчики:

Besucherzahler
счетчик посещений

© 2006-2022. Все права защищены.
Выполнение уникальных качественных работ - от эссе и реферата до диссертации. Заказ готовых, сдававшихся ранее работ.